CC BY
13
• остаточна вiдповiдальнiсть за дотримання банком нормативних вимог покла-даеться на спостережну раду та правлiння банку. Вони повинш затвердити та контролювати виконання вiдповiдних внутрiшнiх положень та правил;
• управлшня юридичним ризиком мае бути вiдокремленим вiд внутршнього аудиту та повинно бути об'ектом перевiрки внутрiшнiм аудитором.
Л1тература
1. Постанова Правлшня Нащонального банку Украши вщ 5.03.2004 № 104 Методичш вказ1вки з шспекгування банюв "Система ощнки ризиюв" - К.: Фшанси, 2004. - 264 с.
2. Соглашение о достаточности капитала (Базель - II): Управление кредитным и операционным риском http://www.nva.ru/nva/pressroom/news/show/?id=nva_ news_20050606_2.
3. Страхарчук В.П. Методи уникнення ризику в систем! взаемозал1ку платеж1в// Наук. вюн. УкрДЛТУ: Зб. наук. праць. - Льв1в.: УкрДлТУ. - 1999, вип. 3. - С. 245-248.
4. Badylis S.E. Analysis of Risk of Life and Limb. - Operations Research, 1980. 28 (1). Jan - Feb.
УДК 338.12:628.49 Доц. Н.О. Хижнякова, канд. екон. наук - PiemHCbKuU
державный гумаштарний умверситет
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СФЕРИ САНГГАРНОГО ОЧИЩЕННЯ УКРАШИ
Здшснено аналiз основних технолопчних та органiзацiйно-економiчних пара-MeTpiB сфери саштарного очищення Украши у 1999-2005 рр. Визначено перспективи подальшого розвитку зазначено'1 сфери.
Ключов1 слова: саштарне очищення, твердi побутовi вiдходи (ТПВ), вивезен-ня ТПВ, смiттeвози, полтонн ТПВ, звалища, смiттeспалювальнi заводи, см^епере-робнi заводи, ресурсно-цiннi фракцп, уташзащя.
Assist. prof. N.O. Khyzhniakova -Rivne State Humanitarian Univercity
The State and the Development Perspectives of the Sanitary Cleaning Sphere of Ukraine
The analysis of the main technological, organization and economic indicators of the sanitary clearning sphere of Ukraine in 1999-2005 is given in this article. The perspectives of this sphere future development are defined.
Keywords: sanitary clearning, solid municipal waste (SMW), SMW transportation, rubbish transport, SMW poligons, rubbish heaps, rubbish burning plants, rubbish recycling plants, SMW resource valuable factions, utilization.
На сьогодш, в умовах загострення еколопч^' кризи, обмеженост фшан-сових ресуршв i, водночас, виникнення та розвитку нових, екологобезпечних тех-нологш переробки та утишзаци як окремих ресурсно-цiнних фракцiй, так i твер-дих побутових вiдходiв (ТПВ) в цiлому, виникае необхщнють поглибленого вив-чення стану сфери саштарного очищення Украши. Метою анашзу ситуацй, що сформувалася у зазначенш сферi впродовж останнiх роюв, мае стати виявлення наявних проблем, встановлення можливих шляхiв i^ вирiшення, а також визна-чення перспектив розвитку саштарного очищення населених пунктiв Украши.
Вщповщно, до завдань цiеi статт належать:
• здшснення анал1зу основних технолопчних та оргашзащйно-економ1чних
параметр1в сфери саштарного очищення Украши у 1999-2005 роках;
• виявлення основних проблем функцюнування зазначено1 сфери;
• встановлення перспектив розвитку сфери саштарного очищення Украши.
Отже, розглянемо наявш технологiчнi та органiзацiйно-економiчнi характеристики сфери саштарного очищення Украши. Джерелом шформацп слугуватимуть вiдомчi статистичш данi М1шстерства архiтектури, будiвниц-тва та житлово-комунального господарства Украши (у 1999-2001 рр. - Дер-жавний ком^ет будiвництва, архiтектури i житлово! полiтики Украши, у 2002-04 рр. - Державний комггет Украши з питань житлово-комунального господарства), а також вщомост^ вмщет у засобах масово! шформацп та на спецiалiзованих веб-сайтах.
Саштарне очищення в УкраАт передбачае, передусiм, вивезення утво-рених ТПВ та захоронення !х на полiгонах або звалищах. Загальний обсяг ви-
3 3
везення ТПВ в УкраА'т зростае вщ 25,37 млн. м у 1999 р. до 46,79 млн. м у 2005 р. При цьому обсяг вивезення ТПВ збшьшуеться вщ року до року. Деяке його зниження, порiвняно з попередшм роком, спостер^алося тшьки у 2002 р. (табл. 1). Така ситуащя пов'язана як iз фактичним збiльшенням обся-гiв утворення ТПВ, так i з покращенням облiку обсягiв ТПВ, що вивозяться.
На фот швидкого зростання обсяпв утворення ТПВ та поступового зниження чисельност населення в УкраАт обсяг ТПВ у розрахунку на одного мешканця у 2005 р. порiвняно з 1999 р. збшьшуеться удвiчi (табл. 1).
Табл. 1. Динамка обсягiв вивезення твердих побутових видходш Украшиу 1999-2005рр.
Роки Обсяг ви-везених ТПВ, 3 млн. м Обсяг ТПВ, вивезених комунальними оргашзащями Чисельтсть населення Украши, млн. ос1б Обсяг ТПВ у розрахунку на одного мешканця, м3
3 млн. м % ввд загального обсягу ТПВ
1999 25,37 21,03 82,9 50,1 0,51
2000 27,49 21,12 76,8 49,7 0,55
2001 36,67 22,10 60,3 49,3 0,74
2002 32,39 22,38 69,1 48,0 0,68
2003 37,65 23,54 62,5 47,6 0,79
2004 39,13 24,29 62,1 47,3 0,83
2005 46,79 31,07 66,4 46,9 1,00
Питома вага обсягу ТПВ, що вивозиться комунальними оргашзащями, у загальному обсязi вивезення ТПВ, знижуеться вщ 82,9 % у 1999 р. до 66,4 % у 2005 р. (табл. 1). Загалом у великих та середшх мютах Украши (Киев^ Харков^ Одесi, Львовi, Тернополi тощо) сьогоднi спостерiгаеться функцiонування як комунальних пiдприемств з вивезення ТПВ, так i приват-них та змшано! форми власностi, - з розподшом територи, яку мае обслуго-вувати кожне з цих шдприемств. Така ситуащя надае змогу для розвитку конкурентного середовища на ринку послуг з вивезення ТПВ i сприяе полшшен-ню якостi обслуговування споживачiв. Однак, залишаеться неврегульованим питання власност на полiгони ТПВ та фшансового забезпечення !х подаль-шо! рекультиваци й створення нових пол^ошв.
Фракцiйний склад i структуру ТПВ для окремих мют Украши подано у табл. 2. Враховуючи дат дослщжень попереднiх рокiв [1, с. 9], варто зазна-чити, що питома вага харчових вiдходiв залишаеться практично такою ж ви-сокою - вiд 35 % до 41 % вщ загально1 маси ТПВ. Зростае питома вага поль мерних вiдходiв у ТПВ: якщо за даними Ю.С. 1серова, у 1994 р. вона стано-
вила тшьки 2 % [1, с. 9], то тепер вона досягае 7-9 % вщ загально! маси ТПВ (табл. 2). Сумарна питома вага чорних та кольорових металiв у ТПВ перебу-вае у межах 2-3 % вщ загально! маси вiдходiв. Ймовiрне подальше зростання питомо! ваги пластмаси i металевих вiдходiв у ТПВ, зумовлене !х надходжен-ням у виглядi використано! тари i упаковок.
Характеристику пол^ошв i звалищ ТПВ Укра!ни подано у табл. 3. Як бачимо, як !х кшьюсть, так i площа впродовж перiоду, що дослщжуеться, зростають. Частка перевантажених полiгонiв i звалищ або таких, що не вщпо-вiдають нормам еколопчно! безпеки, визначена за площею, е високою i нап-рикiнцi 2005 р. становила 34,8 % (табл. 3).
Для вивезення ТПВ найчастше використовуються контейнерш смiттевози КО-413 та КО-424 виробництва Турбiвського машинобудiвного заводу (ВАТ "АТЕКО", Вiнницька обл.) та ВАТ "Ки!вський завод комуналь-ного машинобудування "Коммаш".
Табл. 2. Фракцшний склад i структура твердих побутових вiдходiв в окремих _листах Украти (% за масою)_
Назви фракцш ТПВ Ки!в Харшв Свпатор1я
Харчов1 ввдходи 37,0 41,4 34,7
Патр, картон 24,0 13,5 11,6
Пластмаса 7,0 7,7 9,4
Скло 8,7 7,7 4,6
Чорт метали 1,2 2,3 2,0
Кольоров1 метали 1,5 0,6 0,2
Дерево 2,0 1,7 2,3
Текстиль 6,0 3,8 2,7
Залишок 12,6 21,3 32,5
Разом 100,0 100,0 100,0
Примггка: Виконано на основ1 даних ВАТ "Ки!вспецтранс" (для м. Ки!в), проекту "Розвиток системи поводження з твердими побутовими вщходами у
м. Харков1, Укра!на. Заключний зв1т. - Харюв: СБРР, ДМР, Харювська мюька адмшстращя, 2001" (для м. Харюв) та зв1ту про НДР за темою 908-2001 "Разработка программы обращения с твёрдыми бытовыми отходами в Автономной Республике Крым. - Харьков: УкркоммунНИИп-рогресс, 2001" (для м. Свпатор1я).
Табл. 3. Динамика. ктькост! та ткнщ /тшо/нв та звалищ ТПВ в Украину 1999-2005рр.
Роки Загальна кшьшсть полпотв та звалищ, одиниць З них - таких, що не вщ-поввдають нормам еко-безпеки або перевантаже-т Загальна площа полпотв та зва-лищ, га З них - таких, що не вщ-поввдають нормам екобез-пеки або перевантажет
одиниць % ввд загально! кшькост1 га % вщ загально! плошд
1999 727 233 32,0 3189,2 1196,4 37,5
2001 727 263 36,2 3115,3 1262,6 40,5
2001 789 166 21,0 3450,7 902,5 26,2
2002 914 310 33,9 4042,5 1293,2 32,0
2003 3194 719 22,5 5312,4 1729,1 32,5
2004 3239 644 19,9 5848,0 1925,3 32,9
2005 2898 614 21,2 5622,4 1957,7 34,8
Завантаження ТПВ у цих смггтевозах вiдбуваеться за допомогою маш-пулятора, яким захоплюють i перекидають контейнери, що призводить до забруднення прилегло1 територп та деформування контейнерiв. У зв'язку з цим набувае поширення використання смiттевозiв iноземного виробництва iз заднiм завантаженням. Коефщент зношення смiттевозiв е високим i впро-довж перiоду, що дослщжуеться, утримуеться в межах вщ 68 % до 73 %.
Оплата послуг саштарного очищення здшснюеться за мiсцем !х надан-ня безпосередньо спещашзованим автопiдприемствам, що збирають, виво-зять i захороняють ТПВ. Тарифи на послуги саштарного очищення включа-ють тариф на вивезення ТПВ та на захоронення !х на полiгонi. Величина та-рифiв встановлюеться диференцiйовано залежно вiд типу споживачiв послуг. У 2005 р. середнш в УкраАт сумарний тариф на вивезення та захоронення ТПВ становив: для населення - 13,29 грн./м3, для бюджетних оргашзацш -
3 • • 3
15,05 грн./м i для iнших споживачiв - 17,2 грн./м .
Надзвичайно важливим для оцiнювання стану та перспектив розвитку сфери саштарного очищення Украши е аналiз швестицшно1 активност у цiй сферi (табл. 4). За перюд, що аналiзуеться, обсяги швестицш зросли бiльше, нiж у 5 разiв. При цьому питома вага швестицш у будiвництво та реконструк-цiю полiгонiв зменшуеться i одночасно зростае питома вага швестицш в оновлення парку спецавтотранспорту. Що ж до структури швестицш за дже-релами фшансування, питома вага кош^в державного бюджету та кредит1в у загальному обсязi iнвестицiйних ресурЫв зростае. Вiдповiдно, питома вага фшансування з мюцевих бюджетiв знижуеться (табл. 4).
Табл. 4. Аналiз обсягiв та структури швестицш у розвиток саштарного _очищення Украши у 2001-05 роках_
Показники 2001 рк 2002 рк 2003 рк 2004 рк 2005 рк
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. %
Обсяг швестицш, тис. грн. 19631,0 100,0 28825,2 100,0 42678,4 100,0 84908,8 100,0 101694,1 100,0
у т.ч. за напрямками швестування:
- буд1вництво нових пол1гошв 9934,0 50,6 12684,4 44,0 12061,4 28,3 15456,4 18,2 17524,8 17,2
- реконструкщя поль гошв 2629,0 9,1 4335,2 10,2 7083,9 8,3 7979,4 7,8
- оновлення парку спецавтотранспорту 3775,0 19,2 9014,1 31,3 16284,1 38,2 25087,2 29,5 36656,8 36,0
- оновлення контейнерного парку 1661,0 8,5 2028,4 7,0 4132,2 9,7 10492,2 12,4 10328,4 10,2
- шш1 витрати 4261,0 21,7 2469,3 8,6 5865,5 13,7 26789,1 31,6 29204,7 28,7
у т.ч. за джерелами фь нансування:
- державний бюджет 1332,0 6,8 4378,6 15,2 6227,6 14,6 11517,1 13,6 12045,5 11,8
- мюцевий бюджет 13761,0 70,1 11367,7 39,4 23403,8 54,8 57268,5 67,4 57449,9 56,5
- кредити 0,0 0,0 3507,9 12,2 3340,3 7,8 186,3 0,2 11781,0 11,6
- шш1 джерела фшансування 4538,0 23,1 9571,0 33,2 9706,7 22,7 15936,9 18,8 20417,7 20,1
Другим методом знешкодження ТПВ, що набув поширення в Укршт, е смггтеспалювання. Протягом 1984-88 рр. було введено в експлуатащю чоти-ри смггтеспалювальних заводи (ССЗ): у Киев^ Харков^ Севастополi й Днш-ропетровську. 1х технологiчною схемою передбачалося вилучення чорних металiв за допомогою магттно1 сепараци та утилiзацiя утворено1 теплово1 енерги для теплопостачання заводiв i навколишшх будiвель [2, с. 38-39].
У серпш 1999 р. припинив свою дiяльнiсть Кримський ССЗ (м. Севастополь), а з початку 2001 р. - Харювський ССЗ. Сьогодш працюють тшьки Кшвський ССЗ "Енерпя" та Днiпропетровський ССЗ, на яких здшснено мо-дернiзацiю окремих котлоагрега^в. Поряд iз зношенням обладнання i зрос-танням експлуатацiйних витрат, зокрема, витрат на природний газ, причиною поступового закриття см^еспалювальних заводiв в УкраАт е негативний вплив !х дiяльностi на навколишне природне середовище [3].
Крiм того, в Укршт сьогоднi функцiонують чотири смiттесортувальнi дшьнищ (двi - у Киевi та по однш - у Харковi та Одесi). 1з залученням мiж-народних грантiв споруджуються смiттесортувальнi заводи у Харков^ Крама-торську, Тернополi та у Львiвськiй областi [4, с. 86]. З червня 2005 р. у Киевi почав працювати смггтепереробний завод, побудований вщповщно до техно-лопчно1 схеми французько1 фiрми "Заепа". В Укршт також поширена утиль зацiя окремих ресурсно-цiнних фракцш ТПВ, зiбраних через мережу заготь вель, передусiм, вiдходiв паперу та картону, зношених шин, полiмерноl сиро-вини, склобою, текстильних i шюряних вiдходiв та брухту чорних металiв.
Отже, сучасний стан сфери саштарного очищення Украши мае таю харак-терш ознаки:
• обсяги утворення 1 вивезення ТПВ у цшому 1 у розрахунку на одного меш-канця швидко зростають;
• поряд з тдприемствами комунально1 форми власност1, функц1онують п1д-приемства приватной та зм1шано1 форм власност1, як1 забезпечують надання послуг з вивезення 1 захоронення третини утворених ТПВ;
• фракщйний склад ТПВ поступово зм1нюеться у б1к зростання питомо1 ваги пол1мер1в та метал1в;
• площа пол1гон1в та звалищ ТПВ впродовж перюду, що розглядаеться, зросла на 76,3 %. При цьому б1льше третини ц1е1 площ1 належить звалищам, що не в1дпов1дають нормам еколопчно1 безпеки або перевантажен1;
• середнш коеф1ц1ент зношення см1ттевоз1в становить приблизно 70 %;
• обсяг заборгованост! п1дприемств сфери сан1тарного очищення е високим. При цьому величина деб1торсько1 заборгованост! у 1,7-2 рази перевищуе кре-диторську;
• 1нвестиц1йна активтсть у сфер1 сан1тарного очищення посилюеться;
• обсяги д1яльност1 ССЗ поступово зменшуються. Робота ССЗ е енерговитрат-ною та небезпечною для довкшля;
• поступово розпочинаеться буд1вництво та функцюнування см1ттепереробних п1дприемств;
• здшснюеться удосконалення нормативно: бази та системи управлшня. Таким чином, для забезпечення подальшого розвитку сфери санiтар-
ного очищення Украши необхщно:
• здшснювати якнайточн1ший обл1к утворених ТПВ, м1шм1защю цього обсягу за рахунок розширення утил1зац11 ресурсно-ц1нних фракц1й ТПВ; забезпечу-вати повне знешкодження утворених вщход1в;
• шдтримувати розвиток конкурентного середовища у сфер1 саттарного очищення;
• забезпечити дотримання сучасних вимог до експлуатацп полпотв ТПВ;
• своечасно здшснювати оновлення парку см1ттевив1зно! техтки;
• поступово перейти вщ смггтеспалювання до спорудження см1ттесортуваль-но-переробних комплекшв та розширення утил1зацп;
• розширювати шформацшну базу, яку можна використовувати для анал1зу стану сфери саттарного очищення, та забезпечувати точтсть даних;
• продовжити удосконалення законодавчо!' та нормативно! бази 1 системи уп-равлшня галуззю саттарного очищення як на мюцевому, так 1 на нацюналь-ному р1вт.
Дотримання перелiченого дасть змогу поступово наблизити сферу саттарного очищення Укра!ни до такого технолопчного та оргашзацшно-еко-номiчного рiвня, що дае змогу тдтримувати належний рiвень еколопчно! безпеки як у межах населених пунклв, так i в мюцях захоронення ТПВ.
Л1тература
1. Разработка проекта государственной программы по созданию оборудования и строительству заводов промышленного обезвреживания твёрдых бытовых отходов Украины с привлечением зарубежных фирм и конверсионных предприятий: Отчёт о НИР (промежу-точн.)/ Сост. Ю.С. Исеров. - Харьков: УкркоммунНИИпрогресс, 1994. - 188 с.
2. Новая техника в жилищно-коммунальном хозяйстве/ Г.С. Сафаров, В.Ф. Веклич, А.П. Медведь, И.Д. Юдовский. - К.: Буд1вельник, 1988. - 128 с.
3. Жудина В.И., Майстренко О.Ф. Оценка влияния отвалов продуктов сжигания твёрдых бытовых отходов на окружающую среду// Утилизация отходов, организация и контроль полигонов// Сб. науч. ст. - Одесса: ОЦНТЭИ. - 1999. - С. 122-124.
4. Крапива С., Волосецкая А. Деньги с мусора// Бизнес. - 2004, № 51 (20 декабря). - С. 86-91.
УДК 504.064.2 Acnip. О.В. Юречко - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДЕРЖАВНА ПОЛГГИКА УКРАШИ У ГАЛУЗ1 ОХОРОНИ ДОВК1ЛЛЯ
Розглядаеться державна пол^ика Укра!ни у галузi охорони довкшля. Наводиться основна законодавча база, що стосуеться природоохоронно! дiяльностi.
Post-graduate O.V. Yurechko -NUFWTof Ukraine, L'viv State policy of Ukraine in industry of guard of environment
The state policy of Ukraine in industry of guard of environment is examined. It is pointed basic legislative base that is up to nature protection activity.
У сучасних економ1чних системах держава займаеться виршенням велико! юлькосп проблем, яю викликаш недолжами у робот ринкового мехашзму.
Вплив державних оргашв на економ1чш об'екти i процеси з метою ор-гашзаци, впорядкування, дотримання закошв i громадянських штерешв - це державне регулювання економжи. У широкому розумшш слова державне ре-гулювання - це поширення макроекономiчно! дй пол^ичних структур на на-щональне господарство. Очевидним е те, що важливим громадським штере-сом та, вщповщно, цiллю державного регулювання, стае збереження та пок-ращення умов навколишнього середовища.
Обнадшливим фактом для покращення стану довкiлля кра!ни було прийняття у 1996 р. Конституцй Укра!ни, в якiй визначено вс основнi засади
