CC BY
35ТРУДОВЕ ПРАВО
Конопельцева Олена Олександрiвна,
кандидатка юридичних наук, асистентка кафедри трудового права, Нацональний юридичний ун1верситет ¡мен'1 Ярослава Мудрого, УкраУна, м. Харш e-mail: Len.K@ukr.net ORCID 0000-0003-4610-9370
doi: 10.21564/2414-990x.149.199961
УДК 349.22:364.32-22:613
СТАН ЗДОРОВ'Я ПРАЦ1ВНИКА ЯК П1ДСТАВА РОЗ1РВАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ ЗА 1Н1Ц1АТИВОЮ РОБОТОДАВЦЯ
Розглянуто тдстави, за яких дозволяеться роботодавцю po3ipeamu трудовий договiр з пра-щвником, якщо буде встановлена невiдповiднiсть пращвника займанш mcadi або виконуванш роботi. Наголошено, що звыьнення з роботи пращвника допускаеться у разi виявленог невiдповiд-ностi внаслiдок стану здоров'я, що перешкоджае продовженню даног роботи за умови неможливо-стi переведення його на легшу роботу через вiдсутнiсть вакантного робочого мкця або вiдмови вгд переведення. Характерною особливктю при звыьненш пращвника через неналежний стан здоров'я е вiдсутнiсть його вини. Неможливкть виконання пращвником свогх трудових обов'язкк пов'язана зi станом здоров'я i не залежить вкд його волi та бажання, а отже, не може бути поставлена йому за провину. Доведено, що тимчасова втрата працездатностi не може розглядатися як тд-става для звыьнення пращвника з роботи.
Ключовi слова: звшьнення; стан здоров'я; неввдповвдтсть пращвника; переведення; легша робота; особа з швалвдтстю.
Конопельцева Е. А, кандидат юридических наук, ассистент кафедры трудового права, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.
e-mail: Len.K@ukr.net ; ORCID 0000-0003-4610-9370
Состояние здоровья работника как основание расторжения трудового договора по инициативе работодателя
Рассмотрены основания, при которых разрешается работодателю разорвать трудовой договор с работником, если будет установлено несоответствие работника занимаемой должности. Отмечается, что увольнение с работы работника допускается в случае выявленного несоответствия занимаемой должности или выполняемой работе вследствие состояния здоровья, которое
препятствуют продолжению данной работы при условии невозможности перевести его на легкую работу, в связи с отсутствием вакантного рабочего места или отказ работника от перевода. Характерной особенностью при увольнении работника через несоответствующее состояние здоровья является отсутствие вины. Невозможность выполнять работником свои трудовые обязанности связано с состоянием здоровья и не зависит от его воли и желания, и поэтому не может быть поставлена ему в вину. Доказано, что временная потеря трудоспособности не может рассматриваться как основание для увольнения работника с работы.
Ключевые слова: увольнение; состояние здоровья; несоответствие работника; перевод; легкая работа; лицо с инвалидностью.
Вступ. Право на працю е невщ'емним правом людини, а держава вщповЬ дальною щодо реалiзацГí цього права. У ст. 43 Конституцп УкраТни закршлено, що кожен мае право на працю, що включае в ^6í можливкть заробляти ^6í на життя працею, яку вш вшьно ^6í обирае або на яку погоджуеться. Право на працю пов'язане з добровольным вибором роду дiяльностi, мкця роботи i свободою пращ. Реалiзацiя особою здатност до пращ здшснюеться шляхом укладення трудового договору. Але роботодавець може з власноТ шщативи розiрвати трудовий договiр, укладений на невизначений строк, якщо протипо-казання стану здоров'я виявлеш шсля його укладення.
На практищ звшьнення пращвниюв через невщповщшсть займанш посадi або виконуванш робот за станом здоров'я е найбшьш сшрною категорiею справ, якщо взагалi брати до уваги, що лише невелика частина пращвниюв зверта-еться до суду за захистом свого порушеного права. Судова практика визнае правомiрним припинення трудових правовщносин за вказаною пiдставою, якщо суд установить, що ця процедура проведена на пiдставi фактичних даних, яы шдтверджують, що працiвник не в змозi виконувати покладенi обов'язки через неналежний стан здоров'я i при цьому його неможливо перевести (за згодою) на шшу роботу.
Однак на практищ вважаеться допустимим звшьняти пращвника через невщповщшсть займанш посадi або виконуванш робот не тшьки у разi його вщмови вiд переведення, а й за браком вакантного робочого мюця (посади), на яке вш мiг би бути переведений.
ÁHanÍ3 остантх дослiджень i публжацт. Дослвдження питання розЬ рванням трудового договору з шщативи роботодавця завжди було у центрi уваги вчених-правознавщв. Рiзнi аспекти правового регулювання пщстав звiльнення працiвникiв дослщжували такi вченi, як М. Г. Александров (M. H. Aleksandrov), М. Й. Бару (M. Y. Baru), В. В. Жернаков (V. V. Zhernakov), Л. I. Лазор (L. I. Lazor), Р. З. Лiвшиць (R. Z. Livshyts), В. I. Прокопенко (V. I. Prokopenko), О. I. Процевський (O. I. Protsevkyi), В. Г. Ротань (V. H. Rotan), З. К. Симорот (Z. K. Symorot), О. В. Смирнов (O. V. Smyrnov), Н. М. Хуторян (N. M. Khutorian), О. М. Ярошенко (O. M. Yaroshenko) та ш. Питанню розiрвання трудового договору з шщативи роботодавця за станом здоров'я було присвячено пращ П. А. Бущенка (P. A. Bushenko), Н. М. Вапняр-чук (N. M. Vapniarchuk), В. Ф. Пузирного (V. F. Puzyrnyi). Теоретична розробка
проблем, пов'язаних з роз!рванням трудового договору з шщативи власника за станом здоров'я, тривае й надаль
Мета i завдання дослiдження - комплексний аналiз основних причин розiрвання трудового договору, що дозволяють звiльнення працiвника за станом здоров'я.
Виклад основного матерiалу. Одшею з шдстав розiрвання трудового договору за шщативою власника або уповноваженого ним органу е виявлення неввдповщност пращвника займанш посадi або виконуванiй робот внаслщок стану здоров'я, що перешкоджають продовженню дано1 роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП Украши). Невщповщшсть працiвника займанiй посадi або виконуванш робот внаслщок стану здоров'я - це встановлений та шдтверджений юридич-ний факт, що унеможливлюе продовження виконання роботи пращвником за певною спецiальнiстю, квалiфiкацiею, посадою.
Слушно з цього приводу зауважив М. Г. Александров (M. H. Aleksandrov), що непридатшсть пращвника для виконання роботи в контекст невщповщност пращвника займанш або виконуванш робот внаслщок стану здоров'я необхщно розумгги як наявшсть таких обставин, що взагалi або в даний момент не можуть бути критерiем для визнання провини пращвника [1, с. 211].
Тако1 позицп дотримуеться П. А. Бущенко, наголошуючи, що для п. 2 ст. 40 КЗпП Украши слщ встановлювати прямий причинний зв'язок мiж результатами роботи та станом здоров'я, що повинен не тльки виключати всi iншi причини неякiсного виконання роботи, але й сввдчити про те, що нена-лежний стан здоров'я пращвника перешкоджае продовженню дано1 роботи. Невiдповiднiсть даного працiвника е об'ективною нездатнiстю його належним чином виконувати доручену роботу. Оскшьки звшьнення вiдповiдно до п. 2 ст. 40 КЗпП Украши може мати мкце лише у випадках недостатнього стану здоров'я пращвника, то у дiях пращвника немае його вини. Вщсутшсть вини у пращвника у даному разi е характерною особливктю при звшьненш за п. 2 ст. 40 КЗпП Украши [2, с. 114].
Виявлена неввдповвдшсть пращвника займанш посадi або виконуванш робот за станом здоров'я полягае в тому, що: 1) пращвник не може виконувати сво1 трудовi обов'язки через стан здоров'я (тобто вщсутня суб'ективна сторона дисциплшарного проступку); 2) виявлення загальних захворювань, як е про-типоказанням для продовження трудово!" дiяльностi; 3) внаслiдок погiршення стану здоров'я пращвника виконання трудових обов'язюв створюе небезпеку для членiв трудового колективу або громадян, що перебувають у контакт з ним.
О. М. Ярошенко (O. M. Yaroshenko) виокремлюе основш причини, за наявност яких звiльнення за станом здоров'я можливе: 1) в штересах охорони здоров'я пращвника: а) якщо продовження роботи загрожуе його здоров'ю i життю, навггь якщо пращвник i виконуе покладеш на нього трудовi обов'язки; б) якщо за станом здоров'я пращвник не може належним чином виконувати сво1 трудовi обов'язки i потребуе бшьш легко1 роботи зпдно з медичним висновком; 2) в штересах охорони здоров'я населення (наприклад, якщо пращвник сфери
обслуговування шсля чергового медичного огляду визнаний бацилоносieм). У цьому pa3i мае мати мкце стшке зниження працездатност [3, с. 409].
Невщповвдшсть пращвника займанш посадi або виконуванш роботу що здiйснюеться в штересах охорони населення i мае мюце при звiльненнi пра-щвниюв (наприклад, дитячих установ, харчово'1 промисловосп, громадського харчування, транспорту), можливе за умови загрози населенню. Роботодавець при виявленш невiдповiдностi працiвника займанiй посадi або виконуванiй роботi, що е наслщком стану здоров'я та перешкоджае ÏT продовженню, повинен довести стшку втрату працездатностi працiвника.
На думку М. Й. Бару (M. Y. Baru), стан здоров'я пращвника може бути причиною розiрвання трудового договору в разi виявлено'1 невiдповiдностi лише тод^ коли настало стiйке (часткове або повне) зниження працездатносп, яка перешкоджае виконанню трудових обов'язкiв. Звшьнення за невщповщшстю можливе також у випадку, коли працiвниковi за висновком лшаря конкретна робота протипоказана, хоч вш i справляеться зi сво1ми трудовими обов'язками [4, с. 63].
Отже, зi змiсту п. 2 ст. 40 КЗпП Украши випливае, що одшею з причин тако'1 невiдповiдностi е стан здоров'я пращвника. Така причина е об'ективною, тобто такою, що не залежить вщ бажання та волi працiвника виконувати сво'1 трудовi обов'язки, а тому не може бути поставлена йому за провину.
Неввдповщшсть пращвника за станом здоров'я повинна шдтверджуватися медичним висновком, який слвд розглядати як шдставу для змши трудових правоввдносин.
Так, наприклад, ч. 1 ст. 170 КЗпП Украши формулюе iмперативне правило про обов'язки власника переводити пращвниюв на iншу, легшу роботу вщпо-вiдно до медичного висновку: при втрат працездатностi, у зв'язку з калщтвом або iншими ушкодженнями здоров'я, отриманими на виробництвi; при про-фесiйних захворюваннях, захворюваннi туберкульозом i при загальних тяжких захворюваннях.
Законодавство не розкривае поняття «легша робота». Вона визначаеться такою у кожному конкретному випадку, а ïï виконання сшввщноситься з фiзi-олопчними й психолопчними можливостями працiвника виконувати роботу належним чином. Коли ж вш переводиться на легшу роботу, по-перше, ця робота мае бути безпечною, яку пращвник зможе виконувати без шкоди для свого здоров'я, по-друге, вш здатен виконувати ÏT внаслщок професiйних знань i вмiнь, по-трете, робота не повинна надалi попршувати його стан здоров'я. Легша робота охоплюе двi ознаки: а) одночасно вона мае бути легшою за попередню (тобто працiвник може ïï легко, швидко i якiсно виконувати); б) вона повинна виключати вплив несприятливих виробничих чинниюв, якi можуть позначитися на здоров''1 працiвника.
На нашу думку, дощльно у ч. 1 ст. 170 КЗпП Украши поняття «легша робота» замшити на таку правову конструкщю, як «робота, що вщповвдае мож-ливостям пращвника виконувати ÏÏ без шкоди для його здоров'я».
Зпдно з медичним висновком власник або уповноважений ним орган повинен перевести таких осiб за ïx згодою на таку роботу тимчасово або ж без обмеження строку. Такий специфiчний вид переведень у системi охорони пращ встановлюеться з метою захисту здоров'я i збереження працездатност людини у випадках, коли вона тимчасово або постшно не в змозi виконувати роботу, на яку приймалась, але може без шкоди для свого здоров'я виконувати шшу легшу роботу. Таке переведення пращвника можливе за наявност умов, в основi яких може бути як медичне, так i правове шдГрунтя.
Обов'язковою умовою такого переведення на шшу роботу мае бути згода пращвника. Така вимога щлком вщповщае ст. 43 Конституцп Украши, що забо-роняе використання примусово1 пращ, оскшьки особа не повинна переводитися на легшу роботу проти ïï воль
У разi вщмови пращвника ввд переведення або ввдсутност на даному шд-приемствi роботи, яку вш мы би виконувати без шкоди для свого здоров'я, влас-ник або уповноважений ним орган у встановленому порядку може порушити питання його звшьнення у зв'язку з виявленою невщповщшстю займанш посадi або виконуванш робот внаслщок стану здоров'я, що перешкоджае продовженню дано1 роботи (п. 2 ст. 40 КЗпП Украши). Таке звшьнення допускаеться у тих виняткових випадках, коли у власника або уповноваженого ним органу дшсно немае можливост перевести пращвника за його згодою на шшу роботу зпдно з медичним висновком.
Норми про переведення пращвнишв на легшу роботу через попршення стану ix здоров'я кнували в законодавствi Украши i рашше. Так, ввдповвдно до п. 11 1нструкцп НКП СРСР «О порядке перевода на другую роботу в связи с понижением трудоспособности» ввд 18 грудня 1929 р. № 385 [5] у разi якщо пращвник не виконуе належним чином свою звичайну роботу внаслщок понижено!" працездатноси, встановленоТ медичним висновком, господарському органу надавалося право перевести його на шшу постшну роботу. А п. 13 ще1 1нструкцп передбачав, що за браком на цей момент постшно'1 роботи, на яку пращвник м^ би бути переведений, вш залишався на попередньому мкщ роботи аж до надання шшого. Звшьнення такого пращвника допускалося лише у разi його ввдмови ввд переведення на шшу постшну роботу.
Оскшьки звшьнення на пiдставi п. 2 ст. 40 КЗпП Украши належить до випадюв розiрвання трудового договору з шщативи роботодавця або уповноваженого ним органу, воно допускаеться лише за наявност попередньо1 згоди первинноТ профспшково1 оргашзацп, членом яко1 е працiвник.
Вщповщно до ст. 43 КЗпП Украши, якщо пращвник е членом профспшки, роботодавець мае звернутись до виборного органу первинноТ профспшково1 оргашзацп для отримання попередньо1 згоди первинноТ профспшково1 оргашзацп, членом яко1 е пращвник. У поданш мають бути зазначеш факти виявлено1 невiдповiдностi пращвника займанш посадi чи виконуванiй робот внаслщок стану здоров'я, що повинш бути шдтверджеш медичним висновком та письмо-
вою вщмовою вщ переведення на шшу роботу чи посаду, або ж неможливост його подальшого працевлаштування на пщприемствь
Для правильного застосування дано'1 норми важливо зрозум^и сшввщ-ношення припису ч. 2 ст. 40 КЗпП Украши, що допускае звыьнення за щею пщставою лише в разi неможливостi переведення пращвника на шшу роботу, i ст. 170 КЗпП Украши, що ставить в обов'язок власниковi перевести особу, яка потребуе надання легшо'1 роботи, за ïï згодою на таку роботу вщповщно до медичного висновку тимчасово або на обмежений строк. Стаття 170 КЗпП Украши виключае можливкть звшьнення працюючого у зв'язку з невщповщ-шстю займанш посадi внаслщок стану здоров'я, що перешкоджае продовженню роботи, якщо той згоден перейти на легшу роботу, яку власник зобов'язаний запропонувати згщно з медичним висновком. Однак на практищ вважаеться допустимим звшьнювати пращвника через невщповщшсть займанш посадi або виконуванш робот не тiльки у разi його вiдмови вiд переведення, а й за браком вакантного робочого мюця (посади), на яке такий пращвник мп4 би бути переведений.
Виршенням вказано'1 ситуацй' повинно стати внесення змш до ч. 2 ст. 40 КЗпП Украши, яю б передбачали розiрвання трудового договору з шщативи власника або уповноваженого ним органу внаслщок стану здоров'я, що перешкоджае продовженню дано'1 роботи, за умови вщмови працiвника вщ переве-дення на легшу роботу.
Не може бути шдставою для звшьнення за п. 2 ст. 40 КЗпП Украши досяг-нення пращвником пенсiйного вiку або швалщшсть. Адже в ч. 3 ст. 17 Закону Украши «Про основи сощально'1 захищеност осiб з швалщшстю в УкраШ» вiд 21 березня 1991 р. №875-Х11 [6] йдеться про заборону звшьнення за шщативою адмiнiстрацiï з мотивiв швалвдносп, за винятком випадкiв, коли за висновком медико-сощально'1 експертизи стан здоров'я пращвника перешкоджае вико-нанню професшних обов'язкiв, загрожуе здоров'ю i безпещ працi iнших осiб, або продовженню трудово'1 дiяльностi чи змiна ïï характеру загрожуе попршенню здоров'я осiб з iнвалiднiстю.
Згiдно зi ст. 24 Конституцп Укра'1ни громадяни мають рiвнi конституцiйнi права та свободи i е рiвними перед законом. Наведет положення конкретизо-ванi в чинному законодавствь Зокрема, ст. 2 КЗпП Украши забезпечуе рiвнiсть трудових прав усiх громадян незалежно вщ походження, соцiального й майно-вого становища, расово'1 й нацiональноï належноси, статтi, мови, полiтичних поглядiв, релтйних переконань, роду й характеру занять, мюця проживання та iнших обставин.
Особи з швалщшстю незалежно вщ того, втратили вони працездатнiсть чи зберегли ïï, користуються в Укра1Ш правом на працю нарiвнi з усiма працездат-ними громадянами держави. Це право е природним i не може обмежуватися станом здоров'я. Праця осiб зi сталими вадами здоров'я регламентуеться такими мiжнародними актами, як Рекомендащя МОП № 99 щодо переквалiфiкацiï швалвдв (1955) [7], Конвенщя МОП № 159 про професшну реабiлiтацiю
i зайнятсть швалщв (ратифшована Законом Украши № 624 - IV вщ 6 березня 2003 р.) [8], Рекомендащя МОП № 168 щодо професшно1 реабiлiтацiï i працев-лаштування iнвалiдiв (1983) [9].
Наявшсть у особи iнвалiдностi не може бути шдставою для звшьнення через неввдповвдшсть працiвника займанiй посадi або виконуванiй роботi за станом здоров'я, якщо щ факти не впливають на яюсть останньо1 i не е небез-печними для пращвника й оточуючих. Звшьнення особи з швалвдшстю допускаеться лише за умови, що мiж швалвдшстю та роботою, що виконувалась з урахуванням трудово1 функцп, встановлено причинний зв'язок. Часткова втрата працездатност не може бути шдставою для звшьнення пращвника за п. 2 ст. 40 КЗпП Украши, якщо вш виконуе сво1 трудовi обов'язки без шкоди для свого здоров'я.
Н. М. Биба (N. M. Byba) зазначае, що звшьнення за станом здоров'я мож-ливе у двох випадках: в штересах охорони здоров'я пращвника i в штересах охорони здоров'я населення. У першому звшьнення вщбуваеться якщо: а) продовження роботи загрожуе здоров'ю i життю працюючого, навпь за умови, коли вш виконуе покладеш на нього трудовi обов'язки належним чином; б) за станом здоров'я пращвник не в змозi як слщ виконувати сво1 трудовi обов'язки й потребуе надання легшо1 роботи зпдно з медичним висновком. Ц шдстави, що свщчать про таку невщповвдшсть, стосуються пращвника, який вщповщно до законодавства повинен перюдично проходити медичш огляди. Ними можуть бути й висновок медично1 установи (медично1 комiсiï), що ввдповщна робота йому протипоказана за станом здоров'я, або наявшсть у особи з швалщшстю рекомендацп медико-сощально1 експертно1 комiсiï на виконання шшо'1 роботи нiж та, яку вш виконуе, або взагалi немае рекомендацп МСЕК щодо виконання ще1 роботи [10, с. 160-161].
Проходження працiвником медичного огляду регламентовано статтями 169 i 191 КЗпП Украши та нормативними актами, що регулюють мехашзм прове-дення таких оглядiв. Серед таких акпв Закони Украши «Про охорону пращ»
[11], «Про забезпечення саштарного та епiдемiчного благополуччя населення»
[12], Основи законодавства Украши про охорону здоров'я [13] та Порядок проведення медичних оглядiв пращвниюв певних категорш [14] та ш.
В УкраТш з 2007 р. дiе Порядок проведення медичних оглядiв працiвникiв певних категорiй, затверджений наказом МОЗ Украши вщ 21 травня 2007 р., № 246 [14]. Цим наказом було визначено шляхи реалiзацiï державно1 полггики у сферi запобiгання профзахворюванням, передбачено умови для врегулювання вщносин мiж роботодавцями, пращвниками й закладами охорони здоров'я; а також щеться про шдвищення вiдповiдальностi роботодавцiв i працiвникiв за збереження здоров'я, а медпращвнишв - за повноту i яюсть медоглядiв.
Окрiм загального меxанiзму проведення медичних оглядiв iснуе ще спе-щальний порядок ïx проходження, передбачений для окремо1 категорй' осiб: а) пращвнишв морського, рiчкового флоту й рибного господарства; б) авiа-цiйного персоналу цившьно! авiацiï УкраТни; в) кандидапв у водй' та водй'в
транспортних засобiв; г) з швалщшстю для встановлення групи швалщносп, що дозволяе працювати з урахуванням програми ïx реабттацп.
Установлення стану швалщност пращвника медико-сощальною експерти-зою е юридичним фактом, що забезпечуе право працювати на пщприемствах, установах, оргашзащях, а також займатися пщприемницькою та шшою трудовою дiяльнiстю з урахуванням шдивщуальних програм реабттацп (ч. 1 ст. 17 Закону Украши «Про основи сощально'1 захищеност осiб з iнвалiднiстю в УкрашЬ» [6]).
Медико-соцiальна експертиза проводиться з метою виявлення ступеня обмеження життедiяльностi, причини, часу настання, групи швалщносп, а також компенсаторно-адаптацшних можливостей особи, реалiзацiя яких сприяе медич-нш, псиxолого-педагогiчнiй, професiйнiй, трудовiй, фiзкультурно-спортивнiй, фiзичнiй, соцiальнiй та псиxологiчнiй реабiлiтацiï.
Слщ вiдмiтити, що медико-соцiальна експертиза проводиться шсля пов-ного медичного обстеження, проведення необхщних дослiджень, оцiнювання сощальних потреб особи з iнвалiднiстю, визначення клшшо-функщонального дiагнозу, професiйного, трудового прогнозу, одержання результата вiдповiдного лiкування, реабШтацп за наявностi даних, що шдтверджують стiйке порушення функцiй органiзму, обумовлених захворюваннями, наслщками травм чи вродже-ними вадами, якi спричиняють обмеження життедiяльностi [15].
Рiшення про швалщшсть Грунтуеться на оцiнцi комплексу клшшо-функщо-нальних, соцiально-педагогiчниx, соцiально-побутовиx i професшних чинникiв. При цьому враховуеться характер захворювання, ступшь виваженостi поруше-них функцш органiзму, в тому числ тих, що значно впливають на професш, ефективнiсть лiкування, реабiлiтацiйниx заxодiв, стан компенсаторно-адап-тацiйниx можливостей оргашзму, клiнiчний i трудовий прогноз, здатшсть до соцiальноï адаптацй", потреба в рiзниx видах реабiлiтацiï й сощально1 допомоги, особистостi установки, конкретнi умови i змкт працi, освiта й професшна пiд-готовка, вiк, необхщшсть i можливiсть працевлаштування тощо [16, с. 12].
Залежно вщ ступеня, виду захворювання та групи швалщносп утворюються МСЕК профшю: а) загального i б) спецiалiзованого. До складу комiсiï входить не менше трьох лiкарiв за спецiальностями, перелiк яких затверджуеться МОЗ з урахуванням профшю комiсiï, а також спецiалiст з реабЫтацп, лiкар-псиxолог або психолог [15].
Комiсiя своечасно проводить огляд осiб, якi звертаються для встановлення швалщноси, за мiсцем ïx проживання або лшування. Голова лшарсько-кон-сультативно'1 комiсiï лiкувально-профiлактичного закладу охорони здоров'я представляе хворого, що досяг повнолггтя, потершлого вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, який направляеться на комiсiю вперше, документи ще'1 особи у разi заочного проведення медико-соцiальноï експертизи. Для виршення соцiальниx питань i створення з урахуванням ступеня втрати життедiяльностi та професп потерпiлого спецiальниx умов для виконання роботи запрошуеться представник власника пщприемства, установи
та оргашзацп, де працюе хворий, що досяг повнолтя, потерпший вщ нещас-ного випадку на виробнищв та професiйного захворювання, або представник уповноваженого ним органу та профспшкового ком^ету.
Комiсiя видае особ^ яку визнано особою з швалвдшстю або стосовно яко'1 встановлено факт втрати професшно'1 працездатностi, довiдку та шдивщуальну програму реабiлiтацiï i надсилае у триденний строк виписку з акта огляду ком^ сп органов^ в якому особа з швалщшстю перебувае на облiку як отримувач пенсп чи державно'1 соцiальноï допомоги (щомюячного грошового утримання). Копiя шдиввдуально1 програми реабiлiтацiï надсилаеться лжувально-профЬ лактичному закладовi i органовi працi та сощального захисту населення за мюцем проживання особи з iнвалiднiстю, а також поввдомлення щодо групи швалвдност та ÏT причини, а у разi встановлення ступеня втрати професшно'1 працездатностi - витяг з акта огляду комiсiï про результати визначення ступеня стшко'1 втрати професiйноï працездатност у вiдсоткаx та потреби у додаткових видах допомоги за мюцем роботи.
Слвд зазначити, що Пленум Верховного Суду Украши «Про практику розгляду судами трудових спорiв» № 9 вщ 6 листопада 1992 р. вказуе, що при розглядi справ про звшьнення пращвника у випадку виявлено'1 невщповщност займанш посадi або виконуванш робот, внаслщок стану здоров'я суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому раз^ якщо вста-новить, що воно проведене на пiдставi фактичних даних, як шдтверджують, що внаслвдок стану здоров'я (стiйкого зниження працездатност) виконання працiвником покладених на нього трудових обов'язшв протипоказано або е небезпечним для члешв трудового колективу чи громадян, яких вш обслуговуе, а переведення за його згодою на шшу роботу е неможливим.
Висновки. Проведений аналiз дозволяе дшти до висновку, що одшею з причин неввдповщност е стан здоров'я пращвника (п. 2 ст. 40 КЗпП Украши). Така причина е об'ективною, тобто такою, що не залежить вщ бажання та волi пращвника виконувати сво'1 трудовi обов'язки, а тому не може бути поставлена йому за провину.
Частина 1 ст. 170 КЗпП Украши передбачила iмперативне правило про обов'язки власника переводити пращвниюв на шшу, легшу роботу вщповщно до медичного висновку. Проте, законодавство не розкривае поняття «легша робота». На нашу думку, при переведеш пращвника на легшу роботу, по-перше, ця робота мае бути безпечною, яку пращвник зможе виконувати без шкоди для свого здоров'я, по-друге, вш здатен виконувати ïï внаслщок професшних знань i вмшь, по-трете, робота не повинна надалi попршувати його стан здоров'я. Легша робота мае охоплювати двi ознаки: а) одночасно вона мае бути легшою за попередню (тобто пращвник може ïï легко, швидко i яшсно виконувати); б) вона повинна виключати вплив несприятливих виробничих чиннишв, яш можуть позначитися на здоров''1 пращвника.
Виршенням зазначено'1 ситуацп, мае стати внесення змш у ч.1 ст. 170 КЗпП Украши. Пропонуемо, поняття «легша робота» замшити на таку правову кон-
струкщю, як «робота, що вщповщае можливостям пращвника виконувати ïï без шкоди для його здоров'я».
Якщо зпдно з медичним висновком пращвник потребуе переведення на легшу роботу, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний перевести таких осiб за ïx згодою тимчасово або ж без обмеження строку. Обов'язковою умовою такого переведення мае бути згода пращвника. Така вимога щлком вщповщае ст. 43 Конституцп Украши, що забороняе використання примусово'1 пращ, осюльки особа не повинна переводитися на легшу роботу проти ïï воль
На наш погляд, доречним е внесення змш до ч. 2 ст. 40 КЗпП Украши, яы б передбачали розiрвання трудового договору з шщативи власника або уповно-важеного ним органу внаслщок стану здоров'я, що перешкоджае продовженню дано'1 роботи, за умови вщмови пращвника вщ переведення на легшу роботу.
Наявшсть швалщност у пращвника не може бути шдставою для звшьнення через невщповщшсть пращвника займанш посадi або виконуванш робой за станом здоров'я лише за умови, що щ факти не впливають на яюсть останньо'1 i не становлять небезпеку для здоров'я пращвника й оточуючих. Звшьнення особи з швалщшстю допускаеться лише у тому раз^ коли мiж швалщшстю i виконуваною роботою встановлено причинний зв'язок.
Список лггератури
1. Александров Н. Г. Советское трудовое право. Москва : Госюриздат, 1963. 414 с.
2. Бущенко П. А. К вопросу об увольнении работника в связи с установлением несоответствия его выполняемой работе или занимаемой должности. Теоретичш та практичш проблемы реалгза-ци прав людини у сфер1 пращ i сощального забезпечення : тези допов. та наук. поввдомлен. учасн. II М1жнар. наук.-практ. конф. (м. Харюв, 8-9 жовт. 2010 р.). Харюв : Нац. юрид. акад. Украши 1м. Я. Мудрого, 2010. С. 112-115.
3. Прилипко С. М., Ярошенко О. М. Трудове право Украши : тдручник. 2-ге вид., переробл. i допов. Харюв : Ф1НН, 2011. 800 с.
4. Основи радянського трудового законодавства / за заг. ред. М. Й. Бару Ктв : Вища шк., 1974. 168 с.
5. О порядке перевода на другую роботу в связи с понижением трудоспособности : инструкция НКТ СССР от 18.12.1929 г. № 385. Сборник законодательных актов о труде. Москва, 1961. С. 101.
6. Про основи сощально1 захищеносп ос1б з швалщшстю в Укра'М : Закон Украши ввд 21.03.1991 р. № 875-XII. Вiдомостi Верховно1 Ради УРСР. 1991. № 21. Ст. 252.
7. О переквалификации инвалидов : рекомендация МОТ от 01.06.1955 г. № 99. Мiжнародне законодавство про охорону пращ : конвенцп та рекомендацп МОП : у 3-х т. Ктв : Основа, 1997. Т. 2. С. 254-262.
8. Про реабттащю ос1б з швалщшстю в Украш : Закон Украши ввд 06.10. 2005 р. № 2961-IV. Вiдомостi Верховно1 Ради Украти. 2006. № 2/2-3. Ст. 36.
9. Щодо професшно1 реабттацп i працевлаштування швалщв : рекомендацп МОП ввд 20.06.1983 р. № 168. URL: http://zakon.rada.gov.ua.cgibinlawsmain.cgi?nreg=993 091.
10. Биба Н. М. Правове регулювання трудових ввдносин з швалвдами : дис. ... канд. юрид. наук. Харюв : б. в., 2011. 194 с.
11. Про охорону пращ : Закон Украши ввд 14.10.1992 р. № 2694-ХП. Вiдомостi Верховног Ради Украти. 1992. № 49. Ст. 668.
12. Про забезпечення саштарного та епвдем1чного благополуччя населення : Закон Украши ввд 24.02.1994 р. № 4004-ХП. Вiдомостi Верховно1 Ради Укрални. 1994. № 27. Ст. 218.
13. Основи законодавства Украши про охорону здоров'я : Закон Украши ввд 19.11.1992 р. № 2801-Х11. В1домост1 Верховног Ради Украти. 1993. № 4. Ст. 19.
14. Порядок проведення медичних огляд1в пращвниюв певних категорш : затв. Наказом Мшстерства охорони здоров'я Украши ввд 21.05.2007 р. № 246. Офщшний Вкник Украти. 2007. № 55. Ст. 2241.
15. Положення про медико-сощальну експертизу : затв. постановою Кабшету М1шстр1в Украши ввд 03.12.2009 р. № 1317. Офщшний вгсник Украти. 2009. № 95. Ст. 3265.
16. Синчук С. М. Стшка непрацездаттсть в систем! сощальних ризиюв: правов1 аспекти. Трудове право Украти. 2006. № 1. С. 13-17.
References
1. Aleksandrov, N.H. (1963). Sovetskoe trudovoe pravo. Moscow: Hosiuryzdat [in Russian].
2. Bushchenko, P.A. (2010). K voprosu ob uvol'nenii rabotnika v svjazi s ustanovleniem nesootvetstvija ego vypolnjaemoj rabote ili zanimaemoj dolzhnosti. Teoretychni ta praktychni problemy realizatsii prav liudyny u sferi pratsi i sotsialnoho zabezpechennia: tezy dopov. ta nauk. povidomlen. uchasn. II Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (Kharkiv, 8-9 zhovt. 2010 r.). Kharkiv: Nats. yuryd. akad. Ukrainy im. Ya. Mudroho, 112-115 [in Russian].
3. Prylypko, S.M., Yaroshenko, O.M. (2011). Trudove pravo Ukrainy Kharkiv: FINN [in Ukrainian].
4. Baru, M.I. (Ed.). (1974). Osnovy radianskoho trudovoho zakonodavstva. Kyiv: Vyshcha shk. [in Ukrainian].
5. O porjadke perevoda na druguju robotu v svjazi s ponizheniem trudosposobnosti: instrukcija NKT SSSR ot 18.12.1929 g. № 385. (1961). Sbornik zakonodatel'nyh aktov o trude. Moscow, 101 [in Russian].
6. Pro osnovy sotsialnoi zakhyshchenosti osib z invalidnistiu v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 21.03.1991 r. № 875-XII. (1991). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR, 21, art. 252.
7. O perekvalyfykatsyy ynvalydov: rekomendatsyia MOT ot 01.06.1955 h. № 99. (Vols. 1-3); Vol. 2: Mizhnarodne zakonodavstvo pro okhoronu pratsi: konventsii ta rekomendatsii MOP. (1997). Kyiv: Osnova, 254-262 [in Ukrainian].
8. Pro reabilitatsiiu osib z invalidnistiu v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 06.10.2005 r. № 2961-IV. (2006). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 2/2-3, art. 36.
9. 9. Shchodo profesiinoi reabilitatsii i pratsevlashtuvannia invalidiv: rekomendatsii MOP vid 20.06.1983 r. № 168. URL: http://zakon.rada.gov.ua.cgibinlawsmain.cgi?nreg=993 091.
10. Byba, N.M. (2011). Pravove rehuliuvannia trudovykh vidnosyn z invalidamy. Candidate's thesis. Kharkiv: b. v.
11. Pro okhoronu pratsi: Zakon Ukrainy vid 14.10.1992 r. № 2694-XII. (1992). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 49, art. 668.
12. Pro zabezpechennia sanitarnoho ta epidemichnoho blahopoluchchia naselennia: Zakon Ukrainy vid 24.02.1994 r. № 4004-XII. (1994). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 27, art. 218.
13. Osnovy zakonodavstva Ukrainy pro okhoronu zdorovia: Zakon Ukrainy vid 19.11.1992 r. № 2801-XII. (1993). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 4, art. 19.
14. Poriadok provedennia medychnykh ohliadiv pratsivnykiv pevnykh katehorii: zatv. Nakazom Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 21.05.2007 r. № 246. (2007). Ofitsijnyj visnyk Ukrainy -Official Gazette of Ukraine, 55, art. 2241.
15. Polozhennia pro medyko-sotsialnu ekspertyzu: zatv. postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 03.12.2009 r. № 1317. (2009). Ofitsijnyj visnyk Ukrainy - Official Gazette of Ukraine, 95, art. 3265.
16. Synchuk, S.M. (2006). Stiika nepratsezdatnist v systemi sotsialnykh ryzykiv: pravovi aspekty. Trudove pravo Ukrainy, 1, 13-17 [in Ukrainian].
Konopeltseva О. O, PhD in Law, Assistant Lecturer of the Department of Labor Law, YaroslavMudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv. e-mail: Len.K@ukr.net ; ORCID 0000-0003-4610-9370
Employee's state of health as a reason for termination of an employment contract at the initiative of the employer
The grounds on which the employer is allowed to terminate the employment contract with the employee are considered if the employee's inconsistency with the position or job is established. It is emphasized that dismissal of an employee is allowed in case of a discrepancy due to a state of health, which hinders the continuation of this work, if it is impossible to transfer him to an easier job due to the absence of a vacant job or refusal to transfer. A characteristic feature of dismissing an employee due to poor health is the lack of guilt. The inability of the employee to perform his or her work duties is linked to the state of health and does not depend on his will and desire, and therefore cannot be blamed on him. The article proves that temporary disability cannot be considered as a reason to dismiss a worker.
According to the medical report, the owner or his authorized body must transfer such persons with their consent to such work temporarily or without a time limit. Such transfer of an employee is possible under the conditions on which both medical and legal basis can be.
In the case of refusal of the employee to transfer or absence at the enterprise of work that he could perform without harm to his health, the owner or his authorized body may raise the issue of his dismissal in due course due to the found inconsistency of the occupied position or performed work due to a state of health that impedes the continuation of this work (paragraph 2 of Article 40 of the Labor Code of Ukraine). Such dismissal shall be allowed in the exceptional cases where the owner or his authorized body really does not have the opportunity to transfer the employee upon his or her consent to another job according to a medical report.
Keywords: release; state of health; inconsistency of employee; transfer; easier work; person with a disability
Рекомендоване цитування: Конопельцева О. О. Стан здоров'я пращвника як тдстава розь рвання трудового договору за Мщативою роботодавця. Проблеми законностк 2020. Вип. 149. С. 80-91. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.149.199961.
Suggested Citation: Konopeltseva, О. O. (2020). Stan zdorov'ia pratsivnyka yak pidstava rozirvannia trudovoho dohovoru za initsiatyvoiu robotodavtsia [Employee's state of health as a reason for termination of an employment contract at the initiative of the employer]. Problemy zakonnosti -Problems of Legality, issue 149, 80-91. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.149.199961 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегй 01.04.2020 р.
