CC BY
19
УДК: 338.484 : 63
Кудла Н.С., к.е.н., доцент® Лъвгвсъкии incmumym економжи i туризму
АКТИВ13АЦ1Я ПЩПРИеМНИЦЬКО! Д1ЯЛЬНОСТ1 СЕЛЯН шляхом НАДАННЯ АГРОТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
Охарактеризовано основт чинники актив1зацп тдприемницъко! Ыялъностг на ceni, як1 безпосереднъо в1дносятъся до ствпрацг зацжавлених cmopin у розвитку стъского туризму. Обгрунтовано важливжтъ створення мжцевих програм розвитку за активног ствпрацг оргашв м1сцевого самоврядування та стъсъкогстлъноти.
Ключое1 слова: тдприемницъка Ыялътстъ, стъсъкии туризм, агротуристичш послуги.
Постановка проблеми. Суспшьно-економ1чна ситуащя украшського села не дозволяе органам мюцевого самоврядування шдтримувати i розбудовувати шфраструктуру, в тому числ1 туристичну. За тако! ситуаци необхщно зосередитись на оргашзацшнш д1яльност1, ашж на д1ях швестицшного характеру. Така д1яльшсть вимагае змш у свщомост1 сшьсько! спшьноти, так як селяни недооцшюють рекреацшного значения cboix господарств чи об'ект1в розташованих неподалк. У суспшьств1 сформувалася думка, що розвиток туризму на сшьських територ1ях визначаеться наявшстю туристичних цшностей, як кл1мат, лков1 та водш ресурси, традици, антропогенш об'екти. В умовах зрослого р1вня урбашзацп вважаемо, що будь-який еколопчно безпечний npocTip може стати мкцем вщпочинку i рекреаци. 1нод1 сама сшьська родина е туристичною атракщею i мотивом пршзду турист1в [1, с.56]. Вщвщання родич1в i знайомих, яю ироживають у сшьськш мюцевост1 становить виб1р територи для амейного чи корпоративного вщпочинку. Тому такий вид туризму, який грунтуеться на шдивщуальному пщход1 до гостей, при збереженш i oxopoHi довкшля, ритму життя сшьсько! родини, И звича!в, на д1яльност1 з врахуванням засоб1в селянського господарства, у форм1 тших, юнних чи шших прогулянок, участ1 у сшьськогосподарських процесах, набутп нових знань i умшь пропонуемо розвивати на сшьських територ1ях. Цей тренд вчасно повинш зрозум1ти передуам caMi селяни. Для цього необхщно тзнати найпростш1 оргашзацшш засоби i методи, яю мобшзують i актив1зують д1яльшсть сшьсько! громади у напрям1 надання туристичних послуг з метою отримання додаткових доход1в при мммальних фшансових витратах.
Анал1з останшх дослщжень. Сшьський туризм створюе передумови для пщприемництва i актив1зуе суспшьно-економ1чне життя селян. Ц1ею проблематикою займаються вщом1 украшсью науковщ як: Ю.Е. Губеш, Т.О. Кобершченко, В.В. Липчук, P.M. Мишв, Г.1. Шимечко, Г.В. Черевко. Значний науковий доробок у сфер1 надання туристичних послуг у сшьськш мюцевост1
®КудлаН.е., 2012
352
зроблено закордонними вченими як: М. Джевецю, I. Куртика, Я. С1кора, Л. Пшезбурська, який можна використати в реал1ях украшського села.
Мета статп. Вказати I охарактеризувати способи актив1зацп пщприемницько! д1яльност1 з надання туристичних послуг у сшьськш мкцевосп.
Виклад основного матер1алу. Способи актив1заци пщприемницько! д1яльност1 селян у сфер1 надання туристичних послуг можна розглядати з р1зних сторш, а саме:
- формування туристично! свщомост1 сшьських жител1в;
- формування вщповщного ¿мщжу села I його туристично-вщпочинково! шфраструктури;
- значения оргашв мюцевого самоврядування I територ1ально! громади у розвитку сшьського туризму.
Щоб село могло вийти на туристичний ринок, потр1бно створити сприятлив1 умови вщпочинку I пращ, у яких гост1 були б задоволеними перебуванням у селянському господарствг При цьому мкцева громада I влада мае взяти на себе оргашзацшш зобов'язання I вм1ти експонувати сво! засоби, культуру, щентичшсть, знания I вмшня.
Особиста культура, вв1члив1сть, гостиншсть й усм1х - це елементарш вимоги сучасного туризму, а також сшьського у всьому свт. Приймаючи турисив, необхщно ставитися до них як до гостей, при цьому виражаючи готовшсть виконувати !х побажання, допомагати !м у виршенш шших справ. Однак досить часто бувае, що турист своею поведшкою випробовуе культуру мкцевих жител1в. Таю вчинки не повинш змшити сформованих норм поведшки селян, а культурний р1вень забезпечить устшне виршення будь-яких проблем.
При безпосереднш зустр1ч1 з мкькими вз1рцями поведшки I звичаями юнуе загроза !х впливу на стиль життя селянсько! родини. Щоб такого не сталося необхщно зберегти ритм життя I пращ, виробничих процеав, а також звича!в, що характерш для сшьського середовища. Процеси виконання роб1т у господарств1 у ранню пору дня, общнш вщпочинок не можуть бути порушеними ритмом життя турист1в. Потр1бно вщ них вимагати поваги до селянсько! родини, громади, пошанування мкцевих звича!в, м1сця, яке вони вибрали для вщпочинку.
Актив1защя сшьського пщприемництва виражаеться у форм1 простих ¿шщатив, як наприклад, пропонуванш оргашзаци вшьного часу гостям - участь у сшьськогосподарських роботах з наступною пропозищею дешевшо! кушвл1 продукт1в харчування або !х переробки. У вихщний чи святковий день скласти товариство гостям у поход1 в лю по гриби, ягоди чи лжарсью рослини. При доброму знанш територп й ютори подш, легенд можна спробувати оргашзовувати шш1, кшш, велосипедш екскурсп. У перюд меншо! штенсивност1 господарських роб1т можна представити зд1бност1 родини у виготовленш народних ремесел, з елементами майстер-класу для гостей.
Такого типу ¿шщативи е спробою не тшьки актив1зувати суспшьно-економ1чне життя села, а й передуам формувати його самобутшсть, оригшальшсть, неповторшсть. Завдяки сшьським ¿шщативам пщвищуеться ¿мщж мкцевостг
353
Вщ моменту появи у сел1 турисив, село разом ¿з сво!ми об'ектами стае туристичним продуктом, який призначений до продажу. Отже, потр1бно створювати такий загальний в1зерунок села, щоб у турист1в склалося враження улюбленого мюця проведения !хнього вщпочинку. Це вимагае значних зусиль \ турботи про зовшшнш вигляд I впорядкування населеного пункту.
Дотримання саштарно-ппешчних принцишв е основною вимогою при наданш туристичних послуг. Сшьська родина мае забезпечити чистоту I порядок на прибудинковш територп, у житловому будинку, вщповщне поводження з вщходами. Перше враження, як засвщчуе практика, стосуються гостинност1 господар1в, впорядкованост1 господарства та саштарно-ппешчних умов, яю е вагомим чинником впливу на турист1в з вибору агротуристичного господарства.
Сучасний стан та майбутне сшьського туризму залежить не тшьки вщ власниюв селянських господарств. Устшний його розвиток залежить вщ ефективно! ствпращ оргашв мюцевого самоврядування з1 сшьськими жителями та громадськими оргашзащями [2, с.21]. Пщвищений штерес до проблем сшьського туризму проявляеться пол1тичними партшми пщ час виборчих кампанш, однак увага з боку державних структур управлшня надал1 е недостатньою.
Серед основних причин, яю обмежують розвиток сшьського туризму мюцевою владою можна назвати:
- бшьше защкавлення оргашв мкцевого самоврядування масовим туризмом;
- створення сприятливих умов для функщонування великих туристично-вщпочинкових об'ект1в на сво!й територп, а вщношення до агротуристично! д1яльност1 бшьш маргшальне;
- вщсутшсть пункт1в туристично! шформацп при сшьських та селищних чи мюьких радах певно! територп;
- вщсутшсть популяризацшних заход1в територ1ального характеру;
- недостатшсть шформаци стосовно нормативно-правових, економ1чних I оргашзацшних аспект1в агротуристично! д1яльност1 (про податки, пшьгов1 кредита, консультування).
Важливим завданням для оргашв мюцевого самоврядування разом ¿з сшьською громадою е турбота про затишний, естетичний вигляд села, допомога в оргашзаци р1зномаштних культурних заход1в, ярмарюв, фестивал1в. Це також пошук швестор1в для вщновлення туристичних об'ект1в на принципах державно-приватного партнерства, яю зможуть вщтворити традицшну атмосферу села; це доступшсть до шформацшних матер1ал1в про локальний фольклор та кторш; це пщтримка таких шщатив як створення спортивних майданчиюв, пляж1в тощо. Не можна розвивати сшьський туризм там де шфраструктура знаходиться у незадовшьному сташ, де не мае порядку, наявш стихшш звалища см1ття, не ознаковаш дороги, туристичш маршрута, де не мае телефонного покриття, справно! водно-канал1зацшно! системи [3, с.34].
Створення сприятливих умов для вщпочинку органами мкцевого самоврядування на свош територп спричинить збшьшення учасниюв
354
туристичного руху, принесе певш матер1альш корист1 для сшьсько! спшьноти. Тому важливим шструментом регюнального управлшня виступае створення програм розвитку сшьських громад, в тому числ1 шляхом надання агротуристичних послуг. TaKi програми мають бути частиною стратег11 суспшьно-економ1чного розвитку району, области У програмному документ! щодо розвитку сшьського туризму необхщне висв1тлення таких аспекпв [4, с.31]:
- величина i планова динамжа росту ринку надання послуг сшьського туризму;
- потенщал сшьсько! бази розмщення (постшний, сезонний), можливост1 розвитку (розширення) агротуристичного продукту;
- сегменти ринку (групи споживач1в), як1 можуть бути защкавлеш пропонованим туристичним продуктом;
- встановлення найближчих конкурент, ix переваги i слабю сторони;
- можливост1 створення нових робочих м1сць, проведения навчань;
- умови збереження i охорони природного середовища;
- оптимальш форми популяризаци сшьського туризму;
- правов1, нормативш, сощальш та rnmi чинники.
Реал1защя мюцево! програми розвитку сшьського туризму мае бути обговорена мюцевою громадою i схвалена виконавчим ком1тетом сшьсько! Ради. Сшьсью жител1 та органи м1сцевого самоврядування повинш ч1тко розум1ти, що можуть втратити, а що можуть отримати в результат! сприяння агротуристично! д1яльностг
Висновки. Розглянут1 способи актив1заци пщприемницько! д1яльност1 селян не враховують багатьох чинниюв зовшшнього середовища. Тобто, проведения навчальних заход1в з можливостей сшьського туризму, покращення сшьсько! шфраструктури, актившсть мюцево! влади i громади можуть значно покращити суспшьно-економ1чне становище селян, особливо у регюнах з багатою культурною, юторичною спадщиною, регюнальними традищями, наявними туристичними об'ектами.
Л1тература
1. Шимечко Г.1. Агротуризм як напрям пщприемництва: теор1я i практика : монограф1я /Г.1. Шимечко, Г.В. Черевко. - Л. : Л1га-Прес, 2009. - 206 с.
2. Липчук В.В. Агротуризм: оргашзацшно-економ1чш засади розвитку: монограф1я / В В. Липчук, Н.В. Липчук. - СПОЛОМ, 2008. - 160 с.
3. Drzewiecki M. Agroturystyka. Zalozenia - uwarunkowania - dzialania. / M. Drzewiecki. - Bydgoszcz : Swiadectwo, 1995. - 183 s.
4. Sikora J. Rola samorz^du terytorialnego i spolecznosci lokalnej w rozwoju agroturystyki / J. Sikora // mater. konfer. „Ksztaltowanie produktu turystyki wiejskiej w aspekcie rynkowym i srodowiskowym" - Sarbinowo, 2002. - S. 29-38.
355
Summary Kudla N.
Institute of Economy and Tourism in Lviv
STIMULATIONS OF ENTREPRENEURIAL ACTIVITY OF PEASANTS IS BY GRANT OF AGRITOURISM SERVICES
An attempt to describe the basic factors of stimulation of entrepreneurial activity on a village by the grant of tourist services is done. Importance of creation of the local programs of development is reasonable at the active collaboration of organs of local self-government and rural association.
Key words: entrepreneurial activity, rural tourism, agritourism services.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
356
