CC BY
22
ти ycnixÍB, стабшьносп. Тому органiзацiйну культуру n0Tpi6H0 вивчати, дос-лщжувати, удосконалювати та формувати з особливими пiдходами. Вона повинна стати оргашчною частиною тдприемства, важливим елементом внут-ршнього середовища, знаряддям для кожного свщомого працiвника.
Л1тература
1. Буткевич Т.В. Д84 Кондолжтолопя з основами психологи управлшня : навч. поабн. / Т.В. Буткевич. - К. : Центр навч. л^-ри, 2005. - 456 с.
2. Сшвак В.А. Корпоративна культура / В.А. Ствак. - СПб. : Изд-во "Питер", 2001. -
352 с.
3. Тимошенко Н.Л. Корпоративна культура: дшовий етикет : навч. поабн. / Н.Л. Тимошенко. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 391 с. - (Вища освгга ХХ1 столггтя).
Ильчук Г.И., Мацук О.В. Организационная культура: особенности формирования и оценки влияния на результат деятельности коллектива
Исследована роль организационной культуры, процесс формирования и влияния на эффективность деятельности коллектива. Умелое руководство развитием организационной культуры позволяет сформировать сильное деловое сообщество, которое сможет отвечать требованиям социума.
Организационная культура - особенный инструмент в руках менеджера, который поможет организации достичь успехов и стабильности.
Ключевые слова: организационная культура, система ценностей, принципы делового этикета, коллектив, эффективность.
Ilchuk G.I., Matsuk O. V. Organizational culture: forming features and estimation of influence on the results of activity of collective
A role of organizational culture, forming process and influence, is investigated on efficiency of activity of collective. Skilful management of the organizational structure development allows to form a healthy business community which will be able to meet the demands of the society. Organizational structure is a special managerial tool which will help the organization to achieve success and stability.
Keywords: organizational culture, system of values, principles of business etiquette, collective, efficiency.
УДК 336.11(09)477 Доц. С.М. Голубка, канд. екон. наук -
Утверситет бантвськог справи Национального банку Украти
ОСНОВИ НАЦЮНАЛЬНОГО Ф1НАНСОУТВОРЕННЯ ЧАС1В КОЗАЦЬКО1 ДЕРЖАВНОСТ1
Дослщжено питання нацюнальних фшаншв Укра!ни через юторичну призму украшськш державносп чашв Козаччини. Висв^лено особливос^ творення шститу-™ нацюнального фшансоутворення.
Ключовг слова: податки, мито, Козацька скарбниця, Генеральний шдскарбш.
Постановка проблеми. У наукових джерелах стверджуеться, що фь нанси та фшансов1 вщносини виникли з появою держави, для юнування яко! були потр1бш певш ресурси - спочатку у вигляд1 натуральних податей 1 тру-дових повинностей, а попм у грошовш форм1 [9, с. 39]. В юторп Укра!ни культурна спадщина нащонального фшансоутворення мае сво! особливосп та традицп, як закладалися на наших землях з найдавшших чашв 1 передавались наступним поколшням, зокрема у часи юторичних державотворчих процешв.
Саме поступальний розвиток нацiональних фiнансiв одного з перiодiв укра!нського державотворення, а саме доби Козаччини, i стали предметом уваги цього дослщження.
Анал1з останшх дослщжень та публ1кац1й. Окремi аспекти досль дження проблематики розвитку нацюнальних фiнансiв висвiтлено у працях таких науковщв, як: В. Андрущенко, О. Василик, С. Юрш, Ю. Пашчник, В.1. Ос-пiщев та ш. Треба зазначити, що виршення питань щодо нацiональних фшан-шв потребують системного пiдходу i вщповщного наукового обгрунтування.
Метою роботи е розгляд розвитку особливостей нацiональних фшаншв та висвiтлення внеску керманичiв Козачини в нацюнальне фiнансоутворення.
Виклад основного матер1алу. Процес нацiонального державотворення, тсля занепаду давньоукра1нсько1 державностi - Ки1всько1 Руш, був про-довжений Галицько-Волинським князiвством. Галицько-Волинська держава стала головним полггичним осередком майбутньо1 Укра1ни. Згодом, у 1348 р, Польща захопила Галицьку землю, а в 1377 р. - частину Захщно! Волинi. До Литви вiдiйшли Володимир, Луцьк, Кременець та iншi мюта Волинi. Доба Польсько-Литовських часiв характеризуеться втрачанням атрибутав укра!нсь-ко1 державност та нацiональних особливостей законодавчо1, судово1 i подат-ково1 систем [8, с. 47]. Захщноукра1нсью землi шдпали пiд владу чужоземних правителiв, припинила свое юнування укра1нська державнiсть княжих чашв. Натомiсть, наприкiнцi XV ст. з'являеться нова потужна соцiально-полiтична спшьнота - козацтво. Динамiчно розвиваючись, козаки створили власне вшсько та визначили територт - Запорiзьку Сiч, де юнували сво1 закони i правила поведшки, а також започаткували торгово-економiчнi вiдносини, як всерединi козацько1 державносп, так i за 11 межами. Вважаючи на свою мо-гутшсть та самодостатнiсть, саме Запорiзька Сч стала джерелом нових вщ-носин у сферi товарообiгу та формування автономно1 податково1 i фшансово! системи на укра1нських землях.
Розглядаючи органiзацiйнi засади козацького самоврядування на тери-торп Сiчi, можна стверджувати про зародження основ ново1 укра1нсько1 дер-жавностi та продовження традицш нацiонального державотворення. Система органiв влади та вшськово! полiтики козацько1 старшини, давала змогу забез-печувати i виконувати усi внутрiшнi та зовшшш функцп, притаманнi саме державному устрою. Козацтво стало виразником штерешв нацп i вiдродило Укра1нську державу як спадкоемницю княжо1 Русi та мало визначальний вплив на становлення нацюнально! свiдомостi укра1нщв [11].
Пiсля того, як запорiзьке козацтво набуло самостшно! державностi та налагодило дипломатичнi вщносини з низкою европейських кра1н, настав но-вий етап розвитку фшансово! системи на укра1нських землях, зокрема ство-рення вiдповiдних фiнансово-економiчних шститупв. Почали широко засто-совуватись таю поняття, як: "скарб", "публiчнi прибутки", "податки", "мито", економiчний змiст яких, а також мехашзм 1хнього практичного використан-ня, вказують на досить високий рiвень розвитку оргашзацп фшансових вщ-носин. 1х схема виглядала таким чином: до спшьно! вшськово! скарбнищ надходили податковi платежi вщ рибних промислiв, скотарства, землероб-ства, полювання, а також митнi збори, специфiчнi акцизи, неподатковi надхо-
дження тощо. Видатки передбачалися на вiйськове спорядження, будiвниц-тво укрiплень, монастирiв, утримання закладiв для престарiлих козакiв, дип-ломатичних мiсiй та iншi цЫ.
На початкових етапах становлення козаччини важливими джерелами фiнансового забезпечення поточних потреб вшськово-господарського характеру, крiм природного багатства чорноземного краю, були: военна здобич, торпвля, збiр вiд перевозiв, урядове грошове i хлiбне забезпечення, подим-ний податок вiд кожного двору. Основними джерелами у структурi держав-них доходiв були: прямi податки - подимне, господарська десятина, медове, яю сплачували переважно мiщани та селяни. Козаки не вщробляли панщини та майже не сплачували податюв, 1х оподаткування замiнялося вiйськовою службою. Постшш податки називалися "поборами", надзвичайш - "стацiею". Податки сплачували селяни й мщани [5, с. 175].
Военш трофе!, здобутi на вшш, розподiлялися мiж усiм козацьким то-вариством пiсля певних вiдрахункiв до скарбнищ Сiчi та на ичову церкву. Усi торговцi вносили платню до вшськово! скарбницi, тобто казни. На вшх запорiзьких базарах особливi уповноваженi - вiйськовi кантаржп - збирали мито з купцiв, стежили за точнютю мiр i ваги, призначали цiну на привезений товар. Податки, якими обкладалося населення, подшялися на постiйнi, якi називалися "поборами", та надзвичайш - "стащю". Головний грошовий податок називався "вшськовим окладом" i стягувався з селян: з тяглових - 80 копшок, тших - 30, найманих - 70. Козацька скарбниця значною мiрою поповнюва-лася з прибуткiв привiзних i вивiзних мит та непрямих податкiв: оплати з млинiв, гут, рудень, шинюв, тютюну, дьогтю, селири тощо. Важливим дже-релом прибутюв було "мостове" - платня за перевiз через рiчки, а також за конвоювання та забезпечення безпеки у дорозi [4, с. 175].
Найбшьшо! могутност Гетьманська влада досягла за чашв Богдана Хмельницького, за якого полггачна влада перебувала в руках козацько! стар-шини, яку очолював гетьман. Пюля 1654 р. Козацьке вшсько становило авто-номну частину росшсько! армп. Однiею з найхарактершших ознак тогочасно! Укра1нсько1 держави було те, що вона здобула широке мiжнародне визнання. Гетьман налагодив зв'язки з представниками Росп, Криму, Туреччини, Поль-щi, Трансильванп, Молдови. Згодом уряд Б. Хмельницького визнали Венещя, Валахiя, Швецiя та iншi кра!ни. Укра1нська держава закрiпилася на мiжна-роднiй аренi як суверенна та незалежна. Шд час формування укра!нсько1 фi-нансово! системи Б. Хмельницький враховував мiсцевi особливостi, хоч на фшансову систему Гетьманщини значний вплив мала Рiч Посполита. У грошовому об^ залишалися польсью та литовськi монети.
Завдяки обачливш та ощадливiй фiнансовiй полiтицi, Б. Хмельницький зумiв зосередити у козацькому бюджетi значнi суми кошпв, достатнi для ведення вiйськових компанш та проведення активно! вiйськовоl полиики. Унiверсалом вiд 28 квiтня 1654 р. Б. Хмельницький запровадив митш збори, яю стягувалися з шоземних купцiв, що торгували на територп Гетьманщини. Унiверсал став першою спробою врегулювати тарифну справу Гетьмансько! Укра!ни в умовах лiквiдацil польського правлшня. Надалi, iншi гетьмани також продовжували вже започатковану традицiю.
Висувались припущення про те, що гетьман Богдан Хмельницький на-вiть розпочав карбування власно! монети. На жаль, подiбнi твердження не от-римали документальних доказiв. В Украшськш козацькiй державi фiнанси пiдпорядковувалися безпосередньо гетьману, в розпорядженш якого перебу-вали державш фiнанси та скарбниця Сiчi. Кошти зi скарбницi йшли на утри-мання козацько! адмшютрацп, найманого вшська, проводилася закупiвля оз-броення [1, с. 105].
До початку XVIII ст. , через вщсутшсть власно! грошово! одинищ, на територп Лiвобережноl Укра!ни в обiгу були шоземш монети, зокрема: польський злотий, литовська копа, захщноевропейський талер, росiйський карбованець тощо. У цей перiод фактично не було посадово! особи, яка б вь дала державними фшансами. У перюд гетьманування I. Брюховецького (1663-1668 рр.) появляеться окремий виборний чин козацько! старшини - Ге-неральний пiдскарбiй, який вiдав державними фшансами козацького вшська, встановлював мито та очолював скарбову канцелярiю. Найбшьш раннiй бюджет у виглядi "розпису доходiв i видаткiв", або фшансовий звiт, з'являеться у 1680 р. На Сiчi здiйснювалися досить значш кредитнi операцп та продаж щнностей з вiдтермiнуванням платежiв, а також юнував державний кредит. ^чова скарбниця створювалася завдяки оподаткуванню проми^в i торгових оборотiв. Вона була сховищем не лише грошей, а й своерщним архiвом вшсь-кових клейнодiв та оздоб i функцюнувала як державне казначейство, куди надходили вш доходи, не витраченi за мюцем !х одержання. Вперше було проведено вщокремлення державного скарбу вщ особистих коштiв гетьмана, якi рашше були нероздiльними.
За наступниюв Б. Хмельницького вщбуваеться трансформацiя частини державних податюв, а також запроваджуються нов1 Мито, як один iз рiзнови-дiв податкових зборiв та складова фшансово! системи, також з'явилося в ко-зацькiй Укра!ш з часу набуття нею елеменлв державностi та було безпосередньо пов'язане з юторичним розвитком Гетьмансько! Укра!ни. Митна система, створена гетьманом Б. Хмельницьким в 1654 р., проюнувала до 15 липня 1754 р., коли росшська iмператриця Слизавета Петрiвна сво!м указом !! лжвь дувала, а на територiю Гетьманщини поширилось росiйське митне законодав-ство. Було введено спещальну посаду екзактора, який контролював надхо-дження митних зборiв до вiйськового скарбу, йому допомагали фактори.
Епоха правлiння 1вана Мазепи вщзначалася низкою реформ сощаль-ного характеру, переважно зменшенням податкового тиску. Згiдно з Ушвер-салом 1691 р., селянам давали змогу виробляти для власних потреб горшку, не сплачуючи при цьому податки, а землевласникам забороняли накладати на селян непосильш побори та повинносп. Очовий скарб, i надалi, залишався своерщним сховищем не лише грошей, але й найрiзноманiтнiших цiнностей.
Значних успiхiв у розбудовi основних засад державотворення та фшан-сово-економiчного розвитку було досягнуто за гетьманювання П. Орлика. Пюля обрання його на посаду гетьмана було видано декшька важливих документiв, як стосувалися внутрiшнього устрою Укра!ни та !! мiжнародного визнання: "Пакти й конституцiя прав i вольностей Запорiзького вiйська", "Угода i Консти-туцiя прав i свобод Вшська Запорозького", "Вивiд прав Укра!ни" та iн. [7].
У преамбулi Конституцп подавалася характеристика тогочасного по-лiтичного життя, всебiчних утискiв та порушень козацьких свобод пiсля Пе-реяславсько! ради. Зазначалося, що кордон з Польщею повинен бути вщнов-лений по р. Случ, а запорожцям повернет вш вiдiбранi у них землi i поселен-ня. Верховна влада належатиме гетьмановi, котрий обиратиметься розшире-ною козацькою радою. Щоб гетьман, за прикладом московських царiв не мiг дiяти самовшьно, його влада буде обмежена постшною участю в управлiннi генерально! старшини, а також Генеральною радою, яка скликатиметься три-чi на рж.
Документ складався зi 16 статей i починався з урочисто! декларацп: "Укра!на обох бокiв Днiпра мае бути на вiчнi часи вшьною вiд чужого пану-вання". Конститущя П. Орлика не набула чинносп, однак значно вплинула на розвиток державних фшаншв, визначила прiоритети та напрями подальшого розвитку фiскально-бюджетних вщносин. Зокрема: на утримання гетьмана та його родини призначали окремi землц передбачалось вiдокремлення державного скарбу вщ особисто гетьманського; державний скарб передавали в уп-равлiння генерального скарбника тощо. Вагомий внесок у справу реоргашза-цп скарбового дшоводства зробили також лiвобережнi гетьмани Д. Апостол i К. Розумовський.
У 1764 р., за гетьманування К. Розумовського, було запроваджено правлшня Малоросшсько! колегп, яка спричинила лжвщащю основ укра!нсь-ко! державносп. Вiдповiдно, на цих укра!нських землях почали дiяти закони Росшсько! iмперil, що стосувалися усiх сфер суспшьного та фшансово-еконо-мiчного життя. Зокрема, починаючи вщ 1770 р., бюджетш надходження з Ук-ра!ни стали однiею iз вагомих складових загальнодержавних надходжень Ро-сшсько! iмперil.
У 1781 р. було реформовано адмiнiстративно-територiальний устрiй Укра!ни та утворено три губернп: Ки!вську, Чернiгiвську, Новгород-^версь-ку, на територil яких впроваджено росшську податкову систему. Внаслiдок скасування митного кордону з Росшською iмперiею, Гетьманщина не тiльки позбулася самостшно! митно! системи, яка була притаманна основним розви-неним кра!нам Свропи, але й втратила одну з основних ознак свое! автономп.
Висновки. На основi здiйснено дослiдження можна стверджувати, що фiнансовий розвиток на укра!нських землях вiдзначався особливою активню-тю в часи нацiонального державотворення. Натомють колонiальна залежнiсть давала про себе знати, насамперед, неможливютю проводити власну фiнансо-ву полiтику, яка е одним з основних стрижшв незалежносп держави.
З цього приводу, цшком слушною видаеться думка видатного юторика 1вана Джиджори, що: "Гетьманщина - се одинока часть Укра!ни, де укра!нсь-кий народ найдовше жив у вироблешм ним самим державно-автономiчнiм устрою, а через те саме жив i найповнiше сво!м нацiонально-культурним життем^ власне дякуючи довшому, чим деiнде, iснуванню державно-автоно-мiчноl окремiшности в масi могло сильшше вкорiнитися почуванне нацi-онально-культурно! окремшносп, так що могло переховатися через тзн^ безпросвiтнi часи аж до порога XIX ст. i послужити зародком нацiонального вiдродження" [3].
Безумовно, доба Гетьманщини мала величезний вплив на подальше на-цiональне вщродження, але цей, вкрай необхiдний для укра!нського народу та Укра!ни державотворчий процес, вкотре був перерваний зовнiшнiм втручан-ням. 1снування Гетьмансько! держави дозволило продовжити нацюнальш тра-дици та утвердження на укра!нських землях державних оргашв управлiння та фiнасотворчого поступу, що сприяло подальшiй щентифжацп укра!нства у найрiзноманiтнiших сферах життя, насамперед фiнансово-економiчного.
Доля iнших укра!нських земель склалася так, що спочатку (1772 та 1775 рр.) бшьша частина Правобережно! Укра!ни: Галичина, Буковина та Во-линь - увiйшли до складу Австршсько!, а пiзнiше, до Австро-Угорсько! iмпе-рп. Таким чином, фiнансово-економiчнi вiдносини втратили нацiональну са-мобутнiсть i набули ознак, властивих державам-поневолювачам.
Л1тература
1. Андрущенко В.Л. Запорозька Оч як укра1нський феномен / В.Л. Андрущенко, В.М. Федосов. - К. : Вид-во "Заповгг", 1995. - 173 с.
2. Василик О.Д. Державш фшанси Укра!ни : пiдручник / О.Д. Василик. - К. : Вид-во Н1РС. - 2000. - 416 с.
3. Гетьманщина як центральне явище украшсько! ютори. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.aistor.do.am/publ/getmanshhina_jak_centralne_javishhe_ukrajinskoji_istoriji/ 1-1-0-798.
4. Деева Н.М. Бюджетна абетка / Н.М. Деева, Т.В. Недосекша. - Днiпропетровськ : Вид-во "Дншрокнига", 2004. - С. 175-178.
5. Нечай Н. Нариси з ютори оподаткування / Н. Нечай. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.dpa.cv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=160:2009-06-11-12-16-55&catid=8:2009-06-02-11-18-30&Itemid=24.
6. Пасiчник Ю.В. Бюджетна система Укра!ни та зарубiжних кра!н : навч. посiбн. / Ю.В. Пасiчник. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2002. - 495 с.
7. Прщак О. Конститущя Пилипа Орлика / О. Прщак // Перша Конституцiя Укра!ни гетьмана Пилипа Орлика. 1710 рж. - К., 1994.
8. Остщев В.1. Фiнанси : навч. посiбн. / В.1. Оспiщев, Л.1. Лачкова, О.П. Близнюк та ш. / за ред. В.1. Оспiщева. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 366 с.
9. Фшанси: курс для фшансиспв : навч. поабн. / за ред. В.1. Оспщева. - К. : Вид-во "Знання", 2008. - 567 с.
10. Шуст Р.М. Нушзматика: ютс^я грошового обшу та монетно! справи в Укра1ш : навч. поабн. / Р.М. Шуст. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - С. 63.
11. Щербак В. "Козацький слщ" у вггчизнянш ютори XVI-XVIII ст. / В. Щербак. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ekmair.ukma.kiev.ua/bitstream/123456789/500/ 1/Scherbak_Kozatskyj_slid.pdf.
Голубка С.М. Основы национальных финансов времен казацкой государственности
Исследован вопрос национальных финансов Украины сквозь историческую призму украинской государственности времен Гетьманщины. Отражены особенности первичных финансовых институтов периода запорожского казачества.
Ключевые слова: налоги, пошлина, Казацкая казна, Генеральный подскарбий.
Golubka S.M. The basics of the national financial formation at the times of the Kozaks' state
The article is dedicated to the investigation of the national finance of Ukraine through the historical prism of the Ukrainian statehood at the times of the Kozaks' state. The peculiarities of the institutions of the national financial formation are being covered.
Keywords: taxes, tariffs, Kozaks' Treasury, General treasurer.
