CC BY
11
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК581.526.42 (477.85) Проф. В.Д. Солодкий1, канд. бюл. наук;
проф. Ю.Г. Маскевич2, д-р бюл. наук; доц. В.Я. Заячук3, канд. с.-г. наук
СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОПУЛЯЦП BISONBONASUS L. НА ТЕРИТОРП ДП "СТОРОЖИНЕЦЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Вивчено особливост та проблеми реакл1матизаци зубра европейського на тери-тори державного пiдприемства "Сторожинецьке лiсове господарство", де вперше в Укра!ш було створено зоолопчний заказник з метою збереження цього цшного виду дико! фауни, який занесено до Червоно! книги Укра!ни, Червоно! книги МСОП та Свропейського Червоного списку. Розроблено програму "Зубри Буковини", запропо-новано низку заходiв для створення умов вщтворення оптимально! чисельностi по-пуляци зубра.
Ключовг слова: зубр европейський, зоолопчний заказник, системний шдхщ, програма "Зубри Буковини".
Постановка проблеми. З метою збалансованого розвитку екосистем, збереження мюць оселення дико! фауни в нашш держав! вживають заход1в з метою формування екомереж^ створення необхщних умов для розселення i мираци видiв та !х вiдновлення тощо. У Чернiвецькiй областi прiоритетне значення у збереженш бiорiзноманiття та охорош тваринного свiту мае вщ-новлення та збереження зубра (Bison bonasus L.), чисельнють якого в Укра!ш катастрофiчно зменшуеться. На територп державного тдприемства "Сторожинецьке лiсове господарство", ще у 1993 р. вперше в Укра!ш було створено зоолопчний заказник мюцевого значення "Зубровиця" площею 11,7 тис. гек-тарiв, як мюце оселення цiнного виду дико! фауни - зубра европейського [6].
Актуальнють дослщжень у регiонi зумовлена також тим, що саме тут наразi iнiцiюеться укра!нсько-румунське транскордонне ствробггництво що-до узгодження стратеги охорони, збереження та вщновлення субпопуляцп зубра за сприяння Всесвинього Фонду великих рослино!дних тварин, укра-!нських i румунських урядових та неурядових фондiв, що дасть змогу забез-печити стшку метапопуляцiю зубра у схщнш частинi Карпат [3].
Анал1з попередшх досл1джень i публ1кац1й. Проблеми реакшматиза-цп Bison bonasus L. в Карпатах та Передкарпатт розглянуто в працях В.Г. Гептнера, О.О. Насимовича, А.Г. Баннiкова, I.I. Соколова. М.А. Заблоць-кий описав досвiд збереження цього виду на територп колишнього Радянсько-го Союзу, зокрема i у Карпатському регiонi. На теренах Чершвецько! областi дослiдженнями стану популяцп Bison bonasus L. займалися В.Д. Солодкий, Ю.Г. Масжевич, М.В. Бшоконь, В.Ф. Череватов, В.К. Сiвак, В.1. Королюк.
1 Державне управлшня охорони навколишнього природного середовища в Чершвецькш област!;
2 Чершвецький факультет НТУ "Харювський пол1техтчний шститут";
3 НЛТУ Украши, м. Льв1в
Метою дослщження е визначення особливостей та проблем мешкан-ня зубра европейського на територп державного пiдприемства " Сторожи -нецьке люове господарство", а також дотичних до них процеив та явищ, що е результатом складно! взаемодп природних та соцiально-економiчних факто-рiв регюну, а також розроблення пропозицш щодо вiдтворення оптимально! чисельностi популяцп зубра в регiонi.
Виклад основного матер1алу. Дослiдження здiйснювали на територп Сторожинецького району в межах зоолопчного заказника "Зубровиця", що займае 11,7 тис. га Пльчанського, Банилiвського, Красно!льського, Лаурсько-го i Чудейського люництв Сторожинецького держлiсгоспу Чернiвецького об-ласного управлшня лiсового i мисливського господарства (рис. 1). Буко-винське передпр'я, де здiйснювалося дослщження, охоплюе територт мiж р. Сiрет i швшчними крайовими хребтами Буковинських Карпат. Район характеризуется пологоувалистим рельефом з середньою висотою гряд 450500 м н.р.м. i максимальною - 850 м н.р.м. Таке географiчне положення, що характеризуеться рiзноманiтнiстю природно-ктматичних умов, багатством видового складу флори та фауни робить його щеальним пол^оном для розроблення та впровадження методичних пiдходiв дослiджень життедiяльностi Буковинсько! субпопуляцi! Bison bonasus L. [3].
За лггературними даними першi зубри в регiонi Буковинських Карпат i Передкарпаття мешкали на територп Сторожинецького району ще до початку Х1Х ст. [1, 2, 5]. До сьогодшшнього дня тут збереглись назви урочищ та
потоюв - "Зубровиця", "Зубринець", "3y6piBKa". З метою збереження та вщ-творення поголiв'я цього цiнного виду дикоï фауни наприкшц 1993 р. в райош вперше в Украïнi було створено зоолопчний заказник мюцевого значення "Зубровиця" площею 11,7 тис. га - на той час тут уже мешкало 72 осо-бини зубра европейського [6].
Варто зауважити, що реактматизащя зубра на Буковиш бере свш початок з 1970 р. Тодi в упддя Чемернарського люництва Берегометського ль сомисливського господарства було завезено 19 зyбрiв (9 самщв i 10 самок) [6, 7, 11]. Протягом 1971-1976 рр. одинадцять (!) зyбрiв перейшли на територт мисливського господарства Сторожинецького району, де добре себе почува-ли на землi предкiв i давали приплщ. Зважаючи на це, у 1977 р. на територто Сторожинецького району було завезено ще 4 зубри (1 самця i 3 самок) iз Приоксько-Терасного заповщника (Роия) [7, 8].
Першi завезенi в регiон зубри мали високу доместикацiю - бо ще зов-сiм недавно були воль'ерш - не боялися людей, ïx повною мiрою можна було назвати домашшми тваринами. Поведiнка тварин була спокшною, вони вихо-дили з люу до населених пyнктiв, пощали сiно в копицях, кукурудзу, картоп-лю, гарбузи на городах i при цьому не боялися домашшх тварин i навiть собак. Зубри трималися бшя yзлiсь, годувалися на сiнокосаx, якщо в лiсi на полях стояли копищ сiна, вони жили практично бшя них. Непоодинокими ви-падками були таю, що сталися в 1980 р. в Банилiвськомy люнищга Сторожинецького лiсового господарства, коли за одну шч стадо зyбрiв знищило яблу-невий сад. У першi роки перебування на Буковиш зубри хворши некротич-ним баланопоститом - захворювання сечостатевих органiв самщв. Причиною захворювань, yнаслiдок чого гинув навиь приплiд, був контакт зyбрiв з до-машнiми тваринами, особливо вiвцями, що е переносниками небезпечних для зубра хвороб [4].
Нишшш зубри - дев'яте-десяте поколшня завезених тварин. Вони на-були вшх притаманних ïxнiм диким предкам звичок. Тобто природа виправи-ла змши в фiзiологiï зубра внаслiдок втручання людини. За останнi 10 роюв не було випадкiв травмування зyбрiв, тодi як першi завезенi зубри часто трав-мувались i гинули. Фiзичний стан зyбрiв покращився. Вони почали реагувати на небезпеку - як i ïx дикi предки. У зyбрiв вiдновилась iдеальна координащя рyxiв, яка притаманна диким тваринам. Вони не наближаються до населених пункпв i осель, не виходять на поля, городи, стали дуже обережними, бояться домашнix тварин, особливо собак. Дороги в свилий час доби перетинають досить швидко. Якщо пiд час полювання на диких копитних тварин у загош бувають зубри, то вони тжають вшм стадом i нiколи не вийдуть на лiнiю вог-ню, якщо вщчують людину. Зубри мешкають в мiсцяx, де фактор неспокою е мшмальним. У весняно-лiтнiй перюд зубри нiколи не спускаються в долини, переважно тримаються на висот не нижче 600-800 м н. р. м., не переносять шуму господарсь^ дiяльностi. Так, пiд час черговоï експедицiï з дослщжен-ня зубра в листопадi 2011 р., одне iз стад ми виявили в yрочищi "Букове" Гiльчанського люництва - найвщдалешшш i найвищiй (740 м. н.р.м.) точщ ДП "Сторожинецьке лiсове господарство" (рис. 2).
Рис. 2. См 'я зубрiв на територи Пльчанського лмництва ДП "Сторожинецькелгсовегосподарство"
Загалом можна стверджувати, що реакшматизащя зубрiв на територп ДП "Сторожинецьке люове господарство" вiдбулася устшно. Разом iз цим iнтенсивна господарська дiяльнiсть в лiсах залишае все менше мiсця для зубра. Нестача кошпв, неналежне утримання егерсько! служби, слабка охорона мисливських упдь вiд браконьерiв, роздiлення суцiльних люових масивiв на острiвнi дiльницi дорогами та трасами призводять до зниження захисних властивостей люових мисливських упдь. Цьому сприяе i прокладання в найвщдалешших дiльницях мисливських маршрута, а в деяких мюцях - i бу-дiвництво кар'ерiв для добування гравж>, каменю. Стихiйне вiдвiдування ль сових упдь, зокрема i мюць мешкання зубрiв, не регламентуються норматив-ними документами.
У зв'язку з наведеними чинниками та низкою шших об'ективних i суб'ективних факторiв, не виключаючи браконьерство та етмшащю, на початок 2012 р. чисельнють популяцп зубрiв на територп угiдь ДП "Сторожинецьке люове господарство" становить 29 особин. Одшею з ймовiрних причин зниження чисельносп буковинсько! популяцп зубрiв можна розглядати i м^ацшну версiю. За даними егерсько! служби частина зубрiв, внаслiдок фактора неспокою, перейшла на територiю сусщньо! Румунп, що потребуе додаткових дослiджень.
Для створення умов вщтворення оптимально! чисельносп зубра фа-хiвцями та науковцями Чершвецько! областi розроблено програму "Зубри Бу-ковини", де запропоновано низку заходiв з метою збереження цього щнного виду дико! фауни, що занесений до Червоно! книги Укра!ни, Червоно! книги МСОП та Свропейського Червоного списку. Впровадження програми насам-перед забезпечить дотримання спещальних нормативiв природокористування
на територiях, де мешкають зубри в плат визнання прюритетним збереження середовища перебування 3y6piB. Вирiшаться назрiлi питання розроблення нормативних докуменлв, якi б регулювали рекреацiйне навантаження люо-вих угадь мисливських господарств, де мешкають зубри. Буде полшшено фь нансування на утримання егерсько! служби i, вадповадно, охорони мисливських yгiдь вад браконьерiв в лiсових yгiддях з одночасним розширенням мере-жi спещальних бiотехнiчних споруд для зyбрiв.
Вдосконаленню роботи з охорони i вадтворення буковинсько! субпо-пуляцп зубра також сприятиме створення спещального науково-виробничого комплексу на територп Сторожинецького району [4]. Адже високий рiвень iнбридингy юнуючого поголiв'я зyбрiв, що походить вад 12 особин-засновни-кiв потребуе систематичного "оновлення" стада шляхом завезення чи обмшу зyбрiв iнших сyбпопyляцiй. У цьому планi важливим аспектом е створення умов для вольерного утримання зубра европейського. У Банилiвськомy лю-нищга державного пiдприемства "Сторожинецьке люове господарство" вже розпочато спорудження вольеру площею 60 га. Приплiд зубра европейського екологи будуть випускати в природш умови, зокрема - i на сyмiжнi територп, що у Вижницькому районi - високогiрнi люництва Берегометського люомис-ливського господарства, як рiшенням Чершвецько! обласно! ради включено до складу зоолопчного заказника "Зубровиця". Нинi загальна площа заказника становить понад 27 тис. га, це найбшьший зоолопчний заказник у Сврот.
Висновки. Змiни у життедiяльностi буковинсько! субпопуляцп Bison bonasus L., ll стiйкостi i продyктивностi на територп ДП "Сторожинецьке ль сове господарство" залежать не тiльки вад бiологiчних особливостей виду, але й вад еколого-динамiчних процесiв навколишнього природного середовища та функцш люових екосистем. Активнi процеси та явища е результатом складно! взаемодп природних та соцiально-економiчних факторiв тому пот-ребують системного пiдходy щодо !х врахування. Територiя ДП "Сторожинецьке люове господарство" характеризуешься рiзноманiтнiстю природно-кль матичних умов, багатством видового складу флори та фауни робить його аде-альним полiгоном для розроблення та провадження методичних пiдходiв для наукових досладжень, створення науково-виробничого комплексу щодо збереження i вадтворення зубра европейського у Буковинських Карпатах. Впро-вадження програми "Зубри Буковини" забезпечить дотримання спецiальних нормативiв природокористування на територiях, де мешкають зубри, у плат визнання прюритетним збереження середовища !х перебування та гармоншне поеднання трьох функцш заказника: охоронно! щодо бюти та бютошв; фун-кцп сталого розвитку регiонy - сприяння тривалому стабiльномy, економiч-ному i соцiальномy розвитку; логютично! (науково-просвггаьо!, мошторинго-во! та супровадно!).
Л1тература
1. Гептнер В.Г. Млекопитающие Советского Союза / В.Г. Гептнер, А.А. Насимович, А.Г. Банников. - Т. 1. Парнокопытные и непарнокопытные. - М., 1961. - С. 26-28.
2. Заблоцкий М.А. Опыт сохранения в СССР редких видов на примере Bison bonasus L. / М.А. Заблоцкий // В кн.: Первый международный терилогический конгресс. - М., 1974. - С. 34-36.
3. План дш щодо збереження та вщновлення зубра (Bison bonasus L.) в фауш Укра!ни / Сшльний наказ Держкомлюгоспу Укра!ни та Мшприроди Укра!ни вщ 8 травня 2007 р., № 231/163.
4. Солодкий В.Д. ОбГрунтування оргашзацп науково-виробничого комплексу з1 збереження та вщтворення зубра европейського (Bison bonasus L.) у Буковинських Карпатах / В.Д. Солодкий, Й.В. Царик // Вюник Льв1вського ушверситету. - Сер.: Бюлопчна. - Льв1в : Вид-во ЛНУ ¡м. 1вана Франка. - 2010. - № 52. - С. 77-82.
5. Соколов И.И. Копытные звери (отряды Perissodactyla и Artiodactyla). Млекопитающие / И.И. Соколов // В кн.: Фауна СССР. - М.-Л., 1959. - Т. 1. - С. 569-598.
6. Фурдичко О.1. Заповщна справа в Укра!ш / О.1. Фурдичко, В.К. Овак, В.Д. Солодкий. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2005 р. - 336 с.
7. Червона книга Укра!ни. Тваринний свп\ - К. : Вид-во "Глобалколсалтинг", 2009. -
624 с.
8. Shunak H. The research of Bison bonasus Population in Chernivtsi State / H. Shunak, V. So-lodkyy, A. Tanas // 80 lat restytucji zubra w Puszczy Bialowieskiej : VII Miedzynarodowa Konfe-rencja, Bialoweiza, 28-29 wrzesnia 2009. - Streszczenia referatow. - P. 52-53.
Солодкий В.Д., Масикевич Ю.Г., Заячук В.Я. Состояние и перспективы популяции Bison bonasus L. на территории ГП "Сторожинецкое лесное хозяйство"
Изучены особенности и проблемы реаклиматизации зубра европейского на территории государственного предприятия "Сторожинецкое лесное хозяйство", где впервые в Украине был создан зоологический заказник с целью сохранения этого ценного вида дикой фауны, который занесен в Красную книгу Украины, Красну книгу МСОП и в Европейский Красный список. Разработана программа "Зубры Буковины", предложен ряд мероприятий для создания условий воссоздания оптимальной численности популяции зубра.
Ключевые слова: зубр европейский, зоологический заказник, системный подход, программа "Зубры Буковины"
Solodkyy V.D., Masikevich Yu.H., Zayachuk V.Ya. State and prospects of population of Bison bonasus L. on territory of "Storozynethe forestry"
Features and problems of reclimatisation of aurochs of the European on territory State Enterprise "Storozynets District", where first on Ukraine a zoological wildlife preserve was created with the aim of maintenance of this valuable type of wild fauna, that is brought to the Red Book of Ukraine, Red Book of MSOP and European Red List. The program "Bison of Bukovyna" is worked out, the row of measures is offered for conditioning of recreation of optimal quantity of population of aurochs.
Keywords: aurochs the European, zoological wildlife preserve, approach of the systems, program "Bison of Bukovyna".
УДК 581.[144.2+524+55] Ст. наук. ствроб. О.1. Величко,
канд. бюл. наук - Львiвський НУ ím. 1вана Франка
ФРАКЦ1ЙНИЙ СКЛАД Б1ЛК1В У ОРГАНАХ РОСЛИН COÏ, АДАПТОВАНИХ ДО УМОВ НАФТОЗАБРУДНЕНОГО ГРУНТУ
Дослщжено роль захисних бшгав у загальнш адаптивнш вщповда рослин coï (Glicine hispida Maxim) на забруднення Грунту нафтою. Встановлено синтез у вщпо-вщь на дто екстремальних умов нафтозабрудненого Грунту низькомолекулярних бш-kíb з молекулярними масами у межах 30-40 кД у листках, а також високомолекуляр-них, масою 70-116 кД, у коренях рослин со^
Ключовг слова: нафтозабруднений Грунт, адаптащя, бшки, рослини со^
