CC BY
95ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО
СОЮЗУ
Клопов Р.В.
Запорізький національний університет
Анотація. У статті розглядається актуальне питання застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту в країнах європейського союзу. Проаналізовано стан електронної зрілості - «e-maturity» процесу професійної підготовки у вишах європейського союзу, електронної компетенції - «e-enablement» професорсько-викладацького складу, студентів та адміністративного персоналу. Ступінь впровадження інформаційних технологій у вишах європейського союзу.
Ключові слова: інформаційні технології, професійна підготовка електрона компетентність, електрона зрілість фізкультурна освіта.
Аннотация. Клопов Р.В. Использование информационных технологий в процессе профессиональной подготовки будущих специалистов по физическому воспитанию и спорту в странах европейского союза.
В статье рассматривается актуальный вопрос применения информационных технологий в профессиональной подготовке будущих специалистов по физическому воспитанию и спорту в странах европейского союза. Проанализировано состояние электронной зрелости - «e-maturity» процесса профессиональной подготовки в ВУЗах европейского союза, электронной компетенции - «e-emblement» профессорско-преподавательского состава, студентови административного персонала. Степень внедрения информационных технологий в ВУЗах европейского союза.
Ключевые слова: информационные технологи, профессиональная подготовка, электронная компетентность, электронная зрелость, физкультурноеобразование.
Annotation. Klopov R.V. Information technologies in professional training of future specialists in physical education and sports in European union. The article focuses on the issue of information technologies usage for further education of specialists in physical education and sports in European union. The author analyses e-maturity of learners, administrators and educators as well as e-enablement of the learning process. The article specifies how far have the technologies been implemented in the further education establishments in EU.
Key words: information technologies, professional training, e-maturity, e-enablement, physical training.
Вступ.
Нині перед педагогічною громадськістю світу стоїть проблема підготовки фахівців, що здатні працювати в умовах швидкого розвитку інформаційних та комунікаційнихтехнологій
Освітні реформи в країнах світу тісно пов’язані з впровадженням інформаційних технологій у процеси навчання молодого покоління та професійної підготовки майбутніх фахівців. Більшість країн світу стратегічним вважають надання комп’ютеризованих робочих місць для ефективного забезпечення неперервної освіти різних груп населення, оснащення навчальних закладів усіх рівнів новітнім поколінням різноманітних технологічних засобів для модернізації освітніх процесів, створення підґрунтя для набуття необхідних навичок та рівня професійної компетентності у напрямах професійної підготовки.
У країнах-членах Європейського Союзу на період до 2010 року проголошено пріоритетним напрямом вступ усіх освітніх та навчальних систем країн ЄС до Лісабонської декларації, яка підтримує загальну тенденцію інформатизації освіти в країнах Європи (2002 р.)[1].
Європейський комісар з питань освіти і культуриЄвропейської комісії Вів’єн Редінг зазначає: „Одним з пріоритетів європейського співробітництва є використання мультимедійних та Інтернет-технологій у рамках покращення якості освіти” [2].
Робота виконана за планом НДР Запорізького національного університету.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Проаналізувати стан проблемі використання інформаційних технологій в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання та спорту в країнах європейського союзу.
Результати дослідження.
У зв’язку з тим, що спеціалізована професійна підготовка майбутніх фахівців з фізичного виховання і спорту в країнах Європейського союзу проводиться в рамках структурних підрозділів провідних університетів -коледжів, на нашу думку, про використання інформаційних технологій у професійній підготовці можна судити проаналізувавши стан впровадження інформаційних технологій у вищій освіті країн Європейського союзу. Оскільки використання в професійній підготовці майбутніх фахівців інформаційних технологій є перспективною стратегією провідних університетів країн ЄС, ситуація з використанням інформаційних технологій у професійній підготовці подібна у всіх напрямках підготовки.
За даними звіту за 2007 р. про впровадження інформаційних технологій у вищій освіті Британського освітнього агентства з комунікацій і технологій BECTA (www.becta.org.uk), тільки третина від необхідної кількості персональних комп’ютерів перебувають у класних кімнатах. Ці показники забезпеченості основними базисними матеріальними засобами інформаційних технологій обмежують час їхнього використання навчальним розкладом. Вищевказані показники ускладнюють доступ для всіх користувачіву вищих навчальних закладах [3, с.20].
© Клопов Р.В., 2009
У професійній підготовці фахівців у вищій школі у Великобританії в середині 90-х - на початку 2000 р. була проблема - зростаюча кількість студентів Була потрібна інтенсифікація застосування інформаційних технологій для забезпечення всіх бажаючих вищою професійною освітою. На підставі соціального замовлення була прийнята загальноєвропейська програма розвитку інформаційних технологій в освіті - “Лісабонська декларація”. Реалізація цієї програми дала можливість у 2006 р. скорегувати ситуацію. Один із критеріїв забезпеченості інформаційними технологіями (відношення кількості студентів до кількості комп’ютерів) стабілізувався і досяг оптимальних показників. У 1996 р. ситуація виглядала так: 12:1 (студенті/комп’ютер) становило 65%; 8:1 - 21%; 6:1 - 9% й 5:1 - 3%. ДО 2006 року оснащення комп’ютерною технікою значно змінилося в кращий бік: 12:1 - 0% ; 8:1 - 10%; 6:1 - 31% й 5:1 - 59%. [3. c.6, 4]
Другим критерієм забезпеченості вищої і середньої школи інформаційними технологіями професійної підготовки є швидкість каналів передачі інформації. Відзначається підвищення надійності зв’язку, що дає майбутнім фахівцям, які проходять професійну практику, більшу впевненість і можливості у використанні он-лайн-технологій при підготовці до практичних і теоретичних занять, як у процесі проходження професійної практики, так і при самостійній роботі над навчальним матеріалом [3. с.4]. У цьому випадку у звіті відзначається, що стан розвитку інформаційних технологій у школах Великобританії може прямо вплинути на якість проходження практики в школах майбутніми фахівцями з фізичного виховання та спорту, як у кращу, так і у гіршу сторону залежно від можливості доступу до он-лайн-навчальних ресурсів.
Відзначається розвиток комп’ютерного навчального середовища Як і раніше використовуються інтрамережі вищих навчальних закладів та Інтернет. Збільшуються обсяги інформації в електронних бібліотеках, спеціалізованих базах даних навчально-методичних матеріалів, збільшується кількість дистанційних курсів [4, с.6].
У звіті за 2007 р. Британського освітнього агентства з комунікацій і технологій подаються дані про інформаційну компетенцію викладачів, студентів і адміністративних співробітників вищих навчальних закладів. У казується на зростання інформаційної компетенції викладачів коледжів Великобританії У 2003 р. 6% мали електронну компетенцію - «e-eneblement» в 2006 м - 25% викладачів [3, с.7]. Лектори готуютьсядо лекцій, використовуючимультимедіа-технології і вимагають від студентів користування он-лайн-ресурсами з курсів, однак мало викладачів використають інформаційні технології в усіх проявах. Відзначається, що ще менше викладачів використовуютьінформаційні технології для рішення творчих завдань [3, с.8].
Розглядаються критерії готовності до використання інформаційних технологій: електронна зрілість вищого навчального закладу - «e-maturity» і електронна компетенція - «e-enablement» професорсько-викладацького складу студентівта адміністративного персоналу [3, с.7; 6].
Розглядається 4 типи електронної компетенції «e-enablement»: електронно компетентний, ентузіаст, амбівалентний, користувачпочатківець Простежується позитивна динаміка підвищення рівня електронної компетентності у вищих навчальних закладах Великобританії з 6% в 2003 р. до 25% в 2006 р. (див. табл. 1) [3, с.7]
Електронна зрілість - «e-maturity» аналізується з використанням критеріїв: матеріально-технічне оснащення, інфраструктура (що забезпечує інформаційні технології), навчання професорсько-викладацького і адміністративного персоналу й технічна підтримка спеціалізованого програмного забезпечення та віртуальних навчальних середовищ, використовуваних у професійній підготовці, залученість - кількість научуваних що використовуютьелектронні інформаційно-навчальні джерела.
Таблиця 1
Стан електронної компетенції - «e-enablement» у вищих навчальних закладах Великобританії.
Стан електронної компетентності 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р.
Электронно компетентний 6% 8% 11% 25%
Ентузіаст 43% 50% 51% 50%
Амбівалентний 26% 23% 19% 13%
Початківець 25% 19% 19% 12%
У табл. 2 представлені дані про стан електронної зрілості вищих навчальних закладів Великобританії Показано, що в 2005 р. тільки 24,8% вищих навчальних закладів мали повне матеріально-технічне забезпечення, необхідне для повної інформатизації професійної підготовки майбутніх фахівців. Інфраструктура в цьому випадку розглядається з позиції організації навчального процесу з використанням інформаційних технологій Ураховуєтьсятехнічна і організаційно-педагогічна готовність персоналу.
Таблиця2
Стан електронної зрілості - «е-шаґигіґу» у вищих навчальних закладах (%).
Критерії електронної зрілості 2002 р. 2003 р. 2005 р.
Повне матеріально-технічне оснащення 20,4 22,1 24,8
Інфраструктура 7,2 7,9 8,4
Навчання й тех. підтримка 6,4 7,1 8,2
Залученість научуваних 6,7 7,2 8,1
За даними табл. 2 до 2005 року 8,4% інфраструктури готово до інформатизації. Показана трирічна позитивна, симетрична за всіма критеріями, динаміка зміни електронної зрілості вищих навчальних закладів. Поліпшується стан залученості студентів до використання інформаційних технологій для доступу до навчальних матеріалів, у позитивний бік зміняються технічна підтримка і навчання професорсько-викладацького складу. Динаміка не яскраво виражена, однак зберігається позитивна тенденція до поліпшення стану електронної зрілості вищих навчальних закладів (див. табл. 2)[3, с.22].
У країнах Європейського союзу ступінь впровадження інформаційних технологій у вищих навчальних закладах розглядають, виходячи з критеріїв: доступ до мережі Інтернет, мотивація до використання інформаційних технологій у навчальному процесі і компетентність, що дозволяє використати інформаційні технології (див. табл.. 3) [3, с.6; 8, с.52].
Доступ - наявність Інтернет-комунікації Мотивація - бажання професорсько-викладацького складу використовуватиінформаційні технології в процесі професійної підготовки.
Методика розрахунку підсумкових балів виглядає так:
Сума балів = 3*І+2*(ІІ+ІІІ+ІУ)+У+УІ+УІІ
де - І; ІІ; ІІІ; ІУ; V; УІ; УІІ - номери стовпчиків таблиці.
За даними таблиці 3, лідерами в Європейському союзі за ступенем впровадження інформаційних технологій у процес професійної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі є Великобританія, Нідерланди і Словаччина.
Таблиця 3
Ступінь впровадження інформаційних технологій у вищих навчальних закладах Європейського союзу: __________________________________________порівняльний аналіз (%)________________________________________
Країна VIII VII VI V IV III II I Сума балів
Відсутній доступ, мотивація й компетенція Доступ є, але відсутня мотивація й компетенція Компетенція є, але немає доступу й відсутня мотивація Мотивація є, але немає компетенції й доступу Доступ і компетенція є, але відсутня мотивація Доступ і мотивація є, але відсутня компетенція Мотивація й компетенція є, але відсутній доступ Є доступ, компетенція, мотивація
Великобританія 0,7 1,2 5,б 1,8 11,0 2,7 1б,8 б0,2 250
Нідерланди 1,1 2,б 7,3 1,5 17,3 2,9 11,7 54,7 241
Словаччина 2,0 4,7 4,2 2,4 10,0 9,2 15,2 52,2 237
Данія 1,б 1,2 7,0 1,7 19,3 2,2 18,5 48,б 235
Португалія 1,9 2,б 3,1 б,9 5,4 7,4 22,9 49,9 234
Норвегія 2,б 2,б 7,б 1,5 14,2 2,2 20,2 49,1 232
Нові члени ЄС 3,2 4,0 5,б б,4 9,2 7,2 22,б 42,0 220
Мальта 2,7 1,1 б,б 2,б б,0 2,0 44,5 34,4 219
Словаччина 3,1 1,7 б,б б,0 9,3б 4,9 32,3 3б,0 215
Німеччина 4,8 5,5 8,4 3,5 14,1 4,б 18,1 41,0 214
Естонія 3,9 4,2 б,3 5,9 10,0 7,8 23,5 38,3 214
Чеська республіка 4,3 3,9 9,7 4,9 13,7 4,8 20,7 38,0 211
Кіпр 3,7 1,8 8,1 б,9 б,2 3,9 35,б 33,8 210
Під компетенцією мається на увазі наявність двох складових: матеріально-технічна готовність вищого навчального закладу до впровадження інформаційних технологій - електронна зрілість («e-maturity») - і електронна компетенція - «e-enablement» - щодо професорсько-викладацького складу і адміністративних працівників.
У червневому звіті 2008 р. Британського освітнього агентства з комунікацій і технологій (BECT A) про стан впровадження інформаційних технологій у вищій освіті вказується, що електронна зрілість у вищих навчальних закладах Великобританії зросла з 6% у 2003 р. до 20% у 2008 р. [8, с.4 ].
Аналіз звітів виявив у Великобританії проблему ефективної інтеграції навчальних систем (віртуальні навчальні середовища, електронні підручники, дистанційні курси, локальні освітні ресурси). Вони розвиваються в кожному вищому навчальному закладі, що утруднюєїхню взаємну інтеграцію [8, с.5]. У зв’язку з тим, що Великобританія є історичним і фактичним лідером Європейського союзу в області застосування інформаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців, на нашу думку, із проблемою уніфікації навчальних середовищ зіштовхуються і інші країни Європи. Така ж проблема існує і у країнах СНД.
Реалізація Лісабонської декларації дозволила в країнах Європейського союзу поліпшити стан за деякими критеріями, що визначають ступінь інформатизації вищої професійної освіти. Підвищилося співвідношення кількості студентів на один комп’ютер, покращилася електронна зрілість вищих навчальних закладів,
підвищилася швидкість каналів зв’язку, покращилися способи передачі даних, але, в основному, адміністративних. За рахунок цього відбулися позитивні зрушення в поліпшенні інфраструктури що забезпечує використання інформаційних технологій Показники передачі навчальної інформації теж підвищилися, але не значно [3, с. 8].
Як відзначається Британським освітнім агентством з комунікацій і технологій (ВЕСТА), аналіз застосування інформаційних технологій у вищій освіті країн Європейського союзу показав, що поки не досить статистичних даних, щоб пов’язувати зростання успішності в навчальних закладах із впровадженням інформаційних технологій у професійну підготовку майбутніх фахівців. На нашу думку, це пов’язано зі складністю проблеми оцінки знань. Однак у студентів відзначається зростання ступеня задоволення навчальним процесом з 50% у 2002 р. до 99% у 2006 р..
Більша кількість професорсько-викладацького складу стверджує, що використання інформаційних технологій сприяє підвищенню якості викладання і зниженню навантаження на викладача, - в 2002 р. такої думки дотримувалися 50% опитаних викладачів вищої школи країн Європейського союзу, в 2006 р. - 81% відповідно.
За рахунок впровадження інформаційних технологій у професійну підготовку підвищилася залученість студентів у навчальний процес. Студенти активніше беруть участь у формулюванні цілей навчання. Підвищився рівень мотивації до навчання з 16% у 2002 р. до 47% у 2006 р. [3, с.9; 9].
Використання інформаційних технологій збільшило можливості застосування дистанційної форми навчання в країнах ЄС. Помічено зростання можливостей у навчанні за допомогою віддаленого доступу, однак навчальні платформи, як і раніше, є лише посередниками між студентом і ресурсом і не ставлять своїм пріоритетним завданням роботу у вільному режимі [3, с.9].
У таблиці 4 представлені дані використання коледжами Великобританії видів електронної комунікації викладачів і студентів В основному використовуються електронна пошта, он-лайн-спілкування і персональні сайти та блоги учнів і викладачів. Відзначається, що тільки в деяких коледжах ведеться активне використання видів електронної комунікації.
Таблиця 4
Використання видів електронної комунікації викладачів і студентами в коледжах Великобританії (%)
Коледжі/види комунікацій Електронна пошта між учнем і наставником Он-лайн-спілкування наставника і учня Відсутність онлайн- спілкування наставника і учня Використання персональних сайтів і блогів учнів
Не використають 1 17 53 32
Дехто або небагато 74 81 45 66
Всі або більшість 25 2 2 2
Постійно використовують зв’язок електронною поштою тільки 25% коледжів Ця ситуація, на нашу думку, пов’язана з електронною компетенцією професорсько-викладацького складу і матеріально-технічним забезпеченням коледжів Для корекції цих показників у країнах Європейського союзу почали застосовувати практику надання коледжами мобільних комп’ютерів викладачам, що використовуютьінформаційні технології в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців [10, с.39].
У країнах Європейського союзу у вищих навчальних закладах міняються пріоритети використання електронних навчальних платформ Якщо в 2003 р. 84% коледжів використовували навчальні електронні платформи у внутрішніх локальних мережах, то до 2006 р. значно зросло використання вищими навчальними закладами Віртуальних навчальних середовищ (платформи дистанційного навчання): з 58% у 2003 р. до 82% на 2006 р. при постійно затребуваному використанні мережі Інтернет 93% в 2003 р. й 96% в 2006 р. (див. табл. 5) [4, с.16; 9, 10].
На нашу думку, така ситуація пов’язана з підвищенням рівня популярності дистанційної форми навчання, її інтеграції в денну форму за рахунок більшої гнучкості, мобільності й свободи в часі й просторі.
Таблиця 5
Динаміка використання електронних навчальних платформ вищими навчальними закладами країн
Європейського союзу (2003-2006 р.р.) (%).
Електронні навчальні платформи 2003 2004 2005 2006
Внутрішня локальна мережа 84 86 79 79
Віртуальненавчальне середовище 58 70 76 82
Інтернет 93 94 97 96
На рис. 1 представлені дані про кількість професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів у країнах Європейського союзу, що мають доступ до Інтернету - володіють навичками користування Інтернет, є електронно компетентними - здатними використати інформаційні технології в професійній підготовці майбутніх фахівців, і мають мотивацію до використання інформаційних технологій. На рисунку
показано, що лідируючі позиції займають: Великобританія, Нідерланди і Словенія - 60,2%, 54,7%, 52,2% відповідно. На одному рівні перебувають Польща, Норвегія й Данія - 49,9%, 49,1%, 48,6% відповідно [8, с.4;10].
Аналіз рисунка 1 і таблиці 3, які взаємодоповнюють один одного, дає досить повну інформацію про ступінь впровадження інформаційних технологій у процес професійної підготовки майбутніх фахівців із всіх напрямків, у тому числі і з фізичного виховання і спорту в країнах Європейського союзу.
Рис. 1 - Кількість викладачів вищих навчальних закладів країн Європейського союзу, які мають доступ до Інтернету, компетенцію та мотивацію до застосування інформаційних технологій у професійній підготовці.
Таблиця 6
Напрямки професійної підготовки, що найбільшою мірою використовують інформаційні технології в коледжах
Напрямки професійної підготовки Відсоток коледжів
Інформаційні і комунікаційні технології 56%
Економіка і юриспруденція 38%
Суспільна охорона здоров’я і технології, що зберігають здоров’я (до цього напрямку належать фізичне виховання та спорт) 35%
Мистецтво, засоби масової інформації і видавнича справа 31%
Природничі і точні науки 29%
Інженерні і виробничі технології 18%
Цикл дисциплін на вибір 16%
Проектування розробка і будівництво 11%
Дозвілля, подорожі і туризм 11%
Висновки.
Дані таблиці 6 створюють уявлення про ступінь використання інформаційних технологій у різних напрямках професійної підготовки майбутніх фахівців у Великобританії
У процесі професійної підготовки за напрямком інформаційні і комунікаційні технології використовуютьсяінформаційні технології в 56% коледжів що є закономірним. Приблизно однаковою мірою використовуються інформаційні технології в процесі професійної підготовки за напрямками: економіка і юриспруденція суспільна охорона здоров’я і технології, що зберігають здоров’я (до цього напрямку належать фізичне виховання і спорт), мистецтво, засоби масової інформації і видавнича справа, природні і точні науки -38%, 35%, 31% і 29% відповідно [4, с. 36].
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем використання інформаційних технологій в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту в країнах європейського союзу.
Література
1. Овчарук О.В. Місце та роль інформаційних та комунікаційних технологій в системі освіти країн Європейського Союзу // Інформаційні технології і засоби навчання. Електронне наукове фахове видання. Вип. 2(6), 2008. [ Електроний ресурс] - http://nbuv .gov .ua/e-j oumals/ITZN/ em6/content/08oovcue.htm
2. Key Data on Information and Communication Technology in Schools in Europe.- 2004 Edition.- Eurydice / The information network on Education in Europe.- p- 3.
3. http://publications.becta.org.uk/download.cfm?resID=33978
4. Harnessing Technology Review 2007: Progress and impact of technology in education: Summary report -[Електроний ресурс] - 20 p. http://publications.becta.org.uk/download.cfm?resID=33978
5. Harnessing Technology Review 2007: Progress and impact of technology in education рлектроний ресурс] -http://publications.becta.org.uk - 80 p.
6. Becta (2006b), The ICT and e-learning in FE survey 2006:Management, learning and improvement. A report on the further education sector’s engagement with technology. Coventry: Becta [Електроний ресурс] http://publications.becta.org.uk/display.cfm?resID=28534&page=1835
7. Butt, S., and Cebulla, A. (2006), E-maturity and school performance - A secondary analysis of COL evaluation
data. London: National Centre for Social Research [Електроний ресурс] -
http://publications.becta.org.uk/publications.
8. Harnessing Technology: Next Generation Learning 2008-14. A summary. [Електроний ресурс] -
www .becta.org.uk/publications
9. European Commission (2006), Benchmarking access and use of ICT in European schools 2006: Final report from Head Teacher and Classroom Teacher surveys in 27 European countries. Bonn: European Commission. [Електроний ресурс] - http://europa.eu.int/information society/eeurope/i2010/docs/studies/final report 3.pdf
10. Becta (2005b), ICT and E-learning in Further Education: the challenge of change. A report to Post-16 E-Learning Policy and Project Board. Coventry: Becta
11. [Електроний ресурс] - http://ferl.qia.org.uk/content files/ferl/pages/surveys/ICT
andelearning2005/ICT_in_FE_report.pdf
12. Becta (2006f), The ICT and e-learning in FE survey 2006: Management, learning and improvement. A report on the further education sector’s engagement with technology. Coventry: Becta [Електроний ресурс] -http://publications.becta.org.uk/ display.cfm?resID=28534&page=1835
Надійшла до редакції 27.01.2009 р.
clopov-r@zsu.zp.ua
