CC BY
17
10. Милицкая В. В. Воспитание творческого читателя / В. В. Милицкая // Юный читатель и библиотека : сб. ст. — М, МГИК, 2001 — С. 113-123.
11. Мое хобi — читання : тдсумки регюн. мошторингу : сощол. бюл. Вип. 20 / Нац. б-ка Украши для дггей; авт.-уклад. О.Б. Петренко. — К. — 2011. — 12 с.
12. Огар Е. Право дитини стати читачем / Е. Огар // Св^ дитячих бiблiотек. — 2013. — № 1. — С. 22-23.
13. Романовская З. И. Чтение и развитие младших школьников : приобщение детей к художественной литературе как к искусству / З. И. Романовская // М. : Педагогика, 1999. — 129 с.
14. Самохина М. М. Классическая литература и молодые читатели / М. Самохина // Вестник БАЕ. — 2004. — № 4. — С. 36-42.
15. Сенченко М. Чи вмiемо ми читати? / М. Сенченко // Вюн. книж. палати. — 2012. — №3. — С. 3-6
16. Тихомирова И. И. Как воспитать талантливого читателя : сб. статей : В 2 -х ч. Ч. 2 Растим читателя - творца / И. Тихомирова // М. : РШБА, 2009. — 309 с.
17. Чепелева Н. В. Психологична характеристика читання як особливого виду дiяльностi / Н. В. Чепелева // Наук. зипис i-ту психологи iм.. Г. С. Костюка АПН Украши Вип. 24. — К., 2004. — С. 16-31.
Стаття надшшла до редакцп 10.12.2014
O.Bezruchko
LIBRARY, READING AS DEVELOPING ENVIRONMENT OF NEW GENERATION
The article is devoted the pressing questions of creative development of readers-children in the conditions of modern informative space through the mission of library for children. The role of high-quality, artistic book is selected in becoming of personality. Done attempt to rotin influence on forming emotionally creative to development of reader and difference of the CRT reading and reading from a letter.
Key words: creative reading, library, reader culture
УДК 792(477/62-2=14) О.О. Демвдко
ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ПШШЧНОПРИАЗОВСЬКИХ ГРЕК1В В 1СТОРИЧН1Й РЕТРОСПЕКТИВ
Статтю присвячено д1яльност1 грецького театру Швтчного Приазов'я в ¡сторичнт ретроспектив1. Розглянуто основы тенденци розвитку театру, специфту репертуару, творч1 пошуки акторського складу. Визначено роль театрального мистецтва твтчноприазовських грекгв у культурному та громадському розвитку регюну в 30-т1 роки XX ст.
Клю^о^^ слова: театральне мистецтво, Iсторичнаретроспектива, грецький театр, елл1тзац1я, репертуар.
Поважне ставлення до культури та вiковiчних традицш народiв, що населяють нашу багатонащональну державу е одним з прюритетних чинниюв стабшьного розвитку сустльства. Тема становлення театру нащональних меншин в Укршш в 1920-1930 роки до
цих пiр залишаеться малодослiдженою. У зв'язку з цим актуальним е дослiдження театрального мистецтва твшчноприазовських грекiв, яке не тшьки залишило помiтний слiд в юторп культури Пiвнiчного Приазов'я, але й стало показовим прикладом нацюнально'1' пол^ики радянсько'1' влади.
Метою статтi е дослщження театрального мистецтва грекiв Швшчного Приазов'я в iсторичнiй ретроспективi - з моменту його заснування - 1932 р. i до знищення - 1937 р.
Проблему становления та розвитку грецького театру в рiзний час вивчали: I. Налчаджи [7], К. Гончарук [1], Г. Захарова [3], А. Проценко [8], Л. Чуприк [11].
Становлення театрального мистецтва греюв Швшчного Приазов'я було пов'язано з проведенням пол^ики корешзаци, спрямовано'1' на вщродження i розвиток нацюнальних традицiй i культури. Заходи щодо грецького населення умовно називали «еллшзащею». Протягом 1931 р. в Марiуполi виникае iдея створити грецький пересувний театр. Культурно -пропагандистський вщдш мiського партiйного комiтету створюе спецiальну комiсiю. Грецьке видавниче бюро обговорюе питання репертуару для театру й сшьських драмгурткiв [1, с. 76].
Опрацювання перюдично'1' преси засвщчило, що грецький театр було засновано у 1932 р. [4]. Мщатором створення грецького театру був Г. Костоправ. Бшя витоюв театрального мистецтва греюв Пiвнiчного Приазов'я стояли два головних режисери - Данило Данилович Теленчi та Юрш Спиридонович Дранга [7].
Перший рш в юторп театру був складним, як i ситуацiя в регiонi та загалом у кршш, що передовсiм визначалося голодомором в Укрш'ш. Так, про труднощi театру йдеться в статтях головного редактора грецько! партшно'1' газети «Колех^вютю» - Ф. Ялi - «Про один забутий театр» та «До якого часу продовжуватиметься знущання з нацюнального театру». Автор статей, енергшний учасник процесу еллшзацп, на сторшках газети «Приозiвський пролетар» писав, що 1932 р. був для грецького театру «...роком боротьби за свое юнування, роком нечуваного знущання з боку мюькнаросв^и» [12]. Виявляеться, що iз самого початку «.. .оргашзацп покинули театр напризволяще». «...Актори мюяцями не одержували зарплатнi, жили у надзвичайно важких матерiальних i житлових умовах. Через брак репертуару грецькою мовою колективу доводилося нашвидку перекладати росшсью та украшсью п'еси. «Все це штовхало театр на халтуру, тдривало авторитет..» [13].
I все ж з приходом головного режисера Михайла Хороманського i директора театру Марп Шалдирван колектив став на ноги [8, с. 13]. Вистави готувалися не тшьки режисером i художником, а насамперед самими акторами. Але вистав грецькою мовою не було зовам, доводилося вивчати украшську чи росшську. Разом з тим трупа театру майже повшстю складалася з вчорашшх аматорiв. Тiльки три актори - Данило Теленч^ Юрш Дранга та Георгш Дегларi - у складi учасникiв виявилися досвщченими професiоналами [8, с. 11]. За складом таланпв трупа була яскравою.
У сезон 1933-1934 рр. грецький театр очолив художнш керiвник Михайло Хороманський. Талановитим режисером був актор Юрш Дранга. Завщувачем л^ературно'1' частини та черговим режисером - Данило Теленчi [8, с. 22]. Грецький театр був музично-драматичним. У театрi постшно дiяв оркестр [7]. Завщуючим музичною частиною був Олександр Волошко. Оркестр театру складався з п'яти чоловш. Володимир Саци грав на даулi, схiдному барабанi, Федiр Кашкер - на бубнi, Федiр Гурджи - на зурнi, Василь Налчаджи - на баяш, 1ван Налчаджи - на скрипцi. Завдяки музичному супроводу, вистави користувалися надзвичайним устхом, музика допомагала домогтися емоцшносп сценiчноi д11" [8, с. 24].
Великий устх у глядачiв мали актори С. Янпчер, М. Чхча, якi дивували виразним читанням та грецькими народними танцями, Ф. Кашкер вражав румунським народним танцем, а Л. Карнаухова - сольним ством [10]. Багато акторiв блискучо володши музичними
iнструментами. Особливий устх мала - Лiдiя Карнаухова. Вона була единою украшкою в грецькш трупi. Але завдяки високим професшним якостям Л. Карнаухова стала примою Державного грецького театру, улюбленицею публши [3, с. 9].
Згiдно з Постановою НКО УСРР «Про стан культосв^ньо! роботи на селЬ> вимагалася ширша комунiстична освiтня робота серед нацюнальних меншин. Тому в грудн 1932 р. театр мандруе грецькими селами iз «щеолопчно витриманою» п'есою Ю. Болотова «Зелений шум» [1, с. 77]. Вистава не змогла повтстю задовольнити керiвництво театру, яке шукало новi можливостi як для змщнення творчого складу, так i репертуару. Згодом «Зелений шум» вилучаеться з репертуару, до постановки беруться п'еси «Шквал» i «Тамша». 1з цими п'есами театр влаштував 54 вистави в Зимовому театрi в Марiуполi й органiзував до двадцяти «культ вилазок» безпосередньо в поле, до шахт [1, с. 78].
Театр всюди широко використовував мюцевий матерiал. Подекуди випускалася щоденна газета «Грецький театр у полi», а на шахт № 19 -20 - плакати й карикатури. Загалом на виставах театру побувало дванадцять тисяч глядачiв. «Всюди вистави грецького театру проходили iз значним устхом, - писав Федiр Яль Цей устх був продиктований ще й тим, що грецькi працiвнi маси вперше побачили вистави рщною мовою» [12].
У сезон 1933-1934 рр. творчий авторитет театру змщнила вдала постановка п'еси В. Шкваркша «Чужа дитина», режисер М. Хороманський. Текст п'еси переклали грецькою мовою актори: Ф. Узун, Г. Севда, Ф. Лубе [8, с. 13].
До 1935 р. в театрi грали в основному украшською та росшською мовами. А з 1935 р. за рвениям обласного Управлшня театрами система роботи грецького театру була змшена. Суворо приписувалося давати вистави лише грецькою мовою. Г. Дегларi - новопризначений художнш керiвник i директор театру - у свош статп «Творчi шляхи грецького театру» зазначав, що «розв'язуючи цi проблеми, ми з^кнулися з великими труднощами - необхщно було знайти такий синтез у мов^ який розумiли би у вах 17 грецьких селах Марiупольщини» [2]. У той час серед греюв Приазов'я поширеними були двi мови - урумська та румейська, тому режисери i сценаристи виробили своерщну мову-койне, щоб п'еси стали зрозумшими будь-кому. Сценаристи театру перекладали грецькою класику, зокрема Ж. Мольера, О. Пушкiна, радянських драматурпв. На сценi театру ставили й трагеди Софокла. Згодом з'явилися власш п'еси про життя робiтникiв i селян. Перекладом п'ес грецькою мовою займалися Г. Костоправ, В. Галла, Д. Теленчi [11, с. 17].
Театр повшьно, крок за кроком, намагаючись уникати помилок, ставав на ноги. Поки не почалася реконструкщя в старому (Зимовому) театр^ грецький театр виступав на його сцеш. З початком ремонтних роб^ розширилася гастрольна дiяльнiсть театру. Вл^ку театр вшхав у велике гастрольне турне по Донбасу, в Крим, Кшв, Одесу, Миколшв [5, с. 178].
14 березня 1936 р. вщбулося урочисте вщкриття реконструйованого мiського театру. Фасад двоповерхово! будiвлi зимового театру виглядав помпезно. На другий поверх вели мармуровi сходи. Примщення театру розташовувалося в цен^ мiста Марiуполь, на проспектi Ленiна. У 1943 р будiвля театру згорiла [8, с. 31].
Джерела засвщчують, що 1936 р. був дуже плщним для грецького театру. На початку року при театрi було оргашзовано студ^ - до не! запрошувалися найбшьш талановитi учасники художньо! самодiяльностi [10]. Творчим пiдсумком роботи театру в 1936 р. стали гастролi в Криму. У репертуар увшшли: «Камшний гiсть» О. Пушкiна, «Лшар мимоволi» Ж. Мольера. Окрасою гастрольно! афiшi стала прем'ера «Платон Кречет» О. Корншчука. Преса пiдтримала щ вистави рядом статей, автори яких, аналiзуючи гастролi, особливо високо оцшили виставу «Платон Кречет» в репертуарi грецького театру. Постановка п'еси О. Корншчука стала одшею з кращих режисерських робiт Г. Дегларi. Колектив зм^ поеднати злободеннiсть теми з образною формою п втiлення грецькою мовою [8, с. 26].
У 1937 р. театр отримав листа вщ пролетарського письменника Геу з Грецл, який
вражений тим, що в Радянському Союзi е Державний Грецький театр писав: «Бо навiть у самiй Греци, за винятком так званих королiвських, державних театрiв немае - с^зь приватна антреприза» [1, с. 79].
Про активну творчу дiяльнiсть грецького театру в 1937 р. свщчить цiла низка заходiв за його участю: зимовi кампанп по обслуговуванню грецьких сiл Донбасу; святкування п'яташття з дня заснування театру (23 лютого 1937 р.); традицшш весняш гастролi по Донеччинi; пiдготовка до Друго'1 обласно'1 олiмпiади пересувних театрiв у Сталiно; постановка маленько'1 трагедп О. Пушкiна «Камiнний гiсть» (переклад Данила Теленчi) до сторiчного ювшею з дня загибелi великого росшського поета (найкращо'1, за твердженням преси тих роюв, постановки грецького театру) [7]. Можна вважати сезон 1936 - 1937 рр. для грецького театру найбшьш продуктивним. Однак, нажаль вш був i останнш.
Складовою частиною «велико'1 чистки», що проводилася радянським урядом наприкшщ 30-х роюв, була так звана «грецька операщя», мета i завдання яко'1 були викладен в директивi Наркома внутршшх справ Н. Сжова за номером 50215 вщ 11 грудня 1937 р. У директивi йшлося про те, що органами НКВС викрито й лшвщовано широку мережу грецьких нацюналютичних, шпигунських, диверсiйних оргашзацш...». Загалом було страчено 3470 оаб грецького походження, а 158 заслано до ГУЛАГу [9, с. 289].
У грудш 1937 р. творчий колектив грецького театру несподiвано для марiупольцiв було оголошено «посереднiм театром, збереження якого не е необхщшстю» i закрито. Першим був заарештований у грудш 1937 р. директор i художнш керiвник театру Георгiй Деглар^ потiм були заарештованi актор Сава Янпчер, поет Георгiй Костоправ i завiдувач лiтературною частиною, режисер Данило Теленчь Трагiчну долю закладу роздшив i архiв грецького театру, який був повшстю знищений. Згiдно iз Протоколом Виконкому Донецько'1 обласно'1 Ради народних депутатiв за № 145 Грецький роб^ничо-селянський театр лiквiдуеться «через вщсутшсть творчих кадрiв, мiцного щейно-пол^ичного пiдrрунтя та репертуарi». Протокол датовано 28 ачня 1938 р. [8, с. 49]. Хоча наступного дня театр мав показати свою останню роботу - маленьку трагедп О. Пушкша «Моцарт i СальерЬ» у перекладi та постановцi Данила Теленчi [6].
Таким чином, грецький театр протягом п'яти роюв з моменту свого заснування i до трагiчноi загибелi, пропагуючи у сво'х виставах самобутню культуру греюв Приазов'я, посприяв оновленню театрального життя регiону. Становлення та розвиток театрального мистецтва твшчноприазовських грекiв i понинi залишаеться актуальною проблемою серед сучасних дослщниюв як ушкальний приклад iдеологiчноi технологii радян^^ влади в галузi нацiональноi пол^ики.
Список використано1 л1тератури
1. Гончарук К. Грецький театр Украши 1920-1930-х роюв: свiтло та тiнi / К. Гончарук // Кшвська старовина. - К.,- 2002. - № 2. - С. 75-82.
2. Деглари Г. Творческие успехи Греческого театра / Г. Деглари // Приазовский пролетарш. - 1936. - 8 апреля. - С. 4.
3. Захарова Г. Расстрелянный греческий театр: к 80-летию основания Мариупольского Государственного греческого театра / Г. Захарова. - Мариуполь: Новый мир, 2012. -124 с.
4. Марiупольський державний грецький театр оголошуе наб1р... // Приозiвський Пролетар. - 1932. -15 лютого. - С. 2.
5. Мариуполь и его окрестности: взгляд из XXI века: / Р. П. Божко, Т. Ю. Були, Н. Н. Гашененко и др. - Мариуполь: «Рената», 2008. - 428 с.
6. «Моцарт и Сальери» на греческом языке // Социалистический Донбасс. - 1937.- 28 сентября. - С. 4.
7. Налчаджи И. Рассказ краеведа: Памяти мариупольского греческого театра / И. Налчаджи // Приазовский Рабочий. -1992.- 10 апреля. - С. 2.
8. Проценко А. Д. Годы, спектакли, трагедия. Из истории первого Государственного греческого рабоче-колхозного театра в Мариуполе / А. Д. Проценко. -Мариуполь: Мариупольское общество греков, 1999. - 72 с.
9. Терентьева Н. А. Греки в Украине: экономическая и культурно-просветительская деятельность (XVII -XX вв.) /Н. А. Терентьева. - К.: Аквилон-Пресс, 1999. - 352 с.
10. Успехи греческого театра // Приазовкий пролетарий. -1936. - 12 февраля. - С. 4.
11. Чуприк Л. Н. Научная справка из истории Мариупольського театра / Л. Н. Чуприк. -Архив Мариупольського краеведческого музея. - М. - 21. - Мариуполь, 1998. - 28 с.
12. Ялi Ф. До якого часу продовжуватиметься знущання з нащонального театру / Ф. Ялi // Приозiвський пролетар. -1933. - 6 жовтня. -С. 4.
13. Ялi Ф. Про один забутий театр / Ф. Ялi // Приозiвський пролетар. -1933. - 1 березня. -С. 2.
Стаття надшшла до редакцп 7.11.2014 O. Demidko
A DRAMATIC ART OF THE GREEK PEOPLE OF NORTH PRYZOVIA IS IN A HISTORICAL RETROSPECTIVE VIEW
In the present article the author investigates activity of the Greek theatre in North Pryzovia in a historical retrospective view. The research allowed to analyse basic stages in development of theater, repertoire. An author characterizes the creative decisions of actors. In the article an author defined the role of the Greek theatre in cultural and public life of region in 30th of XX century. On the basis of the treat periodic press we knew that the Greek theatre had been created in 1932. The first year in the history of the theater was difficult, as the situation in the region and the country as a whole, is primarily determined by the Holodomor in Ukraine. The chief director Michael Horomansky and theater director Maria Shaldyrvan contributed to the success of the theater. In the theater always acted Orchestra. The Greek theatre was famous among the population of city and villages of Mariupol. The successful raising of plays "The Stranger child", "Platon Krechet" provided success of theatre. A theatre produced a daily "The Greek theatre in the field". Only for 1932 a twelve thousand audience visited on the theatricals of theatre. The actors of the Greek theatre with 1932 put plays on the Ukrainian and Russian languages. But with 1935 they began to put plays only in Greek language. An audience first saw theatricals in native language. The scenario writers of theatre translated J. Moliere, A. Pushkin, soviet dramatists into Greek language. Texts of theatricals of into Greek language translated G. Kostoprav, V. Galla, D. Telenchi. Opening of the reconstructed municipal theatre took place on March, 14, 1936. In a 1936 -1937 theatre visitedDonbas, Crimea, Kyiv, Odesa, Mykolaiv. In December 1937 the Greek theater was closed, actors repressed. The first was arrested in January 1937 theater director George Deglari, then were arrested actor Sawa Yangicher poet George Kostoprav and head of the literary section, directed by Daniel Telenchi. The tragic fate of institutions and shared archive of Greek theater, which was completely destroyed. The Greek Theatre lasted only five years, but during that time he contributed to the development of theatrical life of the city.
Key words: dramatic art, historical retrospective view, Greek Theatre, hellenization repertoire.
