CC BY
8
ЕКОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ
© Важненко О. В., Сщенко Ю. В., Григорова Н.В., Бовт В.Д ., Сщенко В.А. УДК 669.5:61
СТАН П0В1ТРЯН0Г0 БАСЕЙНУ ВАП0Р13ЬК01 0БЛАСТ1 ТА ВМ1СТ ЦИНКУ В ГРАНУЛ0ЦИТАХ КР0В1 ЛЮДЕЙ, ЯК1 МЕШКАЮТЬ НА ТЕРИТ0Р11 В ВИС0КИМ Р1ВНЕМ ВАБРУДНЕННЯ АТМ0СФЕРН0Г0 П0В1ТРЯ
Важненко О. В. *, Сщенко Ю. В. **, Григорова Н.В.**, Воет В.Д **, Сщенко В.А **
*Держуправлшня охорони навколишнього природного середовища в Запор1зькш обласп, м. Запор1жжя **Запор1зький Нацюнальний Ушверситет, м. Запор1жжя
Изучалась динамика выбросов загрязняющих веществ в атмосферный воздух Запорожской области в целом по региону и по отдельным районам, с определением их техногенной нагрузки. Установлено, что у жителей экологично неблагоприятных районов развивался дефицит цинка в гранулоцитах крови (до 38 % по сравнению с контролем). Такие изменения содержания цинка в клетках зависят от степени загрязнения атмосферного воздуха и возрастают в связи с увеличением объемов промышленного производства в регионе. По этой причине повышается значение исследований крови у жителей области. Цинковая недостаточность способствует возникновению иммунодефицита и снижению адаптивных возможностей организма к действию экологически неблагоприятных факторов.
Ключевые слова: гранулоциты, кровь, цинк, загрязнение Вступ
Якють атмосферного пов1тря репону е одним ¡з найважливших чиннигав, яю обумовлюють стан здо-ров'я населения. Числены публкацп свщчать, що атмосферне пов1тря промислово розвинених репоыв мютить в соб1 широкий спектр небезпечних речовин, таких як бенз(а)пирен, фенол, формальдегщ, слолуки азоту та арки, важга метали та ¡нш1 [4,5,8,9,10]. Доведено, що ¡снуе взаемозв'язок м1ж стуленем забруд-нення атмосферного пов1тря та загальним рюнем за-хворюваносл населения, яке лроживае на вщповщнш територи [5,7,13,14].
Влродовж останых рогав загальне техногенне на-вантаження на довктля ЗапорЬькоТ обласп мало те-нденц1ю до збтьшення, що призвело до суттевих змш стану навколишнього природного середовища. У зв'язку з поступовим нарощуванням промислового потенц1алу обласл та попршенням загального стану здоров'я населения, дослщження несприятливоТ еко-логмноТ ситуаци стають особливо актуальними [1,2,7]. Для визначення перспективи розвитку певного, особливо ¡ндустр1ально розвинутого репону, необхщне проведения глибокого аналЬу як з екологнного, так \ з медичного погляду.
При визначенш метаболмних зрушень у кл¡тин1, особливо! уваги заслуговують стан обмшу в них цинку. Пояснюеться це тим, що цинк входить до складу
воздуха, техногенная нагрузка.
бтьше 200 металоферменлв [2, 18, 19], стабтЬуе кл1тины мембрани [16]. При дм несприятливих фактора як раз порушуеться ферментативна активнють та проникливють мембран кл1тини [11], тому дослщжен-ня вмюту цинку в штинах у мешканцю промислових репошв викликають значний ¡нтерес з точки зору осо-бливостей пролкання захворювань та Тх профтакти-ки.
На пщстав1 бюх1мнних дослщжень було показано, що по вмюту цинку у фракцп зернистих лейкоцилв можна судити про стан обмшу цинку у всьому органь зм1, тобто виявляти цинкову недостатнють, тестуючи зернисл лейкоцити кров1 [17]. Нами Були розроблеш високочутлив1 та селективш методи визначення цинку в гранулоцитах кров1 [6].
Мета дослвджень
Мета даного дослщження полягала у вивчены динамки забруднення атмосферного пов1тря ЗапорЬь-коТ области в цтому та по окремих районах, з визна-ченням рюня Тх техногенного навантаження, а також змш вмюту цинку в гранулоцитах кров1 людей, яга мешкали на територтх з високим рвнем забруднення атмосферного пов1тря.
Об'ект i методи дослвджень
Стан атмосферного пов1тря ЗапорЬькоТ области був дослщжений за 1990-2005 рр. Використовувались матерели статистичноТ 3BiTHOCTi глдприемств, матерь али обласноТ та мюькоТ CEC, Головного управлшня статистики, Держуправлшня охорони навколишнього природного середовища в ЗапорЬькш области та ¡нше.
Для визначення впливу забруднення атмосферного пов1тря на BMicT цинку у гранулоцитах KpoBi людини обрали 3 групи oci6: перша - мешканц1 екологнно чистого Приазовського району ЗапорЬькоТ обласп, де показники щтьносл забруднення атмосферного noBi-тря е найнижчими по perioHy (15 oci6), друга - мешка-нц1 найбтьш техногенно навантаженого Заводського району (12 oci6), третя - вщносно чистого Хортицько-го району м. Запор1жжя (13 oci6). Перша група висту-пала контролем. Загальна ктькють людей, яка була дослщжена, складае 40 oci6.
Для визначення вм1сту цинку в зернистих лейкоцитах людей використовували забарвлення дитизоном (дифенттюкарбазоном) та 8-(пара-
толуолсульфонтамшо)-хшолшом (8-ТСХ), яю були рекомендован! для цитох1мнного визначення цинку [6].
У людей кров брали з пальця. Мазки фксували впродовж 5 хв. в парах формалшу з подальшим фар-буванням протягом 3 год. 0,2%-ним водно-ам1аковим розчином дитизону, або одночасно фарбували i фк-сували протягом 1 хв. 0,01%-ним ацетоновим розчином 8-ТСХ [6]. Робочий розчин дитизону отримували шляхом п'ятикратного розведення дистильованою водою його основного розчину.
Для виготовлення останнього на водяшй баш пе-ремшували протягом 10 хв. при температур! 70°С сумш, яка складалась з 30 мл дистильованоТ води, 0,6 мл 25%-ного розчину пдроксиду амоыю, 400 мг дитизону. При фтьтруваны сумЫ на фтьтр1 зали-шалось близько чверт1 наважки дитизону, тобто отри-мувався 1%-ний водно-ам1аковий розчин реагенту.
На препаратах, забарвлених дитизоном, у цитоплазм! кл1тин виявлялись червоы гранули. При фар-буванш за допомогою 8-ТСХ в гранулах цих кл1тин виявлялась жовто-зелена люмЫесценцт. Для збу-дження останньоТ застосовували св1тлофтьтр ФС-1, а в якост1 захисного (окулярного) використовували св1т-лофтьтр ¡з скпаЖС-18.
1нтенсивнють цитох1ммних реакцм оцшювали за бальною системою, яка була запропонована В.В. Со-коловським [12] та Ф. Хейхоу \ Д. Кваглшо [15]. За один бал приймали слабопозитивну, два бали - помь рну, три бали - виражену за ¡нтенсивнютю реакц1ю.
Результати досл1джень
Багата сировинна база стала основою розвитку потужного прничо-металурпйного та енергетичного комплексу, який негативно впливае на стан навколишнього природного середовища. Наявнють потужного промислового комплексу у ЗапорЬьш обласп в зок-рема призводить до забруднення пов1тряного басейну [4,8,9]. За останы 10 рогав спостер1гаеться ч1тка динамка до значного збтьшення викидв в атмосферне пов1тря (табл. 1).
Таблиця 1
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне noeimpn в динамЦ 1990-2005 роюв
Викиди по обласп 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Загальна ктькють викидш в атмос-ферне повпря, тис. т в т. ч.: 887,1 346,1 333,3 335,3 334,3 347,8 352,0 383,4
- Bifl стацюнарних джерел забруднення, тис. т 587,5 268,8 231,2 233,3 233.5 235,8 230,5 262,0
- Bifl пересувних джерел забруднення, тис. т 299,6 77,3 102,1 102,0 100,8 112,0 121.5 121,4
3 таблиц! видно, що в атмосферне пов1тря облас-т1 у 2005 роц1 вщ уах джерел забруднення було вики-нуто 383,4 тис.т забруднюючих речовин, що на 8,9% бтьше, шж у 2004 роцг Понад дв1 третини сумарних забруднень пов1тря припало на пщприемства, органь зацп, тобто на стацюнары джерела забруднення \ 31,7 % - на автомобтьний, залЬничний, ав1ацшний та водний транспорт - пересувш джерела.
3 2000 р. спостер1гаеться постшна тенденцт до поступового збтьшення викидв, хоча вщ 1990 року до 1995 спостер1галось значне зменшення у зв'язку з1 зниженням обсяпв виробництва на промислових пщ-приемствах репону. Ця ж тенденцт збер1галась аж до початку XI стормчя.
У 2005 роц1 викиди забруднюючих речовин у повь тряний басейн обласп здшснювали 466 пщприемств та оргаызацш, що на 0,2 % менше, шж у 2004 р. Од-нак вщ них в атмосферу надмшло 262 тис.т забруднюючих речовин, що на 13,6 % бтьше, шж за попере-днш рк, що свщчить про значне збтьшення обсяпв виробництва, пов'язаногоз забрудненням атмосфери.
На один квадратний ктометр територп обласп стацюнарними джерелами забруднення було викину-
то 9,6 т забруднюючих речовин (у 2004 р. -8,5 т), а обсяги викидв на одну особу становили 140,2 кг про-ти 122,3 кгу 2004 р.
Щодоби в атмосферне пов1тря викидалось у серед-ньому по 717,7 т шкщливих речовин (у 2004 poqi -631,6 т). Протягом року в середньому одним пщприемством було викинуто в атмосферу 562,2 т (у 2004 р.- 491,5 т).
Слщ в1дм1тити, що у ЗапорЬьш обласп разом з Дшпропетровською, Донецькою, 1вано-Франгавською, Луганською та Харгавською знаходиться третина пщ-приемств, яю мають викиди в атмосферу. Проте ix вплив на екологмний стан в УкраТш е визначальним, осктьки Bifl них надходить у повпря понад 80 % забруднюючих речовин.
KpiM високого рвня забруднення область характе-ризуеться нер1вном1рним його розповсюдженням по районам область Бтьшють пщприемств розташоваш у MicTax Запор1жжя та Енергодар. Характерно! рисою облаем е те, що промислов1 пщприемства - 0CH0BHi забруднювач1 атмосферного повпря розташовуються у безпосереднш близькосп вщ житловоТ забудови. Зпдно даних MicbKoi CEC близько 25 тисяч oci6 про-живають у межах саштарно-захисних зон пщприемств
- основних забруднювачв атмосферного пов1тря об- ший. Кр1м того, окрем1 райони мають також суттеву ласного центра, а по облаем цей показник ще бть- рЬницюз екологмноТточкизору.
Таблиця 2
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне пов1тря в/б стацюнарних джерел по м'ютах та районах Запор'яько)' облает'! в динамщ 1990-1995 рр.
Населений пункт Викиди забруднюючих речовин, тис. т
1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 2005
Область 587,5 268,8 231,2 233,3 233,5 235,8 230,5 262,0
м. Запор1жжя 246,4 143,4 135,5 125,7 123,9 130,6 151,9 153,9
м. Бердянськ 11,7 2,3 1,2 1,0 0,8 0,8 0,8 0,9
м. Енергодар 273,3 101,0 80,8 92,6 95,7 91,4 66,8 98,4
м. Мел1тополь 18,4 7,0 2,7 2,3 1,7 1,6 1,4 1,3
м. Токмак 5,2 1,5 0,5 0,4 0,4 0,5 0,4 0,5
Райони:
Бердянський *** 0,0 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1
Василшський 7,5 1,6 1,4 1,2 1,3 1,3 0,9 0,9
Великобто-зерський *** 0,1 0,0 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0
Веселтський 2,0 0,9 0,6 0,5 0,5 0,5 0,1 0,1
Втьнянський 3,2 1,2 0,6 0,3 0,6 0,6 0,4 0,5
Гуляйптьський 2,2 0,9 0,4 0,6 0,7 0,3 0,3 0,2
ЗапорЬький 2,3 0,0 0,5 2,3 2,8 2,7 2,6 1,5
К-Дыпровський 1,2 0,6 0,1 0,1 0,1 0,1 0,0 0,0
Куйбишевський 1,6 0,6 0,6 0,7 0,5 0,5 0,6 0,6
Мел1топольський 0,7 0,3 0,1 0,0 0,2 0,2 0,5 0,1
Михайлшський 0,7 0,3 0,2 0,2 0,2 0,2 0,1 0,0
Новомико-лаТвський 0,4 0,2 0,6 0,6 0,4 0,7 0,3 0,2
Оршвський 2,8 1,2 0,3 0,4 0,5 0,4 0,2 0,1
Полопвський 4,7 3,4 2,9 2,6 1,6 1,8 1,9 1,6
Приазовський 0,7 0,7 0,5 0,4 0,4 0,4 0,3 0,2
Приморський 0,9 0,4 0,3 0,2 0,2 0,1 0,1 0,1
Розшський *** 0,2 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3 0,3
Токмацький *** 0,0 0,5 0,5 0,3 0,3 0,3 0,3
ЧернИвський 1,0 0,4 0,3 0,1 0,1 0,1 0,0 0,1
Якимщський 0,6 0,6 0,2 0,1 0,2 0,3 0,2 0,1
Прим1тка: ***- дат в1дсутт
3 таблиц! 2 видно, що розповсюдження забруднення по рЬним регюнам мае своТ характеры особли-востг Так серед найбтьших промислово-навантажених мют обласл лщерами за рвнем забруднення е м. Запор1жжя та м Енергодар. Кожен з окре-мих регюшв мае своТ темпи нарощування виробничих потужностей, а в наслщок чого, \ забруднення атмосферного пов1тря.
Найбтьше зростання викидв забруднюючих речовин у порвняны з попередшм роком спостер1галось у мютах: Енергодар (на 31,6 тис. т, або на 47,3%), Токмак (на 98,4 т, або на 24,6%), Бердянськ (на 18,6 т, або на 2,2%), а також у районах: Втьнянському (на 115,7 т, або на 29 %), Приморському (на 15,4 т, або 13,1%), Бердянському ( на 9,7т, або 9,2%). По м. За-пор1жжя обсяги викидв збтьшились на 2,0 тис. т, або 1,3% за рахунок пщприемств, оргаызацш, установ Хортицького, Заводського та Орджоншдзевського райошв, де обсяги викидв збтьшились вщповщно на 16,7%, 2,8% та 2,0%.
Серед населених пунклв обласл найбтьшого антропогенного навантаження зазнала атмосфер мют: Запор1жжя (153,9 тис.т), Енергодар (98,4 тис.т), Мель тополь (1,3 тис.т). Серед райошв забруднюючих речовин в атмосферу найбтьше викидаеться у Поло-пвському (1,6 тис.т) та ЗапорЬькому (1,5 тис.т). В вище названих мютах та районах розташовано бть-ше половини пщприемств, яга забруднюють пов1тря-ний басейн (245 або 52,6%). Зменшення забруднень атмосфери в ¡нших районах обласл пояснювалось, передуам, зниженням обсяпв виробництва.
Як1 в попередш роки найменше техногенне навантаження мали райони Великобтозерський, Кам'янка -Дшпровський, Михайлвський, ЧернИвський, Якимю-ський, Веселвський та Приморський. Також низький рвень навантаження у Приазовському, Бердянському, Гуляйптьському та НовомиколаТвському районах.
Для бтьш об'ективноТ оцшки впливу на органам мешканцю вщповщних територм викидв забруднюючих речовин важпивим показником е щтьнють викидв у розрахунку на 1 км2 територп
Виходячи з таблиц! 3, найбтьша щтьнють викидв спостер1гаеться у мютах Запор1жжя та Енергодар, а також в Василвському та Полопвському районах. Вщносно екологнно безпечними районами, де щтьнють викидв на 1 км2 найменша, виявились Приазов-ський та Бердянський. Зважаючи на те, що на територп Бердянського району значний вплив мають викиди пщприемств м. Бердянськ, для дослщжень як екологнно безпечний був обраний Приазовський район (контрольна група оаб).
Слщ вщм1тити, що за даними спостережень стаць онарних поелв ЗапорЬького центру гщрометеорологи в 2005 роц1 в пор1вняны з 2002 роком (в 2003 та 2004 рр. спостережень не проводилось) середньомюячш ГДК зросли: з 0,98 до 1,85 - по зваженим речовинам, з 1,43 до 2,05 - по оксидам азоту; з 1,24 до 1,65 - по фенолу; з 0,79 до 1,7 по формальдегщу. Нажаль тага спостереження ведеться лише в обласному центр!, а в районах вщповщы пости не функцюнують.
Таблиця 3
Щмьшсть euKuöie забруднюючих речовин eiö ecix джерел забруднення в атмосферне noeimpn у розрахунку на
квадратний шлометр mepumopi'i по Micmax та районах.
Населений пункт Щтьнють викид1в забруднюючих речовин, т/ 1 км2
2000 2001 2002 2003 2004 2005
Область 12,3 12,3 12,3 12,7 12,9 14,1
м. Запор1жжя 677,0 640,7 632,0 673,0 761,5 768,3
м. Бердянськ 65,1 60,2 57,8 61,5 86,8 86,7
м. Енергодар 1314,1 1504,7 1556,3 1493,8 1109,4 1603,1
м. Мелнополь 276,2 271,4 257,1 264,3 264,3 266,7
м. Токмак 75,0 75,0 75,0 81,3 78,1 81,3
Райони:
Бердянський 0,8 0,8 0,5 0,7 0,8 0,9
Василвський 2,9 2,8 2,8 3,0 3,2 3,1
Великобтозерський 1,1 1,1 0,9 0,9 1,1 1,1
Веселвський 1,5 1,4 1,4 1,5 1,2 1,2
Втьнянський 2,2 2,0 2,1 2,2 2,2 2,3
Гуляйптьський 1,8 1,9 2,0 1,6 1,8 1,6
ЗапорЬький 1,6 2,9 3,1 3,1 3,2 2,5
К.-Дшпровський 1,4 1,6 1,6 1,6 1,9 2,0
Куйбишевський 1,6 1,8 1,7 1,6 2,4 2,3
Мел1топольський 1,1 1,0 1,1 1,2 1,6 1,4
Михайлвський 1,6 1,5 1,6 1,6 1,9 1,9
НовомиколаТвський 1,6 1,5 1,3 1,9 1,5 1,4
Ормвський 1,5 1,5 1,6 1,7 2,1 2,1
Полопвський 3,8 3,6 2,8 2,9 3,4 3,0
Приазовський 1,0 0,9 0,9 0,9 1,0 0,9
Приморський 1,3 1,2 1,2 1,1 1,7 1,6
Розвський 1,5 1,5 1,3 1,5 1,5 1,5
Токмацький 1,2 1,1 1,0 1,0 1,4 1,4
Чершпвський 1,0 0,8 0,8 0,8 1,3 1,3
Якимвський 1,0 0,9 1,0 1,0 1,0 1,0
Даш nifl факельних спостережень ЗапорЬькоТ Mi-ськоТ CEC також пщтверджують попршення стану атмосферного повпря у м. Запоржжя. Якють атмосферного пов1тря оцшена зпдно п. 8.16 „Саштарних правил охорони атмосферного повпря населених мюць" ДСП-201-97 за рвнем забруднення залишаеться „не-
Перевищення ГДКп1д факелом euKudie
припустимим", а по ступеню небезпеки - „помфковано небезпечним" [3]. В таблиц! 4 представлен! дат щодо BiflcoTKy перевищень гранично-допустимих викидв на саштарно-захисних зонах промислових пщприемств м. Запор1жжя.
Таблиця 4
jcnoeux nidnpueMcme на територпжитловоГ забудови Micma
№ з/п Дослщжувана речовина 2000 2001 2002 2003 2004 2005
1. Зважеж речовини 74,3% 74,4% 71,5% 77,47 % 58,3 % 66,7 %
2. Оксиди азоту 32,6% 41,1% 27,1% 47,91 % 36,6 % 48,0 %
3. Фенол 44,8% 51,2% 53,3% 55,61 % 40,3 % 44,0 %
4. Фтористий водень 10,4% 6,5% 3,8% 9,74 % 4,4 % 19,2 %
5. С1рковуглець 34,3% 30,8% 16,3% 28,41 % 28,8 % 50,0 %
6. CipKOBOfleHb 36,0% 26,4% 57,3% 45,74 % 39,3 % 51,1 %
Вище середньо-мюького рвня (бтьше шж на 25%) атмосферне повпря було забруднено в Заводському райош. Практично не вщммалось перевищень ГДК пщ факелом пщприемств лише в Хортицькому райош. Таким чином, Хортицький район у межах м. Запорж-жя несе найменше техногенне навантаження \ е най-бтьш екологнно безпечним. Для визначення впливу рЬного за ступенем рюня техногенного навантаження на вмют цинку у гранулоцитах кров1 були обраш меш-канц1 Заводського та Хортицького райошв м. Запорж-жя
В таблиц! 5 наведен! даш визначення цинку в гранулоцитах кров1 обстежених оаб.
У мазках кров1, забарвлених дитизоном, ¡нтенсив-нють реакци у мешканцю незабрудненоТ територп (I група - контроль) скпадала 1,3 ± 0,06 у.о., в той час як у оаб, яю мешкають у Заводському райош м. Запорь
жжя (II група) вона була на 38 % нижче. У мешканц1в Хортицького району м. Запор1жжя (III група) ¡нтенсив-н1сть реакци була слабшою лише на 8 %.
Таким чином, у друг1й rpyni спостер1гаеться сутте-ве зниження ¡нтенсивност1 реакц1Т в пор1внянн1 з пер-шою групою; р1зниця з контролем високодостовфна (р < 0,001). У мазках кров1 представник1в третьоТ групи в1дзначалось незначне зниження дитизоновоТ реакци; розб1жност1 з контролем недостов1рн1 (р> 0,05).
На препаратах кров1, флуорохоромованих 8-ТСХ, у контрольн1й rpyni ¡нтенсивнють реакц1Т скпадала 1,4 ± 0,08 у.о. У мешканцю Заводського (II група) та Хортицького (III група) райошв м. Запор1жжя вона була в1дпов1дно нижче на 21 % та 7 %. Отже, у друг1й rpyni вщбулось значне зменшення BMicTy цинку в кштинах; розбжшсть з контролем високодостовфна. У третм rpyni не вщбулось значного зниження концентраци
цього металу у кл1тинах; рЬниця з контролем не до-CTOBipHa.
Приведен! дат вказують на суттеву BiflMiHHicTb вщ контролю у другш rpyni обстежених oci6. 1накше ка-жучи, зниження 8-ТСХ реакцп, як i у випадку з дитизо-новою реакцюю, nifl влливом шкщливих фактора промисловосл вказуе на розвиток дефщиту цинку в
1нтенсивнють цит
нейтрофтах перифершноТ KpoBi. У третш rpyni oci6 спостер1галось незначне зниження ¡нтенсивносл ви-щезазначених реакцш лов'язане з тим, що мешканц1 району в деякш Mipi вщчувають вллив шкщливих фактора промисловосл у межах мюта - ¡ндустр1ального центру, хоча в значно меншому ступеш ыж представ-ники другоТ грули.
Таблиця 5
1них реакцш дитизону та 8-ТСХ у гранулоцитах кров: (X+m)
Група обстежених oci6 Ктькють обстежених oci6 1нтенсивнють реакцй', у.о.
Дитизон 8-ТСХ
I трупа - контроль 15 1,3+0,06 1,4+0,08
II група 12 0,8+0,09*** 1,1+0,08***
III група 13 1,2+0,11 1,3+0,10
Примтка: - р<0,001 пор1вняно з контролем Висновки
Високий ступ1нь техногенного навантаження негативно впливае на стан навколишнього природного середовища та здоров'я населения. Сучасна еколоп-чна ситуацт в ЗапорЬькш обласл характеризуеться як складна.
PiBHi забруднення атмосферного пов1тря в обласл продовжують залишатися високими. Забруднення та здшснення негативного впливу на стан пов1тряного басейну значно перевищуе caHiTapHi норми.
У дослщженш встановлено, що у мешканцв еко-логнно небезпечного району спостер1гався вираже-ний дефщит цинку у зернистих лейкоцитах KpoBi, що може служити показником незадовтьного стану обмь ну цинку у всьому opraHi3Mi.
Встановлена нами в дослщах вщповщнють ступе-ня вираженносл змш вмюту цинку у гранулоцитах KpoBi характерутехногенного навантаження дозволяе рекомендувати цитохЫчы реакцп дитизону та 8-ТСХ в якосл д1агностичних теслв на наявнють цинковоТ недостатносл, яка може слугувати показником пору-шень стану здоров'я людини. Деф1цит цинку в кп1ти-нах супроводжуеться ¡мунодеф1цитами, при яких зни-жуеться адаптивн1 можливост1 орган1зму вщносно дм небезпечних фактор1в зовн1шнього середовища. У зв'язку з цим зростае захворюван1сть мешканц1в про-мислового репону. Призначенш д1ети багатоТ на цинк може мати проф1лактичний ефект.
Л1тература
1. Авцын А.П., Жаворонков A.A., Риш М.А., Строчкова Л.С. Микроелементозы человека.-М.: Медицина, 1991. - 496 с.
2. Альберт А Избирательная токсичность.- М.: Медицина, 1989. - 432 с.
3. Бюлетень стану навколишнього середовища м. 3anopi-жжя за 2005 р1к//Запор1зька мюька сан1тарно-еп1дем1олог1чна станц1я.-Запор1жжя,2006.-8 с.
4. Довктля област1 за 2005 piK// Головне управл1ння статистики у ЗапорЬькш област1; Bifln. ред. В.П. Головешка. - Запор1жжя, 2006.-92 с.
5. Еколого-ппенны проблеми сучасного урбажзованого м1ського середовища/В.В. Шкуро// Еколог1чний Вюник. -2005. - № 4.- С.8-10.
6. Ещенко В.А., Гистохимическое исследование цинка// Цитология 1978.-T.20, №8.- С.927-933.
7. Загрязнение окружающей природной среды и здоровье населения/ Я.Я. Дерев'янко, Т.Б. PaxiMoea, Г.И. Валявс-кая//Еколог1я и промышленность. - 2006.- № 3. - С.11-14.
8. Комплексна економнна допов1дь „Сучасний еколог1чний стан м. Запор1жжя".// ЗапорЬька м1ська сан1тарно-еп1дем1чна станц1я, Головне управлЫня статистики у Запор1зьк1й область - Запор1жжя, 2005.- 4 с.
9. Твое майбутне-земля за порогами за матер1алами нац1-ональноТ flonoeifli про стан навколишнього природного середовища в ЗапорЬьш област1 у 2005 роц1.// Держуп-равл1ння охорони навколишнього природного середовища в ЗапорЬьш област1.-2006.- 163 с.
10. Новые подходы к оценке загрязнения атмосферного воздуха по результатам анализа выбросов промышленных предприятий/ В.В. Мухин, О.Н. Путилина, Т.Е. Теп-лова, О.И. Козлов// Довктля та здоров'я. - 2003. - № 2.- С.53-57.
11. Панин Л.Е. Биохимические механизмы стресса. - Новосибирск: Наука, 1983.-233 с.
12. Соколовский В.В. Гистохимические исследования в токсикологии.-Л.:Медицина,1983.-320 с.
13. Факторы риска и здоровье населения, проживающего в различных условиях окружающей среды/ Я.И. Звинявс-кая, Я.И. Бердник//Довктля та здоров'я. - 1996 .- № 1. -С.8-11.
14. Формування та особливост1 nepe6iry хроннних неспе-циф1чних захворювань легень у мешканцщ промислових perioHie/O.A. Лихолат// Еколопчний В1сник.- 2005.- № 3. -С.15.
15. Хейхоу Ф., Кваглино Д. Гематологическая цитохимия.-М.:Медицина, 1983-320 с.
16. Bray T.M., Bettger W.J. The physiological role of zink as an antioxidant//Free Radic. Biol.Med.-1990.-Vol.8.-P.281-291.
17. Prasad A.S. Neutrophill zinc: an indicator of zinc status in man// Trans.Assoc.Amer.Physicians. 1982. Vol. 95. P.165-176.
18. Vallee B.L. Zinc: biochemistry, physiology, toxicology and clinical pathology//Biofactors.-1988.-Vol.1 .-P.31-36.
19. Vallee B.L., Auld D.S. Zinc coordination, function and structure of zinc enzymes and other proteins//Biochemistry.-1990.-Vol.29, №24.-P.5647-5659.
Summary
AIR BASIN CONDITION IN ZAPORIZHZHYA REGION AND ZINK CONTENT IN HUMAN BLOOD GRANULOCYTES IN THE ORGANISM OF PEOPLE WHICH LIVE IN TERRITORY WITH A HIGH LEVEL OF TECHNOGENIC LOAD O.V. Vazhnenko , J.V. Eshchenko, N.V. Grigorova, V.D. Bovt, V.A. Eshchenko Key words: granulocytes, blood, zinc, air pollution, technogenic load
The dynamics of Zaporizhzhya region air pollution was studied in whole region and separate districts with determination of it's technogenic load. Zink deficit in blood granulocytes was ascertained to develop in ecologically unsecure districts (to 38 % in comparison with the norm). Such cell zink changes were dependent on the degree of air pollution and rose in connection to development of industrial production in region. For this reason the importance of blood investigations increased in region inhabitants. Zinc insufficiency promoted immunodeficiency appearance and the decrease of organism adaptative possibilities to ecologically unsecure factors action/
State administration of guard of natural environment is in the Zaporizhizhya region, Zaporizhzhye National University, Zaporizhzhye
Mamepian Hadiumoe do pedaKU,ii 19.10.07
