CC BY
42
УДК 338.48:339.137.2
Коробка C.B., к.е.н., ст. викладач ® Лъе1есъкий нацюналъний yrneepcumem ветеринарногмедицини та бютехнологт iмет С.З. Гжицъкого
СТАН IПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ В СШЬСЬКШ
М1СЦЕВОСТ1
В cmammi звертаетъся увага на сучасний стан стъсъкого зеленого туризму, подано перспективы подалъшого розвитку в стъсъти мкцевост1 Украти. Сучасний doceid та науковг дослгдження засвгдчуютъ, що прискорений розвиток стъсъкого зеленого туризму може вгдгграти роль катал1затора структурно! перебудови економгки, розе 'язати сощалъно-економгчнж проблем у стъсъшй мгсцевостг.
Ключов1 слова: туризм, стъсъкии туризм, стъсъка мгсцевктъ, стратег1чнии напрям.
Постановка проблеми. Одним з вигщних джерел вкладання кошт1в -вкладання у майбутне! Страх перед шаленою кщьюстю всього штучного не безшдставний (молоко в пакетах, дни у проб1рках) i, як результат, тотальне винищення здоров'я людей, примушуе кожного задуматися про збереження власного здоров'я та наших д1тей. Альтернативою покращення ситуаци е зелений туризм, як р1зновид вщпочинку.
За даними офщшно1 статистики, ниш в Укра1'ш залишилося близько 28,6 тис. ст. Переважну частину населения цих cm складають особи пенсшного або працездатного передпенсшного в1ку, при цьому, у 8,5 тис. си упродовж останшх трьох роюв не народилася жодна дитина. TaKi поселения приречеш на зникнення, а це призводить до втрати сшьських традицш, яю е колискою нацюнально1 культури. Майже 60 % мешканщв сшьсько! мюцевосп перебувають за межею бщност1[7].
Все це змушуе селянина пошукати hobî сфери д1яльносп, яю б забезпечували йому, хоча б мшмальний дохщ. Розвиток сшьського зеленого туризму Mir би сприяти виходу украшського села з кризи, шляхом збшьшення матер1ального статку та сприяти частковому виршенню питань зайнятост1 сшьського населения. Оскщьки, Украшське село потребуе докор1нних змш, зелений туризм може сприяти працевлаштуванню сшьського населения.
Анашз останшх джерел дослвджень i публшащй. В Украш сшьський туризм як об'ект дослщження розглядають, передуcîm, у контексп виршення проблем розвитку сшьських територш, сшьських громад, зайнятосп сшьського населения. Це зумовлено необх1днютю розвитку додаткових вид1в пщприемницько1 д1яльносп в сшьськш мюцевост1, створенням повноцшних умов оздоровления й вщпочинку жител1в mîct i мегаполгав. Пщтвердження цьому знаходимо в працях украшських науковщв Ю. Зшька, Н. Васильева, Н. Кудли, I. Кудшова, Л. Головка, Ю. Алексеева, В. Свдокименко, А. Король, М. Лендела, В. М1кловди, М. Штюлича та шших досл1дниюв.
Формування шлей статтк розглянути роль i мюце сшьського зеленого туризму в розвитку нацюнально! туристично! галуз1 i сощально-полпично! ситуаци
®Коробка C.B., 2012
225
в стьськш мкцевосп, визначити першочергов1 заходи щодо забезпечення регуляторного впливу держави та приведения !х у вщповщнють з1 стратепею Украши на европейську штеграцш.
Внклад основного матер1алу дослвдження. 1нтерес до ciльcькoгo туризму високий I стабшьний у вах крашах св1ту. Проте кожна краша ирагне створити власну нацюнальну, иритаманну лише 1й модель розвитку. Сшьський туризм може активно розвиватися лише в еколопчно сприятливих регионах. У бшьшосп розвинутих захщноевропейських крашах (Велика Бриташя, Шмеччина, Франц1я, 1рланд1я, 1спашя, Нщерланди, Польща, Грецш) заняття сшьським туризмом заохочуеться на национальному р1вш, державна пщтримка вже е I в Бшорусг
На фош бурхливого розвитку свитого туризму законом1рно постае питания про роль Украши на св1товому ринку туристичних послуг. Слщ зазначити, що, об'ективно, вона мае вс1 передумови для штенсивного розвитку внутршнього та шоземного туризму: особливосп географ1чного положения та рельефу, сприятливий кл1мат, багатство природного, юторико-культурного та туристично-рекреацшного потенщал1в. Проте украшсью громадяни е своерщними швесторами заруб1жних краш, що е одним з найболючших питань вас! туристично! галузг Адже туризм, за розрахунками фах1вщв, лише у вигляд1 податв м1г би щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд. дол.
Сшьськогосподарська криза, в Украш, пщштовхуе безробггних господар1в до занять сшьським туризмом. Традицшне фермерство не в змоз1 конкурувати з великим агроб1знесом, а модершзац1я й мехашзащя виробничих процеав зм1нюють картину сшьсько! дшсностг
Тому, виникае необхщшсть пошуку нових вид1в дшльносп, яю б змшили або доповнили основну роботу на селг Виршення ще! проблеми сприятиме швидкому розвитку, а також вщродженню багатьох сшьських територш, що вже втратили надш на перспективу. Сшьський туризм, е альтернативою шдустр1ал1заци I може бути д1евим засобом утримання населения вщ мкраци з села. Заруб1жна статистика свщчить, що 35% мкьких жител1в кра!н £С надають перевагу щор1чнш в1дпустщ в селг [9]
Сшьський туризм, заслуговуе на бшьшу увагу в Украш. Оскшьки, може забезпечити значний внесок в економ1ку села у вигляд1 нових робочих мкць, збшьшення надходжень вщ зовшшньоеконом1чно! д1яльност1, поповнення державного бюджету через сплату податв, сприяе зниженню ¿мпорту та штенсиф1куе використання мюцевих сировинних ресурав. Туристи, прихильники вщпочинку в украшському сел1, сплачують уа вщповщш податки, таю як податок на додану вартють та акцизний зб1р I тягнуть за собою сплату шших податюв другими господарюючими суб'ектами.
Сшьський зелений туризм - шдустр1я експорту, яка вщр1зняеться вщ шших експортних галузей одним важливим аспектом. Бшьшкть експортер1в вивозять сво1 товари з краши до споживача. В туризм! споживач прибувае в крашу для того, щоб придбати та спожити вироблеш продукти та послуги. Це створюе додатков1 надходження в мкцеву економ1ку. [9]
У свт сшьський зелений туризм розглядаеться як альтернатива сшьському господарству за розм1рами отриманих прибутюв. До того ж, розвиток шфраструктури сшьського туризму не вимагае таких значних катталовкладень, як шш види туризму I може здшснюватися за рахунок кошт1в самих селян без додаткових швестицш. Скорочення м1граци з сш до мют надасть змогу заощадити
226
значш фшансов1 й матер1альш ресурси, адже, за пщрахунками експерт1в Свропейського банку реконструкци та розвитку, облаштування в теп вихщця з сшьсько! м1сцевосп в 20 раз1в дорожче, шж створення умов для його життя \ роботи в сел1 [5]. Сьогодш господар1 понад 600 садиб ¿з 18 областей Украши запрошують на вщпочинок до сво!х садиб.
У бшьшост! Свропейських краш сшьський туризм - це симбюз людини \ ирироди, а мюта ¿з селом. Основш центри сшьського зеленого туризму в Украш тяжшть до рекреацшних центр1в, - чистих р1чок, лкових масив1в, морського узбережжя, озер та водоймищ, а також до архиектурних комплекав мкт та сш. Туристи, яю иеребувають на вщпочинку беруть участь у сшьськогосподарських роботах - косять, збирають урожай. Це дае можливють мкькому жителю в1дчути себе селянином { отримати задоволення вщ власно! пращ1 такого виду вщпочинку.
Сшьський зелений туризм - це специф1чна форма вщпочинку в приватних господарствах сшьсько! мюцевосп з використанням майна та трудових ресурав особистого селянського, подсобного або фермерського господарства, природно-рекреацшних особливостей мюцевосп та культурно!, кторично! та етнограф1чно! спадщини регюну [3, С. 138-143]. Даний вид туризму, передбачае перебування туриспв у власному житловому будинку сшьського господаря, окремому (гостьовому) будинку або на територи особистого господарства.
1нша позитивна сторона розвитку сшьського зеленого туризму полягае в отриманш додаткових перспектив для пропаганди укра!нсько! культури, поширенню знань та шформаци про юторичш, природш, етнограф1чш атрибути Укра!ни, що сприяе визнанню сшьського туризму суспшьно цшною та корисною сферою вщносин, а також заслуговуе на грунтовну пщтримку з боку держави. Наша краша мае багато р1зномаштних пам'ятюв природи, юторп I культури, нацюнальними традищями, можливостями отримання еколопчно чистих продукпв, вщпочинку в умовах красиво! природи.
Сшьський туризм можна розглядати як додатковий вид тдприемницько! д1яльносп, який дае селянам певш додатков1 доходи, а також одним з способ1в пщвищення зайнятосп члешв сшьсько! родини.
Розвиток туризму в сшьськш мюцевосп - це розвиток туристсько! ¿ндустри дано! територи як складного комплексу м1жгалузевих взаемовщносин. Щоб забезпечити конкурентоспроможшсть сшьсько! шсцевосп I туристично! ¿ндустри не може розвиватись стихшно. Вони потребують уважного та квал1ф1кованого управлшня.
Необхщно вщм1тити, що на шляху розвитку сшьського зеленого туризму е багато шших проблем, наприклад, найвагомшими перешкодами на шляху розвитку туризму в сшьськш мкцевосп вважаеться транспортна вщдалешсть осередюв вщпочинку та !х рекреацшна не облаштованють (невщповщшсть запитам сучасного туриста). Виршення ще! проблеми можливо шляхом об'еднання зусиль регюнальних й мюцевих оргашв влади для оновлено комушкацшно! шфраструктури; наявшсть приватного автомобшьного транспорту дае змогу вщпочиваючим без складнощ1в досягати бажаних регюшв, навпъ тих, що значно вщдалеш вщ початкового пункту мандр1вки; стимулювання розвитку рекреацшних форм малого пщприемництва в сшьськш мюцевосп дае можливють покращити кнуючу шфраструктуру й пщвищити стандарти сшьсько! гостинност1 до загальноприйнятих «мкьких» шаблошв готельного сервку.
227
Кожний з наведених напрям1в забезпечення прюритетносп розвитку сшьського зеленого туризму в Укра!ш потребуе посилення регуляторно! функци держави, що мае спиратися на результата попередшх науково-досл1дних розробок.
Висновок. Таким чином, можна дшти висновку, що формування галуз1 зеленого туризму i доведения И до р1вня загальноприйнятих св1тових стандарта мае стати одним i3 шлях1в вщродження економжи кра!ни.
Головною рушшною силою бурхливого розвитку зеленого туризму е швидко зростаючий попит на рекреацш в сшьськш мюцевост1, Збшьшенням попиту на сшьський вщпочинок зростае внаслщок зменшення тривалосп робочого часу, збшьшення кшькосп платних вщпусток, зростання р1вня осв1ти, розвитку транспортно! мереж1 - зал1знично!, автодорожньо!, повпряно! та морського транспорту.
Сшьський зелений туризм - корисний як для вщпочиваючих, так i для господар1в - селян, сшьських громад, регюшв i держави в цшому, сприяе розвитку багатьох пов'язаних з ним галузей економ1ки. Його розвиток також сприятиме збереженню селянства як ноая украшсько! щентичносп, культури i духовносп, це додатков1 можливост1 для популяризаци укра1нсько1 культури, поширення знань та шформаци про ¿сторичш, природш, етнограф1чш особливост1 Украши, що заслуговуе на всшяку пщтримку з боку держави.
Лггература
1. Биркович В. I. Сшьський зелений туризм - прюритет розвитку туристично! галуз1 Украши // Стратепчш прюритети. Науково-анал1тичний щоквартальний зб1рник. 2008. - №1 (6). - С.138-143.
2. Всесв1тня туристична оргашзащя. Режим доступу http://www.world-tourism.org
3. Дядечко. Економжа туристичного б1знесу: Навч. поабник. - К.: Центр навч. лп-ератури, 2007. - 224с.
4. 1стор1я розвитку туризму в Укра!ш / Режим доступу: http ://refbase. com.ua/referats/detail-921. html
5. Про затвердження державно! програми розвитку туризму на 2002-2010 роки: Постанова Кабшету MimcTpiB Украши вщ 29 квп-ня 2002 р. № 583 // Офщшний вкник Украши. - 2002. - № 18. - С. 143.
6. Головне управлшня статистики: Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
7. Розвиток сшьського туризму в Укра!ш // Режим доступу: http://pda. coolreferat.com/
8. Режимдоступу: http://ruraltourism.com.ua/?a=proturizm
9. Режимдоступу: http://tour-cn.com.ua/publ/53-1-0-398
Summary Korobka S.V.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Named after S.Z. Gzhytskij CONDITION AND PROSPECTS OF TOURISM IN RURAL AREA
The article draws attention to the current state of rural tourism, given the prospects for further development in rural areas of Ukraine. Modern experience and research show that accelerated development of rural tourism can play a catalytic role of economic restructuring, to solve social and economic problems in rural areas. Key words: tourism, rural tourism, countryside, strategic direction.
Рецензент - д.е.н., професор Шульський М. Г
228
