CC BY
16
УДК [613.86+614.2]:616.89(045) https://doi.org/10.26641/2307-0404.2021.2.234733
СТАВЛЕННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В СФЕРИ ОХОРОНИ ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВ'Я ДО ВЛАСНОГО ЗДОРОВ'Я
Втницъкий нацюналъний медичний утверситет м. М. I. Пирогова
кафедра медицини катастроф та втсъковог медицини 1
(зав. - к. мед. н., доц. М.В. Матвшчук)
кафедра медичног бюлогИ 3
(зав. - д. б. н, с. н. с. В.М. Шкарупа)
вул. Пирогова, 56, Вiнниця, 21018, Украгна
ДУ «1нститут громадсъкого здоров 'я iм. О. М. Марзеева НАМН Украгни» 2
лабораторiя гiгiени планування та забудови населених мiсцъ
(зав.- д. мед. н., проф. В.М. Махнюк)
вул. Попудренка, 50, Кигв, 02094, Украгна
National Pirogov Memorial Medical University
Department of Disaster Medicine and Military Medicine 1
e-mail: valentina.chorna65@gmail.com
Department of Medical Biology 3
e-mail: lana231279@gmail.com
Pirogov str., 56, Vinnytsia, 21018, Ukraine
State Institution «O.M. Marzieiev Institute for Public Health, National Academy of Medical Sciences of Ukraine» 2 Laboratory for hygiene ofplanning and construction of settlements Popudrenka str., 50, Kyiv, 02094, Ukraine e-mail: smogil@ukr.net
Цитування: Медичш перспективы. 2021. Т. 26, № 2. С. 188-196 Cited: Medicni perspektivi. 2021;26(2):188-196
Ключовi слова: охорона психiчного здоров 'я, ставлення до здоров 'я, лiкарi-психiатри, середнт медичний персонал
Ключевые слова: охрана психического здоровья, отношение к здоровью, врачи-психиатры, средний медицинский персонал
Key words: mental health's protection, attitude to health, psychiatrists, nursing staff
В.В. Чорна 1,
B.М. Махнюк 2,
C. С. Хлестова 3, H.I. Гуменюк \ Г.В. Чайка 2
Реферат. Отношение медицинских работников сферы охраны психического здоровья к собственному здоровью. Черная В.В., Махнюк В.М., Хлестова С.С., Гуменюк Н.И., Чайка А.В. В статье представлены результаты теоретического и экспериментального исследований степеней ценностно-мотивационного, познавательного, эмоционального и поведенческого компонентов у медицинских работников психиатрических учреждений здравоохранения по вопросу: отношение к своему собственному здоровью. Определена степень риска и ценность личного здоровья медицинских работников. Раскрыты основные составляющие и факторы, которые влияют на отношение к личному здоровью. Проанализировано осознание собственных эмоционально-когнитивных переживаний медицинского персонала психиатрических учреждений здравоохранения по вопросу отношения к их собственному здоровью, его сохранения и укрепления. По результатам исследований ценностно-мотивационной составляющей у медицинских работников психиатрических учреждений здравоохранения в иерархии ценностей в жизни установлено, что личное здоровье, по мнению 15,2% мужчин -представителей среднего медицинского персонала (СМП), 15,1% женщин врачей-психиатров и женщин СМП, 14,8% мужчин врачей-психиатров, находится на втором месте. В случае ухудшения собственного здоровья 35,6% женщин и 35,5% мужчин врачей-психиатров занимаются самолечением, аналогичная тенденция и среди СМП (31,3% - женщин СМП, 31,5% - мужчины СМП). Не обращают внимание на болезнь женщины врачи-психиатры в 25,8% случаях и мужчины СМП в 23,1% случаях, что приводит к возникновению профессиональных заболеваний и хронических болезней. При этом профзаболевания среди врачей и СМП не превышают 10% от общего количества профзаболеваний по Украине, что объясняется самолечением и несвоевременным обращением. Поэтому статистические данные профессиональных заболеваний медицинских работников учреждений здравоохранения являются заведомо заниженными по сравнению с фактическими.
MEffHHHI nEPCnEKTHBH / MEDICNIPERSPEKTIVI
Abstract. Attitude of health care workers in the field of mental health to their health. Chorna V.V.,
lYIakhniuk V.M., Khliestova S.S., Gumeniuk N.I., Chaika H.V. The article presents the results of theoretical and experimental studies of the degrees of value-motivational, cognitive, emotional, and behavioral components in health care workers of psychiatric health care facilities concerning their health. The degree of risk and value of the personal hygiene of health care workers is determined. The main components and factors that affect the attitude to personal health are revealed. The awareness of the own emotional and cognitive experiences by the medical staff of psychiatric hospitals regarding the preservation and strengthening of their hygiene is analyzed. According to research on the value-motivational component of the medical staff ofpsychiatric health care concerning the place ofpersonal health in the hierarchy of values in life, it was found that own health is on the second place - 15.2% males, nursing staff (NS), 15.1% females, are psychiatrists and women NS, 14.8% are men psychiatrists. In case of a deterioration of own health both women (35,6%), and men (35,5%) psychiatrists are engaged in self-treatment, the similar tendency is among NS -women NS - 31,3%, men NS - 31, 5%), in 25.8% of cases female psychiatrists and in 23.1% of men NS do not pay attention to the disease at all, which leads to occupational diseases and chronic diseases. At the same time, occupational diseases among doctors and NS do not exceed 10% of the total number of occupational diseases in Ukraine due to self-medication and early treatment. Therefore, the statistics of occupational diseases of health workers in that field are underestimated compared to the actual ones.
Ynepme b 1986 po^ KaraHOM B.M. 6yna gocnig^eHa Ta TeopeTHHHo o6rpymoBaHa KoH^n-^a ^ogo «BHyTpimHboi KapTHHH 3gopoB'a» (BK3) Ta «BHyTpimHboi KapTHHH xbopo6h» (BKX) -3gopoB'a b yMOBax xbopo6h. 3HaHeHHa «BHyTpimHa KapTHHa 3gopoB'a», Ha gyMKy KaraHa B.M., - ^ oco6nHBe ciaBneHHa nrogHHH-MegHKa go CBoro BnacHoro 3gopoB'a, ^ ycBigoMneHHa ^HHocri Ta nociiMHoro nparHeHHa go Moro 36epe^eHHa [1].
Y cboix po6oTax Eepe3oBCbKa P.A. BH3HaHana, ^o noHaTia «BHyTpimHa KapTHHa 3gopoB'a» Ta «ciaBneHHa go 3gopoB'a» - gy^e 6nH3bKi 3a
3HaneHHaM. BK3 ^opMyeibca Ha paHHix eTanax
^HTTa nig Hac BHxoBaHHa i co^ani3a^i gHTHHH. I 6ygb-aKi TpaBMH, Ta^Ki xBopo6u b gHTHHciBi Mo^yTb 3MiHHTH 3gopoB'a gopocnoi nrogHHH. BHeHi PygHeBa EH. Ta ^H^bKHM M.C. ciBepg^yBanu, ^o
^HHicHo-MoTHBa^MHHM KoMnoHeHT 3gopoB'a e ogHHM 3 Ba^nHBHx aKocieM, noB'a3aHHx 3 agan-Ta^ero, oco6oBoro igemu^iKa^ero Ta caMoaKTyani-3a^ero b cynacHiM MegHHHiM, negaroriHHiM i ncu-xonoriHHiM niTepaTypi [5].
nig Hac BHKoHaHHa npo^eciMHHx o6oB'a3KiB MegHHHHM nepcoHan npaцroe b eKcipeManbHHx, HepBoBo-eMo^MHHx yMoBax Ta cTHKaeTbca 3 nocriMHHM ph3hkom gna cBoro 3gopoB'a. TpHBani gii' ncuxoTpaBMyroHHx hhhhhmb npH3BogaTb go MopanbHo-eMo^MHoro, gymeBHoro, ncuxiHHoro BHcHa^eHHa Ta BHHepnyBaHHa pecypciB iHgHBigyyMa 6e3 Mo^nHBocri i'x BigHoBneHHa. ^k^o nrogHHa-MegHK He g6ae npo 3BinbHeHHa HeraTHBHHx eмoцiM, cTpeciB, o3HaK ipHBo^Horo Ta genpecHBHoro pearyBaHHa, to b nrogHHH-MegHKa 3'aBnaroTbca nepegxBopo6u, aKi nepexogaTb y xBopo6u [4, 6, 7].
TaKHM hhhom, y 6araTbox KpaiHax cBiTy ncu-xiHHe 3gopoB'a MegHHHHx npa^BHHKiB BHKnHKae 3aHenoKoeHHa b Ha^oHanbHHx cny^6ax oxopoHH 3gopoB'a цнx KpaiH. Y KpaiHax GC nocTiMHo npoBogHTbca onHiyBaHHa, TecTyBaHHa gna BHaB-neHHa 3pymeHb y ncuxiHHoMy Ta coMaTHHHoMy
3gopoB'i MegHHHHx npaцiвннкiв [8, 9]. nocriMHHM MoHiTopHHr b eBponeMcbKHx KpaiHax ^ogo ncu-xiHHoro 3gopoB'a MegHHHHx npa^BHHKiB cnoHyKaB Hac npoBecTH onHiyBaHHa cepeg MegHHHHx npaцiвннкiв ncuxiaTpHHHoi niKapHi ^ogo oцiнкн ix BigHomeHHa go BnacHoro 3gopoB'a.
MeTa gocnig^eHHa - BH3HaHeHHa цiннicнoгo cTaBneHHa MegHHHHx npaцiвннкiв o6nacHoi KniHiH-hoi ncuxoHeBponoriHHoi niKapHi go BnacHoro 3gopoB'a Ta BH3HaHeHHa Mic^ 3gopoB'a b iepapxii цiннocтeM y ^Hiri 3 po3po6Koro npo^inaKTHHHHx 3axogiB ^ogo Moro 36epe^eHHa Ta 3M^HeHHa.
MATEPIAOT TA METOflH flOC^I^EHB
Y gocnig^eHHi B3anu yHacTb 223 MegHHHi npa-^bhhkh KoMyHanbHoro нeкoмepцiMнoгo nig-npueMcTBa «BiHHH^Ka o6nacHa KniHiHHa ncuxo-HeBponoriHHa niKapHa iM. aKag. O.I. M^eHKa BiH-hh^ko! o6nacHoi PagH»: i3 hhx mhok - 189 (84,7%) oci6 Ta HonoBiKiB - 34 (15,3%) oco6h, 3 aKHx Hono-BiKiB-niKapiB 6yno 25 Ta MHoK-niKapiB - 62, cepegHiM MegHHHHM nepcoHan ncuxiaipuHHux BiggineHb cTaHoBHB 136 oci6, 3 hhx HonoBiKiB CMn - 9 oci6 Ta mhok CMn - 127. Y ciairi npoBegeHo nopiBHaHHa oipHMaHHx gaHHx Mm niKapaMH i CMn ncuxiai-pHHHoro npo^inro Ta 3a reHgepHHMH oco6nHBociaMH.
CepegHiM BiK pecnoHgemiB - MegHHHHx npa^B-HHKiB cTaHoBHB 41,6±2,8 poKy. Oia® po6oTH 3a npo^eciMHoro gianbHicTK) cTaHoBHB 17,9±3,4 poKy. Y gocnig^eHHi 6yno BHKopuciaHo onuiyBanbHHK «CTaBneHHa go 3gopoB'a» Eepe3oBcbKoi P.A. [3]. OiaTHCTHHHa o6po6Ka pe3ynbTaTiB gocnig^eHHa BHKoHaHa b niцeнзiMнoмy cTaHgapTH3oBaHoMy naKeTi «Statistica 6.1 for Windows» (StatSoftlnc., cepiMHHM № AGAR909E415822FA) Ta Excel-2010 3 nigpaxyH-kom cepegHboi apH^MeTHHHoi BenHHHHH, ciaHgapT-hoi cepegHboi apH^MeTHHHoi noMHnKH. Y po6oTi TaKo^ BHKopucToByBanH aHani3 BiTHH3HaHHx Ta 3apy6i^HHx HayKoBHx g^epen, 6i6nioceMaHTHH-hhm, aHaniTHHHHM MeTogu gocnig^eHb [1, 3, 5].
21/ TOM XXVI/ 2
189
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
За допомогою опитувальника «Ставлення до здоров'я» Березовсько! Р.А. була проведена ощнка цiннiсно-мотивацiйного, пiзнавального, емоцiйного та поведшкового компонентiв ставлення до здоров'я медичних пращвниюв пси-хiатричноl лiкарнi.
Цiннiсно-мотивацiйний компонент визначае мюце здоров'я в iндивiдуальнiй iерархil терм> нальних та iнструментальних цiнностей респондент.
Пiзнавальний - уявлення про стан здоров'я, яке залежить вщ вшу, стал, iнтелекту, освiти, фiзичних якостей та знання основних чинниюв, що чинять як негативний, так i позитивний вплив на здоров'я людини.
Емоцiйний компонент людини пов'язаний з комплексом вщчутпв хвилювання, а саме: радiсть, воля, симпапя, спокiй, що визначаеться iндивiдуально-психологiчними та шдивщуально-типологiчними ознаками ошб.
Поведiнковий компонент пов'язаний з актуа-лiзацieю дiяльностi людини, спрямованiстю досягнення суб'ективно значущих цiлей [3].
Для оцшки цiннiсно-мотивацiйного компонента в медичного персоналу псииатричного ЗОЗ було проведено дослщження для виявлення мюця особистого здоров'я в iерархil цшностей у життi як серед жшок лiкарiв-психiатрiв i жшок СМП, так i серед чоловiкiв лiкарiв-психiатрiв i чоловiкiв СМП. За результатами дослщження встановлено, що перше мiсце в iерархil цiнностей у життi посщае щасливе родинне життя (16,3% чоловшв СМП i 15,1% чоловiкiв лiкарiв-психiатрiв, 15,9% жшок СМП i 15,6% жiнок лiкарiв-психiатрiв), на другому мющ - особисте здоров'я (15,2% чоловшв СМП i 14,8% чоловшв лiкарiв-психiатрiв, 15,1% жiнок СМП та жшок лiкарiв-психiатрiв) (р<0,05). У таблиц 1 наведено результати порiвняння щншсно-моти-вацiйного компонента мiж лiкарями та СМП пстатричного профiлю ЗОЗ.
Таблиця 1
Структура цшшсно-мотивацшного компонента в медичного персоналу щодо визначення мпсця особистого здоров'я в iepapxi'i ц1нностей у Тхньому житт1, М±т
Ц1нн1сно-мотивац1йн1 критерй ц1нностей у житт1 медичного персоналу
Групи щасливе родинне життя здоров'я (особисто) незалежтсть, свобода визнання тих, хто оточуе щкава робота (кар'ера) наявн1сть в1рних друз1в матер1альне благопо-луччя
Жшки л1кар1-псих1атри 6,5±0,9 6,3±1,3 5,9±1,3 5,4±1,4 5,9±1,2 5,9±1,3 5,8±1,3
Жшки СМП 6,4±1,3 6,1±1,5 5,8±1,5 5,3±1,5 5,7±1,3 5,5±1,6 5,8±1,4
Чолов1ки л1кар1-псих1атри 6,1±1,19 6,8±1,08 6,0±1,11* 5,2±1,2 5,7±1,1 5,4±1,01* 5,8±0,84
Чолов1ки СМП 6,7±0,7 6,2±1,09 6,0±1,0 4,9±1,6 5,8±1,6* 5,6±1,2 5,3±1,4
Прим1тка. * p<0,05 достовiрнiсть змiн щодо групи порiвняння.
Незалежнiсть (свобода) в робот медичним працiвникам необхiдна для подальшого про-фесiйного росту, щодо 1х кар'ерного просування, щодо вщчуття самореалiзацil та задоволення роботою, отримання позитивних вщгуюв вiд керiвництва, колег, пащенпв. У самостiйнiй (незалежнiй) робот медичнi працiвники прояв-ляють цшеспрямованють, самоконтроль, само-органiзацiю. Зазначений критерш знаходиться на 3-му мiсцi i е характерним бiльше для чоловшв, нiж жiнок, та становить у лiкарiв-психiатрiв -15,0% i чоловшв СМП - 14,6% (t=0,9; p<0,05). Прикро, але це факт, що в ЗОЗ оплата за роботу е низькою, тому жшки й чоловши СМП вiдмiтили
потребу в матерiальному благополуччi - 14,2% i 14,1% вiдповiдно (t=0,05; р>0,05).
Для визначення цiннiсно-мотивацiйного компонента детермшанти здоров'я наступним запи-танням для медичного персоналу в опитуваль-нику було: «Як ви вважасте, чим необхщно володiти, щоб досягти усшху в житп?», яке мало декшька варiантiв вiдповiдей (рис. 1).
За результатами шзнавального компонента встановлено, що для чоловшв лiкарiв-психiатрiв i жшок лiкарiв-психiатрiв важливим для досягнення усшху е «хороша освга» - так вважають 15,6% i 15,4% зазначених респондентiв i для досягнення усшху в житп, що е психолопчною
МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕЫСМ РЕЖРЕКТт
складовою здоров'я, необидно показати свш профес1онал1зм, вщповщати сучасним потребам суспшьства i св^овим стандартам. Шкарь псих1атри (15,4% жшок i 15,2% чоловтв) вщ-м^или, що для досягнення усшху потр1бно бути здоровим. У СМП цей показник дещо вищий i становить 16,0% i 15,5% (чоловши й жшки).
Також л1кар1-псих1атри (15,7% жшок i чоловтв) зазначили, що для усшху в житп потр1бна завзятють i працьовипсть. При пор1внянн1 л1кар1в i СМП шзнавальний компонент вщ-ношення до «хорошо! освгги» 6,5+0,7 i 5,8+1,4 вщповщно (1=3,4; р<0,0004).
чоловiки СМП
ж1нки СМП
16 16
Г 12,6
115,5
114
чоловши лшарьпсихитри
15,7 15,2
15,6
■ Хороша освгга □ Матерiальмий достаток ПЗдатмкть
■ Везiммя (успiх) □ Здоров'я □ Завзятiсть, працьовитiсть "Потрiбмi зв'язки"
Рис. 1. Результати опитуваммя медичмих пращвмиюв щодо шляхiв досягмеммя ними усшху в жит"л, %
Серед найважливших джерел для отримання шформаци щодо покращення i шдтримки свого здоров'я бшьшють медичних пращвниюв-респон-денпв вказали на сво1х колег фахiвцiв-лiкарiв, яким вони довiряють, зокрема: 25,1% - жшки СМП; 24,8% - чоловши СМП; 24,4% - жшки т-карi-психiатри; 24,0% - чоловши лiкарi-психiатри.
Окрiм того, серед жшок лiкарiв-психiатрiв -23,3% та серед чоловшв лiкарiв-психiатрiв -22,7% вважають, що додатковими провiдними джерелами щодо здоров'я е науково-популярнi публшацп та книги медично! тематики, при порiвняннi лiкарiв i СМП 5,5+1,4 i 4,7+1,9 вiдповiдно (1=3,0; р<0,002). Лiкарi бiльш активно розшукують iнформацiю щодо чинниюв, якi впли-вають на здоров'я, та прагнуть до нових знань у
сферi психiчного здоров'я. У заполггизованому суспiльствi Укра1ни лiкарi-психiатри найменше довiряють ЗМ1: у 16,5% випадках - чоловiки, у 16,8% випадках - жшки (рис. 2). При порiвняннi лiкарiв i СМП шзнавальний компонент вщ-ношення до «ЗМ1» 3,9+1,7 i 4,5+1,8 вщповщно (1= -2,0; р<0,05).
Аналiз даних показуе, що для респондентов характерна адекватна обiзнанiсть щодо шформа-цшних джерел з психiчного здоров'я та сформо-ване позитивне вiдношення до здоров'я та до здорового способу життя.
Для визначення чинниюв, що негативно ддать на стан здоров'я, наступним запитанням для медичного персоналу в опитувальнику було: «Як ви думаете, яю з нижчеперерахованих чинниюв
21/ Том XXVI/ 2
191
роблять найбшьш ютотний вплив на стан вашого здоров'я?». За результатами опитування зi всiх перерахованих варiантiв вiдповiдей лшарями-пси-иатрами визначено головний чинник - спосiб жит-
тя: у 16,0% випадюв серед жшок i в 15,4% випадюв серед чоловiкiв (рис. 3). При ш^внянш лiкарiв i СМП 6,2+1,2 i 5,9+1,4 вiдповiдно (1=1,1; р>0,05).
24,8
30 25 20 15 10 5 0
Лiкарi Науково- Газети i ЗМ1
(фахiвцi) популярнi журнали книги
Друзi
□ жчнки л1кар1-псих1атри □ чолов1ки л1кар1-псих1атри ЕТжчнки СМП □ чолов1ки СМП
Рис. 2. Когнггивний ступiнь обiзнаностi медичних пращвнишв психiатричних ЗОЗ iз рiзних джерел медичноТ шформаци щодо здоров'я, %
Головним чинником, який впливае на здоров'я, за результатами опитування СМП, е харчування. Це твердження було в 15,2% чоловЫв СМП i в
15,1% жшок СМП. При порiвняннi лiкарiв i СМП 5,6+1,3 i 5,9+1,3 вiдповiдно (1= -1,3; р>0,05).
18
16
13,9 14,9 13,9
14,5
13,8
15,4
14,6
15,2
14,4
14
14 13,6 й14,4-1Ч^14,4
12 10 8 6 4 2 0
Яюсть Еколог1чна Профес1йна Особливост1 Шюдлив1 Спомб життя Недостатня
медичного обстановка д1яльшсть харчування звички турбота про
обслуговування здоров'я
15,2
15,4
| ■ ■ ■ ■ жчнки л1кар1-псих1атри
чолов1ки л1кар1-псих1атри
жчнки СМП
■чолов1ки СМП
Рис. 3. Питома вага чиннишв, ям мають найбiльший вплив на стан здоров'я медичних пращвнишв, %
На запитання щодо визначення чинниюв, яю впливають на здоров'я, одностайними вщпо-вщями про негативний вплив еколопчних чинниюв на здоров'я були в жшок лiкарiв-психiатрiв i в жшок СМП - по 14,9%, вщповщ чоловшв дещо вiдрiзнялись i становили в 14,4% випадках серед СМП i в 13,9% випадках серед лiкарiв-психiатрiв вщповщно (t= -0,5; p>0,05).
У ходi дослщжень емоцiйного компонента в медичного персоналу, який пов'язаний з комплексом вщчутпв хвилювання, що визначаеться iндивiдуально-психологiчними та шдивщуально-типологiчними ознаками, виявлено змши в самопочуттi, якi викликають зрушення в емо-цiйному сташ медичних працiвникiв у всiх дослщжуваних групах.
Так, жшки лiкарi-психiатри i жшки СМП, чоловши лiкарi-психiатри та чоловши СМП вщчувають себе засмученими щодо попршення свого здоров'я в 12,1%, 12,1%, 11,6% та 11,2% випадюв вщповщно. Жiнки лiкарi-психiатри вiдмiчали, що вони пiклуються про свое здоров'я тшьки в 11,4% випадюв. Чоловши лшарьпси-хiатри вiдчувають жаль до себе при попршенш 1хнього здоров'я в 10,8% випадкiв. Чоловши СМП вщчувають пригнiчення щодо свого здоров'я в 11,6% випадюв. 11,4% жшок СМП при попршенш ix здоров'я - стривожеш й нервов^ Резюмуючи вiдповiдi медичних пращвниюв щодо ïx стану пригнiчення, стривоженост та нервозностi, можна зробити висновок, що щ стани е предикторами розвитку емоцшного вигорання. Зазначенi результати кореспон-дуються з багатьма св^овими науковими дослiдженнями факторiв стресогенного робочого середовища медичних працiвникiв [11, 13].
Щодо поведшкового компонента в медичних пращвниюв псиxiатричноï сфери охорони здоров'я, який пов'язаний з актуалiзацiею дiяльностi медичних працiвникiв, ми вiдмiчаемо рiвень приxильностi до здорового способу життя, ощ-нюемо ïx поведшку, що саме i як регулярно роблять медичш працiвники для шдтримки i змщнення свого здоров'я. Отримаш результати засвiдчують, що медичнi пращвники вiддають перевагу активнiй дiяльностi - фiзичним вправам для пiдтримання свого здоров'я. Найбшьша кiлькiсть медичних пращвниюв, що займаеться фiзичними вправами, серед жшок лiкарiв-пси-xiатрiв - 13,8%, серед чоловшв лiкарiв-пси-xiатрiв - 13,0%. Середнш медперсонал менше займаеться фiзичними вправами: жшки СМП - у 12,5% випадюв, чоловши СМП - у 11,7%. При порiвняннi лiкарiв i СМП псиxiатричного про-фiлю 2,8+2,1 i 2,6+1,8 вщповщно (t=0,6; p>0,05).
Менша кiлькiсть медиюв практикують спе-цiальнi оздоровчi системи: 6,7% - серед чоловшв СМП i жшок СМП; 6,3% - серед жшок лiкарiв-псиxiатрiв; 6,1% - серед чоловшв лша-рiв-псиxiатрiв. При порiвняннi лiкарiв i СМП псиxiатричного профiлю 2,3+1,9 i 2,3+1,8 вщпо-вiдно може бути характеризовано як статистично незначущий показник (t=0,02; p>0,05). При цьому в 13,8% випадюв у чоловшв СМП немае на це часу, у 13,3% жшок лiкарiв-псиxiатрiв, в 11,7% жшок СМП та в 11,0% чоловшв лiкарiв-псиxiатрiв також не вистачае часу на проведення оздоровчих заxодiв вщповщно (t = 1,3; p>0,05).
За результатами опитування медичних пращвниюв щодо профшактичних заxодiв змщнення ïx здоров'я встановлено, що найбшьший вiдсоток чоловiкiв СМП займаються фiзичними вправами - 13,3%. Чоловши лiкарi-псиxiатри дотри-муються дiети - у 10,7% випадюв, пшлуються про режим - у 10,9% та займаються загарто-вуванням - у 9,8% вiдповiдно (t = 2,1; p<0,03).
Серед жшок СМП найвищий показник вщ-вщування лiкарiв з профiлактичною метою -9,4%, проте в чоловiкiв СМП цей показник найнижчий - 7,8%. Як жшки лiкарi-псиxiатри, так i чоловши лшар>псих1атри уникають шюд-ливих звичок - у 13,8% та 13% випадках вщ-повiдно (рис. 4). При порiвняннi лiкарiв i СМП псиxiатричного профiлю 3,3+2,01 i 3,5+2,0 вщповщно (t= -0,6; p>0,05).
При вивченнi поведiнки медичного персоналу у випадку попршення ]_'хнього здоров'я було встановлено, що як жшки (35,6%), так i чоловши (35,5%) лiкарi-псиxiатри займались самолшуванням, аналопчна тенденщя i серед СМП (жiнки СМП - 31,3%, чоловши СМП -31,5%). Прикрим е те, що в 25,8% випадюв жшки лiкарi-псиxiатри та в 23,1% випадюв чоловши СМП взагалi не звертають увагу на хворобу (табл. 2) [4, 7].
Пщсумовуючи результати нашого дослщжен-ня, можна стверджувати, що в iерарxiï щнностей у житп медичних пращвниюв 62,9% респондента обирають щасливе родинне життя, 62,1% ушх медичних пращвниюв для досягнення успixiв вказали, що для цього необхщно бути здоровим, 56,0% - покращення свого матерiаль-ного благополуччя, тому що вщ ушх цих чинниюв залежить ïx соцiальний захист та матерiальне забезпечення, а вiдтак - яюсть надання ними медичних послуг в умовах ЗОЗ.
За результатами наукових дослщжень у рiзниx краïнаx свiту, показник професшного вигорання «bumout» серед медичного персоналу
21/ Том XXVI/ 2
193
коливаеться в межах вщ 31,4% до 85,8% при Медичш пращвники ЗОЗ зазнають дп ком-
тому, що в Украш в медичних пращвниюв плексу несприятливих професшних факторiв
псиxiатричниx ЗОЗ: лiкарiв-псиxiатрiв, психо- внутршньолшарняного (виробничого) середови-
терапевтiв, псиxiатрiв-наркологiв цей показник ща, що призводить до розвитку рiзниx профе-
вищий i становить вщ 73% до 89,3% [2, 6, 10]. сшних захворювань та ïx хрошзаци.
16
14
11,1
12 11 10 8 6 4 2
]if? 10,7
10,4
10,9
13
10,8
9,8
8,1
7,1
11,9
10,5
8,9 8,9
7,8
9,4
р,;
7,8
8,2
7,8
13
11,7
7,8
6,1 6,7 6
4,7
8
РОф Я
S
H
Ü # ft ~
H
о
Ч
S я
ft
я
а
.3 ft и в
н U
ч
са
^
о
S
! -S
11 1 s
H.SftH
э
о
Э
0
□ ж1нки л1кар1-псих1атри I чоловши л1кар1-псих1атри □ ж1нки СМП В чоловши СМП
Рис. 4. Результати опитування медичних пращвнишв псих1атричного ЗОЗ щодо проф1лактичних заход1в змщнення ïx здоров'я, %
У багатьох наукових працях авторiв рiзниx краш свiту зазначено, що погане псиxiчне здоров'я в лiкарiв, СМП е глобальним явищем. Висою показники поширеност псиxiчниx захворювань частiше вiдмiчаються в жшок-
лiкарiв, у СМП та в молодих медичних працiвникiв, стаж роботи яких не перевищуе 10 роюв, що потребуе впровадження заxодiв ранньоï дiагностики та своечасного лшування [12, 14, 15].
Таблиця 2.
Повед1иков1 реакцн медичних прац1вник1в на пог1ршення ïx стану здоров'я (за результатами анкетування), М±т
Група Реакци медичних пращвниюв на попршення 1'хнього стану здоров я
прагну не звертати увагу на нездужання сам вживаю заход1в звертаюся за порадою шше
Жшки лшар1-псих1атри 3,8+1,8 5,2+1,5 3,8+1,9 2,8+1,9
Жшки СМП 3,9+1,2 4,9+1,4 3,7+1,09 3,9+1,04
Чоловши лшар1-псих1атри 3,7+1,8 5,1+1,3 3,6+1,8 2,6+1,2
Чоловши СМП 2,7+1,6 3,8+1,8 3,1+1,9 5,0+0
Прим1тка. Може бути характеризовано як статистично незначущий (p>0,05).
З метою покращення ставлення медичних пра-щвниюв психоневрологiчних лiкарень до власного здоров'я та недопущення розвитку професшних хвороб та ранньо1 дiагностики соматичних захворювань пропонуються такi заходи:
1. Покращення матерiально-технiчноï бази психiатричних закладiв охорони здоров'я шляхом створення найкращих виробничих умов для медичних пращвниюв, органiзацiï харчування для медичного персоналу, впровадження заходiв ранньоï дiагностики та своечасного лiкування, покращення лiкувально-профiлактичноï роботи.
2. Необхщно зобов'язати медичних пращв-никiв ЗОЗ вiдповiдально ставиться до про-ходження медичних оглядiв для попередження виникнення професiйних захворювань та ранньоï дiагностики хвороби, використовувати сана-торно-курортне лiкування та оздоровлення.
3. Запровадження комплексно!' психогiгiенiчноï робота з формуванням iндивiдуальних i соцiальних уявлень медичних пращвниюв про свое здоров'я. Систематичне проведення тренiнгiв, лекцiй, конференцш, потужноï рекламно-iнформацiйноï кампани у ЗМ1 (рекламнi ролики, програми) щодо питання здорового способу життя.
ВИСНОВКИ 1. В iерархiï цiннiсно-мотивацiйного компонента медичних пращвниюв на першому мющ посiдають бажання мати щасливе родинне життя - 62,9%, на другому мющ - бажання досягнення успiхiв i необхвднють бути здоро-вим - 62,1%, на третьому мющ знаходиться незалежнють (свобода) у робот - 58,3%, яка необхщна медичним пращвникам для подаль-шого професшного росту, вiдчуття самореаль
зацiï та задоволення роботою, отримання пози-тивних вщгуюв вiд керiвництва, колег, пащентв. У самостiйнiй (незалежнiй) роботi медичш працiвники проявляють цiлеспрямованiсть, самоконтроль, самооргашзащю. Зазначений критерiй е характерним для бшьшосп лiкарiв-психiатрiв - 15,0% i чоловшв СМП - 14,6%.
2. Лшарями-псииатрами визначено головним чинником, вiд якого залежить стан здоров'я - «спо-сiб життя», так вщповши 16,0% жшок i 15,4% чоловшв, у СМП головним чинником - «харчування» (15,2% - чоловшв СМП, 15,1% - жшок СМП).
3. Емоцшний компонент: 11,4% жшок лiкарiв-психiатрiв шклуються про свое здоров'я, 10,8% чоловшв лiкарiв-психiатрiв зазнають жаль i 11,6% СМП чоловшв вщчувають пригнiчення при попршенш 1хнього здоров'я. 11,4% жшок СМП при попршенш ïx здоров'я почувають себе стривоженими i нервовими, що е предикторами розвитку емоцшного вигорання.
4. Ощнюючи поведiнковий компонент медичних пращвниюв на погiршення ix стану здоров'я було встановлено: у випадку погiршення власного здоров'я як жшки (35,6%) i чоловши (35,5%) лiкарi-псиxiатри займаються самолшу-ванням, так i СМП (жiнки СМП - 31,3%, чоловки СМП - 31,5%) (p>0,05). У 25,8% ви-падках жшки лiкарi-псиxiатри та у 23,1% ви-падках чоловiки СМП взагалi не звертають увагу на хворобу, що призводить до виникнення про-фесшних захворювань та xронiчниx хвороб.
Конфлшт iнтересiв. Автори заявляють про вщсутнють конфлiкту iнтересiв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Каган В. Е. Внутренняя картина здоровья и психосоматический потенциал индивида. Психогенные и психосоматические расстройства: тезисы науч. конф., Тарту, 24-25 ноября 1988. С. 201-204.
2. Марута Н. О., Чабан О. С., Каленська Г. Ю. Особливосп емоцшного вигорання в пращвниюв сфери охорони невролопчного й псих1чного здоров'я. Мiжнар. неврологiчнuй журнал. 2019. Т. 109, № 7. С. 22-29. DOI: https://doi.Org/10.22141/2224-0713.7.109.2019.183009
3. Никифорова Г. С. Практикум по психологии здоровья / ред. Г. С. Никифорова. Санкт-Петербург: Питер. 2005. 351 с.
4. Показники захворюваносп i поширеносп та сучасш погляди на профшактику хвороб / В. В. Чор-на та ш. BicHUK Вiнницького нацiонального медичного yHieepcumemy. 2020. Т. 24, № 1. С. 158-164. DOI: doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2020-24(1)-31
5. Руслякова Е. Е. Отношение к здоровью и внутренняя картина здоровья школьников. [Електрон-
ный ресурс]. Интернет-журнал «Мир науки». 2015. Выпуск 3. С. 1-27.
URL: http://mir-nauki.com/PDF/09PSMN315.pdf (дата обращения: 20.11.2017)
6. Чорна В. В. Детермшащя псих1чного здоров'я населення Украши та краш £С. Довюлля та здоров'я. 2020. Т. 95, № 2. С. 47-53.
DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2020.02.047
7. Чорна В. В. Мотиващя i працездатнють медичних пращвнишв сфери охорони псих1чного здоров'я як предиктор ïx психолопчного благополуччя. Довюлля та здоров'я. 2020. Т. 97, № 4. С. 53-62. DOI: https://doi.org/10.32402/dovkil2020.04.053
8. Carrieri D., Briscoe S. & Papoutsi C. 'Care Under Pressure': a realist review of interventions to tackle doctors' mental ill-health and its impacts on the clinical workforce and patient care. BMJ Open. 2018. Vol. 8, No. 2. P. e021273.
DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-021273
21/ Том XXVI/ 2
195
9. Deng S., Yang N., Li H. Doctors' Job Satisfaction and its Relationships With Doctor-Patient Relationship and Work-Family Conflict in China: A Structural Equation Modeling. Inquiri. 2018. Vol. 55. P. 46958018790831. DOI: https://doi.org/10.1177/0046958018790831
10. Hacer T. Y., Ali A. Burnout in physicians who are exposed to workplace violence. J Forensic Leg Med. 2019. Vol. 69. P. 101874
DOI: https://doi.org/10.1016/jjflm.2019.101874
11. Lee Y. Y., Medford A. R., Halim A. S. Burnout in physicians. J R Cooll Physicians Edinb. 2015. Vol. 45, No. 2. P. 104-107.
DOI: https://doi.org/10.4997/JRCPE.2015.203
12. Menne B., Aragon de Leon E., Mirzikashvili N. A health and prosperity is for all: going near the acceleration of progress for achievement of aims of steady development (CRD) in the countries of the European region of VOOZ. Eur J Public Health. 2020. Vol. 30, No. 1. P. i3-i9. DOI: https://doi.org/10.1093/eurpub/ckaa026
13. Monika Bernburg, Karin Vitzthum, Stefanieb Mache. Physicians' occupational stress, depressive symptoms and work ability in relation to their working environment: a cross-sectional study of differences among medical residents with various specialties working in German hospitals. BMJ Open. 2016. Vol. 6, No. 6. P. e011369. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2016-011369
14. Pitkanen M., Hurn J., Kopelman M. D. Doctors' health and fitness to practise: performance problems in doctors and cognitive impairments. Occup Med (Lond). 2008. Vol. 58, No. 5. P. 328-333. DOI: https://doi.org/10.1093/occmed/kgn080
15. Sauerteig S. O., Wijesuriya J., Barham-Brown H. Doctors' health and wellbeing: at the heart of the NHS's mission or still a secondary consideratiin? Int Rey Psychiatry. 2019. Vol. 31, No. 7-8. P. 548-554. DOI: https://doi.org/10.1080/09540261.2019.1586165
REFERENCES
1. Kagan VE. [Internal picture of health and psychosomatic potential of an individual]. Psykhohenni i psykhosomatychni rozlady. 1988;1:201-204. Russian.
2. Maruta NO, Chaban OS, Kalenska HU. [Features of emotional burnout in neurological and mental health workers]. Mizhnarodny nevrolohichny journal. 2019;7(109):22-29. Ukrainian.
doi: https://doi.org/10.22141/2224-0713J.109.2019.183009
3. Raihorodskyi DYa. [Practical psychodiagnostics]. Metodyky i testu: uch. posob. 2005. p. 672. Russian.
4. Chorna VV, Khliestova SS, Gumeniuk NI. [Incidence and prevalence rates and current views on disease prevention]. Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medy-chnoho universytetu. 2020;24(1):158-64. Ukrainian. doi: https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2020-24(1)-31
5. Rusliakova EE. [Attitude towards health and the internal picture of the health of schoolchildren]. Myr nauky. 2015;3:1-27. Russian.
6. Chorna VV. [Determination of mental health of the population of Ukraine and EU countries]. Dovkillia ta zdorovia. 2020;2(95):47-53. Ukrainian.
doi: https://doi.org/10.32402/dovkil2020.02.047
7. Chorna VV. [Motivation and efficiency of medical workers in the field of mental health as a predictor of their psychological well-being]. Ukrainian. Dovkillia ta zdorovia. 2020;4(97):53-62. doi: https://doi.org/10.32402/dovkil2020.04.053
8. Carrieri D, Briscoe S, Papoutsi C. Care Under Pressure: a realist review of interventions to tackle doctors' mental ill-health and its impacts on the clinical workforce and patient care. BMJ Open. 2018;8(2):e021273. doi: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2017-021273
9. Deng S, Yang N, Li H. Doctors' Job Satisfaction and its Relationships With Doctor-Patient Relationship
and Work-Family Conflict in China: A Structural Equation Modeling. Inquiri. 2018;55:46958018790831. doi: https://doi.org/10.1177/0046958018790831
10. Hacer TY, Ali A. Burnout in physicians who are exposed to workplace violence. J Forensic Leg Med. 2019;69:101874.
doi: https://doi.org/10.1016/jjflm.2019.101874
11. Lee YY, Medford AR, Halim AS. Burnout in physicians. J R Cooll Physicians Edinb. 2015;45(2):104-7. doi: https://doi.org/10.4997/JRCPE.2015.203
12. Menne B, Aragon de Leon E, Mirzikashvili N. A health and prosperity is for all: going near the acceleration of progress for achievement of aims of steady development (CRD) in the countries of the European region of VOOZ. Eur J Public Health. 2020;30(1):i3-i9. doi: https://doi.org/10.1093/eurpub/ckaa026
13. Monika Bernburg, Karin Vitzthum, Stefanieb Mache. Physicians' occupational stress, depressive symptoms and work ability in relation to their working environment: a cross-sectional study of differences among medical residents with various specialties working in German hospitals. BMJ Open. 2016;6(6):e011369. doi: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2016-011369
14. Pitkanen M, Hurn J, Kopelman MD. Doctors' health and fitness to practise: performance problems in doctors and cognitive impairments. Occup Med (Lond). 2008;58(5):328-33.
doi: https://doi.org/10.1093/occmed/kgn080
15. Sauerteig SO, Wijesuriya J, Barham-Brown H. Doctors' health and wellbeing: at the heart of the NHS's mission or still a secondary consideratiin? Int Rey Psychiatry. 2019;31(7-8):548-54.
doi: https://doi.org/10.1080/09540261.2019.1586165
Crana Hagmm^a go pegaKmi' 22.10.2020
