Научная статья на тему 'Стан кардіогемодинаміки хворих на сполучену патологію бронхіальної астми та ХОЗЛ'

Стан кардіогемодинаміки хворих на сполучену патологію бронхіальної астми та ХОЗЛ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
86
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
сполучена патологія бронхіальної астми та ХОЗЛ / ехокардіографія / гіпертрофія лівого шлуночка / діастолічна дисфункція лівого шлуночка / легенева гіпертензія / combined pathology of asthma and COPD / echocardiography / left ventricular hypertrophy / left ventricular diastolic dysfunction / pulmonary hypertension

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — К. Б. Назаренко

Бронхиальная астма (БА) и ХОЗЛ являются наиболее распространенными из хронических респираторных заболеваний. Хотя они имеют различные специфические характеристики, у части больных существуют одновременно признаки обоих заболеваний, и у них выявляется сочетанная патология БА и ХОЗЛ (БА+ХОЗЛ). Целью исследования было оценить состояние кардиогемодинамики больных с сочетанной патологией бронхиальной астмы и ХОЗЛ. В исследование были включены пациенты с БА (n=34), ХОЗЛ (n=17) и БА+ХОЗЛ (n=140). Методы. Морфофункциональные параметры сердца изучали с помощью эхокардиографического исследования в Ви М-режимах по стандартной методике на аппарате VIVID E9 фирмы General Electric. Результаты. У больных с БА+ХОЗЛ достоверно ниже была фракция выброса левого желудочка по сравнению с таковой больных БА. Индекс массы миокарда левого желудочка (ИММЛЖ) был наиболее высоким у больных с сочетанной патологией, однако достоверной разницы с таким у больных с БА и ХОЗЛ не наблюдалось. Систолическое давление в легочной артерии (СДЛА) было недостоверно выше у больных с БА+ХОЗЛ и ХОЗЛ, и его показатели выходили за пределы нормальных величин. Гипертрофия левого желудочка (ГЛЖ) была довольно распространена у больных с бронхообструктивными заболеваниями, определялась у 50 % больных БА, 47 % больных ХОЗЛ и у 60 % больных с сочетанной патологией. Признаки диастолической дисфункции ЛЖ выявлялись у 47 % больных БА, 71 % больных ХОЗЛ и 54 % больных БА+ХОЗЛ. ЭХО КГ признаки легочной гипертензии встречались у 41 % больных БА, 59 % больных ХОЗЛ и 46 % больных БА+ХОЗЛ. Нами были проанализированы различия кардиогемодинамики у больных АХПС с разной степенью бронхообструкции. Для разделения больных по степени тяжести бронхиальной обструкции были применены критерии GOLD. Выявлено достоверное увеличение ИММЛЖ в группах больных с ОФВ1< 80 %. СДЛА было достоверно выше у больных БА+ХОЗЛ с более выраженной бронхообструкцией, по сравнению с больными с ОФВ1> 80 %. При сравнении показателей кардиогемодинамики у больных с разной степенью клинической симптоматики, в частности одышки (которая оценивалась по шкале mMRC), был выявлен достоверно более высокий показатель СДЛА у больных с более выраженной одышкой. У пациентов с более высоким индексом BODE (2—3) достоверно выше были показатели относительной толщины стенки ЛЖ (ОТС ЛЖ) и СДЛА, а ниже было время изоволюмической релаксации ЛЖ. Были проанализированы характеристики кардиогемодинамики больных БА+ХОЗЛ в зависимости от возраста. С возрастом достоверно возрастали показатели, характеризующие развитие гипертрофии ЛЖ, причем изменения были более выраженными в возрасте пациентов после 70 лет. СДЛА было выше у больных после 70 лет. У больных с сочетанной патологией с избыточной массой тела, и особенно с ожирением, достоверно выше были толщина межжелудочковой перегородки и свободной стенки ЛЖ, а также ОТС ЛЖ. Выводы. У больных с сочетанной патологией бронхиальной астмы и ХОЗЛ выявлены значительные нарушения внутрисердечной гемодинамики и высокая распространенность гипертрофии, диастолической дисфункции левого желудочка, легочной гипертензии, сосудистого атеросклероза, которые ассоциируются с повышенным сердечно-сосудистым риском. Особенно значительные изменения внутрисердечной гемодинамики выявлены у больных БА+ХОЗЛ старшего возраста с сопутствующими нарушениями метаболизма, в частности с ожирением, и с более выраженными проявлениями бронхообструкции.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — К. Б. Назаренко

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Cardiohemodynamics conditions in patients with combined pathology of asthma and COPD

Asthma and COPD are the most common of chronic respiratory diseases. Although they have different specific characteristics, in some patients there are simultaneously signs of both diseases, they have a combined pathology of asthma and COPD (asthma-COPD overlap-ACO). The aim of the study was to evaluate the condition of cardiohemodynamics in patients with concomitant pathology of asthma and COPD. Patients with asthma (n=34), COPD (n=17) and ACO (n=140) were included in the study. Methods. Morphofunctional parameters of the heart were studied during the echocardiography in Band M-modes according to the standard procedure on the VIVID E9 system (General Electric). Results. In patients with ACO and COPD the left ventricular ejection fraction was significantly lower as compared with that of patients with asthma. The left ventricular myocardial mass index (LVMI) was the highest in patients with ACO, but there was no significant difference from LVMI ofpatients with asthma and COPD. Systolic pulmonary artery pressure (PASP) was higher but not significantly in patients with COPD and ACO, and its with FEV1<80% was detected. PASP was significantly higher in patients with ACO with more severe bronchial obstruction, as compared with patients with FEV1>80%. When comparing cardiohaemodynamics in patients with ACO, performance was beyond the normal limits.LV hypertrophy (LVH) was quite common in patients with obstructive lung diseases and was detected in 50% of patients with asthma, 47% of patients with COPD and in 60% of patients with ACO. Signs of diastolic LV dysfunction were detected in 47% of asthma patients, 71% ofpatients with COPD and 54% of patients with ACO. Echocardigraphic signs of pulmonary hypertension were found in 41% of patients with asthma, 59% of patients with COPD and 46% of patients with ACO. We analyzed the differences in cardiohemodynamics in patients with ACO with different degrees of bronchial obstruction (the GOLD criteria were applied). A significant increase in LVMI in patients with a different degree of clinical symptoms, in particular, dyspnea (which was estimated by the mMRC scale), a significantly higher PASP was revealed in patients with more severe dyspnea. In patients with a higher BODE index (2—3), the values of the relative thickness of the wall of the left ventricle and the PASP were significantly higher and isovolumic relaxation time was lower. The characteristics of cardiohaemodynamics ofpatients with ACO were analyzed depending on age. With age, the indicators characterizing the development of LV hypertrophy significantly increased, with changes being more pronounced in patients aged >70 years. PASP was higher in patients over 70 years. Patients with ACO with excessive body weight and, especially with obesity, were significantly higher in the signs of LV hypertrophy. Conclusions. In patients with combined pathology of asthma and COPD, significant violations of intracardiac hemodynamics and high prevalence of hypertrophy, diastolic left ventricular dysfunction, pulmonary hypertension, vascular atherosclerosis were revealed, which are associated with increased cardiovascular risk. Particularly significant changes in intracardiac hemodynamics were detected in patients with ACO of older age with concomitant metabolic disorders, obesity in particular, and with more pronounced manifestations of bronchial obstruction.

Текст научной работы на тему «Стан кардіогемодинаміки хворих на сполучену патологію бронхіальної астми та ХОЗЛ»

3. Voytovych OV, Kamyshnyi OM. [Peculiarities of microbiological and immunological indices of human nasal mucosa in conditions of man-made pollution]. Mikrobiolohichn. zhurnal. 2014;76(2):47-53. Ukrainian.

4. Gayvoronsky AI. [Comparative characteristics of the microflora of the nasal cavity and throat as applied to the requests for skull base surgery]. Chelovek i ego zdorovye. Kursk; 2011. Available from: https://cyberle-ninka.ru/article/n/sravnitelnaya-harakteristika-mikroflory-polosti-nosa-i-zeva-primenitelno-k-zaprosam-hirurgii-os-novaniya-cherepa. Russian.

5. Klimnyuk SI. [Microbial ecology of human skin at different ages in norm and in pathology [dissertation]. Mikrobiolohiya. Kyiv, 1995;47. Available from: http:-//library.odmu.edu.ua/catalog/search/?cc=org&strict=l&cq= %D0% A3 %D0%BA%D 1 % 8 0.+ ...+ [cited 01.06.2017]. Ukrainian.

6. Kramar OG, Kalashnikova SA. [Microecological characteristics of intestinal biocenosis of residents of a large industrial city]. Vestnik Volgogr. gos. universiteta. Ser. 11, Yestestv. nauki. 2013; 1(5): 41-44. Russian.

7. Pospelova SV. [Once again about the bacterio-carrier of staphylococci]. Meditsinsky almanakh; 2009.

Available from: https://cyberleninka.ru/article/ri/esclie-raz-o-bakterionositelstve-stafilokokkov. [cited 01.06.2017]. Russian.

8. Reznichenko NYu. [Normalization of biotopes in the residents of industrial centers by using probiotics]. Hastroenterolohiya. 2014;l(51):27-30. Ukrainian.

9. Stepanenko IS, Grabov V, Kot'kin AI. [The study of the throat microbiome of medical students and determination of antibiotic sensitivity of the isolated strains haemolytic staphylococcus]. Fundamentalnye issledova-niya. 2014;4(3):601-605. Russian.

10. Khrabrova YeP, Ioffe IV. [Clinical peculiarities of irritable bowel syndrome in population of Donbass region]. Ukrainsky zhurnal klinichnoi ta laboratornoi meditsini. 2011;6(3):9-11. Russian.

11. Shulga AI. [Risk factors in the formation of chronic tonsillitis in an industrial city [dissertation]. Bolezni ukha, gorla i nosa. Orenburg, 2005;24. Available from: www.dissercat.com [cited 01.06.2017]. Russian.

12. Todar K. [Todar's Online Textbook of Bacteriology [Internet]. KennethTodar. Online Textbook; 2008. [cited 31.05.2017]. Available from: www.textbookofbac-teriology.net.

УДК 616.248+616.24-007.272-036.12:612.13

КВ. Назаренко СТАН КАРДЮГЕМОДИНАМ1КИ

ХВОРИХ НА СПОЛУЧЕНУ ПАТОЛОГ1Ю БРОНХ1АЛЬНСН АСТМИ ТА ХОЗЛ

ДУ «Нащональний тститут фтиз1атри i пульмонологи ш. Ф. Г. Яновського НАМН Украти» вул. М. Амосова, 10, 03141, Kuïe, У крата SO «National institute of phthysiology andpulmonology named after F. G. Yanovskiy NAMS of Ukraine» M. Amosova str., 10, 03141, Kyiv, Ukraine

Kjihimobî слова: сполучена namonozin 6ponxianbHoï астми та ХОЗЛ, exoKapdiozpatpin, гinepmpoфiя лiвoгo шлуночка, diacmoninna дисфункщя лiвoгo шлуночка, легенева zinepmemin

Key words: combined pathology of asthma and COPD, echocardiography, left ventricular hypertrophy, left ventricular diastolic dysfunction, pulmonary hypertension

Реферат. Состояние кардиогемодинамики пациентов с сочетанной патологией бронхиальной астмы и ХОЗЛ. Назаренко К.В. Бронхиальная астма (БА) и ХОЗЛ являются наиболее распространенными из хронических респираторных заболеваний. Хотя они имеют различные специфические характеристики, у части больных существуют одновременно признаки обоих заболеваний, и у них выявляется сочетанная патология БА и ХОЗЛ (БА+ХОЗЛ). Целью исследования было оценить состояние кардиогемодинамики больных с сочетанной патологией бронхиальной астмы и ХОЗЛ. В исследование были включены пациенты с БА (п=34), ХОЗЛ (п—17) и БА+ХОЗЛ (п=140). Методы. Морфофункциональные параметры сердца изучали с помощью эхокардиографического исследования в В- и М-режимах по стандартной методике на аппарате VIVID Е9 фирмы General Electric.

Результаты. У больных с БА+ХОЗЛ достоверно ниже была фракция выброса левого желудочка по сравнению с таковой больных БА. Индекс массы миокарда левого желудочка (ИММЛЖ) был наиболее высоким у больных с сочетанной патологией, однако достоверной разницы с таким у больных с БА и ХОЗЛ не наблюдалось. Систолическое давление в легочной артерии (СДЛА) было недостоверно выше у больных с БА+ХОЗЛ и ХОЗЛ, и его показатели выходили за пределы нормальных величин. Гипертрофия левого желудочка (ГЛЖ) была довольно распространена у больных с бронхообструктивными заболеваниями, определялась у 50 % больных БА, 47 % больных ХОЗЛ и у 60 % больных с сочетанной патологией. Признаки диастолической дисфункции ЛЖ выявлялись у 47 % больных БА, 71 % больных ХОЗЛ и 54 % больных БА+ХОЗЛ. ЭХО КГ признаки легочной гипертензии встречались у 41 % больных БА, 59 % больных ХОЗЛ и 46 % больных БА+ХОЗЛ. Нами были проанализированы различия кардиогемодинамики у больных АХПС с разной степенью бронхообструкции. Для разделения больных по степени тяжести бронхиальной обструкции были применены критерии GOLD. Выявлено достоверное увеличение ИММЛЖ в группах больных с ОФВх< 80 %. СДЛА было достоверно выше у больных БА+ХОЗЛ с более выраженной бронхообструкцией, по сравнению с больными с ОФВ¡> 80 %. При сравнении показателей кардиогемодинамики у больных с разной степенью клинической симптоматики, в частности одышки (которая оценивалась по шкале mMRC), был выявлен достоверно более высокий показатель СДЛА у больных с более выраженной одышкой. У пациентов с более высоким индексом BODE (2—3) достоверно выше были показатели относительной толщины стенки ЛЖ (ОТС ЛЖ) и СДЛА, а ниже было время изоволюмической релаксации ЛЖ. Были проанализированы характеристики кардиогемодинамики больных БА+ХОЗЛ в зависимости от возраста. С возрастом достоверно возрастали показатели, характеризующие развитие гипертрофии ЛЖ, причем изменения были более выраженными в возрасте пациентов после 70 лет. СДЛА было выше у больных после 70 лет. У больных с сочетанной патологией с избыточной массой тела, и особенно с ожирением, достоверно выше были толщина межжелудочковой перегородки и свободной стенки ЛЖ, а также ОТС ЛЖ. Выводы. У больных с сочетанной патологией бронхиальной астмы и ХОЗЛ выявлены значительные нарушения внутрисердечной гемодинамики и высокая распространенность гипертрофии, диастолической дисфункции левого желудочка, легочной гипертензии, сосудистого атеросклероза, которые ассоциируются с повышенным сердечно-сосудистым риском. Особенно значительные изменения внутрисердечной гемодинамики выявлены у больных БА+ХОЗЛ старшего возраста с сопутствующими нарушениями метаболизма, в частности с ожирением, и с более выраженными проявлениями бронхообструкции.

Abstract. Cardiohemodynamics conditions in patients with combined pathology of asthma and COPD. Nazarenko K.V. Asthma and COPD are the most common of chronic respiratory diseases. Although they have different specific characteristics, in some patients there are simultaneously signs of both diseases, they have a combined pathology of asthma and COPD (asthma-COPD overlap-ACO). The aim of the study was to evaluate the condition of cardiohemodynamics in patients with concomitant pathology of asthma and COPD. Patients with asthma (n—34), COPD (n—17) and ACO (n—140) were included in the study. Methods. Morphofunctional parameters of the heart were studied during the echocardiography in B- and M-modes according to the standard procedure on the VIVID E9 system (General Electric). Results. In patients with ACO and COPD the left ventricular ejection fraction was significantly lower as compared with that of patients with asthma. The left ventricular myocardial mass index (LVMI) was the highest in patients with ACO, but there was no significant difference from LVMI ofpatients with asthma and COPD. Systolic pulmonary artery pressure (PASP) was higher but not significantly in patients with COPD and ACO, and its with FEVj<80% was detected. PASP was significantly higher in patients with ACO with more severe bronchial obstruction, as compared with patients with FEVj>80%. When comparing cardiohaemodynamics in patients with ACO, performance was beyond the normal limits.LV hypertrophy (LVH) was quite common in patients with obstructive lung diseases and was detected in 50% of patients with asthma, 47% of patients with COPD and in 60% of patients with ACO. Signs of diastolic LV dysfunction were detected in 47% of asthma patients, 71% ofpatients with COPD and 54% of patients with ACO. Echocardigraphic signs of pulmonary hypertension were found in 41% of patients with asthma, 59% of patients with COPD and 46% of patients with ACO. We analyzed the differences in cardiohemodynamics in patients with ACO with different degrees of bronchial obstruction (the GOLD criteria were applied). A significant increase in LVMI in patients with a different degree of clinical symptoms, in particular, dyspnea (which was estimated by the mMRC scale), a significantly higher PASP was revealed in patients with more severe dyspnea. In patients with a higher BODE index (2-3), the values of the relative thickness of the wall of the left ventricle and the PASP were significantly higher and isovolumic relaxation time was lower. The characteristics of cardiohaemodynamics ofpatients with ACO were analyzed depending on age. With age, the indicators characterizing the development of LV hypertrophy significantly increased, with changes being more pronounced in patients aged >70 years. PASP was higher in patients over 70 years. Patients with ACO with excessive body weight and, especially with obesity, were significantly higher in the signs of LV hypertrophy. Conclusions. In patients with combined pathology of asthma and COPD, significant violations of intracardiac hemodynamics and high prevalence of hypertrophy, diastolic left ventricular dysfunction, pulmonary hypertension, vascular atherosclerosis were revealed, which are associated with increased cardiovascular risk. Particularly significant changes in intracardiac hemodynamics were detected in patients with ACO of older age with concomitant metabolic disorders, obesity in particular, and with more pronounced manifestations of bronchial obstruction.

17/ Том XXII/ 3 ч. 1

ill

Брутальна астма та X03J1 е найбшыи роз-повсюдженими серед хрошчпих pcciiipa горних захворювань. Хоча вони мають pÍ3HÍ специф1чш характеристики, у частини хворих ¡спують одно-часно ознаки обох захворювань та в них вияв-ляеться сполучена патолопя БА та X03J1 (астма+ХОЗЛ) [2, 9, 13, 14, 15].

Частими коморбвдними станами при бронхо-обструктивних захворюваннях легень е серцево-судипш захворювання, зокрема г1пертон1чна хвороба, iineMÍ4Ha хвороба серця та серцева не-достаттсть [5, 7, 17, 25, 29]. U,i i ra i ojioi iч 11 i стани супроводжуються структурно-функщональними порушеннями серця та судин. У Jiiicpaiypi на тспсршпмй час обмаль даних про стан сер не во: гемодинамши у хворих на сполучену патолопю БА+ХОЗЛ.

Метою дослщження було оцшити стан кар-дюгемодинамши хворих на сполучену патолопю opoiixiajibiioí астми та ХОЗЛ.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ

У дослщження були включет nanienin з ознаками поеднано! патологи астма-ХОЗЛ, у в i u i старше 30 pokíb. Д1агноз виставлявся за крите-р1ями, наведеними в GINA та GOLD [14, 15]. Стан хворих був стабшьним, ввдеутт загострен-ня за 2 тсящ до початку дослщження.

При доепджепш функци зовшшнього дихан-ня (ФЗД) у bcíx хворих визначались ознаки opoiixiajibiioí зворотност1 - npupici об'ему форсо-ваного видиху за 1 с (ОФВ1) на 200 мл та 12% i бшьше п i с л я застосування бронходилататора (400 мкг сальбутамолу), ознаки наивное i i фпссо-вано! бронхообструкци - стввщношення об'ем форсованого видиху за першу секунду/форсова-на життева емшеть легень (ОФВ |/ФЖОI )<70% 11 i с л я бронходилататора. Також у дослщження було включено хворих на бронх1альну астму та ХОЗЛ.

Серед ycix 3 труп хворих ссрцсво-судишп захворювання були пайчаепшою коморбвдною патолопею (65% хворих на БА, 82% хворих на ХОЗЛ та 70% хворих на сполучену патолопю мали cynyrai ссрцсво-судишп захворювання). Найчастпие у хворих в анамнез! були гшерто-шчна хвороба та imeMÍ4Ha хвороба серця.

Характеристика хворих наведена в таблиц! 1.

Морфофункцюнальт параметри серця вивча-ли за допомогою ехокардюграф1чного до-слщження в В- i М-режимах за стандартною методикою на anapaTÍ VIVID Е9 ф1рми General Electric з використанням секторних датчиюв Í3 змшною частотою ввд 1,5 до 5,0 Мгц.

Визначали таю показники: .памсгр аорти й л i вою передсердя, товщину м1жшлуночково1 пе-

регородки (ТМШП) i задньо! ciiiiKn (ТЗС) л ¡вою шлуночка (ЛШ) у ,:иастолу. 3 верх1вкового доступу в чотирикамернш позици вим1рювали ин-цевод1астол1чний (КДО) i юнцевосистол1чний (КСО) об'еми i фракщю викиду ЛШ як сп1вввд-ношення ударного об'ему (УО) до КДО. Масу мюкарда ЛШ (ММЛЖ) визначали вщповщно до методики Американського товариства ехокардю-графи (ASE) за формулою R. Devereux [12]. П-пертрофпо ЛШ д1агностували при ТМЖП i ТЗС ЛШ бшьше 1,1 см у кшщ д1астоли, величиш ш-дексу маси мюкарда ЛШ (1ММЛШ) у чоловтв 118 г/м2 i бшьше, у жшок - 104 г/м2 i бшьше [22]. Показник вадносно! товщини стшки ЛШ (ВТС ЛШ), що бшыи ¡пформагивпо характеризуе гео-метричш зм1ни ЛШ, обчислювали за формулою ВТС ЛШ-(ТМЖП+ТЗС ЛШ)/КДР.

Систол1чний тиск у легенев1й ap i cpii (СТЛА) визначали за допомогою гра.пепга тиску м1ж правим шлуночком i правим передсердям шд час вигнання кров1 з правого шлуночка. Пщвищення тиску в легеневш apicpii визначалося при величин! сис кьпчпого тиску бшьше 36 мм рт. ст.

[3, 16].

Д1астол1чну функцто ЛШ доелвджували на тдстав1 oninKn транемкрального кровотоку в ¡м пульс пом у допплеровському режим i в 2- i 4-камерному зображешп серця з верх1вкового доступу. Контрольний об'ем визначали у ви-носному тракп ЛШ вщразу 1псля змикання сту-лок морального клапана. Показники реестрували у фаз1 неглибокого видиху пащештв при за-ipuMni дихання. Апалпували три поелвдовних комплекси з oniiiK'oio ccpc.niix показниюв. Для визначення часу гюволкипчпоТ релаксацй ЛШ (IVRT) проводили одночасну реестрацто кровотоку у виносному тракт1 ЛШ i трансм1трального кровотоку. В ¡мпульспому режимi визначали макхималып швидк-ocii кровотоку у фазу швид-кого наповнення i у фазу систоли передсердь, а також ix сп1вввдношення (E/A); час уповшьнення кровотоку у фазу швидкого наповнення (DT).

Вим1рювання товщини комплексу штима-MC.iia (TKIM) проводили зпдно з консенсусом Американського товариства з ехокардюграфи [8] [рич i 3 розрахунком середнього значения по-чергово у правш та л1вш соннш артери.

Накопичення даних та ix математична обробка проводились за допомогою лщензшних програмних продукт1в, що входять у пакет Microsoft Office Professional 2007. Статистична обробка виконувалась за допомогою матема-тичних i статистичних можливостей MS Excel, а також додаткових статистичних функщй, роз-роблених С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич.

Параметри, що вивчалися в цш робоп, оцшю- Для ощнки ризику наявносп окремих ознак серед

валися за допомогою визначення ссрсдпьоТ груп спостереження обраховувалося ввдношення

величини (М), похибки середньо! величини (т), шаншв та його 95% дстарчий штервал (Д1) [1, 4]. критерш достов1рносп (1), р1вня значущосп (р).

Характеристика хворих

Т аблиця 1

Показники

БА (п=34)

ХОЗЛ (п =17)

БА+ХОЗЛ (п =140)

Стать, (п) В1к, роки

1ндекс маси тша, кг / м2 Стаж палшня, пачко/роюв екс-курщ, (%) Курвд, (%)

школи не палили, (%) СуПуТНЯ [1ЯК1.К11 ¡и

Серцево-судинна, (%) Ендокринна, (%) Гастроентеролопчна, (%) Ступшь тяжкосй БА легка, (%)

середньо!' тяжкосй, (%) тяжка, (%)

Груии хворих на ХОЗЛ А(%) В(%) С (%) ')(%)

Ступшь (,()М) 1,(%) 2,(%)

3,(%)

4,(%)

Терап1я до включения в дослщження

КДБА при потреб^ (%)

1КС, (%)

1КС/ТДБА, (%)

тютропйо бромщ, (%)

1КС/ТДБА, тштропта бромщ, (%)

Кшьккть загострень за попереднш р1к (п)

Кшьккть ■ осшта.мтшй за попереднш р1к (п)

Кшьккть курйв системних кортикостеро'щ1в за попереднш рп\ (п)

Кшьккть курйв антибютикотераии за попереднш р1к (п)

27 жшок, 7 чолов1кчв

50,76±1,5 31,64±1,39 2,87±1,28 12 20 68

65 12 21

32 59 9

100 15 85 0

2,42±0,23 0,76±0,17

1,15±0,19

0,53±0,13

7 жшок, 10 чоловйав

67,36±2,27 30,02±1,46 8,06±3,28 18 29 53

82 6 6

18 11 18 53

29 29 36 6

100 12 88 12

1,82±0,18 0,94±0,16

1,12±0,2

1,0±0,15

74 жшки, 66 чолов1кчв

58,56±0,81 28,82±0,43 10,35±1,77 7 34 59

70 10

19

6 79 15

13 21

20 46

29 58 11 2

100 9

63 9 2

2,55±0,15 1,06±0,09

1,32±0,1

0,94±0,06

17/ Том XXII/ 3 ч. 1

113

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Був проведений пор1вняльний анашз ехо-кардюграф1чпих параметр1в хворих на БА, ХОЗЛ та БА+ХОЗЛ. У хворих на сполучену патолопю та ХОЗЛ достов1рно нижчою була фракщя викиду л ¡вою шлуночка пор1вняно з такою хворих на БА, хоча у вшх хворих показник залишався в межах норми в цшому по груш. Тож насосна спроможшсть серця хворих на поеднану патолопю та ХОЗЛ була достсдарно нижчою пор1вняно з такою хворих на БА. 1ММЛШ був

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

найвищим у хворих на БА+ХОЗЛ, однак досто-в1рно1 рппиш з таким у хворих на БА та ХОЗЛ не спостер1галось.

Тиск у легеневш артери був недостов1рно ви-щим у хворих на сполучену патолопю та ХОЗЛ 1 його показники виходили за мсжл нормальних величин. У хворих на БА сискьпчпий тиск у легеневш артери був дещо нижчим та залишався в межах норми в цшому по груш.

Даш наведет в таблищ 2.

Таблиця 2

Показники серцево!' гемодинамжи хворих на БА+ХОЗЛ, БА та ХОЗЛ (М±т)

Показники БА (п=34) ХОЗЛ (п=17) БА+ХОЗЛ (п=140)

Стшка ПШ, см 0,6±0,01 0,6±0,01 0,7±0,1

ПШ, см 1,9±0,01 3,4±1,1 2,3±0,1*

ЛП, см 3,9±0,1 3,9±0,1 4,0±0,01

ТМШП, см 1,1±0,01 1,2±0,01 1,2±0,01

ТЗС ЛШ, см 1,1±0,01 1,2±,01 1,2±0,01

ММЛШ, г 224,3±14,5 225,8±,8 232,5±5,2

1ММЛШ, г/м2 111,6±5,7 113,0±6,7 117,7±2,2

ВТС ЛШ, см 0,4±0,001 0,5±0,01 0,5±0,01

ФВ, % 61,1±0,6 58,3±0,9* 59,5±0,5*

КСР, см 3,4±0,1 3,4±0,1 3,4±0,01

КДР, см 5,0±0,1 5,0±0,1 5,1±0,01

КСО, мл 47,3±2,4 49,1±2,5 50,0±1,4

КДО, мл 121,1±4,3 116,9±5,0 123,0±2,0

УО, мл 73,9±2,1 67,7±2,8 72,4±1,0

Е/А 1,0±0,1 1,0±0,2 1,0±0,01

1)1, мс 175,0±10,9 182,2±12,4 181,9±5,1

1УКТ, мс 65,1±8,4 49,9±3,8 54,2±2,3

СТЛА, мм рт. ст. 35,9±1,3 43,5±4,3 36,9±,6

ТК1М, мм 1,1±0,01 1,1±0,01 1,1±0,01

Прим1тки: 1.* - р<0,05 пор1вняно з БА; 2. ** - р<0,01 пор1вняно з БА; 3. а -р<0,05 пор1вняно з ХОЗЛ; 4. аа - р<0,01 пор1вняно з

ХОЗЛ.

Гшертроф1я л ¡вою шлуночка була досить роз-повсюджена у хворих на бронхообструктивт захворювання, визначалася в 50% хворих на БА, 47% хворих на ХОЗЛ та в 60% хворих на сполучену патолопю. Гшертроф1я ЛШ незалежно вщ

причин, що и викликають, асощюеться зростан-ням серцево-судинно! захворюваност1 та смерт-ност1 [10, 23, 26, 28]. Тож у хворих на БА+ХОЗЛ, вважаючи на бшыиу розповсюджешсть ГЛШ, серцево-судинний прогноз був бшыи негативним.

Д1астсшчна дисфуикщя - це стан, який характеризуемся пщвищеиим опором наповнення ЛШ, що веде до тдвищення стввщношеиня тиск - об'ем у ;иас толу 1 викликае симптоми ле-генево! иедостатносп пщ час фвичпого наван-таження. 1(аявшсть .паскьпчпоТ серцево! недо-статност1 означае присутшсть вс1х цих змш у сташ спокою [11, 18, 31].

Д1астол1чш розлади ЛШ нередко передують гшертрофи ЛШ, зниженню його сискхпчпоТ функци та можуть розвиватися за вщсутпосп с им том ¡в серцево! иедостатностг Доведено са-мостшне прогностичне значения д1астатчио1 дис-функци ЛШ, оскшьки и прогресування е незалеж-ним предиктором смсрп з ушх причин [18, 23].

Ознаки д1астол1чно1 дисфуикци ЛШ виявля-лись у 47 % хворих на БА, 71% хворих на ХОЗЛ та 54% хворих на сполучену патолопю.

ЕХО КГ ознаки лсгспсвоТ rinepTeH3ii' зустр1ча-лися в 41% хворих на БА, 59 % хворих на ХОЗЛ та 46 % хворих на БА+ХОЗЛ, тож виявлено бшыи негативний профшь сискьпчпого тиску в легеневш артери у хворих на ХОЗЛ та сполучену патолопю.

Нами було проанашзовано вщмшносп гемо-динам1чних napaMCipiB у хворих на БА+ХОЗЛ з р1зним ступеней бронхообструкци. Для розпо-дшу хворих за ступеней тяжкост1 бронх1ально1 обструкци було застосовано критери GOLD (табл. 3) [14].

Таблиця 3

Класифжащя тяжкосп бронхообструкци при ХОЗЛ за piBHeM ОФВх п!сля прийому бронхолггика (GOLD, 2017)

Ступшь

Il0Ka3HHKHFEVi, % вщ належних

GOLD 1 (легкий) GOLD 2 (noMipiiifii) GOLD 3 (тяжкий) GOLD 4 (дуже тяжкий)

fev^80% 50 ^fevi<80% 30<fevi<50% fev!<30°/o

Оскшьки до групи GOLD 4 належало тшьки 2 пащенти, групи 3 та 4 було об'еднано для анашзу даних.

При 11 о р i i г я 111 г i показниюв кард i ore моди-нам1ки хворих на БА+ХОЗЛ з рппим piBiieM бронхообструкцй виявлено достов1рне збшь-шення 1ММЛШ у групах хворих з ОФВ!<80% теля застосування бронхолггика. Систол1чний тиск у легеневш артери також достов1рно збшь-шувався у хворих при ОФВ1<8()% теля застосування бронхол1тика.

За даними численних дослщжень, паяв1псгь ГЛШ удв1ч1 збшьшувала частоту виникнення серцево-судинних уражень, незалежно вщ наяв-ност1 i i пи их фактор1в ризику: пперхолесте-ринемй, старшого в1ку, пщвищеного р1вня офк-ного або добового артер1ального тиску. KpiM того, було показано, що наявшеть ГЛШ при-зводила до збшыиення загально! CMcpniocii, смертност1 вщ серцево-судинних захворювань (ССЗ), частота шфаркту м1окарда та ncooxi.inoci i проведения операцш реваскуляризаци [19, 20].

До фактор ¡в негативного прогнозу при ХОЗЛ належать тяжюсть бронхообструкци, гшеркаптя

та легенева гшертенз1я. Виживан1сть негативно корелюе 1з тиском у легенев1й артери, а хвор1 на ХОЗЛ з ЛГ мають бшыи високий ризик гост-татзацш, сиричинених тяжкими загостреннями [21, 24, 27]. Систашчний тиск у ЛА був достсдар-но вищим у хворих на БА+ХОЗЛ з бшыи вира-женою бронхообструкщею, пор1вняно п хворими з ОФВ] >80%, тож у хворих з високим р1внем бронхообструкцй оч1куваний ризик тяжких за-гострень був вищим.

Нормальна тривалкть иер1оду 1зоволюм1чно1 релаксацй л ¡вою шлуночка (1УЯТ) становить 7090 мс, при попршенш розелабления ЛШ ця величина зростае. Час гюволкипчпоТ релаксаци до-стов1рно зменшувався в груш хворих п ОФВ1<50% вщ належних [6]. Тож ступшь бронхообструкци робив негативний внесок у розвиток як структурних, так 1 фупкшопальпих серцево-судинних порушень. Даш наведет в таблищ 4.

При пор1вняит показниюв кар.иогемодипа-м1ки у хворих на БА+ХОЗЛ з рппим ступеней клппчпоТ симптоматики, зокрема задишки (що оцшювалась за шкалою тМЯС), було виявлено

17/ Том XXII/ 3 ч. 1

115

.lOC IOßipiIO вищий показник систо.пчпого тиску в jici circiiiй apicpii у хворих i3 бшьш вираженою задишкою. Таким чином, було дослвджено

Таблиця 4

Показники серцево!' гемодинамжи залежно ввд тяжкостт бронхообструкцн (М±т)

Показники GOLD 1 (п=41) GOLD 2 (п=81) GOLD 3,4 (п=18)

Стшка ПШ, см 0,58±0,01 0,66±0,08 0,94±0,37

ПШ, см 2,58±0,47 2,19±0,06 2,23±0,14

ЛП, см 3,96±0,08 3,95±0,06 4,02±0,14

ТМШП, см 1,12±0,03 1,17±0,02 1,21±0,05

ТЗС ЛШ, см 1,12±0,03 1,17±0,02 1,21±0,05

IMM IIII, г/м2 109,29±3,67 120,16±2,9* 125,78±7,59*

ВТС ЛШ, см 0,45±0,01 0,46±0,01 0,48±0,02

ФВ, % 60,32±0,79 59,27±0,64 59,33±1,14

КСР, см 3,41±0,06 3,45±0,05 3,37±0,07

КДР, см 5,01±0,08 5,08±0,05 4,98±,09

КСО, мл 49,59±2,64 50,17±1,97 49,5±2,86

КДО, мл 123,27±3,95 123,15±2,67 120,83±4,88

УО, мл 73,68±1,94 72,02±1,28 71,33±2,66

E/A 0,96±0,05 1,01±0,06 1,02±0,15

DT, мс 189,73±10,94 179,98±6,43 180,56±11,52

IVRT, мс 56,0±4,93 55,23±3,05 46,39±3,0 а

СТЛА, мм рт. ст. 34,41±0,91 37,42±0,83* 41,11±2,05**

TKIM, мм 1,08±,03 1,14±0,03 1,16±0,03

П р и м i т к и : 1. *- р<0,05 пор1вняно з GOLD 1; 2.** - р<0,01 пор1вняно з GOLD 1; З.а - р<0,05 пор1вняно з GOLD 2; 4. аа - р<0,01 пор1вняно з GOLD 2.

Було виявлено значш .locioßipni розб1жност1 к а р д i о г с м о; 1 и и а м ¡чпих показниюв хворих на сполучену патолопю з р пни ми кшшко-функцю-нальними характеристиками захворювання (ви-раженими за шдексом BODE). 1ндекс BODE широко застосовуеться для оцшки стану па-nieiniß з бронхолегеневою патолог1ею та являе собою мультипараметричну систему бальпоТ оцшки стану iianiema з X03J1, що дозволяе

прогнозувати ризик CMop i i з будь-яко! причини i ввд легенево! патологи [30].

У хворих з бшыиим шдексом BODE (2-3) достов1рно вищими були показники ВТС ЛШ та сискьпчпий тиск у ЛА, а нижчим був час i30B0-люмi41 ioi релаксацй ЛШ. Тож у хворих з пршим прогнозом ХОЗЛ була також бшьш виражена гшертроф1я ЛШ та ознаки лсгспсвоТ ппертензи. Да1П иавсдс1П в таблищ 7.

Показники

mMRC 0-1 (п=47)

mMRC 2 (п=93)

Стшка ПШ, см ПШ, см ЛП, см ТМШП, см ТЗС ЛШ, см ММЛШ, г 1ММЛШ, г/м2 ВТС ЛШ, см ФВ, % КСР, см КДР, см КСО, мл КДО, мл УО, мл E/A DT, мс IVRT, мс СТЛА, мм рт. ст. TKIM, мм

0,58±0,01 2,54±0,41 3,96±0,09 1,15±0,03 1,15±0,03 229,36±9,56 114,3±3,59 0,45±0,01 60,02±0,73 3,43±0,06 5,09±0,06 50,23±2,46 124,04±3,76 73,79±1,83 0,99±0,08 191,3±10,06 55,45±4,38 35,0±0,95 1,11±0,04

0,72±0,1 2,19±0,05 3,97±0,05 1,16±0,02 1,16±0,02 234,01±6,26 119,42±2,84 0,46±0,01 59,26±0,6 3,45±0,04 5,08±0,04 49,92±1,73 122,48±2,36 71,74±1,16 1,0±0,05 177,17±5,68 53,61±2,7 37,86±0,78* 1,13±0,02

Було проанашзовано характеристики кардю-гемодинамши хворих на БА+ХОЗЛ залежно ввд вшу. Xßopi були розподшеш на 3 BiKOBi пвдгру-пи: молодил за 50 роюв, 50-70 роюв та старил за 70 роюв.

3 bIkom .locioßipno зростали показники, що характеризуют розвиток гшертрофи ЛШ (МШП, вшьна ст1нка ЛШ, 1ММЛШ та ВТС ЛШ), причому зм1ни були бшьш вираженими у ßini хворих пюля 70 роюв. ФВ хоча й залишалась у межах нормальних величин по rpyni, .locioßipno знижувалась 1псля 50 роюв у хворих на спо-лучену патологйо, однак подальшо! .locioßipiioi динамйси з вшом не ciiocicpiiajrocb. Тиск у легеневш артери був вищим у хворих теля 70

роюв пор1вняно з таким у хворих шших вшових труп. Тож вш хворих чинив значний вплив на розвиток структурно-функцюнальних серцево-судинних змш у хворих на БА+ХОЗЛ. Дат наведет в таблищ 8.

Вважаючи на значний вплив вшу на стан кардюгемодинамши в доелвджуваних хворих, для оцшки ризику розвитку ГЛШ у хворих на БА+ХОЗЛ у впп старше 50 роюв було обрахо-вано ввдношення шанс1в. Ввдношення шанс ¡в дор1внюе 4,34 та мае 95% дов1рчий штервал у межах ввд 1,64 до 11,52. Це еввдчить про те, що в пашеп пв з поеднаною патолог1ею у внп 1псля 50 роюв ризик розвитку ГЛШ достов1рно пвдви-щуеться в бшыие 1пж 4 рази.

17/ Том XXII/ 3 ч. 1

117

Таблиця 7

Показники

БОБЕ шдекс 0-1

ВОБЕ шдекс 2-3

Стшка ПШ, см ПШ, см ЛП, см ТМШП, см ТЗС ЛШ, см ММЛШ, г 1ММЛШ, г/м2 ВТС ЛШ, см ФВ, % КСР, см КДР, см КСО, мл КДО, мл УО, мл Е/А 1)1, мс ГУИТ, мс СТЛА, мм рт. ст. ТК1М, мм

0,58±0,01 2,33±0,22 3,98±0,06 1,14±0,02 1,14±0,02 229,42±6,66 115,17±2,71 0,45±0,01 59,68±0,54 3,47±0,04 5,1±0,05 50,41±1,89 124,9±2,67 73,8±1,26 0,98±0,05 184,23±6,72 57,39±3,49 35,72±0,69 1,12±0,03

0,83±0,17 2,27±0,07 3,96±0,07 1,19±0,02 1,19±0,02 237,58±8,5 121,98±3,89 0,47±0,01* 59,23±0,86 3,41±0,05 5,04±0,04 49,38±2,05 119,81±2,95 70,12±1,53 1,02±0,08 178±7,6 48,88±1,77* 38,86±1,13* 1,13±0,03

Прим1тки: 1.* - р<0,05; 2. ** - р<0,01 пор1вняно з хворими з ВСЖЕ шдексом 0-1.

Серед хворих на БА+ХОЗЛ була значна кшыасть ос ¡6 з надлишковою масою тша та ожиршням, що спонукало нас провести також розиодш пащент1в за шдексом маси тша (1МТ) на 3 групи: пащенти з нормальною масою тша (1МТ менше 25 кг/м2), надлишковою масою тша (1МТ 25-30 кг/м2) та ожиршням (1МТ бшьше 30 кг/м2). Найбшьш виражеш порушення кардюгемодинамши спостер1гались у хворих з надлишковою масою тша та особливо з ожиршням. У пашеппв з надлишковою масою тша та особливо з ожиршням достов1рно вищими були товщина МШП та вшьно! стшки ЛШ, а також ВТС ЛШ. Тож у них частпие спосте-

р1галась та була бшыи виражеиою гшертроф1я ЛШ, иаяв1ПС1ь яко1 асоцтоеться з пщвищеиим серцево-судииним ризиком. Дат наведет в таблищ 9.

Вважаючи на значш зм1ни кардюгемодина-м1ки у хворих з надлишковою масою тша та ожиршням, для ощнки ризику розвитку гшертрофи ЛШ у хворих на сполучену иатолопю з ожиршням (1МТ>30 кг/м2) було обраховано вщношення шапав. Визначене в результат ввдношення шан-с1в дор1внюе 2,6 та мае 95% дов1рчий штервал у межах ввд 1,25 до 5,40. Це сввдчить про те, що при БА+ХОЗЛ 1з супутшм ожиршням ризик розвитку ГЛШ достов1рно ищвищуеться бшьше шж удв1ч1.

Показники <50 роюв 50-70 роюв >70 роюв

Стшка ПШ, см 0,53±0,02 0,72±0,09 * 0,61±0,02**

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ПШ, см 2,07±0,1 2,41±0,2 2,09±0,09

ЛП, см 3,77±0,1 4,01±0,05 * 4,0±0,12

ТМШП, см 1,06±0,04 1,17±0,02* 1,19±0,04*

ТЗС ЛШ, см 1,06±0,04 1,17±0,02* 1,19±0,04*

ММЛШ, г 210,77±16,07 235,12±5,99 243,63±12,89

1ММЛШ, г/м2 105,14±5,91 118,29±2,55* 129,16±6,24**

ВТС ЛШ, см 0,42±0,01 0,47±0,01** 0,46±0,01**

ФВ, % 61,23±0,76 59,08±0,6* 59,79±1,07

КСР, см 3,36±0,07 3,45±0,04 3,49±0,06

КДР, см 5,1±0,09 5,06±0,04 5,13±0,08

КСО, мл 48,36±2,48 50,23±1,87 49,37±2,37

КДО, мл 123,5±4,98 123,05±2,51 122,21±4,21

УО, мл 75,23±2,76 71,73±1,16 72,84±2,54

Е/А 1,07±0,08 0,99±0,06 0,96±0,12

1)1, мс 191,95±14,99 179,05±5,36 185,21±18,82

ГУИТ, мс 63,05±8,65 53,57±2,6 47,47±2,55

СТЛА, мм рт. ст. 32,48±1,04 37,28±0,76** 41,94±1,85** а

ТК1М, мм 1,0±0,07 1,13±0,02 1,23±0,05

Прим1тки: 1.*- р<0,05 иор1вияио з хворими молодше 50 роюв; 2.**р<0,01 иор1вияио з хворими молодше 50 роюв; 3. а - р<0,05 пор1вняно з хворими у в1ц1 50-70 роюв; 4. аа -р<0,01 иор1вняио з хворими у вщ1 50-70 роюв.

Також був оцшений ризик розвитку д1асто-:пчпо1 дисфункци ЛШ у хворих на поеднану патолопю \з супуппм ожиршням, було визначене ввдношення шаншв. Обраховане ввдношення шанс ¡в дор1внюе 4,1 та мае 95% дов1рчий штер-вал у межах ввд 1,98 до 8,49. Це сввдчить про те, що при БА+ХОЗЛ 1з супуппм ожиршням ризик розвитку ,:пасю;пчпо1 дисфункци ЛШ достов1рно пвдвищуеться бшыие шж у чотири рази.

Ми припустили, що пал¡ппя може робити значний внесок у розвиток лсгспсвоТ гшертензи у хворих на сполучену патолопю. Для ощнки

ризику розвитку ЛГ у пашеппв, якл палять або палили ранние та мають стаж пашння>3 пач-ко/роюв, було обраховано ввдношення шапав.

Визначене в результат ввдношення шанс1в дор1внюе 2,18 та мае 95% дов1рчий штервал у межах ввд 1,07 до 4,43. Це пвдтверджуе негатив-ну роль иашння при бронхообструктивних за-хворюваннях легень та вказуе на те, що у хворих на поеднану патолопю БА та ХОЗЛ, якл мають стаж пашння > 3 пачко/роюв, ризик розвитку ЛГ достов1рно пвдвищуеться вдв1ч1.

17/ Том XXII/ 3 ч. 1

119

Показники

1МТ<25

1МТ 25-30

1МТ>30

Стшка ПШ, см

0,75±0,2

0,57±0,01

0,72±0,11

ПШ, см

ЛП, см ТМШП, см ТЗС ЛШ, см ММЛШ, г 1ММЛШ, г/м2 ВТС ЛШ, см ФВ, % КСР, см КДР, см КСО, мл КДО, мл УО, мл Е/А 1)1, мс ГУИТ, мс СТЛА, мм рт. ст. ТК1М, мм

1,94±0,07

3,57±0,09 1,05±0,03 1,05±0,03 196,09±11,34 111,28±5,84 0,43±0,01 61,28±0,67 3,31±0,06 4,93±0,07 44,63±1,89 114,22±3,69 69±1,98 0,98±0,06 193,91±10,71 53,63±2,12 35,94±1,12 1,07±0,04

2,5±0,39

3,91±0,06** 1,14±0,02* 1,14±0,02* 219,7±7,41 116,12±3,88 0,46±0,01* 60,04±0,7 3,38±0,05 4,99±0,06 48,16±2,2 119,04±3,19 70,9±1,53 0,94±0,06 179,82±8,78 56,3±4,7 35,83±0,89 1,13±0,03

2,35±0,07

4,24±0,06 ** аа 1,23±0,02** аа 1,23±0,02** аа 263,5±7,11 122,6±2,75 0,47±0,01* 58,09±0,84* 3,57±0,05* аа 5,23±0,05* аа 54,62±2,53* 131,28±3,16* аа 75,64±1,58 а 1,06±0,09 177,1±7,6 52,78±3,71 38,45±1,13 1,16±0,03

Прим1тки: 1. * - р<0,05 пор1вняно з 1МТ<25; 2.** - р<0,01 пор1вняно з 1МТ<25; 3. а - р<0,05 пор1вняно з 1МТ 25-30; 4. аа - р<0,01 пор1вняно з 1МТ 25-30.

висновки

1. У хворих на сполучену патолопю брон-алыЮ1 астми та ХОЗЛ виявлено значт пору-

шення внутр1шньосерцево1 гемодинамши та ви-соку розиовсюджетсть гшертрофи, д1астол1чно1 дисфункци л ¡вою шлуночка, лсгспсвоТ гшер-тензи, судинного атеросклерозу, якл асощюються з тдвищеним серцево-судинним ризиком.

2. Особливо значт змши внутршньосерцево! гемодинамши виявлено у хворих на поеднану па-

толопю старшого вшу, 13 супутнши порушен-иями метабол1зму, зокрема з ожиршням, та з бшыи вираженими проявами бронхообструкци.

3. Практикуючому лшарю необхвдно при.и-ляти значну увагу рашпй д1агностищ сиолучено! патологи БА та ХОЗЛ, систематичнш терапй, а також корекцй супутшх захворювань, у першу чер-гу серцево-судинних та метабол1чних иорушень.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Бабич П.П. Применение современных статистических методов в практике клинических исследований. Сообщение третье. Отношение шансов: понятие, вычисление и интерпретация / П.П. Бабич, А.В. Чубенко, С.П. Лапач // Укр. мед. часопис. - 2005. - № 2. - С. 113-119.

2. Бронхиальная астма и хроническое обструк-тивное заболевание легких в свете нових рекомендаций / Ю. И. Фещенко, Т. А. Перцева, Л. А. Яшина [та iH.] // Здоровья Украши. - 2014. - №4. - С. 3-5.

3. Гаврисюк В.К. Хроническое легочное сердце в свете положений международшх руководств NICE-COPD и GOLD / В.К. Гаврисюк, А.И. Ячник, Е.А. Ме-ренкова // Укр. терапевт, журнал. - 2013.- №2. -

C. 89-93.

4. Лапач С.П. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.П. Лапач, А.В.Чубенко, П.П.Бабич. - Киев: Морион, 2000. - 320 с.

5. Мостовой Ю.М. Бропх1альпа астма, ХОЗЛ та серцево-судинш захворювання / Ю.М. Мостовой // Здоров'я Украши. - 2011. - № 3 (256). - С. 30-31.

6. Настанова з кардюлоги / ред. В.М. Коваленко; Нац. наук, центр 'Тнститут кардюлоги iM. академша М.Д.Стражеска" АМН Украши. - Киев: МОРЮН, 2009,- 1368 с.

7. Adult asthma and risk of coronary heart disease, cerebrovascular disease, and heart failure: a prospective study of 2 matched cohorts / C. Iribarren, I. Tolstykh, M. Miller [та iH.] // Am. J. Epidemiol. - 2012. - Vol. 176, N 11.-P. 1014-1024.

8. American Society of Echocardiography Carotid Intima-Media Thickness Task Force. Use of carotid ultrasound to identify subclinical vascular disease and evaluate cardiovascular disease risk: a consensus statement from the American Society of Echocardiography carotid intima-media thickness task force endorsed by the society of vascular medicine / J. Stein, C. Korcarz, R. Hurst, [e al.] // J. Am. Society Echoc. - 2008. -Vol. 21,N2.-P. 93-111.

9. Barnes P. Asthma-COPD Overlap / P. Barnes // Chest.-2016.-Vol. 149,N1.-C. 7-8.

10. Benjamin E.J. Why is left ventricular hypertrophy so predictive of morbidity and mortality? / E.J. Benjamin,

D. Levy // Am. J. Med. Sci. - 1999. - Vol. 317. - P. 168175.

11. Characteristics of left ventricular diastolic dysfunction in the community: an echocardiographic survey / W. Abhayaratna, T. Marwick, W. Smith [et al.] // Heart. -2006. - Vol. 92. - P. 1259-1264.

12. Devereux R. Echocardiographic assessment of left ventricular mass in man / R. Devereux, N. Reichek // Circulation. - 1977. - Vol. 55. - P. 613-618.

13. Gibson P. The overlap syndrome of asthma and COPD: what are its features and how important is it? / P. Gibson, J. Simpson // Thorax. - 2009. - Vol. 64. -C. 728-735.

14. Global Strategy for the Asthma, Management and Prevention of COPD. - Gina, 2017.

15. Global initiative for asthma. - Gina, 2016.

16. Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension: the Task Force for the Diagnosis and Treatment of Pulmonary Hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Respiratory Society (ERS), endorsed by the International Society of Heart and Lung Transplantation (ISHLT) / N. Galiè, M. Hoeper, M. Humbert [et al.] // Eur. Heart. J.

- 2009. - Vol. 30. - P. 2493-2537.

17. Hypertension and Asthma: A Comorbid Relationship / S. Christiansen, M. Schatz, S. Yang [et al.] // J. Allergy Clin. Immunol. - 2016. - Vol. 4, N 1. - P. 76-81.

18. Impact of progression of diastolic dysfunction on mortality in patients with normal ejection fraction / W. AlJaroudi, M. Alraies, C. Halley [et al.] // Circulation. -2012. - Vol. 125, N 6. - C. 782-788.

19. Kannel W. Left ventricular hypertrophy and mortality: results from the Framingham Study / W. Kannel, J. Cobb//Cardiology. - 1992.-Vol. 81. - P. 291-298.

20. Left ventricular hypertrophy and risk of cardiac failure: insights from the Framingham Study / W. Kannel, D. Levy, L. Cupples, [et al.] // J. Cardiovasc. Pharmacol.

- 1987. - Vol. 10, N 6. - C. 135-140.

21. Long-term course of pulmonary arterial pressure in chronic obstructive pulmonary disease / E. Weit-zenblum, A. Sautegeau, M. Erhart [et al.] // Am. Rev. Respir. Dis. - 1984. - Vol. 130. - P. 993-998.

22. Patterns of left ventricular hypertrophy and geometric remodeling in essential hypertension. / [A. Ganau, R. Devereux, M. Roman [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 1992. - Vol. 19, N 7. - P. 1550-1558.

23. Prediction of mortality risk by different methods of indexation for left ventricular mass / Y. Liao, R. Cooper, R. Durazo-Arvizu, [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol.

- 1997. - Vol. 29. - P. 641-647.

24. Predictive factors of hospitalization for acute exacerbation in a series of 64 patients with chronic obstructive pulmonary disease / R. Kessler, M. Faller, G. Fourgaut [et al.] // Am. J. Resp. Crit. Care Med. -1999.-Vol. 159.-P. 158-164.

25. Prevalence and outcomes of diabetes, hypertension and cardiovascular disease in COPD / D. Man-nino, D. Thorn, A. Swenson, [et al.] // Eur. Resp. J. -2008.-Vol. 32.-P. 962-969.

26. Prognostic implications of echocardiographically determined left ventricular mass in the Framingham Heart Study / D. Levy, R. Garrison, D. Savage [et al.] // New Engl. J. Med. - 1990. - Vol. 322. - P. 1561-1566.

27. Pulmonary hypertension in chronic obstructive pulmonary disease // J. Barbera, V. Peinado, S. Santos [et al.] // Eur. Resp. J. - 2003. - C. 892-905.

28. Relation of left ventricular mass and geometry to morbidity and mortality in uncomplicated essential hypertension / M. Koren, R. Devereux, P. Casale [et al.] // Ann. Inter. Med. - 1991. - Vol. 114. - P. 345-352.

17/ Том XXII/ 3 ч. 1

121

29. Sin D.D. Is COPD really a cardiovascular disease? / D.D. Sin//Chest.-2013.-Vol. 136.-P. 329-330.

30. The body-mass index, airflow obstruction, dyspnea, and exercise capacity index in chronic obstructive pulmonary disease // B. Celli, C. Cote,

J. Marin [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2004. - Vol. 350. -P. 1005-1012.

31. Unrecognised ventricular dysfunction in COPD / A. Macchia, J. Moncalvo [et al.] // Eur. Resp. J. - 2012. -Vol. 29.-C. 51-58.

REFERENCES

1. Babich PN, Chubenko AV, Lapach SN. [Application of modern statistical methods in the practice of clinical research. The message is third. The odds ratio: concept, calculation and interpretation]. Ukrainskiy medi-chniy chasopis. 2005;2:113-9. Russian.

2. Feschenko Yul, Pertseva TA, Yashina LA, et al. [Bronchial asthma and chronic obstructive pulmonary disease in the light of the new recommendations]. Zdo-rov'ja Ukrai'ny. 2014;4:3-5. Russian.

3. Gavrisyuk VK, Yachnik Al, Merenkova EA. [Chronic pulmonary heart in the light of the provisions of the international guidelines NICE-COPD and GOLD]. Ukrayinskiy terapevtichniy zhurnal. 2013;2:89-93. Russian.

4. Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN. [Statistical methods in biomedical research using Excel]. Kyiv, Morion. 2000;320. Russian.

5. Mostovoy YuM. [Bronchial asthma, COPD and cardiovascular disease]. Zdorovja Ukrai'ny. 2011;3 (256): 30-31. Ukrainian.

6. Kovalenko VM. [A cardiology guide]. Institut kardiologii im. akademika M.D. Strazheska AMN Uk-raini. Kyiv, MORION, 2009;1368. Ukrainian.

7. Iribarren S, Tolstykh I, Miller M, et al. Adult asthma and risk of coronary heart disease, cerebrovascular disease, and heart failure: a prospective study of 2 matched cohorts. Am J Epidemiol. 2012;176(11): 1014-24.

8. Stein J, Korcarz C, Hurst R, et al. American Society of Echocardiography Carotid Intima-Media Thickness Task Force. Use of carotid ultrasound to identify subclinical vascular disease and evaluate cardiovas — cular disease risk: a consensus statement from the American Society of Echocardiography carotid intima-media thickness task force endorsed by the society of vascular medicine. J. Am. Society Echoc. 2008;21(2):93-111.

9. Barnes P. Asthma-COPD Overlap. Chest. 2016;149(l):7-8.

10. Benjamin EJ, Levy D. Why is left ventricular hypertrophy so predictive of morbidity and mortality? Amer. J. Med. Sci. 1999;317:168-75.

11. Abhayaratna W, Marwick T, Smith W, et al. Characteristics of left ventricular diastolic dysfunction in the community: an echocardiographic survey. Heart. 2006;92:1259-64.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

12. Devereux R, Reichek N. Echocardiographic assessment of left ventricular mass in man. Circulation. 1977;55:613-8.

13. Gibson P, Simpson J. The overlap syndrome of asthma and COPD: what are its features and how important is it? Thorax. 2009;64:728-35.

14. Global Strategy for Asthma, Management and Prevention of COPD. GOLD, Gina; 2017.

15. Global initiative for asthma, Gina; 2016.

16. Gali N, Hoeper M, Humbert M, et al. Guidelines for the diagnosis and treatment of pulmonary hypertension: the Task Force for the Diagnosis and Treatment of Pulmonary Hypertension of the European Society of Cardiology (ESC) and the European Respiratory Society (ERS), endorsed by the International Society of Heart and Lung Transplantation (ISHLT). Eur Heart J. 2009;30:2493-537.

17. Christiansen S, Schatz M, et al. Yang Hypertension and Asthma: A Comorbid Relationship. The Journal of Allergy and Clinical Immunology. 2016;4(1):76-81.

18. Aljaroudi W, Alraies M, et al. Halley, Impact of progression of diastolic dysfunction on mortality in patients with normal ejection fraction. Circulation. 2012;14(125(6):782-8.

19. Kannel W, Cobb J. Left ventricular hypertrophy and mortality: results from the Framingham Study. . Cardiology. 1992;81:291-8.

20. Kannel W, Levy D, Cupples L, et al. Left ventricular hypertrophy and risk of cardiac failure: insights from the Framingham Study. J. Cardiovasc. Pharmacol. 1987;10(6):135-40.

21. Weitzenblum E, Sautegeau A, Erhart M, et al. Long-term course of pulmonary arterial pressure in chronic obstructive pulmonary disease. Am Rev Respir Dis. 1984;993-8.

22. Ganau A, Devereux R, Roman M, et al. Patterns of left ventricular hypertrophy and geometric remodeling in essential hypertension. J Am Coll Cardiol. 1992;19(7):1550-8.

23. Liao Y, Cooper R, Durazo-Arvizu R, et al. Prediction of mortality risk by different methods of indexation for left ventricular mass. J. Amer. Coll. Cardiology. 1997;29:641-7.

24. Kessler R, Faller M, Fourgaut G, et al. Predictive factors of hospitalization for acute exacerbation in a series of 64 patients with chronic obstructive pulmonary disease. Am J Respir Crit Care Med. 1999;158-64.

25. Mannino D, Thorn D, Swenson A, et al. Prevalence and outcomes of diabetes, hypertension and cardiovascular disease in COPD. Eur Respir J. 2008;32:962-9.

26. Levy D, Garrison R, Savage D, et al. Prognostic implications of echocardiographically determined left ventricular mass in the Framingham Heart Study. New Engl. J. Med. 1990;322:1561-6.

27. Barbera J, Peinado V, Santos S, et al. Pulmonary hypertension in chronic obstructive pulmonary disease. Eur Respir J. 2003;892-905.

28. Koren M, Devereux R, Casale P, et al. Relation of left ventricular mass and geometry to morbidity and mortality in uncomplicated essential hypertension. Ann. Intern. Med. 1991;114:345-52.

29. Sin DD. Is COPD really a cardiovascular disease? SinDD. Chest. 2013;136:329-30.

30. Celli B, Cote C, Marin J, et al. The body-mass index, airflow obstruction, dyspnea, and exercise capacity index in chronic obstructive pulmonary disease. N Engl J Med. 2004;350:1005-12.

31. Macchia A, Moncalvo J, et al. Unrecognised ventricular dysfunction in COPD. Eur respir J. 2012;29:51-58.

УДК 616.24-007.272-036.1-037:613.2:614.78

К.Ю. Гашиноеа ВПЛИВ НУТРИТИВНОГО СТАТУСУ

НА ПРОГНОЗ ПЕРЕБ1ГУ ХРОН1ЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ У МЕШКАНЦ1В ПРОМИСЛОВОГО РЕГЮНУ

ДЗ «Дшпропетровська державна медична академгя МОЗ Украти»

кафедра професшних хвороб та тслшчног iмунологи

(зав. — к. мед. н., доц. К.Ю. Гашиноеа)

вул. Вернадсъкого, 9, Дшпро, 49044, Украта

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»

Department of occupational diseases and clinical immunology

Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine

Kjihimobí слова: X03JI, загострення, гocnimaлiзaцiя, нутритивний статус Key words: COPD, exacerbation, hospitalization, nutritive status

Реферат. Влияние иутритивиого статуса на прогноз течения хронической обструктивной болезни легких у жителей промышленного региона. Гашинова Е.Ю. Цель исследования - оценка влияния изменений нутритивного статуса на вероятность обострений и госпитализаций в связи с обострениями у амбулаторных пациентов с ХОБЛ. Материал и методы исследования. В проспективное исследование были включены амбулаторные пациенты с ХОБЛ в фазе ремиссии. Оценивались показатели функции внешнего дыхания, антропометрические данные (пол, возраст, рост, масса тела), рассчитывался индекс массы тела. Для характеристики нутритивного статуса измерялись показатели % жировой ткани (%ЖТ) и доли ткани, свободной от жира (% ТСЖ). Полученные результаты обрабатывались при помощи описательной и аналитической статистики. Результаты работы. Для окончательного анализа отобраны данные 112 пациентов (GOLD I-IV). Все больные были разделены на две основные группы: группа I - без обострений в течение 12 месяцев (п—51); группа II - с одним и более обострением за минувший год (п — 61). Последние подразделялись на тех, кто не был госпитализирован (подгруппа II А, п — 24), и тех, у кого на протяжении года была хотя бы одна госпитализация вследствие обострения (подгруппа II В, п — 31). Установлен достоверно (р—0,002) меньший % ТСЖ у пациентов с наличием обострений в течение последнего года, по сравнению с теми, у кого течение заболевания было стабильным (29,00 [23,10-33,70] % и 32,50 [31,40-36,20] % соответственно), а также значительно (р—0,015') больший процент больных с низкой мышечной массой среди лиц с обострениями в анамнезе. Выводы. Полученные результаты позволяют предположить, что снижение именно % ТСЖ повышает вероятность обострения ХОБЛ. У мужчин низкий % ТСЖ выступает предиктором госпитализации из-за обострения. В то же время % ЖТ у амбулаторных больных не влияет на возникновение обострений и вероятность госпитализаций при ХОБЛ.

17/ Том XXII/ 3 ч. 1

123

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.