CC BY
23
The article considers aspects of fiscal policy as a factor of state economic development. Directions of forming and improvement of modern fiscal policy are exposed. The basic tasks of fiscal policy are outlined on the modern stage.
Keywords: fiscal policy, economic growth, income, living standards, socio-economic development.
УДК338.23:330.341.4 Доц. О.М. Свтцов1, д-р екон. наук;
ст. викл. Н.Я. Сшрка1, канд. екон. наук; доц. П.П. Гаврилко2, канд. екон. наук
СТИМУЛЮВАННЯ ШВЕСТИЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1: ТЕОРЕТИЧН1АСПЕКТИ
Дослщжено теоретичш засади стимулювання швестицшно! дiяльностi на осно-вi висновгав класично! та неокласично! шкiл, кейнаансько! теори та марксистсько! швестицшно! доктрини. ОбГрунтовано потребу використання кейншанських реко-мендацiй для укра1нсько1 економiки у кризовi перiоди, коли необхщне посилення втручання держави в економжу з метою встановлення контролю над ем^ею грошей та шфляцшними процесами.
Ключовг слова: державне регулювання економiки, кейнсiанська теорiя, мар-ксистська теорiя, iнвестицiйна дiяльнiсть.
Постановка проблеми. Розвиток будь-яко! економ1чно! системи пере-бувае в прямш залежносп вщ обсяпв швестування та ефективност цього про-цесу. 1нвестицп в економ1чнш систем! виконують три основш функцп: по-перше, вони забезпечують економ1чне зростання 1 яюсне удосконалення основного катталу, як на р1вш окремо! ф1рми, так 1 на р1вш нацюнально! еконо-м1ки: по-друге, сприяють здшсненню прогресивних структурних економ1чних зрушень, що стосуються найважливших пропорцш нацюнально! економжи (вщтворювальних, галузевих, вартюних); по-трете, забезпечують реал!защю новггшх досягнень науково-техшчного прогресу 1 тдвищення на цш основ! ефективност виробництва як на макрор1внях, так 1 макрор!вш [1, с.21].
Економжа завжди сто!ть перед вибором: м1ж ор1ентирами швестицшно! стратеги, м1ж виробництвом р1зних товар1в та послуг, м1ж р1зними технолопями виробництва тощо. Основним критер1ем вибору е досягнення максимально! ефективносп за умови задоволення вих потреб та бажань сус-пшьства. Критер1ем ефективносп швестицшних вкладень е мшм!защя вит-рат ресуршв на виробництво продукцп внаслщок цих вкладень. На р1вш еко-ном1чно! системи ефектившсть швестування може визначатися шляхом зю-тавлення приросту каттальних вкладень до приросту нацюнального продукту: чим бшьшим е це стввщношення, тим вищим е показник кашталомю-ткосп нацюнального доходу, тим бшьшим повинен бути прирют додаткових швестицш з метою приросту нацюнального доходу.
Методика дослщження. Метою нашого дослщження е узагальнити теоретичний досвщ стимулювання швестицшно! д1яльносп на основ! виснов-юв класично! та неокласично! шк!л, кейншансько! теор!! та марксистсько! ш-вестицшно! доктрини.
1 Дрогобицький ДПУ iM. 1вана Франка
2 Ужгородський навчальний центр Кшвського нацiонального торгово-екож^чного ушверситету
Результати дослщження. Формування ефективно! вщтворювально! структури нацюнально! економiки забезпечують структурнi зрушення в нащ-ональнiй економiцi. Одним з дieвих iнструментiв соцiально-економiчних пе-ретворень е активiзацiя швестицшно! дiяльностi, яка забезпечуе розширення або покращення (модершзащю) основних та оборотних фондiв матерiального виробництва, розширення, реконструкцiю та оновлення житлового фонду, ль карень, навчальних закладiв, об'ектiв культури, спорту, науки, розвиток людського капiталу, а також шновацшну дiяльнiсть.
Цi напрями i визначають основу сучасного тлумачення категорп "швес-тищ!". У широкому розумшш швестицп - це вкладення катталу з метою нас-тупного його збшьшення. Цей прирiст капiталу повинен бути достатшм, щоб компенсувати швестору вiдмову вiд альтернативного використання фшансо-вих ресурсiв i винагородити його за ризик та вщшкодувати втрати вщ шфляцп в майбутньому. В Закон Укра1ни "Про iнвестицiйну дiяльшсть" вказано: "1н-вестицiями е вс види майнових та iнтелектуальних щнностей, що вкладаються в об'екти тдприемницько! та iнших видiв дiяльностi, внаслщок яко1 ство-рюеться прибуток (дохщ) або досягаеться соцiальний ефект" [2, с.12].
У сучасних умовах короткостроковi та довгостроковi швестицп е важ-ливими засобами послаблення наслiдкiв та формування передумов виходу з економiчних криз, забезпечують структурнi зрушення в нацюнальнш еконо-мiцi та формують принципи науково-технiчного прогресу. Активiзацiя швестицшно! дiяльностi е одним з дiевих iнструментiв соцiально-економiчних пе-ретворень. Щд час визначення участi швестицш у процесi суспiльного вщ-творення (як системи виробництва, розподшу, обм^ та кiнцевого споживан-ня), найбшьш вагомою е 1х роль на першш стадп руху сукупного суспшьного продукту - стадп виробництва. В економiчнiй лiтературi вони визначаються як "... сукупнiсть витрат, що реалiзуються у формi довгострокових вкладень капiталу в промисловiсть, сiльське господарство, транспорт та iншi галузi господарства" [3]. Процес створення та використання швестицшних ресурсiв визначають як швестування, тобто "... вкладання iнвестором швестицш в що-небудь" [3].
Вщ того, в якi сфери, галузi або види виробництва спрямовуються ре-альнi, фiнансовi та iнтелектуальнi швестицп, залежить майбутня структура економiки кра1ни. Для досягнення стабiльного економiчного зростання, ш-вестицiйнi ресурси повиннi бути спрямоваш в тi галузi, як забезпечують максимальний економiчний ефект та шдвищення конкурентоспроможностi економiки кра1ни. Вщповщно, це потребуе спрямування iнвестицiй на стиму-лювання структурно1 перебудови нацюнально! економжи та розвитку нових галузей i пiдприемств шляхом впровадження вщповщних iнвестицiйних програм.
Програми державного регулювання швестицшно! дiяльностi будують-ся на певних теоретичних засадах. Теорiя формування сприятливих умов ш-вестицшно! дiяльностi в нацюнальних економiках еволюцiйно розвивалася протягом двох столиь. Представники класично! школи (Вiльям Петтi, Франсуа Кене, Адам Смгг, Давiд Рiкардо) визначали основним джерелом форму-
вання швестицш прибуток. Англшський економiст Вiльям Пета аналiзував прибуток, який залежить вщ величини заробггао! плати та реально! ренти. Щоб забезпечити значнi обсяги швестицш, рiвень заробггао! плати, на його погляд, необхiдно звести до мшмуму засобiв iснування. Високi прибутки да-дуть змогу капiталiстам розширити виробництво [4, c. 15]. Адам Смгт у працi "Дослiдження про природу та причини багатства народiв" зауважив: "Загаль-ний капiтал вих членiв нацп зростае...внаслщок постiйного накопичення i додавання до нього того, що вони зберiгають зi свого доходу" [5, с. 388]. Тоб-то процес швестування здiйснюеться за рахунок надлишку доходiв, що не були спожитi.
Давiд Ржардо у працi "Начала полггачно! економп" дае власне тракту-вання швестування капiталiв. Основою його системи стае теорiя заробггао! плати, прибутку й ренти, як форми доходу. На думку Ржардо економiчна ди-намжа залежить вiд структурування доходiв. Прибуток, за Ржардо, лише тодi мае значення, якщо вiн спрямовуеться у виробничу дiяльнiсть: "...шхто не нагромаджуе iнакше, нiж з метою застосування продуктивно нагромадженого капiталу, оскiльки лише за такого використання останнш впливае на прибуток" [5, с. 469]. Зменшення прибутку внаслщок зростання обсягу заробггао! плати "...призупиняеться через повторш промiжки часу завдяки удоскона-ленню в машинах, що застосовуються у виробництвь.., та вщкриттям в агро-номiчнiй наущ, якi дають змогу нам зберегти частину пращ..." [5, с. 468].
Доцшьнють використання залучених iнвестицiйних ресурив обгрун-товано у працi французького економiста Жана Батиста Сея "Трактат з поль тично! економп", який стверджуе, що "... неможливо вести шяке промислове пiдприемство, не використовуючи на нього катталу ... Частина цього катта-лу майже завжди становить власнють пiдприемця, другу ж, дуже часто, вiн отримуе в борг" [6]. Марксистська швестицшна доктрина грунтуеться на особливих принципах економiчного аналiзу. Карл Маркс теж розкривав ш-вестицil, як функцiю вiд прибутку, але вважав, що вони не пов'язаш з обся-гом заробггао! плати, та не залежать вщ 1! величини. Основною метою швес-тування е отримання додаткового прибутку.
Карл Каутський у дослiдженнi "Економiчне вчення Карла Маркса" зазначав: "...з форми товарного виробництва розвиваеться нова форма ру-ху. грошi-товар-грошi. Грош^ якi на початку колообiгу викидаються в общ не вщдаються назавжди, а лише авансованi. Вони знову повертаються до першопочаткового власника. Сам колооб^ вже не е замкнутим в самому соб^ а постшно повторюеться...: авансованi грошi повертаються назад для того, щоб знову бути кинутими в об^" [7]. Попит на швестицп буде iснувати доти, доки вкладеш засоби даватимуть хоч найменший зиск.
Трансформащя класично! швестицшно! концепцil вiдбулася пiд впли-вом змш у самiй класичнiй теорп. Представники неокласично! концепцil, зок-рема I. Фшер, А. Пiгу, Р. Хоутр^ ще у 30-тi роки ХХ ст. акцентували увагу на тому, що економiчний розвиток мае грунтуватися на iнвестицiйних проце-сах. Це зумовлено тим, що швестицп безпосередньо пов'язаш, по-перше, iз виробництвом каштальних благ (швестицшних товарiв), а по-друге, з ринком
споживчих благ. 1нвестицп е складовою сукупного попиту в нацюнальнш економщ, 1х зростання створюе об'ективнi передумови подальшого збшь-шення сукупного попиту та обсяпв нацюнального виробництва.
1нвестищям, як важливому компоненту видаткiв тдприемств, прита-манна значна мшливють, яка пояснюеться тривалим термшом використання капiтальних благ, нерегулярнютю значних нововведень, мiнливiстю прибутку та сподiвань [8, с. 223-224]. Змши в обсягах iнвестицiй можуть ютотно змь нювати обсяги нацiонального виробництва, зайнятосп, сукупний попит. От-же, в короткостроковому перiодi швестицп через вплив на сукупний попит визначають обсяг нацюнального виробництва, а у довгостроковому перiодi -через зростання основного катталу забезпечують економiчне зростання та впливають на сукупну пропозищю. Представники неокласично1 концепцп визнавали необхщшсть регулювання економiчного розвитку кра1ни, проте обмежувалися лише iнструментами грошово-кредитно1 полггики. Iрвiнг Фь шер визначив швестицшну модель економiки, яка здiйснюе саморегулювання за допомогою "норми доходiв понад витрати" та "ставки вiдсотка". Форму -вання позичкових джерел фiнансування швестицш залежить вiд суб'ективних мотивiв домогосподарств, що позначаються на обсягах заощаджень: чи зберь гати, щоб спожити поим, чи споживати позичене.
Держава шляхом змши величини грошово! пропозицп здатна у короткостроковому перiодi забезпечити зниження вiдсоткових ставок, цим самим стимулювати iнвестицiйну активнiсть. У довгостроковому перiодi це призве-де до прискорення шфляцп, уповiльнення темтв економiчного зростання та згортання швестицшного потенцiалу ("правило Фiшера"). Стимулювальна фюкальна полiтика призводить до звуження швестицшно! можливост суб'ектiв господарювання та загострення фшансових проблем. Артур Пiгу, автор концепцп "економiки добробуту", зазначав, що зростання обсяпв сощ-ального добробуту безпосередньо залежить вщ швестицшно! активност в суспiльствi. У центрi уваги А. Лгу постае проблема формування державою швестицшного середовища. Як засоби впливу на формування вщповщного швестицшного середовища вш видiляе iнструменти грошового та фюкально-го регулювання, катталовкладення за рахунок бюджетних витрат та методи адмшстративного впливу держави на процеси цшоутворення, умови конку-ренцп тощо.
Окремi представники неокласично! теорп у 20-30-х рр. ХХ ст. обгрун-товували роль монополil в розвитку економжи. Йозеф Шумпетер визначав монополп рушiем прогресивного розвитку, оскшьки саме вона спроможна акумулювати велию обсяги коштiв для впровадження швестицшних та шно-вацiйних проектiв. 1нновацшну дiяльнiсть Шумпетер визначав як таку, що рухае суспiльство вперед, забезпечуе розгортання цшо! низки нових вироб-ництв, а вiдтак, е центром швестицшно! дiяльностi суспiльства. Матерiальну базу змши структури, на його думку, становлять кластери нововведень, що несуть в економ^ заряд технолопчного прогресу. Перехiд на новi технологil зумовлюе структурш зрушення, оскiльки змiнюеться розподш працi у вироб-ничих ланках, мiж галузями, мiж територiями, секторами.
Вагомого значення проблемi державного регулювання iнвестицiйних процешв надавав Джон Мейнард Кейнс. Вш вважав iнвестицiями "...будь-який прирют цiнностi капiтального майна незалежно вщ того, складаеться во-но з основного або лжвщного капiталу (нагромадження запаив готово! про-дукци або незавершеного виробництва)" [9]. Серед основних чинниюв, що впливають на величину швестованих ресурсiв, Кейнс видiляе: очжувану норму чистого прибутку; оподаткування; науково-технiчний прогрес; наявний на шдприемст або галузi новий капiтал; оч^вання iнвесторiв стосовно внут-ршньополггачно! ситуацп, умов оподаткування, ситуацп на бiржах тощо.
Згiдно з уявленнями кейниансько! теорп, джерелами iнвестування, поряд з поточними заощадженнями, виступають i готiвковi заощадження на-селення (домогосподарств) та кредитних установ, що збшьшують пропози-цiю грошей. Причому незалежно вщ того, що "... загальна сума заощаджень е сукупним результатом дш велико! кiлькостi окремих споживачiв, а величина швестицш - сукупним результатом дш iндивiдуальних пiдприемцiв, цi двi ве-личини повиннi бути рiвними мiж собою, оскiльки кожна з них дорiвнюе пе-ревищенню доходiв над споживанням" [9]. З того, що "...ршення про швес-тування вдалося втшити в життя..."витжае"... або скорочення споживання, або розширення доходу" [9].
Отже, "... шдив^альш заощадження такою ж мiрою сприяють поточ-ним швестищям, в якому воно зменшуе поточне споживання" [9]. Якщо ос-новним джерелом формування iнвестицiй е саме заощадження населення (в будь-якш форм^, то зростання обсягу швестицшних ресурсiв напряму пов'язано зi зменшенням обсягу поточного споживання. А це, по-своему, е чинником уповшьнення економiчного розвитку кра!ни. Якщо ж джерелами швестування е банкiвськi кредити, то це дасть змогу пiдприемцю ". провести додатковi поточш iнвестицil, для яких у нього не вистачало б грошей; в такому випадку обов'язково зростуть доходи, причому останш, збiльшаться на суму бшьшу, нiж величина додаткових швестицш" [9].
Зпдно з висновками кейншансько! теорil, в промислово-розвинених кра!нах бажання домогосподарств утворювати заощадження буде випереджа-ти бажання iнвестувати. У такому разi тi iндивiдууми, що утворюють заощадження, програють, оскшьки недостатнiй рiвень сукупного попиту буде приз-водити до скорочення виробництва та росту безробтя. До того ж, подiбне становище буде збершатися до того моменту, поки зменшення рiвня доходiв не призведе до врiвноваження обсягу заощаджень з планами iнвесторiв.
Для послаблення впливу недостатнього рiвня сукупного попиту, що призводить до проявiв макроекономiчноl нестабiльностi, Кейнс виступае за активну iнвестицiйну полггаку: ".заходи держави е тут як фактор, що зрiв-новажуе та мае за мету забезпечення такого росту каштальних вкладень, що наближення до точки насичення проходило б темпами, що не спричиняють значного навантаження на життевий рiвень сучасного поколшня" [9]. Формування швестицш за рахунок державних джерел забезпечуе розширення обся-гiв iнвестування без зменшення рiвня поточного споживання домогоспо-дарств.
Отже, вщповщно до кейниансько! теорп, в нацюнальнш економщ ви-никае можливiсть розриву мiж обсягами заощаджень та обсягами швестицш при змш готiвкових заощаджень домашшх господарств i кредитiв комер-цiйних банкiв. Вiдзначимо, що укра!нська економiка знаходиться у пастцi лжвщносп, можливiсть яко! в теоретичному плат вщзначав Дж.М. Кейнс. Однак ситуащю в украшськш економiцi доцiльно назвати пасткою валютно! лiквiдностi, яка виникла внаслiдок зменшення, а у багатьох випадках втрати довiри до кредитних шститупв (особливо пiслякризових проявiв в укра!нсь-кiй економiцi у 2009 р.). Суть !! полягае у тому, що населення та фiрми не вкладають сво! грошi у банки, а збершають !х у гопвковш формi у нацюнальнш чи iноземнiй валютi (населення) або на валютних рахунках ^рми).
Отже, мшливють iнвестицiйного попиту зумовлюе нестабшьшсть розвитку нацюнально! економiки, яка i визначае необхiднiсть державного регулювання, в основi якого повинен лежати вплив на динамжу цш та вщсотко-вих ставок. На наш погляд, використання кейнсiанських рекомендацш для украшсько! економiки ефективним е саме у кризовi перiоди, коли необхщне посилення втручання держави в економжу з метою встановлення контролю над емiсiею грошей та шфляцшними процесами.
У 90-х роках ХХ ст. для економж кра!н пострадянського простору та кра!н Схщно! та Центрально! Свропи була притаманна так звана швестицшна пастка. Iнвестицiйна пастка - це стан в нацюнальнш економщ, коли ставка вщсотка не регулюе обсяг iнвестицiй, тобто обсяг швестицш в основний каттал стае нееластичним за ставкою вщсотка. Це пояснюеться тим, що на по-чатковому етапi економiчних змш i економiчного зростання для кра!н, що стали на шлях ринкових перетворень, характерна макроекономiчна неста-бшьшсть, високий ризик iнвестування, а в Укра!ш ще i нестабiльнiсть зако-нодавчо! бази, що регулюе швестицшний процес. Економiсти, якi розвиток трансформацшно! економiки розглядають згiдно з моделлю "спад - запуск -економiчне зростання", вважають, що "на стадп запуску прюритетне значен-ня надаеться не самим iнвестицiям, а факторам попиту, яю можуть пожвави-ти як економiчний розвиток, так i процес iнвестування" [10, с. 57].
1нвестицшна пастка належить до дефекпв (обмежень) ринку i обмежуе можливосп зростання iнвестицiй в основний каттал. Наявнiсть iнвестицiйноl пастки в кра!нах з перехiдною економiчною системою тдтвердили автори фундаментального дослiдження економiчних реформ у перехщних економi-ках [11, с. 25]. Вони проаналiзували 17 кра!н з перехiдною економiчною системою, яю впродовж 1990-1997 рр. мали економiчне зростання. У чотирнад-цятьох кра!нах, тобто у бшьшосп кра!н спочатку почалось економiчне зростання, а тодi почала зростати частка швестицш в ВВП. Наявнють швестицшно! пастки в перехщнш економщ Укра!ни обгрунтовуе 1.Ф. Радюнова [12].
В Украlнi економiчне зростання i збiльшення частки iнвестицiй у ВВП вщбуваеться одночасно з 2000 р. [13]. Визнаючи юнування швестицшно! пастки, зауважимо, що в Укра!ш з моменту економiчного зростання вона мае особливосп свого прояву. На наш погляд, потреба економiчного зростання зумовлюе збшьшення iнвестицiй в основний каттал в Укра!ш, причому в
умовах не зовшм сприятливого швестицшного KniMaTy i наявностi ризикiв ш-вестування. Проте вщсутшсть високо! елaстичностi обсягу швестицш за ставкою вiдсоткa обмежуе iнвестицiйний процес i не дае змоги iстотно шдвищи-ти ефективнють iнвестицiй. Реалп укра1нсько1 економжи, а також нестабшь-нiсть iнвестицiй шдтверджують необхiднiсть державного регулювання швес-тицшних процесiв.
Висновки. Отже, збiльшення швестицш в основний каттал е фактором збшьшення реального нaцiонaльного виробництва. В умовах ринково! економжи процес швестування потребуе активного державного втручання. При цьому необхiдно виважено тдходити до використання рекомендaцiй ш-вестицшно! дiяльностi, що використовуються в умовах розвинутого ринку, враховуючи при цьому реальш економiчнi процеси, що вщбуваються у нащ-онaльнiй економiцi.
Л1тература
1. Головко Я. Д. Вплив швестицш на здшснення структурних зрушень в економщ Укра-!ни / Я.Д. Головко // Економжо-математичне моделювання сощально-економ1чних систем : зб. наук. праць МННЦ ЫС. - К. : Вид-во В1ТУС. - 2002. - Вип. 3. - С. 21-28.
2. Про швестицшну д1яльшсть: Закон Укра!ни вщ 18 вересня 1991 р. // Вщомосп Верховно! Ради Украни (ВВР). - 1991. - № 47.
3. Словник економ1чних термтав. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.job-portal.com.ua.
4. Ринок / упорядн. А.А. Чухно. - К. : Вид-во "Украша", 1995. - 448 с.
5. Антология экономической классики / предисл. И.А. Столярова. - М. : МП "Эконов", "Ключ", 1993. - 475 с.
6. Жан-Батист Сей. Трактат по политической экономии. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ek-lit.aqava.ru.
7. Карл Каутський. Экономическое учение Карла Маркса. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ek-lit.aqava.ru.
8. Макконнелл К.Р. Аналогична економ1я: принципи, проблеми i полггика / К.Р. Маккон-нелл, С.Л. Брю. - Ч. 1. Макроекономжа : пер. з англ. - Льв1в : Вид-во "Просвгга", 1997. - 671 с.
9. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс. [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.ek-lit.aqava.ru.
10. Шинкарук Л.В. Теоретичш та емшричш аспекти дослщження стану нестшко! р1вно-ваги трансформацшно! економ1чно! системи / Л.В. Шинкарук // Економ1чна теор1я. - 2004. -№ 2. - С. 57-71.
11. Укра!на на роздор1жж1: Уроки з м1жнародного досвщу економ1чних реформ / за ред. А. Зщенберга, Л. Хоффмана. - К. : Вид-во "Фешкс", 1998. - 478 с.
12. Радюнова 1.Ф. Фшансова жштика за умов швестицшно! пастки / 1.Ф. Радюнова // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2001. - № 12. - С. 3-11.
13. Держком. статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Свинцов О.М., Скирка Н.Я., Гаврилко П.П. Стимулирование инвестиционной деятельности: теоретические аспекты
Исследованы теоретические принципы стимулирования инвестиционной деятельности на основе выводов классической и неоклассической школ, кейнсианской теории и марксистской инвестиционной доктрины. Обоснована необходимость использования кейнсианских рекомендаций для украинской экономики в кризисные периоды, когда необходимо усиление вмешательства государства в экономику с целью установления контроля над эмиссией денег и инфляционными процессами.
Ключевые слова: государственная регуляция экономики, кейнсианская теория, марксистская теория, инвестиционная деятельность.
Svincov O.M., Skirka N. Ya., Gavrilko P.P. The stimulating of the investment business: theoretical aspects
The theoretical principles of stimulating investment business at the basis of amounts classical and neoclassical schools, keynesian theory and marxism investment doctrines are investigate in the article. The necessity of the use of Keynesian recommendations is grounded for the Ukrainian economy in crisis periods, when necessary strengthening of intervention from the state in an economy with the purpose of instituting control above emission of money and inflationary processes.
Keywords: state adjusting of economy, Keynesian theory, marxism theory, investment activity.
УДК 504:658 Проф. С.1. Лебедевич, д-р екон. наук;
студ. Х.Р. Хомик - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДО ПИТАННЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛ1КУ ВИТРАТ ШДПРИеМСТВ В УМОВАХ ЕКОЛОПЗАЦИ ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто певш тдходи до вдосконалення облжу витрат шдприемства. Зокре-ма, запропоновано вводити додатковi рахунки шд час ведення бухгалтерського обл> ку, враховуючи еколопчний фактор. Сформульовано визначення i сучасну видову структуру еколопчних витрат як важливого елемента витрат шд час еколопзаци еко-номжи.
Ключовг слова: витрати, еколопчш витрати.
Протягом останшх тридцяти роюв у розвинених кра!нах вщбуваеться значне зростання витрат на природоохоронну дiяльнiсть. 1хнш загальний обсяг сьогодш становить десятки i навпъ сотнi мiльярдiв доларiв. Однак вони значною мiрою вiдшкодовуються пiдприемствами. Проте велику увагу обль ку цих витрат придшяють лише з початку 90-х роюв ХХ ст. [1]. На сьогодш облж витрат в умовах еколопзаци економжи е надзвичайно важливим, ос-кiльки вiд цього залежить ефектившсть господарювання. Тобто актуальною стала проблема впровадження елеменпв хоча б еколопчного облiку, зокрема, обл^ екологiчних витрат.
Екологiчнi витрати - сукупнють витрат i збитюв у сферi природоко-ристування [2]. Еколопчш витрати - одне з функцюнальних понять еконо-мiчноl екологil, яке науково обгрунтовуе загальноприйнятий у свиовш прак-тицi принцип сталого розвитку економiчноl та екологiчноl систем. Еколопчш витрати складаються з власне витрат збитюв у галузi природокористування. До еколопчних витрат матерiального виробництва i невиробничо! сфери вiд-носять безпосередш витрати на охорону природи, очищення повпряного та водного басейнiв, земель та шших компонентiв природного середовища, витрати на своечасне вщтворення якосп порушеного деструктивними змiнами природного середовища, збитки, пов'язаш з незворотними негативними змь нами в природному середовищ^ кiлькостi та якостi природних ресурив, збитки, пов'язанi з необхщнютю резервування для природоохоронних цшей об'ектiв природи, якi могли б експлуатуватися i давати реальний економiчний ефект, додатковi витрати на освоення природних ресуршв у дедалi прших умовах i ресурсiв, вiддалених вщ центрiв безпосереднього споживання, зрос-
