CC BY
33
© Дячук I. I.
УДК 611. 216-018. 73-013 Дячук 1.1.
СТАНОВЛЕНИЯ СЛИ30В01 0Б0Л0НКИ, СЛИ30ВИХЗАЛ0З,
КРОВОНОСНИХ СУДИН ТА НЕРВ1В СТ1Н0К КЛИН0П0Д1БН01 ПАЗУХИ
Буковинський державний медичний ушверситет (м. Чершвц1)
Дана робота е фрагментом комплексно! планово! науково! роботи кафедр анатоми людини ¡м. М. Г. Туркевича, анатомп, топограф!чно! анатомп та оперативно! Х!рурги Буковинського державного медичного уыверситету «Статевовков! законом!р-ност будови ! топографоанатом!чних взаемовщ-ношень оргаыв та структур в онтогенез! людини. Особливост вково! та статево! ембрютопографи», № держ. реестраци 0105и002927.
Вступ. Протягом багатьох роюв питання анатом!!, топограф!!, становлення ! функцюнальних взаемовщношень структур лицевого вдцшу зали-шаеться вщкритим ! виршуеться в м!ру розвитку техычного прогресу [4,5,8].
Необхщно вщзначити важливу роль клинопод!б-но! пазухи в патолог!! шших приносових пазух. Гостр! ! хрон!чн! сфено!дити рщке явище як самостмы за-хворювання. Частше вони виникають у поеднанн !з запальними процесами Ыших приносових пазух, в першу чергу, задых ком!рок реимтчасто! кютки. Кр!м того, не можна забувати про тюний анатомотопо-граф!чний зв'язок клинопод!бно! пазухи з органами порожнини черепа, що при !! патолог!! може при-зводити до розвитку тяжких внутршньочерепних ускладнень [2,3,6].
Невизначенють щодо джерел становлення сли-зово!оболонки, слизовихзалоз, кровоноснихсудин та нерв!в стшок клинопод!бно! пазухи, мала юлькють дослщжень та фрагментарнють типово! ! вар!антно! будови, вщсутнють комплексного п!дходу до ви-вчення морфогенезу та особливостей становлення даних структур клинопод!бно! пазухи !з сум!жними утвореннями впродовж онтогенезу людини зумов-люе актуальнють дано! проблеми та потребу !! ви-вчення [1,7,9,10].
Мета досл1дження - вивчити становлення сли-зово!оболонки, слизовихзалоз, кровоноснихсудин та нерв!в стЫок клинопод!бно! пазухи людини.
0б'ект I методи дослщження. Проведено до-огмдження на 34 препаратах плод!в новонароджених ! дитячого в!ку. Заб!р матер!алу проводили в поло-гових в!ддтеннях м. Черывцк Для доогмдження ви-користан сер!! пстолопчних зр!з!в кафедри анатом!! людини !м. М. Г. Туркевича Буковинського державного медичного уыверситету. Препарати плод!в вагою 500,0 г ! бтьше, а також новонароджених вивчали безпосередньо в Черывецькому патологоанатом!ч-ному бюро, згщно з угодою про ствпрацю. Досл!-дження проведено з дотриманням основних бюе-тичних положень Конвенцп Ради бвропи про права
людини та бюмедицину (вщ 04.04.1997 р.), Гельсш-сько! декларацп Всесвггньо! медично! асо^аци про етичн принципи проведення наукових медичних до-огмджень за участю людини (1964-2008 рр.), а також наказу МОЗ Укра!ни № 690 вщ 23.09.2009 р.
Фксац!я бюлопчних об'еклв проводилась спо-чатку в 5 % розчин! формалшу впродовж 7 д!б, а пот!м протягом 10 д!б у 10 % розчин формалшу. Препарати доогмджували методами макро-, м!кро-препарування, занурювали в 5 % розчин формал!-ну, в якому зр!зи зберкалися та використовувалися для вивчення. На одержаних препаратах описували м!сце в!дкриття пазухи, розкривали клинопод!б-ну пазуху, вщпрепаровували слизову оболонку для п стол о пч но го доогмдження, описували особливос-т становлення слизово! оболонки, слизових залоз, кровоносних судин та нерв!в ст!нок клинопод!бно! пазухи.
Результати дослщжень та Тх обговорення. В
результат! дослщжень встановлено, що р!зн стшки мають сво! власн джерела кровопостачання: передня ! нижня стнки кровопостачаються за рахунок мапстральних судин, як! входять у порожнину пазухи через вивщний отв!р. Це плки верхньощелепно!, висх!дно! глотково! та очно! артер!!. Верхня ! задня ст!нки васкуляризуються за рахунок пенентраци гшок середньо! ! задньо! меншгеальних артерм. Ме-д!альна ! латеральна стшки отримують кров за рахунок анастомоз!в м!ж судинами, як! входять у порожнину пазухи ! гшок меншгеальних артерй Венозний вщтк вщ передньо! ! нижньо! стшок здмснюеться низхщним шляхом. Вщ передньо! ! задньо! стшок ве-нозна кров висхщним шляхом потрапляе у печерис-ту пазуху твердо! мозково! оболонки. Вщ мед!ально! ! латерально! стшок слизово! оболонки клинопод!б-но! пазухи венозний вщтк вщбуваеться за рахунок сплетень, що розташован на шших стшках клинопо-д!бно! пазухи. Венозна система мае велику юлькють анастомоз!в !з венами очно! ямки, порожнини носа, крилопод!бним ! орб!тальним сплетеннями. Вивчаю-чи розташування судин м!кроциркуляторного русла псевдобагатошарового вмчастого стовпчатого еп!-тел!ю в слизовм оболонц! верхн!х дихальних шлях!в, визначено, що в глибоких прошарках слизово! оболонки залягають крупы артери ! вени, м!кросудини та венозн! синуси займають середню залозисту час-тину. Постепггел!альы д!лянки насичен! судинами каптярного ! посткап!лярно-венулярного тип!в.
ГЛмфатична система складаеться з поверхневих та глибоких судин. Напрямок вщвщних л!мфатичних
судин в1дпов1дае ходу основних кровопостачаючих слизову оболонку артерй Mix поверхневою i глибо-кою системами юнують анастомози.
Важливу роль у фiзiологiI приносових пазух мае вегетативна нервова система. Парасимпатичн та симпатичнi нервовi гiлки приносових пазух контро-люють тонус гладко! мускулатури судин слизово! обо-лонки та секрецiю залоз слизово! оболонки. Чутлива iннервацiя клиноподiбних пазух здiйснюeться заднiм решiтчастим нервом, носовими плками друго! гiлки трмчастого нерва i крилопiднебiнним вузлом. Чутли-вi гiлочки слизово! оболонки мають розгалужен ана-томiчнi та функцюнальы зв'язки з парасимпатичною нервовою системою. Актива^я парасимпатично! вегетативно! системи через чутливий компонент -це захисний мехаызм слизово! оболонки дихальних шляхiв при попаданнi до них стороных тiл.
Власне внутрiшня поверхня кJlиноподiбно! пазухи вкрита слизовою оболонкою, яка складаеться з псевдобагатошарового вмчастого стовпчатого епiтелiю та сполучнотканинно! пластинки, яка без-посередньо зв'язана з окютям кJlиноподiбно! кют-ки. Eпiтелiальний пласт розташований на базальнiй мембран товщиною 5 мкм, яка складаеться з тонкого шару аморфно! речовини. Безпосередньо пiд базальною мембраною розташовуються ретикуловi волокна. lнодi базальн кJliтини епiтелiю проникають в базальну мембрану.
Власна пластина слизово! оболонки дуже тонка в порiвняннi з аналопчною пластинкою порожнини носа i складаеться з рихло! волокнисто! неоформ-лено! сполучно! тканини, яка мютить велику кiлькiсть еластичних волокон. У нм залягають кiнцевi вiддiли малих серозних i слизових залоз, вивщы протоки яких вщкриваються на поверхн епiтелiю. Серозних залоз в слизовм оболонцi приносових пазух у по-рiвняннi iз слизовою оболонкою носа дуже мало. Слизовi залози продукують бiльш рiдкий секрет, нiж келихоподiбнi кJliтини, i це сприяе евакуацп крупних пилових частинок. Секрет цих залоз разом з секретом келихоподiбних кгмтин видiляeться на поверхню епггелю. Власна пластинка слизово! оболонки носа рясно васкуляризована i мютить багаточисельн
артерi!, капiляри i вени. Про вени необхщно сказа-ти, що вони тонкостшы з повздовжым та циркуляр-ним напрямком гладеньких м'язiв. Тому при деяких станах вони можуть переповнюватись i збтьшувати товщину слизово! оболонки, що порушуе евакуацiю слизу та призводить до розвитку захворювань слизово! оболонки клиноподiбно! пазухи. Kрiм того, у власнм пластинцi слизово! оболонки зустрiчаються деякi клiтиннi елементи: лiмфоцити, плазмоцити, нейтрофти.
Цiкавий онтогенез слизово! оболонки носа та приносових пазух плодiв людини на 8-24 тижнях вагггностг Слизова оболонка носа та приносових пазух мае ектодермальне походження. Спочатку носова порожнина вистелена одним шаром плоских чи к^чних клггин (аналогiчно всiм епiтелiальним шарам раннього ембрюна), з яких надалi утворить-ся 2-3 шари недиференцiйованих сферичних кттин. Цей перехiдний епiтелiй е транзиторною формою епiтелiального покриву внутршнього носа пiд час внутрiшньоутробного розвитку. Перехщний епiтелiй слизово! оболонки порожнини носа виконуе важливу функцт в ембрiогенезi. Багаторядний кубiчний чи цилЫдричний епiтелiй з'являеться на дев'ятому тижн вагiтностi, а остаточно формуеться до моменту народження.
Висновки.
1. Стiнки кJlиноподiбно! пазухи мають сво! власнi джерела кровопостачання.
2. Венозна система мае велику ктькють анасто-мозiв iз венами очно! ямки, порожнини носа, крило-подiбним i орбiтальним сплетеннями.
3. ГЛмфатична система складаеться з по-верхневих та глибоких судин. Напрямок вщвщних лiмфатичних судин вiдповiдаe ходу основних кровопостачаючих слизову оболонку артерм. Miж поверхневою i глибокою системами юнують анастомози.
4. Слизова оболонка клиноподiбно! пазухи плодiв людини на 8-24 тижнях вагггност мае екто-дермальне походження.
Перспективи подальших дослщжень. На основi результатiв комплексного дослiдження кли-ноподiбно! пазухи у подальшому провести досли дження пазухи в mini вiковi перiоди.
Л1тература
1. Анютин Р. Г. Состояние циркуляции крови в слизистой оболочке полости носа у здоровых людей и у больных с заболеваниями полости носа и верхнечелюстных пазух / Р. Г. Анютин, С. В. Ивкина // Вестник оториноларингологии. -2009. - № 3. - С. 8-10.
2. Курбская Р. А. Хронический сфеноидит / Р. А. Курбская. - СПб. : ВМедА, 1997. - 46 с.
3. Левицька С. А. Запальна функцюнальна активнють вегетативно! нервово! системи у хворих на хрошчний гшйний гайморит у стадп загострення / С. А. Левицька, l. Й. Сидорчук, К. I. Павлуник [та Ы.] // IX з'!зд оториноларЫголопв Укра!ни (Ки!в, 5-6 вересня, 2000р.). - К., 2000. - С. 87-88.
4. Луценко Н. М. Морфолопчна характеристика лiмфатичних судин слизово! оболонки реолтчастого лабiринту людини : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14. 03. 01 «Нормальна анатомiя» / Н. М. Луценко. -Днтропетровськ, 2008. - 20 с.
5. Пискунов С. З. Влияют ли размеры и расположение соустий на характер патологического процесса в околоносовых пазухах? / С. З. Пискунов, Г. З. Пискунов // Вестн. оториноларингологии. - 2001. - № 4. - С. 44-45.
6. Пискунов С. З. Клиническая ринология / С. З. Пискунов, Г. З. Пискунов. - М. : Миклош. - 2002. - 390 с.
7. Ткачук С. М. Oптимiзацiя л^вання нейровегетативно! форми вазомоторного ришту / С. М. Ткачук // Журнал вушних, носових i горлових хвороб. - 2002. - № 3. - С. 150-151.
8. Харченко В. В. Строение слизистой оболочки носа / В. В. Харченко // Морфология. - 2002. - Т. 121, № 2/3. - С. 166.
9. Харченко В. В. Структурно-функциональные особенности различных зон слизистой оболочки полости носа человека в норме и при некоторых формах воспалительной патологии : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук : спец. 14. 00. 02 «Анатомия человека» / В. В. Харченко. - Волгоград, 2005. - 25 с.
10. Hiromatsu Y. Mast cells and angiogenesis / Y Hiromatsu, S. Toda // Microsc. Res. Tech. - 2003. - V. 60 (1). - P. 64-69.
УДК 611. 216-018. 73-013
СТАНОВЛЕНИЕ СЛИЗИСТОЙ ОБОЛОЧКИ, СЛИЗИСТИХ ЖЕЛЕЗ, КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ И НЕРВОВ СТЕНОК КЛИНОВИДНОЙ ПАЗУХИ
Дячук И. И.
Резюме. Методами макроскопической, графической и пластической реконструкции, рентгенографического, компьютерной томографии (КТ) и магнитно-резонансной томографии (МРТ) определено становление и изменение строения и топографии слизистой оболочки, слизистих желез, кровеносных сосудов и нервов стенок клиновидной пазухи. С целью объективизации изучено микроскопическое строение слизистой оболочки стенок клиновидной пазухи путем гистологических исследований.
Ключевые слова: клиновидная пазуха, слизистая оболочка, слизистые железы, кровеносные сосуды.
УДК 611. 216-018. 73-013
СТАНОВЛЕННЯ СЛИЗОВО1 ОБОЛОНКИ, СЛИЗОВИХ ЗАЛОЗ, КРОВОНОСНИХ СУДИН ТА НЕРВ1В СТ1НОК КЛИНОПОД1БНО1 ПАЗУХИ
Дячук I. I.
Резюме. Методами макроскотчного, граф1чного i пластичного реконструювання, рентгенограф1чного, комп'ютерно! томографи (КТ) та магнггно-резонансно! томографiI (МРТ) визначено становлення та змши будови i топографiI слизово! оболонки, слизових залоз, кровоносних судин та нервiв стЫок клиноподiбноI пазухи. 3 метою об'eктивiзацiI вивчено мiкроскопiчну будову слизово! оболонки стЫок клиноподiбноI пазухи шляхом пстолопчних дослiджень.
Ключов1 слова: клиноподiбна пазуха, слизова оболонка, слизовi залози, кровоносн судини.
UDC 611. 216-018. 73-013
Becomingmucosa, Mucousglands, Blood Vessels and Nerves in the Walls of the Sphenoid Sinus
Diachuk I. I.
Abstract. Acute and chronic sphenoids are a rare phenomenon as individual diseases. More frequently they arise in combination with inflammatory processes of other paranasal sinuses, in the first place, posterior chambers of the ethmoid bone. Besides, it is impossible to forget about close topographical relation of sphenoidal sinus with the organs of the skull cavity, that at its pathology it may result in the development of severe complications. Topicality of the given problem is stipulated by uncertainty as to the source of the formation of the mucous membrane, mucous glands, blood vessels and nerves of the sphenoidal sinus walls, absence of a complex approach to the study of morphogenesis and peculiarities of the development of the given structures of sphenoidal sinus with the adjacent formations during man's ontogenesis, that is why the aim of the research was to study formation of the mucous membrane, mucous glands, blood vessels and nerves of the sphenoidal sinus walls of a man.
Investigation was carried out on 34 specimens of the fetal newborns and children's age. Sampling of the material was fulfilled in the maternity hospital of the Chernivtsi city. Fetal specimens with the weight of 500g and more, as well as the newborns were studied directly in the Chernivtsi pathologoanatomical bureau, according to association agreement.
As a result of investigations it has been stated that different walls have their own blood supply sources: anterior and inferior walls are supplied by the blood at the expense of the arterial vessels, which enter into the sinus cavity through the outlet. These are the branches of maxillary, ascending pharyngeal and ophthalmic arteries. Superior and posterior walls are vascularized at the expense of penetration of the branches of the median and posterior meningeal arteries. Medial and lateral walls get blood at the expense of anastomoses between vessels, which enter the sinus cavity and meningeal arteries branches. Venous drainage from the anterior and inferior walls is carried out by the descending tract. From the anterior and posterior walls venous blood enters the cavernous sinus of the solid medullar membrane by ascending tract. From the medial and lateral walls of the mucous membrane of sphenoidal sinus the venous drainage occurs at the expense of plexuses, situated on other walls of sphenoidal sinus. It is interesting ontogenesis of the mucous membrane of the nose and paranasal sinuses of man's fetus at 8-24 weeks of pregnancy. Mucous membrane of the nose and paranasal sinuses is of ectodermal origin. Firstly, nasal cavity is lined with one layer of squamous and cuboidal cells (on the analogy of all epithelial layers of early embryo), from which later on 2-3 layers of undifferentiated spherical cells will form. This transitional epithelium is a transit form of epithelial tegument of the internal nose during intrauterine development. Transit epithelium of the mucous membrane of the nasal cavity fulfills an important function in embryogenesis. Stratified cuboidal or cylindric epithelium appears on the nineth week of pregnancy, and is finally formed till the moment of birth. In future on the basis of the results of the complex investigation of sphenoidal sinus to carry out sinus investigations during the other age periods
Keywords: wedgesinus, mucous membrane, mucous glands, blood vessels.
Рецензент - проф. Прон/на О. М.
Стаття надшшла 25. 08. 2014 р.
