CC BY
38
3. Кучерявий В.П. Озеленення населених мюць / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2005. - 456 с.
4. Кучерявий В.П. Сади i парки Львова / В.П. Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2008. -
480 с.
5. Криворучко Ю.1. Ландшафтна карта Львова ("Природно-ландшафтне обгрунтування мiстобудiвного розвитку Львова") / Ю.1. Криворучко, С.П. Тутсь, Т.М. Максим'юк, В.В. Дщик, G.I. Король, А.Р. Вачко. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полiтехнiка", iн-т архггектури, кафедра мютобудування, нвф "Рутенiя". - 238 с.
6. Шаблш О. Львiв. Комплексний атлас / О. Шаблш, С.Матковський, О. Вiсьтак та ш - К. : Вид-во ДНВП "Картографiя", 2012. - 192 с.
7. Мельник I. Довкола Високого замку шляхами й вулицями Жовгавського передмiстя та пiвнiчних околиць мюта Львова / I. Мельник. - Львiв : Вид-во "Апрiорi", 2010. - 288 с.
8. Николаевськая З.А. Водоемы в ландшафте города / З.А. Николаевськая. - М. : Стройиздат, 1975. - 362 с.
9. Полтва (притока Захщного Бугу) // Вiкiпедiя : 2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uk.wikipedia.org/wiki/
10. Степашв О. Сучасний Львiв / О. Степашв. - Львiв : Вид-во "Фешкс", 1992. - С. 32-55.
Пахолюк О.Т. Гидросеть как естественный каркас при формировании зеленой зоны города Львова
Проанализированы изменения в системе гидросети и зеленой зоны города Львова на основе графических и письменных материалов основных этапов развития города (1841, 1890, 1918, 1942, 2012 гг.). Исследованы изменения в соотношении длины речной сети и площади зеленых насаждений общего пользования Львова в течение двух предыдущих веков. Проанализировано влияние элементов гидросети на места формирования зеленых насаждений общего пользования. Предложены возможные меры по увеличению площади зеленой зоны города, используя как природный каркас историческую гидросеть Львова.
Ключевые слова: гидросеть Львова, зеленая зона Львова, зеленые насаждения общего пользования.
Pakholiuk O. T. River Network as a Natural Framework in the Formation of Green Zone of L'viv
Changes in the river network and green area of the city based on the graphic and written material of main stages in development of the city (1841 r., 1890 r., 1918 r., 1942 r., 2012 r.) are analysed. The total length of the river network and green areas for the city' general use during the previous two centuries is studied. The influence of river network elements on the site of formation of green space for general use is determined. Some measures to increase green areas using historical river network of the city as a natural framework are proposed.
Key words: river network, L'viv green zone, green areas for general use, natural framework.
УДК[630*23:911.6](438.42) Астр. Ю.В. ШведюК - НЛТУ Украши, м. Льв1в
СТАН I ДИНАМ1КА Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ В УМОВАХ МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Висвгглено особливост Малого Полюся за фiзико-географiчним, геоботашчним, люокультурним i комплексним люогосподарським типами районувань територи Украши. Розглянуто ^матичш, гщролопчш, Грунтсга та люорослинш умови регюну досл> дження, ощнено лгавничий потенщал територи, сприятливий для розширеного вщтво-рення лгав. Представлено результати порiвняльного аналiзу вщновлення лгав i сущль-
1 Наук. керiвник: доц. Л. Д. Загвойська, канд. екон. наук
них зрубiв у Львiвськiй, Тернопiльськiй, Рiвненськiй i Хмельницькiй областях на основi статистично! звiтностi за 2000-2012 рр. Сформульовано висновки щодо перспектив природного i штучного лiсовiдновлення в умовах Малого Полюся.
Ключов слова: вiдновлення л^в, Мале Полiсся, фiзико-географiчне районуван-ня, геоботашчне районування, лiсокультурне районування i лiсогосподарське району-вання.
Актуальн1сть досл1дження. Сьогодш система ведення люового госпо-дарства Укра!ни перебувае на стадп реформування зпдно з концепщею сталого розвитку. Урахування еколопчних, економ1чних 1 сощальних аспекпв тд час здшснення люогосподарсько! д1яльносп е ключовим завданням для прийняття ршень на вс1х р1внях управлшня 1 безпосередньо впливае на подальший розви-ток 1 майбутне люово! галузь
Сучасш змши умов природного життевого довкшля, попршення стану 1 зниження якосл природних ресуршв тдвищують актуальшсть 1 важлив1сть урахування регюнальних особливостей у сфер1 ведення люового господарства. Трансформащя ктматичних, пдролопчних, Грунтових 1 люорослинних умов Малого Полюся е вщомим явищем 1 потребуе тдвищено! уваги теоретиюв 1 практиюв у сфер1 люового господарства. За оцшками експерпв з1 змши ктма-ту, тдвищення температури на 1°С зумовлюе змщення меж природних зон на 160 км. Це зумовлюе розширення ареал1в основних люотв1рних порщ, яю ха-рактеризуються високим р1внем адаптацп до змши ктматичних умов 1 скоро-чення або зникнення слабоадаптованих вид1в [8]. Прогнози змши ктматичних умов в Укра!ш (р1зна штенсившсть змши температури повггря та атмосферних опад1в) передбачають розроблення альтернативних сценарпв розвитку люового господарства [2]. За даними анал1тиюв, тод1 як глобальш ктматичш модел1 (сценарп) дають змогу проектувати загальш законом1рност1 змши ктматичних умов на световому р1вш з високим р1внем ймов1рност1, прогнози змш на нащ-ональному 1, особливо, на регюнальному 1 локальному р1внях будуть менш точ-ними 1, нав1ть, суперечливими [15]. Невизначешсть, зумовлена синергетичною природою еколопчних систем 1 нелшшшстю дослщжуваних процешв, потребуе розроблення гнучко! еколопчно! та люово! политики на вшх р1внях управлшня, насамперед щодо практики люовщновлення [14].
Мале Полюся, як окрема структурна одиниця районування, характеризуется поеднанням окремих характеристик полюьких 1 люостепових ландшаф-т1в. Це викликае тдвищену увагу л1ивниюв 1 потребуе подальшого вивчення ктматичних, пдролопчних, Грунтових 1 люорослинних умов, дослщження впливу змш умов довкшля на основш природш складов1 регюну. Науков1 досль дження, пов'язаш 1з вивченням особливостей ведення люового господарства в умовах Малого Полюся, належать таким науковцям, як: С.А. Геншрук, Ю.М. Дебринюк, С.М. Данькевич, В.К. За!ка, Л.1. Копш, Р.М. Кравчук, Г.Т. Криницький, В.Г. Мазепа, Л.М. Петрова, 1.М. Пацура, А.М. Руденко та ш.
Постановка завдання. Метою дослщження е анал1з сучасного стану ведення люового господарства, вивчення динамжи вщновлення л1с1в природним 1 штучним способами 1 визначення перспектив розширеного вщтворення л1шв з урахуванням регюнальних особливостей на приклад! Малого Полюся.
Виклад основного матер1алу. Зпдно з ф1зико-географ1чним районуван-ням Укра!ни, Мале Полюся - це природна область, яка вщноситься до Полюь-ко! ф1зико-географ1чно! провшцп зони мшаних л1с1в Схщно-Свропейсько! р1в-нини. Територ1я обласп займае площу понад 8 тис. км2, розширена на заход1 до 60-70 км 1 звужена на сход1 до 5-6 км.
Мале Полюся - це плоско хвиляста р1внина, яка охоплюе твшчну части-ну Льв1всько!, Тернопшьсько! та Хмельницько! областей 1 твденну частину Р1вненсько! область На твноч1 Мале Полюся межуе з Волинською височиною, на твденному заход1 - з Розточчям, на твдш - з Гологоро-Кременецьким тд-нятим краем Подшьсько! височини, на сход1 - з Житомирським Полюсям, на за-ход1 - межа проходить по державному кордош з Республжою Польща. Характерш особливосп Малого Полюся:
• рельеф - ршнинний, мгсцями - горбистий;
• ктмат - атлантично-континентального типу, зима м'яка (середт температури ачня становлять -3,8 ... -4,2 °С), л1то пом1рно тепле;
• р1чна кшьюсть опадш змшюеться в межах 680-800 мм;
• тривалють вегетацшного перюду - 210 дшв;
• значне тдвищення поверхш - переважають абсолютт висоти 240-260 м [ тшь-ки в долинах р1чок трапляються позначки менше 200 м [15];
• глибоке тдстилання кристал1чних порвд;
• Грунтотшрш породи - верхньокрейдяш мергел^ яю залягають близько до поверхш [ вкрил майже водонепроникною глинистою корою вивпрювання, що спричиняе заболочення [5]; знижеш дшянки мергелш вкрит тсками; у долинах [ балках поширеш алюв1альш пщанисп суглинки; зрщка трапляються лесовид-т суглинки;
• основш типи Грунтш - дерново-отдзолеш, с1р1 люов1, отдзолеш, лучш, лучно-болотш, болотш, дернов1 [ чорноземи [3];
• рослиншсть представлена хвойними [ мшаними лгсами, трав'яними видами заплавних [ болотних угрупувань, культурною рослиншстю [3]. Ландшафтна структура Малого Полюся представлена природно-терито-
р1альними комплексами полюького типу з домшкою люостепових мюцевостей [10]. Люистють територп обласп змшюеться в межах 25-30 %. Площа л1с1в державного люового фонду становить 120 тис. га, люи шших користувач1в охоп-люють 30 тис. га територп. У державному люовому фонд1 близько 80 % л1шв вщносяться до друго! групи (зокрема 66 % - експлуатацшш люи) 1 20 % охоп-люють люи першо! групи.
Комплексне люогосподарське районування територп Укра!ни [9] передба-чае виокремлення трьох основних одиниць районування: люогосподарська область, люогосподарський округ, люогосподарський район. Територ1я Укра!ни по-дшена на ш1сть люогосподарських областей (Укра!нське Полюся, Люостеп, Шв-шчний (Байрачний) Степ, Швденний сухий (безлюий) Степ, Прський Крим, Ук-ра!нсью Карпати), 15 люогосподарських окрупв 1 41 люогосподарський район. Територ1я Малого Полюся охоплюе Малополюьку низовину Захщноукрашського люостепового округу в межах Люостепово! люогосподарсько! обласп (рис. 1).
До складу Малого Полюся як люогосподарського району входять територп з под1бними геоморфолопчними умовами, природними ландшафтами, складом 1 структурою л1с1в, особливостями вщновлення 1 використання люових ресуршв, специфжою ведення люового господарства.
Територiя Малого Полюся за лiсокультурним районуванням Захщного Лiсостепу Укра!ни [7] вiдноситься до Малополюького лiсокультурного округу, який охоплюе чотири лiсокультурнi райони: Рава-Русько-Радехiвсько-Бродiвсь-кий, 1кво-Вшйський, Вiлiйсько-Хаморський i Куликiвсько-Буський. За геобота-нiчним районуванням [1] територiя Малого Полiсся охоплюе чотири райони: Рава-Русько-Радехiвсько-Бродiвський, Смизько-Острозько-Плужнянський, Кам,янсько-Бузько-Вiнникiвський та Олесьювський.
У вiковiй структурi лiсiв регюну дослiдження переважають молодняки i середньовiковi насадження. Стиглi i перестиглi деревостани переважно зберег-лися на заболочених дшянках. Бiологiчна продуктивнiсть лiсiв висока i характеризуемся I-II класом боштету для хвойних i II-III - для листяних порiд. Заготав-ля деревини у процесi рубок головного користування здiйснюеться переважно суцшьно-люоЫчним способом. Загальний запас насаджень становить 160 м3/га, запас стиглих i перестиглих деревосташв - 250 м3/га.
Лiсовий фонд Малого Полiсся представлений рiзноманiтними типами ль сорослинних умов: сугрудки займають 61,8 % площi лiсового фонду, субори -майже вдвiчi менше (32,6 %), незначш площi належать борам (3,2 %) i грудам (2,4 %). Основними люоутворювальними породами в регiонi дослщження е сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), дуб звичайний (Quercus robur L.) i вшьха чорна (Alnus glutinosa (L). Gaertn). На незначних площах трапляються дуб скельний (Quercus petraea L.), липа дрiбнолиста (Tilia cordata Mill.), клен гостролистий (Acer platanoides L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), клен-явiр (Acer pseudoplatanus L.) тощо. З метою тдвищення продуктивностi корiнних лiсових насаджень поширена практика введення екзотiв у лiсовi культури, зокрема мод-рини европейсько! (Larix decidua Mill.) та японсько! (Larix kaempferi), дуба чер-
воного (Quercus rubra L.), сосни чорно1 (Pinus nigra L.) та ш. У шдлюку, залеж-но вiд титв лiсу, ростуть ялiвець звичайний (Juniperus communis), крушина ламка (Rhamnus frangula L.), калина (Viburnum L.), бузина (Sambucus L.), на за-болочених донках - чагарниковi верби (Salix L.) тощо. Мале Полiсся характеризуемся значними запасами недеревних продукпв лiсу, зокрема грибiв, дико-рослих плодiв i ягiд, лiкарськоi i технiчноi сировини тощо. На територп регiону розвиваеться мисливське господарство. Мюцеве населення використовуе значнi територii люового фонду для рекреацii.
Вiдновлення лiсiв у регiонi Малого Полiсся на значних площах здiйснюеться штучним способом шляхом створення часткових люових культур головноi породи. Сосновi й дубовi деревостани - переважно штучного похо-дження, на заболочених дiлянках трапляеться вшьха чорна природного похо-дження. Результати порiвняльного аналiзу вiдновлення лiсiв i суцiльних зрубiв за 2000-2012 рр. у Львiвськiй, Тернопiльськiй, Рiвненськiй i Хмельницькiй областях, яю входять у зону Малого Полюся, представлено на рис. 2.
30000
Льв1вська Тернопшьська Ивненська Хмельницька область
Рис. 2. nnow(i вiдновлення nicie i суцльних 3py6ie у регюш Малого Полкся за 2000-2012 рр.
За даними рис. 2, у вЫх областях регюну Малого Полюся за 20002012 рр. спостер^аемо розширене вщтворення лiсiв - площi лiсовiдновлення значно перевищують площi суцшьних зрубiв. У Львiвськiй, Рiвненськiй i Хмель-ницькiй областях лiсовi насадження були створеш на площах, яю майже вдвiчi перевищують площi суцшьних зрубiв. У Тернопiльськiй областi площi люоввд-новлення е незначними i майже не перевищують площ суцшьних зрубiв, оскшь-ки в област поширене сiльське господарство i майже ввдсутш землi запасу.
Створення люових насаджень на землях, якi вийшли з-пiд сшьськогоспо-дарського користування, та на малопродуктивних i деградованих територiях за-безпечуе збiльшення лiсистостi регюну дослвдження. Окрiм цього, досягнення
оптимального рiвня лiсистостi Малого Полiсся можна досягнути також шляхом створення на окремих донках плантацiй швидкоростучих деревних порщ iз коротким обертом рубки. Це дасть змогу створити сприятливе лкове середови-ще з подальшим переходом до вщновлення лiсiв корiнних деревних порщ, збiльшити обсяги заготiвлi деревини, задовольнити потреби мюцевого населен-ня i покращити екологiчну ситуацiю регiону.
Розглядаючи динамiку змiни площ вщновлення лiсiв рiзними способами (природним i штучним), варто зазначити, що в регiонi Малого Полiсся просте-жуемо нестiйку тенденцiю (рис. 3, 4).
Рис. 3. Динамша штучного вiдновлення л^ових насаджень у регюш Малого Полся за 2000-2012рр.
Анашзуючи рис. 3, можна стверджувати про загальну тенденцш до зменшення площ вщновлення лiсiв штучним способом у регюш Малого Полю-ся на 10-15 %. У структурi вщновлення лiсiв частка лiсових культур у Львiвсь-кiй областi зменшилась вщ 82 % до 67 %, у Тернопiльськiй - скоротилась на 7 % (вщ 97 % у 2000 р. до 90 % у 2012 р.) та у Хмельницькш - зменшилась вщ 91 % до 82 %. Скорочення площ люових насаджень, створених штучним способом, зумовлено переходом до багатоцшьового люового менеджменту, що забез-печуе поступову замiну одновшових монокультур рiзновiковими мiшаними ль совими насадженнями, якi характеризуються високою бюлопчною продуктив-нiстю, стiйкiстю проти хвороб, шюдниюв i стихiйних лих (вiтровалiв, бурело-мiв, посух тощо).
Аналiз динамiки природного вiдновлення лiсових насаджень у регюш Малого Полюся за 2000-2012 рр. (рис. 4) показуе, що за останне десятилггтя спостер^али тенденцш до збшьшення площ люових насаджень, створених природним способом, у Львiвськiй, Тернопiльськiй i Хмельницькш областях. У Рiвненськiй областi протягом 2000-2012 рр. площi лiсiв природного походжен-ня поступово зростали (вщ 1598 га у 2000 р. до 2049 га у 2011 р. i 1925 га у 2012 р.), однак 1х частка у загальнш структурi вiдтворення лiсiв областi зменшилась на 13 % (у 2000 р. лiсовi насадження, створет природним способом, становили 46 %, тодi як у 2012 р. - лише 33 %). Порiвнюючи всi областi, якi входять у зону Малого Полiсся, варто зазначити, що люи природного похо-дження найбiльше зосередженi у Львiвськiй i Рiвненськiй областях, де 1х частка
становить по 33 % у загальнш структурi вщновлення лiсiв. Вiдновлення лiсiв природним способом, порiвняно iз створенням люових культур, дае змогу еко-номити кошти на садивному матерiалi, однак потребуе частше i ретельнiше проводити рубки догляду.
площа, га
2500 -,-
2000 2002 2004 2006 2008 2010 2012
Рис. 4. Динамжа природного вiдновлення лшових насаджень у регюм Малого Полся за 2000-2012 рр.
Територiя Малого Полюся належить до зони потенцшно устшного природного поновлення основних лiсотвiрних порщ. Враховуючи перехiд лiсового господарства на принципи сталого розвитку та сучасш тенденцii до збiльшення площ лiсiв природного походження, iнженери лiсового господарства дедаи час-тiше розглядають перспективи розширення заходiв сприяння природному по-новленню. Така тенденцiя також зумовлена необхщнютю реформування систе-ми ведення люового господарства, мiнiмiзацii негативного антропогенного впливу на довкшля, забезпечення багатоцшьового менеджменту люокористу-вання, проведення лiсовоi сертифiкацii тощо.
Висновки. Отже, територiя Малого Полiсся мае значний потенщал до розширеного вiдтворення основних лiсотвiрних порiд регiону. Сприятливi люо-рослинш умови дають змогу застосовувати рiзнi способи вiдновлення лiсiв (природний i штучний). Вiдновлення лiсiв природним способом доцiльно здiйснювати на дiлянках, де люорослинш умови дають змогу формувати висо-копродуктивнi насадження корiнних деревних порщ. Це значно зменшить фь нансовi, матерiальнi та трудовi витрати люогосподарських пiдприемств, порiв-няно з вщновленням лiсiв штучним способом [13]. Створення люових культур iз породним складом вщповщно до типу люу доцiльно проводити на дiлянках, де природне поновлення щнних деревних порщ вiдсутне. Це дае змогу отриму-вати значнi запаси деревини у вщ стиглостi, формувати насадження з ураху-ванням змiн умов довкшля i трансформацiею лiсорослинних умов.
Анаиз статистичноi звiтностi за останне десятилггтя показуе позитивну тенденцiю до збшьшення площ лiсових насаджень, створених природним способом. Формування коршних деревосташв основних типотвiрних порiд Малого
Полюся, посилення !х стiйкостi i бюлопчно! продуктивносп пiдтверджують пе-рехiд до сталого ведення лiсового господарства. Сучаст умови потребують здiйснення люогосподарсько! дiяльностi, спрямовано! на aдaптaцiю до змiни кшматичних умов i пом'якшення !х негативних наслщюв. Одним з ефективних нaпрямiв зменшення негативного впливу змiни кшмату на лiсовi екосистеми е розширене вiдтворення лiсiв, що повинно бути прюритетним завданням нащ-онально! i регюнально! люово! полiтики Укра!ни.
Л1тература
1. Брадю С.М. Полюька шдпровшщя / С.М. Брадю, Т.Л. Андр1енко // Геоботашчне районування Украшсько! РСР. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1977. - С. 73-136.
2. Букша И.Ф. Изучение воздействия изменения климата на лесные экосистемы и разработка адаптационных стратегий в лесном хозяйстве. Украина / И.Ф. Букша // Леса и изменение климата в Восточной Европе и Центральной Азии. Рабочий документ по лесному хозяйству и изменению климата 8. ФАО, 2010. - С. 169-191.
3. Гаськевич В.Г. Теоретичн основи i прикладш аспекти деградаци Трунив Малого Полюся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра геогр. наук: спец. 11.00.05 - Бюгеограф1я та географ1я Трунив / В.Г. Гаськевич. - Льв1в, 2010. - 37 с.
4. Генарук С.А. Люи Укра!ни / С.А. Генарук // Науковий ТОВ ¡м. Шевченка. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 2002. - 496 с.
5. Геренчук К.И. Малое Полесье / К.И. Геренчук // Физико-географическое районирование Украинской ССР. - К. : Изд-во Киевск. ун-та, 1968. - С. 165-173.
6. Данькевич С.М. Стан люонасшного комплексу сосни звичайно! на Малому Полюа та шляхи збереження його генофонду : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 06.03.01 - Люов1 культури та ф^омелюращя / С.М. Данькевич. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни, 2009. - 21 с.
7. Дебринюк Ю.М. Люокультурне районування Захщного Люостепу Укра!ни / Ю.М. Дебринюк. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2003. - 283 с.
8. Дщух Я. Еколопчш аспекти глобальних змш кшмату: причини, наслщки, д11 / Я. Дщух // Вкник НАН Укра!ни. - 2009. - № 2. - С. 35-44.
9. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / под ред. С.А. Генсирука. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 359 с.
10. Муха Б.П. Мале Полюся / Б.П. Муха // Географ1чна енциклопед1я Укра!ни. - К. : Вид-во Укр. Рад. Енциклопед1я ¡м. М.П. Бажана. - 1990. - Т. 2. - С. 318-319.
11. Статистичш щор1чники у Льв1вськш, Тернопшьськш, Р1вненськш i Хмельницькш областях за 2012 рж.
12. Теоретичш та технолопчш основи вщтворення лгав на засадах екологгчно ор1ентованого лгавництва : наук.-техн. ¡нформ. / авт. кол.: В.М. Маурер, М.1. Горд1енко, Ф.М. Бровко та ¡н. - К. : Вид-во "Либщь", 2009. - № 2, вип. 64. - С. 13.
13. Шведюк Ю.В. Еколого-економ1чний анал1з метод1в люовщновлення / Ю.В. Шведюк // Вюник НУВГП : зб. наук. праць. - Сер.: Економ1чш науки. - Р1вне : Вид-во НУВГП. - 2012. - № 1(57). - С 274-282.
14. Шведюк Ю.В. Особливосп вщтворення лгав в умовах змши кл1мату / Ю.В. Шведюк // Економжа, управлшня, фшанси: теор1я i практика : матер. М1жнар. наук.-практ. конф. (Хмельницький, 11-12 жовтня 2013 р.). - Херсон : Вид. д1м "Гельветика", 2013. - С. 95-97.
15. Ютчек Л.С. Еколопчна мережа Малого Полюся / Л.С. Ютчек // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.8. - С. 96-100.
16. Climate Change Guidelines for Forest Managers. FAO Forestry Paper 172. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations, 2013. - 123 p.
Шведюк Ю.В. Состояние и динамика лесовосстановления в условиях Малого Полесья
Освещены особенности Малого Полесья по физико-географическом, геоботаническом, лесокультурном и комплексном лесохозяйственном видам районирования территории Украины. Рассмотрены климатические, гидрологические, почвенные и лесо-растительные условия региона исследования, оценен лесной потенциал территории,
благоприятный для расширенного воспроизводства лесов. Графически представлены результаты сравнительного анализа восстановления лесов и динамика площадей сплошных срубов в Львовской, Тернопольской, Ровенской и Хмельницкой областях на основе статистической отчетности на протяжении 2000-2012 гг. Сформулированы выводы относительно перспектив естественного и искусственного лесовосстановления в условиях Малого Полесья.
Ключевые слова: восстановление лесов, Малое Полесье, физико-географическое районирование, геоботаническое районирование, лесокультурное районирование и ле-сохозяйственное районирование.
Shvediuk I. V. The State and Dynamics of Reforestation: Case Study Male Polissya
The features of Male Polissya according to physical-geographical, geobotanical, silvi-cultural and forestry zoning of Ukraine are considered. The article views climate, hydrology, soil and site conditions of the region and evaluates the potential of forest area favorable for the expanded reforestation. The results of a comparative analysis of reforestation and dynamics areas of logging in Lviv, Ternopil, Rivne and Khmelnytsky regions, which is based on the statistical reporting during 2000-2012 are presented. The conclusions of prospects for natural and artificial ways of reforestation in the conditions of Male Polissya are formulated.
Key words: reforestation, Male Polissya, physical-geographical zoning, geobotanical zoning, silvicultural zoning and forestry zoning of Ukraine.
