CC BY
59
УДК 581.633 Доц. В.В. Бальковський, канд. с.-г. наук;
доц. Г.А. Лисак, канд. бюл. наук -Львiвський НАУ
СТАН Л1СОВИХ РЕСУРС1В ЗАХ1ДНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО
РАЙОНУ УКРА1НИ
Виконано оцiнювання стану деревних ресурав Захiдного економiчного району Украши (Волинська, Львiвська i Рiвненська обл.). Встановлено систему базових шди-каторiв для тако'1 оцiнки i запропоновано заходи зi стабшзацп використання мюцевих деревних ресурсiв лiсу. Базовий шдикатор лiсистостi досить однотипний для вс1х трьох областей i знаходиться в межах задовшьного стану природного потенщалу ль систостi регiону, що свiдчить про високий природний потенщал лiсових ресурсiв За-хiдного економiчного району Украши.
Ключов1 слова: лiсовi ресурси, запас, прирiст, лiсистiсть, вщновлення лiсу, рек-реацiя.
Вступ. До Зах1дного економ1чного району (ЗЕР) належать швшчно-захщ-т област Украши, зокрема Волинська, Льв1вська 1 Р1вненська области, як мають значш л1сов1 ресурси. Тому стан цих ресуршв 1 масштаби iх використання мають важливе економ1чне й еколопчне значення для вше!" держави. Враховуючи, що люов1 ресурси - одна з найважливших складових природних ресурсiв, лiсовi екосистеми мають не лише економiчне значення в жи"подяльносп суспiльства, а й виконують важливi функцii у природному середовишд [1, 4, 10].
Роль люових екосистем на територii ЗЕР залишаються координуючою впродовж тисяч роюв, бо сам регiон належить до природно-географiчноi зони (Карпати, Полiсся i Лiсостеп), у якiй лiсовi ландшафти завжди були корiнними, автохтонними бюгеоценозами [6, 7]. Тому в умовах штенсивного розвитку ви-робничо!" сфери не можна забувати про економiчне та еколопчне значення мюце-вих люових ресуршв, розглядаючи 1'х у сукупност загальнодержавних i загаль-ноевропейських цiнностей.
Загальна площа лiсового фонду Украши станом на 1.01.2009 р. становить 10 782 тис. га [12], у т.ч. вкрита люом - 8,6 тис. га (з них державних - 7,6 тис. га). Кооперативш та спещальш люи займають 1 885 тис. га. Однак вони малопродуктивна Решта плошд припадае на водт плеса, ршля, сiножатi. Гiрськi лiси станов-лять 21,8 % лiсового фонду. Украша в Gвропi володiе одним з найбшьших люо-вих масивiв за площею лiсiв в межах держави [5].
Методика та матерiали. Важливою характеристикою лiсового фонду е по-казник лiсистостi територй. Його встановлюють за формулою
К = Бь/Ба,
де: Яь - показник люистост (%); Бь - площа регюну, вкрита лiсами (тис. га); Ба - загальна площа регюну (тис. га).
Результати та обговорення. Показник люистосп в Украш^ як це не прик-ро виглядае поруч iз загальною площею втизняних лiсiв, е найнижчим серед европейських краш i становить, перешчно, лише 15,6 % проти 30 % в Сврош [2]. Для порiвняння, в iнших державах вш становить: у кранах колишньо!" Югосла-вii - 41,1; у Болгарй - 34,4; у Польщi - 28,3; у Румунй - 28,1; у Шмеччиш - 29,0; в Угорщиш - 18,0 %. Причина низького рiвня лiсистостi Украши - у надмiрнiй iнтенсивностi експлуатацii лiсiв i, на жаль, у низькому рiвнi культури люокорис-
тування. Оптимальний рiвень лiсистостi, науково обгрунтований для нашо1 дер-жави з розрахунку на 11 географiчне розмiщення та кшматичш умови, повинен становити 20 % [9, 11].
Люистють Укра1ни неоднорiдна, бо держава розташована у двох рослинно-клiматичних поясах: люовому i степовому. Тому люистють рiзних регiонiв сильно вщр1зняеться. У Карпатах цей показник найвищий - 34 %. Досить високою люис-тютю вiдзначаються також Крим (32 %) i Полiсся (29 %). У люостепових районах люистють не перевищуе 11, а у степових - 3 %. Найбтьш залiсненi Закарпатська, 1вано-Франювська, Рiвненська, Житомирська, Волинська i Чернiвецька област! Таким чином, територiя ЗЕР належить до найбтьш залюнених в Украiнi.
Лiси територп ЗЕР. Вiдповiдно до географiчного розмщення ЗЕР площа лiсiв тут досить значна i становить понад 2 244 тис. га (табл. 1). Вона приблизно рiвнозначна у складi вшх трьох областей, хоч люи зосередженi найбiльше у тв-шчних полiських i пiвденно-захiдних районах Карпат.
Табл. 1. Площа лшв Захiдного економiчного регюну (станом на 01.01.2009 р.)
Категори площ Площа лiсiв, тис. га
Волинська область Львiвська область Ршненська область Разом
Площа лшв 697,3 694,9 857,7 2249,9
у т.ч. Держлшфонду 477,7 584,4 703,9 1776,0
- Мiнагроиолiтики 186,8 86,7 141,7 415,2
- Мiноборони 3,5 - 12,1 15,6
- ПЗФ 29,3 23,8 - 53,1
Динамжа люового фонду за основними землекористувачами протягом ос-таншх двох ревiзiйних перiодiв залишаеться вщносно стабiльною (рис. 1), що е позитивним чинником для збереження люових ресурсiв.
800/г
Держл1сгосп Мшагропром Мшоборони Рис. 1. Динамша люового фонду за лкокористувачами, у тис. га
Пщ час визначення iнтегрального шдикатора якiсного складу лiсових ре-суршв, враховували набiр базових iндикаторiв (рис. 2) слщ зазначити, що до по-няття лiсовi ресурси ми долучили ценотичне значення вiдповiдних природних ландшафтiв без видiлення в 1х складi головного, побiчного та рекреацшного люо-вих продуктов [8].
Поширення лiсiв на територп швшчно-захщних областей належить до блоку наявносп лiсового ресурсу в регiонi. Для вщбору базових iндикаторiв було обрано по два показники, якi найкраще характеризують стан лiсових ресурсiв у регюш. Аналiз базових iндикаторiв дав змогу провести мониторинг стратеги люо-користування в регiонi.
Поширення лiсiв тд час обрахування iнтегрального iндикатора лiсових ре-сурсiв встановлювали за показником люистосп територii. Вiн указуе частину илош!
(ïï вщсоток), зайнято лiсовими насадженнями. На територи ЗЕР лiсистiсть досить висока (32,8 %), якщо ïï порiвнювати з перешчним показником лiсистостi на Укрш'т (14,5 %). Зазначимо, що piBern. лiсистостi регiону е одним з найвищих в Украïнi, що свщчить про високий бiологiчний потeнцiал мюцевих лiсових peсуpсiв.
Але лiсистiсть ютотно змiнюеться залежно вiд гeогpафiчного розмщення окремих pайонiв. Зокрема, у районах Карпат вона може досягати 46 (у Старосам-бipському) i навпъ 71 % (у Сколiвському райош). У лiсостeпових районах люис-тють, навпаки, знижуеться до 13-17 % (Острозький, Гоpохiвський або Пустоми-^вський райони), тобто наближуеться або навпъ стае меншою вiд пepeсiчного показника люистосп в дepжавi. Тому на каpтосхeмi (рис. 2) наявнiсть люових ре-суpсiв iстотно piзниться за адмшютративним подiлом тepитоpiï ЗЕР.
З шшого боку, показник лiсистостi територи е динамiчним i залежить вщ системи господарювання в peгiонi. Зокрема, вш iстотно змiнювався у тсля-военний пepiод, що було пов'язано iз станом господарства та його вщбудовою протягом цих дeсятиpiч (табл. 2).
Зпдно з виконаним авторським аналiзом, показник лiсистостi за тсля-военний пepiод iстотно зpiс у вшх областях peгiону, а найбшьше - на територи Волинi, де вш збiльшилась за цей час мало не вдвiчi. Це св^ить про позитивну тeндeнцiю залюнення низькопродуктивних площ, яку здiйснювала i продовжуе здшснювати мережа обласних упpавлiнь люового господарства.
Табл. 2. Динамика. лiсистостi на територп ЗЕР у повоенний перюд
Область Роки
1946 1956 1973 2000 2008
Волинська 17,2 23,1 31,7 31,2 30,6
Львiвська 24,9 24,0 26,1 26,5 31,8
Рiвненська 28,5 30,9 34,3 35,3 36,0
Пщ час ощнювання базового ш-дикатора люистосп територп ми враху-вали параметри оптимальних значень показника для окремих географ1чних зон. Так, для Полюся оптимальна ль систють становить 40, для Карпат - 5560, а для Люостепу - 20 % [2, 3]. Це св1дчить, що ощнювання базового ш-дикатора люистосп необхщно прово-дити на р1вш адмшютративних райошв в1дповщно до оптимальних значень по-казника зони. Попм шдикаторш показ-ники було обчислено для кожно1 з областей ЗЕР. Зпдно з ушфшованою ви-м1рювальною шкалою, ми показали 1х на приклад1 д1аграми (рис. 3).
Пюля узагальнення матер1ал1в анал1зу люових ресуршв ми склали схему порайонного р1вня штегральних шдикатор1в стану мюцевих лю1в (рис. 4). 1нтег-ральш шдикатори стану люових ресурс1в зм1нюеться в межах вщ 0,1 до 0,7. Це значить, що в регюш, де площа лю1в одна з найбшьших в Укра1ш, не- мае жодного району, де б цей природний ресурс вщповщав би оптимальному р1вню розвитку за ушфшованою шкалою. Як уже було зазначено вище, такий стан пов'язаний з вис-наженням мюцевих люових ресуршв, а разом з ними { виснаженютю самих люо-вих масив1в.
Дещо кращою залишаеться ситуащя на Полюш, де 5 райотв Волинсько1 та 2 райони Р1вненсько1 областей мають показники 11Л понад 0,6, що в1дповщае спри-ятливому розвитку за ушфшованою шкалою. Под1бну ощнку достали люов1 ресур-си Турювського { Стшвського райошв Льв1вщини, де люи теж збереглися краще.
У зош Полюся стан лю1в в шших адмшютративних районах обох областей ми визначили як задовшьний (показники 11Л коливаються в межах 0,4-0,6). Таку ж ситуащю ми виявили у трьох районах Льв1вщини (Старосамб1рському, Мостиському { Жовювському), де люов1 насадження за структурою { запасами теж залишаються високопотенцшними.
I все ж бшьша частина Льв1всько1, а також швденна частина Волинсько1 та Р1вненсько1 областей мають виснажеш люов1 насадження, 11Л в яких нижчий 0,4. Найпршою е ситуащя з люовими ресурсами у вюьмох районах (Пустоми-пвському, Городецькому { Самб1рському на Льв1вщиш; Луцькому на Волиш; Здолбушвському, Острозькому, Гощанському { Радивишвському на Р1вненщиш), де показники 11Л значно нижч1 за 0,2.
Бюлопчний шдекс лкистосп Рис. 3. Дiаграма базового шдикатора лiсистостi пiвнiчно-захiдних областей
Висновки. Таким чином, базовий щдикатор лiсистостi досить однотипний для Bcix трьох областей i перебувае в межах задовтьного стану природного потенщ-алу люистосп регiону (задовiльний стан iндикатора передбачае показники в межах 0,4-0,6). Це свщчить про високий природний потенщал лiсових ресурсiв у регiонi.
Лггература
1. Бондар В.С. Комплексне використання i охорона лiсiв / В.С. Бондар, Д.А. Телшевсь-кий. - К. : Вид-во "Урожай", 1985. - 184 с.
2. Генарук С.А. Принципи збалансованого природокористування та природовщновлен-ня у лiсогосподарському виробницга / С. А. Генсiрук, Л.1. Копш // Збалансоване природокрис-тування та природовщновлення. - К. : Вид-во ВЕЛ, 2008. - С. 12-14.
3. Дроздовский Э.Е. Совершенствование прогнозирования и планирования ресурсопо-льзования : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05. - Ле-нингр. гос. ун-т. - Л., 1982. - 38 с.
4. Дылис Н.В. Основы биоценологии / Н.В. Дылис. - М. : Изд-во МГУ, 1978. - 152 с.
5. Коржов В.Л. Оптимальна транспортна мережа у лiсфондi як фактор еколопчно! ста-бшьносп та сталого природокористування / В. Л. Коржов // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. на-ук.-техн. праць. - Львiв : РВВ УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.3. - С. 201-207.
6. Медведев В.В. Стан роб^ з мошторингу грунт!в в УкраЫ / В.В. Медведев, Т.М. Лактионова // Еколопчний вюник. - 2003. - № 5-6 (15-16). - С. 8-10.
7. Мееровский А.С. Деградация торфяных почв Полесья: экологические, экономические и социальные проблемы / А.С. Мееровский, Ч.А. Романовский. - Минск : Ин-т мелиорации и луговодства НАН Беларуси, 2003. - 220 с.
8. Новицький B.C. Економiчнi ресурси цившзацшного розвитку / В.С. Новицький. - К. : Вид-во НАУ, 2004. - 268 с.
9. Седов С.П. Основы экологической безопасности / С.П. Седов. - М. : Изд-во "Знание", 1993. - 230 с.
10. Судо М. Геоэкология / М. Судо. - М. : Изд-во МНЭПУ 1999. - 116 с.
11. Хорунжий П.Д. Водопровщш системи i споруди / П. Д. Хорунжий, О. А. Ткачук. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1999. - 229 с.
12. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.eceat.org.
Бальковский В.В., Лысак Г.А. Состояние лесных ресурсов Западного экономического района Украины
Выполнено оценивание состояния древесных ресурсов Западного экономического района Украины (Волынская, Львовская и Ровенская обл.). Установлена система базисных индикаторов для такой оценки и предложены мероприятия по стабилизации использования местных древесных ресурсов леса. Базовый индикатор лесистости достаточно однотипен для всех трех областей и находится в пределах удовлетворительного состояния естественного потенциала лесистости региона, который свидетельствует о высоком естественном потенциале лесных ресурсов Западного экономического района Украины.
Ключевые слова: лесные ресурсы, запас, прирост, лесистость, возобновление леса, рекреация.
Balkovskiy V. V., Lysak G.A. State wood resources of Western Economic District of Ukraine
The estimation of the state of wood resources of the Western economic district of Ukraine is conducted (Volhynia, Lviv and Rivne reg.). The system of base indicators is set for such estimation and measures are offered for stabilizing of the use of local forest wood resources. Basic wood indicator is of the same type for all three areas and is within the limits of the satisfactory state of natural self-potential of wood in the region which shows the high natural self-potential of wood resources of the Western economic district of Ukraine.
Keywords: wood resources, supply, increase, in the forest, recreation.
1 2 УДК 582.46:581.192. Доц. B.I. Баранов , канд. бюл. наук; проф. М.М. Гузь ,
Б1ОХ1М1ЧН1 ПОКАЗНИКИ - 1НДИКАТОРИ ЖИТТСЗДАТНОСТ!
Визначено бiохiмiчнi показники насшня гшкго дволопатевого з рiзних ^матич-них зон Украши, яке вiдрiзнялось за проростанням. Показано, що аналiз здатносп насшня до проростання потрiбно проводити за комплексом показниюв (вмют жиру, вуг-леводiв, бшюв та фенольних сполук), яю найбшьш ютотно вiдрiзнялись у життездат-ного i нежиттездатного насшня.
Ключов1 слова: гшкго дволопатеве (Ginkgo biloba), насшня, життездатшсть, бь охiмiчнi показники.
Вступ. Пнкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.) - це рел1кт далекого мину-лого, представник рослинносп, яка юнувала 125-400 млн роюв тому, "жива скам'яншсть", як сказав про нього Чарльз Дарвш. Це единий сучасний представ-ник класу Пикгов1 (Ginkgoopsida), единого у вщдш Гшкговидш (Ginkgophyta). У природних умовах гшкго трапляеться лише в Кита!, але у наш час його широко культивують в пом1ршй зош Земл1, де кшмат досить м'який [14-15]. Вперше
1 Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка;
2 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 ЗАТ Льв1вська кондитерська ф1рма "Свггоч"
2
НАС1ННЯ Г1НКГО ДВОЛОПАТЕВОГО
