CC BY
86
2. Закон УкраТни "Про 36ip та облш единого внеску на загальнообов'язкове державне со-цiальне страхування" № 2464-VI вiд 08.07.2010 р.
3. Шаповалова Л. Професiоналiзацiя як один i3 напрямiв розвитку сучасно'1 вищо'1 осв^и у Францii / Л. Шаповалова. - К. : Вид-во "Вища шк." - 2010. - № 1. - С. 59-70.
4. Шаульська Л. Умови розвитку трудового потенщалу / Л. Шаульська // Економют. -2005. - № 7. - С. 58-62.
Заярная Н.Н., Краевский С.Б. Использование трудового потенциала студентов как один из путей повышения профессионального уровня молодых специалистов
Рассмотрены и обоснованы необходимость и методы повышения уровня профессиональной подготовки студентов через приобщение их трудового потенциала к трудовой деятельности, поскольку стратегическое развитие каждого предприятия и государства в целом в значительной степени зависит от профессиональной подготовки молодых специалистов.
Ключевые слова: трудовой потенциал, профессиональная трудовая деятельность, принудительная и добровольная стажировка.
Zayarna N.M., Krayevsky S.B. The Use of Labour Potential of Students as a means of Increasing in the Professional level of Young Specialists
The article deals with the investigation and argumentations of the necessity and methods in increasing the professional training level of students by means of it's attraction to the vocational labour activity. The strategic development of every single enterprise and state largely depends on the professional training of young specialists.
Keywords: labour potentional, vocational labour activity, forced and voluntary probation.
УДК 336.14 Доц. М.В. Корягт, канд. екон. наук - Львiвська КА
ЕВОЛЮЦ1Я БЮДЖЕТНИХ В1ДНОСИН У ЧАСИ КИ1ВСЬКО1 РУС1, ГЕТЬМАНЩИНИ ТА ЗАПОРОЗЬКО1 С1Ч1
Виокремлено етапи розвитку фшансово! системи Укра!ни. Проаналiзовано схему оргашзацп бюджетних вщносин за часи Ки!всько! Руа, Гетьманщини та Запорозь-ко! Очь Визначено передумови дшвщацл укра!нсько! державносп та втрати бюджет-ними вщносинами нацюнального колориту.
Ключов1 слова: бюджет, бюджетш вщносини, доходи та видатки бюджету, фь нансова система, Ки!вська Русь, Гетьманщина, Запорозька Оч.
Постановка проблеми. В оргашзацшному аспект бюджет, як головний фшансовий план держави, що затверджуеться в законодавчому порядку, мае три-валу 1сторда зародження та розвитку. Бюджетна система Украши мае глибоке коршня, И становлення вщбувалося ще в часи Ки!всько! Рус1, Гетьманщини, За-порозько! С1ч1, що створило передумови формування сучасних метод1в фшансо-вого розподшу. Тому без всеб1чного вивчення бюджетно! 1стори в1тчизняно! еко-ном1ки неможливо обгрунтувати шляхи виршення складних фшансових проблем сучасносп.
Питання бюджету { бюджетно! системи загалом надзвичайно складш та багатогранш. Над !х виршенням працюють так вггчизняш та заруб1жш науков-щ, як Ю. Паучник, М. Кульчицький, В. Андрущенко, В. Федосов, О. Кириленко, О. Василик, С. Юрш та шшь Однак юторичш аспекти ще! проблеми залишають-ся недостатньо висв1тленими та потребують нашого дослщження.
Методика досл1джень. Метою роботи е дослщження бюджетних вщно-син у часи Ки!всько! Рус1, Гетьманщини та Запорозько! С1ч1.
Результати дослвдження. У найпримiтивнiшiй формi державнi фшанси функцiонували ще в часи Кшвсько1 Русi. Основною формою утворення держав-них доходiв у цей перюд були податковi методи одержавлення частини виробле-но! продукци у натуральних вимiрах. Данину сплачували худобою, зерном, хут-ром, шюрою, медом та гршми. Збирав данину сам князь зi своею дружиною. Значну частку в структурi державних доходов того часу становили митш платежа мито за перетин митного кордону, торгове мито у мютах, грошовi кари, вста-новленi судовими органами за рiзнi провини громадян. Поширеним явищем у Кшвськш державi було встановлення натуральних повинностей на користь дер-жави: будiвництво мостов, дорщ гребель тощо.
Поступово вдосконалювалися прийоми та методи збирання натуральних i грошових податкiв, елементи контролю за дотриманням державних повинностей. Виконання перелiчених функцiй покладалося на спещальних княжих аген-тiв - митниюв, мостниюв, городниюв, вирниюв, метальниюв, як за сво!м право-вим статусом були першими в ютори украшсько! державностi податковими адмь нiстраторами. Отримаш доходи акумулювалися, за розпорядженням князiв, у державнiй скарбницi й використовувалися на задоволення як особистих потреб князя та його шм% так i на загальнодержавнi потреби [1, с. 61-70].
Феодальна роздроблешсть Кшвсько! Русi, мiжусобицi iстотно обмежили 11 могутнiй фiнансово-економiчний потенцiал, чим скористалися Велике Ли-товське князiвство, Рiч Посполита, а пiзнiше й Росшська iмперiя, у полiтичну за-лежнють вiд яких потрапили староруськi предки сучасно! укра!нсько1 наци. На колошзованих украшських землях фiнансова система набувала ознак, властивих державам-поневолювачам. Упродовж ХУ1-ХУШ ст. Вiдбулося багато змiн у фю-кально-бюджетнiй сферi. У XVI ст. у Польському королiвствi вводиться майно-вий податок, що утримуеться з мiських мешканцiв; розвиваеться система опосе-редкованого оподаткування у вигляд специфiчних акцизiв на алкогольнi напо!; формуеться державний скарб, головним джерелом надходжень до якого стае постiйний податок - кварта, тобто четверта частина вщ мита i доходов з коро-лiвських маетюв. Кошти вiд надходжень цього податку спрямовувалися на утри-мання найманого вшська. На територiях, пiдвладних Литовському князiвству, з 1577 р. запроваджувалося оподаткування дворiв. Сприятливе економiко- геогра-фiчне розташування украшських земель на перетиш багатьох торговельних шля-хiв сприяло збiльшенню фюкально1 ролi митних доходов. З товарiв, як ввозили-ся, сплачувався митний збiр - шдукта, а з тих, що вивозилися - евекта [1, с. 8799; 2, с. 51-52].
Новий етап розвитку фшансово1 системи Украши пов'язуеться iз геть-манською добою, коли запорозьке козацтво набуло самостшно! державностi, на-лагодило дипломатичш вiдносини з низкою европейських кра!н. У багатьох прав-ничих документах того часу широкого застосування набули поняття "скарб", "публiчнi прибутки", "податки", "мито" тощо. Економiчний змiст, який вкладався у цi категори, а також мехашзм 1хнього практичного використання, за свдаення-ми науковцiв, яю дослiджували фiск i скарб козацько! Украши, дають пiдстави дiйти висновку щодо достатньо високого рiвня розвитку фшансових iнститутiв Сiчi, формування яких вщбувалося вiдповiдно до загальносвiтових тенденцш.
Схема оргашзаци фiнансових вiдносин виглядала так: була спiльна вшсь-кова скарбниця, до яко! надходили податковi платежi вiд рибних промислiв, ско-
тарства, землеробства, полювання, митш збори, специфiчнi акцизи, неподатковi надходження. Видатки передбачалися на вшськове спорядження, будiвництво укршлень, монастирiв, утримання закладiв для престарiлих козаюв, дипломатич-них мiсiй та iншi цiлi.
Пpовiдне мiсце в стpуктуpi державних доходiв того часу посщали пpямi податки - подимне, вшськовий оклад, господарська десятина, медове, яю спла-чували переважно мiщани та селяни. Козаки майже не сплачували податюв. Оподаткування по суп замiнялося вiйськовою службою. Цiкаво, що на Сiчi заохочу-вали бездомне й безшлюбне iснування: одpуженi козаки сплачували бiльшi податки, шж холостяки i, як наслiдок, - одружеш запоpожцi були значно бщтши-ми, нiж сiчовi [3, с. 101].
Поряд з прямими формами оподаткування широкого застосування набули кошовi домени i регали, що передбачали поширення фiску на промислову експлу-атацiю рибальських i мисливських угiдь, землi зимiвникiв хутоpiв тощо. На по-чаткових етапах становлення козаччини важливими джерелами фшансового за-безпечення поточних потреб вшськово-господарського характеру були военш трофей а також допомога з боку Польшд, а тсля 1648 р. Гетьманщини та Роси.
Основними джерелами наповнення вшськового скарбу Запоpiзькоï Сiчi стали [3, с. 101-102]: мито за перевезення товаpiв запорозькими землями; торго-ве - податок iз кpамаpiв на сiчовому ринку; куфовий збip iз кожноï привозно1' бочки (куфи) спиртних напоïв; податки з шинюв; мостове - плата за перевози на piчках; орендна плата за крамнищ та човни, як належали куреням; iншi доходи.
Найбiльшоï могутносп гетьманська влада досягла за чашв Б. Хмельниць-кого. Деpжавнi фшанси та скарб Сiчi належали безпосередньо гетьману. Завдяки обачливiй та ощадливш фiнансовiй полiтицi Б. Хмельницький зумiв зосередити у державному бюджетi значш суми коштiв, достатнi для ведення вiйськових компанiй та активно1' вшськово1" полiтики.
Епоха пpавлiння I. Мазепи (1687-1709) вщзначалася низкою реформ соць ального характеру, спрямованими на покращення життевого piвня простих селян i мщан шляхом зменшення податкового тиску. Зпдно з унiвеpсалом 1691 р., селянам давали змогу виробляти для власних потреб горшку, не сплачуючи при цьому податки; землевласникам забороняли накладати на селян велик побори й повинностi. Сiчовий скарб грунтувався на оподаткуваннi пpомислiв i торгових обiгiв. Вiн був своерщним сховищем не лише грошей, а й piзних цiнностей. За рахунок кошт^в з державно1' скаpбницi фшансували утримання козацько1' адштс-траци, найманого вшська, закуповували озброення [3, с. 105]. Поразка у Пол-тавськш битвi (1709 р.) iстотно пщрвала фiнансовий сувеpенiтет козаччини.
Наступник I. Мазепи, правобережний гетьман П. Орлик (1710-1742 pp. правлшня), у 1710 р. проголосив "Пакти й конститущю прав i вольностей Запо-piзького вiйська". Конституцiя П. Орлика не набрала чинносп, однак значно вплинула на розвиток державних фшаншв, визначила прюритети та напрями по-дальшого розвитку фiскально-бюджетних вiдносин. Зокрема: передбачали вщок-ремлення державного скарбу вщ особисто гетьманського; державний скарб передавали в управлшня генерального скарбника; на утримання гетьмана та його ро-дини призначали окpемi землц скасовували повинностi та податки на piчну плату компанiйцям i сердюкам. Загалом у конституци П. Орлика набули ч^кого вь
дображення ш1сть напрям1в реал1заци бюджетно! пол1тики з в1дповщним меха-шзмом !х виршення, зокрема:
1. Ч1тка I зрозумша структура управлшня бюджетними коштами, яка перед-бачала посаду генерального шдскарб1я та двох полкових, яких обирали на зборах за погодженням !з гетьманом { полковниками. В !хньому вщант були вс доходи { видатки.
2. Компетенттсть, порядтсть { добровольна згода на виконання роботи тд-скарбив.
3. Боротьба з корупщею при оргатзацп функцюнування урядового апарату.
4. Розмежування доход1в урядовщв та вшськового скарбу.
5. Чита ставки податкового збирання, контроль за ухиленням вщ сплати збо-р1в, тдзвгттсть за використат кошти. Ставки оподаткування доводилися утверсалами гетьмана, збори на мюцях контролювали полков!, звгтували шдскарбп.
6. Турбота про малозабезпечених та стражденних людей. З щею метою пе-редбачалося побудувати в Терехтемиров! шпиталь для старих, зубожших { покал1чених ранами козаюв, постшно турбуватись про нужденних, вд1в { сиргг [1, с. 133].
Таким чином, конститущя П. Орлика в теоретичному плат проде-монструвала високий р1вень суспшьно! свщомосп укра!нського народу, його прагнення справедливо вир1шувати основш питання державного устрою у вшь-нш державь
Вперше реформування державного скарбу { вщокремлення кошт1в гетьмана провела козацька демократия за чашв правлшня I. Брюховецького. Згодом такий принцип реоргашзаци державних фшаншв Запорозько! С1ч1 було закр1иле-но Конститущею 1710 р. { дал! розвинули л!вобережш гетьмани Д. Апостол (1727-1732) { К. Розумовський (1750-1765), як здшснили неощнений внесок у справу реоргашзаци скарбового дшоводства. Основним фондом державного скарбу того часу були так зваш рангов! маетносп, даш корол1вщини, надходжен-ня вщ яких спрямовувалось на утримання державних установ, урядовщв, забез-печення заслужених ошб. Постшними державними доходами залишалися подат-ки [1, с. 55].
Склад дохщно! й видатково! частин скарбу Запорозько! С1ч1 зразка XVIII ст. окреслено в табл.
1снування гетьмансько! держави охоплюе перюд з 1648 р. до кшця XVIII ст. Л!кшдащя основ державност розпочалася з 1764 р., коли гетьман К. Розумовський погодився на димюш й було запроваджено правлшня Малоросшсько! колеги, у 1770 р. бюджетш надходження з Укра!ни стали складовою загально-державних надходжень Росшсько! ¿мпери; у 1781 р. було утворено три губерни -Ки!вську, Черншвську, Новгород-С1верську, де було запроваджено на зразок ро-сшських { д1яли за росшськими законами адммстращя та суд; у 1783 р. впрова-джено росшську податкову систему; у 1786 р. на територи колишньо! Гетьманщини сформувалася Малоросшська 1мпер1я. Кр1м того, внаслщок першого (1772 р.) та третього (1775 р.) подшв Польшд бшьша частина Правобережно! Ук-ра!ни - Галичина, Буковина, Волинь - увшшли до складу Австршсько!, а шзш-ше - до Австро-Угорсько! ¿мпери. Таким чином, бюджетт в1дносини втратили нащональний колорит { набули рис кра!н-метрополш.
Табл. Доходи та видатки скарб у ЗапорозькоК Сiчiу XVIII ст. [1]
Доходи Видатки
1. Зовтшт джерела: 1.1. Вшськова здобич; 1.2. "Жалование царское", платня гетьманська; 1.3. Задоволення претензш шшими державами; 1.4. Продукти ввд царського уряду; 1.5. Доходи ввд зовтшньо! торпвл1. 1. Зовтшт напрями: 1.1. Утримання росшських полшв пвд час вшськових дш з Туреччиною; 1.2. Дари царям та росшським чиновникам; 1.3. Спорядження Запор1зького вшська на вшськов1 операнд за межами С1ч1; 1.4. Задоволення претензш ввд шших держав.
2. Внутршт джерела: 2.1. Кошов1 регали та домени; 2.2 Мито; 2.3. Внутршт податки; 2.4. Орендна плата; 2.5. Конфшковане майно; 2.6. Викуп за полонених; 2.7. Судов1 штрафи; 2.8. Кредитт операци. 2. Внутршт напрями: 2.1. Утримання церковних установ; 2.2 Утримання урядовщв Коша; 2.3. Поточне утримання господарства Коша; 2.4. Допомога збвдншим козакам та ш-шим членам Вшська Запор1зького; 2.5. Видача кредиив; 2.6. Резерв.
Висновки. Багатовiкова iсторiя бюджетно! системи Укра1ни сягае сво!ми коренями до часiв Кшвсько! держави. Державнi фiнанси того часу функцюнува-ли у найпримiтивнiшiй форм^ Основним джерелом утворення державних дохода були податковi методи одержавлення частини вироблено! продукци у нату-ральних вимiрах. Новий етап розвитку фшансово! системи Укра1ни пов'язуеться iз гетьманською добою, коли запорозьке козацтво набуло самостшно! держав-ностi, налагодило дипломатичнi вiдносини з низкою европейських кра!н. Почи-наючи з 1764 р., коли гетьман К. Розумовський погодився на димiсiю й було зап-роваджено правлшня Малоросшсько! колеги, вiдбулася лiквiдацiя украшсько! державностi, бюджетнi вiдносини втратили нацiональний колорит i набули рис кра1'н-метрополш.
Л1тература
1. Пас1чник Ю.В. Бюджетна система Украши та заруб1жних кра1н : навч. пос1бн. / Ю.В. Паачник. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2002. - 495 с.
2. Кульчицький М. Роль м1жбюджетних вщносин у стимулюванш розвитку репотв Украши / М. Кульчицький // Фшанси Украши. - 2000. - № 3. - С. 87-92.
3. Андрущенко В.Л. Запорозька С1ч як украшський феномен / В.Л. Андрущенко, В.М. Федосов. - К. : Вид-во "Заповгт", 1995. - 173 с.
4. Кириленко О.П. Мюцев1 бюджети Украши (ютсря, теор1я, практика) / О.П. Кириленко. - К. : Вид-во Н1ОС, 2000. - 384 с.
5. Василик О.Д. Державш фшанси Украши : пщручник / О.Д. Василик. - К. : Вид-во ШРС. - 2000. - 416 с.
6. Юрш С.1. Бюджетна система Украши : навч. пос1бн. / С.1. Юрш, Й.М. Бескид. - К. : Вид-во НЮС. - 2000. - 400 с.
Корягин М.В. Эволюция бюджетных отношений во времена Киевской Руси, Гетьманщины и Запорожской Сечи
Выделены этапы развития финансовой системы Украины. Проанализирована схема организации бюджетных отношений во времена Киевской Руси, Гетьманщины и Запорожской Сечи. Определены предпосылки ликвидации украинской государственности и потери бюджетными отношениями национального колорита.
Ключевые слова: бюджет, бюджетные отношения, доходы и расходы бюджета, финансовая система, Киевская Русь, Гетьманщина, Запорожская Сечь.
KoryaginM.V. There is an evolution of budgetary relations in the days of Kievan Russia, Get'manschini and Zaporozhia Sitch
The stages of development of the financial system of Ukraine are selected. The chart of organization of budgetary relations is analysed in times of Kievan Russia, Get'manschina and Zaporozhia Sitch. Certainly pre-conditions of liquidation of the Ukrainian state system and loss of national colour budgetary relations.
Keywords: budget, budgetary relations, profits and charges of budget, financial system, Kievan Russia, Get'manschina, Zaporozhia Sitch.
УДК 338 Здобувач Л. О. Фурдичко - 1нститут РДНАН УкраТни;
доц. Л.€. Фурдичко - НУ "Львiвська полiтехнiка"
СОЦ1АЛЬНА ПОЛ1ТИКА В СИСТЕМ1 ОСВ1ТИ ТА ОХОРОНИ
ЗДОРОВ'Я УКРАШИ
Сощальна полиика - чи не найважливший напрям державного регулювання економши, оргашчна частина внутршньо'1' полиики держави, яка спрямована на за-безпечення добробуту, всебiчного розвитку ïï громадян i сустльства загалом. Сощальна полггика е багатомiрною системою програм i заходiв, спрямованих у сощальну сферу, яка охоплюе рiзноманiтнi напрями суспшьного буття, а ïï нормальне функщ-онування е гарантом злагоди, солщарносп в суспшьсга, яка створюе умови для реаль зацп економiчноï i сощально'1' безпеки кожного члена сустльства.
Ключов1 слова: сощальна полиика, сощальш вiдносини, сощальний захист громадян, рiвень сощального забезпечення, державна пiдтримка, фiнансування галуз^ напрями розвитку суспiльства, сфера освии, сфера охорони здоров'я.
Актуальнiсть теми. Конститущею Украши, статтею 1, проголошено, що Украша е сощальною i правовою державою. Тому здшснення правильносп фор-мування та проведения соцiальноï политики е прюритетним завданням державних оргашв влади в краш.
Сощальна политика держави спрямовуеться на добробут i всеб1чний роз-виток кожного ïï громадянина. Тому, основною метою соцiальноï политики е створення умов для такого розвитку та оптимального функцюнування сощаль-них в1дносин, надання особливого захисту тим верствам населення, яю його пот-ребують i всього населення краïни.
У Конституци Украïни сощально-гумаштарне спрямування мають 12 статей, але найважлившою е стаття 46 стосовно гарантл сощального захисту. Меха-шзми реал1заци сощального розвитку держави, покращення життя ïï громадян вь дображено в численних законах, прийнятих Верховною Радою Украши та зат-верджених Президентом Украши, у постановах i декретах Кабшету Мшютр1в Украïни. Для подальшого функцiонування цих законiв i постанов необхiдне лише ix оргашзацшне впровадження, фiнансове забезпечення та законопослуш-нiсть громадян.
Постановка проблеми. Значення соцiальноï полiтики визначаеться ïï впливом на процеси вщтворення робочоï сили, на пiдвищення продуктивност працi, осв^нього i квалiфiкацiйного рiвня трудових ресуршв, на рiвень науково-теxнiчного розвитку продуктивних сил, на культурне i духовне життя суспшь-ства. Сощальна политика, спрямована на покращення умов пращ й побуту, розви-
