CC BY
7Список лггератури
1. Вiрстюк Н.В. Удосконалення системи облшу та управлшня дебггорсько! заборгованостi на сучас-ному етапi / Н.В. Вiрстюк, 1.1. Воронцова // Букови-нська державна фшансова академiя. - [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: Шр://-www.rusnauka.com/13_NMN_2011/Economics/7_86 543.doc.htm.
2. Воробйова 1.А. Мехашзм розвитку управ-л1ння заборговашстю пiдприeмства / 1.А. Воробйова, А.О. Лисицина // Збiрник наукових праць НУК. Серiя: економiка та управлшня шдприем-ствами. - 2011. - № 2. - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://jnn.nuos.edu.ua/article/viewFile/25407/22873.
3. Дячук О.В. Мюце кредиторсько! заборгова-носп в системi управлiння пiдприeмством / О.В. Дячук, В.В. Новодворська // Економiчнi науки. Сер.: Облж i фiнанси. - 2013. - Вип. 10(3). - С. 243251. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: file:///D:/Downloads/ecnof_2013_10(3)__42%20(9).p df.
4. Gригiна 1.О. Проблема управлiння дебiторською заборгованiстю пвдприемства та шляхи И вирiшення / 1.О. Gригiна // Криворiзький економiчний шститут «Кшвський нацiональний економiчний унiверситет iменi Вадима Гетьмана». Серiя: Економiчнi науки/ Облж та аудит. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://www.rusnauka.com/12_KPSN_2010/Economics /-63411.doc.htm.
5. Лiвошко Т.В. Управлшня дебггорською та кредиторською заборговашстю промислового пiдприeмства / Т.В. Лiвошко, Ю. Сезонко // Еко-номiчний вiсник Запорiзькоi державно! iнженерноi компани. - 2013. - Випуск 4. - С. 88-93. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.-zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_4_088.-pdf.
6. Нацюнальне положения (стандарт) бухгалтерского облiку 1 «Загальш вимоги до фiнансовоi звиносп»: Наказ Мiнiстерства фiнансiв Укра!ни № 73 ввд 07.02.2013 р. ^з змiнами i доповненнями). -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dt-kt.com.ua/show/2cid011160.html.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського облшу 10 «Дебгторська заборговашсть»: Наказ Мiнiстерства фiнансiв Укра!ни № 237 ввд 08.10.1999 р. ^з змiнами i доповненнями). - [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.-ua/laws/show/z0725-99.
8. Положення (стандарт) бухгалтерського облiку 11 «Зобов'язання»: Наказ Мшютерства фiнаисiв Укра!ни № 20 ввд 30.01.2000 р. (iз змшами i доповненнями). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.-gov.ua/laws/show/z008500.
CTPATErI4HI ПPIОPИТЕТИ УДОСКОНАЛЕННЯ МОДЕPНIЗAЦIЙНИХ ЗАХОДЮ У СФЕPI
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГIЧНОÏ БЕЗПЕКИ
Лутковська С.М.
к.п.н., доцент, проректор з науково-педагогiчноïроботи, eвроiнтеграцiï та мiжнародноï дiяльностi, доцент кафедри адмiнiстративного менеджменту та альтернативних джерел енергИ' Втнщький нацюнальний аграрний утверситет
м. Вiнниця, Украша
STRATEGIC PRIORITIES FOR IMPROVING MODERNIZATION MEASURES IN THE FIELD OF
ENVIRONMENTAL SECURITY
Lutkovska S.
Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Vice-rector for scientific and pedagogical work, European integration and international activities, Associate Professor of the Department of Administrative Management and alternative energy sources Vinnytsia National Agrarian University Vinnytsia, Ukraine
Анотащя
В статп представлено стратепчш прюритети удосконалення модернiзaцiйниx зaxодiв у сферi забез-печення еколопчно1' безпеки, а саме: розвиток нормативно-правово1' бази у сферi забезпечення еколопчно1' i природно-антропогенно1' безпеки, ïï адаптащя до норм мiжнaродного та европейського права; шституць онaлiзaцiя екологiчноï та природно-антропогенно1' безпеки на зaсaдax сталого розвитку; розвиток шфор-мaцiйно-aнaлiтичноï, науково обгрунтовано1' системи монiторингy екологiчноï та природно-антропогенно!' безпеки; прогнозування стану еколопчно1' та природно-антропогенно1' безпеки до 2030 року; посилення уваги до проблем забезпечення еколопчно1' та природно-антропогенно1' безпеки на репональному рiвнi та визначення стрaтегiчниx нaпрямiв ïx подолання, втодячи iз регiонaльниx особливостей прояву небезпеки;
державний контроль за екологобезпечним розвитком ceKTopiB нацюнадьно! економши, розвиток шнова-цiйних технологiй, екологiчна модершзащя; подолання проблем поводження з промисловими та побуто-вими вiдходами; сощадьний iмператив забезпечення еколопчно! безпеки; вдосконалення механiзмiв фь нансового позабюджетного забезпечення еколопчно! та природно-антропогенно! безпеки на мжро- та ма-крорiвнях; тдтримка дво- та багатостороннього спiвробiтництва у сферi безпеки на паритетних засадах.
Abstract
The article presents strategic priorities for improving modernization measures in the field of environmental security, namely: development of a regulatory framework in the field of environmental and natural anthropogenic safety, its adaptation to the norms of international and European law; Institutionalization of environmental and anthropogenic safety on the principles of sustainable development; development of information-analytical, scientifically grounded monitoring system of ecological and natural-anthropogenic safety; forecasting the state of environmental and anthropogenic safety by 2030; increasing attention to the problems of ensuring environmental and natural-anthropogenic safety at the regional level and identifying strategic directions of their overcoming, based on regional peculiarities of the danger; state control over ecological development of sectors of national economy, development of innovative technologies, ecological modernization; overcoming the problems of industrial and household waste management; social imperative to ensure environmental safety; improvement of mechanisms of financial extrabudgetary provision of ecological and natural-anthropogenic safety at micro and macro levels; support for bilateral and multilateral parity security cooperation.
Ключовi слова: еколопчна безпека, навколишне середовище, стадий розвиток, iнституцiоналiзацiя, еколого-економiчний розвиток.
Keywords: ecological safety, environment, sustainable development, institutionalization, ecological and economic development.
Постановка проблеми. Останшм часом у за-конотворчш, полггачнш, еколопчнш та шшш дгя-льносп набувае прюритетносп еколопчна безпека, яка, з одного боку, е складовою частиною нацюнально! безпеки, а з шшого — виходить за и межi як феномен глобально! i навиъ геокосмiчноi безпеки [9]. Головним тут е те, що поняття безпеки i збалан-сованого розвитку являють собою взаемопов'язану систему. Сама безпека асоцшеться з надiйнiстю, усталешстю об'екта, процесу, збалансованiстю си-стеми. Досягнення безпечностi розвитку передба-чае цшеспрямований та поступовий процес запро-вадження модернiзацiйних заходiв.
Гострими та складними е проблеми вщсут-носп в Украiнi надежно! процедури оцшки впливу на навколишне середовище, котра повшстю розба-лансована. Потребуе змш та доповнень законодав-ство Укра!ни; систематично порушуеться як процедура прийняття рiшень, так i !х послiдовнiсть. Досi вiдсутнiй загальний мехашзм управлiння захистом та безпекою, спостер^аються непоодинокi випадки дублювання функцiй та ресурав, вiдсутнi спiльнi пiдходи та узгоджешсть дiй стосовно проблем нацюнального масштабу, а загрози розглядаються в суто «вщомчому» розрiзi. [17].
Метою стати е грунтовний аналiз стратепч-них прiоритетiв удосконалення модернiзацiйних за-ходiв у сферi забезпечення еколопчно! безпеки ста-лого розвитку, визначення !х сутi та шдяхiв ре-адiзацii.
Виклад оновного матерiалу
Виходячи з особливостей процесiв евроште-грацп та з урахуванням вимог £С до стану навко-лишнього середовища, в найближчiй перспективi Укра!нi варто визначитися iз порядком дiй за наступними стратеггчними прюритетами удосконалення модершзацшних заходiв у сферi забезпечення еколопчно! безпеки:
1. Розвиток нормативно-правово! бази у сферi забезпечення еколопчно! i природно-антропогенно! безпеки, !! адаптащя до норм мiжнародного та европейського права. Аналiз ввдповщносп укра!н-ського законодавства вимогам директив £С показав низький ступiнь сшвпадшня як горизонтально! сфери, так i секторальних напрямiв. В окремих випадках норми чинного законодавства Укра!ни су-перечать вимогам директив, рiшень та регламенпв; чинне законодавство держави частково або зовам не вщповщае Директивам £С, за винятком законодавства про доступ до шформацп (Директива 90/313/eC, Директива 2003/4/eC), де стутнь вiдповiдностi високий [1].
2. Iнституцiоналiзацiя екологiчно! та при-родно-антропогенно! безпеки на засадах сталого розвитку [4; 16]. Упорядкування iнституцiй за принципами (вщомчий, територiадьний), iерархiчними рiвнями (нацюнальний, репонадь-ний, мiсцевий), що визначають обмеження та вiдповiдальнiсть для суб'еклв господарювання:
• забезпечення чiткого розподшу обов'яз-кiв, вiдповiдадьностi та джерел фшансування мiж iнституцiями;
• упорядкування нормативно-правового забезпечення iз сумiжними гадузями;
• запровадження системи штегрованого управлiння на вертикальному та горизонтальному рiвнях, що, зокрема, передбачае узгодження ште-ресiв та ризишв усiх зацiкавлених сторiн;
• стимулювання розвитку нових форм ор-ганiзацi! дгяльносп, що дозводяе поеднувати пiдприемницькi штереси (державно-приватне партнерство, спiльна вщповвдадьшсть, кдастернi об'ед-нання).
Iнституцiонадьнi змши в державi носять стихiйний та хаотичний характер. Важливою шсти-туцюнальною проблемою наразi е невиконання основного принципу ринково! економiки - розподш власностi та влади, переплетшня економiчно! та
полггачно! влади, а шституцюнальна слабшсть дер-жави проявляеться в неефективному виконаннi спе-цифiкацii та захисту прав власносп та контраклв. Основнi проблеми iнституцiонального регулю-вання Укра!ни доцiльно подiлити на два блоки: проблеми, пов'язаш з економшо-полггачною ситу-ацiею та викликаш особливостями взаемодп фор-мальних i неформальних iнститутiв.
3. Розвиток iнформацiйно-аиалiтичноi, нау-ково обгрунтоваиоi системи мониторингу еколопч-но! та природно-антропогенноi безпеки [2; 4; 12]:
• запровадження дiевих механiзмiв тдви-щення координацшних функцiй Мiнекологii, у тому числ через повноваження на надання пропо-зицiй з розподiлу коштiв та шших ресурсiв мошто-рингу мiж суб'ектами, в першу чергу по функцюна-льним пiдсистемам «Спостереже ння i контроль за природними гвдрометеоролопчними явищами та забрудненням довкiлля» i «Прогнозування пдроме-теорологiчних умов i явищ», а також на мониторинг використання новiтнiх для регiонiв технологш (н-д, видобування вуглеводнiв, поширення ГМО);
• розробка та затвердження у встановле-ному порядку Загальнодержавноi програми з удос-коналення системи еколопчного монiторингу i за-безпечити належне фiнаисувания цiеi програми;
• концентращя наявних ресурсiв та прюри-тет на видшення додаткових ресурсiв для завер-шення розробки системи вщкритого он-лайн доступу до бази даних мониторингу;
• удосконалення системи еколопчних iндикаторiв (показник1в) оцiнки стану навколишнь-ого середовища Украiни для потреб нацюнально! безпеки, контролю за дотримання норм викори-стання природних ресурав та екологiчного стану довкiлля;
• на мюцях: державним адмiнiстрацiям всебiчно сприяти розвитку регiональних систем еколопчного мониторингу та !х штеграцп до державно! системи еколопчного мониторингу.
5. Посилення уваги до проблем забезпечення екологiчно! та природно-аитропогенно! безпеки на регюнальному рiвнi та визначення стратегiчних напрямiв !х подолання, виходячи iз регiональних особливостей прояву небезпеки. Регюнальна еко-логiчна та природно-техногенна безпека в Укра!ш потребуе дослщження факторiв, причин i умов ви-никнення надзвичайних ситуацiй та визначення вщповщно до них стратегi! подальшого розвитку суспiльства.
На регiональному та районному рiвнях вирiшуються соцiально-демографiчнi проблеми населения, реалiзуеться державна полiтика розвитку вах галузей, соцiальних, економiчних, еко-логiчних та iнших питань. Загальновизнаними е важливiсть регiонального фактора в реалiзацii еко-номiчноi i соцiальноi полiтики держави та важ-ливiсть ролi i вiдповiдальностi влади в забезпеченш умов життедiяльностi репону.
Рiвень природно-антропогенно! та екологiчноi небезпеки адмшютративних одиниць напряму зале-жить в1д проявiв на !х територп низки ризик1в та за-
гроз, таких як: небезпечнi геологiчнi та пдрометео-рологiчнi явища, пожеж1 у природних екосистемах, загрози медико-бiологiчного характеру, а серед ан-тропогенних - вибухова та пожежна небезпеки, хiмiчна, гiдродинамiчна тощо. Доцiльно зазначити, що протягом останнiх рок1в, внасл1док дii додаткових негативних факторiв, проблеми окремих репошв посилюються, внаслiдок чого еколопчний стан наближаеться до кризового. Узагальнюючи екологiчнi проблеми в регiональному розрiзi до-цiльно видiлити найбiльш проблемш регiони, до яких в1днесено Донецьку, Днiпропетровську та Лу-ганську обласп. Саме у цих регiонах найбшьшого загострення набули одночасно проблеми забруд-нення атмосферного повiтря, поверхневих те тдземних вод й накопичення вiдходiв.
6. Державний контроль за екологобезпечним розвитком секторiв нацiональноi економiки, розвиток шновацшних технологiй, екологiчна мо-дернiзацiя [5; 10; 11]:
• розроблення, створення й упровадження нових технолопчних процесiв i циклiв, розробка та погоджений розвиток всiх функцюнальних ланок iз добутку ресурсiв, !хнього перероблення, викори-стання вiдходiв i вiдтворения цих ресурсiв;
• розроблення й використання ресурсоз-берiгальноl техшки, розроблення й упровадження мало- i безв1дходних технологiй, що забезпечують комплексне освоення природних ресурсiв, розробка бютехнологп;
• освоення нових територiй для потреб населення та виробництва з урахуванням вимог еколопчно! безпеки;
• розроблення та випуск нових екологiчно чистих продукпв i створення потужностей для !х виробництва, розроблення варiантiв використання нових та поновлюваних джерел енерги;
• п1двищення економiчноl ефективностi при «зеленому росп» економiки i енергетики;
• формування нового мислення в розроб-никiв iнновацiй iз погляду необхщносп !х еко-логiзацii через упровадження обов'язково! еко-логiчноi освiти тощо.
Одним з головних шляхов виршення еко-логiчних проблем вбачаеться перехвд на iнно-вацiйну модель розвитку нацюнально! економiки, як основного засобу екологобезпечно! модернiзацii виробництва та впровадження процесiв ресурсозбе-реження. Тут потрiбен комплексний п1дх1д до еко-лопзаци економiчного розвитку, який передбачае запровадження системи заходiв щодо зниження навантаження на довк1лля i п1двищення рiвня еко-логiчноi безпеки.
7. Подолання проблем поводження з проми-словими та побутовими выходами [15]:
• шновацшний розвиток сфери повод-ження з выходами на основi впровадження ор-ганiзацiйно-економiчних механiзмiв державно-приватного партнерства i вiдповiдних моделей фiнансування, економiчного моделювання ре-
сурсно-виробничих зв'язшв у сфер1 вторинного ре-сурсокористування, а також послщовно! реал1заци принципу субсид1арност1 в державнш поттищ;
• перенесения центру ваги у виршенш проблем поводження з выходами на попередження !х утворення та розвиток рециклшгу;
• 1мплементац1я профшьних директив £С (зпдно з Угодою про асощацш) 1 з необхщшстю розробки ново! редакци закону «Про вщходи», а також прийняттям закошв «Про упаковку та вщходи упаковки» 1 «Про вторинш ресурси»;
• застосування кластерное' методологи при формуванш господарських вщносин у сфер1 поводження з выходами 1, зокрема, в контекст кла-стерно-мережевих шдход1в до розбудови регю-нально! шфраструктури поводження з ввдходами як вторинними ресурсами 1 оптим1зацп регюнальних 1 м1жрегюнальних потошв в1дход1в.
Внаслщок вщсутносп в кра!ш розвинено! ш-фраструктури поводження з выходами та над упов1льненому запровадженш ресурсозбер1гаючих технологш накопичення в1дход1в набувае прогресу-ючого характеру. Однак, питания впливу в1дход1в на довкшля полягае не стшьки у обсягах !х утво-рення, ск1льки у !х накопиченш.
8. Сощальний 1мператив забезпечення еколопчно! безпеки, котрий доцшьно розглядати як су-купшсть основних вимог до сощальних ввдносин 1 взаемодш у суспшьств1, виконання яких необхщне для гадтримання стшкосп соцю-еколого-економ1ч-но! системи. У найб1льш загальному вигляд1 його можна визначити як тотальна еколопзащя св1до-мост1 та свггогляду людини й суспшьства [4; 2; 13; 14]:
• забезпечення яшсно! еколопчно! освгга та виховання населення;
• всеохоплююча пропаганда щеологп ста-лого розвитку, гарантування доступу до еколопчно! шформаци, пвдвищення рол1 ЗМ1 у формуванш еколопчно! самосвщомостц
• залучення населення, державних та не-державних утворень 1 оргашзацш, б1знес-спшьноти до ухвалення ршень з питань еколопчно! та при-родно-антропогенно! безпеки;
• формування настанов на здоровий споаб життя у гармони з довшллям.
Сучасш науков1 подходи до гарантування еколопчно! безпеки обгрунтовують необхвдшсть сти-мулювання сощально! активносп щодо виршення нагальних еколопчних проблем. Основними ме-хашзмами реал1заци тут можуть бути: всеб1чне ш-формування громадськост1 про шщштиви оргашв влади, як1 визначають стан еколопчно! безпеки, змют вщповвдних програм, проектш, плашв; залу-чення широко! громадськосп до прийняття та ре-ал1заци ввдповщних ршень; гадтримання громадсь-ких, неурядових оргашзацш тощо.
9. Вдосконалення мехашзм1в фшансового по-забюджетного забезпечення еколопчно! та при-родно-антропогенно! безпеки на м1кро- та мак-рор1внях [3; 9]:
• покращення фiнаисово! складово! супро-воду оргашзацшно-економ1чного мехашзму розробки та реал1заци програмного забезпечення на державному, регюнальному та локальному р1внях;
• пвдвищення ефективносл резервування та розпод1лу кошт1в через спещальний резервний фонд Держбюджету та резервш фонди мюцевих (обласних) бюджепв, що виконують роль до-пом1жного джерела фiнаисування на випадок ви-никнення дефщиту бюджету в р1зних непередбаче-них ситуац1ях, зокрема природного 1 антропогенного характеру.
• запровадження альтернативних форм 1 мехашзм1в залучення позабюджетних кошт1в на ре-ал1зацш шновацшних проекттв превентивного попередження та прогнозу надзвичайних ситуацш, зокрема через розвиток страхових мехашзм1в;
• створення спещального накопичуваль-ного Надзвичайного фонду з попередження та лшшдаци надзвичайних ситуацш природного 1 антропогенного походження на державному та регюнальному р1внях.
10. Щдтримка дво- та багатостороннього сшвробиництва у сфер1 безпеки на паритетних засадах [6; 8]:
• виконання Укра!ною зобов'язань, що вип-ливають 1з зазначених багатостороншх угод;
• подальше розширення м1жнародного сшвробиництва за напрямами: сшвробггаицтво з м1жнародними оргаиiзацiями системи ООН у галуз1 охорони навколишнього природного середовища, свгговими пол1функцюнальними оргашзащями на урядовому та неурядовому р1внях; участь у регю-нальних природоохоронних заходах (особливо на прикордонних територ1ях та сп1льних акватор1ях); участь у м1жнародних програмах л1кв1дац1! насл1дк1в Чорнобильсько! аварИ (проблеми в1д-ход1в, перенесення забруднень пов1тряними 1 вод-ними потоками та ш.);
• розробка та запровадження програм доступу до ринку швестор1в з метою залучення еколопчно чистих технологш та обладнання для захи-сту навколишнього природного середовища Укра!ни (економ1чна, техн1чна та експертна допо-мога).
П1дсумовуючи наведене можна зробити висно-вок, що м1жнародне екологозр1вноважене еко-ном1чне сп1вроб1тництво мае стати надшним 1 ефек-тивним шструментом змiцнения еколог1чно! безпеки життед1яльност1 людини на планет1 та виршення достатньо складних соц1альних проблем як в Укра!ш, так 1 в багатьох кра!нах св1ту.
Реал1зац1! стратепчних напрям1в модерн1зац1! перешкоджае низка стримуючих чинник1в. Окрем1 автори [7] групують !х за орган1зац1йною, кадро-вою, економ1чною та 1ншими складовими (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Класифшащя стримуючих чинниюв_
Вид Характеристика
Оргашзацшш Вiдсутнiсть у бiльшостi господарюючих суб'еклв пiдроздiлiв (лабораторiй, госпо-дарств, цен^в тощо), якi спецiалiзуються на шновацшнш продукцi! свого пiдпри-емства й повшстю обiзнанi з шновацшною сферою внутрiшнього й зовнiшнього риншв
Людсьш (кадро-вий потенцiал) Нестача професiйних фахiвцiв у сферi патентування лiцензiйно! продукцii, знання ринку нових технологш на рiвнi основних конкуренпв i партнерiв
Сощально-пси-хологiчнi Прагнення б№шосп управлiнських i виробничих працiвникiв машинобудiвних п1дприемств до збереження психологiчного комфорту, в основi якого лежить вщ-сутнiсть ризику, пов'язаного завжди з шноващями; традицii централiзовано! планово! економши отримувати розпорядження "зверху" зашсть iнiцiювання нововве- день "знизу"
EKOHOMi4Hi (фi- нансовi) Нестача, часто вщсутшсть стартового капiталу у самих авторiв нововведень для освоення ново! продукцп й одержання ринкового ефекту для !! реалiзацii
npaBOBi Недосконалють правового поля гри в шновацшнш сфер^ у якому всi учасники iнновацiйного процесу мали б приблизно рiвновигiднi економiчнi умови прямо! економiчноi винагороди за власну працю
Стратегiчнi напрями модершзацп псно пов'язанi з iнновацiйною дiяльнiстю. Саме шляхом запровадження новiтнiх процесiв, матерiалiв та те-хнологiй досягаеться вщповвдний рiвень природно-техногенно! й еколопчно! безпеки.
Висновки
Стратегiчне планування стало необхщною ча-стиною регулювання безпеки, оскшьки сьогодш-шня ситуацш, яка характеризуеться глобалiзацiею свiтогосподарських зв'язк1в, швидкозмшними технологиями, глобальною i репональною оргашза-цiею безпеки вимагае вщ держав умiния адаптувати свою дшльшсть iз планування i формування поль тики безпеки таким чином, щоб ефективно реагу-вати на змши умов. Стратегiчне планування охо-плюе систему довго-, середньо- та короткотермшо-вих планiв, проектiв i програм. Однак головний змiстовний акцент при цьому робиться на дов-гостроковi цiлi та стратеги !хнього досягнення.
Виявлення ключових проблем е найбшьш ва-гомим i вiдповiдальним етапом стратегiчного планування, тому що кожний рiвень безпеки мае сво! завдання та унiкальнi умови, в яких органи влади працюють.
Стратепя е фактором стабшзацп сощально-економiчних ввдносин. Громадськостi властива потреба в певному баченнi майбутнього, тобто моделi поведiнки в майбутньому. Наявнiсть обгрунтовано! стратегii дае можливiсть контролю найбшьш iмовiрних сценарiiв розвитку подiй i забезпечуе певний соцiальний консенсус.
Список лггератури
1. Бiзек В. Политика та право £С з питань, що стосуються довкшля: [посiбник] / В. Бiзек. -Проект Свропейського Союзу «Додаткова щдтри-мка Мшютерства екологii та природних ресурсiв Укра!ни у впровадженнi секторально! бюджетно! шдтримки». - Ки!в, 2013. - 168 с.
2. Еколопчна i природно-техногенна без-пека Укра!ни в репональному вимiрi [Текст]: [мо-нографiя] / [М.А. Хвесик, А.В. Степаненко, Г.О. Обиход та ш.]; за наук. ред. акад. НААН Укра!ни,
д-ра екон. наук, проф. М.А. Хвесика. - К.: ДУ 1ЕПСР НАНУ, 2014. - 339 с.
3. Еколопчна i природно-техногенна без-пека Укра!ни у вимiрах четверто! промислово! ре-волюцй / [М.А. Хвесик, А.В. Степаненко, Г.О. Обиход, В.1. Куценко, А.А. Омельченко та ш.]; за наук. ред. д.е.н., проф., акад. НААН Укра!ни М.А. Хвесика. - К.: Державна установа «1нститут економiки природокористування та сталого розвитку Нацюна-льно! академп наук Укра!ни», 2018. - 440 с.
4. Еколопчна модершза^ в системi приро-дно-техногенно! та еколопчно! безпеки: [моногра-фiя] / [Степаненко А.В., Обиход Г.О., Омельченко А.А. та ш.]; Державна установа «1нститут еконо-мiки природокористування та сталого розвитку На-цiонально! академй' наук Укра!ни». - К.: ДУ 1ЕПСР НАН Укра!ни, 2016. - 435 с.
5. 1нновацшно-швестицшна i технолопчна безпека трансформацй' регiональних економiчних систем: [монографiя] / [Хвесик М.А., Степаненко
A.В., Обиход Г.О. та ш.]; за наук. ред. акад. НААН Укра!ни М.А. Хвесика / ДУ 1ЕПСР НАНУ. - К.: На-укова думка, 2013. - 487 с.
6. Каскади регiональних сощально-еко-номiчних систем: формування та розвиток: [моно-графiя] / О.М. Алимов, О.О. Демешок, 1.В. Драган,
B.В. Микитенко. - К.: Державна установа «1нститут економiки природокористування та сталого розвитку НАН Укра!ни», 2016. - 278 с.
7. Карташов £.Г. Взаeмодiя органiв влади, бiзнесу та територiальних громад в системi публ1ч-ного управлiння стiйкiстю репональних еколого-економiчних систем / £.Г. Карташов // Теорiя та практика державного управлшня. - 2014. - Вип. 1. - С. 109-114.
8. М^ла Н. Мiжгериторiальне та транскордонне спiвробiтництво: монографiя / Н. Мкула. - Л.: 1РД НАН Укра!ни, 2004. - 395 с.
9. Нацюнальна парадигма сталого розвитку Укра!ни / за заг. ред. акад. НАН Укра!ни, д.т.н., проф., заслуженого дiяча науки i техшки Укра!ни Б.е. Патона. - Вид. 2-ге, переробл. i доповн. - К.: ДУ 1ЕПСР НАНУ, 2016. - 72 с.
10. Обиход Г.О. Формування стратеги тдви-щення еколопчно! конкурентоспроможностi регю-шв / Г.О. Обиход // Економша природокористу-вання i охорони довкшля : Збipник наукових праць. - К.: ДУ 1ЕПСР НАНУ, 2011 р. - С. 147-155.
11. Омельченко А. Еколопзащя eraTOMi4-ного розвитку як фактор модершзаци виробництва / А. Омельченко, Г. Обиход, Т. Нечитайло // Еконо-Micr. - 2016. - № 6. - С. 24-27.
12. Степанов В.Н. Оценка рисков в проектах экологизации экономики (методологические и методические основы): [монография] / В.Н. Степанов, Е.В. Степанова; НАН Украины, Ин-т пробл, рынка и эконом. -эколог, исслед. - Одесса, 2015. - 160 с.
13. Стратегия ЕЭК ООН для образования в интересах устойчивого развития: Материалы Совещания высокого уровня представителей министерств охраны окружающей среды и образования (Вильнюс, 17-18 марта 2005 года). - ООН: Экономический и Социальный Совет, Европейская экономическая комиссия: [Электронный ресурс]. — Режим до-
crупа:http://www.unece.org/env/documents/2005/cep/ ac.13/cep.ac.13.2005.3.rev.1.r.pdf
14. Сусшльний вектор сталого розвитку (питания теори та практики): [моиографiя] / [В.1. Куце-ико, В.П. Удовиченко, Я.В. Остафшчук та íh.]; за наук. ред. В.1. Куценко / ДУ 1ЕПСР НАН Украни. — Чершпв: Лозовий В.М., 2013. — 336 с.
15. Mishchenko V. Institutional development of waste management in Ukraine: towards European Integration / V. Mishchenko, Y.Makovetska, T. Omelyanenko. - K.: PI «Institute of Environmental Economics and Sustainable Development National Academy of Sciences of Ukraine», 2013. - 192 p.
16. Pylypiv V. Institutional principles of balanced nature management in the context of environmental and natural-technogenic safety / V. Pylypiv, A. Obikhod, I. Illiashenko // Науковий журнал «Економiчний часопис-ХХ1». - К.: ТОВ ВКП «СТ-друк», 2015. - №9-10. - С. - 98-102.
17. Uniting and strengthening America by providing appropriate tools required to intercept and obstruct terrorism (USA PATRIOT ACT, 2001) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://frwebgate.access.gpo.gov
ECONOMIC ANALYSIS FOR FORECASTING AND PROSPECTIVE PLANNING OF ECONOMIC
PROCESSES OF LOCAL SELF-GOVERNMENT
Samborska O.
PhD, associate professor of the department of administrative management and alternative energy sources, Vinnitsa national agrarian university 3, Soniachna St., Vinnitsa., Ukraine
Abstract
The process of globalization of world economy enters new conformities to law and changes the levels of responsibility for local development. Globalization of world economy results in strengthening of role of communities in economic development of local territories and country. Society realizes that development of Ukraine depends on possibility and personal interest of communities to engage in local development. Completion of processes of decentralization and reforms of self- government, practical realization of principle of ubiquity of local self-government, lays on the leaders of community's other level of responsibility for development of locality. Territorial communities must transform from the object of management on management subject and independently to ensure their ability.
Territorial communities will bear responsibility for planning of the development, for the economic future and welfare. Therefore, local power must understand the features of modern development, own necessary knowledge, information, skills and experience, to provide the greater competitiveness of the communities.
The current period of growth is thus characterized by a paradoxical consequence of globalization in which the ever-greater integration of national and regional economies into the global one accentuates, rather than minimizes, the significance of the local context for innovative activities. Analysts recognize that while the process of globalization poses new challenges for regions and localities, it simultaneously creates new opportunities which arise from their unique capacity to serve as centers of learning and innovation [4].
Keywords: development, community, analysis, planning.
Decentralization in Ukraine can be viewed both as a tool and a goal of a public administration reform, which requires re-distribution of tasks, competences, and resources at central, regional, and local level. This means the transfer of more responsibilities, competencies, and resources from the state to the local self-government authorities, community-based organizations and affordable public services delivery. The current system in the state remains highly centralized with
some degree of political decentralization, a partial administrative decentralization (mainly at the level of villages and municipalities) and elementary aspects of financial decentralization (hardly any non-earmarked funds, limited budgetary power). Nevertheless, in current indefinite period rayon's, municipalities and villages try to make use of their limited possibilities and resources [1].
