CC BY
19
-1 ® Оригинальные исследования
L
L. /Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК 616.12-008.331.1:616.12.124.2:616.379-008.64 ФУШТЕЙ 1.М., ГУРА ЕЮ.
Запор'зька медична академ'я пслядипломно!освти
ВНУТРШНЬОСЕРЦЕВА ГЕМОДИНАМ^А У ПАШеНЛВ З ППЕРТОЫЧНОЮ ХВОРОБОЮ ТА ЦУКРОВИМ ДiАБЕТОМ 2-го ТИПУ
Резюме. Метою роботи було виявлення особливостей внутрШньосерцево'1 гемодинaмiки у хворих на ппертон'чну хворобу (ГХ) II стади в поeднаннi з цукровим д1абетом (ЦД) 2-го типу. Обстежено 120 хворих вком 53,7 ± 5,6 року та 30 практично здорових осб дентичного в<ку. Основну групу становили 60 хворих на ппертон'чну хворобу II стащи з артер^альною гiпертензiею (АГ) другого (30хворих) та третього (30хворих) ступеня. У групу порiвняння увйшли 30 хворих на цукровий д1абет 2-го типу та 30 хворих i3 ГХ II стащи. Внутрiшньосерцева гемодинамiка вивчалася за допомогою ультразвукового досл^ення на апарат Ultima Pro-30 з допплер-приставкою з аналiзом систол'чноi та дiастолiчноíфункци лiвого шлуночка (ЛШ) за загальноприйнятими показниками.
Встановлено, що у груп зставлення (хворi на ЦД 2-го типу) порiвняно з групою здорових осб спостер'1-галися вiрогiднi змни показниюв, що визначають систол'чну функ^ю ЛШ, — пдвищення лнйних та об'емних показниюв ЛШ на тлi зниження його скорочувальноí функци. У груп порiвняння (хворi на ГХ II стади) зазначенi параметри змiнювалися в тому ж напрямку та були бльш вiрогiдними порiвняно з хво-рими на ЦД 2-го типу. В основной груп зазначенi змни показниюв, що характеризують систол'чну фун-кц '1ю ЛШ, були бльш вираженими та вiрогiдно вiдрiзнялися вд контрольноi групи хворих на ГХ. Найбльш значними також були показники, що характеризують д'шстол'чну функ^ю ЛШ у хворих основно'1' групи (ГХ у поеднаннi з ЦД 2-го типу), та здебльшого залежали вд рiвня ппертрофи ЛШ. Необхдно також вдзна-чити, що змни показниюв i систолiчноí, iдiастолiчноí функци ЛШ прямо залежали вд р<вня артериального тиску та були вiрогiдно i максимально змiненими при третьому ступенi АГ.
Ключовi слова: внутрiшньосерцева гемодинамiка, систол'чна функ^я лiвого шлуночка, дiастолiчна функция лiвого шлуночка, цукровий дабет 2-го типу.
Вступ
Численш дослщження показують, що цукровий дiабет (ЦД) 2-го типу е одним iз найбтьш негатив-них чинниыв, що впливають на попршення факторiв ризику, перебиу та ускладнень гшертошчно! хвороби (ГХ) [1-3, 5, 9].
Негативний вплив ЦД насамперед полягае в по-пршенш системно! гемодинашки шляхом розвитку гшертензивного серця з бтьш негативними формами перебиу хвороби [2, 5, 6, 8].
У пащенпв iз ГХ в результат змш штра- та ек-стракардiальних умов гемодинамши, активно-ст нейрогуморальних, електролггних та шших бiохiмiчних зрушень, включаючи ендотелiальну дисфункцш, створюються особливi умови роботи серця. Це позначаеться на внутршньосерцевш ге-модинамщ зi змшами дiастолiчно! та систолiчно! функци мюкарда [2, 7-9]. Хрошчне переванта-ження мюкарда, що виникае при цьому, супрово-
джуеться змшою структури та геометрп серцевого м'яза i камер серця. Зазначеш змши називають ре-моделюванням мюкарда [8, 9].
Як вщомо, ремоделювання мюкарда супроводжуеть-ся високою вiрогiднiстю розвитку дисфункцй' лiвого шлуночка (ЛШ), пщвищуе ризик розвитку серцево'! недо-статносп, порушення серцевого ритму, раптово! серцево! смерт та негативно впливае на якють життя [2, 7, 9].
Метою дослщження було виявлення особливостей внутршньосерцево! гемодинамiки у пацiентiв з ГХ II стади в поеднанш з ЦД 2-го типу.
Матерiали та методи
Обстежено 120 хворих вшэм вщ 46 до 65 роыв. Се-реднiй вiк хворих становив 53,7 ± 5,6 року. Також обстежено 30 практично здорових ошб щентичного вiку.
© Фуштей I.M., Гура Е.Ю., 2014 © «М1жнародний ен,докрииолог1чиий журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Основну групу становили 60 хворих на ГХ II стадй' з apTepi^b^Ki гiпертензieю (АГ) II (30 хворих) та III (30 хворих) ступеня. Групи поpiвняння сформували 30 хворих на ЦД 2-го типу ^агноз встановлено на основi peкомeндaцiй Американсько!' дiaбeтичноï aсоцiaцiï та 6вропейсько1 асощацй' з вивчення цукрового дiaбe-ту [5]); 30 хворих на ГХ II стадй' з АГ II та III ступеня ^агноз встановлено за рекомендащями Украшського товариства кардюлопв 2012 р.).
Вшм пaцieнтaм, включаючи групу здорових осiб, проводили ультразвукове дослщження (УЗД) мiокapдa на апарат Ultima Pro-30 з допплер-приставкою. Вивча-ли систолiчну та дiaстолiчну функцш мiокapдa ЛШ.
За даними ЕхоКГ визначали товщину задньо!' стш-ки (ТЗС) ЛШ та мiжшлуночковоï перегородки в перюд дiaстоли (ТМШП), кшцево-систсшчний (КСР) та кш-цeво-дiaстолiчний pозмip (КДР) порожнини ЛШ (см), обсяги порожнини ЛШ розраховували за формулами L. Teicholtz, ударний i серцевий об'еми та iндeкси, фpaкцiю викиду. Масу мюкарда ЛШ розраховували за допомогою формули R.B. Devereux i Reitchik, 1977 p.:
ММЛШ = 1,04- [(КДР + ТМШП + ТЗС ЛШ)3 -- КДР3] - 13,6.
Шдекс маси мюкарда ЛШ (!ММЛШ, г/м2) розрахо-вувався як вiдношeння ММЛШ до площi повepхнi тiлa. Як критерй' геометрй' ЛШ (ГЛШ) використовували IM-МЛШ > 125 г/м2 (2007 р.).
Для оцiнки геометрично!' перебудови ЛШ у хворих на АГ використовували шдекс вiдносноï товщини стi-нок (ВТС) за формулою:
ВТС = ТЗС + ТМШП/ КДР.
Оцшка дiaстолiчноï функцй' ЛШ проводилась за даними трансмирального кровотоку в peжимi iмпульсного та постiйного допплера з верхньо1 чотирикамерно!' позицй'. Визначали так! показники: максимальна швидасть (пiк Е) та шзне (п1к А) дiaстолiчнe наповнення, час iзоволюмe-
тричного розслаблення ЛШ (IVRT), сумарна iнтегральна швидасть наповнення ЛШ (Ер Äj), час уповтьнення кровотоку раннього дiастолiчного наповнення (ДТ).
Ознакою раннього порушення дiастолiчноï функцй вважалося зниження Е/Ä менше 1,0; кри-терiями бiльш тяжкого порушення дiастолiчноï функцй' ЛШ (рестриктивний тип) вважали вко-рочення часу iзоволюметричного розслаблення в поeднаннi з пришвидшенням раннього дiастолiч-ного наповнення (шк Е) та значним зменшенням патолопчного часу наповнення пiд час систоли ль вого передсердя (Ä).
Bd статистичнi процедури проводили з викори-станням пакетiв прикладних програм Microsoft Excel 2003, Statistica for Windows 8.0 (Stat Soft Inc).
Результати та обговорення
Показники систолiчноï функцй' ЛШ в обстеженнях хворих подаш в табл. 1.
Слщ зазначити, що в групi порiвняння 2 (хворi на ЦД 2-го типу) спостер^алися змiни майже вах по-казникiв, що визначають систолiчну функцiю ЛШ, порiвняно зi здоровими особами. Biрогiдно шдви-щувалися показники: КДО (р < 0,02), КСР (р < 0,05), КСО (р < 0,05), ТЗС (р < 0,005), ТМШП (р < 0,02), ММЛШ (р < 0,001), 1ММЛШ (р < 0,02) та зменшува-лися показники ФВ (р < 0,02) та Ус/ (р < 0,05).
Бшьш глибоы та вiрогiднi змши виявлялися в груш зютавлення 3 (хворi на ГХ), у яких порiвня-но з групою здорових ошб у бш збшьшення вiрогiд-но змiнювалися показники КДО, КСР, КСО, ТЗС, ТМШП, ММЛШ, 1ММЛШ та в бш зниження — по-казники ФВ та Ус/.
Зютавляючи мiж собою показники, що характеризуюсь систолiчну функцiю ЛШ у хворих груп 3 та 2, слiд вщзначити, що крiм показника КСР, який у хворих на ГХ мав лише тенденцш до пiдвищення й змшювався невiрогiдно (р > 0,05), вс iншi показники змшювали-
Таблиця 1. Показники систолiчноï функцй'ЛШ в обстежениххворих (М ± m)
Група пашен^в Показник, одиниця вимiрювання
КДР, см КДО, мл КСР, см КСО,мл ФВ, % Vef, окр/с ТЗС, см ТМШП, см ММЛШ !ММЛШ
Група 1. 5,14 ± 124,40 ± 3,54 ± 51,38 ± 59,20 ± 1,25 ± 0,96 ± 0,92 ± 125,30 ± 72,46 ±
Здоровi особи 0,05 3,45 0,04 1,38 0,70 0,04 0,02 0,02 2,25 1,54
(n = 30)
Група 2. 5,15 ± 145,60 ± 4,05 ± 60,55 ± 42,40 ± 1,17 ± 1,19 ± 1,10 ± 229,25 ± 109,65 ±
XBopi на ЦД 2-го 0,06 2,80 0,07 1,60 0,86 0,05 0,03 0,06 6,15 2,30
типу (n = 30)
Pl-2 > 0,05 < 0,02 < 0,05 0,01 < 0,02 < 0,05 < 0,05 < 0,02 < 0,001 < 0,02
Група 3. 5,65 ± 153,60 ± 4,10 ± 68,50 ± 47,60 ± 1,12 ± 1,29 ± 1,20 ± 238,20 ± 118,60 ±
XBopi на ГХ 0,04 2,86 0,05 1,50 0,80 0,03 0,02 0,02 6,05 2,36
(n = 30)
Pl-3 < 0,05 < 0,02 < 0,05 < 0,01 < 0,01 < 0,05 < 0,001 < 0,01 < 0,05 < 0,001
Р2-3 < 0,05 < 0,05 > 0,05 < 0,02 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,001 < 0,05
Група 4. 5,72 ± 162,50 ± 4,25 ± 72,45 ± 51,70 ± 1,10 ± 1,32 ± 1,22 ± 249,30 ± 124,50 ±
XBopi на ГХ та ЦД 0,07 3,60 0,08 2,40 0,95 0,05 0,04 0,03 7,30 3,40
2-го типу (n = 60)
Р1-4 < 0,02 < 0,01 < 0,02 < 0,001 < 0,001 < 0,02 < 0,001 < 0,01 < 0,001 < 0,001
Р2-4 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,02 < 0,02 < 0,05 < 0,05 < 0,05 > 0,05 < 0,02
Р3-4 < 0,02 < 0,05 > 0,05 < 0,05 < 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 > 0,05 < 0,05
Примтка: тут i в табл. 2-4 та в подальших роздлах: р — в1рогщн1сть вщм1нностей показниюв.
ся Bipor^HO. Показники КДР збiльшувалися на 8,8 % (р < 0,05), КДО — на 12,5 % (р < 0,05), КСО — на 11,5 % (р < 0,02), ТЗС — на 10,9 % (р < 0,05), ФВ — на 7,8 % (р < 0,05), ТМШП — на 8,3 % (р < 0,05), ММЛШ — на 14,1 % (р < 0,02), 1ММЛШ — на 9,1 % (р < 0,05). Показ-ник Vсf вipoгiднo знижувався на 10,4 % (р < 0,05).
У хворих основно! групи (хвopi на ГХ у поеднанш з ЦД 2-го типу) спостериалися вipoгiднi змши практично вшх показниыв, що характеризують скорочу-вальну та систoлiчну функцiю ЛШ, пopiвнянo з група-ми зютавлення.
Пopiвнянo з групою здорових ошб та групою 2 (хвopi на ЦД 2-го типу) вipoгiднo збтьшувалися показники КДР, КДО, кср, ксо, тзс, тмшп, ммлш,
1ММЛШ та вipoгiднo знижувалися показники ФВ та Vсf. Хоча слiд зазначити, що пopiвнянo з групою 2 в основнш гpупi лише показник ММЛШ мав тенденцш до збтьшення — на 1,4 % (р > 0,05).
Менш вipoгiдними виявилися змши показниыв, що характеризують систoлiчну функцш ЛШ, у гру-пах пopiвняння 3 (хвopi на ГХ) та 4 (основна, хвopi на ГХ у поеднанш з ЦД 2-го типу). Вipoгiднo в основнш груш шдвищувалися показники КДР — на 12,1 % (р < 0,02), КДО — на 5,4 % (р < 0,05), КСО — на 5,6 % (р < 0,05), ФВ — на 7,8 % (р < 0,05), 1ММЛШ — на 5,9 % (р < 0,05). I лише тенденцш до пщвищення мали показники КСР — на 3,5 % (р > 0,05), ТЗС — на 2,2 % (р > 0,05), ТМШП — на 1,5 % (р > 0,05), ММЛШ — на 2,8 % (р > 0,05) та до зниження — показник Vсf (на 1,8 %; р > 0,05).
Отже, нами виявлено, що у груш зютавлення 2 ^opi на ЦД) пopiвнянo з групою здорових ошб вipoгiднo збтьшувалися об'емш та морфометричш параметри ЛШ. У груш зютавлення 3 ^opi на ГХ) змши цих показниыв вipoгiднo бтьш значш, пре-валюе значна гiпеpтpoфiя ЛШ. В груш 4 (основна, хвopi на ГХ у поеднанш з ЦД 2-го типу) визначають-ся найбтьш виражеш змши з боку ЛШ i тенденщя до збтьшення морфометричних показниыв, вipoгiдне збтьшення об'емних та лшшних показниыв ЛШ та зниження ФВ пopiвнянo з групою зютавлення 3 ^opi на ГХ).
Змши показниыв, що характеризують систoлiчну функцш ЛШ залежно вщ ступеня АГ в основнш груш ^opi на ГХ у поеднанш з ЦД 2-го типу), наведеш в табл. 2.
Нашi дослщження показують, що при другому ступеш АГ пopiвнянo з групою здорових ошб спостерь гаються вipoгiднi змши показниыв КДР, КДО, КСР, КСО, ТЗС, МШП, ММЛШ, 1ММЛШ та вipoгiдне зниження показниыв ФВ i Vсf.
При третьому ступеш АГ показники, що характеризують систoлiчну функцш ЛШ, змшювалися ще бтьш вipoгiднo пopiвнянo з групою здорових ошб. Невipoгiд-но збiльшувався лише один показник — ФВ, лише на 4,1 % (р > 0,05).
Пopiвнянo з АГ II ступеня при АГ III ступеня вipoгiднo пщвищувалися показники КДР — на 14,2 % (р < 0,02), КДО — на 8,9 % (р < 0,05), КСР — на 6,9 % (р < 0,05), КСО — на 8,7 % (р < 0,05), ФВ — на 10,9 %(р < 0,05), Vсf — на 5,6% (р < 0,05), ТЗС — на 10,3 % (р< 0,05), ТМШП — на 7,2 % (р < 0,052), ММЛШ — на 8,1 % (р < 0,05), ШМЛШ — на 16,4 % (р < 0,02).
Отже, у хворих на ГХ у поеднанш з ЦД 2-го типу спостериаються вipoгiднi змши з боку систoлiчнo! функцп ЛШ при АГ II ступеня. На вщмшу вщ групи здорових ошб зазначеш змши характеризуються збшьшенням об'емних та лшшних poзмipiв ЛШ на rai пpoявiв гшертрофп ЛШ. Разом iз цим спостерь галося вipoгiдне зниження показниыв скорочуваль-но! функцп (ФВ, Vo/). Пopiвнянo з АГ II ступеня при III ступеш параметри об'емних та лшшних показниыв шдвищувалися пopiвнянo з II ступенем з подальшим вipoгiдним збшьшенням показниыв гшертрофп ЛШ та шдвищенням його скорочуваль-но! функцп. Показники дiастoлiчнo! функцп ЛШ подано в табл. 3.
Як показують нашi дослщження, у групах зь ставлення 2 та 3 спостер^алися вipoгiднi змши з боку показниыв дiастoлiчнo! функцп. Вipoгiднo шдвищувалися показник А (максимально! швид-кост трансмирального потоку в систолу перед-сердя) та А1 (штегрально! швидкосп пiзньoгo на-
Таблиця 2. Показники систолiчноl дисфункци ЛШ залежно вд ступеня АГ у хворих на ГХ з ЦД 2-го типу при АГ II та III ступеня (М ± m)
XBopi на ГХ з ЦД Показник, одиниця вимipювання
2-го типу КДР, см КДО, мл КСР, см КСО,мл ФВ, % Vof, окр/с ТЗС,см ТМШП, см ММЛШ 1ММЛШ
Група 1. 5,14 ± 124,40 ± 3,54 ± 51,38 ± 59,20 ± 1,25 ± 0,96 ± 0,92 ± 0,02 125,30 ± 72,46 ±
Здоровi особи 0,05 3,45 0,04 1,38 0,70 0,04 0,02 2,25 1,54
(n = 30)
XBopi на ГХ 4,28 ± 152,50 ± 4,01 ± 68,70 ± 49,40 ± 1,18 ± 1,22 ± 1,16 ± 0,02 215,26 ± 102,40 ±
II ступеня та ЦД 0,06 4,50 0,09 3,20 0,84 0,06 0,05 6,25 2,80
2-го типу (n = 30) < 0,01
Pl-2 < 0,001 < 0,01 < 0,05 < 0,001 < 0,05 < 0,05 < 0,01 < 0,001 < 0,01
XBopi на ГХ 5,81 ± 167,30 ± 4,31 ± 75,23 ± 56,74 ± 1,16 ± 1,36 ± 1,25 ± 0,02 238,25 ± 122,40 ±
III ступеня 0,07 4,15 0,09 3,10 1,02 0,06 0,06 8,10 4,50
та ЦД 2-го типу
(n = 30) < 0,01
Pl-3 < 0,02 < 0,01 < 0,02 < 0,001 > 0,05 > 0,05 < 0,001 < 0,05 < 0,001 < 0,001
Р2-3 < 0,02 < 0,02 < 0,05 < 0,02 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,05 < 0,02
Таблиця 4. Показники д1астол1чно1 функцй' ЛШ в обстежениххворих на ГХ iз ЦД 2-го типу
при аГ II та III ступеня (М ± m)
Таблиця 3. Показники дiастолiчноl функцй ЛШ в обстежених хворих (М ± m)
Група пацieнтiв Показник, одиниця вимiрювання
Е, мм/с А, м/с Е/А Е1, мм2 А,, мм2 Е,/А, АТ, с IVRT, c ДТ, с
Група 1. 0,97 ± 0,52 ± 1,37 ± 0,140 ± 0,060 ± 2,330 ± 0,093 ± 0,065 ± 0,144 ±
Здоровi особи 0,08 0,05 0,07 0,002 0,010 0,009 0,003 0,004 0,030
(n = 30)
Група 2. 0,79 ± 0,62 ± 1,34 ± 0,125 ± 0,720 ± 0,0920 ± 0,080 ± 0,075 ± 0,156 ±
XBopi на ЦД 2-го типу 0,07 0,03 0,07 0,004 0,009 0,008 0,006 0,0005 0,040
(n = 30)
Pl-2 < 0,02 < 0,02 > 0,05 < 0,05 < 0,02 < 0,001 < 0,02 < 0,02 < 0,05
Група 3. 0,56 ± 0,70 ± 0,80 ± 0,096 ± 0,090 ± 1,0700 ± 0,065 ± 0,113 ± 0,172 ±
XBopi на ГХ 0,02 0,05 0,06 0,08 0,020 0,0051 0,004 0,005 0,030
(n = 30)
Pl-3 < 0,001 < 0,01 < 0,001 < 0,001 < 0,001 < 0,001 < 0,001 < 0,001 < 0,02
Р2-3 < 0,001 < 0,02 < 0,001 < 0,01 < 0,02 < 0,02 < 0,02 < 0,001 < 0,05
Група 4. 0,52 ± 0,61 ± 0,85 ± 0,089 ± 0,080 ± 0,112 ± 0,062 ± 0,117 ± 0,183 ±
XBopi на ГХ та ЦД 2-го 0,03 0,04 0,06 0,006 0,030 0,004 0,002 0,007 0,040
типу (n = 50)
Pi-4 < 0,001 < 0,02 < 0,01 < 0,001 < 0,02 < 0,001 < 0,001 < 0,001 < 0,01
р2-4 < 0,001 > 0,05 < 0,05 < 0,001 < 0,02 < 0,001 < 0,01 < 0,001 < 0,02
р3-4 < 0,05 < 0,02 < 0,001 < 0,05 < 0,05 < 0,001 < 0,05 < 0,05 < 0,05
XBopi на ГХ та ЦД-2 го типу Показник, одиниця вимipювання
Е, мм/с А, м/с Е/А Е,, мм2 А,, мм2 Е,/А, АТ, с IVRT, c ДТ, с
Група 1. Здopoвi особи (n = 30) 0,97 ± 0,08 0,52 ± 0,05 1,37 ± 0,07 0,140 ± 0,002 0,060 ± 0,010 2,330 ± 0,009 0,093 ± 0,003 0,065 ± 0,004 0,144 ± 0,030
Група 2. АГ II ступеня (n = 30) Р1-2 0,54 ± 0,05 < 0,001 0,69 ± 0,06 < 0,01 0,78 ± 0,04 < 0,001 0,098 ± 0,007 < 0,001 0,085 ± 0,015 < 0,001 1,325 ± 0,018 < 0,001 0,071 ± 0,005 < 0,01 0,094 ± 0,011 < 0,001 0,175 ± 0,010 < 0,02
Група 3. АГ III ступеня (n = 30) Р1-3 Р2-3 0,50 ± 0,06 < 0,001 < 0,05 0,58 ± 0,08 < 0,02 < 0,02 0,87 ± 0,05 < 0,001 < 0,02 0,086 ± 0,005 < 0,001 < 0,02 0,084 ± 0,010 < 0,01 > 0,05 1,1200 ± 0,0009 < 0,001 < 0,02 0,061 ± 0,004 < 0,001 < 0,02 0,109 ± 0,009 < 0,001 < 0,02 0,187 ± 0,030 < 0,01 < 0,05
повнення ЛШ, сшввщношення Е^Ар IVRT та Bipor^HO зменшувалися показники Е1 (штеграль-на швидшсть раннього наповнення), АТ (час при-швидшення раннього дiастoлiчнoгo наповнення), причому бшьш вираженими та при пopiвняннi груп здорових оаб (група 1) та хворих на ЦД 2-го типу (група 2) вipoгiдними зазначеш показники були у груш 3 (хвopi на ГХ).
У груш 4 (хвopi на ГХ у поеднанш з ЦД 2-го типу) найбшьш значними були змши показнитв дiастoлiч-но! функцй' ЛШ пopiвнянo з групою 3 (хвopi на ГХ), ят характеризувалися пiдвищенням показника А1 на 10,0 % (р < 0,05), Е1/А1 — на 26,2 % (р < 0,001), IVRT — на 4,2 % (р < 0,05). Bei iншi показники вipoгiднo знижу-валися: Е — на 7,1 % (р < 0,05), А — на 12,8 % (р < 0,02), Е1 — на 7,3 % (р < 0,05), А1 — на 10,0 % (р < 0,05), АТ — на 4,6 % (р < 0,05).
Змши показнитв, що характеризуюсь дiастoлiчну функцш ЛШ залежно вщ ступеня АГ та шдвищення АТ, пoданi у табл. 4.
Як показують дослщження, при II ступеш АГ пopiв-няно з групою здорових ошб вipoгiднo збiльшуються показники А, А1, Е1, IVRT, ДТ та знижуються показники Е, Е1, Е1/А1, E/A. При АГ III ступеня спостер^али-
ся ще бiльшi змiни з боку даастатчно! функцй' ЛШ у пopiвняннi з другим ступенем: вipoгiднo збiльшувалися показники А — на 10,3 % (р < 0,02), Е/А — на 36,5 % (р < 0,001), А1 — на 20,8 % (р < 0,01), Е1/А1 — на 56,6 % (р < 0,001), АТ — на 34,5 % (р < 0,001). Bipoгiднo знижу-валися таы показники: Е — на 56,6 % (р < 0,001), Е/А — на 13,6 % (р < 0,02), Е1 — на 12,2 % (р < 0,02), Е1/А1 — на 15,4 % (р < 0,02), АТ — на 14,3 % (р < 0,02).
Отже, змши показниыв дiастoлiчнol функцй' ЛШ у хворих на ГХ у поеднанш з ЦД 2-го типу залежать вш ступеня АГ, досягаючи бшьш значних змш при III ступень
Висновки
1. У хворих на цукровий дiабет 2-го типу пopiв-няно зi здоровими особами спостертаються змши показнишв систoлiчнol та дiастoлiчнol функцй' ль вого шлуночка серця, що проявляються шдвищен-ням паpаметpiв лшшних та об'емних пoказникiв на rai зниження фракцп викиду та Ус/, а також збшь-шенням максимально! швидкост тpансмiтpальнoгo потоку в систолу передсердя та штегрально! швид-кост пiзньoгo наповнення ЛШ (А1) при зниженш штегрально! швидкoстi раннього наповнення (Е1)
та часу пришвидшення раннього дiастолiчного на-повнення (АТ).
2. Поеднання гшертошчнох хвороби з цукровим дiабетом 2-го типу (основна група) визначае най-бiльш суттевi та вiрогiднi змiни з боку систолiчноl та дiастолiчноl функцй лiвого шлуночка. Пс^в-няно з хворими на гшертошчну хворобу II стади в основнш групi вiрогiдно пiдвищуються об'емнi та лшшш показники ЛШ та знижуеться фракщя ви-киду ЛШ, а також вiрогiдно зменшуеться показник пришвидшення раннього дiастолiчного наповнен-ня (Е) та штегрально1 швидкостi наповнення (At), а також пiдвищуеться показник АТ.
3. Змши показникiв систолiчноl та дiастолiчноl функцй' лiвого шлуночка у хворих на гшертошчну хворобу в поеднанш з цукровим дiабетом 2-го типу прямо залежать вщ рiвня артерiального тиску та максимально й вiрогiдно змiнюються при АГ III ступеня.
Список лператури
1. Маньковский Б.Н. Частота выявления новых случаев сахарного диабета 2-го типа и эффективность сахаросни-жающей терапии у впервые выявленных пациентов: результаты исследования DIABETTER // Лжи Украгни. — 2011. — № 10(156). — С. 14-19.
2. аренко Ю.М. Артерiальнi гтертензи. — К.: Морюн, 2002. — 203 с.
3. Адаптована клнчна настанова, заснована на доказал «Цукровий дiабет 2 типу». Наказ МОЗ Украгни вiд 21.12.2012 № 1118«Про затвердження та впровадження медико-техно-логiчних документiв зi стандартизаци медичног допомоги при цукровому дiабетi 2 типу».
4. The Task Force for the management ofarterial hypertension of the European Society of Hypertension and of the European Society of Cardiology. 2007 Guidelines for the management of arterial hypertension // J. Hypertens. — 2007. — Vol. 25. — P. 1105-1187.
5. Nathan D.M., Buse J.B., Davidson M.B. et al. Medical management of hyperglycemia in type 2 diabetes: a consensus algorithm for the initiation and adjustment of therapy: a consensus statement of the American Diabetes Association and the European Association for the Study of Diabetes // Diabetes Care. — 2009. — Vol. 32(1). — P. 193-203.
6. Pater C. Current trends in the cardiovascular clinical trial arena (I) // Curr. Control. Trials Cardiovasc. Med. — 2004. — Vol. 5. — P. 4-8.
7. Okin P.M., Devereux R..B., Liu J.E. et al. Regression of electrocardiographic left ventricular hypertrophy predicts regression of echocardiographic left ventricular mass: the LIFE Study // J. Hum. Hypertens. — 2004. — Vol. 18. — P. 403-409.
8. Takiuchi S, Kamide K, Miwa Y. et al. Diagnostic value of carotid intima-media thickness and plaque score for predicting target organ damage in patients with essential hypertension // J. Hum. Hypertens. — 2004. — Vol. 18. — P. 17-23.
9. Verdecchia P., Angeli F, Borgioni C. et al. Changes in cardiovascular risk by reduction of left ventricular mass in hypertension: a meta-analysis // Am. J. Hypertens. — 2003. — Vol. 16. — P. 895-899.
OmpuMaHO 18.02.14 D
Фуштей И.М., Гура Е.Ю.
Запорожская медицинская академия последипломного образования
ВНУТРИСЕРДЕЧНАЯ ГЕМОДИНАМИКА У ПАЦИЕНТОВ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ
И САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-ГО ТИПА
Резюме. Целью работы было выявление особенностей внутрисердечной гемодинамики у больных гипертонической болезнью (ГБ) II стадии в сочетании с сахарным диабетом (СД) 2-го типа. Обследовано 120 больных в возрасте 53,7 ± 5,6 года и 30 практически здоровых лиц идентичного возраста. Основную группу составляли 60 больных гипертонической болезнью II стадии со второй (30 больных) и третьей (30 больных) степенью артериальной ги-пертензии (АГ). В группу сравнения вошли 30 больных сахарным диабетом 2-го типа и 30 больных с ГБ II стадии. Внутрисердечная гемодинамика изучалась с помощью ультразвукового исследования на аппарате Ultima Pro-30 с допплер-приставкой с анализом систолической и диасто-лической функции левого желудочка (ЛЖ) по общепринятым показателям.
Установлено, что в группе сравнения (больные сахарным диабетом 2-го типа) по сравнению с группой здоровых лиц наблюдались достоверные изменения показателей, которые определяют систолическую функцию ЛЖ, — повышение линейных и объемных показателей ЛЖ
на фоне снижения его сократительной функции. В группе сравнения (больные ГБ II стадии) указанные параметры изменялись в том же направлении и были более достоверными в сравнении с больными сахарным диабетом 2-го типа. В основной группе отмеченные изменения показателей, которые характеризуют систолическую функцию ЛЖ, были более выраженными и достоверно отличались от контрольной группы больных ГБ. Наиболее значительными также были показатели, которые характеризуют диастолическую функцию ЛЖ у больных основной группы (ГБ в сочетании с СД 2-го типа), и главным образом зависели от уровня гипертрофии ЛЖ. Необходимо также отметить, что изменения показателей и систолической, и диастолической функции ЛЖ прямо зависели от уровня артериального давления и были достоверно и максимально измененными при АГ III степени.
Ключевые слова: внутрисердечная гемодинамика, систолическая функция левого желудочка, диастоличе-ская функция левого желудочка, сахарный диабет 2-го типа.
FushteyI.M., Gura E.Yu.
State Institution «Zaporizhya Medical Academy of Postgraduate Education», Zaporizhya, Ukraine
INTRACARDIA HEMODYNAMICS IN HYPERTENSIVE PATIENTS WITH DIABETES MELLITUS TYPE 2
Summary. The aim ofthe work was to determine the characteristics ofintracardiac hemodynamics in patients with essential hypertension (EH) stage II in combination with type 2 diabetes mellitus (DM). The research involved 120 patients aged 53.7 ± 5.6 years and 30 apparently healthy individuals of the same age. The main group consisted of 60 patients with essential hypertension stage II with the second (30 patients) and the third (30 patients) degree of arterial hypertension (AH). The comparison group included 30 patients with type 2 diabetes mellitus and 30 patients with EH stage II.
The intracardiac hemodynamics was studied with the help of the digital Doppler ultrasound diagnostic scanner Ultima Pro-30 with the examination of systolic and diastolic function of the left ventricle (LV) according to generally accepted criteria.
It was found that comparison group (patients with type 2 DM), as compared with group of healthy individuals, showed a significant changes of indicators which determine the left ventricular systolic function — increase of the linear and volumetric parameters of
LV against decrease of its contractile function. In the comparison group (patients with EH stage II) the specified parameters changed in the same direction and were more reliable in comparison with the patients with type 2 DM. In the main group the mentioned changes of indicators characterizing the left ventricular systolic function were more expressed and significantly differed from the control group of the patients with EH. The most significant were also parameters that characterized the left ventricular diastolic function in the patients of the main group (EH associated with type 2 DM) and they mostly depended on the level of LV hypertrophy. It should also be noted that changes in the indicators of systolic and diastolic LV function directly depended on blood pressure level and were significantly and maximally changed in the third degree ofAH hypertension.
Key words: intracardiac hemodynamics, left ventricular systolic function, left ventricle diastolic function, type 2 diabetes mellitus.
