CC BY
24
Т.Д. Василенко
СТРАТЕГ1ЧН1 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ВЗАСМОДП ВЛАДИ, Б1ЗНЕСУ ТА СУСП1ЛЬСТВА В ГАЛУЗЯХ СОЦ1АЛЬНО1 1НФРАСТРУКТУРИ В 1НДУСТР1АЛЬНИХ РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ1
В епоху глобалiзацil стiйкий i гармонiйний розвиток можливий лише в тих суспiльствах, яю прагнуть забезпечити високу якiсть життя вам сво1м громадянам шляхом збалансо-ваного вирiшення економiчних, соцiальних i екологiчних завдань. Економiчна криза гостро поставила питання перед iндустрiальними регюнами про визначення напрямiв i пошук ресурсiв для стабЫзаци соцiально-економiчного стану. Необ-хiднiсть активiзацil внутрiшнiх ресурЫв для пiдвищення якос-тi життя мюцевого спiвтовариства вимагае вiд влади налаго-дження партнерських стосункiв iз бiзнесом та суспiльством на принципах вщвертоси, довiри i рiвноправного дiалогу.
Оптимальним для досягнення цiлей розвитку людини е поеднання зусиль держави, бiзнесу i суспiльства. Представни-ки кожного сектору по^зному усвiдомлюють власну вщпов> дальнiсть за соцiальнi ризики, мають рiзнi можливостi i ресур-си для допомоги, нарештi, рiзнi уявлення про саму природу сощальних проблем i ризикiв. Незважаючи на вщмшност та протирiччя, спiвпраця необхщна, тому що нi держава, ш бiз-нес, нi громадськiсть не можуть самостшно вирiшити сощаль-ш проблеми, i для 1х усунення необхщна взаемодiя, щоби ст-льними зусиллями вирiшувати значимi соцiальнi питання.
Дослщження проблем взаемоди влади, бiзнесу та суст-льства знайшли свое вщображення в роботах вiтчизняних до-слiдникiв: О. Вiнник, О. Головшова, Н.Дутко, I. Запатршо!,
1 Стаття тдготовлена у процеа виконання НДР 1нституту економ1ки промисловосп НАН Укра1ни "Методи розвитку 1 забезпечен-ня каштал1зацп промислових тдприемств в умовах шституцшних змш" (2012-2015 рр., номер держреестрацп 0112и006882).
© Т.Д. Василенко, 2014 247
В. Новжова, О. Пильтяй, Л. Федулово1, П. Шилепницького та iнших.
Метою статт е дослiдження проблем розвитку галузей сощально1 iнфраструктури та визначення напрямiв розвитку взаемоди влади, бiзнесу i суспiльства щодо забезпечення висо-ко! якостi життя громадянам в iндустрiальних регiонах Укра!-ни.
За останш роки галузi сощально1 iнфраструктури Укра!-ни зазнали ктотно1 трансформаций змшилася законодавча база, структура шституив i механiзми !х фiнансування. Слщ вщ-значити, що держава не провела достатш реформи у сощаль-нiй сферi, що призвело до значного вщставання у формуваннi цившзованих соцiальних iнститутiв охорони здоров'я, осв^и, культури. А незавершенiсть перетворень призводить до штатного зниження рiвня та якостi життя населення i зрештою бло-куе розвиток людського потенцiалу й економiки кра1ни. Так, за результатами дослщження Програми розвитку ООН (ПРООН) «Про людський розвиток» у 2013 р. Украша посша 78 мiсце серед 186 кра1н i територiй свiту за 1ндексом людського розвитку, покращивши свш результат з 1990 р. на 4,0% (табл. 1).
Таблиця 1
1ндекс людського розвитку Украти на основг «Доповгдг про розвиток людини» ПРООН
Очжувана триватсть життя при народженш (рокв) Очжувана тривалгсть навчання (рокв) Середня тривалгсть навчання (рокв) Валовий на-цюнальний дох1д на душу населення (дол.) 1ндекс людського розвитку
1990 69,8 12,5 9,1 8,252 0,714
1995 67,9 11,9 10,4 3,835 0,670
2000 67,4 12,7 10,7 3,585 0,673
2005 67,5 14,2 11,1 5,520 0,718
2010 68,2 14,8 11,3 5,938 0,733
2011 68,5 14,8 11,3 6,210 0,737
2012 68,8 14,8 11,3 6,428 0,740
Джерело шформацп [1].
В Укрш'ш, порiвняно iз середньосвiтовими показниками, валовий нацiональний дохiд (ВНД) на душу населення менший на 37%, а показники щодо освiти досить висок - вище на 27%. За рiвнем грамотностi дорослого населення Украша входить до 30 кра!н свiту i з показником 99,7% випереджае таю Свропейсью краши, як Румунiя (97,7%), Португалiя (95,2%), Iталiя (98,9%). При цьому Украша випереджае бшьшкть Св-ропейських краш за коефiцiентом охоплення вищою осв^ою -79,5% проти 54,5% у Францп, 66,0 в Ггалп, 60,1 у Латви, 70,5% у Польщу
У промислових регiонах Украши, таких як Донецька, Дшпропетровська, Запорiзька, Луганська обласи, показники якостi життя свщчать про значнi проблеми у сощальному розвитку територiй. Кiлькiсть населення у цих регiонах зменшу-еться. За останш дев'ять рокiв скорочення становить 5-7% (табл. 2).
Таблиця 2
Юльюсть посттного населення (на 1 Ычня, тис. ос\б)
Украша Донецька область Дшпропетровська область Запор1зька область Луганська область
2005 47100,5 4659,0 3472,9 1876,4 2435,7
2006 46749,2 4610,0 3443,9 1860,2 2404,5
2007 46465,7 4563,3 3417,0 1844,9 2374,6
2008 46192,3 4520,9 3392,0 1830,5 2347,8
2009 45963,4 4483,3 3368,4 1819,2 2324,8
2010 45782,6 4450,2 3350,2 1809,6 2304,9
2011 45598,2 4417,0 3331,5 1799,5 2285,0
2012 45453,3 4390,3 3317,0 1790,9 2268,1
2013 45372,7 4362,5 3304,5 1784,4 2252,0
Джерело шформацп [2-6].
Згщно з докладом ООН "Стан мкт св^ 2012/2013" [7] серед 28 мют свiту посiдае перше мюце Днiпропетровськ -скорочення населення з 1990 по 2013 р. - 16,78%, Донецьк -трете (скорочення 14,22%), Запорiжжя - четверте (скорочення 13,17%). С над чим замислитися.
Рiзке падшня народжуваностi в Укрш'ш почалося на початку 90-х роюв i продовжувалося бiльше десятилiття. З 2005 р. стрiмке скорочення народжуваност дещо сповшьнило-ся, але рiвень смертностi у промислових регiонах перевищуе рiвень народжуваностi у середньому в два рази (табл. 3).
Таблиця 3
Загальт коефщенти народжуваност11 смертност1, природного приросту
.......(на 1000 оаб)
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Укра1на
Народжет 9,0 9,8 10,2 11,0 11,1 10,8 11,0 11,4 11,1
Померл1 16,6 16,2 16,4 16,3 15,3 15,2 14,5 14,5 14,6
Природний приргст -7,6 -6,4 -6,2 -5,3 -4,2 -4,4 -3,5 -3,1 -3,5
Донецька область
Народжет 7,7 8,6 8,9 9,8 9,7 9,3 9,5 9,8 9,4
Померл1 18,0 17,7 18,0 18,1 16,8 16,6 16,1 16,1 15,9
Природний приргст -10,3 -9,1 -9,1 -8,3 -7,1 -7,3 -6,6 -6,3 -6,5
Дншропетровська область
Народжет 8,7 9,8 10,1 11,0 11,1 10,6 10,9 11,2 11,0
Померл1 17,7 17,3 17,5 17,6 16,3 16,3 15,7 15,5 15,5
Природний приргст -9,0 -7,5 -7,4 -6,6 -5,2 -5,7 -4,8 -4,3 -4,5
Заиор1зька область
Народжет 8,5 9,3 9,6 10,4 10,1 10,0 10,1 10,6 10,2
Померл1 16,5 16,5 16,7 16,5 15,5 15,8 15,0 14,8 14,9
Природний приргст -8,0 -7,2 -7,1 -6,1 -5,4 -5,8 -4,9 -4,2 -4,7
Луганська область
Народжет 7,4 8,3 8,6 9,5 9,3 9,1 9,3 9,6 9,1
Померл1 18,3 17,8 17,8 18,0 16,9 16,9 16,3 16,0 15,9
Природний приргст -10,9 -9,5 -9,2 -8,5 -7,6 -7,8 -7,0 -6,4 -6,8
Джерело шформацп [2-6].
Гоcтрa демогрaфiчнa cитyaцiя в Донецькiй, Дшпропет-ровcькiй, Зaпорiзькiй, Лyгaнcькiй облacтяx пояcнюeтьcя не-cприятливою екологiчною cитyaцieю, вaжкими yмовaми робо-ти (шaxтaрiв, метaлyргiв), мacовим зaкриттям шaxт i зaводiв, мiгрaцieю, виcоким рiвнем iнфекцiйниx зaxворювaнь, зокремa BIЛ/СHIДy i тyберкyльозy. Розглянемо cтaн cиcтеми оxорони здоров'я, оcвiти, культури в iндycтрiaльниx регiонax Укрaïни: Донецькiй, Днiпропетровcькiй, Зaпорiзькiй тa Лугажькш об-лacтяx.
Оxоронa здоров'я нacелення Укрaïни е одним з прюрите-тниx нaпрямкiв cоцiaльноï полiтики кршни y перiод реформу-вaння економжи тa cоцiaльноï cфери. Змiцнення здоров'я ycix верcтв нacелення неможливе без пщвищення якоcтi тa ефекти-вноcтi медико-caнiтaрноï допомоги, доcтaтнього рiвня зaбез-печення квaлiфiковaними медичними кaдрaми тa вiдповiдного рiвня фiнaнcyвaння.
Hacлiдки кризи вщбилжя нa ycix гaлyзяx економши, в тому чиcлi i та оxоронi здоров'я. Це познaчилоcя, передуам, нa рiвнi фiнaнcyвaння гaлyзi, яке зтачно знизилоcя. Piзко ото-ротилоcя центрaлiзовaне поcтaчaння до медичниx ycтaнов ль кaрcькиx препaрaтiв i медичного ycтaткyвaння, a виcокий рь вень шфляци призвiв до невгaмовного зроcтaння цiн, що ic-тотно ycклaднило ïx придбaння ycтaновaми оxорони здоров'я. Стaлоcя рiзке зниження лiкyвaльно-профiлaктичноï роботи i рyйнyвaння виробничоï медицини. H yниклa гaлyзь y циx cклaдниx yмовax i тiнiзaцiï оплaти поcлyг.
Змiни cтaнy лiкaрняного фонду, його нaвaнтaження, здоров'я нacелення зa перiод 2005-2012 рр. нaведено в тaбл. 4.
Кiлькicть людей, що мaють зaxворювaння СHIД, зa перь од 2005-2012 рр. y Дшпропетров^кш облacтi зроcлa y 2,5 рa-зa, y Зaпорiзькiй - y 4, y Луган^кт - y 5 рaзiв, y Донець-кш - нa 78%.
Оcновнa функщя бyдь-якоï держaви полягae y зaxиcтi прaв тa iнтереciв ïï громaдян, a нaйвaжливiшим iз прaв для будь-я^' людини е прaво та життя i безпо^редньо пов'язaне з
Стан системы охорони здоров 'я
Показники Зм1ни показник1в 2012 р. до 2005 р. ,+/- (+/-%)
Донецька область Дн1пропетров-ська область Запор1зька область Луганська область
К1льк1сть лiкарняних заклад1в, оди-ниць -74 (-28%) -44 (-22,7%) -23 (-19,8%) -41 (-22,8%)
Кiлькiсть лiкарських амбулаторно-полклтчних заклад1в, одиниць -238 (-35,6%) -36 (-7,1%) +56 (+21,4%) +10 (+2,5%)
Планова емнiсть амбулаторно-полклтчних заклад1в -всього (тис. вщвщувань за зм1ну) -7,9 (-8,4%) -1,1 (-1,1%) -0,1 (-0,3%) -6,1 (11,2%)
Кiлькiсть лжар1в ус1х спецiальностей на 10 000 населення -4,2 (-9,0%) -1,8 (-3,7%) -1,3 (-2,7%) -1,2 (-2,8%)
Кшьюсть середнього медичного персоналу на 10 000 населення -15,9 (-15,1%) -11,9 (-11,6%) -8,9 (-8,6%) -10,8 (-10,5%)
Кшьюсть уперше в житп зареестрова-них внпадк1в захворювань -всього, тис. -364,6 (-12,3%) -158,1 (-5,7%) -95,0 (-8,6%) -169,3 (-12,2%)
У тому чжш, тис.: новоутворення -0,2 (-0,6%) +4,8 (+12,5%) +1,1 (+6,7%) -0,3 (-1,6%)
хвороби нервово! системи -11,0 (-23,2%) -6,4 (-11,3%) +1,1 (+5,5%) -2,2 (-11,6%)
хвороби системи кровооб1гу -17,4 (-6,7%) +5,8 (+3,1%) +5,4 (+9,8%) -6,5 (-7,9%)
хвороби орган1в дихання -148,2 (-12,4%) -100,9 (-8,7%) -45,3 (-9,4%) -76,3 (-12,6%)
хвороби шкри та пiдшкiрноi клiтко-вини -4,6 (-3,0%) -8,2 (-4,8%) -3,1 (-4,5%) -16,6 (-16,9%)
хвороби кiстково-м,язовоi системи i сполучно! тканини -35,0 (-22,6%) -21,9 (-11,6%0 -2,0 (-4,0%) -15,5 (-27,7%)
хвороби сечо-статево! системи -16,1 (-8,9%) -3,9 (-1,6%) -8,8 (-10,5%) -2,7 (-3,4%)
уроджет аномалй (вади розвитку), деформацИ та хромосомт порушення +0,4 (+10,3%) +0,6 (+15,4%) -0,3 (-14,3%) -0,3 (-9,1%)
травми, отруення та деяю lншi наслiд-ки ди зовн1шн1х причин -59,2 (-23,1%) -15,3 (-9,0%) -11,3 (-13,2%) -15,5 (-12,4%)
Розраховано автором за шформащею [2-6].
ним право на охорону здоров'я. Яккть охорони здоров'я зале-жить в1д багатьох чинник1в, але одним 1з найважлив1ших е державна тдтримка. Витрати на охорону здоров'я в Укра!н1 на душу населення в абсолютних величинах дуже мал1 пор1вняно з розвиненими кра!нами. Хоча у процентному стввщношенш в1д ВВП витрати на охорону здоров'я виглядають досить пристойно. Для пор1вняння у табл. 5 наведено загальш витрати на охорону здоров'я по крашах за 2011 р.
У 2014 р. в Укра!н1 на фшансування медицини плану-валося видшити близько 4,9% в1д ВВП кра!ни. Та це фшансу-вання було скорочено. Так, наприклад, Донецький репон не отримав 50 млн грн на буд1вництво регюнально! лшарш швидко! допомоги з держбюджету, з обласного бюджету зменшено фшансування швидко! допомоги на 17 млн грн; по департаментах Лугансько! облдержадмшштрацп скорочено
Загальт витрати на охорону здоров'я по крагнах за 2011 р.
Кра!на На душу населення, Вщсоток
дол. США вщ ВВП
США 8508 17,7
Норвепя 5669 9,3
Швейцар1я 5643 11,0
Австр1я 4546 10,8
Канада 4522 11,2
Шмеччина 4495 11,3
Франщя 4118 11,6
Швещя 3925 9,5
Великобриташя 3405 9,4
1спашя 3072 9,3
1тал1я 3012 9,2
Словешя 2421 8,9
Грещя 2361 9,1
1зра!ль 2239 7,7
Болгар1я 1689 7,9
Польща 1452 6,9
Естошя 1303 5,9
Бшорусь 768 5,6
Рос1я 998 5,1
Украша 263 7,2
Джерело шформаци [7].
витрати: по департаменту масових комушкацш - на 21,4 тис. грн; осв1ти I науки - на 14,9 млн грн; охорони здоров'я - на 37,5 млн грн (зокрема, менше видшялося на часткове вщшко-дування вартост л1юв для лжування ппертошюв, на придбан-ня медикаменпв для "швидко! допомоги"); сощального захис-ту населення - на 2,4 млн грн; по управлшню культури, нацю-нальностей I релшй - на 2,7 млн грн, молод1 \ спорту - на 429,5 тис грн; у Запор1зькш област виключено витрати на роз-виток мереж1 дошкшьних установ, модершзацш дитячих спортивних майданчиюв у школах I дошкшьних установах (9,4 млн грн), виплату надбавок медичним пращвникам Центр1в первинно! медико-саштарно! допомоги (3,4 млн грн).
Таким чином, можемо сказати, що довгостроковий роз-виток людського катталу в охорош здоров'я обмежують таю сучасш ризики: високий р1вень захворюваност I смертности
знижeння нapoджyвaнocтi; дeфiцит бюджeтнoгo фшатеуван-ня; низький piвeнь життя нaceлeння; пoшиpeння шкiдливих звичoк i нeздopoвoгo cпocoбy життя.
Для пiдвищeння piвня oхopoни здopoв'я i зaлyчeння дo-дат^вих фiнaнcoвих джepeл на pинoк мeдичних пocлyг вкpaй нeoбхiднo cпiвpoбiтництвo opгaнiв влади i бiзнecy на пiдcтaвi poзpoбки cпeцiaльних мeхaнiзмiв взaeмoдiï на ocнoвi rapropa-тивнoï coцiaльнoï в^^в^^ь^ст^ мeцeнaтcтвa i благод^ш^ тi, мoдeлeй дepжaвнo-пpивaтнoгo пapтнepcтвa (ДПП).
Cтpимyючими фaктopaми poзвиткy взaeмoдiï влади, бiз-œcy та cycпiльcтвa у cиcтeмi oхopoни здopoв'я в Укpaïнi на даний чac e: нeдoлiк квaлiфiкoвaних кaдpiв, якi мають дocвiд poбoти з пpoeктaми пo мoдeлi пapтнepcтвa; нeeфeктивнicть cтpyктypи мeдичнoгo oбcлyгoвyвaння: вiдcyтнicть ч^того ш-дiлy на cлyжби пepвиннoï i втopиннoï дoпoмoги, вiдcyтнicть дифepeнцiaцiï лiжкoвoгo фoндy зaлeжнo вiд im^c^racn ль кування; низька якicть мeдичнoï дoпoмoги; нeвиcoкий piвeнь дoвipи бiзнecy дo дepжaвнoï влади щoдo взaeмoвигiднoгo cпiв-poбiтництвa.
Оcвiтa e ocнoвним coцiaльним iнcтитyтoм, щo зaдoвoль-няе пoтpeби cycпiльcтвa у збepeжeннi та пepeдaчi вiд ш^лт-ня дo пoкoлiння cиcтeми нayкoвих знань i шщальних нopм, у cтвopeннi нeoбхiдних yмoв для coцiaлiзaцiï ocoби: ïï навчання, вихoвaння i poзвиткy. 1з зpocтaнням знaчeння людcькoгo капь талу в cycпiльнoмy пpoгpeci ocвiтa стае нaйвaжливiшим заш-бoм фopмyвaння нoвoï якocтi eкoнoмiчних, coцiaльних i дyхo-вних cтocyнкiв cycпiльcтвa.
З шчатку 90-х poкiв cтaлиcя кapдинaльнi змши в ocвiт-нiй cиcтeмi У^аши. У нинiшнiй чac дoшкiльнoю ocвiтoю oхo-плeнo вiд 55% д^й у Лyгaнcькiй oблacтi дo 66% у Дoнeцькiй oблacтi (табл.6).
Кшьюсть зaгaльнoocвiтнiх навчальних зaклaдiв œopo-тилacя, щo пoв'язaнo зi змeншeнням чиceльнocтi дiтeй шкшь-нoгo вiкy (табл.7).
Доштльт заклады
Украша Донецька область Дн1пропетровська область Запор1зька область Луганська область
Кшьюсть заклад1в, тис. Охоп-лення д1тей,% Кшьюсть заклад1в, одиниць Охоп-лення д1тей,% Кшьюсть заклад1в, одиниць Охоп-лення д1тей,% Кшьюсть заклад1в, одиниць Охоп-лення д1тей,% Кшьюсть заклад1в, одиниць Охоп-лення д1тей,%
2005 15,1 51 1155 62 954 58 544 59,2 576 51
2006 15,1 53 1151 63 955 60 526 59,8 575 52
2007 15,3 54 1139 63 951 60 522 59,8 576 52
2008 15,4 54 1146 63 948 59 521 59,9 548 52
2009 15,5 53 1145 61 951 58 525 58,8 529 49
2010 15,6 53 1144 61 939 57 526 59,2 528 50
2011 16,1 55 1144 62 953 59 537 60,1 556 51
2012 16,4 57 1158 66 972 63 555 63,1 578 55
2013 16,7 62
Джерело 1н< юрмацп [2-6]
Таблиця 7
Загальноосвтт навчальт заклады
Укра!на Донецька область Дн1пропетровська область Запор1зька область Луганська область
Кшьюсть закла-д1в, оди-ниць Кшьюсть учн1в у розрахун-ку на 10 000 населення, ос1б Кшьюсть заклад1в, одиниць Кшьюсть учн1в у розрахун-ку на 10 000 населен-ня, ос1б Кшьюсть заклад1в, одиниць Кшьюсть учн1в у розрахун-ку на 10 000 населен-ня, ос1б Кшьюсть заклад1в, одиниць Кшьюсть учн1в у розрахун-ку на 10 000 населення, ос1б Кшьюсть заклад1в, одиниць Кшьюсть учн1в у розрахунку на 10 000 населення, ос1б
1995/1996 22255 1932 1325 1279 1098 1356 690 1373 851 1349
2000/2001 22210 1383 1318 1201 1113 1363 698 1379 843 1256
2005/2006 21589 1151 1235 936 1094 1096 677 1094 793 970
2009/2010 20576 978 1174 795 1054 928 647 918 742 804
2010/2011 20300 939 1151 760 1044 893 639 883 732 770
2011/2012 19874 941 1125 781 1036 902 628 881 706 771
2012/2013 19672 927 1123 771 1030 888 624 873 701 760
Джерело шформаци [2-6].
У той же час зросла кшьюсть фах1вц1в, як1 були випу-щен1 вищими навчальними закладами Ш-IV р1вшв акредитаци (табл. 8). Так, кшьюсть випускник1в ВНЗ за пер1од 19952013 рр. у Дншропетровськш та Донецькш областях зросла у три рази, у Запор1зьк1й та Луганськш - у чотири та бшьше ра-з1в.
Шльтсть фах\вц\в, ят були випущет вищими навчальними закладами Ш-^р1втв акредитацИ, тис. осгб
Укра!на Донецька область Дншропетров-ська область Запорiзька область Луганська область
1995 147,9 10,7 11,2 5,6 4,9
2000 273,6 24,7 23,9 10,5 11,3
2005 372,4 30,2 27,7 13,1 14,8
2006 413,6 31,3 29,3 15,1 18,1
2007 468,4 32,2 30,2 16,5 18,4
2008 505,2 35,9 31,8 19,2 19,4
2009 527,3 39,2 33,0 20,9 21,2
2010 543,7 38,1 34,9 21,7 24,2
2011 529,8 36,4 33,7 20,5 25,5
2012 520,7 34,2 36,7 23,2 24,2
2013 485,1 29,6 33,5 21,2 нд
Джерело ш юрмацп [2-6
Слщ зазначити стшке i швидке зростання платност осв> ти у вищих навчальних закладах. Якщо в 1993 р. частка сту-дентiв, що навчалися за рахунок державного бюджету, склада-ла 93,6%, то в 2013 р. - лише близько 46%.
Одночасно зменшилася кшькють молод^ яка навчаеться в установах початково! професшно! освiти (табл.9).
Таблиця 9
Профеайно-техшчт навчальт заклади
Укра!на Донецька область Дншропетров-ська область Запорiзька область Луганська область
Кшь-юсть закладiв на кшець року, одиниць Пщго-товлено квалiфi-кованих робггни-юв, тис. ошб Кшь-кють закладiв, одиниць Пщго- тов-влено, тис. ошб Кшь-юсть закла- дiв, одиниць Пщго-тов-лено, тис. ошб Кшь-юсть закла- дiв, одиниць Пщго-тов-лено, тис. ошб Кшь-кють закла-дiв, оди-ниць Пщготов- лено, тис. ошб
2005 1023 286,6 120 29,7 71 24,5 44 15,3 83 17,1
2006 1021 289,3 120 30,3 67 25,7 44 15,0 84 16,6
2007 1022 285,1 120 28,3 70 25,6 44 14,0 84 17,8
2008 1018 269,6 119 26,7 68 27,0 44 12,5 84 15,7
2009 975 239,4 113 24,3 66 21,7 43 11,1 78 14,4
2010 976 247,4 112 24,4 64 23,9 46 10,9 78 15,1
2011 976 240,1 111 23,9 64 21,8 47 10,7 78 14,7
2012 972 202,1 111 17,3 63 18,4 47 10,0 78 11,0
2013 968 227,3 111 21,2 60 19,9 47 10,8 78 13,6
Джерело шформацп [2-6].
Таким чином, за останш роки тдвищився престиж вищо! осв1ти, знизилася приваблив1сть початково! професшно! осв1ти через скорочення зайнятост1 в реальному сектор1 економ1ки. Певний вплив на осв1ту зробив демограф1чний чинник - зни-ження народжуваност1 та скорочення чисельност1 д1тей 1 молодь
Система осв1ти мае бути спрямована на гармошзащю взаемин учасник1в осв1тнього процесу та представник1в ринку прац1, досягнення р1вня !х максимально! задоволеност1 як1стю вир1шення соц1ально-економ1чних завдань держави, рег1ону, пщприемства. Статистичн1 дан1 попиту та пропозицп на ринку прац1 наведено в табл. 10.
Таблиця 10
Стввгдношення попиту та пропозицИ' спецгалгстгв на ринку пращ
Укра!на Донецька область Дншропетровська область Запор1зька область Луганська область
Потреба пщприемств у фах1вцях, тис. ос1б
1995 86,4 11,9 14,4 5,0 7,7
2000 68,2 15,1 5,3 2,1 6,5
2005 186,6 34,8 18,2 6,7 9,3
2010 63,9 2,9 7,7 1,6 2,0
2011 59,3 4,1 8,0 0,8 2,6
2012 48,6 3,4 7,2 0,4 0,8
Кшьюсть фах1вц1в на обл1ку в ДСЗ, тис. ос1б
1995 161,3 11,6 4,2 3,8 8,2
2000 1188,0 97,9 95,6 39,9 59,6
2005 903,5 54,4 51,1 34,6 35,1
2010 564,0 33,0 34,4 25,9 20,5
2011 501,4 28,4 31,6 23,1 18,5
2012 526,2 29,8 35,3 23,9 20,3
Навантаження незайнятих трудовою д1яльн1стю фах1вц1в на в1льн1 робоч1 м1сця, ос1б
1995 2 1 0,3 1 1
2000 17 6 17 19 9
2005 5 2 3 5 4
2010 9 11 5 17 11
2011 8 7 4 28 7
2012 11 9 5 60 25
Джерело 1н( юрмаци [2-6].
Незбалансовашсть ринку прац1 та ринку осв1тшх послуг призводить до збшьшення частки випускник1в вищих навчаль-них заклад1в, як1 працевлаштовуються не за отриманою спец1-альн1стю; необх1дност1 додатково! переп1дготовки фах1вц1в роботодавцями, що вимагае додаткових витрат; невщповщнос-
и мiж фактичним попитом на пращвниюв з вищою i серед-ньою професiйною освiтою та !х фактичною необхiднiстю, що особливо характерно для приватного сектору ринку пращ; де-фщиту висококвалiфiкованих представникiв робiтничих про-фесiй.
Узагальнимо проблеми, якi мае система осв^и Укра!ни: дефiцит бюджетного фшансування; несистемне планування бюджетних мшць; низький рiвень зароб^но! плати педагопч-них працiвникiв, що не дозволяе залучити у систему освiти висококвалiфiкованi кадри; застарiла учбово-матерiальна база бшьшост освiтнiх установ, яка потребуе оновлення; необхщ-нiсть збiльшення коштiв на каттальний ремонт, будiвництво, устаткування системами безпеки осв^шх установ; низькi стипендий що не забезпечують мшмальних умов життедiяльностi студентiв.
Таким чином, тшьки та держава, яка може забезпечити суспшьно необхiдний рiвень виршення соцiальних проблем, мае шанс зберегти свш суверенiтет, територiальну цiлiснiсть, щентичшсть у суворих умовах сучасного св^. Тому основ-ними цiлями державно! сощально! полiтики мають бути: за-безпечення безперервного системно органiзованого процесу пщвищення якостi життя людей; створення умов для сощаль-ного розвитку здiбностей населення до самозабезпечення ^ як наслiдок, до самореалiзацil; розробка i реалiзацiя механiзмiв та шструменив участi суспiльства у процесi визначення й реаль заци державно! соцiально-економiчноl полiтики в кра!ш; фор-мування стiйких партнерських стосункiв влади, бiзнесу та сус-пiльства у виршенш соцiальних проблем.
Для досягнення цшей необхiдно вирiшити такi задачi: створення шституцшних умов для активно! участ суспiльства в ухваленнi управлiнських ршень; виявляння найбiльш гост-рих сощальних проблем; активiзацiя потенцiйних ресурсiв людського капiталу; розвиток принципiв соцiального партнерства; створення моделей i сощальних технологш, що забезпе-чать ефективну спiвпрацю i соцiальне партнерство оргашв влади, бiзнесу i суспiльства для виршення завдань сощально-
економ1чного розвитку; розробка 1 реал1зац1я системи заход1в стимулювання та заохочення сощально! д1яльност1 некомер-ц1йного сектору 1 соц1ально ор1ентованого б1знесу; залучення у сощальну сферу додаткових кошт1в через багатоканальну систему ф1нансування.
Таким чином, для досягнення соц1ально-економ1чного розвитку кра!ни, рег1он1в, м1ст особливо! актуальност1 набувае необх1дн1сть розробки та реал1зацп системи взаемод1! 1 взаемо-вигщно! ствпращ м1ж органами влади, б1знесом та суспшьс-твом. Необх1дно скоординувати д1яльн1сть трьох р1вноправних суб'ект1в взаемоди 1 направити сп1льн1 зусилля на реал1зац1ю пр1оритетних для сусп1льства сощально значимих програм.
Розглянемо сильш та слабк1 сторони суб'ект1в партнерства (табл.11).
Таблиця 11
Характеристика суб'ект1в партнерства
Сильш сторони Слабк1 сторони
Органи влади
Наявшсть державно! власност1 Постшне зростання бюрократичного апарату
Можлив1сть створення правово! бази Жорстка структура
Можлив1сть формування бюджету Непрозор1сть контролю за витрачанням бю-
Наявшсть адмшютративного ресурсу джетних кошт1в
Доступ до шформацшних ресурс1в Слабк1 методи оцшки сощальних потреб та
Вплив на р1шення сощальних питань результата реал1зацп програм 1 проект1в
Наявн1сть фах1вц1в високого р1вня Низька швидк1сть передач1 шформацп
Надання держпослуг
Б1знес
Наявн1сть приватно! власност1 Безсистемшсть благод1йност1
Використання р1зноманггних технолог1й роботи Одноособов1сть
Внсокопрофесiйнi фах1вц1 Т1ньова економ1ка
Ф1нансов1 ресурси Складний д1алог 1з владою
Широк зв'язки, у тому числ1 м1жнародш
Система навчання спiвробiтннкiв
Постшний обм1н шформащею
Досв1д партнерсько! роботи
Гнучк1сть
Сусп1льство
Незалежшсть Нестабшьний фшансовий стан
Д1яльн1сть, заснована на реальних проблемах Плиншсть кадр1в
Можлив1сть створювати р1зн1 альянси Часто непрофес1йне кер1вництво 1 менеджмент
Наявшсть креативних людей В1дсутн1сть стратепчних цшей
1нновацшшсть п1дход1в до вир1шення проблем
Гнучк1сть
Взаемодiя партнерiв передбачае об'еднання зусиль, ре-сурсiв для вирiшення ие! або шшо! сощально! проблеми. Фiнансовi ресурси кожного iз партнерiв е важливою складо-вою реалiзацil партнерських програм, проектiв.
Аналiз фiнансових результатiв пщприемств галузей сощально! iнфраструктури до оподаткування за даними Державного ком^ету та обласних управлiнь статистики Укра!ни за пер> од 2010-2012 рр. дозволяе зробити такий висновок:
пщприемства осв^и одержують прибуток в уЫх областях - Донецькш, Днiпропетровськiй, Запорiзькiй, Луганськiй;
заклади системи охорони здоров'я е прибутковими в За-порiзькiй, Луганськiй областях та збитковими - в Донецькш, Дншропетровсьюй областях;
заклади культури та спорту е збитковими. Треба вщзначити, що одержат прибутки пщприемства-ми сощально! сфери недостатш для самостiйного розвитку i тому потребують додаткового фiнансування. Тому в цих умо-вах абсолютним прюритетом е модернiзацiя, диверсифiкацiя фшансування галузей сощально! шфраструктури, що забезпе-чують розвиток людського потенцiалу, i перш за все охорону здоров'я, культури.
Виникае питання, а чи е у бiзнесу (великого, середнього, малого) фiнансовi ресурси для взаемодi! щодо виршення соцi-альних проблем. За даними Державного ком^ету та обласних управлшь статистики Укра!ни останнi три роки понад 60% уах пiдприемств мали чистий прибуток. Це перш за все велию та середнi пщприемства. Аналiз фiнансових результатiв дiяль-носи пiдприемств по областях свiдчить, що чистий прибуток мають:
велию пщприемства (загальна кшьюсть) у Днiпропет-ровськш та Запорiзькiй областях;
середнi пщприемства (загальна кшьюсть) у Донецькш областц
малi пiдприемства (загальна кiлькiсть) у Запорiзькiй та Луганськiй областях.
Анал1з матер1альних, ф1нансових, нематер1альних ресур-с1в влади, б1знесу та сусп1льства зумовлюе необхщшсть !х вза-емод1! на основ1 створення над1йного механ1зму д1алогу м1ж ними.
Вже сьогодш накопичено безщнний досв1д взаемод1! ор-ган1в влади, б1знес-компан1й 1 сусп1льства. Р1вень участ1 б1зне-су у вир1шення сощальних проблем укра!нського сусп1льства останн1ми роками пом1тно зростае. До найб1льш виражених напрям1в соц1ально! активност1 б1знесу в Укра!н1 в1дносяться: утримання 1 розвиток сощально! шфраструктури як усередин1 компанп, так 1 за !! межами; розвиток осв1ти; надання медич-них 1 рекреац1йних послуг сво!м пращвникам; п1дтримка сощ-ально незахищених верств населення, ветерашв, пенс1онер1в, швалщ1в, сир1т; п1дтримка розвитку д1тей 1 молод1; програми, направлеш проти поширення наркомани 1 алкогол1зму; ф1нан-сування культурних 1 спортивних заход1в.
Основш реально д1юч1 механ1зми взаемод1! влади, б1зне-су та сусп1льства на приклад1 таких м1ст, як Донецьк, Дншро-петровськ, Запор1жжя 1 Луганськ, наведено в табл.12.
Таким чином, в Укра!н1 накопичуеться досв1д ефективно! взаемоди влади, б1знесу, сусп1льства та зароджуеться напрям, коли крупш б1знес-корпорац1! переходять в1д благод1йност1 до системних сощальних проект1в, як1 допоможуть розвиватися б1знесу 1 сусп1льству. В умовах економ1чно! кризи велик1 б1з-нес-компан1! зважено 1 системно в1дносяться до сощальних швестицш, звертаючи увагу на !х ефективне використання, заздалег1дь планують проекти 1 ретельно мониторять !х реал1-зац1ю.
Висновки. П1д час кризи особливо актуальним стае об'-еднання ресурс1в, зусиль б1знесу, влади 1 сусп1льства; перех1д в1д д1алогу до конкретних спшьних д1й. Для цього, перш за все, держав1 необидно визначати напрями найгостр1ших сощ-альних проблем, як1 потребують допомоги, сощальних швестицш з боку б1знес-компанш, та знаходити сильш мотивацшш мехашзми для вкладення не т1льки крупним б1знесом, а й се-редшми та малими п1дприемствами, кошт1в у сощальну сферу.
Реал1зоват мехатзми взаемодИ' влади, б1знесу та сустльства
у рамках м1ста
MicTa Мехашзми взаемоди Приклади реaлiзaцil мехaнiзмiв взаемоди влади, бiзнеcу та cуcпiльcтвa
Дншропетровськ Громадська рада при мicькрaдi Концепцiя пщвищення ефективност реaлiзaцil cоцiaльних проектiв; Проект «Культурна карта Дншропетровська»
Круглi столи «Млжнацюнальний дiaлог»; «Розвиток велосипедно1 iнфрacтруктури мicтa Днiпропетровcькa»; «Культурна карта мюта Днiпропетровcькa»
Розробка стратепчних плaнiв cоцiaльного партнерства Деклaрaцiя сощального партнерства мiж Дтпро-петровською мюькрадою та компaнieю ДТЕК
Зaпорiжжя Форум мiжcекторного партнерства Перший - грудень 2010 р.; Другий - грудень 2011 р.; Третш - квггень 2013 р.
Громадська рада при виконкомi мicькрaди
Конкурс малих гранив на реaлiзaцiю сощально значущих проектiв Проекти: «Правова абетка для прийомних бать-юв», фестиваль «З варяг у греки», «Моя житте-творчicть»; «Книга скарг Зaпорiжжя»
Розробка cтрaтегiчних плашв cоцiaльного партнерства Проект «Ми - це мюто»
Луганськ Договори про сощальне партнерство Договори влади з: Корпоращею «Iндуcтрiaльний Союз Донбасу» та ПАТ «Алчевський металургш-ний комбiнaт»; ПрАТ «Северодонецьке об'еднання «Азот»; ТОВ «ТНК ВР Коммерс»; ПАТ «Стаха-новський завод фероcплaвiв»; ТОВ «КУБ-ГАЗ»; ДТЕК; групою «Mетiнвеcт
Громадська палата при мicькрaдi Розробка: «Комплексно1 програми розвитку орга-нiв самооргашзацп населення м. Луганська»
Створення фондiв Фонд регiонaльного розвитку Луганщини; Фонд розвитку мicтa (Алчевськ)
Донецьк Конкурс проек^в Проекти-переможцi: «Альтернатива»; «Спорт -здоров'я наших дггей»; «Вcеcвiт здоров'я»
Консультацп з громад-cькicтю Обговорення: «Концепци розвитку велосипедно1 iнфрacтруктури»; «Створення госпггальних окру-гiв у мют Донецьку».
Micцевi iнiцiaтиви «CASE-STUDY: розвиток мiжcекторного партнерства» (шщатива Донецького блaгодiйного фонду «Доброта»); «Подолання сощально1 iзольовaноcтi молодi в Донецькiй та Лугaнcькiй областях» (шщь атива Донецького Mолодiжного Дебатного Центру)
Громaдcькi слухання «Еколопчш наслщки видобутку сланцевого газу в природному нацюнальному парку «Свят гори»
Форуми «Соцiaльне пщприемництво як ефективний ш-струмент розвитку громадянського cуcпiльcтвa»; «Mодернiзaцiя взаемоди бiзнеcу i влади: новий етап розвитку»
Меморандуми «Укра1на без туберкульозу»
Органам влади необхщно стимулювати i пщтримувати добровiльнi соцiальнi iнiцiативи та швестици 6i3Hecy; оргаш-зувати процес навчання, консультацiй щодо взаемоди. Бiзнес-компашям та органам влади слiд сформувати бази реалiзова-них соцiальних проекпв, практик взаемодй, щоб побачити ре-альнi шляхи вирiшення соцiальних потреб. Засобам масово! шформаци необхiдно активно висв^лювати позитивний досвiд взаемоди партнерiв (влади, бiзнесу та суспiльства), li завдання та користь для суспшьства.
Л1тература
1. Доповiдь ООН про людський розвиток за 2013 рж [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.undp.org.ua/images/stories/HDR2013/ UKR_ Ukraine_HDR2013.pdf.
2. Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.
3. Головне управлшня статистики у Донецькш област [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.donetskstat.gov.ua/.
4. Головне управлшня статистики у Дншропетровськш област [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.dneprstat.gov. ua/.
5. Головне управлшня статистики у Запорiзькiй област [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // www.zp.ukrstat.gov.ua/.
6. Головне управлшня статистики в Луганськш област [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lugastat.lg.ua/.
7. Доклад ООН "Стан мкт св^ 2012/2013"[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //mirror.unhabitat.org/pmss/ listItemDetails. aspx?publicationID=3387&AspxAutoDetectCookie Support=1.
НадШшла до редакцП 06.11.2014 р.
