CC BY
47
УДК 338.001.36: 355.015 JEL: С43; P51
СТАТИСТИЧН1 ПРОФ1Л1 М!Л!ТАРИЗАЦ!1 ГЛОБАЛЬНОГО ПРОСТОРУ
©2019
ЕР1НА А. М.
УДК 338.001.36:355.015 JEL: С43; P51
£рша А. М. Статистичш профiлi мштаризацп глобального простору
Посилення военно} напруги, змна систем озброень, форм i способ1в протиборства тдживлюють зростання попиту на озброення та нарощення вшськових витрат практично в усх регюнах свту. Без усвiдомлення реального рiвня вйськовоi могутност'! кран, динамши ix змн i напрямiв по-дальшого розвитку неможливо вибудувати досконалу системузабезпечення национально! безпеки, конкретизувати ймовiрнi вшськово-полтичт загрози, розробити жтрументи протидИ цим загрозам i сценарИix нейтрал'ваци. Мета статт'> - висвтлити сучасш закономiрностi переб^у процеав мМтаризацп на глобальному р'вш, виявити регюнальш та нацiональнi особливостi мттаризаци, зд'шснити компаративний анал'в вйськовоi могутностi та боездатностi армй геополтичних грав^в. Спираючись на бази даних мiжнародниx аналтичних центрiв, як в той чи шшш споаб пов'язаш iз системами безпеки й оборони (SIPRI, BICC, IISS та т.), у статт'> висвтлено глобальн тенденци та регональн особливостi нарощення оборонних бюджет'в як детермiнанти вйськовоiмогутностi кран i боездатностi !хшх армй. Вим'рювання та мiжнарод-нi пор'вняння багатоаспектних процеав м^таризацИ (рунтуються на шдикаторах мiжнародниx рейтингових систем: вйськовоiмогутностi кра!н i боездатностi армй - на основi Global Firepower (GFP), мЫтарного навантаження на економшу та сусп'льство в цлому - на основi Global Militarization Index (GMI). Розглядаються також методологiчнi аспекти формування названих мiжнародниx рейтингiв, наводяться результати позицонування в рейтингах топових кра!н та Украни, яка вже п'ять рот потерпае вiд росшсьт гiбридноi агреси.
Ключов'! слова: процеси мЫтаризацп, оборонний бюджет, шдикатори вйськовоiмогутностi крат, мЫтарне навантаження на економку та сусп'льство.
Рис.: 3. Табл.: 3. Ббл.: 10.
£рна Антонна Михайл'юна - доктор економiчниx наук, професор, професор кафедри статистики та демографи, Кивський нацональний ушвер-
ситет 'теш Тараса Шевченка (вул. Володимирська, 60, Кию, 01033, Украна)
E-mail: am_yerina@ukr.net
ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3765-4441
УДК 338.001.36:355.015 JEL: С43; P51
Ерина А. М. Статистические профили милитаризации глобального пространства
Усиление военной напряженности, изменение систем вооружений, форм и способов противоборства подпитывают увеличение спроса на вооружение и наращивание военных расходов практически во всех регионах мира. Без осознания реального уровня военной мощи стран, динамики их изменений и направлений дальнейшего развития невозможно выстроить совершенную систему обеспечения национальной безопасности, конкретизировать возможные военно-политические угрозы, разработать инструменты противодействия этим угрозам и сценарии их нейтрализации. Цель статьи - осветить современные закономерности протекания процессов милитаризации на глобальном уровне, выявить региональные и национальные особенности милитаризации, осуществить компаративный анализ военной мощи и боеспособности армий геополитических игроков. На основе данных международных аналитических центров, которые так или иначе связаны с системами безопасности и обороны (SIPRI, BICC, IISS и др.), в статье освещены глобальные тенденции и региональные особенности увеличения оборонных бюджетов как детерминанты военной мощи стран и боеспособности их армий. Измерение и международные сравнения многоаспектных процессов милитаризации основаны на индикаторах международных рейтинговых систем: военная мощь стран и боеспособность армий - на основе Global Firepower (GFP); милитарная нагрузка на экономику и общество в целом - на основе Global Militarization Index (GMI). Рассмотрены также методологические аспекты формирования названных международных рейтингов, показаны результаты позиционирования в рейтингах топовых стран и Украины, которая уже пять лет страдает от российской гибридной агрессии. Ключевые слова: процессы милитаризации, оборонный бюджет, индикаторы военной мощи государства, милитарная нагрузка на экономику и общество. Рис.: 3. Табл.: 3. Библ.: 10.
Ерина Антонина Михайловна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры статистики и демографии, Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01033, Украина) E-mail: am_yerina@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3765-4441
UDC338.001.36:355.015 JEL: C43; P51
Yerina A. M. The Statistical Profiles Regarding the Militarization of the Global Space
Increased military tensions, changes in weapons systems, forms and methods of confrontation are fuelling increased demand for armaments and increased military spending in virtually all regions of the world. Without an awareness of the real level of the military power of countries, the dynamics of their changes and the directions of further development, it is impossible to build a perfect system of national security, to specify possible military and political threats, develop instruments to counter these threats and the scenarios how to neutralize them. The article is aimed at highlighting the current patterns of militarization processes at the global level, identifying both regional and national features of militarization, carrying out a comparative analysis of military power and combat capability of the armies that are at disposal of the geopolitical players. Based on data from international analytical centers, which are in one way or another related to security and defense systems (SIPRI, BICC, IISS, etc.), the article highlights global trends and regional features of increasing the defense budgets as determinants of the military power of countries and the combat capability of their armies. Measuring together with the international comparisons of the multifaceted militarization processes are based on indicators of the international rating systems: the military power of countries and the combat capability of armies - based on Global Firepower (GFP); the militarized burden on the economy and society as a whole, based on the Global Militarization Index (GMI). The methodological aspects of the formation of these mentioned international ratings are also considered, the results of positioning in the rankings for the top countries and Ukraine, which has been suffering from Russian hybrid aggression for five years, are displayed.
Keywords: militarization processes, defense budget, indicators of the military power of the State, militarized burden on the economy and society. Fig.: 3. Tabl.: 3. Bibl.: 10.
Yerina Antonina M. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Statistics and Demography, Taras Shevchenko National University of Kyiv (60 Volodymyrska Str., Kyiv, 01033, Ukraine) E-mail: am_yerina@ukr.net ORCID: http://orcid.org/0000-0002-3765-4441
Сучасний CBiT обтяжений pi3Horo роду конфлк-тами. Через низку нерозв'язаних глобальних проблем сучасностГ знижуеться миролюб-шсть, посилюеться нестабiльнiсть i конфлiктний по-тенцiал, на тлi !х постають новГ загрози та виклики мiжнароднiй системi безпеки [1; 2]. 1нстинкт сус-п1льного самозбереження змушуе суб'екпв свГто-господарських зв'язкiв реагувати на широкий спектр поточних i потенцшних загроз нацiональним штер-есам, зокрема у военнш сферi, зб1льшувати витрати на потреби оборони, нарощувати й модершзувати сво! збройнi сили. Посилення военних загроз на перший план виводить концепт вшськово! могутностГ як одного з ключових елеменпв обороноздатност кра!ни, 11 спроможностi протистояти потенцшному противнику, просувати сво! нащональш iнтереси та досягати геополiтичних щлей. На особливому зна-ченнi оборонно! (военно!) могутностi як фактора на-цiональноi безпеки будь-яко!' кра!ни свГту наголошуе А. Качинський [3, с. 90].
Шдпорядкування ус1х сфер життедiяльностi сусп1льства ц1лям змiцнення вiйськовоi могутнос-тi кра!ни трактуеться як мштаризащя. Посилення ролi вiйськового сектора в системi нацiонального господарства нерозривно пов'язано з економiчним потенцiалом кра!ни: надмiрно високi темпи його на-рощування спричиняють диспропорцГ! в економiцi та створюють напругу у видатковш частиш державного бюджету; iгнорування ж розвитку вшськового сектора може спричинити фундаментальш проблеми в безпековiй сферi кра!ни. Без усвiдомлення реального рГвня вшськово! могутностГ кра!ни та мштарного тягаря на економiку й суспкьство неможливо вибу-дувати досконалу систему забезпечення нацiональноi безпеки, конкретизувати ймовГрш вшськово-полГтич-нГ загрози, розробити методи та шструменти протидГ! цим загрозам i сценарГ! !х нейтралГзацГ! [4, с. 24-25]. Усе це актуалГзуе необхГднГсть дослГдження процесГв мштаризаци на вс1х и рГвнях (глобальному, регюналь-ному та нацГональному), закономГрностей формуван-ня вГйськово! могутностГ окремих кра!'н i визначення позицГ! кожно! з них у глобальному простора
Лiтературний огляд i мiжнародний досв1д. МонГторинг процесГв мштаризаци здГйснюють мГж-народнГ оргашзацГ! та ГнформацГйно-аналГтичнГ цен-три, якГ в той чи шшш спосГб пов'язанГ Гз системами безпеки й оборони, зокрема: Стокгольмський мГж-народний шститут дослГдження миру (Stockholm International Peace Research institute - SIPRI), МГж-народний шститут стратепчних дослГджень зГ штаб-квартирою в Лондон (International Institute for Strategic Studies - IISS), Бонський МГжнародний центр кон-версш (Bonn International Conversion Center - BICC), 1нститут економГки i миру в Одне! (The Institute for economics and peace - IEP), регюнальш та нащональш установи аналопчного спрямування.
Бази даних, щорГчники, аналГтичнГ огляди та шш публшаци м1жнар одних аналГтичних центрГв мГстять ГнформацГю щодо витрат на оборону (military expenditure), економГчний тягар мштарних витрат, боездатнГсть армш, виробництво i трансфер осно-вних видГв озброень, позицГонування кра!н у свГтовш системГ координат. Вагомий внесок у розробку теоре-тико-методологГчних засад i прикладних аспектГв дослГдження процесГв мштаризаци зробили: група до-слГдникГв Програми SIPRI AMEX на чолГ з Од ФлГрант (Aude Fleurant), експерти Програми з питань оборони та военного аналГзу IISS пГд керГвництвом БастГона Гигер1ха (Bastian Giegerich), дослГдники мГжнарод-ного центру BICC, передуам М. М. Мутчер (Max M. Mutschler). Серед вГтчизняних науковщв, предметом дослГдження яких е сучасш проблеми нащонально! безпеки та вГйськово! могутностГ, вГдзначимо, пе-редуам, працГ В. Бадрака, В. Горбулша, О. Власюка, С. Згурця, А. Качинського, 6. Магди. ЕкономГчну складову мштаризаци, !! вплив на економГчне зрос-тання дослГджували, зокрема, I. Майдич, 6. Майо-вець, Р. Пустовшт, О. Черняк.
Мета статтГ - здГйснити спробу, спираючись на статистичш джерела мГжнародних органГзацГй, ви-свГтлити сучасний перебГг процесГв мштаризаци на глобальному рГвш, здГйснити компаративний аналГз боездатностГ армГй та мштарного навантаження на економшу та сусшльство.
МетодологГчний апарат оцГнки вГйськово! могутностГ кра!н, напрацьований експертами мГжнародних органГзацГй, достатньо рГзно-плановий i базуеться на застосуваннГ як суто кшюс-них, об'ективних показникГв, так i апарату експертно-го оцшювання. Через вГдсутнГсть нормативного шд-ходу до вимГрювання ступеня мштаризаци провГдну роль вГдГграе порГвняння вГйськово! могутностГ окремих кра!н i боездатностГ !хнк армГй як специфГчних шдсистем сусп1льства. Важливим джерелом шформа-цГ! щодо потенцГалу й розвитку окремих кра!н за будь-яким профГлем е мГжнароднГ рейтинги, а критерГем упорядкування кра!н виступае багатовимГрна рейтин-гова оцГнка, яку називають шдексом. В арсеналГ ш-струментГв компаративного аналГзу вГйськово! могутностГ числиться декшка загальновизнаних ГндексГв, серед них: Глобальний Гндекс мГлГтаризацГ! - Global Militarization Index (GMI), Глобальний Гндекс боездатностГ армш - Global Firepower (GFP), Глобальний Гндекс миролюбностГ - Global Peace Index (GPI) та ш.
Детермшантою вГйськово! могутностГ кра!ни е оборонний бюджет, у якому передбачеш фшансо-вГ ресурси на утримання, озброення та техшчне забезпечення збройних сил, на операцшш витрати, вшськове будГвництво, науковГ дослГдження та роз-робки. Посилення военно! напруги, змша систем озброень, форм i способГв протиборства шдживлю-ють зростання попиту на озброення та нарощення
вшськових витрат практично в уах регюнах свiту. Рис. 1 унаочнюе хвилеподiбну динамiку глобальних мiлiтарних витрат, яка за 2008-2018 рр. апроксиму-еться полiномом 3-го ступеня.
Заслуговують на увагу коло учасникш i трива-лiсть висхiдноi та спадно! динамки мштарних витрат. Початок ХХ1 ст. ознаменувався збкь-шенням свiтових витрат на оборону, i така динамка була характерна для вск ключових геополiтичних гравцiв: США, Китаю, Роси, краш Захiдноi бвропи та Близького Сходу. Напрям динамки витрат змшився у 2011 р. шсля виведення вшськового контингенту США з 1раку. В перiод спадно! динамiки простежу-валися двi рiзноспрямованi тенденци. З одного боку, зменшувалися витрати на оборону в провкних кра-!нах НАТО (США, Великобританiя, Нiмеччина, 1та-лiя), з iншого - зростання цш на нафту посилювало процеси мштаризаци у крашах - експортерах нафти: за 2008-2015 рр. Сауддвська Аравiя зб1льшила вш-ськовi витрати на 97%, Алжир - на 165%, Росш - на 91%, Азербайджан - на 81%. У Кита! темпи зростання вшськових витрат сшввкносилися з темпами зростання ВВП [5].
Збройний конфлкт у Сири, анекск Криму Ро-сшю та розгортання бойових дiй на сходi Украши у 2014 р. загострили ситуащю з безпекою на Близькому Сходi та в бврош, спричинили новий, бiльш потуж-ний виток нарощення вiйськових витрат. У крашах Схiдноi бвропи i Балти прирiст витрат на оборону за останш п'ять рокiв коливався в дкпазош вiд +69% в Угорщиш до +160% у Литвi. Украша за цей перiод зб1льшила вiйськовi витрати на 53,0% i у 2018 р. з об-сягом $ 4,88 млрд поска 39 мкце у свiтовому рейтингу кра!н [5].
Глобальнi витрати на оборону за 2018 р. зросли на 2,6%. США вперше з 2010 р. збкьшили свш обо-ронний бюджет на 4,6%, Китай та Пкденна Корея - на 5,0%, 1ндш - на 3,1%, Туреччина - на 24,0%. Роск, на-впаки, скоротила сво! военш витрати: у 2017 р. - на 22,3%, у 1918 р. - на 3,5%, що в експертному середовищi пов'язують з падшням цш на нафту i санкцшми [5; 6].
Глобальнi витрати на оборону у 2018 р. сягну-ли $1822 млрд, на одного жителя планети припадало $239. Беззаперечним лкером у списку кра!н залиша-ються США з оборонним бюджетом $649 млрд, що становить 35,6% свкового обсягу витрат. Другу по-зицш утримуе Китай ($250 млрд). До топ-5 краш за розмiром витрат на оборону потрапили також: Сау-дiвська Аравiя, Iндiя та Францш. Росiя з оборонним бюджетом $61,4 млрд вибула к топ-п'япрки i пос1ла шосту позицiю (табл. 1).
Таблиця 1
Витрати на оборону в провiдних краТнах св^у у 2018 р.
Вiйськовi
КраТна витрати в поточних цшах, $млрд У % до глобального обсягу У% до ВВП
США 649 35,6 3,2
Китай 250 13,7 1,9
Саудiвська Аравiя 67,6 3,7 8,8
66,5 3,7 2,4
Францiя 63,8 3,5 2,3
Росiя 61,4 3,4 3,9
Джерело: складено за даними [5;
Витрати, $ млрд
у = 0,8048х3 - 11,449х2 + 4б,21бх + 1660,9
2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 Р1к
Рис. 1. Динамка глобальних мЫтарних витрат за 2009-2018 рр., млрд дол. США, у постшних цшах 2017 р. Джерело: складено за даними [5].
В аналiзi процеав мштаризаци важливi як су-марш витрати на оборону, так i спiввiдношення ix з валовим внутршшм продуктом (ВВП). Саме це ств-вiдношення використовують як вимiрник мштарно-го навантаження на економшу, так званий «вшсько-вий тягар». У 2018 р. на глобальному рiвнi середня ставка мштарних витрат до свiтового ВВП становила 2,1% при значному цифровому розривь Найвищий рiвень був на Близькому Сходi - у середньому 4,4%, найнижчий - на американському континент - 1,4%. Серед топових кра'ш мштарне навантаження еконо-мiки варгое вiд 0,9% в Япони до 8,8% у Саудiвськiй Арави. Китай на потреби оборони у 2018 р. видкив 1,9% в1д ВВП, Iндiя - 2,4% (див. табл. 1).
У крашах НАТО задекларовано нормативний рiвень асигнувань на оборону вкносно ВВП - 2,0%. Наразi серед европейських краш альянсу цю норму виконують вiсiм: Великобританiя, Франщя, Грецiя, Ру-мунiя, Польща, Естонiя, Латвiя i Литва [7]. У Роси мь лiтарне навантаження на рiвнi 3,9% значно перевищуе европейський рiвень краш НАТО. Майже на такому рiвнi (3,8%) вiйськовий тягар тисне на економжу Укра-ши, яка стала об'ектом росiйськоi пбридно! агреси.
Призначення вiйськових витрат - забезпечити обороноздатшсть краiни, боездатнiсть ii арми. Порiвняння вшськово'1' могутностi краш свiту здiйснюють на основi iндикаторiв рейтингово! системи Global Firepower Index (GFP). 1ндекс GFP -один з найбкьш вiдомих i авторитетних iндексiв, який об'еднуе 55 рiзнопланових, переважно ккьшс-них показнишв. Пiд порiвняння, крiм оборонного бюджету, потрапляють: чисельнiсть кадрового складу армш i ii резерву, ккьшсть рiзних видiв озброення, якi забезпечують оптимальний баланс бойового ура-ження (лиаки i гелiкоптери, вiйськовi корабл^ танки, артилерiя, iнша вiйськова техшка), а також iншi фак-тори, що впливають на боездатнiсть арми (географiч-не положення, доступ до природних ресурсш, лопс-тика, фшанси). При цьому для бкьшо! об'ективност оцiнок застосовують систему бонусних i штрафних
балiв. Бонуси (+) нараховують, зокрема, за наявнiсть ядерно! збро!, членство в НАТО, обсяги видобут-ку i споживання нафти. Шдставою для нарахування штрафiв (-) е нерозвинений флот у кра!нах, якi мають вихiд до моря, розмiр державного боргу, стан тран-спортно! iнфраструктури, надмiрне споживання нафти тощо. Складовi iндексу СЕР унаочнюе рис. 2.
Алгебра!чно iндекс СЕР мае форму десятково-го дробу з чотирма знаками шсля коми. Чим менший iндекс, тим могутшшою визнаеться армiя. Топ-5 най-могутшших армiй свiту за версiею СЕР-2019 наведено в табл. 2. Рейтинг очолили США з шдексом 0,0615; першу п'япрку замикае Францiя з шдексом 0,1584, на останньому, 137 мшщ перебувае Бутан з шдексом 6,3988.
Ключовим компонентом вшськово! могутнос-тi кра!ни е людськi ресурси, чисельшсть яких впливае i на ккьшсть вiйськовослужбовцiв, i на резервний запас. Першi позици в рейтингу СЕР-2019 посiдають кра!ни з найбкьшою чисельнiстю населення: Китай, Iндiя, США, Росiя. Армiя США не найбкьша за чисельнiстю, але наймогутшша за на-явним озброенням, випереджае iншi кра!ни за по-тужшстю вiйськово-повiтряних i морських сил. Абсолютна перевага арми США - в ккькост авiаносцiв, якi поеднують можливосп високоманеврово! плат-форми та бойово! авiацГí, що значно шдвищуе опера-цiйну мiць вiйськових сил кра!ни.
Другу позицiю в рейтингу могутносп армiй по-сiдае Росш. Серед особливих «плюсiв» росшсько! арми - найбкьша ккьшсть бронетехнки та контроль держави над великими запасами нафти, що значно покращуе мiсце кра!ни в рейтингу, а також бонуси за наявшсть ядерно! збро!. На третш позици Китай з найчисленшшою армiею. До того ж, Китай другий у свт за витратами на оборону, за кiлькiстю бойових таншв i субмарин, мае третш за величиною парк вш-ськових лиашв.
Укра!на в рейтингу армш свиу з iндексом 0,5082 поскае 29 мiсце, за бойовою потужшстю повiтряних
Вшськово-морський флот
Global Firepower I Оборонний бюджет, Index, GFP j м1жнароды резерви, державний борг
Географ1я, видобуток i споживання нафти, лопстика
Рис. 2. C^aAOBi шдексу Global Firepower (GFP)
Таблиця 2
Топ-5 краж за бойовою потужнктю армш у рейтингу GFP-2019
Складовi могутностi apMii США Роая Китай lндiя Франтя
1ндекс GFP 0,0615 0,0639 0,0673 0,1065 0,1584
Активний вмськовий персонал, тис. oci6 1 281,9 1 013,6 2 183,0 1 362,5 205,0
Загальнi пoвiтрянi сили, од. 13 398 4 078 3 187 2 082 1 248
Винищувачi 2 362 869 1 222 520 273
Штурмова авiацiя 2 831 1 459 1 564 694 273
Гелiкoптери 5 760 1 485 1 004 692 566
Бoйoвi танки 6 287 21 932 13 050 4 184 406
Броньоваш бoйoвi машини 39 223 50 049 40 000 2 815 6 300
Ракетнi ny^oBi установки 1 056 3 860 2 050 266 12
Вiйськoвo-мoрський флот, од. 415 352 714 295 118
Авiанoсцi 24 1 1 1 4
Субмарини 68 56 76 16 10
Ядернi боеголовки* 6 185 6 500 250 130-140 300
Джерело: складено за даними [8]; * - [9, с. 11].
сил - 42-е, за ккькштю броньованих бойових машин та самохГдно! артилерГ! - 5-е, ракетних пускових установок - 9-е, таншв - 12-е. Водночас нараховуються штрафш бали за малорозвинений морський флот, надмГрне споживання нафти i великий за розмГром державний борг [8].
Оперуючи абсолютними показниками вш-ськово-економГчного потенцГалу, Гндекс GFP надае ушкальну аналГтичну презентацГю вш-ськово! могутносп кра!н свГту. Не можна оминути i його недолГки: по-перше, укладачГ Гндексу всю увагу придГляють илькосп озброень, Ггноруючи вагомГ вГд-мшност в !х якостГ; по-друге, Гндекс не вГдображае вГйськово! могутностГ в повному обсязГ, оск1льки не враховуе ядерну зброю, яка ниш е головним козирем у геополГтищ. За даними SIPRI, глобальний арсенал ядерно! збро! станом на червень 2019 р. становив 14 465 боеголовок, з них понад 90% знаходиться на озброенш США i РосГ! (див. табл. 2).
На вГдмшу вГд Гндексу Global Firepower, який ха-рактеризуе вшськову могутшсть краш за допомогою абсолютних величин (витрати на оборону, вшськовий персонал, наявшсть у бойовому станГ рГзного виду озброень тощо), МГжнародний центр конверсГ! у Бон-нГ (В1СС) з використанням Global Militarization Index (GMI) оцшюе вГйськовий тягар на економку та сус-п1льство в цкому, оперуючи вГдносними величинами.
В шдека GMI шГсть базових показникГв у фор-мГ вГдносних величин об'еднуються в три субшдекси: вГйськовГ витрати - Military Expenditure, активний вГйськовий персонал - Military Personal та наявшсть важких озброень - Heavy Weapons. Показники пер-шого субшдексу визначаються сшввГдношенням вшськових витрат з валовим внутршшм продуктом
(ВВП) i витратами на охорону здоров'я; другий суб-iндекс представлений вiдношенням шлькосп вш-ськового та паравiйського персоналу до загально! чисельностi населення i до кiлькостi лiкарiв, а також в^ношенням кiлькостi резервiстiв до загально! чи-сельностi населення; третiй субшдекс характеризуе рiвень навантаження населення важким озброенням, що е в розпорядженш збройних сил кра!ни (броне-техшка, артилер1я калiбру понад 100 мм, бойовi мта-ки та бойовi кораблi всiх класiв i тишв). Субiндекси та базовi показники СЫ1 представленi на рис. 3, у дужках наведен ваговi коефщенти iндикаторiв (базових показникiв), якi застосовують при !х об'еднаннi.
Методика агрегування рiзних за масштабом iндикаторiв передбачае такi покроковi процедури: 1) замша первинних значень десятковими логарифмами; 2) конвертацш останшх в едину оцшну шкалу з використанням критерш мшь макса; 3) згортка конвертованих значень показнишв у пiдсумковий шдекс СЫ1 (з використанням ваг, яш надаються експертами В1СС); 4) нормування зваже-них значень за шкалою вк 0 до 1000.
Порiвнюючи витрати на оборону з витратами на охорону здоров'я (у процентах до ВВП), зктавляю-чи загальну шльшсть вшськовослужбовщв з чисель-шстю лiкарiв i населення в щлому, а також кiлькiсть важких озброень - з шльшстю жителiв кра!ни, СЫ1 по сутi вимiрюе важливкть i значущiсть «вiйськовоi машини» в житп держави та суспiльства. Бкьш мiлi-таризованими визнаються тi кра!ни, в яких на оборону видкяеться вiдносно бiльше ресурсiв, шж на iншi сфери суспiльства.
В1СС класифiкуе кра!ни за рiвнем мштаризаци на п'ять груп: вiд дуже високого до дуже низького.
<с
0
1
о С
о
<
Ш
Military Expenditures
• Вщношення вшськових витрат до ВВП (5) .
• Сптвщношення вшськових витрат i витрат на охорону
^здоров'я (3)
Heavy Weapons
Вiдношення сумарноТ кiлькостi важкого озброення до загальноТ чисельностi населення (4)
Military Personnel
• Вщношення вiйськового та паравшськового персоналу до загальноТ чисельностi населення (4).
• Частка резервних сил
у загальнш чисельностi населення (2).
• Стввщношення чисельностi вiйськового i паравiйськового персоналу та чисельностi лiкарiв (2)
Рис. 3. Субiндекси та базовi показники Global Militarization Index (GMI)
У рейтингу GMI-2018 Гз 155 кра!н 109 належать до груп з високим i дуже високим рГвнем мштаризаци (GMI > 0,600). НайбГльш м1лГтаризованими вияви-лися: 1зра!ль, СГнгапур, ВГрменГя. У топ-10 мштари-зованих кра!н потрапляють також Роая та БГлорусь (табл. 3). За час збройного протистояння з Роаею на Донбаа укрГпилися мштаристсьй позицГ! Укра!ни -у рейтингу GMI-2018 Укра!на пос1ла 14 мГсце, шдняв-шись порГвняно з 2013 р. на 8 сходинок.
У кожно! кра!ни сво! прГоритети i тригери для посилення вГйськово! могутностГ, модершзаци збройних сил i збкьшення оборонного бюджету. 1н-тенсифГкацГя процеск мштаризаци на глобальному рГвнГ та зростання попиту на озброення закономГрно призводять до загострення економГчних, сощальних i полГтичних проблем, до зрушень у глобальному та регГональному баланс сил, ставлять пГд загрозу без-
пеку людства. Отже, забезпечення системи глобально! стабкьносп та безпеки покладаеться на демш-таризацГю.
ВИСНОВКИ
Процеси мштаризацГ! надзвичайно складнГ й багатоаспектш, !х вимГрювання та мГжнародш порГв-няння Грунтуються на багатовимГрних статистичних оцГнках (Гндексах), якГ е шдставою для позицГонування кра!н у свковш системГ координат. Можна дискутува-ти щодо методики складання того чи шшого рейтингу, але саме на основГ рейтингових систем можна вияв-ляти «вузькГ мГсця» в системГ обороноздатностГ кра!н; вони виступають шдикатором необхГдностГ здГйснен-ня заходГв, спрямованих на подолання недолГкГв i з урахуванням стану безпекового простору формувати полГтику дем1лГтаризацГ!. У подальших дослГдженнях,
Таблиця 3
Топ-10 краУн у рейтингу The Global Militarization Index, 2018 р.
Субшдекси
Кража Вiйськовi Вшськовий Запаси 1ндекс GMI Ранг кражи
витрати персонал озброснь
1зра!ль 6,8 6,2 3,5 911,0 1
Онгапур 6,5 6,1 3,2 885,7 2
Вiрменiя 6,4 6,1 2,9 860,1 3
Kinp 6,2 5,9 3,2 849,7 4
Пiвденна Корея 6,3 5,9 2,9 838,5 5
Роая 6,5 5,3 3,2 838,5 6
Гре^я 6,2 5,5 3,2 833,2 7
Йoрдaнiя 6,6 8,4 3,0 833,0 8
Бруней 6,5 5,6 2,7 820,7 9
Бiлoрyсь 6,0 5,8 3,0 819,1 10
Джерело: складено за даними [10].
враховуючи появу принципово нових загроз мiжна-роднш безпецi, передусiм кiберзагроз, i змiну форм ведення вiйни, важливо розширити спектр порiвнянь вiйськовоi могутносй краш за рахунок якiсних характеристик озброень i вiйськовоi технки та оцiнювати вiдповiднiсть 1х сучасним вимогам. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Мюнхенська конференцiя 2017 в епоху HOBiTHix ви-кликiв та загроз / Центр [^жнародно! безпеки та партнерства. URL: http://www.ispc.org.ua/archives/4244
2. Global Peace Index 2018. URL: https://reliefweb.int/ report/world/global-peace-index-2018
3. Качинський А. Б. 1ндикатор могутност як ште-гральний показник безпеки держави. Математичне моде-лювання в економщ. 2015. № 2. С. 75-91.
4. Пустовшт Р. Ф. Вiйськово-економiчна безпека держави. Економ1ка та держава. 2016. № 7. С. 23-28.
5. SIPRI Military Expenditure Database. URL: http://sipri. org/databases/milex/
6. The Military Balance 2019. Comparative defense statistics. URL: https://www.iiss.org/publications/the-military-balance/the-military-balance-2019
7. Defence Expenditure of NATO Countries (2011-2018). URL: https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/ pdf_2019_03/190314-pr2018-34-eng.pdf
8. 2019 Military Strength Rankings. URL: https://www. globalfirepower.com/countries-listing.asp
9. SIPRI Yearbook 2019. Armaments, disarmament and International Security / Stockholm International Peace Research Institute. Oxford University Press, 2019. 704 p.
10. BICC Publications/Global Militarization Index 2018. URL: https://www.bicc.de/publications/publicationpage/ publication/global-militarization-index-2018-833/
REFERENCES
"BICC Publications". Global Militarization Index 2018. https://www.bicc.de/publications/publicationpage/publica-tion/global-militarization-index-2018-833/
"Defence Expenditure of NATO Countries (2011 -2018)". https://www.nato.int/nato_static_fl2014/assets/pdf/ pdf_2019_03/190314-pr2018-34-eng.pdf
"Global Peace Index 2018". https://reliefweb.int/report/ world/global-peace-index-2018
Kachynskyi, A. B. "Indykator mohutnosti yak intehralnyi pokaznyk bezpeky derzhavy" [Power indicator as an integral indicator of state security]. Matematychne modeliuvannia v eko-nomitsi, no. 2 (2015): 75-91.
2019 Military Strength Rankings. https://www.globalfire-power.com/countries-listing.asp
"Miunkhenska konferentsiia 2017 v epokhu novitnikh vyklykiv ta zahroz" [The 2017 Munich Conference in the Age of Recent Challenges and Threats]. Tsentr mizhnarodnoi bezpeky ta partnerstva. http://www.ispc.org.ua/archives/4244
Pustoviit, R. F. "Viiskovo-ekonomichna bezpeka derzhavy" [Military and economic security of the state]. Ekonomika ta derzhava, no. 7 (2016): 23-28.
SIPRI Military Expenditure Database. http://sipri.org/da-tabases/milex/
SIPRI Yearbook 2019. Armaments, disarmament and International Security. Oxford University Press, 2019.
"The Military Balance 2019. Comparative defense statistics". https://www.iiss.org/publications/the-military-balance/ the-military-balance-2019
<C
0
1
о <C
о
<
о
Ш
