CC BY
22
^цюнальний лкотехшчний yнiвeрситeт УкраУни
УДК338.23:330.341.4 Доц. О.М. Свтцов1, д-р екон. наук;
ст. викл. Н.Я. Стрка, канд. екон. наук; доц. П.П. Гаврилко2, канд. екон. наук
СТИМУЛЮВАHHЯ IHВЕСТИЦIЙHОÏ ДIЯЛЬHОСТI: ТЕОРЕТИЧШ АСПЕКТИ
Дocлiджeнo тeopeтичнi засади cтимyлювання iнвecтицiйнoï дiяльнocтi на ocœi-в1 виcнoвкiв кла^ч^!' та нeoклаcичнoï шкш, кeйнciанcькoï тeopiï та маpкcиcтcькoï iнвecтицiйнoï дoктpини.
Ключoвi слова: дepжавнe peгyлювання eкoнoмiки, кейнаанська тeopiя, маp-ксистська тeopiя, швестицшна д1яльшсть.
Вступ. Рoзвитoк бyдь-якoï eкoнoмiчнoï системи пpямo залежний вiд oбcягiв iнвecтyвання та eфeктивнocтi цьoгo npo^cy. Iнвecтицiï в eкoнoмiчнiй cиcтeмi вишнують тpи ocнoвнi фyнкцiï: пo-пepшe, вoни забeзпeчyють е^го-мiчнe зpocтання та яюсне вдocкoналeння ocнoвнoгo катталу, як на piвнi o^ peмoï фipми, так i на piвнi нацioнальнoï eкoнoмiки: ro^pyre, cпpияють здiйcнeнню пpoгpecивних cтpyктypних eкoнoмiчних зpyшeнь, щo стосуються найважливiших пpoпopцiй нацioнальнoï eкoнoмiки (вiдтвopювальних, галузе-вих, ваpтicних); пo-тpeтe, забезпечують peалiзацiю нoвiтнiх дocягнeнь нау^-вo-тeхнiчнoгo пpoгpecy i пiдвищeння на цш ocнoвi eфeктивнocтi виpoбництва як на мiкpopiвнях, так i макpopiвнi [1, с. 21].
Е^^мта завжди пocтаe пepeд вибopoм: мiж opieнтиpами швести-цiйнoï cтpатeгiï, мiж виpoбництвoм piзних тoваpiв та гослуг, мiж piзними тeхнoлoгiями виpoбництва тoщo. Оcнoвним кpитepieм вибopy e дocягнeння макcимальнoï eфeктивнocтi за yмoви задoвoлeння вciх пoтpeб та бажань сус-пiльcтва. Kpитepieм eфeктивнocтi iнвecтицiйних вкладень e мiнiмiзацiя вит-pат pecypciв на виpoбництвo пpoдyкцiï внаcлiдoк цих вкладень. На piвнi ета-нoмiчнoï системи ефектившсть iнвecтyвання мoжe визначатися шляхoм зю-тавлення пpиpocтy капiтальних вкладень дo пpиpocтy нацioнальнoгo ^o^^ ту: чим бшьшим e це сгаввадгошення, тим вищим e пoказник капiталoмic-raocri нацioнальнoгo дoхoдy, тим бiльшим говинен бути пpиpicт дoдаткoвих iнвecтицiй з метою ^^ocry нацioнальнoгo дoхoдy.
Постановка завдання. Метою дocлiджeння e узагальнити тeopeтич-ний дocвiд стимулювання iнвecтицiйнoï дiяльнocтi на ocнoвi виcнoвкiв кла-cичнoï та нeoклаcичнoï шкш, кейниансь^ тeopiï та маpкcиcтcькoï швести-цiйнoï дoктpини.
Результати. Фopмyвання eфeктивнoï вiдтвopювальнoï cтpyктypи нащ-oнальнoï eкoнoмiки забезпечують cтpyктypнi зpyшeння в нацioнальнiй е^го-мiцi. Одним з дieвих iнcтpyмeнтiв coцiальнo-eкoнoмiчних пepeтвopeнь e ак-тивiзацiя iнвecтицiйнoï дiяльнocтi, яка забeзпeчye poзшиpeння абo та^ащен-ня (мoдepнiзацiю) ocнoвних та oбiгoвих фoндiв матepiальнoгo виpoбництва, poзшиpeння, peкoнcтpyкцiю та oнoвлeння житлoвoгo фoндy, лiкаpeнь, нав-чальних закладiв, oб'eктiв кyльтypи, cпopтy, науки, poзвитoк людcькoгo катталу, а та^ж iннoвацiйнy дiяльнicть.
1 Дpoгoбицький дepжавний пeдагoгiчний yнiвepcитeт 1м. 1вана Фpанка;
2 Ужгopoдcький навчальний цeнтp Kиïвcькoгo нацioнальнoгo тopгoвo-eкoнoмiчнoгo yнiвepcитeтy;
Ц напрями i визначають основу сучасного тлумачення категорп "швес-тицп". У широкому розумшш швестицп - це вкладення капiталу з метою нас-тупного його збшьшення. Цей прирiст кашталу повинен бути достатшм, щоб компенсувати швестору вiдмову вiд альтернативного використання фшансо-вих ресурсiв i винагородити його за ризик та вщшкодувати втрати вщ шфляци в майбутньому. У Законi Укра1ни "Про швестицшну даяльтсть" вказуеться: "Iнвестицiями е вш види майнових та iнтелектуальних цшностей, що вклада-ються в об'екти шдприемницько! та iнших видiв дiяльностi, внаслiдок яко1 створюеться прибуток (дохад) або досягаеться соцiальний ефект" [2, с. 12].
У сучасних умовах коротко- та довготермiновi швестицп е важливими засобами послаблення наслiдкiв та формування передумов виходу з еконо-мiчних криз, забезпечують структурнi зрушення в нацiональнiй економiцi та формують принципи науково-технiчного прогресу. Активiзацiя швестицшно! дiяльностi е одним з дiевих iнструментiв соцiально-економiчних перетворень.
При визначенш участi iнвестицiй у процесi суспшьного вiдтворення (як системи виробництва, розподшу, обмiну та кiнцевого споживання), то найбшьш вагомою е 1х роль на першш стадп руху сукупного суспiльного продукту - стадп виробництва. В економiчнiй лiтературi вони визначаються як "... сукупнiсть витрат, що реалiзуються у формi довгострокових вкладень капiталу в промисловють, сшьське господарство, транспорт та iншi галузi господарства" [3]. У Законi Укра1ни "Про iнвестицiйну дiяльнiсть" вказуеться: "1нвестищями е всi види майнових та штелектуальних цшностей, що вкладаються в об'екти шдприемницько! та шших видiв дiяльностi, внаслiдок яко1 створюеться прибуток (дохщ) або досягаеться сощальний ефект" [2, с. 12]. Процес створення та використання швестицшних ресуршв визначаеться як швестування, тобто "... вкладання iнвестором iнвестицiй в що-небудь" [3].
Вiд того, в як сфери, галузi або види виробництва спрямовуються ре-альнi, фiнансовi та штелектуальш швестицп залежить майбутня структура економжи кра1ни. Для досягнення стабшьного економiчного зростання, швес-тицiйнi ресурси повинш бути спрямованi в т галузi, якi забезпечують макси-мальний економiчний ефект та пiдвищення конкурентоспроможносп еконо-мiки кра1ни. Вiдповiдно це потребуе спрямування iнвестицiй на стимулюван-ня структурно1 перебудови нацюнально! економжи та розвитку нових галузей i пiдприемств шляхом впровадження вiдповiдних швестицшних програм.
Програми державного регулювання швестицшно! дiяльностi будують-ся на певних теоретичних засадах. Теорiя формування сприятливих умов ш-вестицшно! дiяльностi в нащональних економiках еволюцiйно розвивалася протягом двох столпъ. Представники класично! школи (Вiльям Петтi, Франсуа Кене, Адам Смгт, Давiд Рiкардо) визначали основним джерелом формування швестицш прибуток. Англiйський економiст Вiльям Пета аналiзував прибуток, який залежить вщ величини заробггао! плати та реально! ренти. Щоб забезпечити значш обсяги швестицш, рiвень заробггао! плати, на його думку, необхщно звести до мшмуму засобiв iснування. Високi прибутки да-дуть змогу капiталiстам розширити виробництво [4, с. 15]. Адам Сми у працi "Дослiдження про природу та причини багатства народiв" зауважив: "Загаль-
^цюнальний лiсотexнiчний yнiвeрситeт УкраУни
ний каттал вciх члeнiв нацiï зpocтаe... внаслдак пocтiйнoгo накoпичeння i дoдавання дo ньoгo тoгo, щo вoни збepiгають зi cвoгo дoхoдy [S, с. 388]. To6-тo пpoцec швестування здiйcнюeтьcя за pахyнoк надлишку дoхoдiв, щo не були cпoжитi.
Давiд Рiкаpдo у пpацi "Начала пoлiтичнoï eкoнoмiï" даe власне тpакгy-вання iнвecтyвання капiталiв. Оcнoвoю röra системи cтаe тeopiя заpoбiтнoï плати, пpибyткy й peнти, як фopми дoхoдy. На думку Рiкаpдo, eкoнoмiчна ди-намiка залежить вiд cтpyктypyвання дoхoдiв. Пpибyтoк, за Рiкаpдo, лише тoдi маe значення, якщo вш cпpямoвyeгьcя у виpoбничy дiяльнicть: "...тхто не нагpoмаджye iнакшe, нiж з метою застосування ^o^rara^ нагpoмаджeнoгo катталу, oramm тiльки лише за ташто викopиcтання ocтаннiй впливаe на пpибyтoк" [S, с. 469]. Зменшення ^ибутку внаcлiдoк зpocтання poзмipy заpo-бiтнoï плати "... пpизyпиняeгьcя чepeз пoвтopнi пpoмiжки часу завдяки yдoc-^наленню в машинах, щo заcтocoвyютьcя у виpoбництвi..., та вiдкpиттям в агpoнoмiчнiй наyцi, як дають змoгy нам збepeгти частину ^ащ..." [S, с. 468].
Дoцiльнicть викopиcтання залучених швестицшних pecypciв oбrpyн-тoвyeтьcя у ^ащ фpанцyзькoгo eкoнoмicта Жана Батиста Сея '^актат з го-лiтичнoï eкoнoмiï", який cтвepджye, щo "... нeмoжливo вести шяке пpoмиcлo-ве пiдпpиeмcтвo, не викopиcтoвyючи на ньoгo капiталy... Частина ^ora кат-талу майже завжди cтанoвить влаcнicть пiдпpиeмця, дpyгy ж, дуже чаcтo, вiн oтpимye в бopг" [6]. Маpкcиcтcька швестицшна дoктpина rpyнтyeтьcя на ocoбливих ^инципах eкoнoмiчнoгo аналiзy. Kаpл Маpкc теж poзкpиваe ш-вecтицiï, як функщю вiд пpибyткy, але вважаe, щo iнвecтицiï не пoв'язанi з poзмipoм заpoбiтнoï плати, та не залежать вiд ïï величини. Оcнoвнoю метою швестування e oтpимання дoдаткoвoгo ^ибутку.
Kаpл Kаyтcький у дocлiджeннi "Екoнoмiчнe вчення Kаpла Маpкcа" вiдзначав: "...з фopми тoваpнoгo виpoбництва poзвиваeгьcя нoва фopма py-ху... гpoшi-тoваp-гpoшi... Гpoшi, якi на пoчаткy кoлooбiгy викидаються в o6í^ не вiддаютьcя назавжди, а лише авантоват. Вoни згову пoвepтаютьcя дo пoчаткoвoгo власника. Сам кoлooбiг вже не e замкненим в cамoмy co6í, а пocтiйнo пoвтopюeтьcя...: аванcoванi гpoшi пoвepтаютьcя назад для тога, щoб знoвy бути кинутими в oбiг" [7]. Шпит на iнвecтицiï буде icнyвати дoти, дoки вкладeнi заcoби даватимуть хoч найменший зиск.
Тpанcфopмацiя клаcичнoï iнвecтицiйнoï кoнцeпцiï вiдбyлаcя пiд впли-вoм змiн у cамiй клаcичнiй тeopiï. Пpeдcтавники нeoклаcичнoï кoнцeпцiï, зoк-peма I. Фiшep, А. Пiгy, Р. Хoyтpi, ще у 30-тi pom ХХ ст. акцентували увагу на тому, щo eкoнoмiчний poзвитoк маe rpyнтyватиcя на iнвecтицiйних npo^-сах. Це зyмoвлeнo тим, щo швестицп бeзпocepeдньo пoв'язанi, пo-пepшe, з виpoбництвoм капiтальних благ (iнвecтицiйних тoваpiв), а ro^pyre, з pинкoм cпoживчих благ. Швестицп e cкладoвoю cyкyпнoгo ^питу в нацioнальнiй eкoнoмiцi, ïх зpocтання cтвopюe oб'eктивнi пepeдyмoви пoдальшoгo збшь-шення cyкyпнoгo пoпитy та oбcягiв нацioнальнoгo виpoбництва.
Iнвecтицiям, як важливoмy кoмпoнeнтy видаткiв пiдпpиeмcтв, ^ита-манна значна мшливють, яка пoяcнюeтьcя тpивалим тepмiнoм викopиcтання капiтальних благ, нepeгyляpнicтю значних нoвoввeдeнь, мiнливicтю пpибyткy
та сподiвань [8, с. 223-224]. Змши в обсягах швестицш можуть iстотно змь нювати обсяги нацiонального виробництва, зайнятосп, сукупний попит. От-же, в короткотермшовому перiодi швестицп через вплив на сукупний попит визначають обсяг нацюнального виробництва, а в довготермшовому перiодi - через зростання основного кашталу забезпечують економiчне зростання та впливають на сукупну пропозицiю.
Представники неокласично! концепцп визнавали необхiднiсть регулю-вання економiчного розвитку кра!ни, проте обмежувалися лише шструмента-ми грошово-кредитно! полiтики. Iрвiнг Фiшер визначив швестицшну модель економiки, яка здiйснюе саморегулювання за допомогою "норми доходiв по-над витрати" та "ставки вщсотка". Формування позичкових джерел фшансу-вання швестицш залежить вщ суб'ективних мотивiв домогосподарств, що позначаються на обсягах заощаджень: чи зберiгати, щоб спожити попм, чи споживати позичене.
Держава, шляхом змши величини грошово! пропозицп, здатна у ко-роткостроковому перiодi забезпечити зниження вщсоткових ставок, цим самим стимулювати iнвестицiйну активнiсть. У довгостроковому перiодi це призведе до прискорення шфляцп, уповiльнення темпiв економiчного зростання та згортання швестицшного потенщалу ("правило Фiшера"). Стимулю-вальна фюкальна полiтика призводить до звуження швестицшно! можливостi суб'ектiв господарювання та посилення фшансових проблем. Артур Пiгу, автор концепцп "економiки добробуту", зазначав, що зростання обсяпв соць ального добробуту безпосередньо залежить вiд швестицшно! активносп в суспiльствi. У цен^ уваги А. Пiгу постае проблема формування державою швестицшного середовища. Як засоби впливу на формування вщповщного швестицшного середовища вш видiляе шструменти грошового та фюкально-го регулювання, капiталовкладення за рахунок бюджетних витрат та методи адмшстративного впливу держави на процеси цшоутворення, умови конку-ренцil тощо.
Окремi представники неокласично! теорп у 20-30-х роках ХХ ст. обгрунтовували роль монополil в розвитку економжи. Йозеф Шумпетер виз-начав монополil рушiем прогресивного розвитку, оскшьки саме вона спро-можна акумулювати великi обсяги коштiв для впровадження швестицшних та iнновацiйних проекпв. Iнновацiйну дiяльнiсть Шумпетер визначав як таку, що штовхае суспiльство вперед, забезпечуе розгортання цiлоl низки нових виробництв, а отже, е центром швестицшно! дiяльностi суспшьства. Матерi-альну базу змiни структури, на його думку, становлять кластери нововведень, що несуть в економ^ заряд технолопчного прогресу. Перехiд на новi технологи обумовлюе структурш зрушення, оскшьки змшюеться розподiл працi у виробничих ланках, мiж галузями, територiями, секторами.
Вагомого значення проблемi державного регулювання швестицшних процешв надавав Джон Мейнард Кейнс. Вш вважав iнвестицiями "...будь-який прирiст цiнностi капiтального майна незалежно вiд того, складаеться во-но з основного або лжвщного капiталу (нагромадження запасiв готово! про-дукцil або незавершеного виробництва)" [9]. Серед основних чинниюв, що
впливають на величину швестованих ресуршв, Кейнс видшяе: очiкувану норму чистого прибутку; оподаткування; науково-технiчний прогрес; наявний на шдприемст або галузi новий каттал; очiкування iнвесторiв стосовно внут-ршньополггачно! ситуацп, умов оподаткування, ситуацп на бiржах тощо.
Згiдно з уявленнями кейниансько! теорп, джерелами iнвестування по-ряд з поточними заощадженнями виступають i готiвковi заощадження насе-лення (домогосподарств) та кредитних установ, що збшьшують пропозицiю грошей. Причому незалежно вiд того, що "...загальна сума заощаджень е су-купним результатом дш велико! кiлькостi окремих споживачiв, а величина ш-вестицiй - сукупним результатом дiй iндивiдуальних тдприемщв, цi двi ве-личини повинш бути рiвними мiж собою, оскшьки кожна з них дорiвнюе пе-ревищенню доходiв над споживанням" [9]. З того, що "...ршення про швестування вдалося втiлити в життя..."витжае"...або скорочення споживання, або розширення доходу" [9].
Таким чином, "... щдивщуальш заощадження такою ж мiрою сприяють поточним iнвестицiям, в якому воно зменшуе поточне споживання" [9]. Якщо основним джерелом формування iнвестицiй е саме заощадження населення (в будь-якш формi), то зростання обсягу iнвестицiйних ресурсiв прямо пов'язане зi зменшенням розмiру поточного споживання. А це, по-своему, е чинником уповшьнення економiчного розвитку кра!ни. Якщо ж джерелами швестування виступають банювсью кредити, то це дасть змогу тдприемцю ".провести додатковi поточнi швестицп, для яких у нього не вистачало б грошей; в такому випадку обов'язково зростуть доходи, причому останш збiльшаться на суму бшьшу, нiж величина додаткових швестицш" [9].
Згiдно з висновками кейншансько! теорп, у промислово розвинених кра!нах бажання домогосподарств утворювати заощадження буде випереджа-ти бажання швестувати. У такому разi тi шдивщууми, що утворюють заощадження, програють, оскiльки недостатнiй рiвень сукупного попиту буде приз-водити до скорочення виробництва та росту безробптя. До того ж подiбне положення буде збершатися до того моменту, поки зменшення рiвня доходiв не призведе до врiвноваження розмiру заощаджень з планами iнвесторiв.
Для послаблення впливу недостатнього рiвня сукупного попиту, що призводить до проявiв макроекономiчноl нестабшьносп, Кейнс виступае за активну швестицшну полiтику: "... заходи держави е тут як фактор, що зрiвно-важуе та мае за мету забезпечення такого росту каттальних вкладень, що наб-лиження до точки насичення проходило б темпами, що не спричиняють знач-ного навантаження на життевий рiвень сучасного поколiння" [9]. Формування швестицш за рахунок державних джерел забезпечуе розширення обсяпв ш-вестування без зменшення рiвня поточного споживання домогосподарств.
Отже, вщповщно до кейншансько! теорп в нацiональнiй економщ ви-никае можливiсть розриву мiж обсягами заощаджень та обсягами швестицш при змш готiвкових заощаджень домашшх господарств i кредитiв комер-цшних банкiв. Зазначимо, що укра!нська економжа знаходиться у пастцi лж-вщносп, можливiсть яко! в теоретичному плаш вiдзначав Дж.М. Кейнс. Од-нак, ситуащю в украшськш економiцi доцшьно назвати пасткою валютно!
лжвщносп, яка виникла внаслiдок зменшення, а у багатьох випадках втрати довiри до кредитних iнститутiв (особливо пiсля кризових проявiв в укра!нсь-кiй економщ у 2009 р.). Суть !! полягае у тому, що населення та фiрми не вкладають сво! грошi у банки, а збершають !х у готiвковiй формi у нацюналь-нiй чи iноземнiй валют (населення) або на валютних рахунках ^рми).
Отже, мiнливiсть iнвестицiйного попиту зумовлюе нестабшьнють роз-витку нацюнально! економiки, яка i визначае необхщнють державного регу-лювання, в основi якого повинен бути вплив на динам^ цiн та вiдсоткових ставок. На наш погляд, використання кейнианських рекомендацiй для укра-!нсько! економжи ефективним е саме у кризовi перiоди, коли необхiдне поси-лення втручання держави в економ^ з метою встановлення контролю над емiсiею грошей та шфляцшними процесами.
У 90-х роках ХХ ст. для економж кра!н пострадянського простору та кра!н Схщно! та Центрально! Свропи була притаманна так звана швестицшна пастка. Iнвестицiйна пастка - це стан у нацюнальнш економiцi, коли вщсот-кова ставка не регулюе обсяг iнвестицiй, тобто обсяг швестицш в основний капiтал стае нееластичним за ставкою вщсотка. Це пояснюеться тим, що на початковому етат економiчних змiн i економiчного зростання для кра!н, що стали на шлях ринкових перетворень, характерна макроекономiчна нестабшьнють, високий ризик швестування, а в Укра!ш ще i нестабiльнiсть зако-нодавчо! бази, що регулюе швестицшний процес. Економiсти, яю розвиток трансформацшно! економiки розглядають зпдно з моделлю "спад - запуск -економiчне зростання", вважають, що "на стадп запуску прiоритетне значен-ня надаеться не самим швестищям, а факторам попиту, якi можуть пожвави-ти як економiчний розвиток, так i процес iнвестування" [10, с. 57].
1нвестицшна пастка належить до дефектiв (обмежень) ринку й обме-жуе можливостi зростання швестицш в основний каттал. Наявнiсть швести-цшно! пастки в кра!нах з перехщною економiчною системою пiдтвердили ав-тори фундаментального дослiдження економiчних реформ у перехщних еко-номiках [11, с. 25]. Вони проаналiзували 17 кра!н з перехiдною економiчною системою, яю впродовж 1990-1997 рр. мали економiчне зростання. У 14 кра-!нах, тобто бiльшостi кра!н спочатку почалось економiчне зростання, а тодi почала зростати частка iнвестицiй у ВВП. Наявшсть iнвестицiйноl пастки в перехщнш економiцi Укра!ни обгрунтовуе 1.Ф. Радiонова [12].
В Украlнi економiчне зростання i збiльшення частки швестицш у ВВП вщбуваеться одночасно з 2000 р. [13]. Визнаючи юнування швестицшно! пастки, зауважимо, що в Укра!ш з моменту економiчного зростання вона мае особливостi свого прояву. На наш погляд, потреба економiчного зростання зумовлюе збшьшення швестицш в основний каттал в Укра!ш, причому в умовах не зовшм сприятливого iнвестицiйного клiмату i наявносп ризикiв iн-вестування. Проте вщсутшсть високо! еластичностi обсягу iнвестицiй за вщ-сотковою ставкою обмежуе швестицшний процес i не дае змоги ютотно пiд-вищити ефективнiсть швестицш. Реалп укра!нсько! економiки, а також нестабшьнють швестицш шдтверджують необхщнють державного регулювання iнвестицiйних процесiв.
Висновки. Отже, збшьшення iнвестицiй в основний каттал е фактором збiльшення реального нацюнального виробництва. В умовах ринково! економiки процес iнвестування потребуе активного державного втручання. При цьому необхщно виважено пiдходити до використання рекомендацш ш-вестицшно! д1яльносп, що використовуються в умовах розвиненого ринку, враховуючи при цьому реальнi економiчнi процеси, що вщбуваються у нащ-ональнш економiцi.
Л1тература
1. Головко Я.Д. Вплив швестицш на здшснення структурних зрушень в економщ Ук-ра!ни / Я.Д. Головко // Економжо-математичне моделювання соц1ально-економ1чних систем : зб. наук. праць МННЦ ЫС. - К. : Вид-во "Шпора", 2002. - Вип. 3. - С. 21-28.
2. Про 1нвестищйну д1яльшсть: Закон Укра!ни вщ 18 вересня 1991 р. // Вщомосп Верховно! Ради Укра!ни (ВВР). - 1991. - № 47.
3. Словник економ1чних термтав. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. job-portal.com.ua.
4. Ринок / Упорядковано А.А. Чухно. - К. : Вид-во "Укра!на", 1995. - 448 с.
5. Антология экономической классики : пред. И.А. Столярова. - М. : МП "Эконов", "Ключ", 1993. - 475 с.
6. Жан-Батист Сей. Трактат по политической экономии. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ek-lit.aqava.ru.
7. Карл Каутський. Экономическое учение Карла Маркса. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ek-lit.aqava.ru.
8. Макконнелл К.Р. Аналогична економш: принципи, проблеми i полггика / К.Р. Мак-коннелл, С. Л. Брю. - Ч. 1. Макроекономжа / пер. з англ. - Львiв : Вид-во "Просвгга", 1997. -671 с.
9. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег / Дж.М. Кейнс. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ek-lit.aqava.ru.
10. Шинкарук Л.В. Теоретичш та емшричш аспекти дослщження стану нестшко! рiв-новаги трансформацшно! екож^чно! системи / Л.В. Шинкарук // Екож^чна теорiя. - 2004. - № 2. - С. 57-71.
11. УкраУна на роздорiжжi: Уроки з мiжнародного досвщу екож^чних реформ / за ред. А. Зщенберга, Л. Хоффмана. - К. : Вид-во "Фешкс", 1998. - 478 с.
12. Радюнова 1.Ф. Фiнансова полiтика за умов швестицшно! пастки / 1.Ф. Радiонова // Фшанси Укра!ни : журнал. - 2001. - № 12. - С. 3-11.
13. Держком. статистики Укра!ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Свинцов О.М., Скирка Н.Я., Гаврилко П.П. Стимулирование инвестиционной деятельности: теоретические аспекты
Исследованы теоретические принципы стимулирования инвестиционной деятельности на основе выводов классической и неоклассической школ, кейнсианской теории и марксистской инвестиционной доктрины.
Ключевые слова: государственная регуляция экономики, кейнсианска теория, марксистская теория, инвестиционная деятельность.
Svincov O.M., Skirka N. Ya., Gavrilko P.P. Stimulation of investment activity: theoretical aspects
Investigational theoretical principles of stimulation of investment activity on the basis of conclusions of classic and neoclassical schools, keynsianian theory and marxist investment doctrine.
Keywords: government control of economy, keynsianian theory, marxist theory, investment activity.
