CC BY
382Засоби інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів
Осадчий В.В.
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Охарактеризовано роль нових інформаційних технологій як засобів навчання у професійній підготовці майбутніх учителів, а саме: електронної пошти, технологія World-Wide Web, соціальних сервісів та освітніх ресурсів мережі Інтернет, веб-конференцій, відеоконференцій, електронних бібліотек та мережних сховищ книг. Автор визначає дидактичні особливості виділених засобів нових інформаційних технологій, що знаходять застосування при використанні комп'ютерних мереж, приділяючи більше уваги можливостям використання такого засобу як блоги у професійній підготовці майбутніх учителів.
засоби навчання, нові інформаційні технологій, підготовка учителів, соціальні сервіси.
Осадчий В.В. Средства информационных технологий в профессиональной подготовке будущих учителей. Охарактеризована роль новых информационных технологий как средств обучения в профессиональной подготовке будущих учителей, а именно: электронной почты, технология World Wide Web, социальных сервисов и образовательных ресурсов сети Интернет, веб-конференций, видеоконференций, электронных библиотек и сетевых хранилищ книг. Автор определяет дидактические особенности выделенных средств новых информационных технологий, которые находят применение при использовании компьютерных сетей, уделяя больше внимание возможностям использования такого средства как блоги в профессиональной подготовке будущих учителей. средства обучения, новые
информационные технологии, подготовка учителей, социальные
сервисы.
Osadchiy V.V. Tools of information technology in the training of future teachers. Described the role of new information technologies as a means of education in training future teachers, namely: e-mail, technology Wbrld-Wide Web social services and educational resources of the Internet, web conferencing, video conferencing, digital libraries and online repositories of books. The author defines the features of dedicated teaching facilities of new information technologies that are produced using computer networks, paying more attention to opportunities using blogs as a means of training future teachers of informatics.
media training, new information technology, teacher training, social services.
Вступ
Швидкий розвиток і широке впровадження інформаційних технологій у всі сфери людської діяльності, сприяло підвищенню інтересу до використання комп’ютерів, мережі Інтернет, телекомунікацій та медіа в освітньому процесі. У свою чергу такі процеси викликають потребу у модернізації методичних ресурсів і розвитку національної інформаційно-комунікаційної інфраструктури.
Перехід від індустріального до інформаційного суспільства сприяє скороченню життєвого циклу знань і навичок, перетворюючи функцію освіти з разової, для якої характерним є після отримання певного документу державного зразка (свідоцтво, диплом) працювати за однією професією усе життя, в регулярну, для якої властиве постійне оновлення професійних знань і вмінь з урахуванням швидкозмінних процесів у розвитку цивілізації і суспільства. У таких умовах традиційна форма денного навчання становиться лише частиною загального освітнього процесу, а безперервно зростає доля участі в освітньому процесі інформаційних технологій - в першу чергу, персонального комп’ ютера, мережі Інтернет і телекомунікацій. Інформаційне суспільство ставить підвищенні вимоги до професійної підготовки майбутніх учителів, яка повинна передбачати умови швидкозмінного суспільства і темпи розвитку цивілізації.
Дослідження проводилося відповідно до планів науково-дослідної роботи Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького .
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
На жаль, сьогодні педагогічна освіта не має засобів для залучення багатомільйонної аудиторії у інформаційне середовище для отримання професійного
© Осадчий В.В., 2009
знання, тому важливою проблемою є ретельний відбір таких засобів інформаційних технологій у підготовці майбутніх учителів, які б могли сприяти її удосконаленню в умовах бюджетного дефіциту.
Результати дослідження.
Інформаційні технології (ІТ) - це сукупність методів і засобів збирання, збереження, обробки, передачі і представлення інформації, що розширює знання людей та їх можливості по керуванню технічними і соціальними процесами (М.І, Жалдак) [7, 105]. ІТ включають в себе широкий перелік засобів і методів роботи з ними: від друкованих видань до сучасних комп’ютерів Серед інформаційних технологій виділяють комп’ютерні та телекомунікаційні, які об’єднують поняттям „нові інформаційні технології”(ШТ).
Під засобами НІТ традиційно розуміють програмно-апаратні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної техніки, сучасних засобів і систем телекомунікацій інформаційного обміну, аудіо-відеотехніки і т. д., що забезпечують операції по збиранню, продукуванню, накопиченню, збереженню, обробці і передаванні інформації (Роберт І.В.). Це можуть бути: комп’ютери всіх класів, пристрої введення мовлення в комп’ютер, сканери, бази даних і знань, системи мультимедіа, відео- і телетекст, модеми, комп’ютерні мережі, інформаційно-пошукові системи, цифрові фотокамери, експертні навчальні системи, пристрої виведення графічної інформації, гіпертекстові системи, телебачення, радіо, телефон і факс, голосова електронна пошта, телеконференції, електронна дошка об’яв, програмні засоби навігації в Інтернет, електронні бібліотеки, програмні засоби навчального призначення, шифрувальна апаратура, редакційно-видавничі системи, CD-ROM, системи розпізнавання тексту, програмні комплекси (мови програмування, транслятори), синтезатори мовлення
по тексту, засоби передачі даних, пейджери, системи „віртуальної реальності”, геоінформаційні системи та ін. [7, 105].
Для того, щоб у професійній діяльності учителі змогли використовувати НІТ необхідно до цього готувати студентів уже під час навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ), після закінчення якого таку функцію бере на себе система післядипломної освіти. Сьогодні метою кожного викладача ВНЗ повинно бути формування у майбутніх учителів системи знань, умінь та навичок використання НІТ у навчанні та освіті, що становлять основу формування компетентності фахівця із застосування інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) в навчальному процесі. Вихідними результатами досягнення цієї мети повинні стати: розуміння майбутніми учителями дидактичних, психолого-педагогічних і методичних основ застосування НІТ для вирішення завдань навчання та освіти; високий рівень компетентності в галузі використання можливостей сучасних засобів інформаційних технологій в освітній та професійній діяльності; знання сучасних прийомів і методів використання засобів НІТ при проведенні різних видів навчальних занять, що реалізовуються в навчальній і позанавчальній діяльності; володіння методикою використання НІТ у предметній області та навичками розробки педагогічних технологій, заснованих на застосуванні ІКТ; мати уявлення про можливості практичної реалізації особистісно-орієнтованого навчання в умовах використання мультимедійних технологій, систем штучного інтелекту, інформаційних систем, що функціонують на базі комп’ютерних технологій, що забезпечують автоматизацію введення, накопичення, обробки, передачі, оперативного управління інформацією.
Розглянемо дидактичні особливості деяких засобів НІТ, що знаходять застосування при використанні комп’ ютерних мереж.
Найпершим і найпростішим засобом НІТ є звичайна електронна пошта, яка є „найбільш універсальною і популярною послугою для користувачів Інтернету у всіх сферах діяльності” [6, 135]. Для використання у освітніх проектах вона зручна завдяки своїй властивості асинхронної реалізації (тобто в зручний для себе час), на відміну від додатків, які вимагають синхронного режиму. Дуже зручно буває розділити момент часу отримання і осмислення навчальної інформації і момент відправлення зворотної реакції, яка може бути як запитом на уточнення навчальних завдань так і відповідями на контрольні питання і задачі, що містяться у отриманому матеріалі. За допомогою електронної пошти можна передавати будь-якого типу інформа-цію (текст, графіка, відео). Вона дозволяє викладачам і студентам обмінюватися навчальною інформацією поза аудиторним спілкуванням (у випадку денного навчання) і віддалено (у випадку дистанційного навчання), забезпечуючи регулярне спілкування суб’єктів навчального процесу.
За допомогою електронної пошти можна дидактично організовувати не лише вивчення теоретичних матеріалів, консультації викладача і надсилання контрольних робіт і виконаних навчальних завдань,
а й семінари за допомогою використання режиму „список розсилання”, при якому встановлене на сервері програмне забезпечення дає можливість спільного спілкування групі користувачів. У створеній навчальній групі пояснюються правила і способи передплати, потім група приступає до роботи. Кожне повідомлення, що надіслане в дискусійну групу будь-яким її учасником, автоматично розсилається лист-сервером усім учасникам навчального процесу, основним з яких звісно є викладач [7, 107]. Важливою особливістю електронного листування є те, що за допомогою постійного користування подібною технологією розвивається не тільки інформаційна культура майбутніх учителів, а й комунікативні властивості, навички письмового мовлення, соціальні здібності.
Зручним засобом для роботи з навчальною інформацією сьогодні є технологія World-Wide Web (WWW), що визначається як інформаційна служба (сервіс) мережі Інтернет, що побудована на технології, в основі якої лежить гіпертекст та засоби його передачі (протоколи). WWW працює за принципом клієнт-сервер, або точніше, клієнт-сервери: існує безліч серверів, які по запиту клієнта повертають йому гіпермедійний документ - документ, що складається з частин з різноманітним представленням інформації (текст, звук, графіка, тривимірні об’єкти тощо), в якому кожний елемент може бути посиланням на інший документ або його частину. Посилання WWW вказують не тільки на документи, специфічні для самої WWW, але й на інші сервіси й інформаційні ресурси Інтернет. Більш того, більшість програм-клієнтів WWW (браузер, навігатори) не просто розуміють такі посилання, але є й програмами-клієнтами відповідних сервісів: ftp, gopher, Usenet, електронної пошти тощо. Таким чином, програмні засоби WWW є універсальними для різних сервісів Інтернет, а сама інформаційна система грає інтегруючу роль. Особлива привабливість WWW полягає в графічному, звуковому і відео оформленні документів. Для того, щоб використовувати WWW, користувач повинен мати спеціальне програмне забезпечення, яке, як правило, поширюється по мережі безкоштовно або поставляється в комплекті з більшістю інших програм і послуг Інтернет.
Система WWW проста у використанні і не вимагає глибоких і специфічних знань. Тепер викладач і студент можуть легко користуватися нею, бо завдяки перенесенню у WWW основного об’ єму знань, що накопичені людством за період свого існування, вона стає їх скарбницею, у якій збережена як найбільш актуальна так і специфічна інформація. І цією скарбницею можна широко послуговуватися у професійній підготовці майбутніх учителів, коли студенти можуть як поповнювати свої знання так і при певній консультації і коригуванні викладачем продукувати власні інформаційні ресурси. Останнє стало можливим завдяки розвитку Web-технології другого покоління, які стали каталізатором змін у способах взаємодії людей з Інтернет. Якщо раніше користувач був пасивним споживачем Інтернет-ресурсів, то сьогодні він стає творцем, письменником, науковцем, дослідником тощо. Зміна парадигми Інтернет стрімко поширили-
7З
ся зі сфери загальнодоступних соціальних мереж для повсякденного спілкування на різноманітні корпоративні застосування, включаючи і навчальний процес. Web 2.0 відкриває широкі можливості для свободи дій суб’єктів навчання, а головне для самостійного засвоєння, накопичення, перетворення знань та дослідження явищ і процесів студентом у тісній взаємодії зі співдружністю експерта (або експертів) і своїх однокурсників (колег). При цьому така взаємодія не знає ні географічних ні часових обмежень, а створення навчально-професійних співдружностей створюється швидко, по мірі необхідності і без особливих організаційних зусиль.
За допомогою технології Web 2.0 реалізуються соціальні сервіси Інтернет. Соціальні сервіси - мережне програмне забезпечення, що підтримує групові взаємодії (блог, соціальна мережа, форум, чат, групи обговорення тощо), на основі яких можна реалізувати інтерактивні методи навчання, а саме: лекції із включеними бесідами або дискусіями, проблемні лекції, семінари-обговорення, семінари „ питання-відповідь”, дискусії з провокаційними запитаннями, консультації, бесіди, дискусії, круглі столи, „мозковий штурм, групове вирішення конкретних ситуацій, ділові, рольові та дидактичні ігри, бузнес-стимуляції, проекти, панельні вправи [9, 19].
В Україні технології Web 2.0 набувають розвитку у рамках проекту „Intel - навчання для майбутнього” [2], [3] та Wiki освіта [10]. Де описується типологія Web 2.0 і виділяються такі типи як [11]:
1) соціальні пошукові системи - системи, які дозволяють користувачам самим визначати в якому напрямку вести пошук, які сайти переглядати насамперед, на які слова звертати першочергову увагу і яким чином представляти знайдені результати (н-д, http:// company. quintura.com/ru/);
2) засоби для збереження закладок - онлайн засоби для збереження посилань на веб-сторінки, що дозволяє додавати посилання з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет; мати доступ до них з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі Інтернет; позначати закладкам теги (мітки-категорії), що згодом полегшує їх пошук (н-д, http://wwwgoogle. com/bookmarks/);
3) соціальні сервіси збереження мультимедійних ресурсів - сервіси мережі Інтернет, які дозволяють безкоштовно зберігати, класифікувати, обмінюватися цифровими фотографіями (http://picasaweb.google. com), аудіо- (http ://www.podcaster.org.ua, http://rpod.ru) і відеозаписами (http://youtube.com), текстовими файлами (http://docs.google.com), презентаціями (http:// www.slideshare.net, http://docs.google.com), книгами (http://www.google.com/books http://www.scribd.com). а також організовувати обговорення контенту;
4) мережеві щоденники (блоги) - сервіс Інтернет, що дозволяє будь-якому користувачеві вести записи з довільної тематики (н-д, blogger.com, wordpress.com, освітня блогосфера - http://blog.classroomteacher.ca, http://www.openclass.ru http://edublogs.org);
5) ВікіВікі (WikiWiki) - соціальний сервіс, що дозволяє будь-якому користувачеві редагувати текст
сайту (писати, вносити зміни, видаляти, створювати посилання на нові статті); різні варіанти програмного забезпечення Вікі дозволяють завантажувати на сайти зображення, файли, що містять текстову інформацію, відеофрагменти, звукові файли і т.д. (н-д, вікі-двигуни
- www.mediawiki.org, вікі-проекти - http://uk.wikipedia. org, http ://www.letopisi.ru/);
6) карти знань (англ. Mind map - карти розуму, карти пам'яті, інтелект- карти, майнд-мэпи) - спосіб зображення процесу загального мислення за допомогою схем (н-д, http://bubbl.us, http://freemind.sourceforge. net, https://www.mindmeister.com):
7) соціальні геосервіси - сервіси мережі Інтернет, які дозволяють з досить високою точністю знаходити, відзначати, коментувати, доповнювати фотографіями різні об'єкти на карті Землі. Використовуються реальні дані, отримані за допомогою навколоземних супутників (н-д, http://maps.google.com, http://wikimapia. org).
Особливий інтерес у даний час викликають онлайн-щоденники (блоги). Такі щоденники D. Winer називає «публікацією невідредагованого голосу народу» (Winer, 2QQ3). Дослідник дає і більш «технічне» визначення веблога як ієрархії тексту, зображень, мультимедійних об'єктів та даних, упорядкованих хронологічно, що можна переглядати за допомогою веб-браузера. Похідні від терміна „блог”: „блогери”
- той, хто веде такий інтернет-щоденник, і „блогосфе-ра” - «інтелектуальний кіберпростір», який займають блогери (цей термін запропонував W. Quick у 2QQ1
р°цО [1].
Педагогічний потенціал блогів в першу чергу полягає у тому, що студенти в процесі отримання, трансформації знань і подальшому публікуванні своїх робіт учаться конструювати знання, засновані на відносинах і спілкуванні. Для викладачів опубліковані праці студентів - це можливість зробити висновки про те, як учні трансформують і присвоюють смисли і стратегії, освоєні в рамках соціального досвіду (Gavelek, Raphael, 1996). Для учнів подібна публікація - це матеріал для подальшої рефлексії і аналізу, який дозволяє їм ще раз звернутися до своїх робіт і переосмислити їх, збагатить таким чином свій навчальний досвід (Krajcik et al., 1994; Olson, 1994). Наявна в блогах можливість розміщення коментарів до повідомленнями сприяє отриманню зворотного зв'язку і потенційної підтримки нових ідей, а мож -ливість включення в текст гіперпосилань на інші ресурси допомагає учням усвідомлювати взаємозв'язки і контекст знань, їх конструювання та освоєння. Гі-перпосилання використовуються в якості додаткових аргументів для будь-яких заяв чи коментарів, які публікує автор блогу. Посилання на джерела можуть допомогти читачеві вирішити, наскільки відповідає його переконаннями те, що пише автор блогу. Блоги потенційно мають великий потенціал для активного та інтерактивного навчання, інтенсивного взаємодії між учнями та викладачами, розвитку навичок мислення вищого порядку і більшої гнучкості навчального процесу. Блоги дозволяють учням використовувати різні способи особистісного та інтелектуального освоєння
нових понять в процесі візуалізації абстрактних ідей і інтерактивної взаємодії [1].
Блоги надають учням можливість керувати своїм навчанням, публікувати власні думки та демонструвати розуміння матеріалу, забезпечують можливість індивідуалізації змісту навчання. Їх можна використовувати у викладанні будь-якої дисципліни учням будь-якого віку, який вміє читати й писати. Блоги можуть не тільки слугувати засобом організації процесу навчання і спілкування викладачів та учнів, але й надавати учням можливість поділитися з класом своїми роздумами або додатковими матеріалами.
Для того, щоб ефективно використовувати блоги у навчальному процесі слід дотримуватися таких рекомендацій: по-перше, викладач повинен відвідати блоги створені іншими викладачами з метою формування уявлення про те, як вони можуть використовуватися у навчальному процесі; по-друге, викладач повинен створити власний блог, щоб мати уявлення про їх функції і можливості на практиці; по-третє, перед тим як запропонувати такий засіб навчання студентам необхідно змоделювати блог для своїх студентів (розробка правил, обговорення тематики, попередня підготовка матеріалів); по-черверте, блоги необхідно популяризувати, щоб відбувався процес обговорення та спілкування з експертами.
Р.Е. Фердіг та Кайе Д (Richard E. Ferdig, Kaye D) виділяють чотири переваги блогів для учнів [1]:
1. Використання блогів допомагає учням стати експертами в області, що вивчається. У процесі ведення блогу можна виділити три етапи: «пошук», «фільтрування» та «публікація». Щоб знайти інформацію, яку можна використовувати в інтернет-щоденнику (прокоментувати, покритикувати, послатися), автори блогів відвідують безліч сайтів з певної тематики. У процесі роботи блогеру необхідно ознайомитися з величезною кількістю інформації з теми, навіть якщо не вся вона потім буде згадуватися в блозі. Потім блогер повинен вибрати ту інформацію, яка буде розміщена в журналі. Необхідність регулярної роботи - нові повідомлення повинні публікуватися щонайменше раз на тиждень -робить безперервним процес поповнення знань учнів за певними темами.
2. Використання блогів посилює інтерес до процесу навчання. Новизна технологій є одним з мотивую -чих факторів у навчанні. Мотивація учнів при використанні блогів зумовлена не тільки технологічними можливостями, але й тим, що учні пишуть про те, що важливо особисто для них. Учні самі керують процесом свого навчання, займаючись активним пошуком інформації та отримуючи коментарі від інших людей.
3. Використання блогів дає учням право брати участь в соціальних процесах. Одна з цілей навчання - включення учнів в життя суспільства. У процесі ведення блогів учні швидко розуміють, що їхні повідомлення можуть читати не тільки викладачі та однокласники / однокурсники. Блоги виводять виконувані завдання за межі навчального процесу та взаємовідносин «викладач-учень», дозволяючи всім охочим оцінити і прокоментувати роботи учнів.
4. Використання блогів відкриває нові можливості
для роботи в класі і за його межами. При традиційної організації навчання через брак часу на заняттях та обмеженість обсягу навчальних курсів не у всіх учнів є шанс висловитися і бути почутими. Ведення блогу дозволяє кожному учневі взяти участь у дискусії, що відкриває нові перспективи для навчання. За допомогою блогів клас переходить свої фізичні кордони і розширюється до нескінченної інтернаціональної аудиторії.
Карти знань (ментальні карти) - це ефективний інструмент структурування і аналізу інформації. Вони дозволяють прискорити процес вивчення матеріалів, підвищити ступінь запам’ятовування інформації, прискорити розробку особистих і бізнес-проектів. В основі концепції ментальних карт лежать уявлення про принципи роботи людського мозку: асоціативне (нелінійне) мислення, візуалізація мисленнєвих образів, цілісне сприйняття (гештальт). Для стимулювання асоціативного мислення застосовуються особливі, „зручні” для мозку, „радіантні” діаграми (ментальні карти), що являють собою дерево ідей. Побудова карти починається з центрального образу. Центральний образ - це задача, яку необхідно вирішити; ідея, що вимагає розвитку; проект, планування якого необхідно виконати; інформація, яку необхідно запам’ ятати. Центральний образ - це „стовбур” дерева, від якого розходяться гілки рішень. Кілька товстих гілок цього дерева відповідають основним, базовим ідеям, що асоціативно пов’язані із центральним образом. Від них відгалужуються другорядні ідеї-асоціації. Від другорядних ідей „виростають” асоціації більш низького рівня і т.д. Таким чином, у ментальних картах реалізується асоціативність і ієрархічність мислення
- від загального до часткового. Важливою особливістю ментальних карт є їх насиченість візуальними образами і ефектами [5, 5-6].
Вікі в освітньому процесі можна використовувати як: базу даних чи знань з будь-якої тематики; особистий блокнот-органайзер; сайт для публікації особистих чи групових статей, з використанням змін та попра -вок; засіб представлення, розширення та анотування навчальних матеріалів;інструмент для створення та підтримки будь-якого проекту (віртуальні екскурсії, колективні творчі роботи, енциклопедії). Можливості використання Вікі в освіті не обмежені, однак найбільш ефективним буде використання даного сервісу в аудиторній та позааудиторній діяльності як засіб створення студентських колективних творчих проектів усередині групи, а також міжнародних проектів зі студентами з інших країн. При створенні спільних навчальних проектів, студенти не просто діляться інформацією з партнерами з різних кінців земної кулі, а спільно працюють над будь-яким проектом і досягають певної поставленої мети.
При написанні освітніх видань переваги використання технології Вікі за принципами свободи інформації абсолютно і досить очевидні: зниження вартості виготовлення: можна викладати недопрацьованим підручник, бо його виправлять і довершать добро -вольці; загальнодоступність і безкоштовність для всіх читачів; збереження права комерційного використан-
ня: залишається мотивація для видавництв друкувати вільно поширюваного матеріал; збереження права змінювати тексти: можна переробляти і підробляти їх під особливі вимоги [8].
Карти знань ідеально підходять для використання в школах і коледжах, можуть бути застосовані до будь-яких видів завдань, активно привертає учнів різного віку в творче мислення, організацію і вирішення проблем. Гнучкість карт знань дозволяє розглядати будь-яку тему або питання, вони можуть використовуватися для всього класу, групи або індивідуально. Можливості карт знань дозволяють: поліпшити пам'ять, нагадати факти, слова і образи, генерувати ідеї, надихнули на пошук рішення, продемонструвати концепції і діаграми, аналізувати результати або події, структурувати курсові роботи, підсумовувати інформацію, організувати взаємодію між учнями в груповій роботі або рольових іграх. Крім ознайомлення своїх з теорією і практикою інтелект-карт, вчитель може використовувати інтелект-карти у вирішенні ряду власних практичних завдань, роблячи викладання і, відповідно, навчальний процес легшим і приємнішим заняттям [4].
Важливою НІТ для використання у процесі професійної підготовки майбутніх учителів є веб-конференції, серед яких виділяють гостьові книги, телеконференції, форуми. Веб-конференція - служба Інтернету, яка дозволяє користувачу розміщувати свої повідомлення з певної тематики для перегляду і відповіді іншим користувачам Інтернет [6, 147]. Конференція починається текстом, який задає її тему. Далі кожен з учасників має можливість додати до цього тексту свою репліку. Всі репліки розташовуються послідовно по мірі надходження і доступні разом з вихідним текстом всім учасникам телеконференції. При подальших зверненнях можна отримувати або весь текст, або тільки нові фрагменти тексту. Кожен учасник телеконференції має можливість працювати в зручний для нього час. Учасники телеконференції можуть бути розбиті на групи для розробки окремих тем, їх доступ до окремих тем може бути обмежений. Викладач може задавати наводить питання, ставити нові проблеми, звертатися до окремих учасників індивідуально. Робота в телеконференції є колективною діяльністю особливого роду: розтягнута у часі і відбу -вається, як правило, на тлі основної діяльності, можливо не має відношення до матеріалу, що вивчається. На поведінку учасників телеконференцій впливають деякі закономірності, знаючи які можна ефективно впливати на успішність самої телеконференції і, як наслідок, успішність вивчення того навчального матеріалу, засвоєння якого телеконференція присвячена. Успіх телеконференцій значною мірою залежить від ведучого - модератора (викладача). Він організує та веде конференцію, залишаючись з учасниками від початку і до кінця дискусії. Можна виділити кілька основних етапів у роботі модератора при проведенні конференцій: забезпечення успішного початку (старту) конференції, навчання та допомога на початковій стадії; підтримка в розробці та розвитку теми дискусії; завершення (закриття) конференції.
Особливим НІТ є відеоконференції, які являють собою сучасну технологію спілкування, яка дозволяє у режимі реального часу передавати усім її учасникам звук і зображення, а також різноманітні електронні документи, що включають текст, таблиці, графіки комп’ютерну анімацію, відеоматеріали. Звісно, відеоконференції не можуть повністю замінити осо-бистісного спілкування, проте вони дозволяють домогтися принципово нового рівня спілкування людей, підчас розділених тисячами кілометрів. Можливість слідкувати за жестами і мімікою співбесідника підвищує ККД сприйняття інформації до 6Q%. Під час використання відеоконференцій у процесі підготовки майбутніх учителів слід ретельно продумувати їх зміст і сценарій, періодичність, чітко визначати, яка робота повинна бути проведена студентами в інтервалі між конференціями. У процесі групових занять у великій аудиторії можна проектувати зображення монітору комп’ютера на великий екран. Дидактичні властивості НІТ цього класу включають можливість передачі в реальному часу зображення, звуку, графіки та їх представлення студентам для навчальних цілей. Ці властивості дозволяють повною мірою застосувати у навчальному процесі такі форми як лекції, семінари і контрольні заходи [7, 1Q9-11Q].
Як засіб використання інформаційних технологій у процесі підготовки вчителів можуть бути електронні бібліотеки, що являють собою файлові сховища, в яких документи відсортовані по каталогам (папкам, директоріям, фолдерам) відповідно до тематики, хронології або формату. Найчастіше у бібліотеках використовуються формати .pdf, .djvu, postscript и TeX/LaTeX, .html, .rtf, .doc. Не дивлячись на те, що бібліотечна справа в Україні знаходиться на початковій стадії на сьогодні існують і розвиваються різноманітні електронні бібліотеки та окремі електронні видання в Інтернет, серед яких можна знайти потрібні матеріали для вивчення будь-якої дисципліни в педагогічному університеті (www.nbuv.gov.ua, http://lib. meta.ua/). Також можна використовувати зарубіжні мережні сховища (http://eprints.rclis.org, http://www. doaj.org/) інформації, і такі ресурси як Google Книги (http://www.google.com/books) та Scribd (http://www. scribd.com), що дозволяють розмістити, прочитати, завантажити, викласти на окремий сайт електронні видання.
Особливого розвитку в українському сегменті Інтернет набувають освітні портали (www.osvita.org.ua, interschool.net.ua, www.ednu.kiev.ua)/. Сучасний освітній портал являю собою точку доступу до різноманітних інформаційних ресурсів, наприклад: відкритих електронних фондів і каталогів бібліотек; інформації про спеціальності, за якими готують навчальні заклади, про структурних підрозділах ВНЗ, його навчальні та дослідні програми, лабораторії, співробітників, сфера наукових інтересів і публікації співробітників і т.п.; студентських наукових, творчих, спортивних і т.д. товариств, проектів і групи; сайтів про приватні й урядові гранти, за якими ведуться роботи; новин освіти та науки; дистанційне навчання, навчання за кордоном, курси підвищення кваліфікації та багато іншого.
Використовувати освітні портали у процесі професійної підготовки майбутніх учителів можна по різному залежно від їх спрямування, наявних ресурсів та їх тематики. Якщо це портал дистанційної освіти, то його можна використовувати для отримання додаткових відомостей з предмету, що вивчається, або повністю вести процес викладання за його допомогою. Якщо на порталі є форум, чат, блогосфера, система електронної пошти, можна їх використовувати з навчальною метою.
Важливим засобом використання НІТ у навчальному процесі сьогодні стають так звані інструментальні засоби мережного навчання (програмні комплекси, інтегральні середовища розробки і використання мережних курсів, системи автоматизованого проектування мережних ресурсів, програмні середовища або просто оболонки), які повинні: надавати можливість викладачу інтегрувати окремі фрагменти інформації і конструювати такі навчальні курси, які дозволяють вивчати як окремі питання, так і його розділи; забезпечувати адміністративне середовище, в якій легко керувати індивідуальними курсами (архівацією старих і відкриттям нових) і їх каталогами, реєстрацією. Синхронними подіями, розкладами і записами про студентів; підтримують доступ до особистих справ студентів і розподіленим освітнім ресурсам через стандартні формати, методи і депозитарії [7, 110].
Висновки.
Залучати студентів до використання НІТ у навчальній діяльності можна у процесі вивчення будь-яких дисциплін. Адже НІТ універсальні, і для кожної дисципліни можна вибрати як інформаційні технології загального призначення (презентації, електронні документи, таблиці, електронна пошта, чат, форум та ін.) так і специфічні, які будуть найбільш доцільними для засвоєння навчального матеріалу певної дисципліни. Наприклад, у географічних дисциплінках використовуються геоінформаційні системи, а також такі програми як Google Maps та Google Планета Земля; у соціально-гуманітарних - соціальні сервіси Інтернет (блоги, чати, форуми), у природничих - віртуальні лабораторії чи інтегровані програмні середовища тощо.
Адже за допомогою НІТ є можливість зробити процес професійної підготовки майбутніх учителів більш гнучким, випереджаючим, варіативним, сприяти тому, що він буде публічним за допомогою інтерактивного його обговорення.
Перспективним напрямком дослідження даної проблеми є розробка методичних рекомендацій щодо підготовки майбутніх викладачів засобам нових інформаційних технологій, а також більш ґрунтовному вивченні можливостей інструментальних засобів ме-режного навчання у процесі підготовки майбутніх учителів.
Література :
1. Richard E. Ferdig, Kaye D. Trammell. Content Delivery in the
,Blogosphere‘, «T.H.E. Journal», February 2QQ4. [ Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.thejournal.com/
magazine/vault/A4677D.cfm. - Заголовок з екрану.
2. Web 2.Q для мережевого проекту, [Електронний ресурс].
- Режим доступу: http://iteach.com.ua/mediawiki/index . php/Web_2.Q_ для_ мережевого _проекту. - Заголовок з екрану.
3. Впровадження технологій Веб 2.Q в професійну діяльність вчителя, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://
iteach.com.ua/mediawiki/index.php/ Впровадження_технологій _ Веб_2.0_в_професійну _діяльність _вчителя. - Заголовок з екрану.
4. Карти знань, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php/ Карти_знань. - Заголовок з екрану.
5. Карты ума. MindManager / авт.-сост. В.И. Копыл. - Минск: Хар-вест: 2001. - б4 с.
6. Кудрявцева С.П., Колос В.В. Міжнародна інформація. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 2-е видання. - К.: Видавничий дім „Слово”, 2QQ8. - 4QQ с.
7. Преподавание в сети Интернет: Учеб. пособие / Отв. Ред. В.И. Солдаткин. - М: Высшая школа, 2003. - 792 с.
8. Проект внедрения вики-сайтов в образование, [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ru.wikibooks.org/wiki/
Проект_внедрения_вики-сайтов_в_образование. - Заголовок з екрану.
9. Січкарук О.І. Інтерактивні методи навчання у вищій школі: Навч .-метод. посіб. - К.: Таксон, 2QQ6. - 88 с.
1Q. Соціальні сервіси, [Електронний ресурс]. 15.Q5.Q9. - Режим доступу: http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php/ Соціальні_ сервіси. - Заголовок з екрану.
11. Типологія Веб 2.Q, [Електронний ресурс]. 14.Q5.Q9. - Режим доступу: http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/index.php/ Типологія_ Веб_2Д - Заголовок з екрану.
Надійшла до редакції 19.06.2009 р.
Осадчий Вячеслав Володимирович [email protected]
