CC BY
17
П. Ю. Петров,
кандидат техмчних наук, м. Сгверськодонецьк
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЩНН1СНО1 СДНОСТ1 ПРЕДСТАВНИК1В МАЛОГО Й СЕРЕДНЬОГО Б1ЗНЕСУ
Постановка проблеми. Розвиток сучасно! еко -номши Грунтуеться на сощальних системах викорис-тання творчого потенщалу суб'екпв господарювання Це стосуеться оргашзащй уах галузей та форм влас-носп, але в першу чергу це мае ввдношення до малого та середнього бiзнесу. Ефективнiсть використання людського капiталу характеризуеться юнець юнцем пи-томим обсягом отриманого прибутку на одного члена оргашзаци та залежить вiд управлiнського потенцiалу оргашзаци.
Найважливим елементом створення ефективно! оргашзаци е формування та постшне ввдтворення со-цiально-психологiчних зв'язшв в оргашзаци. Створення внутршнього соцiально-iнформацiйного простору оргашзаци базуеться на щнностях ключових 11 фiгур [1; 2]. Причому чим менше економiчна органiзацiя, тим бiльше значення мае !х щншсна едшсть. Отже цю статтю присвячено проблемi вивчення щншсно! едносп представнишв малого та середнього бiзнесу. Слад ввдзначити, що крiм суто економiчного значення вивчення щншсно! орiентацi! та едносп пiдприемцiв мае полттичне значення, враховуючи специфiку !х взаемоди iз владою [3—5], а також спадкоемшсть та по-слiдовнiсть переходу вiд великобуржуазно! та малобуржуазно! революци [3; 6].
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш з проблеми, видiлення невирiшених 11 частин, формування цiлей статтк
Вивчення цiннiсних орiентацiй представниюв малого та середнього бiзнесу в спещальнш лiтературi зу-стрiчаеться досить редко, в основному мова йде про щнносп менеджерiв або про щншсне управлiння, а дос-лiдження щншсно! едносп не представлено в лгтера-турi майже зовсiм.
У менеджмент прийнято таке визначення щнносп. Тодi як вiдношення (точка зору, сощальш настанови) е конкретним переконанням або вiдчуттям до тих або iнших аспектiв навколишнього середови-ща, цгнностг — це загальш переконання, вiра з приводу того, що добре та що погано, або що э не важ-ливим в житп. «Тершти не можу ручно! пращ», — це вираз вiдношення. «Робота власними руками — це найблагородшша форма роботи», — це цiннiсть. Цiннiсть завжди припускае суб'ективне ранжируван-
ня по важливосп, якосп або по визнанню чогось благом. Цiнностi, як i багато iнших iндивiдуальних характеристик, отримують за допомогою навчання. 1х на-вчають у школах, релЫйних закладах, !х виховують у дгтях батьки, вони змiцнюються в iнших соцiальних контактах i навгть через засоби розваги й дозвшля. Те, що бути чесним краще, шж нечесним, утлумачу-ють у школ^ на материнських колiнах.
Оргашзаци та !х керiвники, як можна чекати, мають цiнностi, що юнують в культурi даного суспшь-ства. Переважання приватних фiрм у Сполучених Штатах i небажання японського менеджера звшьнити працiвника ш за яких обставин — це зразки поведш-ки, що точно вiдображають сощальш щнносп вiдпов-iдного суспiльства. Конкретш цiнностi керiвникiв, особливо вищо! ланки, часто вiдчуваються в усiй оргашзаци i вiдображаються в И цшях i полiтицi. Бiльшiсть керiвникiв вищо! ланки, упевнеш в бажа-носп високих етичних норм, виражають етичш цiнностi в сво!х письмових зверненнях та твердо упроваджу-ють правила, регулюкта етику поведiнки.
Кожна оргашзащя, свiдомо або несвiдомо, вста-новлюе свою власну систему цiнностей. Отримуючи плоть, ця система складае оргашзащйну культуру або етичну зовнiшнiсть оргашзаци. Як i крупнiше сус-пшьство, органiзацiя прагне мати свою власну мораль, звича! i табу. Зрештою, в багатьох оргашзащях формуються особи, що ведображають забарвленi iндивiдуальнiстю способи ведення бiзнесу або конк-ретних справ. У Америцi, наприклад, серед деяких соцiальних груп ввдбуваеться змiна вiдношення до якосп життя як цiнностi, яка протиставляеться вiрностi фiрмi. Наприклад, деяк службовцi можуть ввдмови-тися вiд переведення по службу тому що вартють життя в новш мiсцевостi неприйнятна для !х рiвня життя або через сiмейнi обставини. Керiвники вищо! ланки можуть зрозумгти i пiдтримати щ новi цiнностi чи ж можуть прагнути зберегти бiльш традицiйнi щншсш стандарти [7].
Тут можна погодитись з усiм, що було сказано. Дшсно, цiнностi закладаються в людину починаючи з дитинства. Володимир Маяковський це досить точно описав у вiршi «Що таке добре i що таке погано?» [8]. Але щнносп е суб'ективною ознакою: певш цiнностi в певшй штерпретаци притаманш конкретшй людиш. Не
Таблиця 1
Цшшсш ор1штаци [7]
Категори щнностей Типи цшей, що вщдаються переваз! ор-гашзащями
Теоретичш 1стина Знання Рацюнальне мислення Довгостроков1 дослщження i розробки
Економ1чш Практичшсть Корисшсть Накопичення багатства Зростання Прибутков1сть Результати
Пол1тичш Влада Визнання Загальний об'ем катталу, продаж1в, кшьюсть пращвниюв
Сощальш Хорош! людськ вщносини Прив'язашсть Вщсутшсть конфлжту Сощальна вщповщальшсть щодо при-бутковост! Непряма конкуренщя Сприятлива атмосфера в оргашзаци
Естетичш Художня гармошя Зм1ст Форма i симетр1я Дизайн виробу Яюсть Привабливють, нав1ть !з збитком для прибутку
Рел1гшш Згода у всесвт Етика Моральш проблеми
може бути щнностей в оргамзащ! чи в сустльстш. У суспiльствi iснують принципы, що на вщмшу вщ цинно-стей мають бтьш вiдкритy та формалiзованy ознаку. В оргамзащях принципи покладаються в основу прийнят-тя уах yправлiнських рiшень, але у першу чергу — стра-тепчних, оскльки найважливiшi принципи ввдобража-ються в мюи оргамзаци [9]. Загальн спостереження та соцiологiчнi дослiдження пiдтверджyють, що поведшка не е втьною ввд да щнмсних ор!ентацш; як шдивщи, так i оргашзащ! проявляють перевагу до певних типiв стра-тепчно! поведшки. Вони виражають таку перевагу, сщду-ючи певнш тни поведшки, навiть якщо це означае втрати з точки зору результата [10]. Цшностш ор!ентаци, як! здшснюють вплив на прийняття yправлiнських ршень за Гутом i Тагiрi подано в табл. 1.
Щнност н е чимось окремим у характеристицi оргашзацл, вони тюно пов'язан !з !ншими складови-ми li внутршнього середовища. Так, в модел! Колш-за розглядаються ключов! параметри управл!ння ком-пашею: лвдер, команда, стратепя, б!знес-модель, щнност! Ввдносно щнностей визначаеться таке: важ-ливо зрозумгти, що складае систему щнностей вашо! компанй i ll «сенс життя» (щось бшьше, шж просто отримання прибутку) та дбайливо збер!гати це. Це до-поможе не просто добитися стабшьних i довгостроко -вих результатов, але i створити справд! велику компа-ню на багато десятилгть.
Важливе застереження: не юнуе «правильно!» системи щнностей. Неважливо, як! щнносп ви вибра-ли, завжди знайдеться устшна компаня, яка спираеть-ся на абсолютно !нш принципи. Щоб стати великою, компашя не обов'язково мае володгти пристрастю до ктенпв (Sony цього не робить), або пошаною до шди-в!дуальносп (Disney цього не робить), або яшстю (Wall-Mart цього не робить), або сощальною ввдповвдальш-стю (Ford цього не робить). Це був один з найпара-доксальшших висновшв «Побудованих нав!ки»: ос-новн щнносп ютотш, але, здаеться, не важливо, яки-ми саме будуть щ щнносп. Суть полягае не в тому, яка у вас система щнностей, а в тому, чи е вона, чи знаете ви ll, чи будуете ви свою д!яльшсть, спираючись на не!, чи збер!гаете и з часом. Велик компанп, що вит-римали випробування часом, збер!гають сво! ключов! цшносп та головний сенс, але !х стратег!! i тактики операщйно! д!яльносп адаптуються до змш в свт не-сшнченну безл!ч раз!в. Це й е мапчна комбшащя «збе-р!гайте суть та стимулюйте прогрес» [11].
Ведомою е також схема 7-С ф!рми «МаккшсЬ» З урахуванням важливосп для практично! дяльносп, ве-лике визнання на Заход! одержали в даний час ам наступних елеменпв управлшня: стратег!!, структури, системи й процедури роботи (закр!плен у ввдповвд-них шструкщях), стиль, склад персоналу, сума навишв i, нарешт!, спшьн щнносп (загальн для персоналу).
2008'4
(■ \
V Структура у
Стратегiя v у \ Системи та процедури ,
Сшльш щнносп
^ n Сума навичок v у /- n Стиль v у
/■ Склад
V персоналу У
Рис.1. Схема «7-С» ф1рми «МаккшсЬ>
Назва кожного з цих елеменпв починаетъся з букви «С» й ва вони взаемопов'язаними. Схема взаемодп цих елеменпв наведена на рис. 1.
У табл. 2 дана коротка характеристика кожного з цих елеменпв управлiння, як можуть бути роздшеш на двi групи, що принципово розрiзняютъся: «жорстю» та «м'яш». «Жорстш» елементи управлiння ввдобра-жаютъ формальну сторону оргашзащ!, що матерiалi-зуеться через рiзнi документи кожно! конкретно! ком-пани. До складу ще! групи елеменпв входять оргаш-зацшш структури, стратегi! i системи управлшня. «Жорстш» елементи до недавнього часу були основ-ними об'ектами управлiння з боку керiвництва ком-пашй, поки не була усвiдомлена необхвднють i мож-ливiстъ управлiння «м'якими» елементами: стиль уп-равлiння, сума навишв персоналу, склад персоналу, щнносп, як сшльно роздiляютъся персоналом [13].
Звертае на себе увагу те, що в центр описано! схеми авторами поставлено щнносп, це не випадково оскшьки щнносп визначають структуру iнших шести елементгв, а також форми та змют системних зв'язшв мiж ними. Але тут мова йде не про будь яш щнносп, а лише про щнносп як сшвпадають у працiвникiв орга-нiзацi! — це й е стльш щнносп. Безумовно то добре коли е стльш щнносп у першого керiвника та деяких пращвнишв, наприклад слюсарiв чи медичних сестер, але в першу чергу вони мають спiвпадати у керiвникiв вищо! ланки управлiнmя. Причому е один момент в управлшсьшм циклi, коли ця спiлъна еднiстъ е не просто бажаною, вона необидна оскшьки покладаеться в
основу майбутнього оргашзащ! — це точка прийняття стратегiчного рiшення.
Щнтсне управлтня — це реалiзацiя в компаш! регулярного менеджменту на основi загальних, узго-джених i цiннiсних прiоритетiв, що роздшяються спiвробiтниками. Цiнностi — дшсний бос компаш!, i тому кожен ствробггник, на будь-якому рiвнi, у будь-який час, в будь-якш ситуащ!, ухвалюючи будь-яке рiшення, керуеться щнностями компаш! або тим, що вш вважае такими. Визначають таю принципи щншсного управлiння:
— принцип ввдповвдносп цiлям бiзнесу
— принцип явного узгодження щнностей
— принцип управлiння персоналом — «Монолiт Однодумщв»
— принцип облiку iнтересiв п'яти сторш бiзнесу
— принцип всемiрного проникнення i вдоскона-лення
— принцип ввдповвдносп щлям бiзнесу [12].
Ще раз звернемось до зв'язку щнностей та системи прийняття управлшських рiшень та вищо! !! шаблi — стратегiчного планування та прогнозування.
Щодо малого бiзнесу до визначаеться певна особливють розроблення стратегiй таких шв падiнн зокрема мiсi!. Небезпека для мало! оргашзащ! полягае у виборi дуже складно! мiсi!. Тод як пгант «Ай Бi Ем» може i повинен визначати свою мюда як задово-лення шформащйних потреб, новачок в галузi ЕОМ може обмежити свою мету спочатку наданням про-грамного забезпечення, сумiсного «Ай Бi Ем», або
Таблиця 2
Характеристика елементiв упрaвлiння схеми «7-С»
Eлeмeнти yпpaвлiння Xapaктepиcтикa eлeмeнтiв
Cтpaтeriя Kypc нa poзпoдiл oбмeжeниx pecypciв для дocяrнeння нaмiчeнoï мeти
Cтpyктypa Onnc xapaктepиcтики opraнiзaцiйнoï cxeми (фyнкцioнaльнoï, дeцeнт-paлiзoвaнoï тoщo)
Cиcтeми i пpoцeдypи Onnc upone^ i вcтaнoвлeниx пpoцeдyp (нaпpиклaд, стет^м raa^-вaння, yпpaвлiння якicтю тoщo)
Cклaд пepcoнaлy «Дeмorpaфiчнa» xapaктepиcтикa нaйвaжливiшиx кaтeropiй пepcoнaлy в кoмпaнiï
Cтиль Xapaктep дiй пpoвiдниx кepiвникiв для дocяrнeння мeти фipми
Cyмa нaвичoк пepcoнaлy Здiбнocтi, щo вiдpiзняють пepcoнaл i фipмy в цiлoмy
Цт^ст!, щo cпiльнo poз-дiляютьcя Haйвaжливiшi цт^ст! aôo ocнoвoпoлoжнi кoнцeпцiï, якi дoвoдятьcя дo cвiдoмocтi вcix cпiвpoбiтникiв фipми
ycтaткyвaння для o6po6rh тeкcтiв, aбo мiкpoEOM для пoбyтoвиx цiлeй тa мaлиx пiдпpиeмcтв. Haпpиклaд, кoмпaнiя «Ем eнд Эм Пpoдaкгc» e oдним з шйбшьш пpoцвiтaючиx пiдпpиeмcтв в COA, щo нaлeжить да-гpaм. Bona пpoдae 65 видiв виpoбiв для дoглядy зa вoлoccям чopнoшкipoгo нaceлeння y вcьoмy cвiтi. Kop-далл Maк-Бpaйд i Tepмaн Maк-Keнзi, cпiвзacнoвники opгaнiзaцiï, ne звaжилиcя вибpaти як мюда пpaгнeння cтaти нaйбiльшoю в cвiтi кocмeтичнoю фipмoю. Ha-втки, вoни ввaжaли зa кpaщe cкpoмнo пoчaти ^a-цювaти в гaлyзi виpoбiв для дoглядy зa вoлoccям, пpизнaчeниx для пeвнoï eтнiчнoï rpyrn [7].
Дeкiлькa cлiв пpo poзyмiння мaлoгo тa cepeдньo-гo бiзнecy. У зaкoнoдaвcтвi Укpaïни чiткo визнaчeнo тлyмaчeння мaлoгo пiдпpиeмcтвa зa даго кiлькicнoю oзнaкoю, aлe дe «зaкiнчyeтьcя» cepeднe пiдпpиeмcтвo зa кiлькicтю пpaцюючиx зaкoнoдaвeць ne вcтaнoвив.
У Beликiй Бpитaнiï, нaпpиклaд, бiльшicть eкo -дамютОв дoтpимyютьcя визнaчeння, якe визнaчeнo >фя-дoвoю кoмicieю, якa cфopмyлювaлa чoтиpи ocнoвнi oзнaки кoмпaнiï мaлoгo бiзнecy: l) нeзнaчнa чacткa na pnray, щo ne дoзвoляe ш poбити cкiльки-нeбyдь зшч-ний вплив na цiни i poзмipи pинкy; 2) юpидичнa ca-мocтiйнicть (нeвeликi фiлiaли кpyпниx фipм ne нaлe-жaть дo мaлoгo бiзнecy); 3) yпpaвлiння кoмпaнieю здiйcнюeтьcя ïï влacникoм, a ne нaймaним rapcom-лoм; 4) в oбpoблювaльнiй пpoмиcлoвocтi дo мaлoгo бiзнecy вiднocятьcя кoмпaнiï з чиceльнicтю зaйнятиx ne бiльшe 2GG ocí6, в iншиx ceктopax pi4Rrn oбopoт фipми ne пoвинeн пepeвищyвaти 25G тиc. фyнтiв cтepлiнгiв [13].
Oднaк y лiтepaтypi шиpoкo викopиcтoвyютьcя oбидвa цi тepмiни, a тaкoж зycтpiчaeтьcя пoняття «дpiбний бiзнec».
Дpiбний бiзнec зa cвoeю пpиpoдoю e бшьш imo-вaцiйним в пopiвняннi з кpyпними кoмпaнiями, oot-
шьки caмe cтвopeння дpiбниx фipм нaйчacтiшe дав'я-зaнe iз cпpoбoю кoмepцiйнoгo викopиcтaння яюго-нeбyдь нoвoввeдeння. Ta^ aмepикaнcькi кoмпaнiï, в якж пpaцюe мeншe 1GGG ocí6, poзpoбляють в 17 paзiв бiльшe кpyпниx тexнiчниx нoвoввeдeнь, чим фipми з кшькютю зaйнятиx пoнaд 1G тиc. У mcлявoeнний rap-ioд пpиблизнo 4G—46% вж бaзoвиx нoвoввeдeнь бyлo здiйcнeнe na дpiбниx mдпpиeмcтвax. Пpи цьoмy для дpiбниx фipм iннoвaцiï зв'язaнi з мeншим pизикoм, ocкiльки мoжливi нeвдaчi ne mдpивaють кoмepцiйнy peпyтaцiю вcieï peшти ^o^R^i' кoмпaнiï.
Дo пepeвaг дpiбниx фipм cлiд вiднecти тe, щo вoни витpaчaють нaбaгaто мeншe 4acy na ^o^c вiд poз-poбки нoвoгo пpoдyктy дo виxoдy na prao^ Якщo дpiбним фipмaм вимaгaeтьcя в cepeдньoмy 2,3 poки, тo вeликим — 3,1 poки. Пpиблизнo piвнoцiннi вига-xoди oбxoдятьcя дpiбним фipмaм нaбaгaто дeшeвшe: нaпpиклaд, na poзpoбкy oднoгo з нж дpiбнi фipми витpaчaють в cepeдньoмy 87 ircc. дoлapiв, тода як кpyпнi фipми — 2 млн дoлapiв. Зпдда з peзyльтaтaми дocлi-джeння, нeвeликi фipми (дo 5GG ocí6) з poзpaxyнкy na 1 дoл., вклaдeний в HДР, дaли в 4 paзи бiльшe дави-нoк, шж cepeднi кoмпaнiï (дo 1GGG ocí6), i в 24 paзи бiльшe, нiж кpyпнi (пoнaд 1G rac. ocí6) [13].
Biднocнo тeмaтики OTani мoжнa нaвecти диcep-тaцiйнy poбoтy [14], y якш зoкpeмa пoкaзaнo, щo вaж-ливoю мeтoю мaлoгo бiзнecy ввaжaeтьcя змiцнeння pинкoвиx вiднocин, зacнoвaниx na пpивaтнiй влacнocтi. Maлoмy бiзнecy пpипиcyють тaкoж coцiaльнo-cтpyк-турш взaeмoдiï, пoв'язaнi з фopмyвaнням cepeдньoгo клacy, гapaнтa пoлiтичнoï i coцiaльнoï cтaбiльнocтi cyc-пiльcтвa. A^e pociйcький мaлий бiзнec виpoбив цiннocтi й нopми, щo вiдpiзняютьcя вiд зaдaниx зoвнiшнiм co-цiaльним cepeдoвищeм, i caмe ця вiдмiннicть пopoд-жye дoкopи в йoгo нeдocтaтнiй coцiaльнiй вiдпoвiдaль-нocтi aбo в iдeoлoгiï pинкoвoï aктивнocтi. Maлий бiзнec
в Росп мае витоки у вимушеному тдприемнищш мшьйотв людей, як в умовах втрати роботи або р!зко-го скорочення доходiв зайнялися ним. Оскшьки найбiльшi можливостi вiдкривалися в так званому «човниковому» бiзнесi, росшський дрiбний бiзнес був орiентований на сферу споживання, яка дотепер дом-iнуе, значно випереджаючи сферу послуг i виробничу дiяльнiсть. На перше мюце виходять так щнносп, як виживання, стабiльнiсть, безпека, як орiентованi не на взаемодiю, а на мiнiмiзацiю контактов iз зовтштм середовищем. При цьому органiзацiйнi щнносп малого бiзнесу знаходяться в аморфному стат: !ндив!дуа-лiзацiя пiдприемницъко! дояльносп, вимушений вибiр, пов'язаний з переходом з iнших сотально-професш-них груп, i активiзацiя моделi вшьного тдприемницт-ва призвели до прiоритету шструментальних цшнос-тей стабшьносп i самодостатносп.
Мiж iснуванням та розвитком малого та серед-нього бiзнесу в Роси та в Укра!н1 е багато чого спшьно-го, але вони формуються у достатньо рiзних соцоаль-но-економiчних середовищах, що визначено рiзними iсторичними, ресурсними та геополгтичнми умовами формування ноосфери на цих територiях.
Поглянемо як щнносп притаманш приватному бiзнесу Перш за все хочу привести фрагмент з твору М. С. Лескова «Фiгура» (викладено мовою орилна-лу, щоб зберегти колорит тексту):
«Я был совершенно спокоен, потому что знал, что мне всего дороже — это моя воля, возможность жить по одному завету, а не по нескольким, не спорить, не подделываться и никому ничего не доказывать, если ему не явлено свыше, — и я знал, где и как можно найти такую волю. Я не хотел решительно никаких служб, ни тех, где нужна благородная гордость, ни тех, где можно обходиться и без всякой гордости. Ни на какой службе человек сам собой быть не может, он должен вперед не обещаться, а потом исполнять, как обещался, а я вижу, что я порченый, что я ничего обещать не могу, да и не смею и не должен, потому что суббота для человека, а не человек для субботы... Сердце сжалится, и я не могу обещания выдержать: увижу страдание и не выстою... я изменю субботе. На службе надо иметь клятвенную твердость и уметь самого себя заговаривать, а у меня этого дарования нет. Мне надо что-нибудь самое простое... Перебирал я, перебирал, — что есть самое простое, где не надо себя заговаривать, и решил, что лучше пахать землю» [15].
Отже, основн щншсть, що покладено в основу вибору тдприемницько! дiяльностi за героем цього оповвдання е бажання мати волю та буди незалежним ввд будь-кого, тобто свободу дiяльностi та прийняття ршень. Чи так воно зараз? Подивимось дал!
Як показують результата досл!дження, основни-ми спонукачами приходу тдприемщв до самостийного бiзнесу е бажання спробувати сво! сили, проявити себе, а також нестача засобiв iснування. Залежно вiд мотивiв однi групи тдприемщв вiдрiзняються вiд iнших. Так, мотив «захотев спробувати сво! сили, проявити себе» рiзко зростае ввд «приватнишв», рухомих в основному недостаттстю грошей, до представнишв середнього бiзнесу, серед яких таких респондентов 63%. Мабуть, в тдприемт потрапляють випадковi люди, яких примушують зробити цей вибiр життевi об-ставини. У середне ж тдприемництво приходять з ус-вiдомленим вибором, люди творч^ таи, що шукають свое мюце в житп. У пiдприемницъкiй дiяльностi опи-таних, перш за все привертае матерiальна забезпе-четсть i незалежтсть, тобто головними е мотиви ма-терiальнi й соцiально-психологiчнi — самовиражен-ня, самореалОзацоя, незалежтсть. Проте рiвень уявлень про якосп, що необхвдш для тдприемця, е своервд-ним: головними сво!ми рисами опитат вважають обо-в'язковiсть (44%) i завзятють, наполегливiсть (41%). Так1 риси тдприемця, як готовтсть до ризику, новаторство, iнiцiативнiсть, практично е незначущими. У цiннiснiй моделi тдприемця сформувалося ядро, що складаеться з чотирьох компонентов: здоров'я, сiм'я, матерiальна забезпечетстъ, упевнетсть у майбутньо-му. Найголовтшою тнтстю е здоров 'я.
I. Шумпетер вiдзначав, що та або iнша особа у принцип! е тдприемцем т1льки тода, коли вона здшснюе нову комбiнацiю; вона працюе, не знаючи спокою, тому що не може шакше. «Приземленютъ» цiнностей впчиз-няного тдприемця середнього бiзнесу значною м!рою пов'язана з несприятливими умовами працi, коли, на-приклад, питання про здоров'я перестае бути тшьки благим побажанням, а виступае невiд'емною умовою трудово! д!яльност! Поганi умови працi примушують бшьше пiклуватися про здоров'я, а в!чна невпевнетстъ в завтрашньому дн формуе щнтстъ «упевненосп», що, наприклад, вiдрiзняе iндивiдуально-приватних пiдприемцiв вод найнятих робгтниюв. Слад визнати, що самi тдприемщ в даний час не готов! до змш. I не тшьки тому, що будь-як зм!ни викликають отр, але й унасл-щок низько! професiйно! ! комунiкативно! тдготовки, а також особливостей щннюно! та мотивацшно! сфер [16].
Наприюнщ обзору дослщжень ! публшацш з представлено! проблеми вщзначимо дисертащю «Мораль-но-етичн1 щнносп тдприемця: формування та розви-ток (сотально-фшософський анал!з)», у якш зокрема зазначено таке. Формування основ сучасного тдприе-мництва в кра!т пов'язане з давтми ! глибокими тра-дищями укра!нського народу, а ... товарно-грошов! ввдносини в Укра!ш виникали й розвивалися на основ! традицшних щнностей православно! культури.
П. Ю. Пeтpoв
У cвoïй бiльшocтi нимшш пад^жм^, як i в минутому, живуть пepeвaжнo для ^живи, ne знaючи iншoгo блaжeнcтвa, кpiм швидкoгo збaгaчeння, ne знaють iншиx cтpaждaнь, кpiм гpoшoвиx втpaт. Гpoшi вce бiльшe нaбyвaють CTaycy ne тальки вищoï oco6^ ctoï, aлe й coцiaльнoï цiннocтi, пepeтвopюючиcь в ca-мoцiннicть. Пoгoня зa дoдaткoвoю вapтicтю, ^araen-ня дo збiльшeння кaпiтaлy як cтимyлy a^^nocd ^д^жм^в, щo зyмoвлюють ïx мювд в cиcтeмi cy-чacниx cycmльниx вiднocин, визнaчaють в кiнцeвoмy peзyльтaтi cпeцифiкy фopмyвaння мopaльнo-eтичниx зacaд ïxньoï дiяльнocтi. Пpи цьoмy пopяд з тзитивни-ми мopaльнo-eтичними xapaктepиcтикaми nephro фop-мyютьcя cyпepeчливi i вкpaй нeгaтивнi якocтi — зapo-зумшють i чвaнcтвo, пiдлicть i пpиcтocoвнищ•вo, бeз-пiдcтaвнe пpaгнeння дo влaди i opieнтaцiя na швидкe cyпepзбaгaчeння; ocтaннe, нepiдкo, вeдe дo фopмyвaн-ня ocoбливoгo типу пiдпpиeмця — aнeкдoтичнoгo «да-вoгo yкpaïнця», який нeгaтивнo cпpиймaeтьcя як в Укpaïнi, тaк i зa ïï мeжaми.
Biдзнaчaeтьcя пpoцec cтиxiйнoгo cтaвлeння мo-paльнo-eтичниx зacaд mдпpиeмнищ•вa пpивoдить дo тoгo, щo cпoтвopюютьcя нaвiть aбcoлютнi мopaльнi цiннocтi coцiaльнoгo життя. Ta^ мopaльнa цiннicть пpoдyктивнoï пpaцi e oб'eктивнo нeминyщoю i в цю-му cвoeмy знaчeннi ne зaлeжить вiд гaдки людeй. Пл-нyвaння cтиxiï вiльнoгo pинкy пopoджye вiдчyжeння пpaцi, a вiдтaк cпoтвopюe думки людей пpo мopaльнy цiннicть ^a^. Ocтaння iнтepпpeтyeтьcя як пiднeвiльнe зaняття, тяжкa нeoбxiднicть. Haвiть у cepeдoвищi пiдпpиeмцiв, дoлeю якиx e caмa пpaця, фopмyeтьcя пepeкoнaнicть у тому, щo вoнa e гipкoю дoлeю. Taкe пpинижeння cтaтycy пpaцi штoвxae пiдпpиeмцiв na шляx cпeкyлятивнoгo oдepжaння пpибyткiв [17].
У цiй po6oií мoжнa знaйти дeкiлькa нeyзгoджe-noCTe^ Haпpиклaд, cenc життя пiдпpиeмця пoзa чacy aвтop бaчить y нaживi, aлe ne вcтaнoвлeнo дe y пpaвo-cлaвнiй кyльтypi вcтaнoвлeнa тaкa цiннicть. Kpiм тoгo, вкaзaнo, щo «мopaльнo-eтичнi якocтi пiдпpиeмця фop-мye coцioкyльтypнe cepeдoвищe, в яшму здiйcнюeть-cя йoгo пiдпpиeмницькa дiяльнicть», aлe ne вcтaнoв-лeнo y якш coцiaльнiй гpyпi чи пpoшapкy cyчacнi пiдпpиeмцi «нaбpaлиcя» тaкиx ^nno^rn, як <«apo-зyмiлicть i чвaнcтвo, пiдлicть i пpиcтocoвнищ•вo, бeз-пiдcтaвнe пpaгнeння дo влaди i opieнтaцiя na швидкe cyпepзбaгaчeння». I щe oднe вкapaйвaжливe питaння ne виcвiтлeнo rn в цiй poбoтi, a m в зaгaдaниx: чи мoж-na cьoгoднi cтвepджyвaти, щo в Укpaïнi (Pociï) icnye тaкa coцiaльнa гpyпa (клac), як пiдпpиeмцi, i зa якoю клacифiкaцiйнoю oзнaкoю.
Paзoм iз визнaчeнням цiннocтeй у мeнeджмeнтi в тeopiï нaвoдитьcя ocмиcлeння ïx cтpyктypи тa ocнoв пoxoджeння, aлe для yкpaïнcькoгo бiзнecy чiткo ne
визнaчeнo, як caмe цiннocтi мaють пpeдcтaвники мa-лoгo тa cepeдньoгo бiзнecy. Бiльш тoгo, мoжнa ^и-пycтити, щo цi двa види бiзнecy мaють piзнe niRmcne гадфунтя, aлe дo тoгo щe дocлiджeння ne зaглиблю-вaлиcь.
Taким чидам, вивчeння цiннicнoï opieнтaцiï тa eднocтi пpeдcтaвникiв мaлoгo й cepeдньoгo бiзнecy e мaлoвивчeнoю пpoблeмoю, якa CTae тим бiльш aray-aльнoю, чим бiльшe зpocтae poль тa зшчущють цьoгo бiзнecy.
Виклад ocHoBHoro мaтерiaлу дocлiдження.
Для визнaчeння цiннicнoï opieнтaцiï тa eднocтi мoжнa зacтocoвyвaти piзнi мeтoди тa тexнoлoгiï дocлi-джeння. Дaлi oпиcaнo мeтoдикy oцiнки цiннicнoï eднicть пpeдcтaвникiв мaлoгo i cepeдньoгo бiзнecy na ocнoвi тecтy Poкичa. Цeй тecт мae пeвнi oбмeжeння щoдo викopиcтaння тa iнтepпpeтaцiï peзyльтaтiв йoгo впpoвaджeння, як i будь-який iнший [18].
M. Poкич poзpiзняe двa клacи цiннocтeй:
— тepмiнaльнi — пepeкoнaння в тoмy, щo raRye-вa мeтa iндивiдyaльнoгo icнyвaння кoштye тoгo, щoб дo neï пpaгнyти;
— iнcтpyмeнтaльнi — ^peroran™ в тему, щo якийcь oбpaз дiй aбo влacтивicть ocoби e пepeвaжним у бyдь-якiй cитyaцiï.
Ц дiлeння вiдпoвiдae тpaдицiйнoмy дiлeнню na цiннocтi-цiлi тa цiннocтi-зacoби [19].
Шд чac тecтy члeни гpyпи, щo дocлiджyeтьcя, здiйcнюють paнжиpyвaння для o6ox cпиcкiв вiд 1 дo 18 у мipy yбyвaння зa cтyпeнeм вaжливocтi. Дaлi цi тecти зaнocятьcя дo фaйлy дaниx, як дaлi oбpoбляти-мyтьcя зa тaким зaгaльним aлгopитмoм:
1) oцiнкa кopeктнocтi зaпoвнeння тecтy;
2) пoбyдoвa гpyпoвoгo paнжиpyвaння;
3) пoбyдoвa мaтpицi пapниx кoeфiцieнтiв кopeляцiï' i ïï aнaлiз;
4) видiлeння гpyп зa oзнaкoю цiннicнoï близькocтi.
Bикopиcтaння тaкoï мeтoдики мoжливo пpи дo-
пyщeннi, щo ва yчacники тecтyвaння мaють oднaкoвi aбo piвнoзнaчнi:
— coцiaльнo-eкoнoмiчний (пpoфeciйний) CTayc;
— coцiaльнi зв'язки;
— тняпйний aпapaт щoдo мeтoдoлoгiï i oб'eктy yпpaвлiння.
Пpoвecти oцiнкy кopeктнocтi зaпoвнeннi тecтiв ne пpeдcтaвляe нiякoï тpyднocтi, ocкiльки вiдoмo, щo чи-тел пo кoжнoмy тecтy пoвиннe бути вiciмнaдцять i кoжнa з нж пoвиннa зycтpiчaтиcя вcьoгo oдин paз.
Пoбyдoвa гpyпoвoгo paнжиpyвaння, тoбтo pan-жиpyвaння цiннocтeй зa тecтoм Poкичa в цiлoмy пo гpyпi, здiйcнюeтьcя чepeз poзpaxyнoк cepeдньoapиф-мeтичнoгo знaчeння paнгy кoжнoï цiннocтi пo в«й
вибОрщ. Визначення групового ранжирування щннос-тей мае сощальний i математичний аспект. З сощоло-гiчноï точки зору виходить можливють побачити за-гальну характеристику групи по ïï цiннiснiй оpiентацiï, зробити аналiз пеpшоï i дpугоï трОйки щнностей. Саме перша тpiада щнностей закладаеться в мiсiю оргат-зацн, а друга вносить сво1' корективи в ïï формулю-вання. З математичноï точки зору iснуе можливють визначити як часто i ким указувалися найбiльш важ-ливi щнносп (пеpшi шiсть) i у кого з респонденпв най-бiльша кшькють збiгiв в ïx ранжирувант з групови-ми. Кpiм того, важливу iнфоpмацiю дае дисперсшний аналiз по кожнш цiнностi, тобто визначити наскшьки, на дум^ групи, та або шша цiннiсть знаходитися дйсно «на своему мющ». Тут з'являеться можливють розд-шити щнносп на двО групи: найбiльш значущi, у яких значення диспеpсiï вище за середню, i найменше зна-чущО, у яких значення дисперсп нижче.
На тдставО проведеного дисперсшного аналОзу розподшу щнностей можна розрахувати середньо-арифметичне значення середтх квадратичних вОдхи-лень. Цей показник е першою Онтегральною характеристикою збОгу цшностей, точтше — розбну.
СлОд зазначити, що шодО спостерОгаеться розб1жтсть представлення керОвнишв оргатзацш про тнносп ïx тдлеглих i одержаних результатах розра-хунку, тому доцшьно запропонувати керОвникам за-повнити тест вщ свого Омет та вщ Омет групи, яка пройшла тестування.
Не складно уявити, що чим бшьша вибОрка, тобто чим бшьша кшькють людей тих, що взяли участь в тестуванш, тим значення ранжирування групових щнностей ставати менш достовОрним. Тут ми стикае-мося з обмеженнями використання описуваноï модели При невеликш юлькосп респондентов (до 15 оаб) визначення групових цшностей е точтшим, але видшен-ня команди перетворюеться просто на завдання мшОмального ввдиву. При кшькосп респонденпв бтьше 30 розраховат ранжирування групових ценностей за обома списками можуть ставати недостовОр-ними, але завдання ставати математично цОкавим, оскшьки з'являеться можливють попереднього видшен-ня декшькох команд. Проте, як показуе досввд, соцю-лопчно таке завдання може ставати складним, оскшь-ки доводиться враховувати сотальт зв'язки, що скла-лися, i на описувану модель накладати модель значу-щосп й стшкосп цих зв'язшв. Таким чином, найбшьш оптимально застосування описуваноï методики при кшькосп респондентов ввд 15 до 30 оаб, тобто — для сеpедньоï i кpупноï оpганiзацiï.
ДалО будуеться матриця парних коефщенпв коре-ляци. За наслОдками цих розрахунив можна розрахувати середньоарифметичне значення парних коефкценпв
корелящ! для виб!рки одного з двох симетричних су-купностей коефщентОв, тобто для верхнього (Иу) або для нижнього (Д]1) «трикутника» без доагонал! (Ии). Так визначаеться друга штегральна характеристика зб!гу щнностей. Знаючи, що обидв! множини е набором на-туральних чисел в!д 1 до 18, неважко визначити мотмальний можливий парний коефкцент кореляцц, що складае 0,08359, найбшьше значення—природно 1,0. Тому мшмально можливе середтоарифметичне значення коефщенпв кореляци складае (0,84+1,0+0,84) /3 = 0,389, максимально можливе — 1,0. Розбивши вка-заний доапазон на три умовн дшянки, приймемо, що: в!д 0,389 до 0,593 — збк" щнностей низький; вод 0,593 до 0,796 — зб!г щнностей середнш; в!д 0,796 до 1,0 — зб!г щнностей високий. Вщзначимо, що ранжирування щнностей дае ряд натуральних чисел, яш не вщбивають змшу безперер-вно! величини (наприклад, сили струму вщ напруги) або дискретних величин, яких можна рахувати умов-но дискретним (наприклад, жиртсть молока кор!в в!д калор!йносп комбшорм!в). Кожне рахуеться уткаль-но ! мае р!вну вагу з !ншими числами. Тому слщ виз-нати, що використання коефщента корелящ! не однозначно дозволяе трактувати зб!г щнностей м!ж собою.
Якщо говорити про прюритет щнностей для формування стратепчно! команди, то безумовно в першу чергу необх!дно ор!ентуватися на щнносп мети, осш-льки безпосередня розробка стратег!! починаеться з позначення единого загального бачення перспективи об'екту стратепчного управл!ння, тобто в першу чергу важливо зрозумгти, «що» робиться, а потОм — «як».
На основ! матриц! парних коефщентОв корелящ! будуеться матриця зб!гу щнностей: якщо коефщентОв корелящ! бшьше певного значення, то на його мюце ставитися одиниця, якщо менше — нуль. Визначаеться учасник (-ки) тестування, у якого найбшьша кшькютъ значущих збЫв щнностей. Дал!, використо-вуючи теорою графОв, будують л!тйн1 графи, що вадоб-ражають так збигс. Цей учасник розглядаеться як центр «кристал1защ!», навколо якого може будуватися стра-тег!чна команда.
Дал! визначаеться коефщент кореляцо!' зб!гу групового ранжирування з кожним !ндив!дуальним.
За такою методикою було проведено вивчення щнностей слухач!в Центр з переп1дготовки управль нських кадр!в для сфери тдприемництва Сх!дноук-ра!нського нацоонального ун!верситету !м. В. Даля. В одн1й академ1чнш груп1 пройшли тестування 16 оаб, в !нш!й — 20. Ус! учасники тестування мали вищу освгту (переважно техн1чну) та працювали кер!вника-ми приватних п1дприемств (майже ва — малого й се-реднього б!знесу), деяк1 з них були зареестроваш як ф!зичн1 особи — тдприемщ.
Рис. 2. Формування в команди в мершш rpyni: а) ядро команди; б) структура можливоТ команди
Рис. 3. Формування в команди в другш грумк а) ядро команди; б) структура можливоТ команди
В першiй rpyni встановлено там домiнуючi щнносп (1—3 мюце):
—термшальш здоров'я, матеpiально забезпече-не життя, щасливе сiмейне життя;
— шструментальш освiта, тверда воля, чеснiсть. У другш rpyni встановлено таю домшукга щнносп
(1—3 мюце):
—термшальш: здоров'я, матеpiально забезпече-не життя, упевненють у собц
— iнстpyментальнi: освiта, ефективнють у справах, життерадюнють.
Звертае на себе увагу чiткий 36ir головних до-мiнyючих спiльних щнностей в обох групах: здоров'я,
матеpiально забезпечене життя та освгта. Це ввдповь дае дослiдженням pосiйських вчених, де вказано на здоров'я як найважливу щннють.
Серед щнностей, що в рейтингу зайняли 4—6 мюце, студентами першо! групи вказано таи:
—термшальш: щкава робота, любов, упевненють у собi;
— шструментальш смшсть щодо вiдстоювання сво1х поглядiв, вихованiсть, ефективнiсть в справах.
Серед щнностей, що в рейтингу зайняли 4—6 мюце, студентами друго! групи вказано таи:
— термшальш: власний розвиток, щасливе амейне життя, життева мудрють;
— шструментальш незалежнють, самоконтроль, тверда воля.
Далi вславлювалось цiннiсна еднють, таким чином було визначене ядро вipогiдноï команди та команда в щлому (рис. 2 та 3).
У другш академiчнiй груш спостер^алась дещо iнша картина (рис. 3.).
На рисунках чгтко можна бачити людей, як мо-жуть здiйснювати роль iнфоpмацiйного центра та пев-ною мipою бути «совютю» команди: у пеpшiй гpyпi це респондент за номером 16, а у другш — 15.
Висновки.
Щнносп в оргашзаци можна розглядати як цент-ральний системоутворюючий фактор. Цшносп мають свою структуру, систему формування та втшення.
Цiнностi представнишв малого й середнього бiзнесy вивчаються в спещальних дослiдженнях, але е малотзнаним явищем, а щннюна еднють не вивча-лася майже зовим.
Для визначення цiннiсноï едносп можна викори-стовувати тест М. Рокича, який завдяки свош струк-тypi легко пiддаеться машиннiй обробщ.
Для представнишв малого й середнього бiзнесy найбiльш притаманними е здоров'я, матеpiально забезпечене життя та освгта, а також упевненють у соб^ щасливе сiмейне життя та ефективнють в справах.
Використання результата тесту Рокича дозволяе визначити потенщйну команду з опитаних.
Л1тература
1. Мороз Ю. На пути к Метабизнесу [для интеллектуалов] / Ю. Мороз. — Ростов н/Д : Феникс, 2003. — 384 с. 2. Гербер Майкл Э. Малый бизнес: от иллюзий к успеху. Возвращение к мифу предпринимательства / Майкл Э. Гербер; пер. с англ. — М. : ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005. — 240 с. : ил. 3. Гаджи-ев К. С. Политология : учеб. для высш. учеб. завед. / К. С. Гаджиев. — М. : Логос, 2003. — 488 с. 4. Любая партия, долго находящаяся у власти, становится
ленивой и коррумпированной // Частник. — 2008. — №194. — http://www.chastnik.ru /info.html? id=7035& section=30& module=9. 5. Муравський А. «Влада i б!знес — партнери». Б!знес задоволення не отримуе / А. Муравський // Економ!чна правда. — 2008. — http: // www.epravda.com.ua/ publications/ 486e0af895bbe/. 6. Голенкова З. Т. Российский предприниматель: некоторые аспекты современной жизни / З. Т. Голенкова, Е. Д. Игитханян // Социологические исследования. — 2006. — № 11. — С. 29—37. 7. Мескон М. Х. Основы менеджмента / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури ; пер. с англ. — М. : Дело, 1995. — 704 с. 8. Маяковский В. В. Что такое хорошо и что такое плохо? / В. В. Маяковский. — М. : Дет. лит., 1986. — 16 с. 9. Сумцов В. Г. Стратепчне управлшня тдприе-мницькою д!яльшстю : навч. поаб. / В. Г. Сумцов, П. Ю. Петров. — Луганськ : Вид-во Схвдноукр. нац. ун-ту ¡меш Володимира Даля, 2004. — 448 с. 10. Ан-софф И. Стратегическое управление / И. Ансофф; сокр. пер. с англ. — М. : Экономика, 1989. — 519 с. 11. Коллинз Дж. От хорошего к великому. Почему одни компании совершают прорыв, а другие нет... / Дж. Коллинз. — М. : Манн, Иванов и Фербер, 2008.
— 304 с. 12. Харский К. Принципы ценностного управления / К. Харский. — 2007. — http:// posada.com.ua/ useful/ employer/ 1/272/. 13. Гончаров В. В. Руководство для высшего управленческого персонала / В. В. Гончаров. — М. : МП «Сувенир», 1993. — 488 с. 14. Портнов И. А. Организационная культура российского малого бизнеса : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. социол. наук / И. А. Портнов. — Ростов н/Д : АНТ, 2007. — 27 с.
15. Лесков Н. С. Левша: повести и рассказы / Н. С. Лесков. — К. : Дншро, 1981. — 344 с.
16. Вьюжанина Н. Е. Малый и средний бизнес в Татарстане / Н. Е. Вьюжанина // Социологические исследования. — 2004. — № 4. — С. 124—126. 17. Ако-пян В. Г. Морально -етичн цшносп тдприемця: формування та розвиток (сощально-фшософський анал!з) : дис. канд. фшос. наук : 09.00.03 / В. Г. Акопян. — К., 2004. — 167 с. 18. Ахмеджанов Э. Р. Психологические тесты / Э. Р. Ахмеджанов. — М. : Светотон, 1995. — 320 с. 19. Леонтьев Д. А. Ценностные представления в индивидуальном и групповом сознании: виды, детерминанты и изменения во времени / Д. А. Леонтьев. — http:// www.follow.ru /article /344.
