CC BY
45
УДК 336.02:334.716
I. М. ЦУРКАН (Нацюнальний прничш унiверситет) стимулювання економ1чного розвитку
промислових шдприемств
засобами податкового регулювання
Проанал1зовано податкову систему Украши стосовно створення сприятливого податкового режиму для розвитку промислових пвдприемств. На основ1 анал1зу податково!' системи Украши та узагальнення зарубь жного досвщу стимулювання промислових пвдприемств визначено шляхи посилення стимулювально! рол1 податк1в на розвиток промислових шдприемств.
Проанализирована налоговая система Украины относительно создания благоприятного налогового режима для развития промышленных предприятий. На основе анализа налоговой системы Украины и обобщения зарубежного опыта стимулирования промышленных предприятий определены пути повышения стимулирующей роли налогов на развитие промышленных предприятий.
The article has analyzed the Ukrainian taxation system in terms of creating favorable tax conditions for industrial development. On the basis of Ukrainian tax system analysis and generalization of foreign experience in the field of stimulating industrial enterprises, the ways of increasing tax-driven incentives for industrial development have been determined.
Для забезпечення процесу постшного по-ступального економ1чного розвитку й устшно-го подолання кризових явищ уряд кожно! кра!-ни використовуе арсенал метод1в, яю юнують у систем1 державного впливу на економшу, вщ-повщно до прийнято! теоретично! концепци регулювання економши й обраною моделлю економ1чного розвитку.
Вщомо, що державне регулювання економ> ки грунтуеться на систем1 державних шструме-нпв (регулятор1в), яю можна подшити на три види: правов^ адмшстративш та економ1чн1. До правових шструменпв належать законодав-ч1 та шдзаконш документи, яю регламентують основш норми та правила економ1чно! д1яльно-ст господарських суб'екпв та окремих грома-дян. Правов1 регулятори визначають загальну межу державного втручання в економшу.
Адмшютративш шструменти - це постанови оргашв виконавчо! влади, яю дозволяють, забо-роняють або обмежують окрем1 види господар-сько! д1яльност1. Одна з вимог, яка висуваеться до цього виду регулятор1в, полягае у м1н1м1зац1! використання адмшютративних важел1в.
Економ1чн1 шструменти вщшрають найваж-лившу роль у державному регулюванш еконо-м1чних процешв. До них вщносять оподатку-вання, цшоутворення, кредитування, швесту-вання. Податкове регулювання - це заходи непрямого регулювання економши через зм1ну податюв, податкових ставок, податкових пшьг, зниження або тдвищення загального р1вня оподаткування, вщрахувань до бюджету.
Статистичш дат про питому вагу податкових надходжень у загальних доходах Зведеного бюджету Укра!ни св1дчать, що з 69,7 % у 2004 р., частка податкових надходжень у першому тв-р1чч1 2005 р. збшьшилася до 82,5 % [1; 2]. Така тенденщя дае тдстави зробити висновок про те, що акцент у податково! полчищ зроблено на фюкальнш функци - наповнення бюджету, а !! регулююча та стимулююча рол1 i функци фа-ктично зведенi нанiвець.
Промисловi пiдприемства е основними сис-темоутворюючими елементами багатьох жит-тево важливих сфер держави, зокрема, таких: в економiчнiй - базис утворення вартостi; бю-джетнш - джерела наповнення; територiальнiй -мютоутворювачц науковiй та освiтнiй - рушп розвитку, споживачi та джерела знань; сощаль-нiй - мюця реалiзацi!' людських можливостей та забезпечення засобами юнування; податковiй -джерела надходжень; у фшансовш - мульти-плiкатори грошей.
Основний податковий тягар несуть саме великi промисловi тдприемства, i тому окре-мi питання проблем розвитку промисловост та впливу системи оподаткування на цей сектор економши дослiджено у працях укра!нсь-ких науковщв В. М. Гейця, Т. I. Сфименко, С. О. 1щук, С. О. Литвиненко, Т. С. Смовжен-ко, А. М. Соколовсько! та iн.
Проте деякi аспекти щодо посилення стимулювально! ролi оподаткування на розвиток промислових шдприемств розглянут недостатньо глибоко або мають дещо застарший характер.
Тому метою дослщження, результати якого ви-кладаються у данiй статтi, е визначення шляхiв щодо посилення стимулювально1 ролi податкiв на економiчний розвиток промислових шдпри-емств на основi аналiзу податково! системи Украши та узагальнення зарубiжного досвiду стимулювання промислових шдприемств за допомогою важелiв податкового регулювання.
Вiдомо, що ефективнiсть реалiзацil стиму-люючо! функцп оцiнюеться за результатами гос-подарювання. Стосовно розвитку промисловосп ефективнiсть стимулюючо! функцп податюв мо-жна оцiнити на основi аналiзу темпiв зростання кiлькостi промислових шдприемств, обсяпв виробництва, чисельносп зайнятих тощо.
Джерелами високих темтв економiчного зростання, якi спостерiгались в Укрш'ш в останнi роки, були в основному екстенсивш фактори: перш за все - дозавантаження юнуючих вироб-ничих потужностей, а також дiя таких факторiв, як значне попередне знецшення нащонально1 грошово! одинищ та вартостi робочо! сили, що фактично збiльшило цiнову конкурентоспромо-жнють нацiонального виробництва [3]. Потенщ-ал цих факторiв майже вичерпано.
Реальний сектор економши почав уповшь-нюватися ще в серединi 2004 р., i це пов'язано в першу чергу з пол^ичним процесом усередиш кра!ни. За даними НБУ, прямi iноземнi швести-цп в першому кварталi 2005 р. порiвняно з ана-логiчним перiодом минулого скоротилися на 25 %. Заяви уряду про реприватизащю спричи-нили зменшення внутрiшнiх iнвестицiй. Серед великих приватних пiдприемств спостерiгаеться спрямування прибутку на виплату дивщецщв замiсть розвитку виробництва, швестицшна д1я-льнiсть держпiдприемств згорнулась завдяки пiдвищенню нормативу вiдрахування прибутку до бюджету [4].
Результат зниження швестицшного попиту -зменшення темтв зростання промислового виробництва i ВВП. За даними Держкомстату, як показано на рис. 1, темпи зростання ВВП i промислового виробництва Украши у 2005 р. продемонстрували суттеве вщставання вщ торшшх показникiв [5]. Кшьюсть збиткових промислових пiдприемств не зменшуеться. Якщо у 2004 р. збитково працювало 37,5 % промислових шдприемств, то на протязi шчня-жовтня 2005 р. 40,0 %.
—«—Темпи зростання ВВП, у порiвняних цiнах, до аналопчного перiоду минулого року,% —■—Темпи зростання промислового виробництва, у порiвняних цiнах, до аналопчного перiоду минулого року,%
Рис. 1. Темпи зростання ВВП 1 пр
Середньорiчна к1льк1сть найманих пращв-ник1в у промисловост1 також з кожним роком зменшуеться. Дана ситуащя, яка сформувалась в Украш свщчить про те, що стимулююча фу-нкц1я податкiв не використовуеться належною м1рою, а перевага в основному надаеться фюка-льн1й функцп податкiв. Також невиправдане сьогодн1 змщення акцентiв економiчноl пол1-тики з промислово-швестицшно1 на соцiальну.
Як показуе досвщ «передових» кра1н, на як1 намагаеться р1внятись Укра1на, соцiальнiй фаз! економ!чного розвитку передують деся-тир!ччя промислового зростання, тобто фаза шдус^альна.
ислового виробництва на Укрш'ш
Нашi дослiдження свiдчать, що основн1 засади, як1 характеризують податкову систему стосо-вно створення сприятливого податкового режиму для розвитку промислових шдприемств це:
— частка податкових надходжень у доходах бюджету;
— структура податково1 системи, тобто сшввщношення м1ж величинами прямих i не-прямих податкiв; спiввiдношення м1ж верх-ньою i нижньою межами оподаткування за кожним з основних податюв;
— рiвень податкового навантаження;
— наявшсть пшьгового оподаткування;
— рiвень законодавчого забезпечення по-датково1 системи.
Аношз стpyктypи вiтчизнянoï систсми oпoдaт-кyвaння свщчить npo тс, щo y 2003-2004 pp. чгст-кa ^ямж пoдaткiв y дoxoдax звeдeнoгo бюджсту пepeвищyвaлa ч^тку нeпpямиx пoдaткiв. Алс y 2004 p., як видш з тaбл. 1, чaсткa ^ямж пoдaткiв
у пoдaткoвиx нaдxoджeнняx змсншилгсь нa 2,7 %, a ч^тко нeпpямиx пoдaткiв збiльшилaсь нa 2,9 %, тoдi як у poзвинyтиx кpaïнax свiтy зapaз iснye чгг-ко тeндeнцiя дo збiльшeння чгстки пpямиx годот-юв у нaдxoджeнняx дo бюджсту.
Тоблиця 1
Структура податкових надходжень до зведеного бюджету Украши, %
Пoдaткoвi нaдxoджeння 2002 p. 2003 p. 2004 p.
100 %
^ям1 пoдaтки: 44,5 49,2 4б,5
пoдaтoк но пpибyтoк п^^жмсте 20,7 24,4 25,б
пoдaтoк з дoxoдiв фiзичниx o«6 23,8 24,9 20,9
Пoдaтки но влоснють 1,3 1,1 1,0
Збopи зо спeцiaльнe викopистaння пpиpoдниx peсypсiв 5,4 5,1 5,4
Ш^ям! пoдaтки: 45,3 41,1 44,0
пoдaтoк но дoдaнy вapтiсть 29,б 23,2 2б,5
окцизний збip 9,0 9,7 10,б
Пoдaтки но мiжнapoднy тopгiвлю то зoвнiшнi oпepaцiï 5,2 7,0 8,0
!нш1 пoдaтки 3,4 3,4 3,0
Окpiм тoгo, нсгативним e тс, щo змсншсння чостки пpямиx пoдaткiв вiдбyвaлoся зо paxyнoк знижсння питoмoï воги пpибyткoвoгo годотку з гpoмaдян. Змiнa спiввiднoшeння нeпpямиx пoдaткiв з пpямими в бш нeпpямиx пoяснюeть-ся yмoвaми, щo склглися в Укpaïнi но сьoгoднi.
Виxoдячи з тoгo, щo в ^arni нс зaдiянi iншi вaжeлi opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчнoгo, пpaвoвoгo то aдмiнiстpaтивнoгo peгyлювaння, якi дoстaт-ньoю мipoю с^ияли б пiдвищeнню piвня дiлo-вoï aктивнoстi в бiзнeсoвoмy сepeдoвищi, годо-тoк но дoдaнy вapтiсть зо тaкиx yмoв змiщye пoдaткoвий тягap з виpoбникiв у бiк носслсння, тим сомим ствopюючи тимчaсoвi yмoви для виникнсння нeoбxiднoï peсypснoï бози для тд-вищсння дiлoвoï октившст^ oскiльки oпoдaт-кoвyeться спoживaння, a нс бeзпoсepeднiй дo-xiд суб^кга гoспoдapськoï дiяльнoстi.
Ha сьoгoднi годотшвс новонтожсння но npo-мислoвi пiдпpиeмствa включae пoдaтки, чостино якиx вxoдить у сoбiвapтiсть пpoдyкцiï, дpyгi вxo-дять у цiнy пpoдyкцiï, a тpeтi сплочуються з ^и-бутку. Пoдaтки, якi включоються в сoбiвapтiсть пpoдyкцiï i вxoдять дo цши пpoдyкцiï, моють зш-чнo мсншу здaтнiсть peгyлювaти пpoцeси виpoб-ництво то вiдтвopeння но пiдпpиeмствi, шж годо-тки, якi вiднoсяться m фiнaнсoвi peзyльтaти, oскiльки вoни включоються дo цiни пpoдyкцiï i, токим чинoм, сплочуються спoживaчaми.
Одшк збшьшсння чостки пoдaткiв, яю вxo-дять дo сoбiвapтoстi пpoдyкцiï, нeгaтивнo впли-вae но кoнкypeнтoспpoмoжнiсть пpoдyкцiï, тому щo всдс o6o дo зpoстaння цiн, o6o дo змсншсння
нopми пpибyткy. Дo зpoстaння цiни пpoпoзицiï цс пpизвoдить, кoли пoпит m пpoдyкцiю нс e слгстичним зо цiнoю. I в paзi змсншсння oбсягy пpoпoзицiï мосо пpибyткy знизиться; якщo oбсяг пpoпoзицiï зглишиться пoпepeднiм, тo й мосо пpибyткy, яку oтpимye пiдпpиeмствo, тaкoж нс змiниться. Для пpoдyкцiï, пoпит но яку e слости-чним зо щшю, цс пpизвoдить дo вiднoснoгo змсншсння ^^утку i вiдпoвiднo моси пoдaткiв, якi виплочуються з np^yTOy, a цс в свoю чepгy змс-ншye poзмip чистoгo ^^утку, який зaлишaeться у poзпopяджсннi пiдпpиeмствa i вистyпae фшон-сoвим пoтeнцiaлoм йoгo poзвиткy.
Змiщсння пoдaткoвoгo тиску в бш мaйнoвиx пoдaткiв i peсypснo-peнтниx плотсжв с^ичи-нить нeoбxiднiсть пoдaльшoгo дифсpснцiювaн-ня ïx стaвoк i фaктичнoгo псpствopсння ïx у су-кyпнiсть iндивiдyaльниx нopмaтивiв oпoдaткy-воння. Встaнoвлсння висoкoï eдинoï стовки мaйнoвoгo пoдaткy зaшкoдить, нaсaмпсpсд, iнтepeсaм кaпiтaлo- то нayкoмiсткиx виpoб-ництв, яю псpсбyвaють у влaснoстi дepжaви, i ïx фiнaнсoвий стон мoжe piзкo пoгipшитись [б].
У дсякж гaлyзяx пpoмислoвoстi питoмa во-га тaкoгo pссypснoгo пoдaткy, як плото зо зсм-лю, зaймae дpyгс мiсцс у сoбiвapтoстi пpoдyкцiï пiсля збopiв но сoцiaльнс стpaxyвaння. Цс стосу-eться гpyпи мaшинoбyдiвниx гглузсй. Дiяльнiсть циx пiдпpиeмств пoтpeбye нспopiвняннi iз шши-ми гглузями витpaти но пiдгoтoвкy виpoбництвa (нayкoвo-дoслiднi, пpoсктнo-кoнстpyктopськi i тсxнoлoгiчнi poбoти), зшчнж oснoвниx фoн-дiв, зсмсльниx дшявдк для poзмiщсння виpoб-ництво i дoпoмiжниx служб.
Наприклад, шдприемства тяжкого машино-будування, авiа- i судобудування не можуть розм1ститися на обмежених територiях або широко використовувати багатоповерховi бу-динки як шш1 галузi. Для них необхщно роз-винуте транспортне, складське господарство, очисн1 споруди. Цикл виробництва в таких тдприемствах тривалий, мае рiзноманiтнi пе-редiли. На жаль, ус1 ц1 обставини не врахову-ються економiчною пол1тикою (податками, платежами за землю, порядком кредитування тощо) i з61льшують собiвартiсть продукцп машинобудiвних галузей.
Найвпливовiшим податком, з точки зору стимулювально1 рол1, е податок на прибуток. Прибуток, який отримуе пiдприемство, е осно-вним внутршшм джерелом формування фшан-сових ресурс1в, як1 забезпечують його розвиток. Якщо податок на прибуток занадто великий, це зменшуе защкавленють пiдприемства в його отриманш, i воно намагаеться приховати прибуток i будь-якими засобами збшьшити фонд оплати працi чи шш1 витрати або зменшити ма-сштаби д1яльност1. Тому пiдвищення ефектив-носп податково1 системи Укра1ни мае вщбува-тися через посилення стимулювально1 рол1 по-датку на прибуток. Тенденщя зниження р1вня ставок податку на прибуток, що iснуе на сучас-ному етапi розвитку в систем1 оподаткування прибутку корпорацiй у захвдних кра1нах, не-прийнятна для Украши, оск1льки не приведе до розширення бази оподатковування, в умовах спаду виробництва, а навпаки може призвести до ютотного дефiциту бюджету.
На наш погляд, стимулювати розвиток про-мислових пiдприемств можливо шляхом засто-сування при оподаткуванш обгрунтовано1 ди-ференщацп ставок податку на прибуток залеж-но в1д виду д1яльност1 (сфера матерiального виробництва i фiнансово-посередницька д1яль-н1сть) та розм1ру одержуваного прибутку.
Диференщащя ставок податку на прибуток за видами д1яльност1 доцiльна у зв'язку з тим, що р1зн1 види д1яльност1 неоднаково впливають на
х1д вiдтворювального процесу: т1, що створюють матер1альн1 блага - сфера реального виробництва, 1 т1, що сприяють процесу виробництва - ф1-нансово-посередницька сфера. Надм1рне зрос-тання к1лькост1 останн1х може призвести до не-рац1онального зростання суспшьних витрат.
З метою усунення диспропорцл м1ж реальною 1 ф1нансово-посередницькою сферами сл1д обме-жити понадприбутки (прибутки, що перевищують середн1й р1вень рентабельносп реального виробництва) тих фшансово-посередницьких структур, як1 безпосередньо не вкладають кошти на розширення виробництва, а займаються висо-кодох1дними 1 високол1кв1дними операц1ями, встановивши для них ставку податку на прибуток на 10... 15 процентних пункпв вищою в1д базово1ставки.
Стимулюючий ефект може мати регресивне оподаткування прибутку реального сектору економ1ки, що визначаеться зниженням ставки оподаткування в м1ру зростання прибутку, що буде створювати защкавленють у зростанш ефективносп виробництва, у тому числ1 за ра-хунок його обсяг1в.
Одним 1з основних способ1в податкового ре-гулювання д1яльност1 п1дприемств реального сектору е податков1 п1льги. П1д час !х застосу-вання досягаеться зниження р1вня податкового навантаження на певш галуз1. Разом 1з позити-вними, пшьгам притаманн1 1 негативн1 момен-ти, серед яких: зниження р1вня наповнення бю-джет1в р1зних р1вн1в, деформац1я конкурентних умов, зм1на господарсько1 повед1нки платника з метою переведення здшснюваних операц1й тощо до категорп п1льгових.
У 2004 р. з 700 тисяч юрос1б, зареестрова-них в Укра1н1, понад дв1 третини користувалися р1зними п1льгами. У результат! обсяг наданих п1льг зр1внявся з дох1дною частиною зведеного бюджету. За шдрахунками ДПАУ, як показано на рис. 2, за минулий р1к податков1 п1льги по-украшськи становили загалом 90,9 млрд грн, а доходи зведеного бюджету за даними М1нф1-ну - 90,5 млрд грн [7].
I Податков1 глльги, млрд.грн. I Податков1 платеж!, млрд.грн. Птьги у в1дсотках до надходжень
' Прогноз ДПАУ
100 -г
149,6%
8^-127,5% 60 -40 20
135,5%
39,7
46,8
140,8% 51,2
29,8,
0
23,4
26,5
34,6
36,3
138,8%
56,3 40,6
150,1% 90^**
158,1е
71,3
47,5
57,5
180,00% 160,00% 140,00% 120,00% 100,00% 80,00% 60,00% 40,00% 20,00% 0,00%
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
Рис. 2. Динам1ка контрольованих ДПАУ податкових пшьг 1 надходжень до бюджету
Серед основних недолшв пiльгового оподат-кування в YKpaÏHÎ, як призвели до скасування ба-гато! кiлькостi тльг не соцiaльноï спрямованост Законом Украши вщ 31.03.05 р., можна вiднести:
— не спрацьовував мехашзм компенсaцiï втрат бюджету вщ пiльгового оподаткування надходженнями вiд шших джерел доходiв;
— розвиток галузей, яким надавалися пшьги, вiдбувaвся нижчими вiд очiкувaних те-мпiв або взагат не вiдбувaвся;
— використання пшьг суб'ектами госпо-дарювання мало нецшьовий характер;
— вiдбувaлaсь aктивiзaцiя тiньового сектора економiки [8].
Протиставлювана податковим пiльгaм пол> тика загального зниження ставки податку на прибуток, при всiй ïï значимосп, все-таки не зможе ефективно впливати на певш сфери й напрямки економiчноï дiяльностi (см. рис. 2). Тому великий теоретичний i практичний ште-рес представляе aнaлiз системи податкових пiльг використовуваних у розвинених крашах, де пiльги використаються стосовно до кожного великого податку. Пшьги, яю нaцiленi на зага-льне стимулювання виробничоï дiяльностi, сто-суються насамперед оподаткування прибутку.
На сьогодшшнш день у розвинених крашах при оподаткуванш прибутку зберiгaеться по-тужна система пiльг, яка забезпечуе ефективне
функцюнування мехaнiзму податкового стимулювання, незважаючи на деяке зменшення ю-лькостi податкових пiльг в 80-90-х рр.
Сталий характер носять пшьги, яю надаються промисловим шдприемствам, спрямовaнi на стимулювання швестици й нaуково-технiчноï дiяль-ностi. Важливою формою податкових пiльг в окремих крашах Заходу е пряме зменшення опо-датковуваного прибутку на повний або частко-вий обсяг витрат пiдприемств на iнвестицiйнi цiлi й науково-дослщш та дослiдно-конструкторськi роботи. Подобш пiльги на рiзнi строки i у рiзних розмiрaх використовуються в США, Канад^ Ве-ликобритaнiï, 1тали, Бельги, Нiмеччинi, Yгорщинi i в деяких iнших державах [9].
Друга за масштабами форма, застосовуваних податкових шльг - зменшення самого податку на прибуток на величину цих тльг. Подiбнa форма iменуеться податковим кредитом. Звичайно, в розвинених крашах використовують деюлька видiв податкових кредита. Нaйпоширенiший з них так званий швестицшний кредит, тобто вщ-рахування з податку на прибуток певноï частини iнвестицiйних витрат тдприемств. Головною метою його е стимулювання розширення парку обладнання та зaмiнa застаршого. На теперiшнiй час iнвестицiйний кредит досить широко вико-ристовуеться в рядi крaïн. Застосування деяких видiв податкового кредиту в зaрубiжних крашах [9-11] та ш. наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Застосування податкових кредиив в заруб1жних крашах
Краша
Види витрат, за яких застосовуеться податковий кредит
Ангая
Франщя
1тал1я
Шдерланди Япошя
США
У вигляд1 податкового кредиту шдприемствам дозволено використати 10 % i б1льше кор-
порацшного податку для фшансування заздалепдь обговорених законом швестицш Передбачено прям1 вирахування з податку: 10 % ввд приросту швестицш в розвиток виробництва 50 % ввд приросту вкладень в науков1 дослщження
швестицшний податковий кредит надаеться на р1вш 25 % приросту витрат компанш на
НДДКР пор1вняно з попередшм роком Вирахування з податку:
на швестици у шновацп в розм1р1 50 % приросту господарського доходу пор1вняно з попередшм роком, якщо цей прирют перевищуе 15 %, але менше самого розм1ру швестицш
на швестици в розм1р1 50 % в нов1 господарч активи, якщо розм1р цих швестицш вище
середнього за останш 5 рок1в податковий кредит в розм1р1 25 % доходу ввд зайнятосп, виплаченого знову найнятим пра-
щвникам (строк пшьги 2 роки) У вигляд1 податкового кредиту дозволено використати 12,5 % витрат пвдприемств на нове обладнання i виробниче буд1вництво
Вирахуванню з податку шдлягае 7 % витрат на енергозбертаюче устаткування, устатку-вання призначене для зменшення забруднення навколишнього середовища Вирахування з податку: 20 % ввд приросту витрат на НДДКР
20 % витрат на фшансування програм фундаментальних наукових дослвджень, що здшс-
нюються за договорами з ушверситетами швестицшний податковий кредит надаеться у розм1р1 6...10 % загально1 вартосп швестицш в устаткування
Ще одна податкова пшьга - зменшення ставки податку на прибуток для певних груп шдпри-емц1в. Специф1ка ц1е1 п1льги в т1м, що випадки, коли зменшення ставки прямо оголошуеться по-датковою п1льгою, досить р1дк1. Звичайно б1льше низьк1 ставки податку на прибуток уводяться у вигляд1 самостшного напрямку податково1 пол1-тики тих або 1нших кра1н н1бито незалежно в1д загально1 системи оподатковування [9]. Напри-клад, в США знижена ставка податку встанов-
Кра1на
Франц1я
1тал1я
Ф1нлянд1я
Бельпя
Чех1я
Таким чином, у розвинених крашах у систем! оподаткування прибутку юнуе ц1лий комплекс р1зноман1тних п1льг. Потреба 1снування податкових пшьг 1нвестиц1йно1 спрямованост1 не заперечуеться в працях укра1нськими науко-вцями, як1 досл1джують проблеми розвитку украшсько1 економ1ки. Систему податкових п1льг сл1д, на нашу думку, рац1онал1зувати в наступних напрямках.
Ф1нансов1 ресурси, зекономлен1 за рахунок пшьг, доцшьно акумулювати на спец1альних банк1вських рахунках п1дприемств 1 використо-вувати лише на ц1л1, передбачеш даною пшь-гою (техн1чне переозброення виробництва, впровадження енергозбер1гаючих технолог1й, використання альтернативних вид1в енергп та ш.). У раз1 нец1льового використання цих ре-сурс1в п1дприемства повинн1 бути позбавлеш цих ресурс1в шляхом вилучення !х у бюджет держави на спец1альний 1нвестиц1йний рахунок. Кошти з цього рахунку мають використо-вуватися для розвитку прюритетних галузей, стимулювання НТП.
У загальн1й сум1 п1льг переважну частку становлять пшьги соц1ального спрямування. Але не вс1 п1льги досягають свое1 соц1ально1 мети. Поряд 1з запровадженням п1льг щодо
люеться в тих випадках, коли шдприемство за-стосовуе обладнання, яке працюе на альтернати-вних видах енергп (сонячн1й, енергп в1тру).
Одночасно з податковими пшьгами 1 у по-еднанн1 з ними в багатьох крашах уживають повне зв1льнення в1д податк1в як без зазначен-ня, так 1 1з установленням строк1в так званих податкових кан1кул. Ц1л1, як1 ставляться кра1-нами при звшьнення в1д податку на прибуток, показан! в табл. 3.
Таблиця 3
швестицш необхщно замiнити Bei пiльги з по-даткiв на прибуток, додану вартють, плату за землю шдприемствам за ознакою ïx належно-стi до громадських оргашзацш iнвалiдiв на прямi асигнування з бюджету на сощальний захист шваладв.
Сьогоднi надання пiльг передбачаеться не лише податковими законами, а й шшими непо-датковими законами, а також постановами Ка-бiнету Мшс^в. Тому потрiбна систематизацiя податкового законодавства вщносно пiльг в одному закош «Про пшьги», в якому необхщно чiтко визначити перелiк пiльг, яю надаються юридичним i фiзичним особам на територп Украïни по вшх видах податкiв, критерiï надання пшьг, порядок i умови ïx встановлення i контролю за цшьовим призначенням, строки дп.
Як тимчасовий захщ з метою зниження податкового тиску на промисловi шдприемства доцшьно звшьнити пiдприемства вщ оподаткування прибутку, що спрямовуеться на швести-цiï у виробництво, тобто прибуток спрямований на кашталовкладення виробничого призначен-ня оподатковувати податком за нульовою ставкою. Це дозволить послабити податковий тиск на виробниюв i збшьшити iнвестицiï в реаль-ний сектор економiки.
Звшьнення вщ податку на прибуток в зарубiжних крашах
Умови за яких тдприемство звiльняеться в1д податку на прибуток
Шдприемства можуть утворювати тимчасово вшьш ввд податк1в резерви для закордонних швестицш
Нов1 шдприемства, що виникли в деяких вщсталих регюнах в 1986 р. звшьнеш ввд корпо-рацшного i мюцевого податшв на тдприемницький дохвд протягом наступних 10 рок1в (1з частковим зменшенням ще1 тльги шсля 31 грудня 1993 р.)
Перюдичне звшьнення в1д податку вживають для стимулювання суднобудування i судноплавства
10-лггне звшьненням ввд корпорацшного податку компанш, як1 збшьшують продуктивно-ст1 пращ у раз1 одночасного збшьшення зайнятосп i використання виробничих потуж-ностей
Велик! податков1 швестори (бшьше 10 млн дол. США протягом 5 роюв у наукомктю галуз1) можуть вщкласти сплату податку на доходи корпорацш на 5 роюв з початку д1яльносп
Висновок
Стимулювання економiчного розвитку про-мислових пiдприeмств засобами податкового регулювання, беручi до уваги результати !х дiяльностi на даному етапi розвитку нацюна-льно! економiки, на думку автора, можливо такими шляхами:
1. Потр1бно удосконалення структури опо-даткування, яка визначасться спiввiдношенням прямих i непрямих податкiв, шляхом зниження питомо! ваги непрямих податюв.
2. Зниження податкового тиску на проми-словi тдприемства можливе за рахунок дифе-ренщаци податку на прибуток залежно вщ виду дiяльностi та розмiру одержаного прибутку.
3. Необхщна систематизацiя податкового законодавства вщносно пiльг в одному нормативно-правовому актi.
4. Потрiбно з моменту запровадження змiн у податкове законодавство мшмум три роки не змшювати ставки, пiльги та правила оподаткування.
5. Кожна пiльга повинна мати цшьове при-значення щодо використання коштiв i повинна мати певний термш ди, на який вона впрова-джуеться.
6. Щоб пiдприемства могли планувати го-сподарську дiяльнiсть i могли оцiнювати ефек-тивнiсть сво!х поточних або перспективних рь шень потрiбна вiдносна стабшьшсть i передба-чуванiсть податково! пол1тики держави.
Повне скасування пiльг зовшм не розв'язуе проблем у сферi оподатковування, тому що чинно! альтернативи пшьгам у податковiй практицi немае. Тому подальшим етапом досл1-джень вщносно стимулювання промислових виробництв мае бути розробка методики ощнки впливу стимулюючих чинникiв податкового державного регулювання на результати госпо-дарювання тдприемств, за допомогою яко! можна бути встановити доцшьшсть введення i використання термшових податкових пiльг.
З метою досягнення результативностi податкового регулювання i стимулювання економ1-ки (особливо в перюд спаду) необхiдно постш-но коригувати i вдосконалювати податкову систему з урахуванням конкретно! економiчно! ситуацi! в кра!нi.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Статистичний щор1чник Украши за 2004 ргк / За ред. О. Г. Осауленка; Ввдп. за вип. В. А. Головко // Держкомстат Украши. - К.: Видавництво «Консультант», 2005. - 590 с.
2. Звгг про результати роботи Мшютерства фшан-сш Укра!ни за III квартал 2005 року // Шр: www.minfin.gov.ua/
3. Економша Украши. Деякi пiдсумки та узагаль-нення. Економiчний меморандум // Економют, -2005. - № 2. - С. 25-31.
4. Задерей Н. Швестици в очшування // Галицьки контракти, - 2005. - № 27. - С. 18-19.
5. Сощально-економчне становище Украши за сь чень-жовтень 2005 року // Ийр: www.ukrstat.gov.ua/
6. 1щук С. Податковi важелi стимулювання еко-номiчного розвитку промислових шдпри-емств Украши // Регюнальна економiка. -2002. - № 4. - С. 76-81.
7. Смирнов К. Спроби стимулювати виробництво i розвиток економiки шляхом надання пiльг обе-рнулися серйозними втратами для бюджету // Галицьки контракти, - 2005. - № 11. - С. 22-23.
8. Лютий I. О. Податки на споживання в економiцi Украши / I. О. Лютий, А. Б. Дрига, М. О. Петренко. - К.: Знання, 2005. - 335 с.
9. Никитин С. Налоговые льготы, стимулирующие предпринимательскую деятельность в развитых странах Запада / С. Никитин, А. Никитин, М. Степанова // Мировая экономика и международные отношения. - 2000. - № 11. - С. 48-56.
10. Скворцов Н. Н. Налоговый менеджмент: стратегия и тактика: В 10 кн. Кн.1. От стагнации к стабилизации. Практ. рук. / Под ред. В. П. Давыдовой. - К.: Вища шк., 2002. - 222 с.
11. Крисоватий А. I. Податковий менеджмент: На-вчальний поабник / А. I. Крисоватий, А. Я. Ю-зима. - Тернопшь: Карт-бланш, 2004. - 304 с.
Надшшла до редколегп 14.02.05.
