CC BY
11
controlled trial / A.M. De Oliveira, P.H. Rondó, L.A. Luzia [et al.] // Diabetes Res. Clin. Pract. - 2011. - Vol. 92, N 2. - P. 253-260.
15. Lukacs K. The type 2 diabetes-associated variant in TCF7L2 is associated with latent autoimmune diabetes in adult Europeans and the gene effect is modified by obesity: a meta-analysis and an individual study / K. Lukacs, N. Hosszufalusi, E. Dinya [et al.] // Diabetologia. - 2012. - Vol. 55 (3). - P. 689-693.
16. Grant S.F. Variant of transcription factor 7-like 2 (TCF7L2) gene confers risk of type 2 diabetes / S.F. Grant, G. Thorleifsson, I. Reynisdottir [et al.] // Nat. Genet. - 2006. - Vol. 38 (3). - P. 320323.
17. Mancia G. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension / G. Mancia, R. Fagard, K. Narkiewicz [et al.] // J. Hypertension. - 2013. - Vol. 31, N 7. - P. 1281-1357.
Реферат
ДИФФЕРЕНЦИРОВАННОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПАЦИЕНТОВ С КОМОРБИДНОСТЬЮ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ И САХАРНОГО ДИАБЕТА 2 ТИПА
Шалимова А.С., Беловол А.Н., Бобронникова Л.Р., Кочуева М.Н.
Ключевые слова: гипертоническая болезнь, сахарный диабет 2 типа, коморбидность, генетический полиморфизм.
Цель работы заключалась в разработке дифференцированного лечения пациентов с гипертонической болезнью (ГБ) и сопутствующим сахарным диабетом 2 типа (СД 2т) с учетом генетического полиморфизма. Обследовано 320 пациентов с ГБ II стадии, 2 степени в сочетании с СД 2т средней тяжести, субкомпенсированным. Установлено, что комплекс генетических полиморфизмов AGTR1, PPARy2, IRS-1 и TCF7L2 ассоциируется с развитием коморбидной патологии - ГБ и СД 2т. Выделены неблагоприятные генетические полиморфизмы по развитию ГБ и сопутствующего СД 2т. Разработан алгоритм дифференцированной медикаментозной терапии пациентов с ГБ и сопутствующим СД 2т с учетом перекрестков неблагоприятных генетических полиморфизмов.
Summary
DIFFERENTIATED TREATMENT OF PATIENTS WITH COMORBIDITY OF ESSENTIAL HYPERTENSION AND TYPE 2 DIABETES
Shalimova A.S., Bilovol O.M., Bobronnikova L.R., Kochuyeva M.M.
Key words: essential hypertension, type 2 diabetes, comorbidity, genetic polymorphism.
The aim of the study was to develop a differentiated treatment of patients with essential hypertension (EH) and concomitant type 2 diabetes mellitus (DM2) based on genetic polymorphism. We examined 320 patients with EH stage II, grade 2 and DM2 moderate, subcompensated. It was established that the complex of genetic polymorphisms of AGTR1, PPARy2, IRS-1 and TCF7L2 is associated with the development of comorbidity of EH and DM2. Unfavourable genetic polymorphisms to the development of EH and related DM2 were established. We designed the algorithm of differentiated therapy for patients with EH and concomitant DM2 based on crossed unfavourable genetic polymorphisms.
УДК 616-001.37-089.844 Шапринський €.В.
СТАН М1КРОФЛОРИ ПОРОЖНИНИ РОТОГЛОТКИ ТА СТРАВОХОДУ У ХВОРИХ НА СТЕНОЗУЮЧ1 ЗАХ ВОРЮВАННЯ СТРАВОХОДУ
Вшницький нацюнальний медичний уыверситет iM. М.1. Пирогова
Стаття присвячена досл1дженню стану мкрофлори порожнини ротоглотки та стравоходу у хво-рих на стенозуючi захворювання стравоходу. Проведено бактерюлог1чн1 досл1дження порожнини ротоглотки та супрастенотичного вiддiлу стравоходу у 112 хворих. У хворих з агресивною м!кро-флорою з метою деконтам'таци в передопера^йному пер'юдi проводили сана^ю ротоглотки 50 мл 0,01 % розчином мiрамiстину. Встановлено, що застосування запропонованого способу деконтам'1-наци порожнини ротоглотки i стравоходу розчином мiрамiстину призвело до достов'рного знижен-ня (р<0,05) р'вня умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, та в подальшому - до зменшення неспромож-ност> шв!в стравох'дно-органних анастомош з 14,00 % до 5,19 % (р<0,05).
Ключовi слова: стенозукм захворювання стравоходу, мiкрофлора, ротоглотка, стравохщ.
Дана робота е фрагментом НДР кафедри хiрургíí №1 Вшницького национального медичного ушверситету !м. М.1. Пирогова «Розробка та удосконалення новiтнiх технологй в мрур^чному л^ванн та профлактиц пiсляоперацiйних ускладнень у хворих з захворюваннями органiв черевноУ та грудноУ порожнини», № державно)' реестрацп 0113U007692 по опе^ально^ 14.01.03 - хiрургiя.
Вступ
Стенозую^ захворювання стравоходу (СЗС) представляють собою одну iз складних для ви-ршення проблем хiрурпT та включають в себе комплекс захворювань, як порушують прохщ-нють стравоходу. До них ми вщносимо: шсляот-ковi рубцевi стриктури, пюляоперацшш рубцевi стриктури, стриктури на ™ рефлюкс-езофапта, рак стравоходу, стриктури пюля променевот те-
рапи, склерозування варикозно розширених вен стравоходу, пюля мiкозiв, перенесених шфекцш-них хвороб та ш. [2, 3, 7]. Одними iз найтяжчих ускладнень при оперативному лкуванш даноТ категорп пащенлв е Ыфекцшш, а саме: пневмо-нп, емшема плеври, медiастинiт, перитошт, що обумовлюе високу пюляоперацшну летальнють, яка при рiзних видах езофагопластик сягае 15 % [1, 4, 5, 6, 8, 10]. З огляду на це особлива увага у патогенезi Тх виникнення мае придтятись досл^
ТОМ 16, ВИПуСК 4 (56) частина 1 223
дженню млкрофлори порожнини ротоглотки та супрастенотичного вщдту стравоходу. Взагалi микробы асощацп в порожнинi ротоглотки та стравоходу утворюють аутохтоннi i алохтонш м^ кроорганiзми. Аутохтонну мiкрофлору утворюють резиденты мiкроорганiзми. Алохтоннi мiкро-органiзми потрапляють в порожнину ротоглотки та стравоходу з шших мiкробних бiотопiв (напри-клад, з дистальних вщд^в шлунково-кишкового тракту) [9]. Ц мiкроорганiзми не вегетують на слизовш, а швидко видаляються з не!'.
Мета дослiдження
Покращення результатiв оперативного лку-вання хворих на стенозую^ захворювання стравоходу шляхом дослщження стану мiкрофлори порожнини ротоглотки та стравоходу та засто-сування в передоперацшному перiодi антисептику мiрамiстин.
Об'ект i методи дослiдження
Для визначення стану мiкрофлори проводили бактерюлопчш дослiдження напередоднi майбу-тнього оперативного втручання. У пацieнтiв на-передодн операци здiйснювали санацiю порожнини ротоглотки 0,01 % розчином антисептика мiрамiстин та проводили бактерюлопчш дослн дження в динамщк Контрольнi поави з ротоглотки та стравоходу проводили напередодн опера-ц1Т, перед введенням антибютиш, а також з рани на ши! при виникненш неспроможностi швiв стравохiдно-органних анастомозiв. Данi бактерн ологiчнi дослiдження проводились на кафедрi мiкробiологil ВНМУ iм. М.1. Пирогова.
Всього посiви зi слизово! ротоглотки та супрастенотичного вщдту стравоходу були взятi у 112 хворих. Вщ кожно! людини отримано пись-мову згоду на проведення дослщження, згщно з рекоменда^ями етичних комiтетiв з питань бю-медичних дослiджень, законодавства Укра!ни про охорону здоров'я та Гельсшсько! деклараци 2000р., директиви бвропейського товариства 86/609 стосовно участ людей у медико-бiологiчних дослiдженнях. В результатi прове-
Результати поЫ&в до операцИ' та пюля
деного бактерюлопчного дослiдження до оперативного лкування у хворих на СЗС були виявле-Hi HacTynHi явища.
Результати дослiджень та 1х обговорення
У 29 (25,89%) хворих були виявленi умовно-патогенн мiкроорганiзми. Це були нейсери: N. sicca та N. perflava; стрептококи: S. saguis, S. mutans, як мають здатнють розкладати вуглево-ди, викликаючи закиснення ph та утворення по-лiсахаридiв. При запальних процесах та незадо-вiльнiй ппеш порожнини ротоглотки кiлькiсть Тх збтьшуеться, але значення в розвитку патолоп-чних станiв названi мiкроорганiзми не мають. Наявнють даних умовно-патогенних мiкроорганi-змiв на слизовiй ротоглотки та стравоходу е ф^ зiологiчною нормою та не потребуе профтакти-чних чи лкувальних заходiв.
У 83 (74,11%) хворих була виявлена умовно-патогенна мiкрофлора при висiваннi та щентиф^ кацп збудникiв iз слизовоТ ротоглотки та стравоходу. З них у 22 (26,51%) хворих це були гриби роду Candida у кшькост 4,2±0,25 lg КУО/мл в асо^аци з грамнегативними та грампозитивними бактерiями у 61 (73,49 %) (табл. 1).
Серед бактерiй переважали грамнегативнi у 47 (77,05%) випадш, а саме: E. coli - у 16 (26,23 %); ам штамiв кишкових паличок продукували гемолiзiн, що свiдчить про Тх агресивнiсть; P. aeruginosa - у 10 (16,39%), K. pneumonia у 16 (26,23%) та A. baumani - у 5 (8,20%). З грампо-зитивних бактерш щентифковано S. aureus у 14 (22,95%) па^етчв.
У хворих з агресивною мiкрофлорою (гемолн тичн ешерiхiТ, псевдомонади, клебсiели, золоти-стий стафтокок) з метою деконтамiнацiТ в передоперацшному перiодi - 3 доби, та в пюляопе-рацшному перiодi протягом 7 дiб тричi на добу проводили санацiю ротоглотки 50 мл 0,01 % розчином мiрамiстину (табл. 1).
З даноТ групи па^енлв у 48 (42,86 %) випад-ках був проведений огляд стоматологом та ви-конан його рекомендаций
Таблиця 1
iau,ii порожнини ротоглотки антисептиком, lg КУО/мл, M±m
МЛкрооргашзми До санацп Пiсля санацп
Ктьюсть спостережень, n Концентра^я в lg КУО/мл Ктьюсть спостережень, n Концентра^я в lg КУО/мл
E. соИ 16 7,1±0,35 8 4,3±0,27**
S.8ureus 14 3,4±0,29 6 1,5±0,18**
K. pneumonia 16 7,5±0,34 8 4,95±0,2**
P. аешдтоБа 10 6,9±0,24 5 3,19±0,22**
A. baumani 5 4,5±0,35 2 2,7±0,18**
Гриби роду Candida 22 4,2±0,25 11 2,4±0,56**
Прим1тка: * - р>0,05 - р1зниця недостов1рна; ** - р<0,05 - pii У 83 хворих з виявленою умовно-патогенною мiкрофлорою пюля санацп порожнини ротоглотки розчином мiрамiстину проводили контрольш бактерюлопчш дослщження. Отриман наступш результати: у 16 випадках, де була виявлена Е.
достоверна.
coli, в 4 (25,0 %) при повторних поавах E. coli не видтялась, в 8 (50,0 %) - в^^чене ТТ кiлькiсне зниження (до 4,3±0,27 lg КУО/мл).
Серед 14 хворих, у поавах яких був виявле-ний S. aureus, у 6 (42,86 %) повторно цей вид
бактерiй не видтявся, ще у 6 (42,86 %) в^^че-не кiлькiсне зниження (до 1,5±0,18 lg КУО/мл).
Серед 16 па^енлв, у яких була визначена K. pneumonia, у 4 (25,00 %) ïï при повторних бакте-рiологiчних дослiдженнях не було, у 8 (50,00 %) спостер^алося значне ïï зниження, в одного (6,25 %) з'явилася E. соИ.
З 10 хворих, в яких була виаяна P. aeruginosa, у 2 - було досягнуто санаци', у 5 -спостерiгалося ктькюне зниження, у 3 - даний мiкроорганiзм видiлявся у тiй же ктькостк
Серед 5 пацiентiв, в яких були виаяш A.
Таким чином, з 83 па^енлв з виявленою умовно-патогенною мiкрофлорою, яким викону-валась санацiя порожнини ротоглотки розчином антисептика, при контрольних бактерюлопчних дослщженнях напередоднi оперативних втру-чань у 25 (30,12 %) пiогенна флора була вщсут-ня, у 40 (48,19 %) вiдбулося значне ïï ктькюне зниження, у 5 (6,02 %) - змшився мiкробний пейзаж, у 13 (15,66 %) мiкроорганiзми висiвалися у тих же ктькостях. Це вказуе на те, що при за-стосуваннi даноТ методики деконтамiнацiï, у дос-товiрно бтьшо'Т кiлькостi хворих (р<0,05) вдало-ся домогтися кiлькiсного зниження небезпечних мiкроорганiзмiв. Тобто, пiсля проведеноТ декон-тамiнацiï у 25 хворих не було пюгенноТ' мiкроф-лори, у 48,19 % вщбулося кiлькiсне зниження умовно-патогенних мiкроорганiзмiв.
Висновки
Основною причиною виникнення гншно-септичних ускладнень е мiкрофлора порожнини ротоглотки та супрастенотичного вщдту стравоходу при СЗС.
Розроблення i впровадження запропоновано-го способу деконтамшацп порожнини ротоглотки i стравоходу розчином мiрамiстину призвело до достовiрного зниження (р<0,05) рiвня умовно-патогенних мiкроорганiзмiв, що мало значення для зменшення ризику виникнення неспромож-ностi швiв стравохiдно-органних анастомозiв з 14,00 % до 5,19 % (р<0,05).
baumani, у 2 - в контролi вони бiльше не видтя-лись, ще у 2 - в^^чене значне Тх ктькюне зниження, а в одного патента вш був виявлений повторно.
У 22 пащенлв, у яких в результат бактерюло-гiчного дослiдження були виявлеш гриби роду Candida, у 7 (31,82 %) - вони бтьше не видтя-лись, у 11 (50,00 %) - в^^чалося значне ктьм-сне зниження, у 4-х (18,18 %) гриби Candida були виявлеш у лй же ктькосп (табл. 2).
Таблиця 2
Результати контрольних nociBiB у хворих, яким проводилась сана^я ротоглотки антисептиком
Перспективи подальших дослщжень
На нашу думку, в подальшому е доцiльним вивчення деконтамiнацiï порожнини ротоглотки шшими антисептиками та порiвняння ïx ефекти-вностi.
Лiтература
1. Багиров М. М. Применение тотальной и субтотальной эзофа-гопластики в лечении рубцового стеноза пищевода / М. М. Багиров, Р. И. Верещако // Кл^чна xiрургiя. - 2008. - № 8. - С. 11-15.
2. Бакиров А. А. Тотальная пластика пищевода при его стриктурах / А. А. Бакиров // Вестник хирургии. - 2001. - № 1. - С. 5357.
3. Бтоконь О. Ю. Хiрургiчне лкування пюляопкових рубцевих стриктур стравоходу i шлунку i3 застосуванням малоiнвазiвниx методiв : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.03 «Х1рурпя» / Олексш Юршович Бтоконь. - Омферополь, 2004. - 20, [1] с.
4. Бойко В. В. Опыт эзофагопластики при рубцовой стриктуре и раке пищевода / В.В. Бойко, В.П. Далавурак, С.А. Савви // Кл^ шчна xiрургiя - Кив. - 2007. - № 2-3. - С. 43.
5. Велигоцкий Н. Н. Выполнение "высокой" эзофагогастроплас-тики при поражении средне- и верхнегрудных отделов пищевода / Н. Н. Велигоцкий, И. А. Винниченко, И. В. Тесленко // Кл^чна xiрургiя. - 2002. - № 5-6. - С. 7-8.
6. Макаров А. В. Шийний анастомоз при колоезофагопластицк оптимiзацiя формування, профтактика ускладнень / А.В. Макаров, В.Г. Гетьман, С.С. Ксенофонтов // Шпитальна xiрургiя. -2005. - № 2. - С. 42-47.
7. Черноусов А. Ф. Пластика пищевода толстой кишкой у больных с ожоговыми стриктурами пищевода / А. Ф. Черноусов, В. А. Андрианов, А. И. Чернооков [и др.] // Хирургия. - 2003. - № 7. - С. 50-54.
8. Саенко В. Ф. Восстановленные операции по поводу рубцовой послеожоговой стриктуры пищевода / В. Ф. Саенко, С. А. Анд-реещев, П. Н. Кондратенко, С. Д. Мясоедов // КлЫчна xiрургiя. - 2002. - №. 5-6. - С. 4.
9. Янковский Д. С. Микрофлора и здоровье человека / Д. С. Янковский, Г. С. Дымент. - Киев : ТОВ «Червона Рута-Турс», 2008. - 552 с. - ISBN 966-8607-08-02.
10. Maish M.S. Indications and technique of colon and jejunal interposition for esophageal disease / M.S. Maish, C. Denschamps // Surg. Clin. North. Am. - 2005. - Vol. 85, № 3. - P. 505-514.
Мiкроорганiзми Ктькють
Всього умовно-патогенна мiкро-флора не виявлена вщзначено ктькюне знижнення виявлено новi штами виявлеш у тш же ю-лькос^
абс. % абс. % абс. % абс. %
E. соИ 16 4 25,0 8 50,0 3 18,75 1 12,50
S. аureus 14 6 42,86 6 42,86 1 7,14 1 7,14
K. pneumonia 16 4 25,00 8 50,00 1 6,25 3 18,75
P. аeruginosa 10 2 20,0 5 50,00 - - 3 30,00
A. baumani 5 2 40,00 2 40,00 - - 1 20,00
Гриби роду Candida 22 7 31,82 11 50,00 - - 4 18,18
ТОМ 16, ВИПуСК 4 (56) частинаi 225
Реферат
СОСТОЯНИЕ МИКРОФЛОРЫ ПОЛОСТИ РОТОГЛОТКИ И ПИЩЕВОДА У БОЛЬНЫХ СО СТЕНОЗИРУЮЩИМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ПИЩЕВОДА Шапринский Е.В.
Ключевые слова: стенозирующие заболевания пищевода, микрофлора, ротоглотка, пищевод.
Статья посвящена исследованию состояния микрофлоры полости ротоглотки и пищевода у больных со стенозирующими заболеваниями пищевода. Проведены бактериологические исследования полости ротоглотки и супрастенотичного отдела пищевода у 112 больных. У больных с агрессивной микрофлорой с целью деконтаминации в передоперационном периоде проводили санацию ротоглотки 50 мл 0,01 % раствором мирамистина. Установлено, что применение предложенного способа деконтаминации полости ротоглотки и пищевода раствором мирамистина привело к достоверному снижению (р<0,05) уровня условно-патогенных микроорганизмов, и в дальнейшем - к уменьшению несостоятельности швов пищеводно-органных анастомозов с 14,00 % до 5,19 % (р<0,05).
Summary
STATE OF OROPHARYNGEAL AND ESOPHAGEAL BIOTA IN PATIENTS WITH STENOSING ESOPHAGEAL DISEASE Shaprynskiy Ye. V.
Key words: stenosing esophageal disease, biota, oropharynx, esophagus.
The article is devoted to the investigation of the state of the oropharyngeal and esophageal in patients with stenosing esophageal disease. 112 patients were subjected to bacteriological investigation of oropharynx and suprastenotic department of esophagus. Sanation of the oropharynx for decontamination by 50 ml of 0,01 % of miramistin solution in the peredoperative period was carried out in patients with aggressive biota. It was established that the proposed method of decontamination of the oropharynx and esophagus with miramistin solution led to reliable depression (р<0,05) of opportunistic microorganisms and subsequently to reduce failure-organ sutures of esophageal anastomosis from 14,00 % to 5,19 % (p<0,05).
УДК 616-053.2: 614.2 Шипко А.Ф.
ПРОГРАМА КОРЕКЦП ФАКТОР1В АНТЕНАТАЛЬНОГО РИЗИКУ БРОНХОЛЕГЕНЕВО* ДИСПЛАЗП ЯК МЕДИЧНА СКЛАДОВА СТРУКТУРНО-ФУНКЦ1ОНАЛЬНО1 МОДЕЛ1 ДОПОМОГИ Д1ТЯМ НА РЕГ1ОНАЛЬНОМУ Р1ВН1: БАГАТОФАКТОРНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1
Хармвський нацюнальний медичний ушверситет МОЗ Укра'ши
На основ! вивчення окремих генеалог'чних та антенатальних фактор'!в та Тх впливу на стан здо-ров'я дитячого населення визначен оч'1куван'1 показники патогенного та саногенного впливу най-бльш значимих фактор'т ризику диспластикозалежноТ патологи бронхолегенево/' системи серед дитячого населення. Обфунтован'1 модел/ кнцевих результат'!в щодо модиф/'кац/'Т' фактор'в ризику та оч'!кувана ефективнсть N-факmорноТ' програми первинноТ профлактики за комплексом генеа-логiчних та антенатальних фактор'!в. Визначен прюритетн напрямки реалiзацiТ' програм профь лактики ДЗП БЛГ за рахунок впливу на керован антенатальн'1 на генеалог'чн'! фактори. Наведено приклад розрахунку очкуваноТ ефекmивносmi управлння здоров'ям дитячого населення за рахунок ел'тнацп цих фактор'!в.
Ключов1 слова: социальна медицина, здоров'я дитячого населення, профтактика, фактори ризику, оцна ефективносп.
Дослiдження виконано у межах мiжкафедральноТ' НДР Харювського национального медичного ушверситету (ректор - членкор. НАМН УкраТни, професор В.М. Лсовий) «Медико-бюло^чна адапта^я дтей iз соматичною патоло^ею в сучасних умо-вах» (№ держ. реестрацп 011Ю001400) та регюнальних (Днпропетровська та Харювська област¡) медико-со^альних програм, спрямованих на збереження i змiцнення здоров'я населення.
Вступ актуалiзуe потребу розробки та удосконалення
Одним iз проблемних питань сучасно! меди- ^»^шз^^ого супр°в°ду i адаптацш
цини профтактично! та медицини со^ально! е (дооргатзацю юнуючих моделей надання до-
комплексне урахування можливих фактор ри- помоги ^^Л^ Вновонародженим, д™м
зику бронхолегенево! дисплази (БЛД) та диспла- старшого ^ку [8Д10]. Виключно велика склад-
стикозалежно! патологи (ДЗП) бронхолегенево! н'стьфПроблеми визначення вш^у ртомашт-
системи (БЛС) у дгтей з метою розробки страте- них факторш бна стан здоров я д"ей пояснюе "
ги i тактики можливого попередження цих захво- ВТ^ слабку методо.лоГiЧну обомшеть,
рювань [1,3]. Складнiсть проблеми полягае та- Важоиве значення у вирiшеннi цiе' проблеми по-
ко у то у, о розв ток та накопичення зн нь щодо патогенетичних аспеклв цих захворювань
винен вщ1грати розвиток методологи попу-ляцiйного аналiзу здоров'я, санологiчний та па-
