CC BY
8
7. Pavlova YU, Vynohrads'kyy B. Vidnovlennya u sporti. Monohrafiya. Lviv: LDUFK; 2011; 204 s. [in Ukrainian]
8. Shapoval YeYu, Shostak OV. Vidnovlennya pratsezdatnosti v mini-futboli. Poltava: PR Shevchenko R. V. 2014; 113 s. [in Ukrainian]
9. Shapoval YeYu. Formuvannya rukhovykh navychok divchat 11-14 rokiv zasobamy mini-futbolu u dytyacho-yunatskykh sportyvnykh shkolakh [dysertatsiya]. Kharkiv: Kharkivskyy nats. un-t im. V. N. Karazina. 2015; 266 s. [in Ukrainian]
10. Shakhlina LG. Mediko-biologicheskiye osnovy sportivnoy trenirovki zhenshchin. Kiiv: Olimpiyskaya literature. 2000; 560 s. [in Russian]
11. Zhurid SN, Nasonkina YeYu. Sravnitel'nyy analiz sorevnovatel'noy deyatel'nosti kvalifitsirovannykh igrokov razlichnogo amplua v zhenskom i muzhskom futbole. Fizicheskoye vospitaniye studentov. 2010; № 2: 81-84. [in Russian]
12. Shapoval EY. Didactic essence of the differential approach to the formation of motor skills in women's mini-football. Nauka i Studia. Pedagogiczne nauki. Psychologia i socjologia. 2013; 39 (107) : 88-93.
Ж
ИЗУЧЕНИЕ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЖЕНСКОГО ОРГАНИЗМА В ПРОЦЕССЕ ЗАНЯТИЙ МИНИ-ФУТБОЛОМ.
Шаповал С.Ю., Момот О. О., Свертнев О.А., Хоменко П. В.
Автором рассмотрены подходы к дифференциации физических нагрузок и направленности учебно-тренировочного процесса футболисток, которые учитывают особенности деятельности женского организма в каждой фазе ОМЦ. Одной особенностью современного спорта есть широкое привлечение женщин к участию в подавляющем большинстве его видов. В то же время, при подготовке женщин-спортсменок их гендерные отличия достаточно часто игнорируются и тренировка женщин осуществляется за методиками, разработанными для мужчин в аналогичных видах спорта. Особенно это касается тех видов спорта, которые традиционно считались «мужскими», а в настоящее время переживают период бурного развития в качестве «женских». Вопрос подходов к тренировкам женщин в таких видах спорта, как мини-футбол, нуждается в разностороннем детальном исследовании и научном обосновании.
Ключевые слова: мини-футбол, тренировочный процесс, физиологичные особенности, женский организм, объем нагрузок, дифференциация.
Стаття надшшла 4.01.18р.
THE STUDY OF PHYSIOLOGICAL PECULIARITIES OF FUNCTIONAL ACTIVITY OF FEMALE PLAYER'S BODY WHILE PLAYING MINI-FOOTBALL.
Shapoval Ye.Yu., Momot O.O., Sviertniev O.A, Khomenko P.V.
The author considers the approaches to the differentiation of physical loads and the orientation of the training process of football players, which take into account the peculiarities of the activity of the female organism in each phase of the CMC. One feature of modern sports is the widespread involvement of women in the vast majority of its species. At the same time, when training female athletes, their gender differences are often ignored and training of women is carried out using techniques developed for men in similar sports. This is especially true for those sports that were traditionally considered "male", and are currently experiencing a period of rapid development as "women's". The issue of approaches to training women in such sports as mini-football, needs a comprehensive detailed study and scientific justification.
Key words: mini-football, training process, physiological characteristics, female organism, volume of loads, differentiation.
Рецензент Шеттько B.I.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-2-64-103-109 УДК 614.2
СТАН ПРОФЫАКТИЧНОГРОБОТИ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СОЦЮЛОПЧНОГО ОПИТУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В
E-mail: [email protected]
З використанням методу соцюлопчиого дослщження було вивчено ставлення медичних пращвниюв дев'яти областей Укра'ши до профшактично'1 роботи серед населення, ïï ролi та мюця в дiяльностi лжаря, можливост проведення, якост та наслщюв ще'1 роботи на протязi останшх роюв. Встановлено, що сучасна система охорони здоров'я кра'ши не сприяе профшактищ хвороб серед населення. Значна частина медичних пращвниюв позбавлена можливост проводити профшактичну роботу серед населення. За останш три роки попршилися стан здоров'я, споЫб життя та вщношення населення до особистого здоров'я. Переважна бшьшють громадян не мае прюритету особистого здоров'я, а вщ цього не сприяе його покращенню.
Ключовi слова: громадське здоров'я, стратепя просування здоров'я, медичш пращвники, профшактична робота, профшактика хвороб.
Робота е фрагментом'1 НДР «Науковий cynpoeid, монторинг та оцтка моделей розвитку сфери охорони здоров 'я в Украш на регiональному рiвнi», № державноХреестраци 0115U2852.
Наприкшщ минулого стол1ття у свт розпочала активно впроваджуватися стратепя просування здоров'я, так звана «health promotion». Появу uieï концепци зумовили змши в сощально-економ1чному житт суспшьства, а також певш тенденцн в розвитку системи охорони здоров'я. На перший план вийшли хрошчш захворювання, виникнення i лшування яких багато в чому пов'язане з умовами життя людини та ïï поведшки. Розвиток медичних технологш i розробка
© В.В. Шафранський, 2018
нових лшв, призвели швидше до зростання попиту на медичнi послуги, нiж до полшшення стану здоров'я населения. Тому зв'язок мiж соцiально-економiчним середовищем юнування, способом життя, з одного боку, i станом здоров'я - з шшого, став усвiдомлюватися не лише фахiвцями-медиками, але й пол^иками, суспiльством [6, 5]. Основною щеею стратегiï «health promotion» е адвокащя здоров'я, мотивування окремих особистостей i спшьнот на досягнення здоров'я. Такий шдхвд дозволяе через освiту, економiчнi та полiтичнi дiï допомогти iндивiдуумам i суспiльним групам досягати найкращого контролю i полiпшення свого здоров'я. Конкретш дiï спрямованi на побудову пол^ики громадського здоров'я, створення сприятливого навколишнього середовища, посилення потенцiалу спшьнот, розвиток навичок, переорiентацiю послуг з охорони здоров'я тощо [7, 9]. Змщнення здоров'я не е единим науковим шдходом до аналiзу впливу на здоров'я iндивiда i суспшьства, проте вiн мае ряд очевидних переваг. Це, передусiм, холiстичний тдхщ до здоров'я, що мае на увазi включення усього населення в контексп повсякденного життя; участь в процес розробки i реалiзацiï пол^ики, спрямованоï на полiпшения здоров'я населення, не лише державних структур, але i само1' людини, а також шститупв громадянського суспiльства; акцент на необхщносп змiни чинникiв, що впливають на здоров'я, тобто соцiальних, поведшкових, економiчних i екологiчних умов, яю е головними причинами здоров'я або хвороби; виявлення i використання можливостей i ресурсiв полiпшения здоров'я усього населення, а не тшьки ошб, що вiдносяться до груп ризику; використання рiзноманiтних, але комплементарних стратегш на усiх рiвиях суспiльства i вщносно усiх груп населення [10, 11].
«Health promotion» здшснюеться, як правило, шляхом первинно1', вторинно1' i третинно1' профiлактики. Первинна профiлактика захворювання передбачае заходи для уникнення захворювання шляхом визначення груп пiдвищеного ризику та надання 1'м певних послуг (консультування, iнформувания, вакцинацiя, регулярнi медичш огляди). Вторинна профiлактика захворювання спрямована на змiну певних видiв поведшки з метою зменшення випадкiв виникнення захворювання або уповiльнения його прогресування (освiта щодо прийому медикаментiв; поради щодо здорового харчування для дiабетикiв; методи релаксацiï для пацiентiв iз серцево-судинними захворюваннями тощо). Третинна профшактика захворювання сприяе зменшенню наслiдкiв захворювання, яю впливають на якiсть життя (швалщшсть, ускладнення) i включае реабштащю, навчання навичкам життя в нових умовах (часто у поеднанш з наданням медично1' допомоги) тощо [12, 3, 2].
Свропейський план дш щодо змiцнения потенцiалу та послуг охорони громадського здоров'я визначае десяти основних оперативних функцiй громадського здоров'я, одшею з них е профшактика хвороб, яка включае ранне виявлення порушень у здоров'1' [1].
Метою роботи було вивчити стан профшактично1' роботи серед населення, ïï ролi та мiсця в дiяльностi лшаря; можливостi проведення; ставлення медичних пращвниюв до профiлактичноï роботи; якостi та наслщюв цiеï роботи серед населення на протязi останнiх рокiв.
Матерiал та методи дослiдження. Групу учасниюв соцiологiчного дослiджения склало 340 органiзаторiв охорони здоров'я, 356 лiкарiв загально1' практики - сiмейноï медицини та 201 лшар, що надають допомогу на вторинному i третинному рiвнях медично1' допомоги. Загалом у дослщженш взяло участь 897 респондентiв з дев'яти областей нашо1' кра1'ни. Для проведення соцiологiчного дослiджения серед медичних пращвниюв було розроблено спецiальну анкету, яку респонденти заповнювали в онлайн-режиш або на паперових носiях. Отримаш пiд час соцiологiчного дослiджения даш оброблялися статистично. При проведеннi порiвняння використано критерiй хi-квадрат iз поправкою Йейтса. Загальна характеристика респондентiв -органiзаторiв охорони здоров'я, якi взяли участь у дослщженш, була наступною. Вщповщно до опрацьованих даних, 28,2 % респондент працюе в сшьськш мiсцевостi та 60,9% - в мютах, 10,9% респондентiв на дане питання не вiдповiли. Чоловiки-респонденти склали 37,3%, а жшки - 55,9%. Найбшьшу групу респондентiв склали ri, що мають стаж роботи з оргашзаци охорони здоров'я до 5 роюв (24,7%), стаж роботи 5-9 роюв - 21,5% респондентiв та бшьше 21 року - 20,9%.
На рисунку 1 представлено розподш респондент - органiзаторiв охорони здоров'я за стажем роботи: Ме= 10 роюв (QI=4 роки; QIII=18,75 року). Загальна характеристика респондент -лiкарiв загально1' практики - сiмейноï медицини, яю взяли участь у дослщженш, була наступною. Вiдповiдно до опрацьованих даних, 46,6% респондент працюе в сшьськш мюцевосп та 45,8% працюе в мютах. Чоловши серед респондент склали 24,4%, а жiнки - 71,1%. Виявилося, що 29,5% вщ загально1' кiлькостi опитаних, пройшли тдготовку iз загально1' практики-сiмейноï медицини в штернатур^ а 70,5% навчалися на курсах спецiалiзацiï.
Рис. 1. Характеристика респондентов - оргатзатор1в охорони здоров'я за стажем Рис.2. Розподш ,ткар1в загально! ирактики-сшейно! медицини за стажем роботи, роботи, роки,%. роки, %.
На рисунку 2 представлено дат щодо стажу роботи респонденпв -л1кар1в загально! практики - с1мейно! медицини: Ме= 24,5 року (01=13 роюв; 0ш=33 роки). Загальна характеристика респондента - л1кар1в, яю надають медичну допомогу на вторинному та третинному р1внях, та яю взяли участь у дослщжент, була наступною. Анал1з опрацьованих даних вказуе на те, що серед респонденпв -л1кар1в, як надають вторинну та третинну медичну допомогу, в сшьськш мюцевосп працюе 24,9% та в мютах 64,7%. Чолов1ки в данш грут склали 37,3%, а ж1нки - 56,7%. На рисунку 3 представлено розподш респонденпв - л1кар1в, яю надають медичну допомогу на вторинному та третинному р1внях, за стажем роботи: Ме= 28 роюв (01=17 роюв; 0Ш=37 роюв).
Результати дослiдження та 1х обговорення. Першим кроком дослщження стало вивчення результат1в оцшки респондентами можливосп проводити профшактичну роботу серед населения. Результати статистично! обробки даних соцюлопчного дослщження наведено в таблиц 1.
Таблиця 1
Рис.3. Розподш респондента - лкар1в, яю надають медичну допомогу на вторинному та третинному ршнях, за стажем роботи, роки, %.
Показник Оргашзатори ОЗ ЗП-СМ ЛжарЦ що надають допомогу на вторинному та третинному рiвнях Рiвень значущоси вщмшноси, р
абс | % абс | % абс | %
Задоволеиiсть умовами пращ
Задоволеш 199 59,6 174 50,0 87 44,4 <0,001*
Не задоволеиi 108 32,3 139 39,9 69 35,2
Не визначився 27 8,1 35 10,1 40 20,4
Можливють надання пацieитам медично! допомоги у вiдповiдиостi до галузевих стаидартiв
Можливо 187 58,3 167 48,1 123 62,8 0,006*
Не можливо 97 30,2 135 38,9 49 25,0
Не визначився 37 11,5 45 13,0 24 12,2
Умови пращ дають можливють проводити профшактичну роботу серед населення
Так 232 70,9 239 69,7 132 66,3 0,82
Нi 50 15,3 57 16,6 38 19,1
Не визначився 45 13,8 47 13,7 29 14,6
Умови пращ сприяють проведенню профiлактичиоi' роботи серед пащенив
Сприяють 245 76,3 250 72,5 142 72,1 0,68
Не сприяють 39 12,1 53 15,4 32 16,2
Не визначився 37 11,5 42 12,2 23 11,7
Забезпечешсть засобами комушкацш з населенням для проведення прос ллактично! роботи:
Забезпечеиi 196 60,7 189 55,3 124 64,2 0,19
Не забезпечеиi 125 38,7 152 44,4 67 34,7
Не визначився 2 0,6 1 0,3 2 1,0
Анатз наведених в таблиц 1 результапв соцюлопчного дослщження щодо вивчення оцшки умов пращ та можливосп проводити профшактичну роботу вказав на наступне. Виявилися незадоволеними умовами пращ 32,3 % оргашзатор!в охорони здоров'я, 39,9 % л1кар1в загально! практики-шмейно! медицини; 35,2 % л1кар1в, яю надають вторинну та третинну медичну допомогу. Р1вень значущосп вщмшносп, р<0,001. Вважають, що неможливо надавати медичну допомогу у вщповщносп до галузевих стандарпв 30,2 % оргашзатор!в охорони здоров'я, 38,9 % л1кар1в загально! практики--шмейно! медицини; 25,0 % л1кар1в, яю надають вторинну та третинну медичну допомогу. Р1вень значущосп вщмшност!, р=0,006. Вважають, що умови пращ не дають можливосп проводити профшактичну роботу серед населення 15,3±2,0% оргашзатор!в охорони здоров'я, 16,6±2,0 % л1кар1в загально! практики-шмейно! медицини; 19,1±2,8 % л1кар1в, яю надають вторинну та третинну медичну допомогу. Р1вень значущосп вщмшносп, р=0,82. Вказали, що умови пращ не сприяють проведенню профшактично! роботи серед пащенпв 12,1±1,8 % оргашзатор!в охорони здоров'я, 15,4±1,9 % л1кар1в загально! практики-шмейно! медицини; 16,2±2,6 % л1кар1в, яю надають вторинну та третинну медичну допомогу. Р1вень значущосп вщмшносп, р=0,68. Вважають, що не забезпеченш засобами комушкаци з населенням для проведення профшактично! роботи 38,7±2,6 % оргашзатор!в охорони здоров'я, 44,4±2,6 % л1кар1в загально! практики-шмейно! медицини; 34,7%±3,4 л1кар1в, яю надають вторинну та третинну медичну допомогу. Р1вень значущосп вщмшносп, р=0,19.
Наступним кроком дослщження було вивчення результапв оцшки респондентами стану здоров'я та способу життя { вщношення до особистого здоров'я населення в цшому та пащентами безпосередньо. Результати статистично! обробки анкет соцюлопчного дослщження в цшому в залежност вщ посади респонденпв наведено в таблиц! 2. Зокрема було встановлено, що респонденти у наступний спошб ощнили нижченаведен! твердження.
- За останн! три роки стало бшьше надходити пац!ент!в !з занедбаними стад!ями хвороби. П!дтвердило дане твердження 69,7±2,5% орган!затор!в охорони здоров'я, 59,4±2,6 % л!кар!в загально! практики-шмейно! медицини, 54,4±3,5% л!кар!в, як! надають вторинну та третинну медичну допомогу. Спростували дане твердження 24,2 % оргашзатор!в охорони здоров'я, 32,3 % л!кар!в загально! практики-шмейно! медицини та 34,9% лшар!в, як! надають вторинну та третинну медичну допомогу. Р!вень значущосп в!дм!нност!, р =0,007.
- За останн! три роки населення стало частше звертатися за медичною допомогою з профшактичною метою. Позитивно ощнило це твердження 23,5 % респонденпв-оргашзатор!в охорони здоров'я, 29,3 % респонденпв-л!кар!в загально! практики-шмейно! медицини; 30,8% респонденпв-л!кар!в, як! надають вторинну та третинну медичну допомогу. Негативно вщповшо 69,6±2,5 % орган!затор!в охорони здоров'я , 64,8±2,5% л!кар!в загально! практики-с!мейно! медицини; 62,6±3,4% л!кар!в, як! надають вторинну та третинну медичну допомогу. Р!вень значущосп вщмшносп, р =0,35.
- За останн! три роки населення стало бшьш вщповщально ставитися до диспансеризацй та оздоровлення. Позитивно таке твердження ощнило 19,9 % оргашзатор!в охорони здоров'я, 22,5% лшар!в загально! практики-шмейно! медицини; 25,5 % лшар!в, як! надають вторинну та третинну медичну допомогу. Негативно - 72,4±2,4 % оргашзатор!в охорони здоров'я, 67,1±2,5 % л!кар!в загально! практики-шмейно! медицини; 68,4±3,3% л!кар!в, як! надають вторинну та третинну медичну допомогу. Р!вень значущосп в!дм!нност!, р =0,40;
- За останн! три роки населення стало бшьш вщповщально ставитися до особистого здоров'я. Позитивну оцшку даному твердженню дало 19,9% оргашзатор!в охорони здоров'я, 24,9 % лшар!в загально! практики-шмейно! медицини; 20,1% лшар!в, як! надають вторинну та третинну медичну допомогу. Негативно ощнили це твердження 71,4±2,5 % оргашзатор!в охорони здоров'я, 62,0±2,6 % лшар!в загально! практики-шмейно! медицини; 68,6±3,3% л!кар!в, як! надають вторинну та третинну медичну допомогу. Р!вень значущосп вщмшносп, р =0,11;
- Для бшьшосп населення особисте здоров'я е найбшьшим прюритетом. Позитивно дане твердження оц!нило 24,9 % оргашзатор!в охорони здоров'я, 36,1 % лшар!в загально! практики-шмейно! медицини, 39,6 % л!кар!в, як! надають вторинну та третинну медичну допомогу. Негативно - 52,3±2,7% оргашзатор!в охорони здоров'я, 48,8±2,6 % лшар!в загально! практики-с!мейно! медицини, 45,3±3,5% л!кар!в, як! надають вторинну та третинну медичну допомогу. Р!вень значущосп вщмшносп, р <0,001;
- Бшьшють населення веде здоровий спошб життя. Позитивну оц!нку даному твердженню дали 12,7 % оргашзатор!в охорони здоров'я, 17,0 % лшар!в загально! практики-шмейно! медицини; 29,1% лшар!в, як! надають вторинну та третинну медичну допомогу. Негативно таке
припущення оцшили 75,3±2,3 % органiзаторiв охорони здоров'я, 71,2±2,4 % лiкарiв загально! практики-шмейно! медицини; 60,2±3,5 % лiкарiв, яю надають вторинну та третинну медичну допомогу. Рiвень значущостi вiдмiнностi, р <0,001;
Таблиця 2
Результати оцшки респондентами стану здоров'я мацкипи та населення в цшому _в залежност вiд посади ресмондентiв_
Показник Оргашзатори ОЗ ЗП-СМ Лкар^ що надають допомогу на вторин-ному та третинному р1внях Р1вень значущост вщмшносп, Р
абс | % абс | % абс | %
За останш три роки стало бшьше надходити пащен™ 1з занедбаними стад1ями хвороби
Так 228 69,7 206 59,4 103 54,5 0,007*
Нi 79 24,2 112 32,3 66 34,9
Не визначився 20 6,1 29 8,4 20 10,6
За останш три роки населення стало частше звертатися за медичною допомогою з профшактичною метою
Так 78 23,5 103 29,3 61 30,8 0,35
К 231 69,6 228 64,8 124 62,6
Не визначився 23 6,9 21 6,0 13 6,6
За останш три роки населення стало бшьш вщповщально ставитися до диспансеризацп та оздоровлення
Так 65 19,7 78 22,5 48 24,5 0,40
К 239 72,4 233 67,1 134 68,4
Не визначився 26 7,9 36 10,4 14 7,1
За останш три роки населення стало бшьш вщповщально ставитися до особистого здоров'я
Так 66 19,9 86 24,9 39 20,1 0,11
К 237 71,4 214 62,0 133 68,6
Не визначився 29 8,7 45 13,0 22 11,3
Для бшьшосп населення особисте здоров'я е найбшьшим прюритетом
Так 82 24,9 125 36,1 74 39,6 0,001*
К 172 52,3 169 48,8 85 45,5
Не визначився 75 22,8 52 15,0 28 15,0
Бшьшють населення веде здоровий споЫб життя
Так 42 12,7 59 17,0 57 29,1 <0,001*
К 250 75,3 247 71,2 118 60,2
Не визначився 40 12,0 41 11,8 21 10,7
Бшьшють населення мае можливють вести здоровий споЫб життя
Так 140 42,0 161 46,5 69 35,6 0,18
К 146 43,8 142 41,0 97 50,0
Не визначився 47 14,1 43 12,4 28 14,4
Бшьшють населення пошформоване про засоби профшактики шфекцшних хвороб
Так 205 64,7 248 73,4 107 56,9 0,004*
К 75 23,7 63 18,6 54 28,7
Не визначився 37 11,7 27 8,0 27 14,4
Бшьшють населення пошформоване про засоби профшактики хрошчних не шфекцшних хво зоб
Так 192 60,4 230 68,0 112 59,9 0,17
К 88 27,7 76 22,5 48 25,7
Не визначився 38 11,9 32 9,5 27 14,4
- Бшьшють населення мае можливють вести здоровий спосiб життя. Позитивно оцшили таке твердження 42,0% оргашзатс^в охорони здоров'я, 46,5 % лiкарiв загально! практики-сiмейно! медицини; 35,6 % лiкарiв, як1 нацають вторинну та третинну медичну допомогу. Негативно - 43,5 % оргаmзаторiв охорони здоров'я, 41,0 % лiкарiв загально! практики-шмейно! медицини; 50,0% лiкарiв, як1 надають вторинну та третинну медичну допомогу. Рiвень значущосп вiдмiнностi, р =0,18;
- Бшьшють населення пошформоване про засоби профшактики iнфекцiйних хвороб. Позитивно оцшили таке твердження 64,7% оргашзатс^в охорони здоров'я, 68,0 % лiкарiв загально! практики-амейно! медицини; 56,9% лiкарiв, як1 надають вторинну та третинну медичну допомогу. Негативно - 23,7% оргаmзаторiв охорони здоров'я, 18,6 % лiкарiв загально! практики-амейно! медицини; 28,7% лiкарiв, якi надають вторинну та третинну медичну допомогу. Рiвень значущосп вiдмiнностi, р =0,004;
- Бшьшють населення пошформоване про засоби профшактики хрошчних не шфекщйних хвороб. Позитивно ощнило дане твердження 64,4±2,6% оргашзаг^в охорони здоров'я, 68,0±2,5 % лiкарiв загально! практики-сiмейно! медицини, 59,9±3,5% лiкарiв, як1 надають вторинну та третинну медичну допомогу. Негативно оцшили 27,7% оргаmзаторiв охорони здоров'я, 22,5 % лiкарiв загально!
практики-шмейно1' медицини та 25,7% лiкарiв, яю надають вторинну та третинну медичну допомогу. PiBeHb значущостi вiдмiнностi, p =0,17.
Встановлено, що сучасна система охорони здоров'я крайни не сприяе профшактищ хвороб серед населення. Значна частина медичних пращвниюв позбавлена можливостi проводити профiлактичну роботу серед населення. За останш три роки погiршилися стан здоров'я, споаб життя та вщношення населення до особистого здоров'я. Переважна бiльшiсть громадян не мае прюритету особистого здоров'я, а вiд цього не сприяе його покращенню. В той же час, протягом остантх десятилiть у високорозвинених кранах свгту завдяки державнш полгтищ, спрямованiй на створення необхщних умов для широкого впровадження у повсякденне життя рiзних форм рухово1 активностi в оргашчному 1х поеднаннi з рацiональним харчуванням, боротьбою проти шкiдливих звичок та полшшенням екологiï навколишнього середовища, смерттсть людей молодого та середнього вшу скоротилася у кшька разiв, середня тривалiсть життя збiльшилася на 10-20 роив, рiзко пiдвищилася життездатнiсть населення, що, безумовно, забезпечило суттеве економчне зростання краïн. У наукових дослщженнях переконливо показано, що стосовно запобтання хрошчних неiнфекцiйних захворювань всi можливосп лiкувальноï медицини у 5-6 разiв поступаються за ефективнiстю факторам здорового способу життя [11, 12, 13]. Таким чином, розбудова в нашш кра1т сучасноï системи громадського здоров'я, що базуеться на стратегiï «health promotion» та кращому свiтовому досвщ впровадження десяти основних оперативних функцш громадського здоров'я, дозволить покращити стан здоров'я населення, тдвищити якiсть та продовжити тривалiсть життя громадян нашо1' держави.
1. Yevropeyskyi plan diy shchodo zmitsnennya potentsialu ta posluh okhorony hromadskoho zdorovya - Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2012 (dokument EUR/RC62/12): 52 s. [in Ukrainian]
2. Moskalenko VF. Kontseptualnyye podkhody k formirovaniyu sovremennoy profilakticheskoy strategii v zdravookhranenii: ot profilaktiki meditsinskoy k profilaktike sotsialnoy. - M. Geotar-media. 2011; 238 s. [in Russian]
3. Uvarenko AR. Preventyvna medytsyna. Zhytomyr. Polissya. 2014; 85 s. [in Ukrainian]
4. Baton Rouge Healthy Eating and Lifestyle Program (BR-HELP): A Pilot Health Promotion Program. Kenned BM, Ryan DH, Johnson WD. J Prev Interv Community. 2015; 43 (2): 95-108.
5. Gelius P, Rutten A. Conceptualizing structural change in health promotion: why we still need to know more about theory. Health Promot Int. 2017, Feb. 28.
6. Gracia M. Health promotion for patients and their families. Br J Nurs. 2017, Mar. 23; 26 (6): 367.
7. Grossmeier J. The art of health promotion. Am J Health Promot. - 2017, May. 31 (3): 251-261.
8. Hetherington SA, Borodzicz JA, Shing CM. Assessing the real world effectiveness of the Healthy Eating Activity and Lifestyle (HEAL) program. Health Promot J Austr. 2015, Aug. 26 (2): 93-8.
9. Johnson SS. The art of health promotion ideas for improving health outcomes. Am J Health Promot. 2017, Mar. 31 (2): 163-164.
10. Jones CM, Clavier C, Potvin L. Adapting public policy theory for public health research: A framework to understand the development of national policies on global health. Soc Sci Med. 2017, Mar. 177: 69-77.
11. Latham SR. Political Theory, Values and Public Health. Public Health Ethics. 2016, Jul. 9 (2): 139-149.
12. Miettinen OS. Reflections on preventive medicine. Prev Med. 2014, Oct. 67: 313-5.
13. The impact and process of a community-led intervention on reducing environmental inequalities related to physical activity and healthy eating - a pilot study. Davey RC, Hurs GL, Smith GR. BMC Public Health. 2011, Sep. 12(11): 697.
СОСТОЯНИЕ ПРОФИЛАКТИЧЕСКОЙ РАБОТЫ СРЕДИ НАСЕЛЕНИЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СОЦИОЛОГИЧЕСКОГО ОПРОСА МЕДИЦИНСКИХ РАБОТНИКОВ Шафранский В. В.
С использованием метода социологического исследования было изучено отношение медицинских работников девяти областей Украины к профилактической работе среди населения, ее роли и места в деятельности врача, возможности проведения, качества и последствий этой работы в течение последних лет. Установлено, что современная система здравоохранения страны не способствует профилактике болезней среди населения. Значительная часть медицинских работников лишена возможности проводить профилактическую работу среди населения. За последние три года ухудшились состояние здоровья, образ жизни и отношение населения к личному здоровью. Подавляющее большинство граждан не имеет приоритета личного здоровья, а из-за этого не способствуют его улучшению.
STATE OF PREVENTIVE WORK AMONG THE POPULATION THROUGH THE PRISM OF A SOCIOLOGICAL SURVEY OF MEDICAL WORKERS Shafranskyi V.V. Using the method of sociological research, the attitude of medical workers in nine regions of Ukraine to preventive work among the population, its role and place in the activity of the doctor, the possibility of carrying out, the quality and consequences of this work during the last years has been studied. It is established that the modern health care system of the country does not contribute to disease prevention among the population. A significant part of medical workers is deprived of the opportunity to conduct preventive work among the population. Over the past three years, the state of health, lifestyle and attitude of the population to personal health have worsened. The vast majority of citizens do not have the priority of personal health, and because of this does not contribute to its improvement.
Ключевые слова: общественное здоровье, стратегия Key words: public health, health promotion strategy,
промоции здоровья, медицинские работники, medical workers, preventive work, disease prevention. профилактическая работа, профилактика болезней.
Стаття надшшла 11.04.18р. Рецензент Шеттько В.1.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-2-64-109-112 UDC 616-089 : 612[51+563]
СHARACTERISTIC OF INTRAOPERATIVE TEMPERATURE HOMEOSTASIS AND PREVENTION OF INADVERTENT INTRAOPERATIVE HYPOTHERMIA
E-mail: [email protected]
The aim of research is to determine the characteristics of intraoperative temperature homeostasis and develop methods of prevention of inadvertent intraoperative hypothermia. The study included study of temperature homeostasis in 160 surgical patients. The patients of the test group were operated on in the conditions of correction of their temperature homeostasis was provided by local applying of polyethylene terephthalate polymer coating. The patients of the control group underwent surgeries without using any techniques aimed to correct their temperature homeostasis. Was found out a progressive decrease in temperature in all parts of the body as well as in integral indicators of temperature homeostasis in the intraoperative period. The most pronounced decrease in the temperature of the surgical patients was observed at 60th minute of the surgical procedure was observed on the skin of hips and arms. Prevention of decrease in the temperature was possible by insulating thighs and arm of the patients with shielding materials.
Keywords: temperature homeostasis, inadvertent intraoperative hypothermia, prevention.
This article is a part of research work "Optimizing the quality of anaesthesia and intensive care patients based on age and gender dimorphism clinical and functional, immune and metabolic changes", state registration number 0114U006326.
Inadvertent intraoperative hypothermia (IIH) is unplanned drop of core body temperature of the patient below 36°C. Its registration in the perioperative period are from 40 to 90% [8].
There are the factors that can contribute to the patient's temperature loss in the operating room is transcutaneous losses (make up to 60% of total heat losses), breathing losses (make up to 20% of total losses), convection losses (make up to 15%), conductive loss (make up to 5%) [9].
IIH is known to increase the risk of cardiac and infectious postoperative complications. IIH can contribute to increased postoperative blood loss and as a consequence needs for transfusion. Patients who experienced IIH during the operation, wake up more slowly, and their awakening is often accompanied by muscular shivering. Perioperative hypothermia leads to prolonged terms of hospital staying and may be a cause of nosocomial mortality [2-4, 7]. Moreover, all general anesthesia medications considerably influence on the thermoregulation by changing thresholds of compensatory cardiovascular reactions, reducing heat production, perspiration and muscle thermogenesis [1].
Hence, IIH prevention must become an inseparable part of planning and performing on surgical operations in all areas of surgery.
The purpouse of research is to determine the characteristics of intraoperative temperature homeostasis and develop methods of prevention of inadvertent intraoperative hypothermia.
Materials and methods. Our study, which included two phases, was carried out for the period from August, 2015, to October, 2016, in surgical in-patient departments of Poltava. Phase I included ascertaining prospective open-label study of temperature homeostasis in 100 patients operated on for surgical pathology of abdominal organs, aged from 18 to 83 years old, whom have been measured the changes in basal body and internal body temperature in standard operating conditions during the surgical operation in standard conditions of operating room (air temperature was 230C and relative humidity of the air equaled 55% in accordance with current safety standards). Phase II represented double randomized prospective study of temperature homeostasis in 160 patients underwent elective surgical operations for pathologies of abdominal organs. The operations, open laparotomies, were performed under total intravenous anesthesia, prolonged myoplegia, artificial lung ventilation, and airway intubation. The patients similar by the age, sex, extent and type of surgery and anesthesia, were divided into 2 groups of 80 people. The patients of the test group were operated on in the correction of their temperature homeostasis was provided by local applying of polyethylene terephthalate polymer coating «LeinaWerke», Germany. The patients of the control group underwent surgeries in standard of operating room without using any techniques aimed to correct their temperature homeostasis.
© D.A. Shkurupiy, 2018
