CC BY
7ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ Р1ЗНИХ Г1ПОЛ1П1ДЕМ1ЧНИХ ЗАСОБ1В У ХВОРИХ З ПОСТ1НФАРКТНИМ КАРД1ОСКЛЕРОЗОМ ТА
ОЖИР1ННЯМ
Кравчун П.П.,
Кандидат медичних наук, асистент кафедри внутршньог медицини №2 i клшЫно'г iмунологii та алергологи Хартвського нацюнального медичного ушверситету
STHE EVALUATION OF THE USE OF VARIOUS HYPOLIPIDEMIC THERAPY IN PATIENTS WITH POSTINFARCTION CARDIOSCLEROSIS AND OBESITY
Kravchun P.P., PhD, assistant of the department of internal medicine #2 and clinical immunology and allergology of the Kharkov national medical university
АНОТАЦ1Я
Дана стаття присвячена оцшщ ефективностi використання рiзних гiполiпiдемiчних засобiв у хворих з постмфар-ктним кардюсклерозом та ожиршням. Встановлено, що у хворих з постмфарктним кардюсклерозом та ожиршням з урахуванням позитивного впливу на показники лМдного обмшу та вiдсутностi гiперглiкемiчних ефектiв доцшьно дода-вати до стандартног терапп ттавастатин у дозi 2 - 4 мг на добу.
ABSTRACT
This article focuses on assessing the efficiency of various hypolipidemic therapy in patients with postinfarction cardiosclerosis and obesity. It was found that in patients with postinfarction cardiosclerosis and obesity, considering the positive impact on lipid metabolism and absence of hyperglycemic effects, it is advisable to add pitavastatin at a dose of 2 - 4 mg per day to standard therapy.
Ключовi слова: ттавастатин, постнфарктний кардюсклероз, ожиршня.
Key words: pitavastatin, postinfarction infarction, obesity.
Постановка проблеми. Дослщження останшх роюв показали, що поряд з гiперхолестеринемiек> таю порушення лшщного спектра, як надлишковий piBeHb холестерину лшопротещв низько! щшьност (ХС ЛПНЩ), гшертри-глiцеридемiя, низький рiвень холестерину лшопротещв високо! щшьносп (ХС ЛПВЩ), також сприяють розвитку кардюваскулярно! патологи [1, 2]. Одним з найважливших напрямюв первинно! й особливо вторинно! профшактики серцево-судинних захворювань е сучасна медикаменто-зна тератя дислшщемш [3]. Ефективтсть гiполiпiдемiч-но! терапп, насамперед при використанш статишв, у зниженш ризику ускладнень i рiвня смертност доведена для вах категорш пащенпв високого кардюваскулярного ризику [4]. У даний час тератя статинами стала одшею з обов'язкових напрямюв базисного лжування ще! категорп хворих [5]. Встановлено нелшщш ефекти статинiв, що по-яснюе позитивний вплив цього класу лжарських засобiв на прогноз пащенпв з нормальним рiвнем холестерину (ХС). Дослщження REVERSAL, ASTEROID переконливо продемонстрували можливкть досягнення регресу атеро-склеротичних бляшок шляхом агресивно! гiполiпiдемiчно! терапп статинами. Кшька великомасштабних клiнiчних випробувань показали, що гiполiпiдемiчнi засоби ефек-тивнi в зниженнi рiвнiв ХС ЛПНЩ, що призводить до значного зниження розвитку серцево-судинних подш [6]. Крiм того, ризик серцево-судинних подш залишався висо-ким у пащенпв з низьким рiвнем з ХС ЛПВЩ [7].
У той же час, накопичений за останш десятилггтя на-уковий i клiнiчний досввд використання статинiв, виявив цiлий ряд можливих проблем. Вони пов'язаш з ввдсутнь стю достатнього ефекту представниюв перших поколiнь на рiзнi варiанти дислiпiдемiй, з високою ймовiрнiстю взаемодш з iншими лiками або побiчними ефектами.
Цiкавим, на наш погляд, було проведення порiвняль-
ного аналiзу рiзних гiполiпiдемiчних засобiв у хворих з постшфарктним кардюсклерозом та ожиршням, що слщ додавати до стандартного лжування.
Мета дослщження - провести оцшку ефективноста за-стосування рiзних гiполiпiдемiчних засобiв у хворих з постшфарктним кардюсклерозом та ожиршням.
Матерiали та методи. 1з щею метою хворi були розподiленi на тдгрупи: 1 пiдгрупа - хворi з постiнфаркт-ним кардiосклерозом та ожиршням, яю отримували ато-рвастатин в добовш дозi 20-40 мг (п=40), 2 пiдгрупа - хворi з постiнфарктним кардiосклерозом та ожиршням, яю отримували пiтавастатин у дозi 2-4 мг на добу (п=36). Перед залученням до дослщження ва хворi отримували стандартизований лжувальний комплекс: фуросемiд 60 - 100 мг на добу, при вираженш затримщ рiдини внутрiшньовен-но, деяким хворим в поеднанш з гщрохлоропазидом в дозi 25 - 100 мг на добу, стронолактон в дозi 25 - 100 мг на добу, еналаприл в дозi вщ 2,5 до 20 мг, астрин у дозi 75 мг на добу, клотдогрель у дозi 75 мг на добу, аторвастатин у дозi 20 - 40 мг на добу. За наявносл показань 31 (38,75 %) пащенпв отримували iзосорбiду динiтрат у дозi 40 - 80 мг на добу, 5 (6,25 %) хворих - дигоксин у дозi 0,125 - 0,25 мг на добу та 6 (7,5 %) пащенпв - амюдарон у дозi 200 - 300 мг на добу.
Дiагноз встановлювався у вщповщноста з дшчими наказами МОЗ Украши.
З метою контролю вуглеводного обмшу визначали рiвень глюкози глюкозооксидантним методом, визначен-ня вмiсту глжозильованого гемоглобiну (ИЬА1с) у цiльнiй кровi проводили фотометричним методом за реакщею з тiобарбiтуровою кислотою з використанням комерцш-но! тест-системи фiрми «Реагент» (Украша) вiдповiдно з доданою шструкщею. Концентрацiю iнсулiну визначали iмуноферментним методом iз використанням комерцiй-
но! тест-системи INSULIN ELISA KIT виробництва фiрми «Monobind» (США). Використовували iндекс IP HOMA (Homeostasis Model Assessment), який розраховували за формулою: iнсулiн (мОД/мл) х глюкоза натщесерце (ммоль/л)/22,5. При шдека НОМА>2,77 пaцieнтiв вважа-ли шсулшорезистентними.
Бiохiмiчне дослiдження включало визначення рiвня загального холестерину (ЗХС) й ЛПВЩ, що проводили пе-роксидазним методом з використанням набору реактивiв «Cholesterol Liquicolor» фiрми «Human» (Нiмеччина) у си-роватцi кровi, стабiлiзованою гепарином. Piвень триглще-ридiв (ТГ) визначали ферментативним колориметричним методом з використанням набору реактивiв «Triglycerides GPO» фiрми «Human» (Нiмеччина). Проводили розраху-нок коефщента атерогенностi (КА) за формулою Клiмова А.М.: КА = (ЗХС - ХС ЛПВЩ)/ХС ЛПВЩ; рiвень холестерину лшопротещв дуже низько! щiльностi (ХС ЛПДНЩ) = ТГ/2,2 х 0,45, (ммоль/л); ХС ЛПНЩ = ЗХС - (ХС ЛПДНЩ + ХС ЛПВЩ), (ммоль/л).
У дослвдженш визначали антропометричш показники об'ему талй' (ОТ) i стегна (ОС), шдексу маси тiла (1МТ) Ин-
декс Кетле) - маса х Kr/3picT в м2 для дiагностики ожирш-
Отриманi результати подано у виглядi середнього зна-чення ± стандартне вiдхилення вiд середнього значення (М±т). Для оцiнки значущостi «клшчних результатiв» використовували програмний пакет для епвдемюлопчних дослiджень Epi Info (TM) 3.5.1. Аналiзували показники абсолютного ризику (АР;%), вiдносного ризику (ВР), ввдно-сини шансiв (ВШ), з розрахунком довiрчого iнтервалу (Д1) для ВР i ВШ, а також достовiрностi частотного розподшу за критерieм х2 з поправкою Мантеля-Хенцеля. Стати-стичну обробку даних здiйснювали за допомогою пакета Statistica, версiя 6,0. Ощнку вiдмiнностей мiж групами при розподШ, близькому до нормального, проводили за допомогою критерш Шрсона. Статистично достовiрними вва-жали ввдмшносл при р<0,05.
Результати та ïx обговорення. Динамiка показникiв лiпiдного обмшу на тлi додавання до стандартноï терапiï рiзниx гiполiпiдемiчниx засобiв у хворих з постшфаркт-ним кардюсклерозом та ожирiнням представлена в табли-щ 1.
Таблиця 1
Динамжа показникiв лiпiдного o6MiHy на rai додавання до стандартно!' терапп pi3H^ гiполiпiдемiчних 3aco6iB у хворих з постшфарктним кардiосклерозом та ожирiнням (М±т)
Показники До лжування, (n-76) Пiсля лiкyвання, (n-76)
2 пiдгрyпа, (n-36) 1 пiдгрyпа, (n-40)
ЗХС, ммоль/л 5,451±0,107 3,932±0,095* 3,987±0,111#
ТГ, ммоль/л 1,989±0,076 0,926±0,068* 1,042±0,073#
ХС ЛПВЩ, ммоль/л 0,743±0,021 2,348±0,024* 1,916±0,018#°
ХС ЛПНЩ, ммоль/л 3,485±0,073 1,723±0,069* 1,706±0,075#
ХС ЛПДНЩ, ммоль/л 1,932±0,046 0,781±0,039* 0,813±0,042#
КА 3,432±0,100 2,778±0,085* 2,819±0,096#
Примiтка: # - мiж до лжування та пiсля лiкyвання в 2 пвдгрут р<0,05, * - мiж до лiкyвання та тсля лiкyвання в 1 пiдгрyпi р<0,05; ° - мiж 1 та 2 пвдгрупами пiсля лiкyвання р<0,05.
У хворих з постiнфарктним кардюсклерозом та ожиршням пiсля лiкyвання вiрогiдно знизились рiвнi ЗХС (на 27,87 % та 26,86 % ввдповвдно), ТГ (на 53,44 % та 47,61 % вщповвдно), ХС ЛПНЩ (на 50,56 % та 51,05 % ввдповвд-но), ХС ЛПДНЩ (на 59,58 % та 57,92 % ввдповвдно), КА (на 19,06 % та 17,86 % ввдповвдно) та пвдвищився рiвень ХС ЛПВЩ (на 68,36 % та 61,22 % ввдповвдно) у 2 та 1 пвдгрупах ввдповвдно (р<0,05).
Порiвняльний аналiз ефективност двох гiполiпiдемiч-них засобiв у хворих з постшфарктним кардюсклерозом та ожиршням виявив перевагу використання ттаваста-тину за рахунок вiрогiдно бшьш значущих змш такого показника лшвдного обмiнy, як ХС ЛПВЩ (р<0,05). Таким чином, у хворих з постшфарктним кардюсклерозом та ожиршням додавання до стандартно!' схеми лжування аторвастатину та ттавастатину призводило до зниження
рiвнiв ЗХС та ХС ЛПНЩ до щльових значень, проте тта-вастатин вiрогiдне бшьше пiдвищyвав рiвень ХС ЛПВЩ, що зменшувало ризик розвитку небажаних серцево-су-динних ускладнень. Так, за даними Teramoto Т. та ш. [8], лiкyвання пiтавастатином забезпечуе постшне та значне, майже на 30 %, пвдвищення рiвня ХС ЛПВЩ у пащенлв з його низьким вихвдним рiвнем i надае тривалий пози-тивний вплив на утримання й шших атерогенних лiпiдiв, зокрема ТГ. Аналопчш результати були продемонстроваш й iншими дослiдниками [9-14].
Враховуючи вiдомi даннi про негативний вплив п-полiпiдемiчноï терапй' на показники вуглеводного обмiнy [15], нами було проведено ощнку глiкемiчного профiлю на rai додавання до стандартно'' терапп рiзних гiполiпiдемiч-них засобiв у хворих з постшфарктним кардюсклерозом та ожиршням, що представлена в таблищ 2.
Таблиця 2
Динамжа показниюв вyглеводного обмшу на rai додавання до стандартно!' терапп рiзних гiполiпiдемiчних засобiв y хворих з постiнфарктним кардюсклерозом та ожиршням (M±m)
Показники До лжування, (п=76) Пiсля лiкyвання, (п=76)
1 пiдгрyпа, (n=40) 2 пiдгрyпа, (п=36)
1нсулш, мкОД/мл 13,908±0,437 13,997±0,418 13,3б7±0,385
Глюкоза, ммоль/л 4,41S±0,071 4,8б7±0,059* 4,392±0,0б4°
НОМА, од. 2,789±0,S8 2,793±0,47 2,б83±0,54
HbAl^o/o 5,07±0,51 5,91±0,48 4,72±0,S0
Примiтка: * - мiж до лiкyвання та тсля лiкyвання в 1 тдгрут р<0,05; ° - мiж 1 та 2 тдгрупами пiсля лжування р<0,05.
Пiсля лiкyвання хворих з постшфарктним кардюсклерозом та ожиршням iз додаванням до стандартноï схеми лжування аторвастатину встановлено тенденцiю до попр-шення показникiв вуглеводного обмшу та визначено вiро-гiдне бшьш високий рiвень глюкози (на 9,29 %; р<0,05). Пiсля лiкyвання хворих з постшфарктним кардюсклерозом та ожиршням iз додаванням до стандартноï схеми лжування пiтавастатинy вiдзначено тенденщю до покра-щення показникiв вуглеводного обмшу. Порiвнюючи те-рапiю з додаванням ттавастатину й аторвастатину, встановлено, що y хворих, яю отримували ттавастатин рiвень глюкози тсля лжування був на 9,7б % нижче, тж y хворих 1 тдгрупи (р<0,05). Так само результата дослщження LIVES [1б, 17] показали, що ттавастатин при застосувант в дозах 1-4 мг/добу, не тшьки не пiдвищye рiвень глжози-льованого гемоглобiнy, а й сприяе його зниженню на 0,28
%.
При аналiзi смертностi i, вiдповiдно, ймовiрностi вижи-вання протягом 1-го року тсля лжування, доведено, що абсолютний ризик загальноï смертностi знизився в обох пщгрупах пiсля лiкyвання майже однаково (Табл. 3). Пе-реважання «вiдносноï ймовiрностi» i «шансiв виживання» пацieнтiв пiсля лiкyвання склало, вщповщно, 0,99(0,92-1,0б) i 0,92(0,8б-0,98), що свщчить про вiдсyтнiсть переваг мiж аторвастатином та пiтавастатином. Не встановлено ефекту також щодо покращення якост життя хворих y ви-глядi не суттевого зниження частоти госпiталiзацiï на 1 % y 2 пщгрут в порiвняннi з 1 пщгрупою, що пщтверджуеть-ся недостсгарним ВР 1,02(0,95-1,09) та ВШ 0,98(0,89-1,07) (р>0,05). Проте хворi 1 пщгрупи мали бiльш високi ризики та шанси на розвиток ЦД, 3,18(3,02-3,34) i 3,12(3,0б-3,28) вiдповiдно (р<0,05).
Таблиця 3
Ефективтсть ттавастатину проти аторвастатину у хворих з постшфарктним кардюсклерозом та ожиршням
Група АР, % ВР (9S % Д1) ВШ (9S % Д1)
Bиживанiсть
1 пщгрупа, (n=40) 99 0,99(0,92-1,06) 0,92(0,86-0,98)
2 пiдгрyпа, (п=36) 98 р>0,05 р>0,05
Зменшення частоти госпiталiзацiй
1 пщгрупа, (n=40) 93 1,02(0,95-1,09) 0,98(0,89-1,07)
2 пiдгрyпа, (n=36) 92 р>0,05 р>0,05
Розвиток ЦД
1 пщгрупа, (n=40) 6,74 3,18(3,02-3,34) 3,12(3,06-3,28)
2 пщгрупа, (n=36) 3,92 р<0,05 р<0,05
Отримат дат, засвщчують, що використання ттавастатину y складi багатокомпонентноï терапп означае мож-ливють бiльш виразного впливу на рiвнi ХС ЛПНЩ i ХС ЛПВЩ i на процес прогресування атеросклерозу на rai нейтрального впливу на обмш глюкози y хворих з постшфарктним кардюсклерозом та ожиршням.
Висновки:
Таким чином, y хворих з постшфарктним кардюсклерозом та ожиршням з урахуванням позитивного впливу на показники лшщного обмшу та вщсутност гшергль кемiчних ефектав доцшьно додавати до стандартноï тера-mï пiтавастатин y дозi 2 - 4 мг на добу.
Лггература.
1. Динамжа стану здоров'я народу Украши та репо-нальнi особливосп. Аналiтично-статистичний посiбник / Т. С. Манойленко , А. Г. Кириченко, I. Л. Ревенько; за ред. В. М. Коваленка. - К. : ННЦ «1нститут кардюлогп iменi акад. М. Д. Стражеска», 2012. - С. 53.
2. Серцево-судинт захворювання. Рекомендацп з дiагностики, профшактики та лжування. / За редакщею В. М. Коваленка, М. I. Лутая. - К. : МОРЮН, 2011. - 408 с.
3. ESC/EAS Guidelines for the management of dyslipidaemias // European Heart Journal. - 2011. - №32. - Р: 769-1818.
4. Медико-сощальт аспекти хвороб системи крово-об^у (Аналггично-статистичний поабник) / За редакщею
B. M. KoBaneHKa, B. M. Корнацbкого. - K., 2009. - 146 c.
5. From risk factor assessment to cardiovascular disease risk and mortality modification: the first 40 years of the Brisighella Heart Study. / Arrigo FG Cicero, Ada Dormi, Sergio D'Addato, Claudio Borghi // Clinical Lipidology. - 2011.
- №6(3). - P:269-276.
6. Recurrence of angina pectoris after percutaneous coronary intervention is reduced by statins in Japanese patients. / R. Tsunoda, T. Sakamoto, S. Kojimaet al. // J Cardiol. - 2011. -№ 58. - P: 208-215.
7. HDL cholesterol, very low levels of LDL cholesterol, and cardiovascular events. / P. Barter, A.M. Gotto, J.C. LaRosa and Treating to New Targets Investigators. // N Engl J Med. -2007. - Vol. 357. - P: 1301-1310.
8. Teramoto T. The clinical impact of pitavastatin: comparative studies with other statins on LDL-C and HDL-C. // Expert opinion on pharmacotherapy. - 2012. - V. 13. - № 6. - P. 859-65.
9. Catapano A.L. Pitavastatin — pharmacological profile from early phase studies // Atheroscler Suppl. — 2010. — Vol. 12. — P. 37.
10. Saito Y. Pitavastatin: an overview // Atheroscler. Suppl.
— 2011. — Vol. 12. — P. 272276.
11. Corsini A. Drugdrug interactions with statins: will pitavastatin overcome the statins' Achilles' heel? / A. Corsini, R. Ceska // Curr. Med. Res. Opin. — 2011. — Vol. 27(8). — P. 15511162.
12. Pharmacokinetic interaction between pitavastatin and valsartan: a randomized, openlabeled crossover study in
healthy male Korean volunteers / J.A. Jung, Y.H. Noh, S. Jin et al. // Clin. Ther. — 2012. — Vol. 34(4). — P. 958965.
13. Pitavastatin demonstrates longterm efficacy, safety and tolerability in elderly patients with primary hypercholesterolemia or combined (mixed) dyslipidaemia / S. Stender, D. Budinski, N. Hounslow // Eur. J. Prev. Cardiol. — 2013. — Vol. 20(1). — P. 2939.
14. Pitavastatin shows greater lipidlowering efficacy over 12 weeks than pravastatin in elderly patients with primary hypercholesterolaemia or combined (mixed) dyslipidaemia / S. Stender, D. Budinski, M. Gosho et al. // Eur. J. Prev. Cardiol. — 2013. — Vol. 20(1). — P. 4053.
15. Sasaki J. A 52 week, randomized, openlabel, parallelgroup comparison of the tolerability and effects of pitavastatin and atorvastatin on highdensity lipoprotein cholesterol levels and glucose metabolism in Japanese patients with elevated levels of lowdensity lipoprotein cholesterol and glucose intolerance / [J. Sasaki, Y. Ikeda, T. Kuribayashi et al.] // Clin. Ther. - 2008. - Vol. 30. - P. 1089-1101.
16. Kastelein J.J.P. Pitavastatin: an overview of the LIVES study / J.J.P. Kastelein, M. Braamskamp // Clin. Lipidol. - 2012. - V. 7. - № 3. - Suppl. 1. - P. 25-31.
17. Teramato T. A Large Scale Survey on Cardio Cerebrovascular Events During pitavastatin (LIVALO Tablet) Therapy in Japanese patients with Hypercholesterolemia -LIVALO Effectiveness and Safety Study Extension (LIVES Study Extension) / [T. Teramato, M. Urashima, H. Shimano et al.] // Jpn. Pharmacol. Ther. - 2011. - Vol. 39. - P. 789-803.
