CC BY
17
COMPARATIVE ANALYSIS OF HEALTH RISKS RELATED TO EMISSIONS OF INDUSTRIAL ENTERPRISES OF DIFFERETN TYPES
Turos O.I., Petrosian A.A., Ananyeva O.V., Kartavtsev O.M., Zagorodny V.V.
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ В1Д ВИКИД1В ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИЕМСТВ Р1ЗНИХ ГАЛУЗЕЙ НАРОДНО-ГОСПОДАРСЬКО! Д1ЯЛЬНОСТ1
ТУРОС О.1., ПЕТРОСЯН А.А., АНАНЬЕВА О.В., КАРТАВЦЕВ О.М., ЗАГОРОДН1Й В.В.
ДУ "1нститут гiгieни та медично!' екологи iM. О.М. Марзеева НАМНУ", м. КиТв; ДП "Черкаська MicbKa саытарно-епщемюлопчна стaнцiя"
УДК 614.71:504.06:616-084
ротягом останшх poKiB в УкраТ-Hi спостер^аеться тенденцiя щорiчного пiдвищення шкщли-вих вищд^в промислових пщ,-приемств та автотранспорту у середньому на 3-7%. Спосте-реження свщчать про щорiчне надходження до атмосфери близько 10 млн. тонн шкщли-вих хiмiчних речовин, що на 70% обумовлено внеском ста-цiонaрних джерел викидiв [8]. Особливо!' aктуaльностi ця проблема набувае у репонах 3i значною концентрaцieю пщ-приемств чорноТ та кольоровоТ метaлургiï, хiмiчноï промисло-востi, мaшинобудiвних, тепло-енергетичних та металооброб-них пщприемств, що неодмш-но пщкреслюе aктуaльнiсть ви-рiшення питань охорони здо-ров'я населення, яке мешкае на техногенно-навантажених територiях Укрaïни [7, 11].
Забезпечення якостi атмосферного повiтря на безпечно-
СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ РИСКА ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ ОТ ВЫБРОСОВ ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ РАЗНЫХ ОТРАСЛЕЙ НАРОДНО-ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ Турос Е.И., Петросян А.А., Ананьева О.В., Картавцев О.Н., Загородний В.В.
Обеспечение качества атмосферного воздуха на безопасном уровне является одной из важнейших задач государственной политики Украины, где основным инструментом оценки уровней опасности служит оценка риска для здоровья населения. Целью данной работы стал анализ уровней риска для здоровья населения от загрязнения атмосферного воздуха стационарными источниками промышленных предприятий разных отраслей народного хозяйства. В работе применялась стандартная методология оценки риска.
Установлено, что уровни риска в г. Киеве от выбросов теплоэнергетического комплекса колеблются в пределах ICRtotal = 8,8х10-6- 4,5х10-4, в г. Запорожье от металлургии — ICRtotal = 1,4х10-4- 2,3х10-2, в г. Черкассы от химической промышленности — ICRtotal = 2,7х10-5- 4,6х10-4, в г. Дружковка от машиностроительного комплекса — ICRtotal = 1,8х10-6 -2,5х 10-4. Проведенные исследования позволили выявить медико-экологические приоритеты в городах и создать предпосылки относительно установления границ приемлемого риска и разработки общей системы управления качеством атмосферного воздуха, что обеспечило разработку профилактических и природоохранных программ и мероприятий.
© Турос О.1., Петросян А.А., Ананьева О.В., Картавцев О.М., Загороднй В.В. СТАТТЯ, 2012.
му piBHi е одшею з головних задач державно! пол1тики, що тдтверджуеться та знаходить свое вщображення в останых державних стратепчних та пла-нових документах, зокрема у Закон Укра!ни "Про саштарне та еп1дем1чне благополуччя населення", Нацюнальному плат д1й з охорони навколишнього природного середовища Укра-!ни на 2011-2015 роки (розпо-рядження КМУ № 577-р вщ 25.05.2011 р.) та у Стратеги на-цюнально! еколопчно! пол1тики УкраТни на перюд до 2020 року (ЗУ № 2818-VI вщ 21.12.2010 р.). При цьому методолопя оц1нки ризику для здоров'я населення (МОРЗН) у цих документах розглядаеться в якост1 най-бшьш ефективного управлшсь-кого шструмента, який надае можливють охарактеризувати ймов1рнють виникнення нес-прийнятних ефект1в з боку здоров'я населення та дозволяе обфунтувати безпеку прожи-вання населення на територ1ях, розташованих поблизу проми-слових пщприемств, автомап-стралей або Ыших "ризикових зон", у результат! реального або потенцмного забруднення довктля, зокрема атмосферного пов1тря.
Таким чином, метою дано! роботи е ствставлення р1вн1в ризику для здоров'я населення в1д забруднення атмосферного пов1тря стац1онарними джере-лами викид1в промислових п1д-приемств р1зних галузей ви-робництва.
Об'ект дослщження — вплив викид1в забруднюючих речовин на формування шгаля-ц1йного ризику для здоров'я населення.
Методи та об'еми дослщ-жень. При виконанн1 дано! роботи було використано загаль-ну процедуру методологи оц1н-_ ки ризику для здоров'я населення (Human Health Risk Assessment), розроблену та реко-
№ 4 2012 Environment & Health 34
О
мендовану Агентством США з охорони довюлля, яка передба-чае проведення чотирьох вза-емопов'язаних етапiв [1]: щен-тифкацп небезпеки, оцшки "доза-вщповщь", оцiнки експо-зици та характеристики ризику.
На етат iдентифiкацií небезпеки дослiдження було сфоку-соване на диференцiйованих оцшках впливу забруднення атмосферного повiтря на здо-ров'я населення викидами рiз-них промислових пiдприемств: 14 — теплоенергетичного комплексу м. Киева, 7 — металур-пйного комплексу м. Запорiж-жя, 2 — машинобуд^вного комплексу м. Дружювки, 5 — хiмiч-ного комплексу м. Черкаси.
Для характеристики параме-трiв та складу стацюнарних дже-рел викидiв та населення мют Ки!'в, Запорiжжя, Дружювка та Черкаси було використано та проаналiзовано такi документи (2005-2010): форми статистич-но!' звiтностi 2ТП-повiтря; документи, в яких обфунтовуються обсяги вищщв для отримання дозволу на викиди забруднюю-чих речовин в атмосферне пови тря; типовi форми XML схем — XML-файли (лист Мастерства охорони навколишнього природного середовища Укра'ни № 11639/10/2-10 вiд 27.12. 2006), що подаються до регю-нального управлiння для отримання дозволу; зв™ швентари-заци вищщв забруднюючих речовин вiд стацюнарних джерел; карти-схеми положення стацю-нарних джерел вищд^в на тери-торiях проммайданчикiв; списки виборчих дiльниць (доросле населення) та вщомосп лкарня-них дiльниць та закладiв осв™ (дитяче населення).
130 забруднюючих речовин, якi мютяться у викидахв, були експертно оцшеы з позицiй за-гально! токсичност хiмiчних сполук на етапi оцшки залеж-ностi "доза-вщповщь".
З метою уточнення вихщних параметрiв кiлькiсноí оцшки впливу забруднення пов^ря на здоров'я населення дослщжу-ваних мiст, на противагу роботам, проведеним у США (Агентством США з охорони довюлля), Роси, Украíнi та Би лоруси, було враховано метео-ролопчш параметри, особли-востi топографп, характеристики землекористування, уточнено розташування та гео-кодовано стацюнарш джерела викидiв i населення [1-5, 12].
35 Environment & Health № 4 2012
ППеНА АТМОСФЕРНОГО ПОВ1ТРЯ =
Розрахунки усереднених го-динних, добовових, мюячних та р^чних концентрацй прове-денi за допомогою програмно-го комплексу ISC-AERMOD View v.7.5.0, було здiйснено для 72 прюритетних забруднюючих речовин [11]. Загальна кiлькiсть розрахункових вузлiв у мютах становила 441. Отри-маш вибiрки усереднених кон-центрацiй було класифковано за квантилями, у результат чо-го видiлено 5 рiвнiв концентра-цiй.
Результати дослiджень.
Мюцями еколого-гiгieнiчного спостереження було обрано мюта КиТв, Запорiжжя, Друж-кiвку (ДонецькоТ областi) та Черкаси, якi характеризуются високою концентрацieю промислових тдприемств у сель-бищнiй зонi та високою захво-рюванiстю населення.
Враховуючи критерiТ вибору прiоритетних речовин (обсяги та токсичнють викидiв) та дан етапу оцiнки залежностi "доза-вщповщь", було сформовано перелiки прiоритетних забруд-нюючих речовин атмосферного пов^ря. У м. Киeвi до перели ку увiйшли 7 прюритетних забруднюючих речовин, з них два канцерогени — сажа, бенз-(а)трен. У м. Запорiжжя було вобрано 21 прiоритетну хiмiч-ну речовину, з них 5 канцероге-нiв — бенз(а)пiрен, кадмм, ы-кель металiчний, свинець та його сполуки, хром (VI). У м. Дружювка прюритезовано 22 хiмiчнi речовини, з них 5 кан-церогеыв — бензин, нiкель ме-талiчний, свинець та його спо-луки, хром (VI), сажа. У м. Чер-каси — 41 забруднююча речо-вина, з них 16 канцерогешв (ы-кель металiчний, хлороформ, етилбензол, свинець, тетра-хлоретилен, ацетальдегiд, ак-рилоштрил, метилен, трихло-ретилен, гiдразин пдрат, сажа, формальдегiд, дихлоретан, бензол, бензин, хром (VI).
Проведений порiвняльний аналiз вiтчизняних та зарубiж-них ппетчних нормативiв для прiоритетних забруднюючих речовин свщчить про необхщ-нють перегляду та приведення основних втизняних нормати-вiв атмосферного повiтря до вимог директив ВООЗ та ¿К, особливо для важких металiв та стмких органiчних забруд-нювачiв (СОЗ).
Розрахунок та оцшку неканцерогенного ризику було проведено за умови гострого та хрошчного шгаляцмного впливу прiоритетних хiмiчних сполук на оргашзм людини в обраних для дослщження ми стах. Для порiвняння було обрано лише значення коефМ-ентiв небезпеки (HQ) на рiвнi усередненоТ добовоТ та рiчноí концентрацií, якi дозволяють оцiнити ризик впливу хiмiчних речовин на здоров'я населення протягом можливого добо-вого надходження i протягом життя. Використання усереднених годинних концентрацм е виправданим для завдань оцшки критичних (надзвичай-них) ситуацм. Щодо мiсячних концентрацiй, то, на нашу думку, Тх необхщно використо-вувати у разi оцiнки можливого сезонного впливу хiмiчних забруднювачiв на здоров'я населення [11].
Виконан розрахунки показали, що у м. Киевi перевищення коефщен^в небезпеки на рiвнi усередненоТ добовоТ концен-трацií (гострий iнгаляцiйний вплив) спостеркалося для азоту дюксиду HQ=1,2 в 2,4, сiрки дюксиду HQ=3,2 -10,8 та вана-дю i його сполук HQ=1,3 в 4,5. Отримаш данi спiвзвучнi з роботами росмських науковцiв [2, 4], в яких пщ час оцшки впливу викидiв теплоенергетичного комплексу у Мос^ та-кож спостеркалися перевищення рiвнiв неканцерогенного ризику для азоту дюксиду та
-о-
В1дсутн1сть ризику В1Д ВИКИД1В вуглецю оксиду.
У м. Запор1жжя висок1 р1вн1 коеф1ц1ент1в небезпеки були характеры для азоту дюксиду НО=1,1 - 6,4, алюм1н1ю оксиду Н0=3,1-50,3, бенз(а)трену НО=1,5- 19,7, ванад1ю та його сполук НО=1,2 - 22,8, зал1за оксиду НО=1,8 - 3,8, нкелю метал1чного НО=1,4 -М7,0, пилу НО=1,1- 7,1, с1рки дюксиду НО=1,2 - 11,2, Ырководню НО=1,2 - 2,6, арчаноТ' кислоти НО=1,8 - 20,9, хрому (VI) НО=1,8 - 43,7. В1дпов1дно до наших результат висок1 зна-чення коефщ1ент1в небезпеки в1д викид1в металург1йних пщ-приемств було отримано у м. Новокузнецьку, характеры для викид1в азоту дюксиду, марганцю та його сполук, хрому (VI), алюмшю оксиду, бенз(а)трену та н1келю [10].
У м. Дружювка перевищення допустимого р1вня коеф1ц1ент1в небезпеки спостер1галося для азоту дюксиду НО=1,1 -1,2, ба-рю хлориду Но=1,3 - 5,8, зали за оксиду Но=1,4 -13,6, натрю гщрооксиду НО=1,4 - 5,2, пилу НО=4,2 - 19,8 та арчаноТ' кислоти НО=2,3 - 9,2.
Найвищ1 величини неканцерогенного ризику у мютах За-
пор1жжя та Дружювка зумов-люють викиди марганцю та його сполук (в1дпов1дно НО=2,52 - 236,7 та НО 12,9 - 50,8), м1д1 оксиду (НО= 1,2- 353,4 та НО=13,4 -18,1 вщ-пов1дно). Аналог1чн1 дан1 було отримано у дослщженнях, про-ведених у Воронеж! та Волгоград!, де висок! р1вн1 неканцерогенного ризику вщ викид!в машинобуд!вних пщприемств обумовлювали так! полютанти, як марганець та його сполуки, м!дь, азоту дюксид та пил [2, 5].
Проведен! розрахунки у м. Черкаси показали, що перевищення коефщен^в небезпеки за гострого ¡нгаляцшного впливу спостер!галися для азоту дюксиду НО=1,24- 3,0; с!рки д!оксиду НО=1,65 - 4,5; ванад!ю та його сполук НО=1,12 - 3,3; натрю гщрокси-ду НО=1,4; с!рчаноТ кислоти НО=2,2; циклогексанолу НО=3,6 - 35,4; формальдегщу НО=5,3; марганцю та його сполук Н0=3,0. Аналог!чн! дан! що-до спектру х!м!чних речовин, як! мютять викиди х!м!чних пщприемств, були описан! у дослщженнях, проведених у Москву Волгоград!, Чапа-евську, Перм!, Дзержинську [4, 5]. Висок! р1вн1 неканцероген-
ного ризику вщ викид1в х1м1ч-них пщприемств обумовлюють так! полютанти, як азоту дюксид, ам!ак, циклогексанол, с!рковуглець, с!рчана кислота, формальдег!д, бензол, етил-бензол, бенз(а)п!рен, пил та важю метали (ванад!й, марга-нець, хром). Отримаш дан! та-кож ствзвучш з роботою Ма-лоног К.П., в яюй було встано-влено, що п!д час оцшки впливу викид!в промислових пщпри-емств м. Черкаси (на основ! да-них мошторингу) перевищення р1вн1в неканцерогенного ризику спостер!гаеться лише для формальдегщу Н0=10,0 - 12,3, арководню Н0=13,0, азоту д!оксиду НО=2,1 - 4,5, с!рки д!оксиду НО=1,1 та ам!аку НО=1,2 - 2,6. Але спектр х!м!ч-них речовин дуже вузький, що св!дчить про недосконалють системи мон!торингу та вщсут-нють повноТ оц!нки токсичност! викид!в [3].
Щодо оц!нки впливу на р1вн1 усередненоТ р!чноТ концентра-ц1Т (хрошчного ¡нгаляц!йного впливу), то перевищення допустимого р!вня були характерн! у м. Киев! лише для ангщриду арчистого НО=1,4 - 1,8, у Черкасах — для циклогексанолу, у м. Запор!жжя — для м1д1 оксиду
Рисунок 1
Порiвняльний аналiз неканцерогенних ризикiв для здоров'я населення у мютах Ки'|'в, Запорiжжя, Дружкiвка та Черкаси
и
к е п
ш ю е
I и
н I
о
'-е-
е
о
к
30-,
25-
/
20-
10-
5
□ КиТв
■ :Запор1жжя
□ Дружк1вка и Черкаси
-Л # <ъ° Ж >
> / > > > > ^ > > > >
с/ ^
^ / / ^ у
№ 4 2012 ЕиБОШЖТ & ИмЬТИ 36
-О-
0
COMPARATIVE ANALYSIS OF HEALTH RISKS RELATED TO EMISSIONS OF INDUSTRIAL ENTERPRISES OF DIFFERETN TYPES Turos O.I., Petrosian A.A., Ananyeva O.V., Kartavtsev O.M., Zagorodny V.V. Ensuring the safe air quality levels is one of the major priority issues of the Ukrainian state policy. This places the task of improving ecological safety, which is possible to achieve through implementation of complex approach to assessment of health risks related to environmental pollution, and air pollution in particular, to the list of top objectives. This research is focusing on the analysis of human health risk related to industrial air pollution formed by various types of enterprises in four Ukrainian cities: Kyv, Zaporizhia, Cherkassy and Druzhkivka. The standard human health risk assessment
methodology approach was implied. The results revealed that human health risks in Kyiv, where most of the pollution is attributed to combined heat and power enterprises, were within the range ICRtotal = 8,8х10-6r4,5х10-4. In Zaporizhia with dominating metal industry estimates were at ICRtotal = 1,4х10-4r 2,3х10-2. Risk levels from chemical industry in Cherkassy and from machine building enterprises of Druzhkivka were at ICRtotal = 2JхW-5r 4,6х10-4 and ICRtotal = 1,8х10-6 r 2,5х10-4 correspondingly. The described research helped to decide on the medical and environmental priorities in studied cities, to create preconditions for determining the acceptable risk levels and evelopment of a national air quality assessment system for working out preventive and environmental protection programs.
(HQ=1,4 - 5,4), марганцю та йо-го сполук (HQ=1,7 - 6,1), а у м. Дружювка — також для мщ оксиду (HQ=1,9 - 3,9) i марганцю та його сполук (HQ= 1,7 - 3,5).
Проведет розрахунки рiвнiв канцерогенного ризику (ICR) (рис. 2) дозволили встановити, що у м. Киeвi сумарний кан-церогенний ризик (ICRtotal) коливаеться у межах ICRto-ta^^O-6 - 4,5х10-4 та зумо-влений переважно викидами бенз(а)трену.
Такий рiвень ризику, вщпо-вщно до рекомендацм ВООЗ, було вщнесено до третього ди апазону, осюльки висою зна-чення ризику (х10-4) спостери галися на територп житловоТ забудови та характеризували-ся рiвнями, яю е допустимими для професiйних континген-тiв, але неприпустимими для населення загалом. Отримаш данi вказують на необхщнють розробки i проведення плано-вих оздоровчих заходiв щодо зниження негативного впливу атмосферного забруднення. У публкащях ВООЗ [6] за рiвня концентрацп бенз(а)пiрену 1 нг/м^вень ризику онкозах-ворювань дихальних шляхiв становить 8,7х10-5. Отриманi результати iлюструють за-гальну тенденцiю дослiджень з оцшки ризику впливу тепло-енергетичного комплексу, проведених у Росп (Москва), де рiвнi канцерогенного ризику вщ викидiв теплоенерге-тичних об'eктiв перебувають у межах ICR=7,3x104 2,9x10 3 [9]. " 0,00Е+00
Аналопчш piBHi ризику спо-стеркалися i у м. Дружювка (ICRtotal=1,8x10 6 -f 2,5x10 4) i формувалися переважно за
37 Environment & Health № 4 2012
рахунок хрому (VI). Результати проведених дослщжень ств-звучш з даними робiт, вико-наних у мютах Воронеж та Волгоград, що характеризу-ються наявнiстю пiдприемств машинобудiвного комплексу, а рiвнi сумарного канцерогенного ризику становлять ICRto-1а!=6,4 - 10-4 та ICRtotal= 9,1-: 10-4 вщповщно.
Такi саме рiвнi ризику характеры й для Черкас, де сумар-ний канцерогенний ризик (ICRtota!) коливаеться у межах ICRtota!=2,7х10-5 - 4,6х10-4 та зумовлений переважно викидами хрому (VI), саж^ бензолу, дихлоретану, формальдегщу та бензину. Також у мют на пiдставi проведених розрахун-кiв було визначено популяцмш
канцерогеннi ризики (PCR), яю перебувають у межах вщ 3,5 до 6,0 додаткових випадюв онко-захворювань для дорослого населення та вiд 0,8 до 13,2 випадюв — для дитячого. Отримаш результати шюструють загальну тенденщю досл^ джень з оцшки ризику впливу хiмiчного комплексу, що були проведет у Росп та Укра'ш. Piвнi канцерогенного ризику вщ викидiв хiмiчноí промисло-вост у м. Волгоградi оцшю-ються 13 додатковими випад-ками захворювань на рак за рк [5, 9]. За даними украшських науков^в, високi рiвнi канцерогенного ризику ICR=3^ х10-4 - 4,0х10-4 створюють вики-ди формальдегiду, бензолу та хрому (VI) [3].
Рисунок 2
Аналiз piBHiB канцерогенного ризику для здоров'я населення вщ викидiв piзних видiв пpомисловостi у MicTax
1,40Е-02
со о сс О
1,20Е-02
1,00Е-02
со s а.
3,00Е-03
I I
fe 6,00Е-03 а
CP J
jo 4,00Е-03
2,00Е-03
со
5 >
о
1х1м1чнии комплекс
□ машинобуд1вний комплекс ■ металурпйний комплекс
□ теплоенергетичний комплекс
-о-
Щодо оцiнки сумарного канцерогенного ризику, характерного для м. Запорiжжя, то вш перебувае на досить високому рiвнi та становить ICRto-tal=1,4x10-4 ■ 2,3х10-2 (за раху-нок викидiв хрому (VI)), що, зп-дно з рекоменда^ями ВООЗ, е недопустимим ан для безпеч-ного проживання населення, аш для виробництва. Роботи Лангарда та спiвавторiв 1пю-струюють, що за концентраци хрому в атмосферному пов^ на рiвнi 1 мкг/м3 ризик захво-рювання на рак легешв становить 4х10-2, що пщтверджуе от-риманi нами результати [6]. Проведет дослщження ств-звучш й з даними оцiнки ризику щодо впливу металурпйноТ га-лузi у багатьох мiстах РФ: Череповцу Магнiтогорську, Орсь-ку, Новокузнецьку [2, 5]. Так, у м. Новокузнецьку рiвень канцерогенного ризику, зумовле-ний викидами бенз(а)пiрену, нкелю, хрому (VI) та свинцю, становить 4,3х10-4 ■ 6,5х10-4 [10]. Таким чином, у м. Запо-рiжжi такий високий рiвень ризику може бути зумовленим особливостями функцюналь-ного зонування мюта, а саме: локальною зосередженютю металургiйних пiдприемств та приляганням житловоТ забудо-ви до промисловоТ зони.
Отриманi результати проведених роб^ дозволили органам мюцевоТ влади дослiджуваних мiст впровадити нову систему регулювання викидами проми-слових пщприемств (м. Запо-рiжжя); створити та надати про-позицiï до комплексно! програ-ми "Еколопя 2011-2015" (м. Черкаси) та програми "Ви-ходу з еколопчноТ кризи м. За-порiжжя"; обГрунтувати роз-робку профiлактичних програм та скоригувати генеральш пла-ни мiст Запорiжжя i Черкаси; лягти в основу Програми охо-рони навколишнього середо-вища та рацiонального викори-
стання природних ресурав Со-лом'янського району м. Киeва та екологiчноТ стратегiТ м. ^e-ва на перiод 2011-2015 рр.
Висновки
Проведет дослщження з оцшки ризику для здоров'я населення вщ забруднення атмосферного пов^ря викидами рiзних видiв промислових пщ-приeмств дозволили
□ поглибити розумшня щодо значення окремих хiмiчних по-лютантiв у загальному процес формування шгаляцмного ризику;
□ розробити пропозици щодо гармошзаци гiгieнiчних нор-мативiв вiдповiдно до вимог мiжнародного законодавства (ВООЗ, Комiсiя еС);
□ оцiнити та проаналiзувати небезпечний вплив хiмiчних забруднюючих речовин на здоров'я населення у разi гострого та хрошчного шгаляцшного впливiв;
□ обГрунтувати розробку ме-дико-екологiчних рекоменда-цм щодо управлшня якiстю атмосферного повiтря у св^ можливостi прийняття аде-кватних мютобуд^вних рiшень для безпечного проживання населення пiд час встановлен-ня i обГрунтування СЗЗ та оцшки запроектованоТ народно-господарськоТ дiяльностi;
□ узгодити дiяльнiсть саытар-но-епщемюлопчноТ' й еколопч-ноТ служб на мiському рiвнi;
□ створити пщГрунтя i перед-умови для встановлення величин прийнятних ризиюв та здм-снення профтактичних i при-родоохоронних заходiв на ета-пi управлiння ризиком.
Л1ТЕРАТУРА
1. Human Health Risk Assessment Protocol for Hazardous Waste Combustion Facilities / U.S. Environmental Protection Agency; Multimedia Planning and Permitting Division Office of Solid Waste Centre for Combustion Science and Engineering. — Washington, 2005. — Chapter 1. — Р. 2-670.
2. Авалиани С.Л. Медико-демографическая оценка выгод от снижения выбросов парниковых газов / С.Л. Авалиани, К.А. Буштуева, А.А. Голуб // Изменение климата и здоровье населения России в ХХ1 веке: c6. матер. междунар. семинара (5-6 апр. 2004 г.). — М., 2004. — С. 185-194.
3. Малоног К.П. Гiгieнiчна оцш-ка ризику для здоров'я населен-
ня вщ забруднення атмосферного пов^ря мюта з розвинутою хiмiчною промисловютю: авто-реф. дис. канд. бюл. н.: спец. 14.02.01 "Ппена" / К.П. Малоног. — К., 2007. — 20 с.
4. Основы оценки риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду / ГГ. Онищенко, С.М. Новиков, Ю.А. Рахманин и др. — М.: НИИ ЭЧ и ГОС, 2002. — С. 3-390.
5. Ревич Б.А. "Горячие точки" химического загрязнения окружающей среды и здоровье населения России / Б.А. Ревич. — М.: Акрополь, 2007. — С. 37-185.
6. Рекомендации по качеству воздуха в Европе / ВОЗ. [2-е изд.]. — М.: Весь мир, 2004. — С. 5-89.
7. Сердюк А.М. Ппешчш про-блеми УкраТни на рубежi стоить/ А.М. Сердюк // Ппешчна наука та практика на рубежi стоить: матер. XIV з'Тзду ппеш-слв УкраТни. — Днтропе-тровськ: Арт-Прес, 2004. — Т. 1. — С. 30-33.
8. Стан забруднення природного середовища на територп УкраТни [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. cgo.kiev.ua/index.php?fn = u_zabrud&f=ukraine&p=1
9. Струкова Е.Б. Риск для здоровья и экономическая оценка ущерба от загрязнения воздуха в России / Е.Б. Струко-ва, Дж. Балбус, А.А. Голуб // Климат, качество атмосферного воздуха и здоровье москвичей. — М., 2006. — С. 141-175.
10. Суржиков Д. В. Загрязнение окружающей среды промышленного центра металлургии как фактор риска для здоровья: автореф. докт. биолог. н.: спец. 14.00.07 "Гигиена" / Д. В. Суржиков. — И., 2007. — 44 с.
11. Турос О.1. Розробка нау-кових пiдходiв до ппешчноТ' оцшки небезпеки вщ джерел забруднення атмосферного пов^ря на основi показниюв ризику: автореф. дис. д-ра мед. н.: спец. 14.02.01 "Ппена та професмна патолопя". — К., 2008. — 42 с.
12. Швыряев А.А. Оценка риска от систематического загрязнения атмосферы в исследуемом регионе: метод. указ. к задаче практикума по курсу "Охрана природы" / А.А. Швыряев, В.В. Меньшиков. — М., 2002.— 60 с.
Надiйшла до редакцИ 07.06.2012.
№ 4 2012 Environment & Health 38
О
