Становище українських мігрантів в Республіці Греція Текст научной статьи по специальности «История и археология»

Е.В. Рябченко

СТАНОВИЩЕ УКРАШСЬКИХ М1ГРАНТ1В В РЕСПУБЛ1Ц1 ГРЕЦ1Я

Проанал1зовано становище украшських м1грант1в греюв та не грекгв за походженням у Республщ Грещя. Визначено основт законодавч1 акти, що надали можлив1сть украшцям в Греци легал1зувати свое становище, отримати громадянство Греци. Проанал1зовано поняття грека репатр1анта, або грека заруб1жжя. Зазначено, що украшщ мають ус1 можливост1 в Греци для сощально, культурного автентичного розвитку.

Ключовi слова: украшщ, украшщ грецького походження, м1гращя, грецьке громадянство, греки - репатр1анти.

У загальнш м^ацшнш картини Греци, значну кшькють м^анпв складають украшщ. Кшькють м^ранпв може коливатися вщ 25 000 до 50 000. Бшьшють м^анпв е етшчними украшцями, а також украшщ грецького походження (греки з Мapiуполя та понтшсью греки) [1]. Для оаб, яю мають грецьке походження, Грещя стала «историчною» батьювщиною. Хоча тд час прибуття до Грецп, ставлення до них не змшювалося, але з часом ix шляхи, як правило розходяться через piзномaнiтнi пол^ичш заходи, прийнятих урядом Грецп для шоземщв грецького походження, з piзниx pегiонiв свiту та з певними мовними вщмшностями. Таким чином, важко говорити про едину щентичшсть украшських мiгpaнтiв в пpиймaючiй кршш. Враховуючи те, що процес повернення деяких мiгpaнтiв в Украшу почав сповшьнюватися, тим не менш, м^ащя громадян Украши до Грецп залишаеться безперервним процесом.

Метою дано'1 статп е aнaлiз становища украшських м^анпв грецького та негрецького походження в Республщ Грещя з чаав перестройки та на початку двадцять першого столбя. Суттевий внесок в розгляд ще'1 теми внесли вiтчизнянi вчеш Мaлiновськa О., Николова М., Тpофiменко О., гpецькi дослiдники Кaуpiновськи К., Касимис К. та шшь

У той час, коли США, 1зрашь i Нiмеччинa були головними кранами прибування постшно'1 м^ацп, велика кшьюсть украшських мiгpaнтiв обрали сусiднi краши, якi знаходилися неподaлiк вiд мюця, де вони проживали (Росiя, Польща, Чеська Республiкa) та Швденно'1 Свропи (Поpтугaлiя, Iспaнiя, Iтaлiя, Гpецiя, Кшр, Туреччина). До недавнього часу вони були краще вiдомi як краши, що експортують pобiтникiв до краш вiдносно з кращими умовами та приемним Шматом, де е можливють знайти роботу, особливо в неофщшних сферах економiки. Сьогоднi, загальна чисельшсть населення Грецп складае близько 11 млн жшешв, серед них 950 тисяч зареестрованих iноземцiв (в тому чист з краш СС), що становлять 8,9% вiд загально'1 чисельност населення. Основнi групи нaцiонaльностей були албанщ, кiпpiоти, aнглiйцi, болгари, грузини, румуни, роаяни, украшщ. Так, наприклад, за показниками Статистично'1 служби Грецп у 2011 рощ 17008 украшщв отримали офщшний дозвiл на проживання у Грецп [2].

Як в Грецп, так i в шших крашах як 1зрашь, Нiмеччинa, Фiнляндiя, визнають принцип права кpовi у визначенш громадянства. Таким чином, в Грецп набуття громадянства не е однаковим для м^ранпв, як для оаб грецького походження (що належать до ще'1 нацп), так i для мiгpaнтiв iншого етнiчного походження. Громадяни грецького походження можуть отримати громадянство Грецп завдяки спещальним заходам грецько'1 держави, незалежно вщ того, скшьки часу пройшло пiсля проживання

307

в шших крашах. KpiM того, збереження i розвиток едино! нащонально'1 самосвiдомостi та культури, було найважлившим питанням ycie! крат з моменту створення грецько'1 держави. Таким чином, тi, хто повертаються до юторично! батькiвщини з метою пошуку бiльш вигiдних умов, для отримання освiти, житла, роботи, медично! допомоги та консyльтацiйних послуг, називаються репатрiантами. У порiвняннi з шшими групами мiгрантiв, якi зазвичай е чужоземцями, називають iноземцями або шоземними мiгрантами. Греки зарyбiжжя можуть легко отримати грецьке громадянство або статус, що надае право на дозвш на проживання та на дозвш на працю. Що стосуеться оаб грецького походження, то греки Украши подiляються на три основнi групи: греки Марiyполя, понтiйськi греки i нащадки грецьких жителiв центрально! Грецп i тi, хто жив на yзбережжi Егейського й Iонiчного моря, яю прибули на пiвдень Росп у 18 та 19 стол^ях.

Бiльшiсть грекiв, якi живуть в Укрш'ш - це греки Марiyполя та грецьких поселень навколо Марiyполя. Вважаеться, що нащадки вiзантiйських колошспв Криму приедналися до колонiстiв Мало! Азп та колонiстiв, якi жили на yзбережжi Егейського моря. В кшщ 18 ст. в результат полiтики Катерини II, кримськi греки переселилися в райони Азовського моря, де вони заснували мюто Марiyполь i двадцять одне село. Навт сьогоднi бiльшiсть з них живе в Донецькш областi, 1'х число, як зазначалось вище, нараховуе близько 91 000, згщно з Всеукра'шським Переписом 2001 року [3 ].

Що стосуеться понтшщв, вони складають двi третини грекiв колишнього Радянського Союзу. Тим не менш, ix число було не великим, вони жили в основному в Криму та твденних регюнах краши. Вони е нащадками мiгрантiв грецьких колонш, якi оселилися на березi Чорного моря та на територп Росшсько'1 iмперii (а пiзнiше Радянського Союзу). Ще у перiод з кшця 18-го та початку 20-го стшття вони переселилися в резyльтатi росшсько-турецько! вiйни, а також, через привше'1, яких прагнули отримати переселенцi (придбання земл^ звiльнення вiд податкiв i вшськово'1 служби). Як i в шших поселеннях, де мешкали представники шоземного етшчного походження (нiмцiв, корейщв, чеченцiв i т.д), так i понтiйських грекiв було депортованi Сталшим до, пiд час i тсля Друго! св^ово! вiйни. У 1944 р. 14300 тис. кримських греюв було депортовано в Узбекистан, азiатськi республши та до твшчно'1 Росп. До розпаду Радянського Союзу основними понтшськими населеними пунктами були Грyзiя (100000 тис. чол.), пiвнiчний Кавказ (Краснодар та Ставрополь) (98000 чол.) i Казахстан. Деяю понтiйськi греки залишали Радянський Союз в 1920, 1930, 1960 i 1970. На початку перебудови i гласностi, в 1985 рощ, почалась остання хвиля мграцп з Причорномор'я до Грецп, яка в 1988 рощ значно збшьшилася. Що стосуеться мови, сьогодш понтшщ та марiyпольцi в основному розмовляють росiйською мовою. Греки Марiyполя мають свiй власний румейський (марiyпольський) дiалект та дiалект урум (турецький дiалект). Понтiйськi греки, якi жили на yзбережжi Чорного моря, розмовляли на понтшському дiалектi, також вщомий як румейський, але дiалект урум вiдрiзняеться вiд мов, на яких розмовляють на Швдш Укра'1'ни. Насправд^ це дiалекти старших поколiнь серед украшськомовних i росiйськомовних поселень [ 4].

Термш «репатрiацiя» означае повернення на батьювщину, але у випадку, якщо особа народилася в Грецп, однак юнують iншi винятковi випадки. У повсякденному житп i в полггичному дискyрсi, особливо в твшчнш Грецй, репатрiантiв також називають бiженцями. Тим не менш, слова «репатрiащя» i «репатрiанти», мали iдеологiчний, добровшьний та iндивiдyальний характер в процеа мiграцii.

Мiж 1990 i 2007 роками можна видшити три перюди у законодавствi та мiграцiйнiй полчищ Респyблiки Грецiя. В перiод з 1990 до 1993 року отримання «репатрiацiйноi» вiзи та грецького громадянства було вiдносно легким. В якосп сертифiкованого пiдтвердження грецького походження виступали ва документи, необхiднi для подачi

308

заяви на отримання вiзи в грецьких дипломатичних установах Москви, а noTiM i в шших крашах колишнього Радянського Союзу. ПГзшше, вiдпoвiднo до Закону 2130/1993, кшькГсть дoкументiв, неoбхiдних для тдтвердження грецького походження збiльшилася, таким чином отримання вiзи стало складнiшим. Зпдно з oстаннiм законом 2790/2000, вщповщальшсть за весь процес поселення i натуралГзаци репатрiантiв перейшла вiд Мшютерства закордонних справ Мiнiстерству внутрiшнiх справ, в той час як кшькГсть необхщних дoкументiв зменшилася. Тим часом був створений Генеральний комГтет для контролю грець^' свiдoмoстi iз справ грекГв зарубiжжя, крiм того з цим законом розпочався i реальний процес натуралiзацГï. ТГ, хто не хотГв i хоче втрачати громадянство свое краши походження, бо Украша i деякi ГншГ краши колишнього Радянського Союзу не дозволяють мати подвшне громадянство, мають можливГсть отримати Спещальне пoсвiдчення iнoземця грецького походження. Це посвщчення дае право на проживання та роботу, однак не надае громадянства i права голосу [5].

Фактично, починаючи з 1994 року мета грець^' полГтики стосовно «сх^но:!» дiаспoри полягае у стримуванш мiграцiйних потокГв та реалГзацп Шенгенсь^' угоди, яка почала дГяти в Грецп з 1997 року, i зпдно з якою контроль на кордонах мае посилитися. Таким чином, починаючи з друго! половини 1990-х роив, велика кГлькГсть грецьких експатрiантiв та Гнших iммiгрантiв (украшщв, роаян, молдован, грузинГв i т.д.) з колишнього Радянського Союзу, прибули до Грецп по туристичнш вГзГ. Етшчним грекам, коли вони прибувають у Грещю, зазвичай одразу ж вдаеться отримати легальний статус, в той час як шшим Гноземним мГгрантам, в тому числГ украшцям, якг не е етнГчними греками. У випадку, якщо тГльки вони не перебувають у шлюбГ з громадянами Грецп, донедавна було необхщно десять роюв легального прожити в Грецп, перш шж подати заявку на отримання грецького громадянства (вщповщно до Закошв 2910/2001, 3386/2005). Новий Закон 3838/2010, полегшив отримання громадянства для другого поколшня. Перше поколГння може подати заяву на натуралГзацГю тсля семи рокГв легального проживання, а тГ, хто пГдпадають пГд дГю перехГдних положень, пГсля п'яти рокГв проживання. В дГйсностГ ж, тсля закшчення термГну вГзи, багато хто залишаеться жити у краЛт «нелегально». Шзшше деякГ з них взяли участь у регулярГзацп програм, якг були органГзованГ владою Грецп в 1998, 2001 та 2005 (Указ 356/1997, 359/1997 та Закон 2910/2001) [6 ].

Що стосуеться прибуття етшчних грекГв до Юпра, до 2004, коли РеспублГка Кшр приедналася до Свропейського Союзу, то воно майже не викликало жодних складнощГв. НавГть вГза не була потрГбною, достатньо було надати запрошення вщ громадянина КГпру, або особи с правом на довгострокове перебування, чи ваучер з готелю. Етшчш греки мали змогу залишитись на островГ та отримати роботу, державне кредитування за наявностГ Картки Гноземця грецького походження (так звано'1' у народГ тавтотГти). Серед пГльг для грекГв колишнього Радянського Союзу, в тому чист таю: реабштацшна допомога, родинна допомога, фшансова допомога, звГльнення вщ оподаткування побутово'1' технГка i т.д. КрГм того, людям пропонували курси грецько'1' мови та професшно'1' пщготовки, якГ тривали, як правило, протягом шести мюящв, для полегшення ïx сoцiальнoï Гнтеграцй, а тГ ГноземцГ, якГ Гнвестували у сГльське господарство або у сферу малого бГзнесу в Македонп i Фракй, отримували фГнансову пГдтримку вГд держави. НарештГ, Гснують особливГ правила прийому таких людей до грецьких ушверситетГв, а також передбачено видшення певного вщсотка робочих мГсць в державному секторГ. Проте, в реальному життГ деякГ закони не завжди виконуються[7].

Бшьшють укра^нцГв в Грецй проживае в Афшах (60%) i в менших кшькостях в ЦентральнГй Македонй (15%), ПелопоннесГ (10%) та на великих островах (Крит, Родос). Що стосуеться украшських грекГв, вони проживають в основному в Афшах, але також i на твночГ Грецп разом з шшими греками з колишнього Радянського Союзу, яю в

309

бiльшостi свош (74%) i на вiдмiну вiд греюв з Украши, оселилися в ПГвшчнГй Грецп (59% в Македони та 15% у Фраки), i тшьки 22% проживають в Центpaльнiй Грецп. Вибip облaстi для оселення основувався на амейних зв'язках (особливо у випадку понтшщв), або на юнуванш меpежi дpузiв, знайомих чи стввггчизниюв (як у випадку з украшцями i греками Мapiуполя), хоча юнування робочих мiсць i можливiсть придбати будинок за тдтримки держави, як ми бачили у випадку Фраки, також е важливими кpитеpiями [8].

Рiвень освГти цих груп поpiвняно з усiм населенням Греци е достатньо високим. Приблизно вщ 25% до 30% е випускниками вищих зaклaдiв загально'1 або теxнiчноi освГти, але лише деякi працюють в свош гaлузi. За словами представниюв Понтшсько!' асощаци, а також самих мГгрантГв, лише 10% гpекiв з колишнього Радянського Союзу, якi е випускниками ВНЗ, займають посаду вщповщно свош квалГфГкацп. Що стосуеться виду робГт в Греци, жiнки, як правило, за короткий час тсля прибуття знаходять роботу в сфеpi послуг: в основному як поко!вки або домpобiтницi в приватних будинках або готелях, iншi працюють в ресторанах або барах, в той час як чоловГки зазвичай займаються будiвельними роботами або сiльським господарством в Фесалп чи Македони, а протягом лГта на островах. Все це, як правило, низько квaлiфiковaнa i низькооплачувана робота, яка е единим рГшенням для мiгpaнтiв, яю не мають дозволу на роботу. Серед украшщв i гpекiв з Украши немае великох рГзницГ у видГ робочих мГсць. З часом, деяю знаходять роботу в магазинах, салонах краси, на заводах, у туристичних агентствах i т.д. Найбшьш амбщшнГ намагаються вГдкрити власний бГзнес, нaйчaстiше, у сфеpi краси, послуг (таверни i ресторани) або туризму [9].

За даними перепису Стaтистичноi служби Грецп 2011 року, 66% жГнок з Украши працюють в категори «шшГ послуги», передбачаеться що ця кaтегоpiя включае в себе дистанцшну роботу. Близько 20% працюють в сфеpi туризму i близько 10% у сшьському господapствi та промисловостГ Серед украшських чоловГкГв в Греци, 80% техшюв, водив, неквaлiфiковaниx ро6ГтникГв та дрГ6них торгГвцГв, 5% працюють у сфеpi послуг або продавцями магазишв або на вуличних ринках, ще 5% працюють в сшьському господарсга i остaннi 5% або не вказували пpофесiю або ще не визначилися з нею, хоча в цей вщсоток також включен вчеш, художники, техшки i менеджери. У порГвняннГ з понтшцями, якГ пршхали до Грецп з краш Центpaльноi Азп та Кавказу, юльюсть украшщв та етнiчниx греюв з Украши, яю працюють за фахом або мають власний бГзнес в Грецп, достатньо невелика. Це може бути пов'язано з тим, що вони прибули до Греци нещодавно, або ж з тим, що багато украшщв проживають в кршш нелегально, а шшГ не мають намГру залишатися в Греци i через це не потребують визнання сво'1'х дипломГв [10].

Що стосуеться украшських мГгранпв, з одного боку, ми маемо украшщв, а з шшого боку - «репатршованих» греюв, наприклад, марГупольщв, грецьке походження яких веде походження вщ далекого минулого та понтшщв, яю складають рГзнорщну групу вГдповГдно до мюця народження та мешкання на територи колишнього Радянського Союзу. ВзагалГ, можна сказати, що, приблизно, до 1994 року багато понтшщв, зокрема, з Центpaльноi Ази та Грузи прийшли в Грещю, вважаючи, що повертаються на юторичну батьювщину. У випадку з Укршною, можна стверджувати, найважливГша причина мГграцП в ГрецП була економГчна, особливо, що стосуеться греюв МарГуполя. ТочнГше кажучи, здаеться, що останш прийшли в ГрецГю через переваги гpецькоi держави, хоча вони вважали себе тимчасовими мГгрантами.

Вщносно вираження колективних Гдентичностей, офГцГйних та шститущональних мереж в приймаючГй кршш - е характерна вщмшшсть мГж укpaiнцями та експатрГантами - греками. 1снуе багата кГлькГсть понтГйських асощацш: першГ асоцГацП були заснованГ у 1920 роки з пршздом бГженщв з Туреччини та Кавказу, а згодом з 1950 роюв заснували

310

новГ асощацп з пршздом ГноземцГв з колишнього Радянського Союзу. Асощацп слугують у якосп посередникГв у вГдношеннях мГж етшчними греками - мГгрантами з колишнього Радянського Союзу та владою Грецп та Украши. Особливо зацГкавленГ у визнанш дипломГв краши колишнього Радянського Союзу, визнання робочого стажу, щоб одержувати пенсГю в Грецп та защкавлеш в проблемах, що стосуються придбання гре^^ ГдентичностГ чи нацюнальностГ ДеякГ асощацп придГляють увагу тдтриманню самобутностГ, культурнoï вГдмГнностГ, органГзовуючи танцювальш, музикальнГ i театральнГ класи, у той час, як шшГ мають полГтичш цГлГ, такГ, як визнання Геноциду понтшських грекГв грецьким парламентом у 1994 рощ та невизнання його на мГжнародному рГвнГ

На сьогодшшнш день працюють такГ оргашзацп: «Греко - украшська думка» (юнуе з 1998) та «Лелечин край» (юнуе з 1998) з фшалами в Гнших частинах краши. Це е культурш асощацп, метою дГяльносп яких е збереження та розвиток украшських традицГй, Гстори, мови та культури Украши. «Греко - украшська думка», у бГльшГй мГрГ, вщрГзняеться полГтичною дГяльнГстю: асоцГацГя працюе для визнання Голодомору в Укршш 1932-1934 рр. Парламентом Грецп та бере участь вщносно внутрiшньoï та зoвнiшньoï полГтики Украши. ДеякГ члени цих асощацш перебувають у шлюбГ з греками, а бшьшють вважають себе тимчасовими мГгрантами.

У 1999 рощ, почала працювати украшська школа з укршнською мовою в якосп oснoвнoï мови навчання. Саме ця школа тдтримуеться Посольством Украши в Афшах, але ïï не визнае влада Грецп. БГльшГсть учнГв - украшщ та дГти - мГгранти, котрГ вважають, що ïx перебування в Грецп е тимчасовим. Тих, хто бажае продовжити свое навчання в Укршш, слщ здати спецГальнГ екзамени, оргашзоваш МГнГстерством освГти та науки Украши. Тим не менш, бшьшГсть дГтей украшських мГгрантГв (украшщ та греки Украши) ходять в державш грецью школи. На протязГ 2002-2003 учбових рокГв, ïx чисельнГсть в грецьких початкових школах було 1.488, що складае 1,5% Гноземних учшв [11].

Що стосуеться релГгГйних вГрувань украïнцiв - мГгрантГв в Грецп, то бшьшють з них е католиками ушатами або православними християнами. Ушатська Католицька Церква е важливим мГсцем зосередження для емГгрантГв Гз Заxiднoï та Центральнoï Украïни, тодГ, як Украïнська Православна Церква та Руська Православна Церква приваблюють мГгрантГв зГ Сxiднoï та Центральнoï Украши. Останшм часом в УнГатську Католицьку Церкву приходять також греки, шоземщ та мГгранти з Гнших частин колишнього Радянського Союзу й Сxiднoï Свропи, котрГ хочуть чути общню на росГйськГй мовГ.

Загалом, украшщ не прийшли в ГрецГю або Кшр, щоб залишитися назавжди в шшш краïнi, вони були у якосп тимчасових робочих i гостей, котрГ, певно, сподГвалися повернутися до Украши, тшьки-но дозволять обставини. Для багатьох головною причиною ïx перебування в Грецп та на КшрГ - була можливГсть вГдправити грошГ додому. Однак, з плином часу або ж з причини ïx законного перебування, або з економГчних, а також особистих причин, деякГ почали перевозити свoïx дГтей до Греци та КГпру. Як правило, коли люди починають думати про ГрецГю чи Кшр та, як йдуть справи в кршш, вони замислюються про потенцшних громадянах, ïx правах та обов'язках.

Список використаноУ л1тератури

1. Er|oiG8Îa EQvtK^p Епагр.^к'пр YnnnsÇiap. /[НХекпломк^ л^у^]. - Тлолор nno^ßa^np : http://web.archive.Org/web/20090318065626/http://www.statistics.gr/gr_tables/S1101_SAP_1 _TB_DC_01_03_Y.pdf

2. 2011 Population and housing Census.Demographic and social characteristics of the Resident Population of Greece according to the 2011 Population - Housing Census revision of

311

20/3/2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.statistics.gr/documents/20181/1215267/A1602_SAM01_DT_DC_00_2011_03_F_ EN.pdf/cb10bb9f-6413-4129-b847-f1def334e05e

3. State Statistics Committee of Ukraine [Electronic resource]. - Mode of access : http://2001.ukrcensus.gov.ua/eng/results/

4. Kaurinkoski K. MsnavaZns?Zn W O?Krcavia Znnv EXXaSa [j,sna nn nsnsZnnotKa: O?Knavoi Kai naXivvoZnownsp EXXnvsp [HXsK^noviK^ rcnTn] / K. Kaurinkoski // AvaZ? vQsZsip Kai vssp S?vap,iKsp Znip ßaXKaviKsp Koivrovisp p,sna no 1990 / sni^sXsia A. E. Manxo?. - A0^va : HnoSonop, 2011. - Tnonop nno^ßa^np : https://ww.academia.edu/5225568/%CE%9C%CE%B5%CF%84%CE%B1%CE%BD%CE% AC%CF%83%CF%84%CE%B5%CF%85%CF%83%CE%B7_%CE%B1%CF%80%CF%8C_ %CF%84%CE%B7%CE%BD_%CE%9F%CF%85%CE%BA%CF%81 %CE%B 1%CE%BD% CE%B9%CE%AC_%CF%83%CF%84%CE%B7%CE%BD_%CE%95%CE%BB%CE%BB% CE%AC%CE%B4%CE%B1_%CE%BC%CE%B5%CF%84%CE%AC_%CF%84%CE%B7% CE%BD_%CF%80%CE%B5%CF%81%CE%B5%CF%83%CF%84%CF%81%CF%8C%CE %B9%CE%BA%CE%B 1_%CE%9F%CF%85%CE%BA%CF%81%CE%B1%CE%BD%CE %BF%CE%AF_%CE%BA%CE%B 1%CE%B9_%CF%80%CE%B 1%CE%BB%CE%B9%C E%BD%CE%BD%CE%BF%CF%83%CF%84%CE%BF%CF%8D%CE%BD%CF%84%CE %B5%CF%82_%CE%88%CE%BB%CE%BB%CE%B7%CE%BD%CE%B5%CF%82

5. AnoKanaZn^Zn rcaXivviZno?vnrov opoysvrov EEEA [HXsKnnoviK^ nnyn] : Nop,op 2790/2000: - Tnonop rcrcoZßaZnp : http://eudo-citizenship.eu/NationalDB/docs/GRE%202790%202000%20(original).pdf

6. Euyarcovsp Siano^sip yia nn EXXnviK^ Kaysvsia Kai nn noXinKn Z? M^snoai opoysvrov Kai vopiprop Sia^svovnrov p,snavaZnrov Kai aXXsp TC?6piZsip [HXsKnnoviK^ rcnYn]. -Tnonop nnoZßaZnp : http://www.nomikosodigos.info/guide/legislation/427-n-3838-2010-syghrones-diataxeis-gia-tin-elliniki-ithageneia-kai-tin-politiki-symmetohi-omogenon-kai-nomimos-diamenonton-metanaston-kai-alles-diataxeis

7. TnononoinZn Kai Z? ^rcX^rcroZn Siarp^srov nnP nsniGsnsiaK^p SioiKnZnP, no? KroSiKa nnp EXXnviK^p iQaysvsiap, no? Sn^oniKDU Kai KoivoniKDU KroSiKa, nrov Siana^srov yia nip nnoZoSo? p nrov onyaviZ^rov noniK^p a?noSioiKnZnp Kai aXXsp Siana^sip [HXsKnnovLK^ nnyn] : No^op ?n. An. 2130. - Tnonop nnoZßaZnp : https://www.eforologia.gr/lawbank/document.aspx?digest=FA2C27AFFF105A0.1D031AEA5 3&version=1993/04/23

8. Nikolova M. Ukrainian Migration to Greece: Patterns and Challenges of Remaining and of Return [Electronic resource] / M. Nikolova. - Mode of access : http://www.ceemr.uw.edu.pl/vol-4-no-2-december-2015/articles/ukrainian-migration-greece-patterns-and-challenges-remaining-and

9. P?9piZsip yia nnv nnoroQnZn nnp anaZaoXnZnp W sviZa?Zn nnp KoivroviK^p Z? voaqp Kai aXXsp Siana^sip [HXsKnnoviK^ nnyn] : No^op 3385/2005. - Tnonop nnoZßaZnp : http://www.fle.gr/forologika/snomoi/2005/Noelnl3385_05.htm

10. Nikolova M . Ukrainian Migration in Greece: There and Back Again and Straight Ahead for One More Time [Electronic resource]. - Mode of access : http://irma.eliamep.gr/wp-content/uploads/2013/04/IRMA-Background-report-UKRAINE.pdf

11.Baldwin-Edwards M. Illegal Migration in the Mediterranean [Electronic resource] / M. Baldwin-Edwards // 5th International Seminar on Security and Defence in the Mediterranean. - Barcelona : Barcelona Centre for International Affairs, 2007. - PP. 115-124. - Mode of access : http://www.cidob.org/en/publications/publication_series/monographs/monographs/5th_internat ional_seminar_on_security_and_defence_in_the_mediterranean

312

12. Hellenic statistical authority. Population census 2011 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.statistics.gr/en/2011-census-pop-hous

Стаття надшшла до редакцп 22.05.2016 р.

E. Riabchenko

STATUS OF UKRAINIANS IN THE REPABLIC OF GREECE

The aim of the paper is to describe the phenomenon of Ukrainian migration to Greece. The present article discusses the impact of the legal framework related to migration starting from the period ofperestroika till the first decade of 21st century. Historically, Greece was one of the first destinations attracting Ukrainian migrants, but the migration flows have strongly decreased during the last years and a tendency for return migration has emerged. Among the key features is the fact that the migrant's experience is deeply influenced and shaped by Greece's policy response to migration. The paper examines the impact of the legislative measures for obtaining Greek citizenship and residence permit for the Ukrainian of Greek origin. Actually, Ukrainians are among the oldest and most populous migrant groups in Greece during the last two decades. The most important pull factor was the demand for cheap work in the informal labour market, The most common way for the Ukrainians to come to Greece at the time was through a tourist visa, the terms of which were subsequently violated by overstaying for working informally. With the regularization programs that took place, many Ukrainians managed to legalize their status, with most of the stay permits being issued for dependent employment. Also, it is necessary to mention that Greek legislation provided necessary opportunities for the Ukrainian community that consists of Ukrainian of Greek and non-Greek origin to develop socially and culturally, to get Greek education . Another important fact to mention is a coexistence and cooperation with another group of Hellenes abroad - Pontians. Partially they have similar history as the Greeks of Ukraine, and, also, they use the same legislation in order to obtain Greek citizenship and Greek residence permits. So, the problem and the notion of repatriated Greek is also studied in the article.

Key words : Ukrainians, Ukrainian of Greek origin, migration, Greek citizenship, repatriated Greek.

УДК 327.8

Г.В. Сталоверова

ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕМОВИН ЩОДО ЧЛЕНСТВА ВЕЛИКОБРИТАНИ В ее

AHani3yembcn проблематика майбутнього членства Великобритани в €С; зокрема, проводиться аналiз позицт, яку висунули крагни - учасниц €С стосовно умов збереження Британи в складi €С. Характеризуються положення провiдних партт Великобритани стосовно даног проблеми. Розглянуто особливостi проведення брюссельського самту 2016 р. Доведено, що у результатi брюссельського самту Великобритатя отримала особливий статус, який надасть можлив^ть гг громадянам остаточно визначитися на референдумi щодо майбутнього членства Великобритани в €вросоюзi.

Ключовi слова: Великобритатя, Свросоюз, британський уряд, брюссельський самт, референдум.

В умовах виникнення нових виклиюв та загроз, трансформацп системи мiжнародноi безпеки, питання тдтримки членства Великобритани в €С стають об'ектом

313