CC BY
38
УДК 613.7
Приставський Т.Г., старший викладач Пацевко А.Й., доцент © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
1м. С. З. Гжицького
СТАН ЗДОРОВ'Я УКРАШСЬКИХ ЧОЛОВ1К1В ТА ПРИЧИНИ ЙОГО ПОГ1РШЕННЯ
Збереження i полшшення здоров'я населення, подовження перюду активного здорового життя, зниження передчасно! смертност i тдвищення середньо! тривалостi життя визнаш серед прiоритетних завдань Стратеги демографiчного розвитку в перiод до 2015 року. Причому, як вщзначаеться у вищезгаданому документi, основною метою ре^заци демографiчноl полiтики мае стати не стшьки пiдвищення народжуваностi як засобу депопуляцп та iнших негативних проявiв демографiчноl кризи, скiльки формування здорово! нацп, пiдвищення якiсних характеристик населення, збереження та розвиток людського катталу.
Питання залучення чоловiкiв до збереження здоров'я не е новим для украшського суспшьства. Зокрема, ще у 1968 роцi в «Л^ературнш газетЬ> вийшла стаття Б.Ц.Урланiса «Бережт чоловтв», у якiй автор писав про меншу тривалiсть життя чоловтв, про 1хш шкiдливi звички. Проте вона мала не конструктивний устх, бшьшють не повiрило, що ситуащя настiльки серйозна. Сьогоднi бiльшiсть фахiвцiв погоджуеться, що в питаннях, яю стосуються збереження здоров'я чоловiкiв, вони самi часто займають недостатньо активну позицiю. Досi вiдсутне едине бачення реалiзацil програм та проектiв, спрямованих на формування самозбережувально! поведiнки серед чоловтв, настанов здорового способу життя, тдвищення рухово! активностi. Тому актуальним е аналiз особливостей стану здоров'я чоловтв в Укрш'ш та причин його попршення.
Стан здоров'я населення е складним i багатоплановим за своею структурою i взаемозв'язками явищем. Показники здоров'я залежать вiд численних бюлопчних i соцiальних факторiв, яю постiйно змiнюються i важко пщдаються аналiзу. Рiзноманiтнiсть показникiв стану здоров'я населення за нозолопчними формами, територiальними, галузевими, демографiчними i соцiальними критерiями характеризуе рiвень здоров'я лише в окреслених межах.
Динамiка стану здоров'я населення у всьому свiтi викликае тривогу: при зростанш народонаселення на земнш кулi погiршуеться «яюсть» людства за рахунок розповсюдження хронiчних неiнфекцiйних захворювань, збiльшення психiчних вiдхилень, репродуктивного устху найменш штелектуально! частини суспiльства, пандеми ожирiння, дiабету i гшертензп. У щорiчнiй ВООЗ вiдзначаеться, що у найближче десятил^тя (до 2015 року) прогнозуеться збiльшення смертностi вiд хрошчних неiнфекцiйних захворювань на 17%, вщ
© Приставський Т.Г., Пацевко А.Й., 2011
шфекцшних - на 3%. Все бшьш обгрунтованим стае ви^в О.Мечшкова: «Природа не пощадила исчезнувшие виды. Почем знать, не готова ли она поступить также и по отношению к роду человеческому». Найбшьш явно ус наведеш явища спостер^аються в Украшк нар^ Украша посiдае 1-П мкце (разом iз Росiею) у свт за темпами депопуляцп i 1-П мюце в Gвропi по смертшстю вiд серцево-судинних захворювань.
Стан здоров'я населення Украши викликае значне занепокоення в останш десятирiччя. Масштаби втрат здоров'я зумовлеш зростанням загально! захворюваност населення i - особливо - тенденщею И хрошзаци, е в Укра!ш значними, а И поширення та частота захворюваностi iстотно вищ^ нiж в економiчно розвинених крашах. В умовах сощально-економiчноl кризи перехщного перiоду в Укра1ш iстотно посилились несприятливi тенденцп у формуваннi медико-демографiчних процесiв, вiдбулися вiдчутнi негативнi зрушення у динамiцi та структурi захворюваност населення. Зросла кiлькiсть хворих, яю страждають на хронiчну патологiю, хвороби з обтяжливим переб^ом, що потребуе особливо витратних технологiй лiкування. Крiм того, на загальному станi здоров'я позначаються шкiдливi звички, екологiчнi негаразди, низький рiвень життя i рухово1 активностi населення. Актуальнiсть проблем здоров'я населення посилюеться з огляду на формування тенденци до успадкування нездоров'я з поколшня у поколiння, адже несприятливi зрушення у станi здоров'я 1хшх дiтей в Укра1ш тюно корелюють з погiршенням здоров'я 1хшх батькiв. Вiдчутнi втрати потенцiалу здоров'я населення Украши знижують якiснi характеристики прийдешшх поколiнь в цiлому.
На жаль, виражешсть цього феномену зростае саме в Укра1ш, де сформувалася нетипова структура смертностi: третина померлих - люди працездатного вiку, причому близько 80% з них - чоловши. МОЗ Укра1ни свiдчить, що за останш 10 роюв смертшсть дiтей дещо знизилася, людей похилого в^ - не змiнилася, жшок - збiльшилася у 1,5 раза, а чоловЫв зрiлого вiку - у 2 рази. Основною причиною передчасно1 смерт чоловiкiв залишаються хрошчш неiнфекцiйнi захворювання (ХН1З), особливо серцево-судинна та цереброваскулярна патологiя.
Очiкувати будь-яких позитивних змш у данiй ситуаци можливо лише за умов формування у суспiльствi «моди» на здоровий стиль поведшки. Адже загальновiдомо, що найнебезпечнiшi захворювання у розвинутих крашах пов'язанi з постiйними iндивiдуальними звичками, котрi у сукупностi часто i називають «стилем життя».
Вiрогiднiсть смертi укра1нських чоловiкiв у вщ вiд 15 до 60 роюв складае 384 особи на 1000, що е одним з найпрших показниюв серед цивiлiзованих кра1н свiту.
За тривалiстю життя украшщ посiдають 135 мiсце (серед 192 кра1н свiту). За даними ВООЗ з 62 роюв середньо1 тривалост життя сучасного укра1нця тiльки 55 роюв можна вважати термшом «здорового» юнування. Решта життя -це боротьба з хворобами.
Рiзниця мiж тривалiстю життя чоловiкiв i жiнок складае близько 15 роюв. Внаслщок цього явища Укра1на набула ганебного статусу «краши вдiв».
Вщзначаеться також збшьшення репродуктивних дисфункцш у чоловтв. З 1991 року саме попршення якост чоловiчих статевих клiтин вважаеться основною причиною безд^ност в украшських сiм'ях. Така тенденцiя здатна призвести до вельми небезпечних наслiдкiв. 1снують думки, що украшська нацiя вичерпала свiй демографiчний потенцiал i !й загрожуе неминуче виродження.
Сдина можливiсть попередити трапчний розвиток подiй - докоршна змiнена способу мислення сучасно! людини, формування у пересiчного громадянина вiрного уявлення про можливостi зберегти та змщнити свое здоров'я.
В цьому сена, навряд чи можна досягти певного устху шляхом заборон (куршня, вживання горiлчаних напо!в тощо), як деяю державнi чиновники. Першочерговим завданням мае стати пошук шляхiв, яю створять культ здорового способу життя у населення (особливо у молод^. В Укра1ш поки що немае традицш щодо мiцного здоров'я ^ вiдповiдного стилю поведiнки) як обов'язково! складово! життевого успiху. Зокрема, 58% чоловтв палять; 6,5 млн. украшщв працездатного вiку мають проблеми з алкоголем, кожний 8-й з них стае алкоголжом; близько 115 тис. молодих людей у вщ 14-29 роюв перебувають на облiку з приводу наркомана; лише 9% населення у тому чи шшому ступеш охопленi фiзичною культурою.
Основними причинами зростання захворюваност на думку багатьох фахiвцiв е: незадовiльний екологiчний стан навколишнього природного середовища, спричинений не лише Чорнобильською катастрофою, але й шшими чинниками забруднення земельних i водних ресурсiв, повiтряного басейну; попршення умов життя населення й незбалансовашсть харчування; низький рiвень послуг системи охорони здоров'я; незадовшьна розвиненiсть системи комунально-побутових послуг; недостатнiй рiвень загально! культури та поширення настанов здорового способу життя серед населення тощо.
За багатьма базовими показниками здоров'я населення хвороби системи кровооб^у займають провщш позицil в Укра1ш, а за багатьма з них вийшли на перше мiсце. Ниш серцево-судинш захворювання належать до найбшьш складних щодо лiкування та життево загрозливих.
За статистичними даними Мшютерства охорони здоров'я в Украlнi у 2003 рощ зареестровано понад 9,8 млн. людей з артерiальною гiпертензiею, що становить 24,3% дорослого населення. Однак все ще збер^аються певш розбiжностi мiж даними офiцiйноl статистики i результатами епiдемiологiчних дослiджень, яю показують, що частина хворих з тдвищеним артерiальним тиском в Укра1ш залишаеться не виявленою. За даними Украшсько! асоцiацil кардiологiв з профшактики та лiкування артерiальноl гiпертензil, середш рiвнi та поширенiсть артерiальноl гшертензи у жiнок (особливо молодого i середнього вiку) дещо меншi, шж у чоловiкiв. Зокрема, стандартизований за вшом показник поширеностi цього захворювання серед працездатного населення Украши становить 34,1%; при цьому серед чоловтв - 34,7%, серед жшок - 33,4%.
Це пов'язано зi специфжою головних чинниюв ризику виникнення серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань, яка зумовлюе !х бiльше поширення серед чоловiкiв:
- поведiнковi чинники, яю характеризують нездоровий спосiб життя (куршня, зловживання алкоголем, нерацiональне харчування, недостатня фiзична активнiсть);
- чинники, що оточують (психоемоцiйний стрес, антропогенш та шкiдливi для здоров'я чинники довюлля, на виробництвi i в побуи);
- бiологiчнi (рiвнi артерiального тиску, надлишкова маса тiла), що реалiзуються в процесi взаемоди генетичних особливостей оргашзму з поведiнковими чинниками i чинниками, що оточують.
Для суб'ективно1 оцiнки стану здоров'я населення використовуються вибiрковi обстеження загально1 захворюваност населення. У багатьох кра1нах св^ проводиться дослiдження стану здоров'я методом анкетування. Оцiнка здоров'я населення шляхом штерв'ювання дае можливiсть контролювати у динамщ рiвень захворюваностi, а також виявити ряд проблем, пов'язаних iз здоров'ям населення та обсягами необхщно1 медично1 допомоги. На основi мошторингу показникiв захворюваностi приймаються рiшення щодо надання населенню якюно1 допомоги.
Дослщження засвiдчують, що в Укрш'ш в цшому жiнки оцiнюють власний стан здоров'я прше, нiж чоловiки, i внаслiдок цього частiше звертаються за допомогою до л^вальних установ. Згщно з даними соцiологiчного опитування, проведеного Украшським iнститутом соцiальних дослiджень, кшьюсть негативних оцiнок стану здоров'я серед жшок перевищувала число позитивних, а у чоловЫв - навпаки. Зкрема, позитивно вщповши 40% жiнок та 60% чоловтв, при цьому лише 9% жшок та 18% чоловЫв повшстю задоволенi сво1м станом здоров'я. Незадоволеш частково або повнiстю станом власного здоров'я - вщповщно 56 i 38% респондентiв.
В ус часи здоров'я людини розглядалось як одна з найвищих цшностей суспшьства, що становить основу економiчного та духовного розвитку держави. Аналiз результаив соцiологiчних дослiджень показуе, що стан власного здоров'я члешв сiм'l були i залишаються найпрiоритетнiшими цiнностями серед життевих орiентирiв як чоловiкiв, так i жiнок. Це цiлком природно, оскiльки збереження i полiпшення здоров'я забезпечуе продовження активного працездатного перюду життя. Важливо, що значення здоров'я усвщомлюеться сьогоднi не лише населенням старших вжових груп, але й молодо Це свiдчить про позитивш тенденцil формування настанов здорового способу життя та самозбережувально1 поведiнки серед молодшо1 частини укра1нського населення.
Поширення багатьох хвороб мае виражений сощальний характер. Вони тшно пов'язанi з такими сощальними факторами, як житло, харчування, умови пращ, амейш стосунки, рухова актившсть тощо. Захворюванiсть населення на сощально-детермшоваш хвороби е не лише iндикатором погiршення ситуацil у сферi охорони здоров'я, вона вiдображае загальш умови життя та рiвень соцiально-економiчного розвитку держави. Проте, важливо пам'ятати, що
захворювашсть i смертшсть вщ цих причин е попереджувальною, тобто такою, яко! можна уникнути i якiй можливо запобшти за умови адекватних заходiв.
Саме це вщбуваеться у культурному осередку цивiлiзованих кра!н свiту. Найголовнiшою ознакою усшшно! та стильно! людини сьогодш е здоров'я та вiдмiнна фiзична форма. А «наймодшша» поведiнка серед культурно! та дшово! елiти - це позитивний споаб життя з обов'язковим вiдвiдуванням ф^нес-центрiв. В цьому сенсi, головне завдання держави - зробити здоровий споаб життя доступним для широких верств населення.
Висновки.
Проблема формування, змiцнення i збереження iндивiдуального здоров'я лишаеться актуальною i на сьогоднi. Для !! вирiшення застосовуються рiзнi пiдходи. При цьому особливе мюце для тдтримки i змiцнення здоров'я належить руховш активностi. Проте, при наявностi велико! кшькост публiкацiй про значимiсть фiзичних вправ для людини до сьогодш не мае ч^кого обгрунтування тишв i рiвнiв щоденно! рухово! активности необхiдних для пiдтримки функцiональних можливостей сумiсних з оптимальним станом здоров'я. Цьому питанню присвячеш лише окремi дослiдження зарубiжних i вiтчизняних авторiв. Разом з тим дана робота особливо актуальна. Це пов'язано зi специфжою сучасного життя i тенденщею маси населення до гiпокiнезi!, що в свою чергу приводить до зниження функцюнальних можливостей органiзму, появи надлишково! маси тiла, яка у сполученш з iншими негативними чинниками грае суттеву роль у рост захворюваноси.
У зв'язку з цим, для виявлення основних закономiрностей формування потреб у рухах суттево важливим е встановлення природного рiвня фiзичноl активностi, сумiсно! з оптимальним станом здоров'я. У тепершнш час визначеш фiзiологiчнi критерi! розподiлу осiб в групи з низькою, середньою i високою руховою актившстю. Оцiнка потреби в руховш активност та !! iндивiдуальних особливостей у чоловiкiв 18-25 роюв е актуальною.
Л1тература
1.Апанасенко Г.Л., Долженко Л.П. Рiвень здоров'я i фiзiологiчнi резерви органiзму //Теорiя i методика фiзичного виховання i спорту., 2007.-№1.-С17-21.
2.Апанасенко Г.Л., Попова Н.Г. Медицинская валеология. -К.:Здоров'я, 1998.-280с.
3.Бальсевич В.К. Концепция альтернативных форм организации физического воспитания детей и молодежи //Физическая культура, воспитание, образование, тренировка. - 1996. -№1. - С.23-25.
4.Благш О.Л., 1ващенко Л.Я., Георпева А.К. Взаемозв'язок рухово! активностi з показниками функцюнального стану органiзму. //Збiрник наукових праць 2-о! Мiжнародно! наук.,практ.конф. «Фiзична культура та здоровий споаб життя». - Винница, 1996. -С54-55.
5.Боднар 1.Р. Фiзичне виховання студенев з низьким рiвнем фiзично! пщготовленостк Автореф.дис^ канд..наук з ф.в. i с: 24.00.02-Луцьк, 2000.- 19с.
Стаття надшшла до редакцИ 5.04.2011
