Становлення практики і стажування як форм науково-дослідницької діяльності студентів
Кузнецова В.М.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди
Анотації:
Розкрито питання історії становлення практики і стажування як форм організації науково-дослідницької діяльності студентів українських вищих професійних навчальних закладів наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Проаналізовано програми навчальної (у майстернях закладів освіти), виробничої практики (на базі підприємств), переддипломного стажування. Особливістю професійної освіти без відриву від виробництва було те, що ті, хто навчався, проходили практику в процесі трудової діяльності на підприємствах. Обов'язковим було вивчення студентами під час стажування впливу професійної діяльності на особистісні якості і побут людини.
Ключові слова:
науково-дослідницька діяльність, студент, практика, стажування.
Кузнецова В. Н. Становление практики и стажировки как форм научноисследовательской деятельности студентов. Раскрыто вопрос истории становления практики и стажировки как форм организации научно-исследовательской деятельности студентов украинских высших профессиональных учебных заведений в конце Х1Х - в начале ХХ века. Проанализировано программы учебной (в мастерских образовательных заведений), производственной практики (на базе предприятий), преддипломной стажировки. Особенностью профессионального образования без отрыва от производства было то, что те, кто учился, проходили практику в процессе трудовой деятельности на предприятиях, обязательным было изучение студентами во время стажировки влияния профессиональной деятельности на личностные качества и быт человека.
научно-исследовательская деятельность, студент, практика, стажировка.
Kuznetsova V.N. Becoming of practice and internship as students research activity forms. In the article the author considered the becoming of practice and internship as students research activity forms at Ukrainian higher professional educational establishments at the end of XIX - at the beginning of XX century. The educational practice programs (in educational establishment workshops), production practice programs (on the basis of enterprises) and pregraduation internship are analysed. The special feature of in-service trade education for students was the practice in the process of labour activity at the enterprises. The students studying of professional activity influence on personal qualities and the way of life was obligatory during internship.
research activity, student, practice, internship.
Вступ.
Законодавством України (Законом України «Про освіту», Національною доктриною розвитку освіти в Україні, концепціями національного виховання, педагогічної освіти та ін.) визначено пріоритет науки, наголошено на необхідності стимулювання розвитку студентської науки, практичній спрямованості професійної підготовки, формуванні необхідних компетен-цій фахівців ще у період навчання.
Сучасні ґрунтовні дослідження А. Алексєєва, В. Андрущенка, В. Кременя та ін. присвячено методології організації науково-дослідницької діяльності студентів вищих професійних навчальних закладів України. Певною мірою питання практичного навчання висвітлено в результатах наукових розвідок з історії вищої професійної освіти - у процесі висвітлення питань підготовки наукових кадрів, витоків становлення мережі закладів професійної освіти в історії педагогічної думки України, історичного аналізу раціонального управління науково-дослідною роботою студентів, становлення закладів і установ для підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів, узагальнення творчого доробку окремих педагогів в організацію студентської науки (В. Бабич, М. Іванов, Г. Єфіменко, Я. Звігальський, О. Микитюк, І. Прокопенко, Я. Ряп-по, С. Сірополко, О. Сухомлинська).
Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою статті є дослідження питання історії становлення практики і стажування як форми організації науково-дослідницької діяльності студентів українських вищих професійних навчальних закладів наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття.
© Кузнецова В.М., 2010
Результати дослідження.
Проведене узагальнення організації науково-дослідницької діяльності студентів вищих професійних навчальних закладів досліджуваного періоду доводить, що були особливості реалізації завдань і змісту такої діяльності в ході практики і стажування студентів.
Так, установлено, у 1883 - 1919 рр. для покращення кадрового складу викладачів попечительські ради вищих професійних навчальних закладів щосеместру обирали з кращих магістрів по два претенденти і відряджали коштом навчального закладу за кордон для методичного і наукового стажування майбутніх викладачів упродовж двох років [1, 167]. Цей факт доводить міркування про те, що викладачі, професори у ході стажування, практики подавали студентам позитивний приклад наукового сумління.
Програми наукового стажування передбачали такі розділи:
1) точне формулювання науково-дослідницької роботи, вказівка про зв'язок з основними фундаментальними і прикладними курсами; мета наукового відрядження та її із завданнями факультету;
2) обсяг і характер усіх теоретичних (перекладів наукової літератури, нормативних документів) і практичних (переважно - ознайомлення, ілюстрування) робіт, тривалість їх виконання, суть наукових досягнень студентів і викладачів (здебільшого - у вигляді наукового звіту, статті, тексту публічної лекції, частини дисертації);
3) каталоги довідкової наукової літератури, публікацій у популярних періодичних виданнях з опрацьованої теми, наукової проблеми [1, 187].
Результати наукових закордонних відряджень обов’язково заслуховувалися на засіданнях профільних відділів, зборах наукових об’єднань.
Крім цього, досліджені матеріали підтвердили, що влітку для студентів усіх відділень технічних інститу-
Педагогіка, психологія та медико-біологічні
тів запроваджувалися практичні заняття. Виробнича практика проходила на фабриках, заводах, будівництвах, залізницях, студенти агрономічного відділення працювали на дослідному полі, агродослідній станції, в агрономічній лабораторії. Програми виробничих практик передбачали науково-дослідницькі проектні завдання [3, 7].
Навчальна практика проводилась протягом третього триместру (влітку), а стажування - наприкінці строку навчання. Після успішного стажування присвоювалась певна кваліфікація (інженера, педагога, економіста тощо). Встановлено, що в організації науково-дослідницької діяльності студентів під час практики на перший план виступали: наявність господарсько-економічних можливостей, які могли пов’язати інститут з реальним життям і виробництвом (виробничі підприємства, що як належали інститутам і використовували для практичного навчання студентів).
Навчання, науково-дослідницька і громадська діяльність професорів ставилися в контекст загального розвитку народного господарства. Студенти гостро відчували на собі вплив соціальних змін, виступали безпосередніми учасниками їх. Заняття проходили на основі практичного вивчення виробничих процесів. З початку 1920-их рр. основними серед них були лабораторно-бригадний метод, дальтон-план, практичні вправи, проектні заняття і стажування. Навчальний рік тривав 10 місяців і поділявся на триместри, між якими влаштовувалися двоє двотижневих та одномі-сячні канікули. Академічні заняття організовувалися таким чином, що в кожному триместрі охоплювалося конкретне навчальне і дослідницьке завдання, навколо якого групувалися наукові питання, які й визначали набір основних курсів, програму і зміст практики, стажування. У перших двох триместрах переважали теоретичні заняття, оглядова практика у формі екскурсій, у третьому - самостійна виробнича і дослідницька.
Організаційна перебудова методичної роботи в закладах вищої професійної освіти була закладена в Кодексі законів про народну освіту УРСР, де було вказано, що обов’язковим повинно стати введення «нових методів викладання, побудованих на зв'язку виробничих процесів (практика) з науковим і навчальним узагальненням цих процесів (теорія)» [2, 5]. Загальне керівництво організаційно-методичною роботою здійснював державний науково-методичний комітет (НМК) Головпрофосу, який налічував 25-30 членів. НМК поділявся на секції, видавав бюлетень, мав свій керівний орган - бюро НМК Головпрофосу [2, 5].
Отже, науково-дослідницька діяльність у ході навчальної практики студентів організовували вже на початку 1920-х рр. 13 червня 1921 р. Мала колегія Го-ловпрофосу прийняла рішення про проведення літньої практики в закладах професійної освіти [2, 12]. 4 травня 1923 р. РНК УРСР прийнято рішення про обов'язкове проведення навчальної практики та стажування, а 27 червня - про проведення виробничої практики студентів вищих навчальних закладів [2, 12].
Але масова виробнича практика студентів у 1923 р. закінчилась організаційним провалом, оскільки не
були заздалегідь підготовлені місця на виробництві, не розроблено методику її проведення, а організація науково-дослідницької діяльності часто змістовно повторювала навчальні завдання. Враховуючи це, у вересні - жовтні 1923 р. були створені Центральна комісія Головпрофосу з проведення виробничої практики та стажування й аналогічні комісії в наркоматах (останні були ліквідовані 14 січня 1926 р., а Центральна комісія отримала статус міжгалузевої) [2, 15].
Слід зазначити, що заяви на проходження практики та стажування, які робили комісії, задовольнялися погано, що було наслідком слабкої організаційної роботи. Проте поступово ця робота налагоджувалась. Якщо в 1923 - 1 924 н.р. було задоволено 15 % заяв, 1925 - 1926 н.р. - 65 %, то в 1927 - 1928 н.р. - вже майже 90 %. Багато студентів намагались організувати проходження навчальної практики та стажування самотужки або за допомогою партійних та господарських органів.
Поряд з критичними зауваження, у ході дослідження віднайдено свідчення і позитивних змін. Так, на другому етапі заняття науково-дослідницькою діяльністю під час практики проходили на основі практичного вивчення виробничих процесів. У перший рік навчання проводили оглядові екскурсії. Така діяльність на першому році навчання у період практиканства носила переважно демонстративно-показовий характер, як елемент загального ознайомлення з виробництвом. Екскурсійний матеріал створював ту демонстративну обстановку, враження від якої полегшувало студентам вивчення наукового технічного матеріалу під час ау-диторних занять.
На другому році практика давала можливість студентові ознайомитися з фактичним станом і організацією роботи на виробництві, перевірити отриманий ним запас теоретичних знань у конкретній професійній ситуації. Тому зміст і характер завдань передбачав виконання вправ, складання проектів і практичні заняття у навчально-допоміжних лабораторіях і майстернях.
На третьому році навчання практиканство носило спеціальний науково-дослідницький характер. Студенти виконували дипломну роботу або проект, зміст виробничої практики не вичерпувався питаннями технічного характеру, а доповнювався ретельним дослідженням економічної, господарської й організаційної частини підприємства, ознайомленням з професійним життям і побутом працівників обраної професійної галузі.
Стажування і практикантство були необхідною складовою педагогічного процесу у вищих навчальних закладах. Стажерська робота, пов'язана зі спеціальністю студента, була практичним додатком до основної навчальної і науково-дослідницької діяльності студентів. Тому вона мала містити ті елементи самостійності й відповідальності, які характеризували роботу кваліфікованого фахівця. У стажерській роботі студенти мали виявити організаційні навички. У програму стажування входили питання, які студенти не могли опрацювати у період навчальних аудиторних занять в інституті й під час практиканства.
Узагальнення матеріалів з теми доводить, що крім стажування влаштовувалися загальні збори, на яких професори звітували про наукові результати, зачитували кращі студентські наукові твори. Професори словесності, філософських і юридичних дисциплін, профільних галузей у приватному і публічному спілкуванні зі студентами зобов’язувалися привчати останніх до вільного науково обґрунтованого викладу думок, живого практичного використання наукових досягнень (наприклад, визначення властивостей насіння, вивчення властивостей вод, практичне дослідження історії, мови тощо). Для вищого результату організації науково-дослідницької діяльності студентів в аудиторний час лекції інколи супроводжувалися репетиціями, що продовжувалися і під час стажування [4].
У програмах виробничих практик і стажування висувалися вимоги, які свідчили про орієнтування на організацію науково-дослідницької діяльності студентів: а) поглиблене знання певної великої галузі народного господарства, що мала самостійне значення, зокрема технічне, економічне й організаційне; б) володіння достатньою теоретичною базою й навичками, необхідними для розв’язання конкретних питань професійно-виробничої галузі; в) уміння використовувати отримані знання й навички для розв’язання нагальних наукових проблем, що були перспективними для народного господарства, тобто - володіння науковим методом професійної діяльності і її науковою організацією.
Показовим уважаємо той факт, що зміст виробничої практики не вичерпувався питаннями технічного характеру. Науково-дослідницька діяльність спрямовувалася на систематичну професійну орієнтацію і професійне самовизначення студентів.
Практика і стажування проходили в допоміжних установах. Якщо мова йшла про індустріальний інститут, то відповідні фабрики, заводи, штольні й станції, що перебували в конкретній області, обслуговувалися інститутом і уважалися навчально-допоміжними установами. Матеріали науково-дослідницкої діяльності допоміжних установ кожен інститут міг використовувати як безпосередній навчальний матеріал з метою ознайомлення студентів з технікою, економікою, організацією виробництва в реальних обставинах, експериментальну лабораторію - для постановки ряду питань навчально-дослідницького характеру, і, нарешті, як підприємства, де студенти могли проходити виробничу практику й стажування.
Сукупність спеціальних завдань взаємодії вищого навчального закладу і суспільних культурних організацій у досліджуваний період визначалася такими практичними рекомендаціями, які передбачали врахування досвіду організації практичної і соціально цінної науково-дослідницької діяльності американських університетів, коли професори працювали одночасно в господарських установах району або цілого штату; утворення лабораторій й консультативних бюро, які проводили різні культурні і просвітні заходи; влаштування спеціальних курсів, на яких підвищували кваліфікацію місцевих працівників; видання популярних
видань, поширення серед населення або робітників корисних знань, що підвищувало культуру місцевого краю; студенти, як робітники, брали участь в культурних і просвітніх заходах.
Установлено, що в сільськогосподарських інститутах проводилася агрокультурна пропаганда, в інститутах народної освіти - утворювалися педагогічні об'єднання, в межах яких студенти розробляли напрями методичної й експериментально-педагогічної роботи у технікумах і масових школах. Форми й масштаб цього впливу, ступінь участі в ньому студентства й професури, методи роботи повинні були врахувати під час складання навчального плану, тому що такі дослідницькі завдання уважалися складником основної роботи інституту.
Висновки.
Отже, у досліджуваний період було сформовано основні три види практики: навчальна (у майстернях закладів освіти), виробнича (на базі підприємств), переддипломне стажування. Особливістю професійної робітничої освіти без відриву від виробництва було те, що ті, хто навчається, проходили практику в процесі трудової діяльності на підприємствах. Крім цього, безпосередньою формою практичного навчання студентів на виробництві протягом 1920-х рр. було стажування, яке відбувалося після закінчення повного курсу навчання для завершення підготовки у реальних виробничих умовах на відповідній штатній посаді упродовж 1 - 2 років.
Перспективою подальших досліджень вбачаємо у вивченні основних методів стажування студентів наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття
Література:
1. Вища школа Української РСР за 50 років (1917—1967 рр.): У 2 ч.— К.: Вид-во Київ, ун-ту, 1967.— Ч. 1 (1917—1945 рр.). - 396 с.
2. Коммунистическая партия Украины в революциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК: В 2 т. / Ин-т истории Украины. - Филиал Ин-та марксизма-ленинизма при ЦК КПСС.
- К.: Политиздат Украины, 1976. - Т. 1. 1918-1941. - 1062 с.
3. Положение о Киевском политехническом институте императора Александра II. - К.: Работник, 1898. - 17 с.
4. Правила и задачи практических занятий студентов в физической лаборатории Киевского политехнического института. - Киев, 1909. - 16 с.
5. Столяров Я. Новые учебные планы индустриально-технических институтов / Я. Столяров // Студент революции. - 1923. - № 7-8.
- С. 24-25.
Поступила в редакцию 03.11.2010г.
Кузнецова Валентина Николаевна [email protected]