CC BY
47Таблиця 1
Оцінка АП студентів першого курсу за методикою Р.Баєвського
( п=34)
Значення О цінка Кількість Рекомендації
АП % чол для занять
До 2,10 Задовільна адаптація 85,3 29 Без обмежень
2,1 1 - 3,20 Напруга механізмів адаптації 14,7 5 За спец програмою
3,21 - 4,30 Незадовільна адаптація - - Заняття строго обмежені
Більше 4,3 Зрив адаптації - - Заняття ЛФК
ваги та зростомір.
Провівши усі необхідні вимірювання та обрахунки, ми отримали наступні дані (табл. 1).
За даними нашого дослідження досліджуваний контингент ( п=34) характеризується у 85,3 % випадків задовільною адаптацією і у 14,7% напругою механізмів адаптації.
За таких умов 29 чоловік із 34 не потребують занять за спеціальною програмою для корекції адаптаційного потенціалу, тоді як у п’яти юнаків така потреба є. Очевидно, до програми їхніх занять потрібно включити більше аеробних вправ на витривалість, як це рекомендують дослідники [3] і відслідковувати динаміку ЧСС та її відновлення після навантаження.
У якості основних засобів фізичного виховання можуть бути оздоровчий біг, оздоровча ходьба, плавання при ЧСС = 130 - 150 уд\хв. Таке навантаження розвиває й добре підтримує працездатність серця, веде до подальшої капіляризації мускулатури, споживання кисню. Такий режим роботи вважається основним оздоровчим режимом, бо веде до збільшення ударного об’єму, зміцнює серцевий м’яз. Тут доцільно застосовувати найбільш простий і доступний вид циклічних вправ - біг. Вплив бігу зазвичай просліджується через загальний та спеціальний ефекти.
• Загальний ефект - зміни функціонального стану ЦНС, компенсація відсутніх енерготрат, функціональні зрушення в системі кровообігу, зниження захворюваності.
• Спеціальний ефект - підвищення функціональних можливостей ССС ( збільшення скорочувальної й насосної функції серця), аеробної продуктивності, ріст фізичної працездатності.
Висновки.
1. Адаптаційний потенціал - це той показник, за
яким визначають міру індивідуального здоров’я. За Р.А.Баєвським, в основі розрахунку
рівнів здоров’я лежить кількісна оцінка протікання адаптаційних процесів [2,3].
2. Розрахунок АП - нескладна процедура, яка не потребує спеціальної підготовки чи складного обладнання, але надає викладачеві інформацію про стан протікання пристосувальних процесів індивідуально у кожного студента.
3. Кількісна оцінка АП у свою чергу дає змогу диференціювати фізичне навантаження з метою
корекції фізичного стану.
У подальших дослідженнях ми плануємо відслідкувати зв’язок між рівнем максимального споживання кисню та адаптаційним потенціалом, адаптаційним потенціалом та рівнем фізичного здоров’я студентів, а також динаміку цих показників в процесі навчання юнаків у ВНЗ.
Література
1. Головченко Г.Т., Бондаренко Т.В. Формирование личности специалиста средствами физического воспитания. -Харьков: ИВМО „ХК”, 2001. - 153 с.
2. Булич Э.Г, Муравов И.В. Здоровье человека - К.: Олимпийская литература, 2003. -
3. Климова В.К. Адаптационные процессы и здоровье человека / в книге: Здоровье человека и профилактика заболеваний. - Белгород, 1998.
4. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе ФВ, Киев: «Олимпийская литература», 1999. - С.230.
5. Теория и методика физического воспитания / Учебник под ред. Т. Ю. Круцевич. Том 1. - Киев: „Олимпийская литература”, 2003. - 378 с.
6. Платонов В.Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения. - Киев: Олимпийская литература”, 2004. - 808 с.
7. Платонов В.Н. Сохранение и укрепление здоровья здоровых людей - приоритетное направление современного здравоохранения// ТМФВ. - 2006, №2. - С. 3 - 14.
Надійшла до редакції 18.04.2007р.
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Яцюк С.М.
Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету
Анотація. У статті розглянуто різні аспекти застосування нових інформаційних технологій у вищому навчальному закладі, проблеми підготовки фахівців у контексті Болонської декларації, шляхи підвищення професійної підготовки студентів та їх інтенсифікацію навчання, новітні технології в організації та проведенні практик (стажувань). Досліджено найбільш ефективні прийоми роботи з новими інформаційно-педагогічними технологіями у навчанні студентів інженерних спеціальностей. Ключові слова: педагогічна технологія, комп‘ютерні технології навчання, інформаційні технології, нові інформаційні технології, методи навчання, якість знань. Аннотация. Яцюк С.М. Повышение эффективности профессиональной подготовки студентов инженерных специальностей. В статье рассмотрены различные аспекты применения новых информационных технологий в высшем учебном заведении, проблемы подготовки специалистов в контексте Болонской декларации, пути
повышения профессиональной подготовки студентов и их интенсификация, новейшие технологии в организации и проведении практик (стажировок). Исследованы наиболее эффективные приемы работы с новыми информационно-педагогическими технологиями в обучении студентов инженерных специальностей.
Ключевые слова: педагогическая технология, компьютерные технологии обучения, информационные технологии, новые информационные технологии, методы обучения, качество знаний.
Annotation. Ytsuk S.M. Increase of efficiency of vocational training of students of engineering specialities. In article are considered Various Aspects of application of new information technologies in a higher educational institution, problems of preparation of experts in context Bolon of the declaration, a way of increase of vocational training of students and their intensification, the newest technologies in the organization and carrying out of training. The most effective working methods with new information-pedagogical technologies are investigated in Training Students of engineering specialities.
Key words: pedagogical technology, computer technologies Training, information technologies, new information technologies, methods Training, Quality of knowledge.
Вступ.
Освітні трансформації відповідно до вимог кредитно-модульної системи — це не лише і не стільки рівні, модулі, експерименти, кредити, рейтинги тощо. Це — перш за все, нова філософія освітньої діяльності, нові принципи організації навчального процесу, новий тип відносин між викладачем і студентом, це, зрештою, нові «технології» опанування знань, унеможливлення репродуктивних методів навчання, повна прозорість навчального процесу тощо. Важливим моментом реструктуризації навчального процесу студентів інженерних спеціальностей є запровадження інноваційних освітянських технологій.
Різні аспекти застосування нових інформаційних технологій у вищому навчальному закладі розроблені у працях В.І.Бабича, Р.Вільямса, В.І.Гриценка, А.М.Довгялла, В.А.Кайміна, К .Макліна, Є.Д.Маргуліса, В.М.Монахова, І. П. Підласого, Й. Рівкінда, Г.В. Фролової та інших дослідників. Існує певна кількість досліджень, в яких розкриваються основні положення методики використання комп‘ютерної техніки у вузі, принципи і прийоми навчання з використанням комп‘ютера, області застосування комп‘ютерів у професійній діяльності педагогів. Так, зокрема, в роботах Р.Вільямса, Г.М.Клеймана, К.Макліна, Й. Рівкінда та інших науковців ґрунтовно досліджені: ситуації використання комп‘ютера в якості об‘єкту вивчення і засобу навчання; принципи і прийоми комп‘ютерної навчально-пізнавальної діяльності студентів медико-технічного профілю; різні області застосування комп‘ютерів у школі і інших навчальних закладах: ігри, обробка текстів, створення педагогічних програмних продуктів; методика використання навчальних програм, які пропонують структурований матеріал: задають питання, приймають і аналізують відповіді, дають кваліфіковану і швидку оцінку, повідомляють додаткову інформацію для пояснення незрозумілих
термінів [8;9]. Проблеми підготовки фахівців у контексті Болонської декларації розглядаються на науково-практичних семінарах вищих навчальних закладів України. Кремень В. Г. дослідив шляхи модернізації освіти і науки України, а саме показав необхідність застосування нових радикальних методів для підвищення ефективності навчання студентів вищих навчальних закладів, довів ефективність і актуальність використання новітніх інформаційних технологій у навчанні студентів вищих навчальних закладів [6]. Однак недостатньо висвітлена проблема у навчанні студентів інженерних спеціальностей.
Робота виконана у відповідності до плану НДР Волинського державного університету імені Лесі Українки.
Формулювання мети роботи.
Мета статті - показати шляхи підвищення ефективності професійної підготовки студентів інженерних спеціальностей.
Авторська ідея. Дослідник виходив з того, що для підвищення ефективності професійної підготовки студентів інженерних спеціальностей необхідно вдало використовувати найсучасніші інформаційні технології.
Сутнісний зміст. Теоретично обґрунтувати основні шляхи підвищення ефективності професійної підготовки студентів інженерних спеціальностей, які відображають рівень розвитку сучасної науки у відповідності до вимог Болонського процесу.
Результати дослідження
Модульно-пізнавальний аспект. За роки незалежності, у зв’язку з багатоаспектним процесами у країні, та у вищій школі зокрема, зміною навчальних планів, напрямів і спеціалізацій, певний час існували проблеми з навчально-методичним забезпеченням навчальних дисциплін. Бракувало сучасних підручників, посібників, навчальних видань для самостійного вивчення програмного матеріалу. У цей період склалася своєрідна педагогічна «майстерність», коли викладач був змушений диктувати зміст основних положень, а студент
— його занотовувати.
Нині ситуація суттєво змінилася. В бібліотеці ЛБІ МНТУ з абсолютної більшості дисциплін навчального плану існують добротні, сучасні підручники, посібники та інший методично-довідковий матеріал, часто підготовлений самими викладачами інституту.
Дослідження по впровадженню інноваційних технологій в ЛБІ МНТУ проводилось на кафедрі комп’ютерних наук, де студенти здобувають спеціальність “Програмне забезпечення автоматизованих систем”. Але тут виникла чергова проблема. Окремі викладачі інституту вже звикли до тієї, м’яко кажучи, своєрідної методики викладання. Одні на ній «виросли», не знають і не хочуть знати іншої. Деякі викладачі усвідомлюють усю порочність викладання «під диктовку», але від неї не відмовляються, вона
їх влаштовує, оскільки не потребує особливих напружень з підготовкою спеціального навчально-методичного супроводження дисциплін. Немало є викладачів, яким бракує досвіду, професійних навичок, знання сучасних методик і технологій викладання. З цією метою на кафедрі була створена школа молодого педагога, де налагоджувалась система підвищення кваліфікації викладачів, особливо молодих. Ми виявили, що за нинішнього зростання потоків наукової інформації репродуктивне засвоєння студентом необхідного обсягу знань стає неможливим. За таких умов зменшується частка прямого, зовні заданого інформування та розширюється застосування інтерактивних форм і методів роботи студентів під керівництвом викладача та повноцінної самостійної роботи в лабораторіях, читальних залах, на об’єктах майбутньої професійної діяльності, що особливо важливо для системи дистанційного навчання.
Модульно-технологічний аспект. Розробка та застосування інноваційних технологій навчання в ЛБІ МНТУ, а також діагностика якості знань студентів носить системний характер, що дозволило забезпечити взаємозв’язок між усіма елементами навчального процесу, підвищило рівень його керованості та навчально-методичного забезпечення. Вони впроваджувались в денних та заочних формах навчання, по всій вертикалі навчального плану (у всіх дисциплінах), по горизонталі навчального плану (у всіх видах навчального процесу: лекції, семінари, практичні, лабораторні, самостійна робота студента, практика, заліки, іспити, поточний контроль).
Інтенсифікація навчального процесу на кафедрі комп’ютерних наук передусім пов’язана з проведенням аудиторних занять (лекцій, практичних, семінарів, лабораторних) на базі новітніх технологій. Це спонукає до проведення лекційних занять, скажімо, за трьома варіантами:
• традиційне читання з візуальним супроводженням (зниження витрат часу на 8-10%);
• інтенсивне читання з використанням опорного конспекту та візуального супроводження (зниження витрат часу на 40-50% порівняно з традиційною лекцією);
• консультативно-проблемне читання з опорним конспектом і візуальним супроводженням на основі самостійного вивчення студентом розділу (теми) курсу (зниження витрат часу на лекції на 60-70%).
Нові тенденції яскраво проявилися в технологіях проведення семінарських занять:
• традиційна форма проведення з елементами інновацій (з використанням навчальних тестів за роздатковим матеріалом) чи в ком-п ’ютерному варіанті; мозкового штурму; рольових ігор; бліц-розминка тощо); семі-нари-дискусії (проблемні), семінари-бриф-інги, ага-ринги; наукові семінари; семінари за принципом самоорганізації студентів;
змішані тощо.
Поліпшилися й технології проведення практичних занять:
• традиційна форма проведення з елементами інновацій (вхідний контроль володіння темою на основі комп’ютерного тестування, розрахунки з використанням комп’ютерних програмних продуктів), які дозволяють звільнити час для обговорення результатів вирішення завдань та опрацювання пропозицій для прийняття управлінських рішень; ігрове проектування; ділові ігри, в тому числі з використанням комп’ютерних версій, розроблених кафедрами університету або придбаних програмних продуктів; технології кейс-методу (методу ситуаційного навчання); технології «Уорк-шоп», спрямовані на вирішення ситуації чи розробку проекту малими групами; багатоаспектні, відеофільми.
У технологіях проведення лабораторних занять також застосовувались нові форми, а саме:
• традиційна форма з елементами інновацій (вхідний контроль володіння темою) на основі комп’ютерного тестування та в паперовому варіанті;
• комп’ютерна обробка результатів експериментів, які проводяться в лабораторіях;
• виїзні (на підприємства);
• імітаційне комп’ютерне моделювання. Модульно-розвивальний аспект. Оскільки на кафедрі комп’ютерних наук ЛБІ МНТУ знач -ного поліпшення вимагали технології практичної підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимог багатоступеневої освіти, потребувала організації практична підготовка. Це зумовило б безперервність її проведення для одержання достатнього обсягу практичних знань і вмінь відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик і ступенів освіти. Безперервність практичної підготовки досягалась завдяки проходженню взаємопов’язаних видів практики: вступ до фаху, комп’ютерний практикум, комплексна практика з фаху на рівні бакалавра, спеціаліста та переддипломна. Новітні технології в організації та проведенні практик (стажувань) передбачають:
• застосування комп’ютерних технологій для створення бази даних, електронних таблиць, алгоритмів рішення, інформаційних зв’язків, комплексів задач, інфологічних структур, що, по-перше, створює умови для оволодіння інформаційними технологіями для рішення фахових задач; по-друге, скорочує витрати часу на опрацювання інформації й отримання результатів; по-третє, вивільняє час для обґрунтування висновків за результатами практики, формування пропозицій щодо прийняття управлінських рішень;
• організацію та проведення практики на матеріалах ЛБІ МНТУ, який функціонує в режимі
віртуального підприємства (організації) з відповідною організаційною структурою, господарсько-фінансовими операціями, зовнішнім середовищем.
Упровадження активних інформаційних, телекомунікаційних технологій в ЛБІ МНТУ дозволило підвищити рівень самостійного опанування студентами навчальних дисциплін, упровадити інноваційні технології навчання, спрямовані на раціональне використання навчального часу, активізацію творчого потенціалу студентів. Інформаційні технології необхідно застосувати в усіх видах аудиторних занять (лекції, семінари, практичні, лабораторні), системі контролю знань студентів тощо.
Із упровадженням інформаційних технологій в ЛБІ МНТУ особливого звучання набуває наскрізна комп’ютерна підготовка студентів, яка складається з:
• системи спеціальних дисциплін комп’ютерного спрямування, які згідно навчальних планів вивчаються щорічно з 1 по 5 курси;
• системи комп’ютерної підтримки навчального процесу, до складу якої входять автоматизовані навчаючі системи й автоматизовані контролюючі системи; комп’ютерне супроводження практичних та лабораторних занять зі спеціальних дисциплін; комп’ютерної підтримки практик із фаху; комп’ютерних підручників; комп’ютерних ділових ігор;
• комп’ютерної підтримки самостійної роботи студентів (комп’ютерні посібники, практикуми, комп’ютерні банки законодавчої та нормативної бази, комп’ютерні каталоги рекомендованої літератури тощо).
Чітко організована самостійна робота студентів спеціальності «Програмне забезпечення автоматизованих систем» в багатоаспектні час значно поглибила знання з програмного матеріалу, допомогла засвоїти нову тему, використати персональний комп’ютер під час підготовки до занять з інших предметів, написанні ІНДЗ, курсових проектів і дипломних робіт.
Упровадження активних інформаційних, телекомунікаційних технологій передбачало застосування сучасних технологій візуального супроводження різних видів занять (скажімо, за допомогою Lite-Pro), які дозволяють в усіх аудиторіях проводити заняття з показом комп’ютерних і багатоаспектні та презентації програмних продуктів. Крім того, в навчальному процесі доцільно застосовувати сучасні графопроектори та діапроектори Liesedand. Інформаційні технології типу Hi-Class, які ми застосовували в комп’ютерних класах, дозволили індивідуально підходити до навчання студентів і контролю засвоєння навчального матеріалу завдяки розподілу інформації на кожний монітор.
Бібліотечно-інформаційне обслуговування у ЛБІ МНТУ вимагає застосування більш сучасних інформаційних технологій, а саме впровадження автоматизованих інформаційних систем, створення
автоматичних робочих місць бібліотекарів, уведення електронних абонентів користувачів, електронних каталогів літератури й електронної картотеки газетно-журнальних статей, створення мультимедійної бібліотеки тощо. Це дозволить високоякісно виконувати, скажімо, такі процеси, як наукове опрацювання літератури, обслуговування читачів на вищому якісному рівні; автоматична підготовка каталожних карток, книжкових формулярів; запитів на літературу, бібліографічних довідок; уведення інвентарного та багатоаспектного обліку літератури. Електронний каталог знімає незручності у спілкуванні читача з системою бібліотеки. Одночасний багато-аспектний оперативний пошук позбавляє читача від витрат часу на вивчення класифікації літератури та стандарту бібліографічного опису.
Для формування інформаційних ресурсів в ЛБІ МНТУ ведеться постійна підготовка та видання сучасних науково-методичних розробок професорсько-викладацьким складом (підручників, навчальних посібників, опорних конспектів, практикумів, портфелів ситуаційних завдань, тренінгів, кейс-стаді тощо), а також створюються ними комп’ютерні підручники, комп’ютерні навчальні системи, інформаційно-довідкові системи за напрямом підготовки “Комп’ютерні науки” А також, систематично поновлюється сучасного літературного фонд бібліотеки підпискою періодичних видань. В інституті існує відкритий доступ викладачам і студентам до інформаційних ресурсів через глобальну мережу ІПетеІ
Застосування інноваційних освітянських технологій неможливі без розробки комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни (КНМЗД).
Вирішення цих завдань нині неможливе без залучення значних масивів інформації, у тому числі новітніх досягнень науки і техніки. Крім того, в сучасному підході до організації навчального процесу вирішальне значення відіграє спосіб подачі (організації) навчальної інформації. Під цим мається на увазі не традиційна методика викладання, а новітні методичні підходи до організації навчального процесу. У контексті традиційної інформаційно-довідкової лекції на самостійне опрацювання додаткових навчальних посібників відводилося до 30% навчального часу. У системі проблемно-евристичної лекції для цього відводиться до 50-60% часу самостійної роботи студента. Проте власне кількість часу не визначає ефективності такої роботи. Потрібна певна модель (визначена система) організації роботи від постановки задачі до самоперевірки ефективності її розв’язання.
З цією метою розроблено методологію та запропоновано механізм створення інтерактивного методичного комплексу навчальної дисципліни (ІКМЗД) на кафедрі комп’ютерних наук, який згідно із сучасними вимогами подається студенту в електронному вигляді на дискеті, СБ, або, найкраще, у формі Інтернет-сторінки у віртуальній бібліотеці
університету, або, ще краще, що є однозначним за доступністю, — на сайті відповідної кафедри. Віртуальний курс «Дисципліни» написаний у HTML-фор-маті і розрахований для роботи в Internet Explorer чи Netscape Navigator. Завдяки цій програмі студент отримує повний пакет необхідної навчально-методичної літератури до курсу з доступом в окремому комп’ютерному класі, внутрішній комп’ютерній мережі університету, віртуальній бібліотеці інституту або через систему Інтернет.
Структура сучасних інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення дисципліни, на наш погляд, повинна містити такі основні елементи:
- програму курсу;
- робочу програму курсу;
- календарно-тематичний план лекційних, семінарських і практичних (лабораторних) занять;
- модулі перевірки знань;
- індивідуальні навчально-дослідні завдання; терміни, які повинен засвоїти студент під час вивчення курсу;
- завдання для контрольних робіт із необхідним рівнем їх варіантності;
- опорний конспект лекцій з курсу;
- глосарій (словник термінів);
- методичні рекомендації до самостійного вивчення курсу (розділу, теми);
- збірник задач і завдань до практичних (лабораторних) занять з дисципліни;
- рекомендована література;
- тести для самоконтролю;
- екзаменаційні питання;
- бібліотечні й Інтернет-ресурси;
- електронні підручники та посібники, де текстовий матеріал поєднується з графічним зображенням, показом документів тощо;
- графічні матеріали та інші візуальні засоби, зразки, фонд законодавчих та інструктивних документів (зазвичай, у спеціалізованих кабінетах) тощо.
Такий комплекс можна розширити за рахунок підготовки авторських підручників із глосарієм, посібників для самостійної роботи з тематичним оглядом літератури, вправами для закріплення матеріалу, тестами для самоперевірки знань тощо. Тому варто мати не лише текстовий, але й електронний варіант усіх цих посібників.
Розробка інтерактивних комплексів навчально-методичного забезпечення з кожної дисципліни — широке поле науково-методичних пошуків для кожного викладача. Такий комплекс має відображати індивідуальний рівень роботи зі студентами конкретного викладача. Адже нині викладач виступає не лише в ролі лектора, консультанта, а й стає своєрідним режисером, модератором пізнавального процесу. Тут не припустимий розрив між знаннями викладача та його методичними діями. І це не заперечує необхідності створення сучасних ІКМЗД у межах конкретного вищого навчального закладу
або групи споріднених вищих навчальних закладів.
Висновок.
Таким чином, системний комплексний підхід до впровадження інноваційних технологій навчання в усі елементи навчального процесу з повним сучасним методичним забезпеченням, розвинутою інфраструктурою навчального процесу дозволяє провести реструктуризацію навчального процесу (шляхом скорочення аудиторного навантаження) і запровадити нові концептуальні підходи до організації й контролю самостійної роботи студентів. Збільшення часу на самостійне вивчення (чи поглиблення) окремих модулів (тем) дисциплін вимагає внесення змін і в оцінку знань студентів, введення нової системи комплексної діагностики знань студентів.
Контрольно-модульний аспект.
1. З чим пов’язана інтенсифікація навчального процесу?
2. Як проявляються нові інформаційні технології в проведенні лекційних, практичних та самостійних занять?
3. Які нові форми проведення лабораторних занять можна використовувати в роботі з студентами?
4. Що набуває особливого значення з упровадженням нових інформаційних технологій?
Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в пошуку нових інформаційних технологій для підвищення ефективності професійної підготовки студентів інженерних спеціальностей.
Література
1. Болюбаш Я.Я. Чинники оптимізації освіти // Урядовий кур’єр.- 2004. - № 196. 15 жовт. - С.6.
2. Вандер Венде М.К. Болонская декларация: решение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе. -2000. - Том 25. - №3.
3. Згуровський М.З. Болонський процес - структурна реформа вищої освіти на європейському просторі // Біржова торгівля.- 4004. - №18(52).
4. Інновації у вищій школі (за матеріалами регіональних нарад): Зб. Доп. - К., 2003. - 68 ст.
5. Корсак К.В. Європейський простір вищої освіти і Україна у 21 столітті // Науковий світ. - 2003. - №1. - С.47-56.
6. Кремень В.Г. Освіта та наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи). - К., 2003. 216 ст.
7. Левківський К.М., Сухарніков Ю.В. Завдання щодо забезпечення якості вищої освіти України в контексті Болонського процесу // Вища школа. - 2004. - №5-6 - С. 86-106.
8. Михальченко М. Освіта та наука: пошуки нових парадигм модернізації // Вища освіта України. - 2001. - №2. - С. 14-23.
9. Нові технології навчання: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. - К., 2000. - Вип. 25. - 212 ст.
10. Падалка О.С., Нісімчук А.С., Смолюк І.О., Шпак О.Т. Пе-
дагогічні технології. - К.: Українська енциклопедія, 1996. - 254 с.
11. Панченко Н.В. Професійно-педагогічна підготовка студентів педвузів до використання нових інформаційних технологій. Дис. кан.пед.наук. - Київ , 1994.- 131 с.
Надійшла до редакції 21.04.2007р.
