CC BY
19Левршц MapiaHHa 1вашвна СТАНДАРТИ Й ВИМОГИ ДО ФАХОВО! ...
UDC 371.3:811.111
DOI: 10.34671/SCH.HBR.2019.0303.0008
СТАНДАРТИ Й ВИМОГИ ДО ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ I ПРОФЕС1ЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛ1В 1НОЗЕМНИХ МОВ У США
© 2019
ORCID: 0000-0002-2206-7113
Леврiнц 1Мар1амма 1вашвна, кандидат педагопчних наук,
доцент кафедри фшологп Закарпатський угорський тститут iMem Ракоцi Ференца II (902020, Украта, Берегове, площа Кошута, 6, e-mail: marianna@kmf.uz.ua)
Анотащя. У статп здшснено вивчення проблеми стандарта i вимог до фахово! тдготовки i професшного розвит-ку вчителiв iноземних мов у США; проaнaлiзовaно змiст стандарпв, пiдходи до його формування та iмплементaцil у стандартно орieнтовaнiй системi подготовки вчителiв iноземних мов в освгтньому просторi США; розкрито бачення й ставлення науково-педагопчно1 спiльноти до проблеми стандартизацп педагопчно1 освiти. Виявлено, що в США запровадження стандарта i вимог до пiдготовки, лщензування i сертифжацп вчителiв виконуе функцш важеля системних змiн освггаьох системи й тдвищення li результaтивностi шляхом покращення компетентнiсного рiвня педaгогiв. Документи стaндaртiв регламентують вимоги i критери оцiнювaння якостi педагопчно1 освiти й дiяльностi. За своею структурою, система професшних педaгогiчних стaндaртiв США включае: стандарти акредитацп програм пiдготовки вчителiв, що встановлюють вимоги до компетентшсного рiвня випускник1в педaгогiчних ЗВО; стандарти лщензування, яш регламентують вимоги до компетентшсного рiвня початкуючих учителiв (3i стажем роботи до трьох рок1в); стандарти сертифжацп i визнання досягнень у професiйно-педaгогiчнiй дiяльностi. Встановлено, що важливою сучасною тенденцiею в розробленш й ухвaленнi освiтнiх стандарта у США е безпосередня участь практикуючих педaгогiв та не е прерогативою владних структур. Iмплементaцiя стандартно-базовано1 освiти сприяе пiдвищенню освiтнього потенщалу кра1ни, про що сввдчать емшрично зaфiксовaнi результати дослiджень.
Ключовi слова: стандарти, вимоги, фахова подготовка, вчитель шоземних мов, компетентнiсть, вища освгга, США.
STANDARDS AND REQUIREMENTS OF PROFESSIONAL EDUCATION AND DEVELOPMENT OF FOREIGN LANGUAGE TEACHERS IN THE USA
© 2019
Levrints (Lorincz) Marianna Ivanivna, candidate of pedagogical sciences, associate professor of the Department of Philology Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education, (90202, Ukraine, Transcarpathia, Berehove, Kosuth square, 6, e-mail: marianna@kmf.uz.ua)
Abstract. The paper examines issues of professional standards underpinning foreign language teacher education and development in the USA; also, the content of standards and approaches to their formulation are elucidated; next, current efforts at implementing standards-oriented teacher education are discussed. The vision and stance of the American educational community in standards related debates are explored. It is argued that standards setting endeavors concerning preparation, licensing and certification of teachers in the USA catalyze systematic transformations of teacher education mainstream practices, promoting teaching and learning outcomes through indirect influence on professional competence of pedagogues. Structurally, the system of professional standards is three-componential: standards related to accreditation of teacher preparation programs, reflecting competence requirements for newly graduated teachers; licensing standards targeted at novice teachers (with teaching experience less than three years); certification standards as recognition of outstanding performance and proficiency in teaching. The recent trend evolving in the result of standards elaboration efforts in the country has become the involvement of practicing foreign language teachers in all decisions pertaining to the definition of mission, content and realization of standards-based education. Extent research gives hints that standards oriented teacher education promotes its educational potential, as shown by empirical evidence.
Keywords: standards, requirements, professional education, foreign language teacher, competence, higher education, USA.
СТАНДАРТЫ И ТРЕБОВАНИЯ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКЕ И ПРОФЕССИОНАЛЬНОМУ РАЗВИТИЮ УЧИТЕЛЯ ИНОСТРАННЫХ ЯЗЫКОВ В США
© 2019
Левринц Марианна Ивановна, кандидат педагогических наук, доцент кафедры филологии Закарпатский венгерский институт имени Ракоци Ференца (902020, Украина, Берегово, площадь Кошута, 6, e-mail: marianna@kmf.uz.ua)
Аннотация. В статье осуществлено изучение проблемы стандартов и требований к профессиональной подготовке и профессионального развития учителей иностранных языков в США; проанализировано содержание стандартов, подходы к его формированию и имплементации в стандартно ориентированной системе подготовки учителей иностранных языков в образовательном пространстве США; раскрыто видение и отношение научно-педагогического сообщества к проблеме стандартизации педагогического образования. Выявлено, что в США внедрение стандартов и требований к подготовке, лицензирование и сертификация учителей выполняет роль рычага системных изменений образовательной системы и повышения ее результативности путем улучшения компетентностного уровня педагогов. Документы стандартов регламентируют требования и критерии оценки качества педагогического образования и деятельности. По своей структуре, система профессиональных педагогических стандартов США включает: стандарты аккредитации программ подготовки учителей, устанавливающих требования к компетентностному уровню выпускников педагогических ЗВО; стандарты лицензирования, которые регламентируют требования к компе-тентностному уровню начинающих учителей (со стажем работы до трех лет); стандарты сертификации и признания достижений в профессионально-педагогической деятельности. Установлено, что важной современной тенденцией в разработке и принятии образовательных стандартов в США является непосредственное участие практикующих педагогов и не является прерогативой властных структур. Имплементация стандартов основного образования способствует повышению образовательного потенциала страны, о чем свидетельствуют эмпирически зафиксированы
результаты исследований._
Levrints (Lörincz) Marianna Ivanivna
STANDARDS AND REQUIREMENTS OF PROFESSIONAL .
pedagogical sciences
Ключевые слова: стандарты, требования, профессиональная подготовка, учитель иностранных языков, компетентность, высшее образование, США.
A) ВВЕДЕННЯ
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та и зв'я-зок 1з важливими науковими чи практичними завдання-ми. Стандарта педагопчно! освгги е нар1жним каменем, закладеним в основу свггово! практики розвитку й ре-формування нацюнальних освггшх систем. Визначення вимог до якосп пiдготовки та професiйного розвитку педагопчних працiвникiв сприяе зростанню якостi й ефективносп !хньо! дiяльностi та утвердженню статусу педагопчно! професп. У США оновлення стандартiв щодо акредитування програм фахово! пiдготовки, лщен-зування та сертифОкацп вчителiв виконуе функцш важе-ля системних змiн в освт та подвищення 11 результатив-ностi засобами опосередкованого впливу через подви-щення компетентнiсного рiвня педагопв [1, с. 6]. Жодна професшна група не викликае такого жвавого защкав-лення суспiльства та уваги полггико-владних структур, як педагогiчний корпус через тюний взаемозв'язок мiж яшстю професшно-педагопчно! дiяльностi й навчаль-ною усшшшстю учнiв [2]. Стандарти е шструментарОем регламентування вимог i здшснення контролю за як1стю педагопчно! освгги, що застосовуеться управлiнськими органами стльно iз представниками освiтян. Вiдтак, дискусп щодо професiйних стандартiв у педагопчнш освiтi та И розвитку фпурують на передньому планi як политично!, так i науково-педагопчно! спiльноти.
Аналгзостантхдослгджень Iпубл1кац1й, вякихрозгля-далися аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрунтовуеться автор; видтення невирШених ранШе частин загально'1 проблеми. Проблема фахово! тдготовки вчителiв 1М у США та, зокрема, стандарта, що регламентують вимо-ги до !хнього компетентшсного рiвня, розглядаються у працях вiтчизняних i зарубiжних досл1дник1в. Важливий внесок у вивчення питания розроблення й iмплементацi! стандартiв в освiтнiй системi США здшснено Гл1сан Е.
[3], Дарлшг-Хемонд Л. [1], 1нгварсон Л., Клайнгенц Е.
[4], Сакс Дж. [5], Тушумуана К. [6], Шульц Р. [7] та ш., доробок яких представлено у данш статтi. Водночас, на теренах вiтчизняно! науки проблема стандартно-базова-но! освiти, формування змюту стаидартiв фахово! подготовки i професiйного розвитку вчителiв 1М у США ви-вчаеться недостатньо. Окремi аспекти означеного питан-ня представлено у працях 1коншково! М. [8], Мукан Н. [9], Пуховсько! Л. [10].
Б) МЕТОДОЛОГ1Я
Формування ц1лей статт1. Метою статп е вивчення проблеми стандарта i вимог до фахово! тдготовки i професшного розвитку вчителiв 1М у США, а також анал1з змiсту стандарта i пiдходiв до його формування, що регламентують вимоги до компетентшсного рiвня вчителiв 1М.
Постановка завдання. Основними завданнями статтi е аналiз органiзацiйно-структурних елементiв системи регулювання вiдповiдностi якостi педагогiчно! освiти i професiйно! дiяльностi вчителiв 1М, норматив-них документiв стаидартiв, як1 визначають вимоги до фахово! пiдготовки й розвитку вчителiв 1М, а також фахово! лггератури, що висвiтлюе актуальш питан-ня i тенденцi! у розробленш й реалiзацi! стандартно-базовано! педагогiчно! освiти США.
Методи, методики та технологи, що використо-вувалися. Дослщження здшснювалось iз застосуван-ням комплексу теоретичних i якiсних емтричних методiв, а саме анал1зу, синтезу, контент-аналiзу текстiв документiв освiтнiх стандарта, !хнього порiвияння, iнтерпретацi! науково-практичного доробку та узагаль-нення прогресивного досводу стандартно орiентовано! подготовки вчителiв-фiлологiв у США.
B) РЕЗУЛЬТАТЫ
Виклад основного матергалу дослгдження з повним
обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. У семантичному наповненш поняття «стандарт» розрОзня-ють калька компонентiв. У своему визначенш Сакс Дж. видiляе чотири тдходи до розумiния концепту стандарт: у стандартах висуваються вимоги до професшних знань i вмiнь учителя; стандарти спрямовуються на забезпе-чення якосп освiти та звiтнiсть; стандарти визначають професшний розвиток i зростання якосп професшно-пе-дагогiчно! дiяльностi; стандарти тюно зв'язанi iз профе-сiйним лщензуванням i сертифiкацiею педагогiв [5].
Учеш Клайнгенц Е. та 1нгварсон Л. видшяють два основних змiстових компоненти у визначенш поняття стандарт: тд стандартами розумшть, з одного боку, про-фесiйнi цiнностi й орiентири, а з iншого - мiрило профе-сiйного розвитку i досягнень. У першому сенсi стандарти е втшенням образу довершено! практики викладання, визначаючи вимоги до професшних знань, умiнь i пере-конань педагогiв. Стандарти покликанi об'еднати члешв професiйно! групи навколо спiльного розумшня системи професiйних цiнностей i засадничих положень. У другому значенш поняття стандарт стосуеться вимiрювания рiвня компетентностi та професiоналiзму вчителя, ви-знання якого подтверджуеться документально [4, с. 5-6].
Ставлення науково-педагопчно! спшьноти до стан-дартiв подготовки та професшного розвитку педагопв О те, яким чином вОдбуваеться !хие ухвалення, е неодно-значним. Першочергове призначення стандартов полягае у визначенш орОентирОв професшного зростання, забез-печенш яшсного функтонування освггньо! системи та 1! подсистем, продуктивносп навчальних процеав, у виокремленш показнишв ефективно! професшно-педа-гопчно! дОяльносп. Як пояснюе Тушамуана К., розробка професшних стандартов О вимог до рОвня професюналОз-му вчителОв сприяе утвердженню високого статусу педагопчно! професп у баченш громадськосп [6, с. 75]. Уважаемо, що це робить педагопв як професшну гру-пу менш уразливими, тдводячи !х до рОвня шших ви-сококвалОфшованих професш, як наприклад, медишв, юриста О т. д.
Урахування теоретико-емтричних наукових досягнень у формулюванш змюту й цшей стандартов уможли-влюе приведення до стльного знаменника результатов науково-дослОдно! роботи й освггшх процеав. Одним Оз центральних завдань, що постае перед авторами стандарта, е врахування Омплжацш психолого-педагопчних дослоджень, що сприяе встановленню бшьшо! вщповод-носп мгж теорОею О практикою в освггнш системг
Розробка стандартов стльними зусиллями практи-куючих учител1в О науковцОв уможливлюе врахування практичного педагопчного досвОду, що в нишшнш на-уково-педагогОчнОй думцО вважаеться цшним джерелом знань про професОйний розвиток й учшня педагогОв. РефлексОя над педагопчною дОяльнОстю, узагальнення практичного досводу вчителОв дозволяе приймати прак-тично-перевОреш, обгрунтованО стандарти освОти й професшного розвитку педагогОв.
Поряд Оз беззаперечними перевагами професОйних педагогОчних стандартов у фаховш лОтературО зустрь чаються непоодинокО критичнО зауваження, зв'язанО Оз практикою !х упровадження. СуперечливОсть ролО стандартов представлено в робот Сакс Дж. у виглядО дихо-томО!: 1) контрактной звОтностО протиставлено взаемну; 2) контролю владних оргашв протиставлено автономнОсть професОйно! групи. Контрактна звггшсть О контроль, здшснюваш владою через стандарти, вОдобража-ють регулювальну функц1ю влади, яка подпорядковуе й контролюе процеси професшного становлення й розвитку вчителОв та шшО освОтнО процеси. Взаемна звггшсть О автономшсть передбачають пряме подключення профе-сОйно-педагогОчно! спОльноти до регулювання й керуван-
Левршц MapiaHHa 1вашвна СТАНДАРТИ Й ВИМОГИ ДО ФАХОВО!' ...
ня процесом професшного становления й розвитку [11].
Ниш вщбуваеться активний перегляд рол1 педа-гопв у процеа опрацювання й реалГзацп стандарта педагопчно1' освгга й професшного розвитку [1; 11]. Бюрократичний контроль у розробленш стандарлв по-ступаеться на користь безпосередньо1' учасп педагопч-них пращвнишв рГзних освгтшх рГвшв. Серед освггян i полггашв США визршо усвадомлення необхвдносп розробки професiйних стандарлв власне вчителями, як важливо1 стратеги полшшення якостi навчання й учшня [1, с. 11-13]. Саме завдяки спiльним зусиллям американ-сько1 политично].', науково1 й педагогiчноï громадськостi у розробленш й ухваленш стаидартiв професшного розвитку й освгга досить устшно вдаеться долати вплив деяких 1'хшх негативних аспектiв.
Перейдемо до безпосереднього розгляду проблеми впровадження стандарта педагогiчноï освгга й професшного розвитку вчителiв 1М у США. Ретроспективний аналiз проблеми виявив, що розроблення офщшних стаидартiв педагогiчноï освгга у США було шщшо-вано у 1946 р. новоствореною Нацюнальною комга-ею педагопчно1' освгга та професшних стандарта (the National Comission on Teacher Education and Professional Standards), головним завданням яко1' було пГдвищення професiйного статусу педагогiв [12, с. 93]. Водночас, за сввдченням американсько1' вчено1' Шульц Р., першГ кроки щодо розроблення стандартiв для вчителГв IM у США було зроблено набагато рашше, а саме в 1929 р. Наступну масштабну спробу запровадження стандарта стосовно дГяльносп вчителiв IM у США здшснено Американською асощащею сучасних мов (the Modern Language Association of America) у 1966 р. Однак, попри 1'хнш певний позитивний уплив, у тогочаснш кра-rni не вдаеться прийняти загальнонацiональну систему стандарта. За словами дослвднищ, бшьшють конструк-тивних пропозицш так i не було Гмплементовано через полггако-Гдеолопчш та економiчнi фактори. На завадi запровадження нацiональноï системи стаидартiв у США е намагання владних структур штата i мунщипалггета зберегти свою автономшсть i незалежиiсть вГд федерального уряду [7, с. 47-48]. Тому будь-яш спроби при-йняття загальнонацiональних унiфiкованих нормативiв попередньо розглядаються й ухвалюються на мiсцевому рГвш
За структурою система професiйних педагопчних стандарта США мютить три компоненти, а саме:
1) стандарти акредитаци програм тдготовки вчи-тел1в (accreditation standards for teacher preparation programs);
2) стандарти лщензування в штатах (standards for state licensing purposes);
3) стандарти сертифшацп та визнання досягнень у професшно-педагопчнш
дГяльносп (standards for certification and recognition for advanced performance).
Перший Гз вищеназваних компонента спрямований на забезпечення яшсно1 педагопчно1' тдготовки. 1спит для отримання лiцензiï педагога передбачае ощнюван-ня вихщного рГвня засвоення фахових знань i розвитку необхГдних компетентностей на достатньому рГвш, не-обхГдних для виконання професшних обов'язшв почат-куючими вчителями зГ стажем роботи до трьох рошв. Метою сертифжаци е гадтвердження особливих досягнень й розвитку професюналГзму досвщченими вчителями. У свош сукупносп стандарти про акредитацш, лшензування та сертифжацш утворюють «досить хит-кий триногий стшець», покликаний забезпечити яшсть функиГонування педагопчно1' професiï [1, с. 10].
До недавнього часу в США не Гснувало спещального органу Гз прийняття й упровадження стандарта, сфор-мованого Гз представнишв педагопчно1' професп. Уа важливГ ршення щодо регулювання професшних стандарта ухвалювались органами влади, якГ насаджували бюрократизм, спрямований на стандартизащю осв1ти.
не сприяючи зростанню ефективностi npaqi педаго-пв. Переломним моментом стало створення у 1987 р. Нaцiонaльного комитету професiйних педaгогiчних стан-дaртiв (National Board for Professional Teaching Standards NBPTS), до скгаду якого увшшли прaктикуючi педa-гоги, що дозволило переглянути пiдходи до розробки й упровaдження стaндaртiв i здобуло широке визнaння педaгогiчною спiльнотою.
Стaндaрги NBPTS у подaльшому було доопрaцьо-Baro Мiжштaтним консорцiумом пiдтримки й оцшки молодих учителiв (the Interstate New Teacher Assessment and Support Consortium INTASC), сформовaним i3 пред-стaвникiв 30-и aмерикaнських штaтiв, зусиллями яких було розроблено стaндaрти лiцензувaння й оцiнювaння почaткуючих учителiв. Нaступним етaпом у розроблен-нi нaцiонaльних стaндaртiв стaлa роботa Нaцiонaльноi рaди з aкредитaцii педaгогiчноi' освiти (the National Council for Accreditation of Teacher Education NCATE), якою було уточнено стaндaрти розв'язaння професш-но-педaгогiчних зaвдaнь (the performance standards) нa основi стaндaртiв, розроблених Мiжштaтним консор-щумом iз пiдтримки й оцiнювaння дiяльностi молодих учителiв INTASC. Головним призгаченням стaндaртiв Нaцiонaльноi рaди з aкредитaцii педaгогiчноi освiти NCATE е оцiнювaння прогрaм пiдготовки педaгогiв i нaдaння 'м необхiдноi' допомоги в оргaнiзaцii' нaвчaння у свiтлi оновлених стaндaртiв Нaцiонaльного комiтету професiйних педarогiчних стaндaртiв NBPTS. Отже, стaндaрти опрaцьовaно й узгоджено спiльними дiями вищенaзвaних трьох оргaнiзaцiй [1, с. 14-15].
Вищенaзвaнi профiльнi оргaнiзaцii' й формувaння розробляють зaraльнопедarогiчнi й вузькоспецiaль-нi гaлузевi стaндaрти, зокремa в гaлузi тдготовки тa професiйного розвитку вчителiв IM. Зупинимося га aнaлiзi стaндaртiв освгга тa професiйного розвитку вчителiв IM, розроблених aмерикaнськими aгенцiями: Америкaнською рaдою виклaдaння iноземних мов (the American Council on the Teaching of Foreign Languages ACTFL), Нaцiонaльною рaдою з aкредитaцii педarо-гiчноi' освгга (the National Council for Accreditation of Teacher Education NCATE), Miжштaтним консоршумом тдтримки тa оцшки дГяльносп молодих учителiв (the Interstate New Teacher Assessment and Support Consortium INTASC), Нaцiонaльним комитетом професiйних пе-дaгогiчних стaндaртiв (National Board for Professional Teaching Standards NBPTS). Вихгдний рiвень професш-ного стaновлення реглaментуеться стaндaртaми ACTFL тa NCATE, тодГ як стaндaрти професiйного розвитку ви-знaчaються INTASC (лiцензувaння тсля 1-3 рошв роботи) тa NBPTS (сертифiкaцiя).
Професiйним оргaном, вiдповiдaльним зa aкредитa-щю зaклaдiв вищо' педaгогiчноi освгга, е Нaцiонaльнa рaдa з aкредитaцii' педarогiчноi' освгга (the National Council for Accreditation of Teacher Education NCATE). Акредигащя вищих нaвчaльних зaклaдiв зa учaстi are^ цп NCATE здшснюеться нa добровшьнш основу однaк у деяких штaтaх aкредитaцiя е обов'язковою. До склaду aгенцii входять 30 нaцiонaльних профшьних педaгогiч-них aсоцiaцiй. Свою головищ тою оргaнiзaцiя вбaчaе у звгтносп й полшшенш тдготовки вчителiв, a тaкож у сприянш реформувaнню педaгогiчноi освгга. Метою aгенцii е пiдтримкa й удоскогалення дГяльносп зaклaдiв вищо' освгга шляхом подготовки висококвaлiфiковaних педaгогiчних прaцiвникiв [13, с. 1].
Стaндaрти NCATE призгачеш для здiйснення про-цедури aкредитувaння ЗВО педarогiчного профшю. Ha 'хнш основГ тaкож визнaчaеться вихвдний рiвень про-фесiйноi компетентностi випускнишв ЗВО. Однiею Гз нових тенденцш у роботГ arенцii е оцiнювaння якостГ прогрaм пГдготовки вчителГв га основГ врaхувaння рГвня продуктивностГ розв'язaння нaчaльно-професiйних зa-вдaнь ii' слухaчaми, нa вГдмГну вГд попередньо зaстосову-вaного оцiнювaння якостГ нaвчaльних курав.
Америкaнськa рaдa з виклaдaння шоземних мов (the
Levrints (Lörincz) Marianna Ivanivna pedagogical
STANDARDS AND REQUIREMENTS OF PROFESSIONAL ... sciences
American Council on the Teaching of Foreign Languages ACTFL) e нацюнальною оргашзащею вчителiв IM Америки, заснованою у 1967 р., що насамперед ставить на мета вивчення проблем фахово! тдготовки вчителОв IM, навчання IM та розробку вОдповОдних курикулумiв. ACTFL e единою оргашзащею США, яка охоплюе вивчення проблем навчання вах IM на вах освiтнiх рОвнях, тасно ствпрацюючи i3 великою кОльшстю асоцiацiй i3 навчання IM у 50-и штатах [14, с. 7]. Одним i3 важли-вих завдань ACTFL е розроблення освiтнiх стандартОв. У 1988 р. агeнцieю було опублОковано «Програму реко-мeндацiй з тдготовки вчитeлiв IM». У l998 р. ACTFL стала дiйсним членом Нацюнально! ради з акредита-ци пeдагогiчноï освiти (NCATE). Розроблeнi стандарти ACTFL для вчитeлiв IM було ухвалено й прийнято NCATE 19 жовтня 2002 р. ACTFL спiльними зусилля-ми iз Акредитацшною радою пiдготовки вчитeлiв (the Council for the Accreditation of Educator Preparation caep) вперше затвердили «Стандарти подготовки вчитeлiв IM ACTFL/CAEP» (ACTFL/CAEP Program Standards for the Preparation of Foreign Language Teachers) у 2002 р., яш регулярно переглядаються. Означеш документи вико-ристовуються в ролО рeкомeндацiй з органiзацiï програм подготовки вчителОв IM та ошнювання усшшноста ïхньоï дояльноста
Головними стандартами тдготовки вчителОв IM ACTFL та принципами CAEP е наступш: стандарт 1. - володшня IM: мОжособистасне, штерпретативне та презентацшне. стандарт 2. - культура, лшгвютика, лОте-ратура та концепти сумОжних дисциплш. Означеш стандарти вОдповОдають принципу В. CAEP - Змют. стандарт 3. - теороя засвоення IM, знання студентОв та ïхнiх потреб - вОдповОдае принципу А. CAEP - учень i навчання. стандарт 4. - врахування стандартОв у плануванш та ор-гашзацп навчального процесу, що вОдповОдае принципу С. CAEP - навчальний процес. стандарт 5. - ошнювання мов i культур - уплив на навчання учшв - вОдповОдае принципу А. CAEP - Учень i навчання та принципу С. -навчальний процес. стандарт 6. - професшний розвиток, захист та етичшсть, що вОдповОдае принципу D. CAEP -професшна вОдповОдальшсть [14, с. 2-32].
Створення стандартОв ACTFL/CAEP для тдготовки вчителОв IM визначаеться головним чином особливостя-ми викладання/навчання IM та нормативним документом «Стандарти навчання шоземних мов у 21-у столОт-та», сутшсть яких узагальнено у формО п'яти основних цшей навчання IM: комушкацОя, культура, мОждисципль нарш зв'язки, порОвняння (мОж мовами i культурами), спшьнота. ПорОвняння означених цОлей навчання IM Оз розглянутими нами стандартами тдготовки вчителОв IM ACTFL/CAEP виявило чимало еквОвалентностей.
Документом, який регламентуе вимоги до професш-но1' компетентност початкуючих учителОв IM протягом перших трьох рокОв роботи е «Иодель стандартОв по лОцензуванню початкуючих учителОв IM» (2002), який подготовлено Miжштатним консорцОумом пОдтримки та оцОнки молодих учителОв (the Interstate New Teacher Assessment and Support Consortium INTASC). Означеш стандарти базуються на засадничих принципах педаго-пчно1' професп загалом Оз урахуванням особливостей навчання IM. Стандарти було запропоновано у виглядО рекомендацш щодо подготовки, лОцензування та професшного розвитку вчителОв IM [15, с. 1]. Документом визначено, якими знаниями, вмшнями та диспозицоями мае володОти початкуючий учитель IM для забезпечення ефективностО навчання IM та культури учнями. У документа подано детальний опис Оз роз'ясненням стандартОв i вимог професшного розвитку вчителОв IM, представлено можливО труднощО, з якими стикаються вчителО на етапО входження у професш.
Коротко схарактеризуемо принципи формування змь сту стандартОв i вимог, поданих у текстО вищеназваного документа: Принцип 1. Знання дисциплши. Принцип 2. Розвиток учтв. Принцип 3. Диверсифшоватсть 34
учнОв. Принцип 4. НавчальнО стратеги. Принцип 5. Навчальне середовище. Принцип 6. КомушкацОя. Принцип 7. Планування навчального процесу. Принцип 8. Оцшювання. Принцип 9. Рефлексоя та професшний розвиток. Принцип 10. Стльнота [15, с. 7-43]. У документа тдкреслюеться вОдповОдшсть представлених вище стандартОв шшим нормативним документам, що визначають вимоги до пОдготовки та професшного розвитку вчителОв IM у США, зокрема стандартам професшного розвитку, ухвалених оргашзашею NBPTS для забезпечення послОдовностО й наступностО професшного розвитку вчителОв IM [15, с. 2].
У триступеневш архОтектошщ системи стандартОв пе-дагопчно1' освОти США стандарти професшного розвитку вчителОв IM визначаються Нацюнальним комОтетом професОйних педагогОчних стандартОв (National Board for Professional Teaching Standards NBPTS) - найупливовь шою сертифОкацОйною оргашзашею США. Як стверджу-еться в документа «Стандарти мов свОту» (NBPTS World Languages Standards), мЫею оргашзацп е полшшен-ня якостО навчання й учОння тристороннОми засобами: встановлення й пОдтримки високих стандартОв до знань i вмшь досвОдчених учителОв; функцюнування системи сертифОкацп вчителОв, яка вОдповОдае вимогам, визначе-ним стандартами; пОдтримки освОтшх реформ, спрямо-ваних на штеграцОю нацОонально1' комОсй' зО справ сер-тифОкацй' в систему американсько1' освОти та нарощення професшного потенщалу вчителОв. «Золотий стандарт» сертифОкацп NBPTS базуеться на переконанш, що висо-кО стандарти для педагогОв гарантують кращО навчальнО результати учшв [16, с. 4].
ОрганОзацОю NBPTS було засновано у 1987 р. за без-посередньо1' участО педагогОв-практикОв. НинО програма налОчуе 25 предметОв сертифОкацй' Оз 16 галузей знань, охоплюючи 4 освОтнО рОвнО вод дошкОльно1' освОти до вищо1' (вОк учнОв вод 3 до 18 р. i вище). Сутшсть педа-гопчно1' майстерностО подсумовано в документа комОте-ту NBPTS «Що вчителО повиннО знати й умОти» («What Teachers Should Know and be Able to Do») у формО П'яти головних пропозицш (Five Core Propositions): 1. УчителО вщдаш студентам та 1хньому навчанню. 2. УчителО зна-ють предмет, який викладають, О вмОють його виклада-ти. 3. УчителО несуть вОдповОдальшсть за управлшня та монОторинг навчання учнОв. 4. УчителО систематично розмОрковують над практикою викладання, навчаючись на досвщ. 5. УчителО е членами навчальних громад [16, с. 4].
Представники оргашзаци NBPTS переконащ що сертифОкацОя повинна стати нормою, а не винятком у педагопчнш професп, що дозволить значно подвищити професОйний статус педагогОв. До сертифОкацп допуска-ються педагоги, якО прагнуть офОцОйного визнання сво1'х професОйних досягнень за умови вОдповОдноста трьом вимогам: наявнОсть диплома про вищу педагогОчну освОту не нижче бакалавра, стаж роботи щонайменше 3 роки та, за потреби, наявнОсть лОцензи педагога. У 2014 р. вод-булись змОни в процесО оцОнювання компетентнОсного рОвня здобувачОв, до якого було включено розроблення педагогОчного портфолОо та тестування професОйних знань. Портфолю мОстить опис i аналОз зразкОв професш-но-педагогОчно1' дояльноста вчителя та навчання учшв, записаних на вОдео за перОод вОд 3 тижнОв до 3 мОсяцОв. Тестування включае ошнювання рОвня Оншомовно1' ком-петентностО та професОйних знань у галузО засвоення друго17Оноземно1' мови, лОнгвОстики та Онших фахових дисциплОн.
У галузО Оншомовно1' освОти оргашзашею NBPTS було започатковано сертифОкацОю вчителОв англшсько1' як ново!' мови (teachers of English as a new language) у 1999 - 2000 рр., а в 2002 р. - сертифОкацОю вчителОв свОтових мов крОм англОйсь^ (teachers of world languages other than English). У документа «Стандарти англiйськоï як но-воï мови» (English as a New Language Standards) йдеться про особливу роль О вОдповОдальнОсть, якО покладаються Humanitarian Balkan Research. 2019. Т.3. № 3(5)
Левршц МарГанна 1вашвна СТАНДАРТИ Й ВИМОГИ ДО фахово!' ...
на вчителов англiиськоl мови у сучасному американсько-му соцiумi i3 властивим йому лiнгвiстичним плюралОз-мом, на вимогу якого вчитель-фiлолог повинен прояв-ляти здатшсть викладати англiИську мову як другу, роз-вивати iншомовнi компетентносп (мовлення, слухання, читання, письмо) та викладати низку шших дисциплiн в штегрованому пiдходi. Досвiдченi вчителi англшсько1 мови працюють вiдповiдно до освпньо-контекстуаль-них показникiв, включаючи бiлiнгвальну освпу, навчан-ня англiИськоï мови як друго1 або розвиток англiИськоï мови, навчання англiИськоï мови засобами вивчення шших дисциплш. Деяк1 висококвалiфiкованi вчителi ви-конують функцш унiверсальних педагопв, викладаючи одразу калька шк1льних предмета [17, с. 12-13].
Згодно з вимогами документа «Стандарти англiИськоï як новоï мови» досвщчениИ учитель-словесник повинен водповщати вимогам до професiИного рiвня, окресле-них на основi нижчеподаних стандартiв. Стандарт 1. Знання учшв. Стандарт 2. Знання культури та дивер-сифiкованостi. Стандарт 3. Зв'язок з родиною, школою та громадою. Стандарт 4. Знання англшсько1' мови. Стандарт 5. Знання особливостеИ засвоення англш-сько1' мови. Стандарт 6. НавчальниИ процес. Стандарт 7. Ощнювання. Стандарт 8. Учитель у ролi того, хто навча-еться/Учiння вчителя. Стандарт 9. Професшне лiдерство та тдтримка [17, с. 19-73]. Документ «Стандарти мов свпу» мiстить перелж iз 9 пунктiв. Стандарт 1. Знання студента. Стандарт 2. Знання мови. Стандарт 3. Знання культури. Стандарт 4. Знання особливостеИ засвоення мови. Стандарт 5. Справедливе И рiвноправне навчальне середовище. Стандарт 6. Розробка курикулуму та пла-нування навчального процесу. Стандарт 7. Оцiнювання. Стандарт 8. Рефлекая. Стандарт 9. Професiоналiзм [16, с. 16-47].
ПорiвняльниИ аналiз нормативних документiв «Стандарти англiИськоï мови як ново]» та «Стандарти мов свпу» виявив у них багато сшльного, адже в 1'х основу покладено вимоги до компетентшсного рiвня вчите-ля-фiлолога, якиИ розвивае шшомовну компетентнiсть. Однак, з огляду на особливостi професшно-педагопч-них функцш, що забезпечуються вчителями 1М та вчителями англшсько1' мови як новоК, деякi вiдмiнностi все ж водображеш в змiстi стандартiв.
Зютавлення двох документiв виявило, що вщ досвщ-чених учителiв англiИськоï мови як ново1' вимагаеться врахування в освпньому процесi особливого статусу, що вщграе вивчення офiцiИноï мови новоприбулими особами з огляду важливосп 1'хнього повноцiнного входження до американського соцiуму. Це вiдображено водповщ-ним чином у формулюванш И трактуванш пунктiв стан-дартiв, наприклад, у другому пункп «Стандартiв англш-сько1' мови як ново1» подкреслюеться важливють знань про культурну диверсифiкованiсть i формування поваги до культурно1' щентичносп учшв, тодО як у «Стандартах мов свпу» наголошуеться тшьки на необхвдносп знань про культуру кран, мова яких вивчаеться. У третьому пункп першого документа наголошуеться на важливосп встановлення зв'язк1в Оз родинами учшв, школою та громадою, тодО як в останньому докуменп означена вимога не фОгуруе на передньому плат В шших аспектах сутте-вих вщмшностеИ у формулюванш тексту стандартов не виявлено.
Г) ВИСНОВКИ
Висновки до^дження. Отже, здшснениИ аналОз нормативно!' документаци к1лькох профшьних оргашв США, що регулюють ощнювання якосп професiИноï пОдготовки та розвитку вчителОв 1М на основО освпшх стандартов виявив бшьше стльного, шж вщмшного. Основними компетентними органами, водповщальними за монпоринг вщповодносп якосп педагогiчноï освпи означеним стандартам е Нацюнальна рада акредитацiï педагогiчноï освпи (NCATE), Американська рада ви-кладання шоземних мов (ACTFL), МОжштатниИ консор-щум подтримки И оцшки молодих учител1в (INTASC) та
Нацюнальний компет професшних педагопчних стандарта (NBPTS).
Стандарти педагопчно1' освпи й професшного розвитку розроблено з огляду на важливють забезпечення послвдовносп й наступносп у формуванш професшних знань, умшь, диспозицш учителями IM на рГзних етапах професшного зростання. Тобто, вимоги до оволодшня профеаею випускниками ЗВО педагопчного профГлю встановлено оргашзашями NCATE або CAEP, а також ACTFL. Стандарти й вимоги до професiйноï компе-тентносп початкуючих учителГв IM зО стажем робо-ти до трьох рошв установлюються агеншею INTASC. Стандарти професшного розвитку вчител1в IM та вчи-телГв аиглiйськоï мови як другоï регламентуються ор-гашзащею NBPTS. Стандарти рГвшв професшного ста-новлення й розвитку сформульовано таким чином, щоб означений процес вщбувався посл1довно й неперервно.
Профшьними органами, що здшснюють акредитуван-ня закладОв педагогiчноï освпи е NCATE або CAEP; процедура лiцензувания входить до компетенцп INTASC; сертифОкування досводчених педагопчних пращвнишв здшснюеться оргашзашею NBPTS. Необхщшсть про-ходження процедур лщензування й сертифшацп вибГр-ково встановлюеться на урядовому рГвш штата, тобто не е загальнообов'язковою. Водночас, дедалГ бОльше американських штата уважае за необхщне залучати сво1х педагопчних пращвнишв до учасп в процедурГ ощнювання 1хнього компетентшсного рОвня. Важливою нишшньою тенденшею у розробленш й ухваленш про-фесшно-педагопчних стандарта е безпосередня участь практикуючих педагопв, на вщмГну вод минулого етапу, коли формулювання й реал1зашя стандарта було прерогативою владних структур.
В основу стандарта i вимог до професiйноï подготовки та розвитку вчителГв вищеназваних профГльних ор-ганГзацГй покладено стандарти вивчення IM. ВажливГсть професГйного розвитку, колаборацiï мГж учасниками ос-вГтнього процесу, колегiальноï й соцiальноï спГльноти, рефлексивного подходу шдкреслюються у всГх цитова-них нами документах освпшх стандарта. Виходячи Гз особливоï ролГ IM у глобалГзованому суспГльствГ, а також англОйсь^ мови як другоï у диверсифшованому ет-нГчному складГ населення США, пГдкреслюеться значимость професп вчителя-фшолога, значно розширюються рол1, що покладаються на нього. Тобто, вчитель шозем-ноï або другоï мови виконуе роль провГдника в сощалГза-цiï новоприбулих членГв американського суспшьства та мiжкультурноï комунiкацiï.
Незважаючи на неоднозначне ставлення науко-во-практичноï педагогiчноï спГльноти до iмплементацiï стаидартно-базоваиоï освпи, Гснуе велика кГльк1сть ïï прихильнишв, зважаючи на емпГрично задокументоваиi позитивно результати, на яш спромоглась система педа-гогiчноï освГти США завдяки впливу стандарта.
Перспективи подальших дослгджень цього напряму. Перспективами подальших розводок е вивчення позитивного досвщу Омплементацп стандартно орiентованоï педагогiчноï освпи у США з метою запозичення його окремих напрацювань у впчизняну систему подготовки вчител1в IM.
СПИСОК Л^ЕРАТУРИ:
1. Darling-Hammond L. Reshaping teaching policy, preparation and practice: Influences on the National Board for Teaching Professional Standards. Washington: AACTE Publications, 1999. 46 p.
2. Hattie J. It's official: Teachers make a difference. Educare News. 2004. №144 (February), 24-31.
3. Glisan E., Swender E., Surface E. Oral proficiency standards and foreign language teacher candidates: Current finding and future research directions. Foreign Language Annals. 2013. № 46(2), P. 264-289.
4. Kleinhenz E., Ingvarson L. Standards for Teaching: Theoretical Underpinnings and Applications, 2007. URL: http://research.acer.edu.au/ teaching_standards/1 (Last accessed: 10.05.2019)
5. Sachs J. Teacher professional standards: Controlling or developing teaching? Teachers and Teaching: Theory and Practice. 2003. № 9(2), P. 175-186.
6. Tuinumunana K. Teacher Professional Standards, Accountability and Ideology: Alternative Discourses. Australian Journal of Teacher
Levrints (Lörincz) Marianna Ivanivna
STANDARDS AND REQUIREMENTS OF PROFESSIONAL .
pedagogical sciences
Education. 2011. Vol 36, 12. P. 72-82.
7. Schultz R. The Quest for Professional Standards in Foreign/Second Language Teacher Development: A U.S. Perspective. MEXTESOL Journal. 2004. № 28 (1), P. 47- 60.
8. iKonniKoea М. Професшна тдготовка фiлологiв в yHieepcumemax США: теoрiя i практика: мonoгрaфiя. Хмельницький: Бiдюк С. I, 2018. 370 с.
9. Мукан Н., IcmoMina К. Anmis стanдapтiв професшного розвитку вчuтелiв американських зaгaльnooсвiтniх шюл. Пopiвnяльno-педaгoгiчni студи. 2013. № 2-3. С. 113-119.
10. Пуховська Л. Стандарти nедaгoгiчnol oсвiтu: наукова дискуЫя зaхiдnuхучених. Тавршський вiсnuк oсвimu. 2013. № 4(44). С. 10-18.
11. Sachs J. Accountability, standards and teacher activism: An unholy trinity or the way for the profession to shape the future. Paper presented at the Post Primary Teachers Association (PPTA) Conference, April 18-20. Wellington, New Zealand, 2011.
12. Call K. Professional Teaching Standards: A Comparative Analysis of Their History, Implementation and Efficacy. Australian Journal of Teacher Education. 2018. № 43(3). P. 93-48.
13. National Council for Accreditation of Teacher Education (NCATE). Professional standards for the accreditation of schools, colleges, and Departments of Education. Washington DC: Author, 2001. 98 p.
14. American Council on the Teaching of Foreign Languages (ACTFL). ACTFL/CAEP Program Standards for the Preparation of Foreign Language Teachers. 2013. URL: https://www.actfl.org/sites/default/files/ CAEPACTFLCAEPStandards2013_v2015.pdf (Last accessed: 7.05.2019)
15. Interstate New Teacher Assessment and Support Consortium. Model Standards for Licensing Beginning Foreign Language Teachers: A Resource for State Dialogue. Washington, DC: Council of Chief State School Officers, 2002, June. 69 p.
16. National Board for Professional Teaching Standards (NBPTS). World Languages Standards (for teachers of students ages 3-18+). Arlington, VA and Southfield, MI: National Board for Professional Teaching Standards, 2015-2016. 51 p.
17. National Board for Professional Teaching Standards (NBPTS). English as New Language Standards (for teachers of students ages 3-18+). Arlington, VA and Southfield, MI: National Board for Professional Teaching Standards, 2015-2016. 77 p.
