CC BY
11
Modern approaches to the "energetic security" and "eco-energetic security" are regarded. The data base about creation and exploitation start of electrostations has been syste-matizated, and, on the base of this systematization, the periodization of eco-energetic space of Ukraine was done. The classification of energetic interests is proposed and the new world energetic tendencies are observed. The main problematic and perspective aspects of Ukrainian eco-energetic development are eliminated.
Keywords: energetic security, eco-energetic security, eco-energetic space, energetic interests, stable development.
УДК 504.75 (574) Астр. У.В. ПавлюК - НЛТУ Украгни, м. Львiв
ВИЗНАЧЕННЯ ПР1ОРИТЕТНИХ НАПРЯМ1В У ПРИРОДОХОРОНН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 М1СТА ЛЬВОВА
Проведено авторський аналiз еколопчного стану Львова i Львiвськоi област в аспект забруднення довкшля шкщливими газами, недостатньо очищеними спчними водами i твердими вщходами. Визначено нагальш еколопчш проблеми i можливосп iх виршення.
Ключовг слова: Львiв, Львiвська область, еколопчний стан, атмосфера, стiчнi води, реконструкщя, смiттeпереробний завод.
Самооргашзащя дисипативних структур, до яких належать 1 мюта, не-одмшно супроводжуегься утворенням вщход1в з високим ступенем ентропп. Для нормального юнування мiськоi екосистеми потр1бно виводити щ вщходи за п межi або нейтралiзувати, в iншому разi вiдбудеться самовiльнi мiста та його загибель. Згiдно iз другим законом термодинамiки усi самодовшьш про-цеси вiдбуваються зi збшьшенням ентропii, тому для штучного упорядкуван-ня системи потрiбна витрата енергп, а в економiчнiй iнтерпретацii - грош1 Саме з iх вщсутшстю i виникають екологiчнi проблеми. Усунення загрози ю-нуванню мiста i пошук енергii-грошей е нагальними питаннями мюько^ об-ласноi та державноi екологiчних служб.
Незважаючи на низку природоохоронних заходiв, екологiчна ситуацiя у Львовi залишаеться напруженою. У 2006 р. шспекцшш служби Державного управлшня охорони навколишнього природного середовища у Львiвськiй об-ластi зареестрували 52 тдприемства, якi забруднювали довкiлля, не маючи вiдповiдних дозволiв i не сплачуючи до охоронних фондiв певних вщраху-вань; накладено 219 тисяч штрафiв за порушення екологiчних норм на суму 268 тис. грн; за вимогою iнспекцiйних служб управлшня свою дiяльнiсть припинив 21 об'ект пiдприемництва [2]. У 2009 р. збiр за забруднення навколишнього природного середовища по Львiвськiй обласп становив вже 26,07 млн грн, а адмшстративш штрафи - 37,7 тис. грн [3]. Вщтак, потрiбно спрямувати невеликий обсяг енергii-грошей на виршення головних проблем (у 2009 р. на еколопчш цЫ було видшено всього лише 10 млн грн.). На офь цiйному рiвнi цi проблеми визначено, однак ми вважаемо, що необхщно провести i власний незалежний аналiз еколопчних проблем Львiвщини.
Охорона повiтря. На рис. 1 показано динам^ викидiв, якi забрудню-ють атмосферу у Львiвськiй областi [10].
1 Наук. KepiBHm:: проф. Г.С. Шевченко, д-р екон. наук
300
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 200В 200Э 2010
Роки
Рис. 1. Динамжа викид'ш штдливих речовин в атмосферу у Львшськш област1, тис. т: 1 - всього; 2 - вiд стащонарних джерел, зокрема Ырчистий ангiдрид (3), оксиди азоту (4), оксид вуглецю (5), вуглеводш (6), летш оргатчт сполуки (7), сажа (з 2009 р. речовини у виглядi твердих суспендованих частинок) (8), iншi (9). Примтка: для визначення викидiв безпосередньо у м. Львовi значення показниюв nотрiбно помножити на коефщент 0,78
Незважаючи на певш устхи у справi впровадження повироохоронних заходiв (у 2008 р. по Львiвськiй област впроваджено 11 заходiв iз загальним обсягом витрат 233, млн грн), цих заходiв було недостатньо, оскшьки вони сприяли зменшенню викидiв лише на 739,7 т. З рис. 1 можна бачити, що зага-лом еколопчний стан Львiвськоl област i Львова, зокрема в аспект забруд-нення повпря залишаеться незмiнним i навпъ погiршуeгься пiдсиленими ви-кидами вуглеводшв (метану). Особливо масовими i небезпечними е забруд-нення повiтря шрчистим ангiдридом.
У Львовi левову частку в цi забруднення вносять тдприемства з ви-робництва та розподшу електроенергп, газу та води, насамперед ТЕЦ (Львiвськi ТЕЦ-1, ТЕЦ-2, Комунальне пiдприемство "Львiвтеплоенерго"). До цих тдприемств, якi дiють у Львовi, потрiбно додати i Добротвiрську ТЕС (Кам'яно-Бузький район, смт. Добротвiр), яка е найбшьшим забруднювачем атмосфери у Львiвськiй областi, ЗАТ "Львiвсистеменерго" (м. Червоноград), Яворiвське державне гiрнохiмiчне пiдприемство "^рка" (м. Новояворiвськ), КМП "Збиранка" (Львiвське смiттезвалище), Новороздiльське державне пр-нохiмiчне пiдприемство "Сiрка" (м. Новий Роздш), якi, за даними [11], е найбшьшими забруднювачами навколишнього середовища у Львiвськiй об-ластi i непрямо впливають на стан атмосфери у мюп Львовi.
Занепокоення викликае i факт переходу ТЕЦ на вугшля як альтерна-тивне джерело енергп. Зокрема, такий перехiд планувався у 2010 р. на ТЕЦ-2 [16]. Вщомо, що, порiвняно з газом або навиь з мазутом, такий вид палива продукуе набагато бшьше забруднювальних речовин. Не менше занепокоення викликае i автотранспорт як забруднювач атмосфери (рис. 2). Об'ем викидiв забруднювальних речовин (здебшьшого СО) вiд нього вже можна по-рiвняти з об'емом таких речовин вщ промислових установок.
160 Т-
2000 2002 20 04 2006 2008 2010
Роки
Рис. 2. Динамжа euKudie автомобильного транспорту, яш забруднюють атмосферу: 1 - всього, 2 - СО (штриховими лШями показано експоненщальт
апроксимацп)
Водночас приватний автотранспорт е наймарнотратшшим з уих видiв транспорту, займае площу в 15 разiв бшьшу, шж тшохщ. Альтернативою такому виду транспорту е розвиток мережi громадського транспорту, на що звертае увагу мюька влада. Зокрема, у Львовi французькою компанiею Louis Berger сумюно з кафедрою транспортних технологiй Нащонального ушвер-ситету "Львiвська полиехшка" плануеться радикально змiнити мережу авто-бусних маршрупв середньоï i великоï мюткосп, залишаючи в незмiнному станi транспортну мережу трамваïв i тролейбусiв як таку, що довела свою до-цiльнiсть. Плануеться також перехiд до нових титв трамваïв европейського рiвня [8]. На погляд проектантiв, все це дасть змогу зменшити концентращю приватного автотранспорту i розвантажити центр мюта, вiдтак, зменшити рь вень забрудненосп атмосфери i тдняга престиж громадського транспорту.
Зазначимо, що якщо нова оргашзащя транспортноï мережi не потре-буе значних витрат, то для придбання нових транспортних засобiв потрiбен достатньо великий капiтал. У мюькому дефiцитному бюджетi на 2011 р., який було прийнято 6.01.2011, таких витрат не було передбачено аш в основ-них видатках, аш в спецiальних державних i мюцевих програмах [13]. Так чи
шакше, шанси на швидке оновлення громадського транспорту у найближчий час е значними.
Однак потрiбно зазначити, що гарантш щодо зменшення потокiв приватного автотранспорту, вщгак, зменшення викидiв забруднювальних речо-вин, за рахунок оновлення громадського транспорту не юнуе. Отже, реаль-ним напрямом зменшення викидiв шкiдливих речовин, що забруднюють атмосферу, е удосконалення систем очищення газових викидiв на тд-приемствах з виробництва електроенергп i теплопостачання та шших найбiльш "брудних" шдприемств Львiвськоl областi.
Охорона водойм. Незважаючи не те, що питання стану поверхневих вод е прюритетними для еколопв Львiвщини, перевищення ГДК в цих водах загалом становить 11,6 %, зокрема для басейну Днютра - 12,8 %, Захiдного Бугу - 12,2 %, Сяну - 5,4 % [15]. Фактично не працюють очисш споруди у Яворов^ Славську та в деяких шших малих мютах Львiвщини. Основними забруднювачами поверхневих вод залишаються комунальнi шдприемства, що мають застарiлi та неефективно працюкт каналiзацiйнi очиснi споруди. Ви-користання води для виробничих потреб здебшьшого здiйснюеться тд-приемствами харчово! промисловостi та сiльськогосподарськими тд-приемствами. На рис. 3 показано динам^ споживання чисто! види i водовщ-
Рис. 3. Динамжа споживання чистоИ води i водовШедення (скидання) стгчних вод у Львiвськiй областг: 1 - споживання свiжоi води; 2 - обсяг оборотно'1 i по^довно використаноi води; 3 - водовiдведення стiчних вод, всього, зокрема забруднених (4), без очищення (5), нормативно очищених (6); 7-рiчна потужтсть очисних споруд
З рис. 3 можна бачити, що протягом 1990-2000 рр. споживання обо-ротно! та свiжоl води, обсяг водовщведення рiзко зменшувалось, що пов'яза-
но зi самкою деiндyстpiaлiзaцieю Львiвськоï облaстi. При цьому потyжнiсть очисних споруд прэктично не змiнювaлaсь. Hезвaжaючи нa це, протягом 2005-200б рр. спостеpiгaлось збшьшення викидiв зaбpyдненоï води i змен-шення ноpмaтивно-очищених. Сyмapний об'ем зaбpyдненоï води i води, що скидaeться без очищення, у 200S р., сгановив 2б,2 % вiд ушх викидiв, при цьому очиснi споруди були зaвaнтaженi нa 71,1 % вщ номiнaльноï потужнос-тi. усе це свщчить про неноpмaльнy роботу очисних споруд. Зaвкaфедpи лaн-дшaфтноï apхiтектypи Haцiонaльного лiсотехнiчного yнiвеpситетy Володи-мир Кучерявий ввaжae, що львiвськi очиснi споруди пpaцюють вкpaй погано i не спpaвляються з тими об'eмaми зaбpyдненоï води, якa до них потpaпляe [9]. Фaхiвцi ввaжaють, що цi споруди потребують негaйноï pеконстpyкцiï [б].
Hезвaжaючи нa критичш зayвaження щодо львiвських очисних споруд, вони мaють достaтньо сyчaснy технолопчну схему, що включae кiнцевий блок бюлопчного очищення зa допомогою aеpобного aктивного мулу i утри-муються в нaлежномy стaнi [12]. Можливо, ефективнiсть споруд бyлa б ви-щою, якщо першою стaдieю бiохiмiчного очищення було б aнaеpобне очищення, та якш утворюеться метaн, який можнa викоpистовyвaти як додaтко-вий енергетичний ресурс для роботи сганцп. Ha вiдмiнy вiд aеpобноï бюкон-веpсiï, пiд чaс aнaеpобного бpодiння утворюеться мiнiмyм мулового шгаму, який е основним джерелом смороду та очисних споpyдaх. Уже тсля бpодiння попередньо очищену воду можта подaвaти нa aеpобне очищення в aеpотенки (кaнaли). 3a тaкою схемою пpaцюють, зокpемa, очиснi споруди в Шмеччиш.
1снуе пpоблемa з водовщведенням стiчних вод i кaнaлiзaцiйних стоюв у невеликих нaселених пyнктaх, як досi не кaнaлiзовaнi. Цю проблему для Львовa нaмaгaeться виpiшити y^arn^ra коpпоpaцiя "Енергоресурс", якa зaп-pопонyвaлa iнвестицiйний проект "Бyдiвництво полiмеpних блочно-модуль-них кaнaлiзaцiйних очисних споруд для мaлих нaселених пyнктiв" вapтiстю 1S млн USD [7]. Одтак дош iнвестоpiв немa, хочa сaмa коpпоpaцiя вже вклaлa 2,5 млн USD. 3aзнaчимо, що сьогоднi локaльнi очисш споруди (ЛОС) про-дyктивнiстю вщ 1 до б5 м3 по спчних водaх з одеpжaнням та виходi води, якa зa яюстю нaближaeться до питноï, випyскae ц^ низкa компaнiй. В Укpaïнi нaйбiльшa вiдомa фipмa "UKRBIOTAL" [1], яга yспiшно дie з 2000 р. i не потребуе iнвестyвaнь для бyдiвництвa зaводy з виpобництвa ЛОС.
Поводження з твердими вщходами. Утворення шюдливих речовин I-III клaсiв небезпеки по Львiвськiй облaстi зменшилось з 41 S3 у 2002 р. до 1411 т у 200S р. [4]. Одтак в облaстi дош збер^еться i не знищено близько 240 тис. т цих речовин, a у сaмомy Львовi - 199,97 т.
Кpiм зaзнaчених вiдходiв, у Львiвськiй облaстi нaгpомaджyються твеpдi пpомисловi вiдходи, якi не нaлежaть до зaзнaченоï групи шюдливих речовин. Haйбiльшa кiлькiсть промислових вiдходiв зосеpедженa нa пород-них вiдвaлaх шaхт ДП "Львiввyгiлля" (понaд 37,0 млн т гipничоï породи) тa ЗАТ "Львiвсистеменеpго" (близько 7б млн т гipничоï породи), попiлошлaко-нaгpомaджyвaчaх Добpотвipськоï ТЕС (понaд 9,9 млн т попiлошлaкy), тагро-мaджyвaчaх Роздшьського ДГХП "Сipкa" (близько 4 млн т фосфогшшв), Стебницького ДГХП "Полiмiнеpaл" (3,8 млн т шлaмiв i хвоспв збaгaчyвaль-
но! фабрики), Львiвського дослiдного нафтозаводу (близько 200 тис. т кислого гудрону), Дрогобицького НПК "Галичина (понад 35,0 тис. т нафтошламiв змшаних з кислим гудроном). Залишаються невирiшеними питання еколо-гiчно безпечно! утжтзаци та збершання iмпортованих ДП "Спецсервiс", ТзОВ "ОСМА-Ойл" з Угорщини вiдходiв та виготовлених з них модифжато-рiв. На територп областi зберiгаеться 18,928 тис. т модифжатора та 1174 т нейтратзованих гудронних залишюв.
Водночас в област вирiшенi питання збору знешкодження i видален-ня, транспортування, утжтзацп промислових вiдходiв (вiдпрацьованих мше-ральних олив, макулатури, полiетиленовоl плiвки, вiдпрацьованих люмшес-центних ламп, вщпрацьованих свинцево-кислотних акумуляторiв, вщпрацьо-ваних автомобшьних шин). Протягом 2004-2008 рр. з област вивезено та знешкоджено 520,9 т непридатних пестицидiв, а в 2008 р. з област вивезено та знешкоджено 208 т непридатних пестицидiв. Поступово вирiшуеться питання уттзаци нафтошламiв, розмiщених на територп НПК "Галичина". Щорiчно пiдприемство передае на утилiзацiю близько 1000 т нафтошламу.
У Львiвськiй областi продовжуеться тенденцiя до нагромадження твердих побутових вiдходiв (ТПВ), якi е основним джерелом забруднення по-вiтря метаном. Практично вш 53 санкцiонованi i пiвтисячi несанкцiонованих смiттезвалищ областi експлуатуються з порушеннями норм еколопчно! без-пеки (експлуатацiя здiйснюегься без належних проекпв, не проводиться дос-татне перешарування вiдходiв iнертним матерiалом, немае очисних споруд, достатньо! кшькост пращвниюв, засобiв мехашзацп, даних про вплив на дов-кiлля тощо). Найреалютичшшим шляхом вирiшення проблем поводження з ТПВ обласна влада вбачае у продовженш роботи щодо будiвництва нових та реконструкцп iснуючих полiгонiв ТПВ. Однак надзвичайно важким питан -ням е вибiр земельних дiлянок тд розмiщення полiгонiв ТПВ через вщмови у прийнят належних обгрунтованих позитивних ршень органами мiсцевого самоврядування або виршення спiрних питань у судi [6]. Фахiвцi тдрахува-ли: щоб вирiшити проблему зi смiттям, його вивезенням, переробленням, для област потрiбно понад 3,5 млрд грн, а для Львова - 560 млн [14].
Особливе занепокоення викликае Грибовицьке смтезвалище - най-бiльше смтезвалище Свропи, яке входить до 100 найбшьш екологiчно не-безпечних об'екпв Укра!ни i розташоване поблизу обласного центру i поруч iз селами. За усiма нормами його мали закрити ще у 1974 р. За цей час мюто нагромадило смiття висотою 45-60 метрiв та площею, за рiзними даними, 3340 гектарiв. Крiм того, на смiттезвалищi знаходяться 3-5 озер, де збершають-ся 200-500 тис. т кислих гудрошв, що належать Львiвському нафтозаводу. Щодня додаеться 3,6 тис. м3 ТПВ. За перюд iснування смiтгезвалища вже спресовано бшьше 60 млн м3 побутового i промислового смiття.
У 2008 р. Львiвська мерiя остаточно оголосила швестора на дегазацiю та рекультивацiю Грибовицького смтезвалища, яким стало ТзОВ "Гафса", хоча цi роботи фiрма розпочала ще у 2004 р. Вщповщно до проекту, терито-рiю звалища потрiбно засипати пiвметром грунту, у первинно рекультивова-
нш поверхш пробурити свердловини, якi зводять у колектор. Псля цього пе-рейдуть до стади дiйсно рекультивацп: буде насипано ще до метра грунту, щоб у мас смгття нормально вщбувався процес гниття; бiогаз, який утво-рюеться пiд час гниття, буде спалюватись на спецiально побудованш станцп. Сьогоднi вже пробуренi свердловини, хоча процес рекультивацп затягуеться.
Ршенням виконавчого комiтету Львiвськоl мiськради вщ 31.05.2011 р. Грибовицьке смiттезвалище закрите, а завершення усх заходiв iз закриття i рекультивацп смiттезвалища заплановано на грудень 2018 р.
Спосб рекультивацп за способом Грибовицького смитезвалища не е оптимальним. Сьогоднi сучастшими вважають заводи з перероблення ТПВ шляхом спалювання (найгiрший спосiб з еколопчного погляду), термолiзом, переробленням на компост або пдросепаруванням. Такi заводи планують ввести в дiю в Кшвськш областi (4 заводи для обслуговування 4-х районiв), у Полтав^ Кременчуку, Миколаевi, Одесi. Вже введено в дш невеликий завод у Донецькш областi i плануеться ввести потужний комплекс для самого До-нецька. Широкому впровадженню смтепереробних заводiв в Украш зава-жае !х досить висока вартiсть (табл.).
Табл. Залежтсть вартост1 сжтттереробних заводiв або ¡х комплексы
eid X потужност1
Мсцезнахо-дження заводу Фiрма-виробник, краша Нчна потуж-тсть, тис. т Вартють Джерело шформацп
Донецьк "Еко-енердж Скан-динавiя АБ", Швецiя 470 240 млн евро dailyinvestor.com.ua/news/ar-ticle-75145
Уфа (Рося) компатя Etha - Tech 380 50 млн евро www.dp.ru/a/2011/07/11/Bri tanskaja Etha-Tech post
Кузбас (Рося) "Лэнд Финанс" 200 12 млн USD www.rian.ru/soci-ety/20080618/10995235.html
Кременчук ХААЗЕ Енерптех-тк, Кмеччина 150-160 20 млн евро korrespondent.net/busi-ness/companies/510263
Пропозищя Рося 73 15 млн USD www.nowatrade.ru/pro-duct/2048
Пропозищя "ЭКОТРАК", Росiя 50-60 0,7-4,2 млн USD залежно Big ступеню конверсп www.eko-track. com/ mini factory
Наукоград, Кольцово (Роая) Key Industry Engineering Group, ЧеХя 7,3 6 млн USD www.ria-sibir.ru/view-news/26783. html
Загалом середня мшмальна щна заводу становить 75-80 млн USD, максимальна - 150 млн USD. Собiвартiсть спалювання одше! тонни -30 USD. Вартють заводу з перероблення смггтя на компост - 30-40 млн USD, однак попиту на компост в Украш немае. Як повщомляе шформацшний портал zaxid.net, на потреби Львiвщини у 2011 р. в боротьбi з твердими побуто-вими вiдходами з обласного бюджету видшено 2 млн 147 тис. грн. Зокрема 1,347 млн грн видшено на будiвництво шдприемства промислового перероблення побутових вiдходiв потужнiстю до 100 тис. т на рж у Червоноградi.
Л1тература
1. Сидоров Ю.1. Локальнi очисш споруди / Ю.1. Сидоров // Бютехнолопя. - 2011. - Т. 4, № 3. - С. 18-28.
2. 2006 piK на Львiвщинi можна вважати змарнованим. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.postup.brama.com/usual.php?what=54376.
3. Витрати на охорону навколишнього природного середовища та еколопчш платежi у Львiвськiй областi у 2009 р. / Головне управлшня статистики у Львiвськiй областi. Експрес-випуск вiд 14.05.2010 р., № 143. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stat.lviv.ua.
4. Довкшля Львiвщини. Статистичний зб. / за ред. С. О. Маяковського. - Львiв : Головне управлшня статистики у Львiвськiй области 2009. - 100 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.stat.lviv.ua.
5. Довкшля Львiвщини. Статистичний зб. - Львiв : Головне управлшня статистики у Львiвськiй области 2009. - 100 с.
6. Еколопчш проблеми Львiвщини та шляхи 1х виршення. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.mail.menr.gov.ua/publ/regobl02/dpsir/Lvov_2003/tablica.htm.
7. За 40 км вщ Львова планують виготовляти очисш споруди. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zik.ua/ua/news/2010/10Z11/249573.
8. Львiвський транспорт: змша радикальна, рух - pадiальний. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.zaxid.net/home/showSingleNews.do? lvivskiy_transport_zmina_radikalna _ruh_radialniy&obj ectId=1232279.
9. Львiвську Полтву повернуть до життя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zik.ua/ua/ news/2010/11/19/257341.
10. Львiвщина у цифрах. Статистичний зб. - Львiв : Головне управлшня статистики у Львiвськiй области 2009. - 155 с.
11. Офщшний сайт ДЕ1АМ - 100 об'екпв. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.azovseaeco.com.ua/index/0-28.
12. Очисш споруди Полтви. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.explorer. lviv.ua/ forum/ index.php? topic=652.0.
13. Про мюький бюджет м. Львова на 2011 рж. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.city-adm.lviv.ua/authorities-the-city/structure-lmr/budget/5829-pro-miskij-budzhet-m-lvova-na-2011-rik.
14. Смiттeзвалище Львова - еколопчне лихо, стверджують науковщ. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.radiosvoboda.org/content/article/2281309.html.
15. Стан навколишнього природного середовища в Львiвськiй област у 2008 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ekology.lviv.ua/index.php?option=com_ content&task =view&id=576&Itemid=87.
16. У Львовi ТЕЦ-2 працюватиме на "вуп-лл-пбрида".... [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zik.ua/ua/news/2007/09/06/89014.
Павлюк У.В. Определение приоритетных направлений в природоохранной деятельности города Львова
Проведен авторский анализ экологического состояния Львова и Львовской области в аспекте загрязнения окружающей среды вредными газами, недостаточно очищенными сточными водами и твердыми отходами. Определены неотложные экологические проблемы и возможности их решения.
Ключевые слова: Львов, Львовская область, экологическое состояние, атмосфера, сточные воды, реконструкция, мусороперерабатывающий завод.
Pavlyuk U.V. Definition of priority directions in environmental activities of Lviv city
An author's analysis of the ecological conditions of Lviv and Lviv region in terms of environmental pollution of harmful gases, insufficiently cleaned waste water and solid waste is presented in the article. Urgent environmental problems and possible solutions are determined.
Keywords: Lviv, Lviv area, ecological conditions, atmosphere, sewages, reconstruction, garbage-processing factory.
