CC BY
6
"Statistics Yearbook 2013 and data releases from central banks, national statistical agencies, and World Bank country desks". http://www.unece.org/fileadmin/DAM/stats/documents/ece/ces/ ge10/2013/mtg1/WB_Migration_and_Development_Brief_21.pdf "United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Institute for Statistics". http://stats.uis.unesco.org
"United Nations Development Program. Human Development Report Office". http://esa.un.org/MigGMGProfiles/indicators/ indicators.htm
"World Development Indicators - World Bank 2013". http:// data.worldbank.org/data-catalog/world-development-indicators
УДК 311.21:[332.1(477):339.727.22]
СТАТИСТИЧНА ОЦ1НКА ПОТЕНЦ1АЛУ1НВЕСТИЦ1ЙН01 ПРИВАБЛИВ0СТ1
ХАРК1ВСЬК01 0БЛАСТ1
© 2015
КОРЕПАНОВ Г. С.
УДК 311.21:[332.1(477):339.727.22]
Корепанов Г. С. Статистична оцшка потенцiалу iнвестицiйноi' привабливостi мунщипальних одиниць XapKiBCbKoi областi
Мета cmammi полягае в об(рунтувант системи статистичних показниюв, що в'ддзеркалюе основш фактори швестицшноi привабливостi на мун/ципальному piBHi, оцшюванш ¡'хнього впливу на загальний р'юень швестицшноi привабливостi райотв та мкт Хармвськоi област'1 на основi розрахунку в'дпов'дних Мекав. Для об(рунтування необхiдностi включення певних показниюв до складу загальноiсистеми iндикатор'ю швестицшно,i привабливостi економ'жи регону детально розглянуто сутшсть i особливостi розрахунку використаних показниюв. Диферен^ацю мун!ц^ пальних одиниць Хармвсько, област'1 за р'юнем iнвестицiйно¡ привабливостi запропоновано здшснювати iз використанням методичних пiдходiв до розрахунку шдексу потен^алу надходження прямих 'шоземних швестицш UNCTAD, що передбачае побудову 'штегрального 'шдексу як незваженоi середньоi арифметичноiнормованих значень обраних показниюв. Уходi досл'дження розраховано 'шдекси потен^алу швестицшноi привабливостi та ранги муюципальних одиниць Харювськоiобласт'1 за факторами в 2013 р. Для наочного представлення розпод'шення муюципальних одиниць за двома факторами швестицшноiпривабливост'!, що цкавлять 'швестор'в, запропоновано будувати матрицю квартильного розпод'шу, наведено приклад розпод'шу мкт та рашошв Харшвсьт област'1 за факторами «Привабливкть ринку» та «Наявшсть необхiдноi шфраструктури». Ключов'! слова: мушципальна одиниця, iнвестицiйна привабливкть, 'шдекс, ранг, матриця квартильного розподшу. Табл.: 3. Формул: 2. Б'бл.: 16.
Корепанов Георгй Сергйович - асшрант, кафедра статистики, облку та аудиту, Хар^сьи нацональниш ушверситет !м. В. Н. Каразша (пл. Свободи, 4, Харщ 61022, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 311.21:[332.1(477):339.727.22] Корепанов Г. С. Статистическая оценка потенциала инвестиционной привлекательности муниципальных единиц Харьковской области
Цель статьи заключается в обосновании системы статистических показателеш, которая характеризует основные факторы инвестици-оннош привлекательности на муниципальном уровне, оценке их влияния на общиш уровень инвестиционнош привлекательности рашонов и городов Харьковскош области на основе расчета соответствующих индексов. Для обоснования необходимости включения определенных показа-телеш в состав общеш системы индикаторов инвестиционнош привлекательности экономики региона подробно рассмотрены сущность и особенности расчета использованных показателей Дифференциацию муниципальных единиц Харьковскош области по уровню инвестицион-нош привлекательности предложено осуществлять с использованием методических подходов к расчету индекса потенциала поступления прямых иностранных инвестициш UNCTAD, что предусматривает расчет интегрального индекса как простош среднеш арифметическош нормированных значениш выбранных показателей В ходе исследования рассчитаны индексы потенциала инвестиционнош привлекательности и ранги муниципальных единиц Харьковскош области по факторам в 2013 г. Для наглядного представления распределения муниципальных единиц по двум факторам инвестиционнош привлекательности, представляющим интерес для инвесторов, предложено строить матрицу квартильного распределения, приведен пример распределения городов и рашонов Харьковскош области по факторам «Привлекательность рынка» и «Наличие необходимош инфраструктуры». Ключевые слова: муниципальная единица, инвестиционная привлекательность, индекс, ранг, матрица квартильного распределения. Табл.: 3. Формул: 2. Библ.: 16.
Корепанов Георгий Сергеевич - аспирант, кафедра статистики, учета и аудита, Харьковскиш национальныш университет им. В. Н. Кара-зина (пл. Свободы, 4, Харьков, 61022, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 311.21:[332.1(477):339.727.22] Korepanov G. S. Statistical Evaluation of the Investment Attractiveness Potential of the Municipal Units of Kharkov Region
The article is aimed at substantiation of a system of statistical indicators, which characterize the basic factors of investment attractiveness at the municipal level, evaluation of their impact on the overall level of investment attractiveness of districts and cities of Kharkiv region on the basis of calculation of the relevant indexes. In order to reason the inclusion of certain indicators in the common system of indicators of investment attractiveness of the region's economy, the nature and specifics of calculation of the used indicators were considered in detail. A differentiation of the municipal units of Kharkiv region in terms of investment attractiveness was proposed to be conducted using methodical approaches to the calculation of an index of the foreign direct investment potential UNCTAD, which provides for the calculation of the integral index as a plain arithmetical mean of the normalized values of the selected indicators. During the study, indicators of investment attractiveness potential and ranks of municipal units of the Kharkiv region by the factors in 2013 were calculated. To visualize the distribution of municipal units by the two factors of investment attractiveness, which would be of interest for investors, has been proposed to build a matrix of quartile distribution, an example of distribution of towns and districts of the Kharkov region by the factors of «attractiveness of market» and «availability of the necessary infrastructure» has been provided.
Key words: municipal unit, investment attractiveness, index, rank, matrix of
quartile distribution.
Tabl.: 3. Formulae: 2. Bibl.: 16.
Korepanov Georgii S. - Postgraduate Student, Department of Statistics, Accounting and Auditing, V. N. Karazin Kharkiv National University (pl. Svobody, 4, Kharkiv, 61022, Ukraine) E-mail: [email protected]
48010031020200000001
Одшею з характерних рис сучасно! економжи в УкраМ е розширення сфери регюнально! по-лiтики, згiдно з якою областi та бкьш дрiбнi мiсцевi одиницi повиннi вiдiгравати зростаючу роль у налагодженнi iнвестицiйного ^мату та забезпеченнi сталого економiчного розвитку.
Органи мкцевого самоврядування повиннi усвь домлювати важливiсть статистичного дослiдження ш-тенсивностi перемiщення капiталу мiж рiзними адмш-стративними одиницями. Диференцiацiя мунщипаль-них одиниць областi за рiвнем потенцiалу швестицшно! привабливостi дозволить аналiзувати та центифжу-вати бар'ери, яи обмежують економiчний розвиток, а також здшснювати стратегiчне планування, створення програм, метою яких е усунення перешкод i полегшен-ня iнвестицiй.
Основна увага мкцевого самоврядування повинна концентруватись на регюнальних чинниках i, особливо, мунщипальних. Однак, безумовно, не можна втрачати з поля зору чинники загальнонацюнального, европей-ського чи свиового рiвня.
Вирiшення питань нацюнально!, регюнально! й мунщипально! швестицшно! полiтики Украши та сшв-робiтництва в цш сферi неможливо без обгрунтованого статистичного забезпечення.
Дослцженням методичних пiдходiв та вивченням швестицшно! привабливостi й iнвестицiйного клiмату рiзних регiонiв займався ряд вiтчизняних учених, серед них: 1щук С. О. [2], Кулшч Т. В. [2], Матвiенко П. В. [3], Петровська С. А. [4], Тарбукша О.М. [5], Уманець Т. В. [6], Швець В. Я. [7] та шш. Статистичний аналiз тенден-цш та закономiрностей iнвестування мунiципальних одиниць Харювсько! областi Укра!ни в науковш лиера-турi не представлений.
Метою стати е вивчення соцiально-економiчно! ситуаци в районах та мiстах Харювсько! областi, форму-вання системи показниюв, що вiддзеркалюють основнi фактори швестицшно! привабливостi, оцiнка !хнього впливу на загальний ршень швестицшно! привабливо-ст мунiципальних одиниць регiону, а також на мкцевий економiчний розвиток. Використання iндексного ана-лiзу грунтуеться на методичних шдходах, розроблених Конференцiею ООН з торгiвлi й розвитку (иЫСТЛО) [14, 15, 16].
На рiвнi кра!ни, регiональному та мунiципальному рiвнях для характеристики факторiв, що визначають ш-вестицiйну привабливiсть, використовують рiзнi набори показникiв. Заслуговуе на увагу питання, на який рiвень переважно звертають увагу iнвестори при прийнятт рiшень щодо вкладення коштiв - на характеристики кра!ни в цкому, характеристики конкретного регiону або мкцево! територiально! одиницi? 1снуе думка, що швестування е питанням виключно мксцевого характеру [4, 5], саме мiсцевi спкьноти конкурують мiж собою за набуття стшких iнструментiв розвитку, головним з яких е швестици (як зовншш, так i внутршш). Однак однозначне рiшення щодо цього питання суперечливе. На думку автора, вцповць на це питання залежить в1д характеристик певно! мкцево! одиниць У разь якщо мунiципальнi одинищ всерединi регiонiв кра!ни значно
ршняться за сво1ми характеристиками, швидше за все швестор прийме до уваги саме !х.
Харкiвська область - складова частина шдустрь ального Швшчно-Схцного регiону, одна з найбкьш розвинених областей Укра!ни, обласний центр - м. Хар-кiв. Наявне населення област станом на 01.01.2015 р. -2731,3 тис. ойб, територш - 31,4 тис. км2 [10].
Харювська область складаеться з таких мунщипальних одиниць: 27 райошв, 17 мкт, у т. ч. 7 - обласно-го значення, яю значною мiрою рiзняться за сво!ми характеристиками. Так, у 2013 р. рiвень обсягу реалiзова-но! продукци на одну особу в Харювському районi в 18,4 разу перевищував вiдповiдний рiвень у Зачепилiвському районi. Рiвень споживання електроенерги на одну особу в мкт Куп'янськ майже у 24,6 разу перевищував вцпо-вiдний рiвень у Зачепилiвському районi. Кiлькiсть в1дв1д-увань на змшу амбулаторно-полiклiнiчних закладiв на 10 тис. населення в Чугу!вському райош у 5,2 разу бкьша, нiж у Коломацькому районi. Ккьюсть зареестрованих злочинiв на 10 тис. ойб в мiстi 1зюм у 3,2 разу бкьша, нiж у Великобурлуцькому райош. 1ндекс обсягу реаль зовано! продукци у 2013 р. по вцношенню до 2012 р. у м. Чугу!в був у 2,3 разу бкьший, нiж у м. Люботин [8, 9].
Зважаючи на викладене, Харювську область можна вцнести до такого типу територш, щодо яких
швестор приймае ршення про вкладення кошпв, звертаючи особливу увагу на мiсцевi територiальнi особ-ливостi. У даному дослцженш доцкьно розглянути саме мiсцевi фактори, що визначають обсяги швести-цш. Однак, безумовно, не можна недооцшювати вплив характеристик iнвестицiйного клiмату в Харювськш об-ластi, а також у цкому по УкраМ на прийняття ршення швесторами щодо вкладення кошпв.
Диференцiацiю мунiципальних одиниць Харювсько! областi за рiвнем швестицшно! привабливостi, на думку автора, дощльно здiйснювати з використанням методичних пiдходiв до розрахунку iндексу потенцiалу надходження прямих iноземних iнвестицiй, запропоно-ваних ШСТЛБ [14, 15, 16].
За методолоиею иЫСТЛО, переробленою та вдо-сконаленою у 2012 р., видкено чотири базових фактори швестицшно! привабливост певно! територи [15]:
1) привабливкть ринку;
2) цiна i яюсть робочо! сили, зокрема, !хня доступ-
нiсть;
3) наявнiсть необхцно! шфраструктури;
4) наявнiсть природних ресурсiв.
Вибiр змiнних для оцiнювання швестицшно! при-вабливостi мунщипальних одиниць Харювсько! обла-стi було здшснено на основi результатiв дослiджень Дж. Х. Данншга [13], Доповiдi про свiтовi швестици иЫСТАБ [15, с. 30], також запропоновано використання фактора «Безпека швестицшно! дiяльностi» [1] та врахо-вано можливкть отримання зiставних даних для райошв та мкт Харкшсько! област [8, 9] (табл. 1).
Для обгрунтування необхiдностi включення пев-них показникiв до складу загально! системи iндикаторiв швестицшно! привабливостi економiки регюну е до-цкьним бкьш детально розглянути сутшсть i особли-вост розрахунку обраних показникiв [11].
Фактори, шдикатори та показники швестицшно'Г привабливостi мунiципальних одиниць Xаркiвськоi областi
Фактор 1ндикатор Статистичнi показники
Приваблшсть ринку Розмiр ринку Обсяг реалiзованоl' продукцГ'' (тис. грн)
Купiвельна спроможнiсть Обсяг реалiзованоl' продукцГ'' на одну особу (тис. грн)
Потенцiйнi можливостi зростання ринку 1ндекс обсягу реалiзованоl' продукцГ', % до попереднього року
Цша i якiсть робочо! сили Витрати на робочу силу Середньомочна номшальна заробiтна плата працiвникiв, грн
Виробничi можливостi Ктьюсть зайнятих працiвникiв, тис.осiб
Здоров'я Ктьюсть вiдвiдувань за змiну амбулаторно-полiклiнiчних закладiв на 10000 населення
Наявысть необхiдноl' iнфраструктури Енергетика Споживання електроенергп, млн кВт • год.
Споживання електроенергп на одну особу, млн кВт • год.
Транспорт Довжина автомобтьних дор^ загального користування, км
Щтьшсть автомобiльних дорiг загального користування з твердим покриттям, км на 1000 км2
Загальна частка дор^ iз твердим покриттям, %
Наявнiсть природних ресурав Стьсько-господарсью ресурси Площа стьськогосподарських упдь у володiннi та користуваны сiльськогосподарських пiдпри£мств i господарств населення, тис. га
Експлуатацiя водних ресурсiв Використання свiжоT води, млн м3
Безпека iнвестицiйноl' дiяльностi Кримшальна Рiвень злочинностi, випадюв на 10000 осiб населення
Екологiчна Щтьшсть викидiв забруднюючих речовин в атмосферне повггря вiд стацiонарних та пересувних джерел забруднення, т на км2
Щтьшсть утворення вiдходiв (I - III клас небезпеки), т на км2
Першим i основним з показниюв, що увiйшли до першого фактора «Привабливiсть ринку», е об-сяг реалiзованоl продукци (товарiв, послуг). Вш характеризуе продукцiю, яка надшшла в даному перiодi на ринок i пiдлягае оплатi споживачами, визначаеться за цшою продажу вцвантажено! готово! продукци (то-варiв, послуг), що зазначена в оформлених документах як шдстава для розрахунюв з покупцями, за вирахуван-ням ПДВ [11].
Необхцшсть включення даного показника до складу загально! системи показникiв швестицшно! при-вабливостi мунiципальних одиниць пояснюеться тим, що, незважаючи на багаторазовий повторний рахунок, вш комплексно характеризуе емшсть регюнального ринку, тобто можливост збуту вироблених на шдпри-емствi товарiв i послуг, що е досить ктотним фактором при ухваленш рiшення про iнвестування. Природно, що бкьш високий обсяг реалiзовано! продукци розгля-даеться як перевага регюну-рецишента при здiйсненнi вкладень iнвесторами.
Обсяг реалiзованоl продукци на одну особу являе собою результат сшвставлення обсягу реалiзованоl продукци та середньо! чисельностi наявного населення ре-гюну [11]. Включення цього показника виправдане тим, що вш значною мiрою вiддзеркалюе доходи на душу населення й, вцповцно, його кушвельну спроможнiсть.
1ндекс обсягу реалiзовано! продукци - вцносний показник, що характеризуе змшу обсягу реалiзовано! продукци в поточному перiодi в порiвняннi з базисним. Включення даного показника до складу системи показ-
ниюв обумовлюеться тим, що вш е динамiчною характеристикою реалiзацil, тобто свiдчить про темпи розвитку ринку мунщипально! одиницi.
До другого фактора «Цша i яюсть робочо! сили» увiйшли такi показники, як середньомкячна (за рiк) номшальна заробiтна плата штатних працiвникiв, ккь-кiсть зайнятих працiвникiв i ккьюсть вiдвiдувань за змiну амбулаторно-полiклiнiчних закладiв.
Середньомiсячна номiнальна заробiтна плата штатних пращвниюв визначаеться дкенням суми на-рахованого фонду оплати працi за рж на середньорiчну кiлькiсть пращвниюв та 12 мкящв. Номiнальна заробп1-на плата - нарахування пращвникам у грошовiй та нату-ральнш формах за вiдпрацьований час або виконану роботу: тарифш ставки (посадовi оклади), преми, доплати, надбавки, а також iншi види оплати за невцпрацьова-ний час. Вона включае обов'язковi вiдрахування iз за-робiтно! плати працiвникiв: податок iз доходiв фiзичних осiб, внески на загальнообов'язкове державне пенсiйне та сощальне страхування [11].
Piвень заробiтно! плати ктотно впливае на потен-цшш витрати iнвестора при веденнi бiзнесу. Ре-гiони з низьким рiвнем оплати працi залучають iнвесторiв, осккьки дають можливiсть знизити витрати виробництва. Однак при цьому варто мати на увазь що рiвень заробпто! плати тiсно пов'язаний з доходами на душу населення, яю характеризують його платоспро-можний попит ь вiдповiдно, е важливим показником для залучення iнвестицiй.
Збкьшення зароб1тно! плати або 11 зменшення впливае на прям1 1ноземн1 швестищ! доти, поки 1снуе ефект взаемозалежност1 «кап1тал - праця» [12].
Ккьюсть зайнятих прац1вник1в визначають з ура-хуванням штатних, позаштатних 1 неоплачуваних (влас-ник1в, засновник1в п1дприемства та члешв !хн1х с1мей) прац1вник1в шдприемства.
Значення наведених показник1в для швестор1в по-лягае в тому, що вони комплексно характеризують наявшсть 1 як1сть робочо! сили.
Ще одним фактором 1нвестиц1йно'1 привабливо-ст1 мун1ципально'1 одиниц1 е «Наявн1сть необх1дно'1 шф-раструктури». Вагом1сть показник1в даного фактора визначаеться можливостями оцшки витрат на транс-портно-лог1стичн1 витрати, а також одержання додат-кових конкурентних переваг за рахунок бкьш оперативно! доставки товар1в 1 надання послуг потенцшним кл1ентам. Даний фактор може бути представлений по-казниками: споживання електроенерги (загального та на одну особу), довжина автомобкьних дор1г загального користування, щкьшсть автомобкьних дор1г загального користування з твердим покриттям, а також загальна частка дор1г 1з твердим покриттям.
До фактора «Наявшсть природних ресурйв» до-цкьно в1днести так1 показники, як площа скьськогос-подарських уг1дь у володшш та користуванн1 скьсько-господарських п1дприемств 1 господарств населення, а також використання св1жо'1 води. Оцшка природно-ресурсного потенц1алу не розкривае повшстю р1вень 1нвестиц1йно'1 конкурентоспроможност1 регюну, вона лише св1дчить про наявшсть ресурйв, розвиток яких сприятиме зростанню привабливост1 рег1ону.
Наступною компонентою швестицшно! прива-бливост1 е р1вень безпеки швестицшно! д1яль-ност1 (фактор «Безпека 1нвестиц1йно'1 д1яльнос-т1»). Даний фактор е одним 1з ключових при ухваленш р1шення про пряме шоземне 1нвестування, осккьки впливае не ткьки на можлив1сть одержання прибутку, але й на збереження 1нвестованого кашталу. Найважли-в1шими умовами безпеки швестицшно! д1яльност1 е по-л1тична та економ1чна стабкьшсть в кра'1н1.
Кримшальний аспект безпеки 1нвестиц1йно'1 д1-яльност1 в1ддзеркалюе р1вень злочинност1 (випадк1в на 10 000 ос1б населення), що характеризуе загальний р1-вень злочинност в даному рег1он1 та е важливим еле-ментом для швестор1в, як1 вимогливо ставляться до безпеки себе та свого б1знесу.
Для ощнювання еколог1чно'1 складово'1 безпеки швестицшно! д1яльност1 обрано показники: щкьшсть викид1в забруднюючих речовин в атмосферне пов1тря в1д стац1онарних 1 пересувних джерел забруднення та щкьшсть утворення в1дход1в. Вищезгадан1 показники е досить важливими з погляду швестора, осккьки загальна оцшка р1вня витрат на збереження навколишнього природного середовища е важливим елементом у за-гальнш систем1 показник1в 1нвестиц1йно'1 привабливо-ст1, а недотримання природоохоронного законодавства спричиняе досить значн1 санкщ! ф1нансового й адмшЬ-стративного характеру.
У ходi дослiдження швестицшно! привабливо-CTi мунiципальних одиниць використано офiцiйнi ста-тистичнi данi Головного управления статистики у Хар-ювсьюй областi [8, 9], а також адаптована методологш побудови iндексу потенщалу надходження прямих шо-земних швестицш (Inward FDI Potential Index), що ви-кладена у Доповщ про свiтовi швестищ! UNCTAD [15].
Упроведеному дослiдженнi iндекс потенцiалу ш-вестицшно! привабливостi було побудовано як незважене середне арифметичне нормованих значень обраних показникiв; нормування показникiв здшснювалось за формулою (1) - для стимуляторiв, за формулою (2) - для дестимуляторiв:
Ij =
Xj — min Xj
i=1
max Xj — min Xj
i=1 i=l
max xij — x.
i=l
ij
ij
max xH — min x.
(1)
(2)
i=l
ij
i=l
ij
де Xj - значення j-го показника (або фактора) для И мунщипально! одиницi;
k k
max Xj i min Xj - максимальне та мшмальне зна-i=1 i=1
чення j-го показника (або фактора), що використовував-ся для оцшки вцпов^ного шдексу для i-! мунщипально! одиницi, i = 1, k;
k - кiлькiсть мунiципальних одиниць, для яких розраховувався шдекс.
На основi узагальнено'1 статистично'1 шформаци за обраними статистичними показниками (див. табл. 1) з використанням MS Ехсе1 проведенi необхiднi розрахун-ки. Загальш та факторнi iндекси потенщалу швестицшно! привабливост мунiципальних одиниць Харювсько! областi, а також в1дпов1дш ранги наведено в табл. 2.
Урахування шдивкуальних особливостей кожного конкретного швестора може знайти свое вцображення через систему вагових коефiцiентiв, що задаються кожному з вищезгаданих факторiв експертним шляхом.
Для наочного представлення розподкення райо-нiв за двома факторами швестицшно! привабливосп, що щкавлять iнвесторiв, доцiльно будувати матрицю квартильного розподку.
Розподк мунiципальних одиниць Харювсько! об-ластi за рiвнем швестицшно! привабливостi на основi факторiв «Привабливiсть ринку» та «Наявнiсть необ-хцно! iнфраструктури» наведено в табл. 3.
Найвищий рiвень швестицшно! привабливост за обраними факторами мають м. Харюв, Харкiвський та Лозiвський район. Найнижчий - Коломацький район та м. 1зюм.
Безумовно, факторами, що були враховаш в досль дженщ визначення привабливостi територп для швес-тування не обмежуеться, i кожен фактор передбачае наявшсть iндикаторiв, що конкретизують потенцiал кожно! окремо! територп залежно вiд вимог iнвесторiв.
I
1ндекси потенщалу iнвестицiйноi' привабливостi та ранги мунiципальних одиниць ХарювськоТ областi за факторами
у 2013 р.
Мунщипальж одиниц1 Харк1вськоТ област Фактори ¡нвестицшно'Т привабливост1 Загальна оцшка
Приваблив1сть ринку Цша 1 яккть робочоТ сили Наявнкть необх1дноТ ¡нфраструктури Наявнкть природних ресурав Безпека швестицшноТ д1яльност1
1ндекс Ранг 1ндекс Ранг 1ндекс Ранг 1ндекс Ранг 1ндекс Ранг 1ндекс Ранг
м. Харк1в 0,668 2 0,661 1 0,632 2 0,518 3 0,598 32 0,615 1
м. 1зюм 0,121 32 0,187 15 0,275 33 0,010 30 0,632 31 0,245 33
м. Куп'янськ 0,229 18 0,367 6 0,519 3 0,009 31 0,774 26 0,379 22
м. Лозова 0,193 24 0,250 10 0,332 29 0,012 29 0,185 34 0,194 34
м. Люботин 0,225 21 0,269 9 0,281 32 0,006 32 0,893 9 0,335 27
м.Первомайський 0,355 4 0,155 17 0,301 30 0,004 33 0,740 28 0,311 30
м. Чугу'в 0,309 6 0,383 5 0,294 31 0,000 34 0,754 27 0,348 25
Балаклмський р-н 0,139 30 0,360 7 0,677 1 0,519 2 0,824 22 0,504 4
Барв1нк1вський р-н 0,180 27 0,124 20 0,414 17 0,432 6 0,806 23 0,391 18
Близнюк1вський р-н 0,225 19 0,086 31 0,419 15 0,439 5 0,903 6 0,415 12
Богодух1вський р-н 0,230 17 0,104 26 0,444 11 0,314 16 0,904 5 0,399 17
Бор1вський р-н 0,225 20 0,107 24 0,358 26 0,233 25 0,665 30 0,318 29
Валгавський р-н 0,262 14 0,106 25 0,410 19 0,283 19 0,850 17 0,382 19
Великобурлуцький р-н 0,201 23 0,089 29 0,482 6 0,364 10 0,998 1 0,427 8
Вовчанський р-н 0,188 25 0,103 27 0,460 8 0,482 4 0,878 13 0,422 9
Двор1чанський р-н 0,317 5 0,113 23 0,407 20 0,303 17 0,932 4 0,415 13
Дергач1вський р-н 0,371 3 0,185 16 0,444 10 0,229 26 0,878 12 0,421 10
Зачепил1вський р-н 0,139 31 0,088 30 0,371 25 0,241 24 0,784 25 0,324 28
Змпвський р-н 0,186 26 0,318 8 0,399 22 0,360 12 0,573 33 0,367 23
Золоч1вський р-н 0,266 13 0,092 28 0,414 16 0,278 21 0,850 18 0,380 20
1зюмський р-н 0,308 7 0,211 14 0,431 13 0,345 13 0,871 14 0,433 7
Кегич1вський р-н 0,171 29 0,122 21 0,400 21 0,245 23 0,836 19 0,355 24
Коломацький р-н 0,060 34 0,085 32 0,345 28 0,087 28 0,880 11 0,292 32
Красноградський р-н 0,068 33 0,412 3 0,515 4 0,280 20 0,805 24 0,416 11
Краснокутський р-н 0,207 22 0,057 34 0,350 27 0,263 22 0,828 21 0,341 26
Куп'янський р-н 0,279 12 0,234 11 0,387 24 0,339 14 0,831 20 0,414 14
Лоз1вський р-н 0,240 15 0,212 12 0,464 7 0,421 7 0,884 10 0,444 6
Нововодолазький р-н 0,306 8 0,126 19 0,414 18 0,322 15 0,898 8 0,413 15
Первомайський р-н 0,293 11 0,394 4 0,423 14 0,382 8 0,954 2 0,489 5
Печешзький р-н 0,232 16 0,141 18 0,084 34 0,107 27 0,900 7 0,293 31
Сахновщинський р-н 0,299 10 0,059 33 0,452 9 0,366 9 0,725 29 0,380 21
Харк1вський р-н 0,677 1 0,114 22 0,507 5 0,364 11 0,866 16 0,506 3
Чугу'вський р-н 0,305 9 0,449 2 0,435 12 0,637 1 0,869 15 0,539 2
Шевченк1вський р-н 0,176 28 0,212 13 0,387 23 0,296 18 0,938 3 0,402 16
Джерело: розраховано автором за [8, 9].
З одного боку, зазначеш фактори повинш роз-глядатися комплексно, з iншого боку - роль i значення кожного фактора ктотно залежить вiд iндивiдуальних особливостей швестора. Так, наприклад, якщо основною метою iнвесторiв е завоювання нових ринкiв або витiснення з кнуючих ринкiв конкурентiв, - збкьшу-еться значимiсть мiсткостi ринку, при цьому бкьшого
значення набувають таю шдикатори, як розмiр ринку, кушвельна спроможнiсть населення, перспективи (по-тенцшш можливостi) росту ринку i т. ш.
У тому випадку, якщо швестори мають за мету оргашзацш виробництва, i важливим фактором е зни-ження витрат виробництва, то у цьому випадку потен-цшними iнвесторами бкьш пильно дослiджуються такi
О ш
Матриця квартильного розподшу мунщипальних одиниць XapKiBCbKoi областi за piBHeM iнвестицiйноi' привабливостi вiдповiдно до фактов «Пpивабливiсть ринку» та «Наявнкть нeобхiдноi' iнфpастpуктуpи»
Рiвeнь швестицшноТ привабливосп за фактором «Наявнкть необхщноТ шфраструктури»
1 (високий) 2 3 4 (низький)
Рiвeнь швестицшноТ привабливосп за фактором «Привабливкть ринку» 1 (високий) м. Харюв Харювський р-н Лозiвський р-н Дер^вський р-н ЧугуТвський р-н 1зюмський р-н Нововодолазький р-н Дворiчaнський р-н м. Первомайський м. ЧугуТв
2 м. Куп'янськ Сахновщинський р-н Богодухiвський р-н Первомайський р-н Золочiвський р-н Валювський р-н Куп'янський р-н Печешзький р-н
3 Великобурлуцький р-н Вовчанський р-н Близнюювський р-н Змпвський р-н Борiвський р-н Краснокутський р-н м. Лозова м. Люботин
4 (низький) Балаклшський р-н Красноградський р-н Барвшювський р-н Кeгичiвський р-н Шевченшський р-н Зaчeпилiвський р-н Коломацький р-н м. 1зюм
1ндикатори, як витрати на робочу силу та и виробнич1 можливост1, наявн1сть необх1дно'1 енергетично'1, а також транспортно'1 1нфраструктури, в1дпов1дних природних ресурйв 1 т. 1н.
ВИСНОВКИ
Досл1дження 1нвестиц1йних процейв е центральною ланкою економжо-статистичного анал1зу на вси р1внях, а штегральна оцшка 1нвестиц1йно'1 привабли-вост1 - найбкьш об'ективним 1ндикатором розвитку економ1чно'1 системи. Цей ефект шдсилюеться ще й тим, що коло явищ 1 процейв, як1 анал1зуються при вивченш 1нвестиц1йно'1 привабливост1, узагальнюе в соб1 не ткь-ки економ1чн1, але й соц1альн1, пол1тичн1, техн1чн1 й ряд шших фактор1в, як1 впливають на розвиток економ1ки кра'1ни в цкому, окремого рег1ону або мкцевого ринку.
На думку автора, проводити анал1з та впорядку-вання окремих мун1ципальних одиниць рег1он1в Укра'1-ни в1дпов1дно до фактор1в 1нвестиц1йно'1 привабливост1 (приваблив1сть ринку, ц1на 1 яюсть робочо'1 сили, наяв-н1сть необх1дно'1 1нфраструктури, наявн1сть природних ресурйв, безпека швестицшноТ д1яльност1) доцкьно на основ1 1ндексу потенц1алу 1нвестиц1йно'1 привабливост1. Означений шдекс пропонуеться розраховувати як не-зважене середне арифметичне нормованих значень об-раних показник1в.
У подальших досл1дженнях доцкьною е апробац1я вск 1ндекс1в, розроблених Конференц1ею ООН з торпв-л1 1 розвитку, для оцшювання рег1онально'1 специф1ки швестування. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабець I. Г. Науково-техшчна складова швестицшноТ безпеки регюыв Укра'ши в умовах £вроiнтеграцГ'' / I. Г. Бабець // Економiчний вкник унiверситету : зб. наук. праць учених та астранпв. - Переяслав-Хмельницький : ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний уыверситет iм. Григорiя Сковороди», 2012. - Вип. 18/2. - 364 с. - С. 8 - 14.
2. 1щук С. О. Оцшювання швестицшноТ привабливосп регюну: методичний аспект / С. О. 1щук, Т. В. КулУч // Регюналь-на eKOHOMiKa. - 2010. - № 3. - С. 71 - 78.
3. Матвкнко П. В. Оцшка швестицшноТ' привабливос-Ti регюшв / П. В. Матвкнко // Економка та держава. - 2006. -№ 12. - С. 66 - 71.
4. Петровська С. А. Оцшки швестицшноТ' привабливосп регюну: порiвняльний пофакторний aнaлiз / С. А. Петровська // Мехашзм регулювання економки. - 2012. - № 2 (56). - С. 90 - 97.
5. Тарбукша О. М. Огляд кнуючих методичних пiдходiв до оцшювання швестицшноТ' привабливосп регюну / О. М. Тарбукша // Формування ринкових вщносин в УкраТш. - 2008. -№ 6. - С. 123 - 127.
6. Уманець Т. В. Оцшка швестицшноТ' привабливосп регюну за допомогою штегральних шдекав / Т. В. Уманець // Еко-номка та прогнозування. - 2006. - № 4. - С. 133 - 145.
7. Швець В. Я. Анaлiз швестицшного шмату в економр УкраТни та шляхи його покращання / В. Я. Швець // Економiчний нобeлiвський вкник. -2014. - № 1 (7). - С. 502 - 508.
8. Харювська область у 2013 роц : стат. щорiчник / Головне управлшня статистики у Харювськш обласл ; за ред. О. Г. Ма-монтовоТ. - Х., 2014. - 492 с.
9. Мiстa та райони ХaркiвськоТ' обласл в 2013 роц : стат. щорiчник / Головне упрaвлiння статистики у Харювськш облас-тi ; за ред. О. Г. МамонтовоТ. - Х., 2014. - 369 с.
10. Статистична шформа^я. Державна служба статистики УкраТни [Електронний ресурс] // Офщшний сайт держав-ноТ служби статистики УкраТни. - Режим доступу : http://www. ukrstat.gov.ua
11. Методолопчш положення зi статистики. Державна служба статистики УкраТни [Електронний ресурс] // Офщшний сайт державноТ служби статистики УкраТни. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/titul.html
12. Cushman D. O. The Effects of Real Wages and Labor Productivity on Foreign Direct Investment / D. O. Cushman // Southern Economic Journal. - 1987. - Vol. 54. - № 1. - P. 174 - 185.
13. Dunning J. H. Multinational Enterprises and the Global Economy. - Workingham : Addison-Wesley, 1993. - P. 127 - 130.
14. World Investment Report 2002 - Transnational Corporations and Export Competitiveness, 17 Sep. 2002 / United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD) [Electronic resource]. - Mode of access : http://unctad.org/en/pages/Publica-tionArchive.aspx?publicationid=658
15. World Investment Report 2012 - Towards a New Generation of Investment Policies, 05 Jul 2012 / United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD) [Electronic resource]. -Mode of access : http://unctad.org/en/pages/PublicationWebflyer. aspx?publicationid=171
16. World Investment Report 2013 - Global Value Chains: Investment and Trade for Development / United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD) [Electronic resource]. - Mode of access : http://unctad.org/en/PublicationsLibrary/wir2013_en.pdf
Науковий керiвник - Соболев В. М., доктор економiчних наук, професор, завщувач кафедри статистики, обл^ та аудиту Харгавського нацюнального ушверситету iMeHi В. Н. Каразша
REFERENCES
Babets, I. H. "Naukovo-tekhnichna skladova investytsiinoi bezpeky rehioniv Ukrainy v umovakh ievrointehratsii" [Scientific and technical component of investment security regions of Ukraine in terms of European integration]. Ekonomichnyi visnyk universytetu, no. 18/2 (2012): 8-14.
Cushman, D. O. "The Effects of Real Wages and Labor Productivity on Foreign Direct Investment". Southern Economic Journal, vol. 54, no. 1 (1987): 174-185.
Dunning, J. H. Multinational Enterprises and the Global Economy. Workingham: Addison-Wesley, 1993.
Ishchuk, S. O., and Kulinich, T. V. "Otsiniuvannia investytsiinoi pryvablyvosti rehionu: metodychnyi aspekt" [Evaluation of investment attractiveness of the region: methodological aspect]. Rehio-nalnaekonomika, no. 3 (2010): 71-78.
Kharkivska oblast u 2013 rotsi [Kharkiv region in 2013]. Kharkiv, 2014.
Mista ta raiony Kharkivskoi oblasti v2013 rotsi [Cities and villages Kharkiv region in 2013]. Kharkiv, 2014.
"Metodolohichni polozhennia zi statystyky" [Methodological provision of statistics]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/titul.html
Matviienko, P. V. "Otsinka investytsiinoi pryvablyvosti rehioniv" [Evaluation of investment attractiveness of regions]. Ekonomika ta derzhava, no. 12 (2006): 66-71.
Petrovska, S. A. "Otsinky investytsiinoi pryvablyvosti re-hionu: porivnialnyi pofaktornyi analiz" [Evaluation of investment attractiveness of the region: comparative factor-specific analysis]. Mekhanizm rehuliuvannia ekonomiky, no. 2 (56) (2012): 90-97.
"Statystychna informatsiia" [Statistical information]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua
Shvets, V. Ya. "Analiz investytsiinoho klimatu v ekonomitsi Ukrainy ta shliakhy ioho pokrashchennia" [Analysis of the investment climate in Ukraine's economy and ways to improve it]. Ekonomichnyi nobelivskyi visnyk, no. 1 (7) (2014): 502-508.
Tarbukina, O. M. "Ohliad isnuiuchykh metodychnykh pidk-hodiv do otsiniuvannia investytsiinoi pryvablyvosti rehionu" [Review of existing methodological approaches to the evaluation of investment attractiveness of the region]. Formuvannia rynkovykh vidnosyn vUkraini, no. 6 (2008): 123-127.
Umanets, T. V. "Otsinka investytsiinoi pryvablyvosti rehionu za dopomohoiu intehralnykh indeksiv" [Evaluation of investment attractiveness of the region by means of integral indices]. Ekonomika taprohnozuvannia, no. 4 (2006): 133-145.
"World Investment Report 2002 - Transnational Corporations and Export Competitiveness". http://unctad.org/en/pages/ PublicationArchive.aspx?publicationid=658
"World Investment Report 2012 - Towards a New Generation of Investment Policies". http://unctad.org/en/pages/Publica-tionWebflyer.aspx?publicationid=171
"World Investment Report 2013 - Global Value Chains: Investment and Trade for Development". United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD). http://unctad.org/en/Publi-cationsLibrary/wir2013_en.pdf
<
О ш
