CC BY
28
1СТОР1Я ДЕРЖАВИ I ПРАВА
УДК 16:340 (091)
1рина Андрусяк
кандидат юридичних наук, асистент кафедри ютори держави i права Навчально-наукового iнституту права та психологи Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка"
airyna2016@gmail.com
СТЕФАН ЯВОРСЬКИЙ ТА ЙОГО ВНЕСОК У РОЗВИТОК НАУКИ ЛОГ1КИ
© Андрусяк I., 2017
Дослщжено розвиток науки логжи в Укратш на 0CH0Bi праць професора Киево-Могилянськот академн, вiдомого дiяча укратнськот духовнот культури к1нця XVII -першот половини XVIII ст. Проаналiзовано структуру, проблеми та термшолопю курсу "Логжа" авторства С. Яворського.
Ключовi слова: логiка; юриспруденцiя; мислення; форми мислення; тзнавальний процес; диспут; закони логiки.
Ирина Андрусяк
СТЕФАН ЯВОРСКИЙ И ЕГО ВКЛАД В РАЗВИТИЕ НАУКИ ЛОГИКИ
Исследуется развитие науки логики в Украине на основе трудов профессора Киево-Могилянской академии, известного деятеля украинской духовной культури конца XVII - первой половины XVIII ст. Анализируются структура, проблемы и терминология курса "Логика" авторства С. Яворского.
Ключевые слова: логика; юриспруденция; мышление; формы мышления; познавательный процес; диспут; законы логики.
Iryna Andrusyak
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University, Department of State and Law History
Ph.D.
STEFAN JAWORSKIY AND HIS INVESTMENT IN THE DEVELOPMENT OF LOGIC SCIENCE
The development of logical knowledge in Ukraine is based on the work of Professor of the Kyiv-Mohylyanska Academy, a well-known figure in the Ukrainian spiritual culture of the late XVII - first half of the XVIII century. The structure, problems and terminology of the course "Logic" by S. Yavorsky are analyzed.
Keywords: logic; jurisprudence; thinking; forms of thinking; cognitive process; dispute; laws of logic.
Постановка проблеми. Стефан Яворський належить до вщомих дiячiв укра!нсько! духовно! культури i освiти. Будучи професором Киево-Могилянсько! академп, у своему курсi лекцш з логiки намагався довести практичнють ще! науки в пiзнаннi i дослiдженнi навколишностi, викладав сво! думки щодо завдань логiки, якi полягають у твореннi чiтких, простих понять i визначень. Саме творення нових понять е рушшною силою розвитку науки i прогресу людства. Розвиток лопчно! науки сприятиме розвитковi рiзноманiтних галузей знання, зокрема юриспруденции
Аналiз дослiдження проблеми. Питання розвитку вищо! освiти, розвитку логiки в Укра!ш розглядаються у працях Д. Чижевського, З. Хижняк, В. Микитася, I. Захари, I. Паславського, М. Кашуби, В. №чик, Я. Стратiй, I. Хоменко, М. Плахтш та шших науковцiв.
Мета роботи - дослщити розвиток науки логiки у вищш школi в Укра!ш на основi творчостi С. Яворського - професора Киево-Могилянсько! академп, вiдомого дiяча укра!нсько! духовно! культури кiнця XVII - першо! половини XVIII ст.
Виклад основного матерiалу. Логiка i юриспруденщя пройшли довгий та складний шлях розвитку. Проте, незважаючи на вс трансформацi! в розумiннi предмету лопки та юриспруденцi!, завжди залишалися певш iде!, якi творили ядро будь-якого: лопчного чи правового вчення. Коли аналiзуемо певнi етапи розвитку науки лопки в Укра!ш, одним з перших називаемо вченого С. Яворського, пращ котрого збереглися в повному обсязi i дшшли до наших дшв.
Без сумнiву, С. Яворський е неперешчною постаттю в юторп укра!нсько! фiлософсько! та суспiльно-полiтично! думки. "Жоден з вiдомих дiячiв вггчизняно! духовно! культури кiнця XVII -початку XVIII ст. не отримав тако! рiзнобарвно! та суперечливо! ощнки, як Стефан Яворський... Як у вггчизнянш, так i зарубiжнiй лiтературi Стефана Яворського, як правило, протиставляють Феофановi Прокоповичу" [1, с. 10]. Активна просвггницька дiяльнiсть С. Яворського i Ф. Прокоповича е наслщком !хньо! ки!всько! освiти i укра!нського оточення. У "Нарисi з ютори фшософи" Дмитра Чижевського читаемо наступне: "Стефан Яворський - професор Ки!всько! академп, а пiзнiше "блюститель патрiаршого престола" в Росi!, крiм лекцiй з фiлософi! та риторики, залишив iще "Камiнь вiри" (Москва, 1728 р.) - виклад православно! догматики, який перебував, одначе, тд переважаючим впливом католицько! теологi!. Феофан Прокопович - теж спочатку ки!вський професор i рiшучий прибiчник реформи фiлософiчного навчання в бiк засвоення модерно! фшософи... В обгрунтування деяких реформ Петра пише два правничi твори, якi обидва вiдбивають впливи новггньо! захiдно-европейсько! фiлософi! права - Грощя, Гобса, Пуфендорфа i Будея; це - "Регламенть духовний", СПБ., 1721 р. i "Правда волi монаршо!" (Москва, 1722 р.). Яворський i Прокопович цiкавi i як проповщники рiжного стилю, i як церковш дiячi. Обидва вони -найяскравiшi постатi "ки!всько! школи" перюду барокко, найбiльше ж Прокопович" [2, с.40].
С. Яворський був високоосвiченою, ерудованою людиною i досконало володiв мистецтвом дипломатi!. Вщомий як чудовий оратор i незмiнний учасник рiзноманiтних посольств у Москву, про що свщчить посольська реестрацiйна книга, в якй зазначено: "...При!зд у Москву вщ ки!вського митрополита вчителя фшософи та богоошв'я еромонаха Стефана Яворського для повщомлення государевi про потреби ки!всько! епархй" [3]. Як талановита i непересiчна особистiсть був наближений до Петра I, котрий призначив його одним з керiвникiв православного дух1вниитва. Вщгак, С. Яворський займаеться реорганiзацiею Московсько! академi! як !! перший протектор (очiльник. - 1.А). "Московська академiя зазнае корiнних змш i перебудов за "образом i подобiем" ки!всько!" [4, с. 124]. Отримавши пiдтримку царя, С. Яворський перебудував навчальний процес за зразком кращих захiдноевропейських навчальних закладiв подiбного типу. "Щоб швидше i яюсшше налагодити в Академi! навчальний процес, вш звертаеться в Ки!в з проханням прислати викладачiв" [5, с. 208]. Прибул викладачi впроваджували в життя Академi! прогресивнi порядки, викладання будували на тих засадах, як було заведено в Киев1
С. Яворський народився в 1658 р. Однак, точного мюця народження вченого не встановлено. Одш дослщники говорять про Явор на Волиш, iншi - мiстечко Яворiв на Львiвщинi. С ще версiя про село Явори Турювського району Львiвсько! обдаст! Також, як припущення, в лiтературi подаеться думка про те, що батьки С. Яворського належали до дабно! укра!нсько! шляхти. Одне, що е очевидним з бiографi! С. Яворського - його батьки добре розумши, яке значення у житп людини вiдiграе знання, в1дтак вони подбали про те, аби !хнш син отримав належну освiту. Вщ 1673 р. Стефан навчався у Киево-
Могилянському колегiумi i був в числ найкращих учнiв. Очевидно, що не тшьки бажання батък1в, але й неабиякий потяг до знанъ молодого С. Яворського з часом витворили з простого хлопця талановитого мислителя, оратора, поета, дипломата, педагога, церковного дiяча, ученого-теолога. Велику роль у формувант наукового свiтогляду С. Яворського вщграла наука логiка.
Ще Михайло Псьол в кшщ XI ст. так визначае цю науку: "Лопка - це мистецтво мистецтв та наука наук, яка вказуе шлях до початюв ушх методiв" [6, с. 102]. Очевидно, що саме лопка вщграе основну роль у формуванш абстрактного мислення, е основою тзнавального процесу, штелектуально! дiяльностi кожного вченого у будь-якш галузi наукових знань.
Одним з основних предмета, що викладалися у Киево-Могилянсько! академй, була логiка. "Складовою частиною навчального процесу були диспути. В Академй !м надавали дуже великого значення, вважалось, що диспути - надважливий засiб засвоення знань... Диспути проводились щосуботи, так званi "домашш" i публiчнi, яю, як правило, проводились шд юнець навчального року. На "домаштх" диспутах студенти полемiзували по магнатах, яю прослухали за тиждень. Один зi студентiв обгрунтовував сво! висновки. Три опоненти, з числа студенпв, йому заперечували. При цьому дозволялось критикувати i викладача. Велику увагу на диспутах придiлялосъ володшню матерiалом, а особливу увагу - вмшню логiчно обгрунтовувати сво! доведення" [5, с. 155].
Публiчнi диспути проводили тд кiнецъ навчального року в урочистш атмосферi. Напередоднi диспуту вившували афiшi з iнформацiею, про те, де i коли вщбудеться диспут, тему i тези. Участь в диспут могли брати вс бажаючi. Урочисту церемонiю вiдкривав митрополит Печерсько! Лаври -ви!жджав з воргт Печерсько! Лаври в напрямку Академй в карету запряженою вюмкою коней. Карету супроводжували два вершники. За каретою йшли родичi студенев та всi бажаючi послухати диспут. Ствав хор студентiв, дзвонили дзвони студентсько! церкви. Студенти проголошували промови на честь знатних людей i запрошували !х в диспутну залу.
Ставши професором Киево-Могилянсько! академi!, С. Яворський розробив дворiчний курс лопки для студентiв академй. "Вщкриваю для вас, найстаранн™ атлети, не так олiмпiйсъкi iгри, як лабiринт Арютотеля, що переважае лабiринт Дедала. Тут що не питання, то пастка, яка чатуе на вас на широких шляхах. I вам не доведеться користуватися м'язами нiг, а лише чутливим рухом розуму та мiркування, аби досягти найбiлъшо!' та бажано! насолоди, слави, вислухавши дворiчний курс. Нехай вiдданi насолодам Альцюни увiйдутъ до сво!х садiв, що ущдабнюються до садiв Гесперид, але там !х очiкуватиме Дракон або жеребок Тантала. Та я проведу мо!х Тезе!в у меншi виноградники, до страшенного Мiнотавра, котрий вдаряе труднощами та рогатими дилемами. Перед нами важи шляхи, котрi необхвдно буде перейти, уподiбнюючисъ навiтъ до блукаючих зiрок. Однак доблесть прагне небезпек. I вона тим приемна, що лише тодi стае почесшшою. Хай не лякають вас у цьому винограднику лопчш троянди, оточен стiлъкома шипами, нехай вони будуть стимулом та вiдганяютъ сво!ми жалами безтурботнють та гiблейсъкий нектар власно! природи. М1ж тим з'явиться сво!м найулюбленiшим тезеям найбожественнiша Арiадна -Августшша Два Марiя i ниткою любов^ якою вона нас поеднуе, покаже нам, блукаючим у такому сум'ятп, шлях. I приемним буде той стимул, коли м1ж лопчними жалами засяе найбожественнiша троянда - Марiя, бо вони заховують те, що е скарабе!в отрутою, а для нас - аттичними прянощами. I якщо нам трапляться труджщ суперечностей, то ця наставниця i пристановище мудростi - Марiя розв'яже нам гордiевi сфiнкськi вузли, як та, яка згодою з'еднала двi суперечностi разом: материнство та дiвство. I так пщ покровом ще! поводирки приступiмо до бажаного дворiчного змагання i зрадiймо, як пганти, що повиннi бiгти цим шляхом, i нам аплодуватиме Арiстотель тд милозвучну гармонiю органу. _ " - такою витонченою мовою, де за допомогою метафор, алегорiй, рiзних стилiстичних прийомiв С. Яворський вказуе на значення i потребу вивчення логiки [7, с. 42-43].
За основу курсу С. Яворський бере арютотелевську традищю. Вчений широко наголошуе на !! практичнiй значимостi, визнае за нею право розвитку як самостшно! науки. Основним завданням лопки С. Яворський вважае формування простих, чгтких i зрозумiлих понять i визначень, виступае проти зведення недосконалих силогiзмiв до досконалих. Вiн зазначае: "Силлопстична форма, визначення, подiл i т.д. мають той самий принцип у людськш свiдомостi щодо нас та нашо! користi, але не щодо природи та сутносп. Адже хоча Арютотель винайшов форму утворення силогiзмiв, Сократ - визначення, Платон - подш, та до вщкриття людьми були вони у сво!й сутностi, подiбно як хтось винайшов словник, то не припускалось, що юнуе принцип словника субстанцшно взятий, бо вш дае буття словнику, тому що словник мае свое буття також перед винаходом, отже, тшьки в
тому розумшш вш е винахiдник словника, тому що засвiдчив те, що було прихованим. Те саме можна говорити про силлопстичну форму, визначення, подш i т.д. Звiдси не тому силопзм, наприклад, Barbara, робить правильний висновок, що його фнуру та спошб вiднайшов Арiстотель, але скорше, тому, що таке розмщення термiнiв та суджень вимагае, щоб взагалi ми говорили: не е щось таким, тому що ми так вчимо, що е таким, тому що в ra6i самому воно таке" [7, с. 200].
Яворський придшяе бшьше уваги традицшнш логiцi як науцi про закони i форми людського мислення. Вш вважае, що метою нашо! шзнавально! дiяльностi е пiзнання i встановлення iстини. Без знання певних лопчних законiв осягнути iстину неможливо, "...оскшьки сам по собi людський розум слабкий та ненадiйний, що може, звичайно, хитатися мгж iстинним i хибним, то вiн потребуе якогось наукового навику (habitus), який здатний керувати сво!ми дiями за допомогою певних законiв. I тут таким порадником е логiка, яка спроможна керувати операцiями нашого iнтелекту" [7, с. 44].
На думку С. Яворського, природна лопка властива кожнш людиш вiд народження. Можна без допомоги знання лопчних правил утворювати визначення, подши, силогiзми за допомогою лише штелекту. Небезпека послуговування лише природною логiкою може загрожувати людиш неточними i невпевненими висновками. Знаючи структуру мислення (форми мислення), володдачи законами логiки, людина може опанувати мистецькою логiкою як певним навиком, за допомогою якого суттево удосконалюеться людський iнтелект, що дасть змогу робити безпомилковi висновки. Незнання закошв логiки, правил побудови силогiзмiв особливо небезпечне для творення юридично! термшологп, тлумачень законiв. Будь-яка нечiткiсть, непослщовнють у змiстi правових актiв знижуе !хню ефективнiсть. "Чим би ми не займались, чи це наукове чи юторичне дослiдження, судова тяганина чи прийняття рiшення в будь-якш практичнiй ситуацп, нам завжди доводиться приводити доведення в тдтримку тих чи шших суджень" [8, с. 31].
Висновки. Лопка безпосередньо пов'язана з повсякденною дiяльнiстю юриста. Ii' викладають у вшх юридичних закладах свггу. Логiчна культура правознавцiв повинна сприяти формуванню критичного мислення, тдвищенню професшного рiвня дослiдження проблем, пов'язаних з юриспруденщею. Знання правил та закошв лопки озброюе юриста ефективним iнструментарiем в його повсякденнiй дiяльностi. Науковi розробки, дидактичний матерiал, досвщ викладацько! роботи Стефана Яворського повинш активно використовуватись у навчальному процес сучасно! вищо! школи, зокрема тд час викладання логiки майбутнiм юристам. Наукова спадщина вченого-мислителя потребуе актуалiзацii, переосмислення та подальшого вивчення.
1. Захара I. С. Стефан Яворський в ¡сторп втчизняног фыософИ / Стефан Яворський. Фшософсью твори. - К.: Наукова думка, 1992. Т. I. - 629 с. 2. Чижевський Д. Нариси з iсторп фшософп на Украгм. - К.: Вид-во "Орт" при УКСП "Кобза", 1992. - 230 с. 3. Центральний державний архiв давтх Актiв. - Ф. 124, од. зб. 11. - Р. 1691. 4. Микитась В. Давньорусью студенти i професори. - К.: Абрис, 1994. - 288 с. 5. Хижняк З. И. Киево-Могилянская академия. - К.: Выща шк. Изд. при Киев. ун-те,1988. - 268 с. 6. Moody E. A. The Truth and Concequence in Mediavel Logik. -Amsterdam, 1953. P. 102. 7. Стефан Яворський. Фшософсью твори. - К. : Наукова думка, 1992. -Т. I. - 629 с. 8. Коен М., Нагель Е. Введение в логику и научний метод / Моррис Коен; Ернест Нагель; пер. с англ. П.С. Куслия. - Челябинск: Социум, 2010. - 655 с.
REFERENCES
1. Zakhara I. S. Stefan Yavors'kyy v istoriyi vitchyznyanoyi filosofiyi / Stefan Yavors'kyy. Filosofs'ki tvory - K.: Naukova dumka, 1992. T. I. - 629 p. 2. Chyzhevs'kyy D. Narysy z istoriyi filosofiyi na Ukrayini. - K.: Oriy pry UKSP "Kobza", 1992. - 230 p. 3. Tsentral'nyy Derzhhavnyy Arkhiv Davnikh Aktiv. - F. 124, od. zb. 11 - R. 1691. 4. Mykytas' V. Davn'orus'ki studenty iprofesory. - K. : Abrys, 1994. -288 p. 5. Khyzhnyak Z. Y. Kyevo-Mohylyanskaya akademyya. - K. : Vyshcha shk. Yzd. Pry Kyev. un-te,1988. - 268 p. 6. Moody E. A. The Truth and Concequence in Mediavel Logik. Amsterdam, 1953. -P. 102. 7. Stefan Yavors'kyy. Filosofs'ki tvory. K. : Naukova dumka, 1992. - T.I. - 629 p. 8.Koen M., Nahel'E. Vvedenye v lohyku y nauchnyy metod/Morrys Koen; Ernest Nahel'; per. s anhl. P.S. Kuslyya. -Chelyabynsk: Sotsyum, 2010. - 655 p.
Дата надходження: 26.10.2017 р.
