CC BY
24
Кучер Г.Я. Достойная заработная плата - залог экономического роста Украины
Проанализированы состояние оплаты труда в Украине, ее динамика и соответствие мировым стандартам, исследована покупательная способность заработной платы. Определены негативные тенденции в оплате труда. Выяснены причины низкого уровня заработной платы. Показаны особенности влияния размера заработной платы на социально-экономическое развитие страны. Доказана необходимость усовершенствования экономико-институционального механизма формирования системы оплаты труда на основе учета опыта развитых стран. Предложена целостная концепция обеспечения достойной заработной платы, которая включает комплекс мероприятий по совершенствованию государственного регулирования оплаты труда в сочетании с реформированием всей экономики.
Ключевые слова: оплата труда, прожиточный минимум, международные стандарты, дифференциация, минимальная заработная плата, государственное регулирование, модернизация экономики, заработная плата, совокупный спрос, доходы населения.
Kucher G. Ya. Decent Wage - Key to Economic Growth of Ukraine
The state of wages in Ukraine, its dynamics and compliance with international standards, and the purchasing power of wages are analysed. Some negative trends in wages, and artificially lower wage discrepancy in Ukrainian are determined. European social standards, availability of significant unjustified differentiation in payment, depending on the professional qualification of employees, which reduces incentives to work are defined. The reasons for low wages are uncovered. The features of the impact of wages on the socio-economic development are described. The necessity of improving the economic and institutional mechanism for the formation of the wage system based on taking into account the experience of developed countries is justified. A holistic concept of decent wages, which includes a range of measures to improve state regulation power of wages in conjunction with the reform of the economy is provided. The reform of remuneration should be based on economic modernization. The priorities of the state policy of remuneration should include the following: raising the minimum state standards in pay, setting reasonable wage differentiation, improving the mechanism of tax payment, the policy of real wage growth combined with prudent macroecono-mic policies and the modernization of the economy.
Keywords: pay, cost of living, international standards, differentiation of minimum wage, regulation, modernization of the economy, wages, aggregate demand and income.
УДК 336.143.01
СТАНОВЛЕННЯ, ФУНКЦЮНУВАННЯ ТА РОЗВИТОК БЮДЖЕТНИХ В1ДНОСИН НА Р1ЗНИХ ЕТАПАХ СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ СУСШЛЬСТВА
В.1. Kim1
Розглянуто форми оргашзацп бюджетних вщносин на рiзних етапах державотво-рення. Окреслено методи формування та напрями використання бюджетних ресурив у контекст реалiзацil конституцшно! доктрини держави в юторичнш ретроспектива Вис-в^лено втизняш особливост бюджетування в умовах феодалiзму, первюного кашта-лютичного нагромадження кашталу, державно-моношшстичного способу розширеного вщтворення, командно-адмшстративно! економжи, сучасного соцiально-орieнтованого вибору украшсько! держави.
Ключовi слова: бюджет, бюджетна система, бюджетш вщносини, доходи бюджету, видатки бюджету.
1 ст. викл. B.I. Кт - Льв1вський шституг економжи i туризму
Вступ. Бюджет держави е найважливiшою ланкою сфери державних фь нансш. Починаючи з чаав примiтивних форм державотворення i закiнчуючи сучасною розбудовою економiки добробуту, бюджетний механiзм вiдiгравав провiдну роль у системi макроекономiчного розподшу та перерозподшу вартк-ного еквшаленту ВВП та його новостворено1 вартостi - нащонального доходу. Водночас на рiзних етапах становления та розвитку державноста сощально-еко-номiчна природа та функцюнальне призначення бюджету динамiчно змшюва-лися залежно вiд спектра закрiплених за державною владою функцiй, повнова-жень, завдань у частиш надання сусшльних благ i послуг, передусш у сферi со-цiального обслуговування населення.
В умовах постiндустрiальноí економiки мехашзм бюджетування не тшь-ки не втратив свое!' актуальностi, але й набув яккно нових форм вираження. На сьогоднi бюджет держави розглядають iз трьох позиций:
1) за економiчним змiстом - система розподшьчих i перерозподiльчих вщно-син щодо формування та використання централiзованого фонду фшансо-вих ресурсiв держави;
2) за формою прояву (правовим статусом) - основний фшансовий план держави, який затверджуеться у виглядi закону (на мкцевому рiвнi управлш-ня - рiшенням вiдповiдного представницького органу влади);
3) за матерiальним наповненням - центрашзований фонд фшансових ресурсiв держави чи адмiнiстративно-територiальноl одинищ.
Отже, становлення, функцiонувания, розвиток бюджетно!' системи в Ук-раíнi в умовах свггово1 фiнансовоí глобалiзацií та бюджетно-податково!' гармош-зацц мае також вщдзеркалювати свiтовi фiскально-бюджетнi теиденцií, щоправ-да, з урахуванням нацiональних особливостей реалiзацií розподшьчо1 природи фiнансiв загалом та бюджету зокрема. Вiдомо, що бюджет держави е не тальки атрибутом державностi, але й виступае кшьккним фiнансовим вимiрником сус-тльних державних послуг. Конституцiйно закрiпивши сощально орiеитований ринковий вибiр, украшська держава взяла курс на побудову зах1дноевропейсько1 бюджетно1 моделi, що, своею чергою, передбачае врахування досвiду органiзацií бюджетних вiдносин на рiзних етапах розбудови ринково1 економiки, потребуе адекватних змш у пiдходах та критериях здшснення бюджетно1 полiтики.
Постановка завдання, мета дослщження. Бюджетну проблематику до-сить широко окреслено в роботах проввдних вiтчизияних економiстiв: О. Д. Ва-силика, О.П. Кириленко, 1.О. Лунiноí, Ц.Г. Огня, В.М. Опарша, КВ. Павлюк, Ю.В. Пасiчника, В.М. Федосова, С.1. Юрiя та iн.
Водночас вихвдш засади побудови бюджетно1 моделi сусшльства мають базуватися на цшому спектрi економiчних, полiтичних, соцiальних чинникiв. У контекста зазначеного метою до^дження е комплексна систематизащя еконо-мiко-органiзацiйних, фшансових, сощальних, правових аспектав становлення, функщонування та розвитку бюджетних вiдносин в едину цiлiсну систему. Ем-тричний характер проведеного дослiджения набувае особливо1 актуальностi в умовах децентралiзацií бюджетного мехашзму, локалiзацií бюджетного проце-су, реструктуризацц бюджетних надходжень державного та мкцевих бюджетов, перерозподiлу видаткових бюджетних повноважень мiж рiзними рiвиями бю-джетно1 системи вiдповiдно до критерда субсидiарностi.
Табл. 1. ОрганЬацш бюджетных вгдносин на теренах Украгниу докаттшпстичний перюд
Перюд Характеристика вид1в \ сфери бюджетных вщносин
о £ 11 а Основним джерелом державних дoxoдiв була данина з населения, ¡з плуга, з рала, з диму (житловоТ осел1). Данина здебшыиого спла-чувалася натурою - зерном, худобою, шюрою, хутром, медом. Лише незначна частина надходжень державно! казни формувалася у грошовому податковому екв1валени: мито за перетин митного кордону, торгове мито у мютах, грошов1 кари, встановлеш у судовому порядку за провини громадян. Кр1м грошових \ натуральних податюв, встановлювалися натуральш повинносп на будавнищво дорщ моста, гребель. Функцй адмшютрування податгав \ повинностей покладалися на спещальних княжих агенпв - митниюв, мостигав, городншав, вирншав, металыпшв, ям були першими в 1стори украшсько! державносп податковими адмийстраторами. Утримаш державш доходи концентрувалися у розпорядженш кюшв в державних скарбницях {використовувалися як на задоволення особис-тих потреб князя 1 його сшТ, так 1 на фшансове забезпечення загальнодержавних потреб 1 функцш.
Литовсько-польське понево-лення в часи феодально! роз-дробленоеи Ки-1всько1 держави Протягом ХУ1-ХУШ ст. вщбулася низка змш у фюкально-бюджетнш сфер1, а саме: було запроваджено майновий податок, який сплачували тсыа мешканщ; розвивалася система непрямого оподаткування на основ1 встановлення специф1чних акщшв на алко-гольш напо!; сформувався державний скарб, основним джерелом формування якого став постшний податок - кварта, тобто чет-верта частина ввд мита 1 доход!в корол1вських маетюв, що, своею чергою, використовувався на утримання найманого вшська; 1с-тотно акпшзувалася роль митних збор1в: з товар1в, яю ввозилися сплачувалася шдукта, а з товар1в, ям вивозилися - евекта; на пщ-владних Литовському кюшвству украшських територ1ях сплачувався податок на двори, розм1р якого диференщювався залежно ввд родючосп Грунту.
V 0 св и ►А М 1 СП Й ев Я 1 и Спшьна вшськова скарбниця формувалася за рахунок зовнпптх 1 внутршшх джерел надходжень. За таким же критерием роз-подшшися видатки скарбу (табл. 2). Конститущею П. Орлика передбачалося плеть напрям1в реатзацп бюджетно! поли-ики: 1. Ч1тка 1 зрозумша структура управлшня бюджетними коштами, яка передбачала посаду генерального шдскарбш та двох пол-кових, що обиралися зборами за погодженням ¡з гетьманом \ полковниками. В !хньому вщанш перебували вс1 доходи \ ва видатки. 2. Компетентшсть, порядшсть {добровшьна згода на виконання роботи тдскарбпв "... але мають два тдскарбп в кожному полку, так само поприсяжеш, люди знатш, маетш за загальною ухвалою полковника, вшськово! та посполито! старшини, яю б знали про полков1 та городов! приходи й посполии побори ...". 3. Боротьба з корупщею при оргашзащ! функщонування урядового апарату:"... щоб ясновельможний гегьман не заводився жодними, хоч \ найбшылими дагками та респектами, шкому за корупцп полковницьких урядш та шших вшськових та посполитих начальств не встановлював, але завжди як вшськов1, так 1 посполип урядники мають бути вибраш вшьними голосами". 4. Розмежування доход1в урядовщв та вшськового скарбу. "А сам ясновельможний гегьман до вшськового скарбу й приходу, ям до нього належать, не мае належати 1 на свш персональний пожиток уживати". "А пани полковники так само не повинш мати Пересу до скарб1в полкових, задовольняючись сво!ми приходами й добрами, ям належать до полкового уряду". 5. Чта ставки податкового збирання, контроль за ухиленням ввд сплати збор1в, тдзвишсть за використаш кошти. Ставки оподаткування доводяться ушверсалами гетьмана, збори на мюцях контролюються полковими урядами, звиують тдскарбп. 6. Турбота про малозабезпечених та стражденних людей. 3 щею метою передбачалося побудувати в Терехтемиров1 шпиталь для старих, зубожших 1 покагпчених ранами козаюв, постшно турбуватись про нужденних, вд1в, сщнт [2, с. 133].
Джерело: авторська розробка на оснсш [1, с. 54; 2, с. 87-133; 3, с. 101-105].
Виклад основного матерiалу. Бюджет держави пройшов тривалу кто-рда зародження, становления та розвитку. Основною передумовою виникнення бюджетно' форми одержавлення й перерозподшу частини вартосп ВВП вважа-ють бурхливий розвиток державних фiнансiв, що супроводжувався оптишза-цieю методiв i джерел формування державних доход1в, законодавчим закршлен-ням прiоритетiв використання бюджетних коштав, потребою виконання державою низки функцш i завдань, а саме: утримання соцiальноí сфери, забезпечення сощального захисту населення, передусiм низькодоходних його верств, втру-чання в економiчну дiяльнiсть, здiйснення державного управлiння, проведення заход1в щодо пiдвищення обороноздатносп та безпеки держави тощо.
На теренах Украши у докапiталiстичний перiод першi примiтивнi форми бюджетних вiдносин зародилися ще в часи Кшвсько!' Руа, набули подальшого розвитку в умовах феодально!' роздробленосп, остаточно розвинулися в геть-манську добу (табл. 1).
Отже, Запорiзька Сiч набула досить високого рiвня розвитку державних фшансш, свiдченням чого е вживання в офщшних правничих документах таких фшансових понять як податки, мита, публiчнi прибутки, державний скарб тощо. Окрш цього, було створено та усшшно функцiонували фiнансовi iнститути Оч^ яш сформувалися пiд впливом европейських тенденций бюджетування то-гочасно' доби. Водночас ввдсутнкть матерiальноí основи формування та використання бюджепв - розвиненого ринкового господарства та публiчно-право-вих форм державного правлiння - ктотно обмежували сферу застосування бюджетних ввдносин.
Табл. 2. Доходи та видатки
скарбу ЗапорЬькоЧ Сгчг у XVIII ст.
Доходи
Видатки
Зовтшт джерела:
1.1. Вшськова здобич;
1.2. "Жалование царское", платня гетьманська;
1.3. Задоволення претензiй iншими державами;
1.4. Продукти вiд царського уряду;
1.5. Доходи вщ зовнiшньоí торгiвлi.
Зовтшш напрями:
1.1. Утримання росiйських полюв пiд час вiйськових дiй з Туреччиною;
1.2. Дари царям та росшським чиновникам;
1.3. Спорядження Запорiзького вiйська на вiйськовi операцп за межами Очц
1.4. Задоволення претензш вiд iнших держав.
Внутрiшнi джерела:
2.1. Кошовi регалн та домени;
2.2. Мито;
2.3. Внутршш податки;
2.4. Орендна плата;
2.5. Конфюковане майно;
2.6. Викуп за полонених;
2.7. Судовi штрафи;
2.8. Кредитш операцп._
Внутрiшнi напрями:
2.1. Утримання церковних установ;
2.2. Утримання урядовщв Коша;
2.3. Поточне утримання господарства Коша;
2.4. Допомога збщншим козакам та шшим членам Вшська Запорiзького;
2.5. Видача кредитiв;
2.6. Резерв._
Джерело: авторська розробка на осж^ [2, с. 122].
У Росшськш шперп, до складу яко!' входила Укра'на, тривалий час (до 1803 р.) взагалi були ввдсутш единi правила складання кошториав [4, с. 113]. Тшьки тсля публiкацií "Плану фiнансiв" М.М. Сперанського почали розробля-ти конкретнi напрями макрофшансово!' стабiлiзацií Росií. Автор ще!' працi зро-
бив висновок, що головною неввдповвднктю у фшансах е незбалансованiсть витрат з надходженнями. Натомiсть збалансованiсть може встановлюватися двома методами: або скороченням витрат або примноженням доходiв [5, с. 37].
"План фшансш" вiдрiзнявся своею економною позищею щодо ведення господарства. Заслуговуе особливо' уваги положення плану, яким встанов-люеться, що витрати повинш визначатися на основi наявних надходжень; шят новi видатки не можуть призначатися, перш нiж не буде вишукано вiдповiдних джерел 1х фшансування [5, с. 44].
Проект кошторису, який розробив М.М. Сперанський, шдлягав подшу на двi частини: перша мктила характеристику тимчасового устрою фшансш Ро-сií на 1810 р., друга - 'хшй устрiй на перспективу. Пропозицл Сперанського пе-редбачали вирiшення низки фiнансово-правових проблем:
1) запровадження гласност процесiв затвердження та виконання бюджету;
2) надання бюджету сили закону;
3) встановлення вщповщноста мiж доходами i видатками держави, скорочен-ня з цieю метою бюджетних видатк1в i пiдвищення податыв;
4) заборона паперово-грошово! емки, припинення випуску асигнацiй, перехiд до поступового !х викупу за рахунок продажу державного майна (наприк-лад, незаселених державних земель) [1, с. 56].
Напрацювання М.М. Сперанського можна ощнити позитивно i з позицiй сьогодення, оскiльки вони передуем передбачали збалансовашсть доходiв i ви-даткш бюджету, яка щоправда не була реалiзована з огляду на росшсько-фран-цузьку вiйну, для потреб яко' була розмщена серед населення додаткова кшь-кiсть державних боргових цiнних паперш. На пiдставi "Плану фiнансiв" мшктр фiнансiв у 1811 р. видав наказ про запровадження единих пiдходiв щодо скла-дання i затвердження державних кошториав та 'х розписш, який був чинним до початку проведення фiнансовоí реформи 1862 р.
Водночас позитивш напрацювання "Плану фшанав" не змогли лiбералi-зувати бюджетний процес, оптимiзувати бюджетнi ввдносини, забезпечити цiльове та ощадливе використання видаткiв бюджету, оскiльки надзвичайна секретшсть i безконтрольнiсть у галузi бюджетування породжували свавiлля й неймовiрне марнотратство у використаннi державних коштiв, казнокрадство, рiзноманiтнi посадовi злочини. Внаслiдок цього було постшне перевитрачання встановлених кошториав, що й породжувало таемнiсть бюджету. Бюджетнш практицi дореформено' Росií була притаманна також значна розпорошенiсть державних коштав. У бюджетi вiдображалася тшьки централiзована частина кошт1в, якi не проходили через державний розпис. Бшьше того, мЫстерство фi-нансiв схвалювало формування позабюджетних капiталiв у межах вщомств. От-же, того часу не кнувало такого поняття, як еднкть каси [6, с. 79].
У 1862 р. царський уряд змушений був шти на проведення фшансово!' реформи пiд впливом бурхливого розвитку ринкового механiзму класичного ка-пiталiзму. Найважливiшими заходами цiеí реформи щодо змши форм органiза-цп бюджетних вiдносин були: введення принцишв едностi (або повноти) бюджету, едносп каси, гласностi та контролю за використанням державних кош-пв. Gднiсть бюджету передбачала включення до державного розпису всiх дер-
жавних доходiв i видаткiв, за винятком тшьки деяких сум спецiального призна-чення. Gднiсть каси означала зосередження всх державних доходов у касах мь нiстерства фiнансiв, а не окремих вiдомств; звiдти кошти спрямовувалися без-посередньо одержувачам - прямим кредиторам скарбнищ. Вiд 1863 р. почалося публiкування державних розпис1в, що було зроблено з метою залучення шозем-ного капiталу, тобто бюджет став гласним. Було також створено службу Державного контролю, яка здшснювала документальш перевiрки доходiв i видат-кiв, контролювала складання зви1в про фактичне використання державних кош-тiв [1, с. 57].
Внаслщок проведено' реформи органiзацií форм i методiв фiнансових вiдносин вiдбувалося динамiчне зростання обсягiв бюджетного фонду, що пов-ною мiрою вiдповiдало загальносвгговим тенденщям економiчного зростання. Неухильне зростання бюджетав капiталiстичних держав у другш половинi XIX ст. вiдбувалося шд впливом низки чинникiв:
1) змш у розмiрах територiй кра'ш;
2) збтьшення чисельностi населення;
3) скасування системи натуральних повинностей i податыв, як1 не входили до бюджету, а також перехщ до грошових зборiв i податк1в, як1 увшшли до бюджету;
4) змiна кушвельно!' спроможност грошей;
5) розширення економiчноl дiяльностi урядiв;
6) удосконалення бюджету внаслщок запровадження засад eдностi та ушвер-сальностi бюджету, а також системи державного контролю;
7) перехщ вщ практики складання чистого до валового бюджету [7, с. 18-21]. Проаналiзувавши екзо- та ендогенш критерií формування бюджетно' мо-
делi ринково' економши класичного капiталiзму можна констатувати, що прим-ноження обсяпв бюджетного фонду мало не стшьки реальний, скшьки фiктив-ний характер. Передус1м, це зумовлено масштабним зростанням сфери державних послуг у частиш фшансового забезпечення нацiональноí оборони, галузей сполучення i зв'язку, буддвництва залiзничних колш, державного управлiння, правового захисту громадян кра'ни, мiжнародного спiвробiтництва, розвитку медицини та боротьби з ешдем1ями, освии, опiкування малозабезпеченими вер-ствами населення тощо. Як наслщок, розширення кола функцш i завдань дер-жави потребували додаткового нарощування обсяг1в бюджетного фшансування.
Очевидно, що зростання видаттв бюджету неминуче призводило до ви-никнення бюджетного дефiциту, а в перспективi i державного боргу. Не-вiд'емною ознакою бюджетiв Росií юнця XIX - початку ХХ ст. була хрошчна де-фiцитнiсть, яка стала звичним явищем [8, с. 67]. Подолання вiд'емного бюджетного сальдо стало важливим завданням збалансування видатково' та дохiдноí частин бюджетного фонду шляхом шдвищення податк1в, скорочення видатк1в, здiйснення низки монетарних заходiв. Оск1льки окресленi заходи не давали позитивного результату, переважна бшьшкть держав вдалися до певних фшансо-вих махiнацiй, що передбачали подш бюджету на звичайний та надзвичайний. Закономiрно, що до звичайного бюджету включалися звичайнi доходи i видатки, а до надзвичайного - надзвичайш доходи i видатки. До звичайних доход1в належали прямi й непрямi податки, доходи вiд державного майна i пiдприемств, тоб-
то доходи, яш мали сталi джерела утримання i були бiльш-менш стабшьними. За рахунок звичайного бюджету здiйснювалися видатки, ят також повторювалися з року в рш i були ввдносно постiйними - адмiнiстративнi видатки, сощальне за-безпечення непрацездатних, утримання шкш, лiкарень, iншi асигнування сощ-ального призначення. До надзвичайних бюджетш надходили винятковi доходи, наприклад, кошти ввд зовнiшнiх i внутрiшнiх запозичень, доходи ввд продажу державного майна, доходи вщ емки грошових знаюв. Надзвичайш видатки зде-бiльшого пов'язувалися з проведенням вiйн, подоланням наслiдкiв стихшного лиха, здайсненням значних капiтальних роби [9, с. 175-190].
На наш погляд, подш бюджету на звичайний та надзвичайний спричи-нився до недотримання принципу гласностi оргашзацп бюджетного процесу, тому що невiдомими для широких кш громадськостi залишалися обсяги дер-жавних позик, якi в короткостроковш перспективi перетворювалися в держав-ний зовнiшнiй та внутрiшнiй борг, розмiри емки паперових грошей, що призво-дило до чергового шфляцшного приросту внаслiдок знецiнення доходш суб'екпв господарювання та домогосподарств як потенщйних джерел форму-вання майбутнiх бюджетних надходжень. Натомiсть публiчний характер прийняття та виконання звичайного бюджету не виршував проблематики мак-рофшансово!' бюджетно' стабшзацл. З початком першо' свиово!' вiйни будь-якi спроби удосконалення та розвитку бюджетного мехашзму з притаманною йому системою розподшьчих i перерозподшьчих вiдносин припинився. Водночас жовтневий переворот у Росп в 1917 р. призв1в до повного краху бюджетно' сис-теми iмперií та п структурних одиниць, зокрема й Укра'ни.
Упродовж 1918-1922 рр. було зроблено спроби украЫзацп податково' i бюджетно' систем. Так, спочатку Укра'нська Центральна Рада протягом 14 мi-сящв свого iснування, а надалi й бшьшовицький уряд намагалися взяти шд свiй контроль процес складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету. Проте цi спроби залишилися незддйсненними з огляду на вщсутнкть стратегií розбудови самостiйноí бюджетно' полiтики. За умов громадянсько' вшни фiнансове господарство кра'ни було зовсш зруйноване, спостерiгалася суцiльна натуралiзацiя економжи (карткова система забезпечення продуктами й товарами, безоплатне надання всiх державних послуг, квартир, пересилання ко-респонденцц тощо), вiдмирання податкiв i грошей. О^м цього, все бiльше по-ширювалися погляди щодо непотрiбностi золота i грошей при соцiалiзмi. Але кнувала держава, а для цього 'й потрiбнi були засоби, ят акумулювалися бюджетом. Все це створило передумови формування утоп1чно!' вде!' матерiального бюджету, що набула значного поширення у 1920-1921 рр.
Закономiрно постало питання - в яких одиницях вимiрювати та оцiнюва-ти матерiальнi цiнностi. Напрацьованим проектом пропонувалося використати нове трудове мiрило ощнки за назвою "тред". Природно, що зовс1м вiд вартiс-но' ощнки автори проекту так i не змогли вiдмовитися. Зокрема, передбачалося провадити як кiлькiсний, так i валютний облiк матерiалiв [1, с. 65].
З переходом до НЕПу потреба в матерiальному бюджетi вiдпала сама по соб^ оскiльки на змшу натуральному товарообмiну прийшли ринковi методи
господарювання, замкть продрозкладки запроваджувався продподаток, розви-валася конкуренция та приватна iнiцiатива, ввдновлювалася податкова форма одержавлення створеного в краЫ нацiонального продукту, дедалi бшьшого по-ширення набували товарно-грошовi вщносини. Вiдмова у 30-х роках ХХ ст. ввд економiчних методов господарювання та ïx замiна командно-адмiнiстративними вкрай негативно позначилися на розвитку державних фiнансiв загалом i бю-джетних вiдносин зокрема.
Прийнята у 1936 р. нова Конституция СРСР передбачала жорстку цен-тралiзацiю макрофшансових ресурав шляхом створення единого державного бюджету, який включав союзний бюджет i державш бюджети союзних респуб-лш. Така централiзацiя постiйно тдсилювалася i прокнувала до останнix днiв розпаду Радянського Союзу.
Структурна модель бюджетно1 системи Украшсько1 РСР була законо-давчо закрiплена зпдно з прийнятою у 1978 р. Конститущею Украшсько1 РСР. Вiдповiдно до конституцшних положень державний бюджет Украшсько1 РСР розглядався як структурна ланка единого державного бюджету СРСР. О^м цього, передбачалося, що державний бюджет Украшсько1 РСР розробляеться на основi державного бюджету СРСР та об'еднуе республiканський бюджет i мк-цевi бюджети. Спiввiдношення мiж останшми наведено в табл. 3.
Табл. 3. Розподгл консолгдованого бюджету Укратськог РСР мгж
республ1канським i мкцевими бюджетами (млн крб)
Показник бюджету PiK
1975 1980 1986 1990
1. Доходи консолщованого бюджету 18763,0 24673,9 35914,7 45120,1
зокрема:
1.1. Доходи державного бюджету 11653,0 16092,9 22747,7 24749,5
у % до консолщованого бюджету 62,11 65,22 63,34 54,58
1.2. Доходи мюцевих бюджепв 7110,0 8581,0 13167,0 20370,6
у % до консолщованого бюджету 37,87 34,72 31,83 45,37
2. Видатки консолщованого бюджету 18335,7 24224,1 35612,7 43776,4
зокрема:
2.1. Видатки Державного бюджету 11397,7 15814,1 24278,7 23916,0
у % до консолщованого бюджету 62,13 65,28 68,17 54,63
2.2. Видатки мюцевих бюджепв 6944,0 8410,0 11334,0 19860,4
у % до консолщованого бюджету 37,89 34,78 36,66 45,15
Джерело: авторська розробка на ochobî [2, с. 248
З проголошенням незалежносп Украши розвиток бюджетних вiдносин набувае динамiчного характеру. Законом про Державний бюджет Украши на 1992 р. замкть поняття "республжанський бюджет" вводиться поняття "Державний бюджет Украши". Проте бюджетний устрiй у частиш принципiв побу-дови бюджетно! системи, органiзацií мiжбюджетних вiдносин як за формою, так i за змiстом майже не вiдрiзнявся ввд колишнiх радянських.
Вагомим кроком у розвитку бюджетно!' системи Украши стало прийнят-тя у 1995 р. Закону "Про бюджетну систему Украши", в якому наводилося чiтке визначення бюджетно!' системи; окреслювалася '1 трирiвнева структура - дер-
жавний бюджет, республшанський бюджет Автономно' Республiки Крим, мк-цевi бюджети; сукупнiсть усх бюджетiв, що формують бюджетну систему Украши отримала назву зведеного бюджету. Саме показники виконання останньо-го використовуються як основне джерело шформацп для аналiзу i визначення засад державного регулювання економiчного й сощального розвитку кра'ни.
Подальшу хронологда подiй прийняття законодавчих рiшень щодо рег-ламентацц бюджетного процесу та оргашзацц бюджетних вiдносин в УкраЫ наведено в табл. 4.
Табл. 4. Чинна нормативна база з питань оргатзацп бюджетних вiдносин
в УкраШ
Нормативний акт Основнi положення, що регламентують бюджетнi вiдносини
Конституцiя Украши (28 червня 1996 р.) Конституцiйне закршлення iснування iнституту мiсцевого самов-рядування в Украш, визначення повноважень оргашв мiсцевого самоврядування, матерiальноí i фшансово! основи самоврядування, основних засад функщонування мiсцевих бюджетiв, гарантування фiнансування державою здшснення органами мiсцевого самовря-дування делегованих повноважень
Закон Украши "Про мiсцеве самовряду-вання в Украш" (21 травня 1997 р.) Розвиток та конкретиза^ положень Конституци про мiсцеве са-моврядування: його принципiв, повноважень оргашв мкцевого са-моврядування, забезпечення матерiальноl та фшансово! бази, в т.ч. засад функщонування мкцевих бюджетiв
Бюджетний кодекс Украши (08 липня 2010 р. з урахуванням змiн i доповнень) Визначено склад мкцевих бюджетiв, проведено чггкий розподiл доходiв i видаткiв мiж бюджетами, встановлено прозору та об'ективну процедуру мiжбюджетних вiдносин, визначено фор-мульний порядок розрахунку базових дотащй, змiцнено фiнансову базу органiв мкцевого самоврядування, встановлено зашгересова-нiсть у збшьшенш доходiв державного i мкцевих бюджетiв, визначено порядок проведення мiсцевих запозичень, встановлено вщпо-ввдальшсть i контрольнi повноваження всiх учасниюв бюджетного процесу, заборонено створення позабюджетних фондiв, визначено процедуру здiйснення мiжбюджетних позичок
Щорiчнi закони Украани "Про Державний бюджет Украани" Визначають склад загального i спецiального фондiв державного бюджету, взаемовщносини мiж Державним бюджетом Украани та мкцевими бюджетами, обсяги та особливост перерахування мiж-бюджетних трансфертiв, додатковi положення, якi регламентують бюджетний процес
Джерело: авторська розробка на основi [1, с. 53-54]; власш розробки та узагальнення.
Висновки. Проведений аналiз теоретико-методологiчних засад станов-лення, функцiонування та розвитку бюджетних ввдносин в умовах трансформа-цц ринкових економiчних вiдносин в УкраМ дав пiдстави констатувати, що ба-гатовiкова ктор1я бюджетно' системи Украши сягае сво'ми коренями до чаав Кшвсько1' держави. Однак становлення бюджетних ввдносин у сучасному !'х ро-зумiннi розпочалося в XIX ст. шд впливом держав-метрополiй - Росп, Австро-Угорщини, Польшд, коли сформувався адекватний капiталiстичному способу виробництва фккально-бюджетний механiзм, який грунтувався на засадах пов-ноти, едностi каси, гласности контролю за використанням коштiв, збалансова-ностi, строковостi, унiверсальностi, точностi.
Перебування Украши у склад СРСР остаточно пвдрвало ринковi засади бюджетування, що реалiзувалися через систему комацдно-адмiнiстративних ме-
тодш, жорстко! централ1зац11' бюджетних ресурсш, непропорщйного збагачення союзного бюджету, поршняно з бюджетами союзних республж i мкцевими бюджетами. З огляду на щ фактори, доцiльно основнi зусилля бюджетно! реформи скерувати на послаблення фккального тягаря та лiбералiзацiю режиму оподатку-вання, механiзму накладення фiнансових санкцш за порушення (у багатьох ви-падках несвiдоме) податкового законодавства, сощалiзащю бюджетно! полижи; лiквiдацiю тiньового сектору бiзнесу; перегляд вертикально!' структури мiжбю-джетних вiдносин на користь бюджетш територiальних громад та !х об'еднань.
Лiтература
1. Кириленко О.П. Mic^Bi бюджети Украши (iсторiя, теорш, практика) / О.П. Кириленко. - К. : Вид-во Н1ОС, 2000. - 384 с.
2. ПаСчник Ю.В. Бюджетна система Украши та зарубiжних краш : навч. поабн. / Ю.В. Па-ciчник. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2002. - 495 с.
3. Андрущенко В.Л. Запорозька Ci4 як украхнський феномен / В.Л. Андрущенко, В.М. Федосов. - К. : Вид-во "Заповгг", 1995. - 173 с.
4. Финансовая энциклопедия / под ред. И.А. Блинова, А.И. Буковецкого. - М. : Государственное издательство, 1924, - 923 с.
5. Тургенев Н.И. Опыт теории налогов / Н.И. Тургенев. - М. : Государственное социально-экономическое издание, 1937. - 176 с.
6. Пушкарева В.М. История финансовой мысли и политики налогов : учеб. пособ. / В.М. Пушкарева. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2008. - 256 с.
7. Сумарков В Н. Государственные финансы в системе макроэкономического регулирования : учеб. пособ. / В.Н. Сумароков. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1996. - 224 с.
8. Государственный бюджет и государственный долг России / под ред. П.И. Броунова, В А. Фаусека. - М. : Вид-во "СПб", 1908. - 92 с.
9. Штурм Р. Бюджет : пер. с англ. А.С. Изгоева / Р. Штурм. - СПб. : Типография т-ва "Общественная польза", 1907. - 598 с.
Надшшло до редакци 05.11.2015 р.
Кит В.И. Становление, функционирование и развитие бюджетных отношений на разных этапах социально-экономического развития общества
Рассмотрены формы организации бюджетных отношений на различных этапах создания государства. Определены методы формирования и направления использования бюджетных ресурсов в контексте реализации конституционной доктрины государства в исторической ретроспективе. Отражены отечественные особенности бюджетирования в условиях феодализма, первоначального капиталистического накопления капитала, государственно-монополистического способа расширенного воссоздания, командно-административной экономики, современного социально-ориентированного выбора украинского государства.
Ключевые слова: бюджет, бюджетная система, бюджетные отношения, доходы бюджета, расходы бюджета.
Kit V.I. Formation, Functioning and Development of Budget Relations at Different Stages of Social and Economic Development of the Society
The forms of budget relations organization at various stages of state formation are considered. The methods of formation and directions of budget resources using in the context of the constitutional doctrine of the state historically are outlined. The national budgeting features in terms of feudalism, primitive capitalist accumulation of capital, state monopolistic way of the expanded reproduction, command administrative economy, and modern social-oriented choice of the Ukrainian state are highlighted.
Keywords: budget, budget system, budget relations, budget revenues, budget expenditures.
