Научная статья на тему 'СТАН ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ В УКРАЇНІ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ їх ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ'

СТАН ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ В УКРАЇНІ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ їх ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
146
55
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Sciences of Europe
Область наук
Ключевые слова
соціальні програми / вища освіта / охорона здоров’я / середньострокове планування / фінансування соціальної сфери / соціальні інвестиції / облігації соціального впливу. / social programs / higher education / health care / medium-term planning / social financing / social investments / social impact bonds.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Зюзін В.О., Абдін А.В., Петрова Я.І.

У статті проведено аналіз фінансового забезпечення діючих соціальних програм в Україні, зокрема, в освіті, охороні здоров’я та інших галузях соціальної сфери. Акцентовано увагу на необхідності упорядкування бюджетних програм соціального спрямування з урахуванням середньострокових пріоритетів та програмно-цільового бюджетування. Визначено заходи щодо ефективного формування та реалізації бюджетних програм головними розпорядниками бюджетних коштів. Обґрунтовано необхідність використання зарубіжного досвіду щодо впровадження облігацій соціального впливу для вирішення соціальних проблем та зниження навантаження на бюджет.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE STATE OF FINANCING OF SOCIAL PROGRAMS IN UKRAINE AND DIRECTIONS OF IMPROVING THE EFFICIENCY OF THEIR FORMATION AND IMPLEMENTATION

The article analyses the financial security of existing social programs in Ukraine, particularly in education, health and other social sectors. Emphasis is placed on the need to streamline social budget programs, taking into account medium-term priorities and program-targeted budgeting. The budget programs effective formation and implementation measures by the main budget managers are identified. The necessity of using foreign experience in the introduction of social impact bonds to solve social problems and reduce the burden on the budget is substantiated.

Текст научной работы на тему «СТАН ФІНАНСУВАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРОГРАМ В УКРАЇНІ ТА НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ їх ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ»

СТАН Ф1НАНСУВАННЯ СОЦ1АЛЬНИХ ПРОГРАМ В yKPAÏHI ТА НАПРЯМИ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 1х ФОРМУВАННЯ I РЕАЛ1ЗАЦП

Зюзт В.О.

астрант кафедри державних, Mi^eeux та корпоративних фiнансiв Утверситет митно'1 справи та фтанав, м. Днтро, Украша

Абдт А.В.

аспiрант кафедри державних, мiсцeвux та корпоративних фiнансiв Утверситет митно'1 справи та фтанав, м. Днтро, Украша

Петрова Я.1.

астрант кафедри державних, мiсцeвux та корпоративних фтанав Утверситет митно'1 справи та фтанав, м. Днтро, Украша

THE STATE OF FINANCING OF SOCIAL PROGRAMS IN UKRAINE AND DIRECTIONS OF IMPROVING THE EFFICIENCY OF THEIR FORMATION AND IMPLEMENTATION

Ziuzin V.,

postgraduate student of the Department of State, Local and Corporate Finance University of Customs and Finance, Dnipro, Ukraine

Abdin A.,

postgraduate student of the Department of State, Local and Corporate Finance University of Customs and Finance, Dnipro, Ukraine

Petrova Ya.

postgraduate student of the Department of State, Local and Corporate Finance University of Customs and Finance, Dnipro, Ukraine

АНОТАЦ1Я

У статп проведено ан^з фшансового забезпечення дшчих сощальних програм в Укрш'ш, зокрема, в освт, охорош здоров'я та шших галузях сощально1' сфери. Акцентовано увагу на необхщносп упорядку-вання бюджетних програм сощального спрямування з урахуванням середньострокових прюрителв та про-грамно-цшьового бюджетування. Визначено заходи щодо ефективного формування та реалiзацiï бюджетних програм головними розпорядниками бюджетних кошпв. Обгрунтовано необхiднiсть використання за-руб1жного досвiду щодо впровадження облiгацiй сощального впливу для виршення соцiальних проблем та зниження навантаження на бюджет.

ABSTRACT

The article analyses the financial security of existing social programs in Ukraine, particularly in education, health and other social sectors. Emphasis is placed on the need to streamline social budget programs, taking into account medium-term priorities and program-targeted budgeting. The budget programs effective formation and implementation measures by the main budget managers are identified. The necessity of using foreign experience in the introduction of social impact bonds to solve social problems and reduce the burden on the budget is substantiated.

Ключовi слова: сощальш програми, вища освгга, охорона здоров'я, середньострокове планування, фiнансування соцiальноï сфери, соцiальнi швестицп, облiгацiï' соцiального впливу.

Keywords: social programs, higher education, health care, medium-term planning, social financing, social investments, social impact bonds.

Постановка проблеми. Для змщнення людсь-кого капталу, як основи нацiонального багатства кожно1' держави, необхiдно створювати належнi умови, розвиваючи соцiальну складову суспiльного розвитку, зокрема галузi освiти, охорони здоров'я, сощального захисту, фiзичноï культури i спорту та iншi. В сучасних економiчних умовах фiнансове забезпечення сощально1' сфери е вагомою складовою системи бюджетного регулювання та безпосеред-ньо залежить вiд функцiонування економши. Проблема вирiшення питання задоволення суспiльних потреб на сьогоднi пов'язана з нестабшьшстю та невизначенiстю динамiки економiчного розвитку i потребуе ефективного розпод^ фiнансових ресур-

сiв мiж соцiальними програмами. В умовах панде-ми, спричинено1' COVID-19 в УкраМ, як у iнших крашах свггу, ввдбуваеться падiння валового внут-ршнього продукту, стрiмко зростае дефiцит державного та мюцевих бюджетiв. За обмеженосп бюджетних коштiв, зростання безробiття населения, бiдностi та майнового розшарування у суспiльствi, погiршення стану здоров'я населення, зниження якостi сощально значимих послуг постае необхщ-шсть оцiнки державних соцiальних програм, 1'х впливу на як1сть життя населення. Вщтак, актуаль зуеться питання оптимiзацiï видатк1в на державнi програми, тдвищення ефективностi формування та реалiзацiï бюджетних програм сощального спряму-

вання (охорони здоров'я, освгга, соцiального забез-печення тощо), пошуку додаткових ресурсiв !х фь нансування.

Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Пи-тання, пов'язанi з фшансуванням державних соща-льних цiльових програм та вiдповiдно бюджетних програм сощального спрямування, проблемами !х формування, фшансування, оцiнки результативних показникiв в умовах нестабшьносп та трансформа-цiйних перетворень дослвджували Макарова [20], 1.Чугунов, С.Качула [3], Л.Лисяк [18], Ф.Журавка, Н.Овчарова [15], Н.Галайко [14], К.Вайс [13], Л.Алексеенко, Б.Шулюк [11], О.Малiновська [19] та шш^

Мета статтi - визначення стану фiнансового забезпечення державних сощальних програм в Ук-ра!ш та визначення напрямiв шдвищення ефектив-ностi !х формування i реалiзацi!.

Виклад основного матерiалу. Державнi сощ-альнi програми розробляються у багатьох кра!нах свiту, де впроваджено програмно-цшьове бюджету-вання чи його елементи. Водночас, кожна кра!на мае власну специфiку у аспектi управлiння, цшьо-вого спрямування, оцiнювання та фшансування сощальних програм. Кшьшсть сощальних програм та !х фiнансове забезпечення залежить вiд рiвня роз-витку кра!ни, гостроти соцiальних проблем, потреб у !х вирiшеннi, стану публiчних фiнансiв та iнших чинник1в. Найб№ш поширеними е соцiальнi програми у сферах сощального забезпечення, боротьби з бщшстю, охорони здоров'я, освгга, житлово-ко-мунального господарства, культури тощо, що охо-плюють практично вс сфери життя соцiуму.

Закрiплення шституцшних засад застосування програмно-цiльового методу у бюджетному про-цесi в Укра!ш у Бюджетному кодексi [12], сприяло його активному впровадженню. Це передбачае формування та затвердження видатшв державного та мiсцевих бюджетiв у виглядi бюджетних програм, при цьому кожна бюджетна програма повинна мати свого виконавця; чiткi цiлi, якiснi та кшьшсш ре-зультуючi показники, за якими И можна оцiнити.

У тлумаченш самого поняття «сощальна про-грама» найбiльш поширеним е так1 визначення: «Сощальна програма - це 1) система «взаемопов'я-заних дiй або заходiв, спрямованих на досягнення певних результапв у соцiальнiй сферi, забезпечену

матерiальними та органiзацiйними ресурсами» [20, с. 10]; 2) «сукупшсть конкретних проекпв, що в за-гальному е нацiленi на досягнення стратепчних щ-лей та вирiшення певно! сощально! проблеми, ви-користовуючи принцип ефективного управлшня бюджетними коштами» [19]. Узагальнюючи розг-лянутi визначення, серед критерпв, вiдповiдно до яких програма буде вважатися сощальною, дощ-льно виокремити таш: спрямованiсть на виршення певно! сощально! проблеми чи завдання (наявнiсть сощально! цiлi); нагальна потреба у данш програмi певного кола оаб (значущiсть для соцiуму); чгтко визначений соцiальний результат, якого необхщно досягти (можливiсть оцiнки результату).

Ввдповщно до Бюджетного кодексу Укра!ни бюджетна програма - це «сукупшсть заходiв, спрямованих на досягнення едино! мети, завдань та очь куваного результату, визначення та реалiзацiю яких здшснюе розпорядник бюджетних коштiв вщпо-ввдно до покладених на нього функцш» [12].

Формування бюджетних програм здшсню-еться вiдповiдно до розроблених державних та мю-цевих цшьових програм, якi, у свою чергу, створю-ються вiдповiдно до стратепчних докуменпв роз-витку держави та адмiнiстративно-територiальних утворень, Прогнозу економiчного та сощального розвитку кра!ни та ряду шших документiв.

Здiйснимо аналiз стану виконання державних цiльових програм в Укра!ш та, зокрема, соцiальних програм. В Укра!ш згвдно з прийнятими нормати-вно-правовими актами у 2018 р. передбачалась реа-лiзацiя завдань та заходiв 14 державних цшьових програм (11 програм схвалено постановами Кабь нету Мiнiстрiв Укра!ни, 3 програми Законами Ук-ра!ни). Фактично на початок 2019 р. було профша-нсовано 11 державних цшьових програм (ДЦП) через те, що в 2018 р. 2 ДЦП - затвердженi в шнщ 2018 р., 2 ДЦП - не подано звгт про виконання, 1 ДЦП - не фшансувались [27].

Серед вае! кiлькостi державних цшьових програм найб№ше реалiзуеться у соцiальнiй та еконо-мiчних сферах (табл.1). Однак за обсягом фактичного фшансування перше мюце займають соцiальнi програми - 11,52 млрд. грн. За виконанням плано-вих обсягiв фiнансування соцiальнi програми було перевиконано на 22%, а науково-техшчш програми перевиконано на 42%.

Таблиця1

Розподш державних цiльових програм за цшьовою спрямованiстю

Спрямова-тсть План Факт Частка ввд загального фшансування, % Виконання планових об-сягтв фшансування, %

Юль-к1сть Фшансування, млрд. грн. Юль-юсть Фшансування, млрд. грн.

Соцiальнi 4 9,44 4 11,52 61,57 122

Економiчнi 4 35,97 4 1,85 9,89 5

Еколоичш 3 6,98 3 5,24 28 75

Обороннi 1 1,36 1 0,00 0 0

Науково-технiчнi 1 0,07 1 0,1 0,54 142

Iншi 1 2,58 1 0,00 0 0

Всього 14 56,4 14 18,71 100 -

Джерело: складено на основi [27].

1з запланованих 56,41 млрд. грн. видатк1в на державш щльов1 програми фактично було видшено 18,71 млрд. грн., що складае 33,2% в1д заплановано! суми. Джерелами фшансування виступали: держа-вний бюджет - 10,56 млрд. грн., мюцев1 бюджети -6,12 млрд. грн., шш1 - 2,03 млрд грн [27].

Впродовж останшх п'яти рок1в вщбуваеться зменшення кшькосп державних цшьових програм, водночас обсяги !х фшансування залишалися на ни-зькому р1вш, вщгак планов1 показники не викону-валися (рис.1).

Н Кшьшсть ДЦП, шт.

Н Планов1 обсяги фшансування, млрд. грн. И Фактичш обсяги фшансування, млрд. грн.

250 -

200

150

100

50

65,5

47,1

41

25

$19,6

54

16

203,3

170,3

132,5

84,6

13,4

116,7

53

57

55,7

64

47,8

59 60

40

197,5

44

79,9

51,9

29

25,1

86,5

24

56,4

15,1

14

18,7

2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018

Рис. 1. Динамка планових та фактичних обсягiв фiнансування державних цшьових програм

за 2008-2018 рр., млрд. грн. Джерело: побудовано на основi [26].

0

Серед сощальних програм найменше фшансування з державного бюджету у 2018 р. отримала Державна цшьова програма "Нащональний план дш з реал1заци Конвенцп про права швалщв" на перюд до 2020 р. - 1,26 млрд. грн. [27].

У структур! фшансування найбшьших державних цшьових програм у 2018 р. за рахунок кошт1в мюцевих бюджепв (табл. 2) на першому мющ зна-ходиться Державна щльова сощальна програма розвитку ф1зично1 культури 1 спорту на перюд до 2020

Таблиця 2

Структура виконання видатшв на реал1зацш найб1льших державних цшьових програм, яш виконуються

р. - 4,74 млрд. грн., на другому мющ Загальнодер-жавна щльова програма протиди В1Л-шфекци/СШДу на 2014-2018 рр. - 0,69 млрд. грн. Державна щльова сощальна програма «Молодь Ук-ра!ни» на 2016-2020 рр. з обсягом фшансування 0,11 млрд. грн. залишилась на останньому мющ серед найб1льших державних цшьових програм у 2018 р., що фшансуеться за рахунок кошт1в мюце-вих бюджепв.

Назва програми Факт, млрд. грн. Частка, %

2018 рк

Державна щльова сощальна програма розвитку ф1зично! культури 1 спорту на перюд до 2020 р. 4,74 85,6

Загальнодержавна щльова програма протиди ВШ-шфекцШСШДу на 2014-2018 рр. 0,69 12,5

Державна щльова сощальна програма «Молодь Укра!ни» на 2016-2020 рр. 0,11 2,0

2019 рк

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Державна щльова сощальна програма розвитку ф1зично! культури 1 спорту на перюд до 2020 року (Ф1зична 1 спортивна подготовка учшвсько! та студентсько! молод1) 0,35 77,8

Державна щльова сощальна програма «Молодь Укра!ни» на 2016-2020 рр. 0,10 22,2

Джерело: складено на основi паспортiв бюджетних програм та [22].

За рахунок коштiв, залучених з шших джерел серед найбiльших державних цiльових програм по-трапила лише одна сощальна програма - Загально-державна цiльова програма протидп В1Л-

шфекци/СШДу на 2014-2018 рр. з обсягом фшан-сування 0,68 млрд. грн. (табл.3), що свiдчить про недостатню розвинешсть в УкраТш мехашзму реа-лiзацi! державно-приватного партнерства при реа-лiзацi! державних соцiальних програм.

Таблиця 3

Структура фшансування найбiльших державних цшьових програм у 2018 р. за рахунок кошпв, залуче-

Назва програми Факт, млрд. грн. Частка, %

Державна щльова програма реформування залiзничного транспорту на 20102019 роки 0,75 16,1

Загальнодержавна цшьова програма протидп ВШ-шфекци/СШДу на 2014-2018 рр. 0,68 14,6

Загальнодержавна цшьова програма розвитку водного господарства та еко-лопчного оздоровлення басейну рiчки Днiпро на перюд до 2021 р. 0,5 10,7

Джерело: складено на основi [27].

Як зазначаеться у звт про стан виконання державних цiльових програм, жодна цшьова програма не мiстить обгрунтовано! методики оцiнки ефекти-вностi Г! виконання, що повинна бути розроблена державним замовником з урахуванням специфiки програми та очiкуваних к1нцевих результапв [27]. Вагомим чинником е вщсутшсть належного контролю за виконанням державних цiльових програм,

ввдтак вони стають iнструментом використання бю-джетних коштiв з порушенням основ програмно-щ-льового методу планування, тобто кшьшсш та якь снi характеристики/показники виконання програм залишаються поза увагою.

Розподш фiнансування державних цшьових програм за головними розпорядниками бюджетних коштiв представлено у табл..4.

Таблиця 4

Розподш фшансування державних щльових програм за головними розпорядниками бюджетних кошпв

Кш-ть Загальний Державний Мiсцевi бю- Залучення ш-

Державш замовники ДЦП / обсяг, бюджет, джета, ших джерел,

факт. млрд грн. млрд грн. млрд грн. млрд. грн.

викон. План Факт План Факт План Факт План Факт

Держенергоефективносп 1 0,5 0,42 0,5 0,42 0 0 0 0

Мiнiнфраструктури 3 / 2 35,47 1,44 35,07 0,59 0,11 0,09 0,3 0,75

МОН 1 0,07 0,1 0,07 0,1 0 0 0 0

Мшмолодьспорт 2 6,14 7,97 2,06 3,029 3,33 4,85 0,75 0,09

Мiнсоцполiтики 1 2,02 1,26 2,02 1,26 0 0 0 0

МОЗ 1 1,28 2,29 1,13 0,92 0,15 0,69 0 0,68

Мiнрегiонбуд 1 1,16 0,16 0,33 0,14 0 0,02 0,83 0,0005

Мшприроди 1 5,81 5,08 2,46 4,11 1,194 0,47 2,15 0,5

Днiпропетровська ОДА 1 0,02 0,01 0,02 0,01 0 0 0 0

Мiноборони 1/0 1,36 - 1,36 - 0 0 0 0

МТОТ 1/0 2,58 - 1,39 - 0,56 - 0,64 -

УСЬОГО 4 / 11 56,41 18,71 46,41 10,56 5,34 6,12 4,66 2,03

Джерело: складено на основi [27].

Даш табл..3 свщчать, що найбiльше фшансування за рахунок державного бюджету в останш роки отримують: Мшстерство енергетики та захи-сту довкшля Укра!ни - 4,11 млрд. грн., Мшстерс-тво молодi та спорту Укра!ни - 3,029 млрд. грн., найменше - Днiпропетровська ОДА - 0,01 млрд. грн.

Ввдповщно до структури фiнансування найбь льших державних щльових програм за рахунок ко-шпв державного бюджету фактично було профша-нсовано лише 22,75%. Найбiльшу пвдтримку з державного бюджету було спрямовано на економiчнi програми у 2015-2016 рр., а у 2017-2018 рр. на еко-лопчну програму (табл.5).

Таблиця 5

Структура фшансування найбiльших державних цiльових програм в Украш в 2015-2018 рр. за рахунок _коштiв державного бюджету, млрд. грн._

Назва програми 2015 р. 2016 р. 2017 р. 2018 р.

Факт, млрд. грн. Частка, % Факт, млрд. грн. Частка, % Факт, млрд. грн. Частка, % Факт, млрд. грн. Частка, %

Державна цшьова програма "Нацюнальний план дш з реалiзацil Конвенцil про права шва-лiдiв" на перюд до 2020 р. 1,01 3 1,1 6 1,73 18,17 1,26 11,93

Iншi державш цiльовi програми 1,9 7 1,5 8,1 2,34 24,58 2,2 20,84

Загальнодержавна цiльова програма розвитку водного господарства та еколопчного оздоров- лення басейну рiчки Дншро на перiод до 2021 р. 2,02 7 2,2 11,9 3,09 32,46 4,11 38,92

Державна цшьова сощальна програма подо- лання та запобiгання бiдностi на перюд до 2015 р. 2,5 8 - - - - - -

Державна цшьова економiчна програма розвитку автомобшьних дорн- загального користу-вання на 2013-2018 роки 22,4 75 13,7 74 - - - -

Державна цшьова сощальна програма розвитку фiзичноl культури i спорту на перiод до 2020 року (обсяги частково шдтве-рджеш фiнансовими документами) - - - - 2,36 24,79 2,99 28,31

Разом 29,83 100 18,5 100 9,52 100 8,36 100

Джерело: складено на основ! [27].

Загальний обсяг фшансування державних щ-льових програм зменшуеться у зв'язку з дефщитом бюджету, проведенням децентралiзацil, низько! вщповщальносп та вiдсутностi полггично1 волi ре-алiзовувати iснуючi програмнi документи. Серед сощальних програм, як1 фiнансуються з державного бюджету, було профшансовано програми: Державна цiльова програма "Нацюнальний план дiй з реалiзацil Конвенцп про права iнвалiдiв" на пе-рiод до 2020 р. та Державна цшьова соцiальна програма розвитку фiзичноl культури i спорту на пе-рiод до 2020 р.

У 2018 р. в Украш завершена реалiзацiя Зага-льнодержавно! цшьово1 сощально1 програми про-тидп ВЬЛ-шфекци/СШДу (перiод реалiзацil 20142018 рр.). Мета Програми - зниження рiвня захво-рюваностi i смертносл вщ ВЬЛ-шфекци/СШДу, на-дання яшсних i доступних послуг з профшактики та

дiагностики ВЬЛ-шфекци, насамперед представни-кам груп пiдвищеного ризику щодо iнфiкування В1Л, послуг з лшування, медично1 допомоги, догляду i пщтримки людей, як1 живуть з В1Л, у рамках реформування системи охорони здоров'я [16].

На реалiзацiю програми з державного бюджету було фактично залучено 0,92 млрд. грн., з мюцевого бюджету - 0,69 млрд. грн., з шших джерел - 0,68 млрд. грн. Загальний фактичний обсяг фшансування програми склав 2,29 млрд. грн., що на 1,01 млрд. грн. бшьше планових показник1в.

За результатами показнишв Мiнiстерства еко-номiчного розвитку i торгiвлi Укра1ни, зазначених на рис. 2 можна зробити наступнi висновки щодо стану врахування державними замовниками пропо-зицiй Мiнiстерства за результатами мошторинпв попереднiх рок1в.

Рис. 2. Анализ виконання державними замовниками державних щльових программ Джерело: складено на основI [27].

По-перше, головними розпорядниками не ви-конуеться ряд положень законодавства щодо розро-блення та виконання ДЦП. По-друге, головними розпорядниками не розроблена методика оцшки ефективностi виконання державних щльових про-грам, з урахуванням !х специфiки та кшцевих ре-зультатiв. По-трете, не подготовлено змiни норма-тивно-правових актiв в частиш уточнення результа-тивностi показнишв, обсягiв фiнансування завдань i заходiв, строк1в !х виконання з урахуванням фак-тичних обсягiв фiнансування та досягнутих резуль-татiв (за виключенням Державно! цiльовоi про-грами ращацшного i соцiального захисту населення м. Жовп Води на 2013-2022 рр. та Державно! щльо-во! сощально! програми «Молодь Укра!ни» на 2016-2020 рр.)

В 2019-2020 роках в Украш продовжуеться ре-алiзацiя наступних соцiальних програм:

1. Державна щльова програма "Нащональний план дiй з реалiзацii' Конвенцii про права швалщв" на перiод до 2020 року, затверджена постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 01.08.2012 № 706;

2. Державна щльова сощальна програма "Молодь Укра!ни" на 2016-2020 роки, затверджена постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 18.02.2016 № 148;

3. Державна щльова сощальна програма роз-витку фiзично! культури i спорту на перiод до 2020

року, затверджена постановою Кабшету Мгтс^в Укра!ни вiд 01.03.2017 № 115;

4. Державна щльова програма з медично!, фiзи-чно! реабiлiтацi! та психосощально! реадаптацii по-страждалих учаснишв Революцii Гiдностi, учасни-к1в антитерористично! операцii та осiб, як1 брали участь у здшсненш заходiв iз забезпечення нащона-льно! безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройно! агресii Росiйсько!' Федерацi!' в Донецькш та Луганськiй областях, забезпеченнi !х здiйснення, на перiод до 2023 року, затверджена постановою Кабшету Мшс^в Укра!ни вiд 05.12.2018 № 1021.

Аналiз реалiзацi!' заходiв Державно! цшьово!' програми „Нащональний план дiй з реалiзацii Кон-венцii про права швалщв" на перiод до 2020 року", затверджено! постановою Кабiнету Мгтстрш Укра-!ни ввд 01.08.2012 № 706 свщчить про так1 результата: не виконано - 23 завдання, частково виконано - 12 завдань, виконано - 19 завдань [17].

Серед впливу рiзноманiтних факторiв на фор-мування i реалiзацii (виконання) державних соща-льних програм можливо виокремити основнi:

1. Неефективне прогнозування i планування соцiальних програм. Основною причиною гострого недофшансування державних щльових та бюджет-них програм е недолiки прогнозування та планування, що спричиняе до: неузгодженосп прогноз-них обсягiв фiнансових ресурав програм з реаль-ними можливостями !х фiнансування. Наслвдком

вщсутносп надiйного i точного прогнозування коротко- та середньострокового характеру у вичизня-нiй бюджетнiй практищ е переважно формальне се-редньострокове планування бюджетних видатк1в на реалiзацiю соцiальних програм.

2. Вiдсутнiсть системносп i наступностi у про-цеа формування соцiальних програм. Тому держа-внi цiльовi програми на сьогодш не стали дiевим та ефективним шструментом розв'язання найважливь ших сощальних проблем держави або адмшютрати-вно-територiальних одиниць. Вони виконують роль «формального документу з декларащею про на-мiри» [18].

3. Прогнознi/плановi обсяги фшансових ресур-сiв програм, у тому чи^ коштiв державного та мь сцевих бюджетiв, мають враховувати фiнансовi мо-жливостi державного i мiсцевих бюджетiв, розши-рення/диверсифiкацiю джерел фiнансування.

4. У програмах вщсутня методика оцiнки ефе-ктивностi !х виконання, що повинна бути розроб-лена державним замовником з урахуванням специ-фши програми та к1нцевих результата (тобто не ви-конуються вимоги пункту 29 Порядку розроблення та виконання державних цшьових програм, затвер-дженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни ввд 31.01.2007 № 106) [18].

5. Формальний тдхвд до виконання вимог чинного законодавства у сферi розроблення та виконання державних цшьових програм, а також неза-довiльне звiтування, зокрема недотримання строив звггування, оприлюднення обмежено1 шформаци (не в повному обсязi, не за вама виконавцями тощо) чи вщсутшсть шформаци про хщ виконання та результативш показники реалiзацil програми взагалi на своему веб-сайтi, iснуюча шформац1я не систематизована та незручна i незрозумiла для гро-мадян. Вщтак, порушуеться принцип прозоростi у бюджетному процеа, унеможливлюеться здшс-нення належного контролю з боку громадськостi за виконанням ^вдально^' програми.

6. Недосконалють та неврегульованiсть форма-льних шститупв, що регулюють програмний про-цес зумовлюе неузгодженiсть чинних соцiальних програм, виконання подiбних заходiв i завдань рiз-ними розпорядниками коштiв, фшансування програм в умовах дефщиту бюджету ускладнюеться, оск1льки вони не забезпечеш тим обсягом фшансо-вих ресурав, який передбачений програмними документами.

7. Оргашзацшш аспекти. Тобто о^м зазначе-ного, неповне виконання сощальних програм зумо-влене недолiками в оргашзаци здiйснення таких програм, що не сприяе досягненню запланованих цiлей. Незважаючи на те, що вiдповiдно до законодавства [12] одну сощальну програму мае викону-вати певний розпорядник бюджетних коштiв, а сама програма не повинна мати аналопв, на прак-тицi реалiзуються програми, не упорядкованих за пщпрограмами/завданнями, що значно ускладнюе проведення оцiнки та контролю !х виконання.

8. Вплив зовнiшнього економiчного середо-вища на реалiзацiю соцiальних програм. Тобто ва-

гомими причинами несвоечасного й неповного ви-конання соцiальних програм, як справедливо зазна-чають Л. Алексеенко i Б.Шулюк, е iнфляцiя, бю-джетш обмеження та темпи витрачання кошпв [11].

Для Укра1ни найбiльш актуальним на сьогоднi е системнiсть у проведенш реформ та трансформа-щя фiнансового механiзму сощально1 сфери, И роз-витку на основi тдвищення ефективностi витрачання бюджетних кошпв, неформального впрова-дження програмно-цiльового бюджетування, середньострокового прогнозування та планування на рiвнi державного та мюцевих бюджетiв, налаго-дження належного фшансового контролю за ефек-тивнiстю та результатившстю бюджетно1 полiтики у сферi видатк1в на соцiальнi потреби.

Формування бюджетних програм мае здшсню-ватися головними розпорядниками вщповщно до необхщносп вирiшення прiоритетних та найбiльш актуальних, гострих соцiальних проблем, повiльне виршення чи iгнорування яких становить загрозу соцiуму. Наприклад, у системi охорони здоров'я до таких проблем вщносяться програми протидп за-хворюваностi та розповсюдженню гострих i хронi-чних шфекцшних захворювань. Попри пандемiю СОУТО 19 та концентрацil зусиль свггово! спiль-ноти i нацiональних держав на И подолання, iснуе ряд шших небезпечних хвороб, до яких вщносять, наприклад, туберкульоз. Так, у 2014 рощ Украша вперше ввшшла до п'ятiрки крахн свiту з найвищим показником захворюваностi на мультирезистент-ний туберкульоз, лiкування якого е бшьш трива-лим, коштовним та менш ефективним. У рiзнi роки в УкраМ реалiзовувались програми з протиди за-хворюванню на туберкульоз; профшактики, дiагно-стики та лшування вiрусних гепатитiв. Так, була ро-зроблена i реалiзована Загальнодержавна цшьова соцiальна програма протидil захворюванню на туберкульоз на 2012-2016 роки, яка фшансувалася iз державного та мюцевих бюджетiв, коштiв Глобального фонду та шших джерел. На сьогодш розроб-лено ряд стратепчних докуменпв - Державна стра-тепя у сферi протидil ВIЛ-iнфекцil/СНIДу, тубер-кульозу та вiрусним гепатитам на перюд 2030 року (схвалена розпорядженням Кабiнету Мiнiстрiв Ук-рахни вщ 27.11.2019 № 1415-р) та Державна страте-г1я розвитку системи протитуберкульозно1 медич-но! допомоги населенню (схвалена розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 27.11.2019 № 1414-р). 1х реалiзацiя не втiлена у впровадження ре-альних заходiв щодо досягнення важливо1 мети -подолання епщеми туберкульозу в краíнi. У Звт Рахунково1 палати зазначаеться: «З метою протиди захворюванню на туберкульоз центральними та мь сцевими органами виконавчоí влади здiйснювалася робота за Планом заходiв щодо реалiзацií Стратегií забезпечення сталоí вiдповiдi на епiдемil туберкульозу, в тому чи^ хiмiорезистентного, та В1Л-iнфекцií7СНIДу на перюд до 2020 року, затвердже-ним розпорядженням Кабшету Мiнiстрiв Украíни вщ 22.03.2017 № 248-р. Проте протягом 2017-2019 рок1в у повному обсязi виконано лише 20,7 % захо-дiв» [23]. Крiм того, визначеш джерела фiнансу-

вання заходiв не мютять обсяпв коштiв, а показ-ники виконання заходiв - цифрових значень, що ускладнюе комплексну оцiнку ефективносп здшс-нених витрат та результата досягнення цiлей.

В умовах удосконалення державного механь зму фiнансування вищо! освiти у процесi реалiзацi! освгтньо! та бюджетно! реформ потребуе вдоскона-лення програмно-цiльового планування, фшансо-вого забезпечення, контролю, своечасного звиу-вання та оприлюднення видатк1в на вищу освiту, стимулювання розширення фiнансування видатшв ЗВО за рахунок !х спещального фонду (залучення грантiв, виконання НДР за рахунок кошта замов-нишв, iншi позабюджетнi джерела). Бiльш ефекти-вному контролю за виконанням бюджетних про-грам в умовах реалiзацi! програмно-цшьового методу сприятиме удосконалення програмно! класифшацп видатк1в бюджету, зокрема, чгткого та детального вiдображення у нш цiльових програм за !х ушфжованими назвами. Наразi видатки на ту чи шшу соцiальну програму розпорошеш за голов-ними розпорядниками бюджетних коштiв, вiдтак звiтнiсть яких щодо !! виконання оприлюднюеться несвоечасно, адже ввдсутня персональна вщповвда-льнiсть за допущеш у зв'язку з цим порушення.

Удосконалення реалiзацi! державних сощаль-них програм потребуе належного процесу прове-дення !х оцiнювання. Керол Г. Вайс визначае ощ-нювання як систематичну оцiнку операцiй та/або результата програми чи полiтики у порiвняннi з комплексом явних та неявних стандарта з метою вдосконалення програми чи полпики [13]. Пд ощ-нюванням сощально! програми, як правило, розумь ють процес визначення та вимiрювання i! прямих ефектiв, результата, насладив та впливiв.

За загального подходу ефективнiсть - це сшв-вiдношення отриманого результату вiд певних за-ходiв до витрат на !х реалiзацiю. З позицп бюджетно! полiтики держави в сощальнш сферi щд ефек-тивнiстю варто розумiти соцiальний ефект ввд надання бюджетних послуг населенню. Це також передбачае ощнку ефективностi бюджетно! поль тики в соцiальнiй сферi, як сшвставлення обсягiв бюджетних витрат з результатами витрачання бюджетних кошта [14]. Ощнка оцiнки ефективностi державних програм може здшснюватися двома способами. Перший - ощнка вщхилень фактичних да-них за результатами реалiзацii програми вiд запла-нованих в координатах «план-факт», отже досягнення планових значень показнишв автоматично шдтверджуе i! ефективнiсть [14].. Другий - оцiнка показникiв що характеризують рiвень розвитку со-цiально! сфери/галузi у динамiцi, та формування на основi такого аналiзу висновк1в щодо ефективносп програми. Слiд зазначити, що ефект ввд впливу рiз-них факторiв на тi чи iншi показники соцiально! сфери, поява яких не пов'язана з реалiзацiею державних цшьових програм (розробка б№ш ефекти-вно! вакцини для лшування захворювання, поява нового штампу вiрусу), мае бути виключений iз ро-зрахунку l! ефективностi [15].

Iснуючi на сьогоднi оцiночнi заходи викорис-товують перший iз розглянутих вище пвдхвд. Вiн

фактично порушуе основний принцип програмно-цiльового бюджетування, адже основним об'ектом аналiзу виступають бюджетш витрати у межах реа-лiзацii програми, а не результати реалiзацii державних цiльових програм. На такий пiдхiд орiентова-ний також базовий нормативно-правовий акт «Ме-тодичш рекомендацi! щодо проведения оцiнки економiчноi i соцiально! ефективностi виконання державних цшьових програм» [24; 25]. Важливо ощнювати як результати, так i власне як1сть розро-блення само! програми, а саме: !! ввдповвдшсть стандартам, логiку та узгоджешсть окремих елементiв, як1сть iнформацiйного та методолопчного забезпечення, використаного при розробщ соцiальних про-грам.

Зважаючи на величезну кiлькiсть недолiкiв у функцюнуванш державних цiльових програм в Ук-ра!нi та !х гостре недофшансування необхiдне також розширення джерел фiнансування соцiальних програм, зниження навантаження на державний та мiсцевi бюджети. важливо вивчати позитивний до-свщ кра!н свiту у реалiзацi! сощальних програм, проектiв та вирiшеннi сощальних проблем. У цьому аспектi заслуговують на увагу облiгацi! соцiального впливу (ОСВ), що здатш забезпечити додатковi джерела приватного фiнансування заходiв сощаль-но! полiтики та погасити !х за допомогою контрак-тiв, заснованих на результатах, що стимулюють ефектившсть [5]. ОСВ - це договiрнi угоди мiж урядом, швесторами та постачальниками послуг, якi часто тдтримуються посередником, пов'язанi з до-сягненням вимiрюваних соцiальних результатiв [2; 4]. Поеднуючи порядок денний рiзних секторiв, ОСВ створюють ряд потенцшно взаемодоповнюю-чих цiлей [1], яш можуть призвести до соцiальних та полиичних iнновацiй [6]. Однак ОСВ також можуть призвести до конкуруючих цшей [7].

ОСВ е одним iз сучасних iнновацiйних фшан-сових iнструментiв фiнансування соцiальних програм (наприклад, програм допомоги бездомним людям, реабштацп ув'язнених тощо) шляхом ство-рення синергiзму мiж державними структурами, урядами, соцiальними оргашзац1ями та фiнансо-вими установами. Враховуючи участь багатьох стейкхолдерiв, ОСВ розглядаеться як iнновацiйне «партнерство м1ж защкавленими сторонами» для забезпечення сталого розвитку i може бути визна-чене як державно-приватний, спiльний та заснова-ний на результатах контракт, що включае лопку фi-нансового впливу [15].

Облiгацi! соцiального впливу (Social Impact Bond - SIB), як правило випускаються для вирь шення системних проблем соцiального характеру (бщносп, надання послуг для найбiльш вразливих i маргiнальних груп). За своею сутшстю, облiгацi! соцiального впливу виступають в ролi державно-приватного партнерства, яке фшансуе ефективнi соцiальнi послуги за допомогою контракту, засно-ваного на певних характеристиках. Облiгацi! соща-льного впливу дозволяють федеральним, держав-ним та мiсцевим органам влади вступати в партнер-ськi ввдносини з постачальниками

високопродуктивних послуг за допомогою приват-них швестицш для розвитку, координаци або роз-ширення ефективних програм [28]. Якщо пiсля ви-мiрювання i оцiнки, програма дозволяе досягти за-здалегщь визначених результата i показник1в ефективностi, то в результата платник погашае по-чатковi швестици. Однак, якщо програма не дося-гне сво!х очiкуваних результата, платник не спла-чуе за невиконаш показник1в i результатiв [10].

Облиаци соцiального впливу (SIB) спрямоваш на полiпшення соцiальних результатiв послуг, яш фiнансуються державою шляхом умовного досяг-нення результатiв. Увага зосереджуеться не на «входЬ> (наприклад, шльшсть лiкарiв) або «виходЬ> (наприклад, кшьшсть операцiй). SIB заснованi на досягненш соцiальних «результата» (наприклад, полiпшення здоров'я)., як1 заздалегщь визначенi i вимiрнi [9].

Облиаци соцiального впливу набули широкого розповсюдження у багатьох крашах, серед яких, Велика Бриташя, США, Австралiя, Шмеч-чина, Нщерланди, Бельгiя, Канада, Португалiя, 1н-дiя, Швейцарiя, Австрiя, 1зрашь, Фiнляндiя, Шве-цiя. Використання облiгацiй соцiального впливу у багатьох крашах свiту дозволило виршити ряд проблем у сощальнш сферi, зокрема: пiдтримка мо-лодi, освiти, охорони здоров'я та сощальна тдтри-мка, зниження безробггтя, забезпечення житлом, соцiальне пщприемництво, фшансова шдтримка, мiжнародний розвиток. Для Украши запрова-дження облiгацiй соцiального впливу надало б мо-жливiсть не тшьки збiльшити ефективнiсть програм, а й полшшити 1х яшсть, отримати к1льк1сний i як1сний результат, швелювати ризики фшансу-вання програм, впровадити ефективний механiзм ринкового шновацшного фiнансування [28].

Висновок. Отже, процес фшансування соща-льних програм в Укра1ш е недосконалим та все ще мае низку недолЫв, яш певним чином перешко-джають розвитку людського капiталу, пщвищенню якостi життя населения та зумовлюють необхщ-нють перерозподiлу фiнансових у межах програм та мiж розпорядниками бюджетних кошта.

Важливим аспектом е удосконалення методики ощнки програм, реального дотримання прин-ципiв програмно-цiльового бюджетування, а також виявлення найбiльш дiевих, ефективних державних цшьових програм i бюджетних програм, що у до-статнш мiрi вiдповiдають функцiям, основним за-вданням розпорядника бюджетних коштiв, розро-бка та затвердження обгрунтованих паспорта цих програм, проведення оцiнки ефективносп 1х виконання, складання звтв, 1х своечасне оприлюднення та посилення державного фшансового контролю та аудиту за управлшням бюджетними коштами i гро-мадського контролю за досягненням запланованих показникiв.

Запровадження облiгацiй сощального впливу в Украlнi надало б можливють розширити джерела фiнансуваиия сощальних програм, оптимiзацil використання обмежених бюджетних кошта, збшь-шити фшансову ефективнiсть програм, полiпшити

ix яшсть, сприяти п1дконтрольност1 виконання со-щальних програм громадськ1стю.

Лiтература

1. Arena M., Bengo I., Calderini M., Chiodo V. (2016). Social impact bonds: Blockbuster or flash in a pan? International Journal of Public Administration, 39(12), 927-939. doi: 10.1080/01900692.2015.1057852

2. Bengo I., Calderini M. (2016). New development: Are social impact bonds (SIBs) viable in Italy? A new roadmap. Public Money & Management, 36(4), 303-306. doi: 10.1080/09540962.2016.1162999.

3. Chugunov I., Kachula S. State financial policy as a component of socialeconomic development of society. The potential of modern science. volume 2. Sci-emcee Publishing. London, United Kingdom. 2019. pp. 29-44.

4. Dey C., Gibbon J. (2018). New development: Private finance over public good? Questioning the value of impact bonds. Public Money & Management, 38(5), 375-378. doi: 10.1080/09540962.2018.1477676.

5. Edmiston D., Nicholls A. (2018). Social Impact Bonds: The role of private capital in outcome-based commissioning. Journal of Social Policy, 47(1), 57-76. doi: 10.1017/S0047279417000125.

6. Liebman J., Sellman A. (2013). Social impact bonds. A guide for State and local governments. Harvard Kennedy School & Social Impact Bond Technical Assistance Lab.

7. Schinckus C. Financial innovation as a potential force for a positive social change: The challenging future of social impact bonds. Res. Int. Bus. Financ. 2017, 39, 727-736.

8. Skelcher C., Smith S. R. (2017). New development: Performance promises and pitfalls in hybrid organizations-five challenges for managers and researchers. Public Money & Management, 37(6), 425-430. doi: 10.1080/09540962.2017.1344023

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

9. Social impact bonds. Guidance. 16 May 2013. URL: https://www.gov.uk/guidance/social-impact-bonds.

10. Social Impact Bonds: The Early Years. Social Finance. July 2016. URL: http://www.social-finance.org.uk/wp-content/uploads/2016/ 07/SIBs-Early-Years_Social-Finance_2016_Final3.pdf.

11. Алексеенко Л. М., Шулюк Б. С. Сощальш програми: прагматика формування та проблеми фшансування. Фшанси Украши. 2015. № 4. С. 96105. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2015_4_8.

12. Бюджетний кодекс Украши № 2456-IV (2456-17) вщ 08.07.2010 № 50-51 ст. 572 документ 2456-17. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.

13. Вайс К. Ощнювання: Методи дослщження програм та политики / Керол Г. Вайс; [пер. з англ. Р. Ткачука та М. Корчинського; наук. ред. пер. О. Кшевич]. К. : Основи, 2000. 671 с.

14. Галайко Н. В. Методичш тдходи до ощнки ефективносп державних цшьових сощальних програм. Вюник Львiвського ушверситету. Сергя еко-номка. 2010. Вип. 43. С.149 - 154.

15. Журавка Ф. О., Овчарова Н. В. Оцшка ефективносп реалiзацii державних цшьових про-грам у соцiальнiй сферi. Бiзнес 1нформ. 2014. № 6. С. 202-206. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2014_6_35.

16. Закон Укра!ни «Про затвердження Загаль-нодержавноi цiльовоi' соцiальноi програми протидп ВIЛ-iнфекцii/СНIДу на 2014-2018 р.» // Ввдомосп Верховноi Ради Укра!ни (ВВР). 2014. №48. Ст. 2055. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1708-18#n65 (дата звернення: 01.09.2019).

17. 1нформащя про стан виконання у попе-реднiх роках не виконаних або частково виконаних та у 2017 рощ завдань i заходiв Державно!' цшьово!' програми „Нащональний план дш з реалiзацii Кон-венцп про права шваладш" на перiод до 2020 року", затверджених постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 01.08.2012 № 706. URL: https://www.msp.gov.ua/timeline/Realizaciya-norm-Konvencii-pro-prava-osib-z-invalidnistyu.html.

18. Лисяк Л. В., Красшьшкова Ю. О. Бюджетна полiтика у сферi охорони здоров'я як шдгрунтя ста-лого людського розвитку. Вiсник Донбасько! державно!' машинобудiвно!' академп. 2016. № 3. С. 113119. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vddma_2016_3_23

19. Малшовська О. Я., Демкович О. В. Сощальш програми та проекти як шструменти здiйснення державно!' соцiально!' полiтики в умовах програмно-цшьового методу органiзацi!' бюджету. Економша та держава. 2016. № 3. С. 61-64. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2016_3_15

20. Макарова О. В. Державш сощальш програми: теоретичш аспекти, методика розробки та ощнки :монографiя. К. : Лiра-К, 2004. 328 с

21. Наказ Мшекономши ввд 21.01.2020 № 28 «Про внесення змiн до наказу Мiнiстерства еко-номiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни вiд 23.01.2014 № 63». URL: https://me.gov.ua/Docu-ments/List?lang=uk-UA&tag=DerzhavniTsilovi Program.

22. Офщшний сайт Мiнiстерства освiти i науки Укра!ни. URL: http:// https://mon.gov.ua/ua.

23. Офщшний сайт Рахунково! палати Укра!ни. Звiт про результати аудиту ефективносп виконання заходiв з протидп захворюванню на ту-беркульоз. 2020. URL: http://rp.gov.ua/Plan/2020/?id=794.

24. Про затвердження Методичних рекомен-дацiй щодо проведення оцiнки економiчно!' i сощально!' ефективностi виконання державних цiльових програм: наказ Мiнiстерство економiки Укра!ни, 24.06.2010, № 742 - URL: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ME100608 .html.

25. Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цшьових програм: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни № 106 ввд 31.01.2007 р. - URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/106-2007-%D0%BF.

26. Стан виконання державних цшьових програм у 2015-2018 рр. - URL: http://www.me.gov.ua/Documents/Listlang.ukUA&ta gDerzhavniProgrami.

27. Стан виконання державних цшьових програм у 2018 р. Мшютерство економiчного розвитку i торгiвлi Укра!ни. 03.05.2020. URL: https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=DerzhavniTsiloviProgrami.

28. Зюзiн В.О. Теоретичнi засади фшансового забезпечення реалiзацi!' соцiальних програм в Укра!ш та свiтi. Економiчний вiсник унiверситету. 2015. Вип.33/1. С.328-335.

THE CONCEPT OF DIGITAL MINDSET IN THE CONTEXT OF ENTREPRENEURSHIP

Aliabina E.

Novosibirsk State University, Associate Professor

Novosibirsk

ABSTRACT

Digitalization changes the context in which organizations operate creating both opportunities and threats for entrepreneurial firms. The developed concept of "digital mindset" embraces the areas where businesses are particularly exposed to the influence of digital technologies. Digital know-how relates to digital technologies and digital competences managed by means of special organizational mechanisms. Digital culture refers to the attitude that employees demonstrate regarding the practices of digital technologies usage as well as their involvement in the digital transformation process. Knowledge of value that digital technologies are able to deliver for improving customer experience and business process effectiveness is crucial for companies' competitiveness. Having applied "digital mindset" model for the case analysis of Bank, Telecom and Retail, it was found that the most important issue was not the diagnosis of current state of distinct areas, but rather congruence among three areas of "digital mindset" and internal consistency among the elements inside the areas.

Keywords: digitalization; digital technologies; digital mindset; digital know-how; digital culture.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.