CC BY
9
УДК: 616.311/32+616.2-022.6:615.33-053.2
Л.А. Волянська, СТАН Б1ОТОПУ РОТОГЛОТКИ У Д1ТЕЙ З
Л.Б. Романюк, ЧАСТИМИ РЕСП1РАТОРНИМИ ХВОРОБАМИ
Кр. Кшштай та АНТИБ1ОТИКОЧУТЛИВ1СТЬ
ВИЯВЛЕНИХ М1КРООРГАН1ЗМ1В
Тернопшьський державний медичний утверситет iM. 1.Я. Горбачевського
Ключовi слова: мкробний пейзаж ротоглотки,
антибютикорезистентнкть Key words: microbic picture of oral pharynx, antibiotics resistance
Резюме. В статье приводятся результаты исследований микробного пейзажа ротоглотки часто болеющих респираторными заболеваниями детей; проведена оценка антибиотикорезистентности выделенных возбудителей.
Summary. In the article results of investigation of microbic picture of oral pharynx of children who frequently fall ill with respiratory diseases are submitted; an assessment of antibiotic resistance of the agents isolated was carried out.
Статистика свщчить, що кожна дитина 4-5 разiв на рш хворie на ресшраторш захворювання. В розвинутих кра!нах Заходу давно вважають, що дитина може хвор^и 10-12 разiв на рш, i це не е шдставою до встановлення 1Д. Проте це та категорiя дтей, яка часто мае ряд супутньо! хрошчно! патологи, насамперед, ЛОР-оргашв, дихально! та травно! систем. Саме тому це група ризику тяжкого перебиу захворювань iз виник-ненням бактерiальних ускладнень. Для запоб> гання останнiм таким дггям практично завжди, навiть при банальних респiраторних епiзодах, призначаються антибiотики.
Мшрофлора ротоглотки е постiйним потен-цшним джерелом ендогенного iнфiкування та показником реактивност органiзму. Змiни И складу - це свщчення порушення балансу мiж макроорганiзмом в цiлому та його мшрофлорою. Оскiльки у дтей, котрi часто та тривало хво-рiють, здебiльшого виникають ГРЗ, фаринпти, ринiти, отити, трахе!ти, етiологiчними чинника-ми яких е iнфекцiйнi агенти, то лопчним буде припустити, що збудники цих хвороб локаль зуються саме в цьому бiотопi дитячого орга-нiзму.
Метою нашого дослщження було щенти-фiкувати потенцiйно патогенних представниюв мiкрофлори ротоглотки та визначити !х чут-ливiсть до антибютиюв у дiтей, що часто хво-рiють, з метою ошташзаци етютропного лшу-вання та аналiзу можливостей розвитку антиб> отикорезистентностi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Для досягнення поставлено! мети було об-стежено 108 дтей рiзного вiку, в анамнезi яких вiдмiчались частi респiраторнi ешзоди. Нами оп-рацьовано амбулаторнi карти дтей, проанал> зовано частоту виникнення респiраторних епiзо-
дiв, наявшсть соматичних захворювань. У дiтей молодшого вiку брали до уваги перебк- прена-тального та раннього неонатального перiоду.
Забiр матерiалу проведено стерильним тампоном iз ротоглотки та носа з наступним його дослщженням бактерюлопчним методом шляхом пошву на живильнi середовища з видшенням чисто! культури патогенних та умовно патогенних мiкроорганiзмiв. Визначення чутливосп видiлено! чисто! культури до антибютиюв проводилось диско-дифузiйним методом.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
У структурi обстежуваних дiвчатка i хлопчики вiдмiчались майже у рiвних кшькостях - 56 (51,85 %) та 52 (48,15 %) вщповщно. За вшом серед обстежених вагомо переважали дошкшь-нята та молодшi школярi (4-7 рокiв) - 72 (66,66 %). Дггей молодшого вiку (1-3 роки) i школярiв середнього та старшого вшу (8-14 ро-юв) було порiвну (по 18 - 16,67 %).
У 56 (51,85 %) дггей в^^чалась фонова со-матична патологiя, серед яко! левову частку становили захворювання гепатобшарно! зони -37 (34,26 %), а саме - дискiнезiя жовчевивщних шляхiв, хронiчний холецистохолангiт; у 9 (8,33 %) - вiдмiчались алергiчнi прояви: ришт та дерматит; 19 (17,59 %) страждали на патолопю нирок: дисметаболiчну нефропатiю, шелоне-фрит; у 5 (4,69 %) дггей ресшраторш прояви перебрали на фонi дефщитно! анемi! середнього ступени; у 9 (8,33 %) вц^чено адено!днi веге-тацi! 1-11 ступеня. В окремих обстежених дiагнос-товано поеднання двох i бiльше супутнiх соматичних захворювань. У 63 (58,33 %) дiагнос-товано ЛОР-патолопю. 28 (25,92 %) дггей дош-кiльного вшу народились вщ матерiв з обтя-женим акушерським анамнезом.
Таким чином, контингент часто та тривало
хвордачих д1теи не залежить в1д стал, а рест-раторш захворювання у половини з них розви-ваються на фош соматично! патологи, переважно печшки та нирок.
У 96 % обстежених ще до початку нашого до-слщження вже призначались антибютики для лшування шфекцш ротогорла одноразово або i кшька разiв. З цieю метою наИчастiше призначались пероральш препарати, а саме еритро-мiцин та ампiцилiн. Це зумовило насамперед нашу щкавють у визначенш антибютикочутли-востi видiлених у цих пацieнтiв штамiв мшро-органiзмiв.
У 73,9 % в перюд повного об'ективного здо-ров'я з ротоглотки видшено патогеннi та умовно патогенш мiкроорганiзми, частiше стафiло- та стрептококи, що свiдчить про формування хро-нiчного вогнища шфекци.
У переважно! бшьшосп дiтеИ видiлено коки, а саме: St. aureus - 74,0 %, Str. haemoliticus - 39,9 %, Str. pyogenes - 6,5 %, або асощаци коково! флори чи поеднання li з Е. coli - 9,3 %, C. albicans - 9,3 % та P. aeruginosa - 5,6 %. Значно рщше вцщлялись Str. viridans - 4,6 %, Str. faecalis
- 1,9 %, Str. pneumoniae - 1,9 %, Enterococcus spp.
- 3,7 % (рис.1).
Str
1,9 %
Рис.1. Мжробний пейзаж бштопу ротоглотки
Результати визначення антибютикочутливост засвщчили високу активнють стосовно стафшо-та стрептокоюв цефалоспоришв та пенщилшв, помiрну - амiноглiкозидiв та левомщетину. Практично всi дослiдженi мшрооргашзми були малочутливими чи резистентними до еритро-мiцину, що може бути зумовлено широким зас-тосуванням макроладв для лiкування захво-рювань оргашв дихання та формуванням у коюв вторинно! резистентностi до них (табл.1).
Таким чином, отримаш строкатi даш можуть свiдчити про неконтрольоване та необгрунтоване
призначення антибiотикiв при ресшраторних захворюваннях у дiтеИ та розвиток набуто! резистентностi до макролiдiв та природних пеш-цилiнiв. Результати визначення антибютикочут-ливостi можуть використовуватись як маркер, що дозволить виявляти та контролювати змiни антибiотикограми збудникiв у дтей, котрi часто i тривало хворiють, у динамiцi, ефективнiше та цшеспрямовашше призначати препарати цього ряду для санаци вогнищ хрошчно! шфекци i запобiгти виникненню гострих шфекцш бак-терiальноl етюлоги.
09/ Том XIV/1
183
Таблиця 1
Чутливкть мпкрофлори ротоглотки до антибютик1в
Антиб1отик— ^-^^ткрооргашзм Цефатаксим Еритромь iiiiii Левомь цетин Ампiцилiн Канамщин Пенщилш
St. aureus 65 % 3 % 43 % 43 % 28 % 1,3
St. epidermidis 84 % 2 % 18 % 36 % 76 % -
Str. haemoliticus 44 % - 26 % 69 % 29 % -
Str. viridans 5 % - 12 % 76 % 35 % -
Str. pyogenes 45 % 5 % 18 % 52 % 15 % -
Висока антибiотикорезистентнiсть мшроорга-нiзмiв схиляе нас до обмеженого використання антибютиюв у дтей та обгрунтовуе застосування мукозальних вакцин, якi переорiентовують гмун-ну вiдповiдь у бiк гуморального типу i полш-шують стан неспецифiчно! та сшцифгчно! ланок мюцевого iмунiтету. На користь останнього свщ-чать численнi повiдомлення багатьох дослщ-жень: Л.С.Овчаренко та спiвавтори при дослщ-женнi iмунного статусу дтей, що часто i тривало хвордать, вiдмiтили порушення, якi вказують на якюну неспроможнiсть гмунно! реактивностi в умовах агресивного антигенного оточення. Отже, в програмi iмунокорекцi! наИоптимальнiшим е використання мукозальних вакцин, яю пере-орiентовують iмунну вiдповiдь у бш гуморального типу i полшшують стан неспецифiчно! та сшцифгчно!' ланок мюцевого iмунiтету [2]. За результатами спостереження 30 дггеИ iз групи ЧТХ запорiзькими дослiдниками встановлено позитивниИ терапевтичниИ ефект препарату IRS-19 у вшх обстежених. Пiд Иого впливом частота рестраторно! патологи знизилась у 2 рази по-рiвняно з минулим роком [1]. Проте дослщження харкiвських спецiалiстiв, якi вивчили у 67 дтеИ з групи ЧТХ мукозальниИ iмунiтет ВДШ (у слиш) та визначили рiзнi типи загально! неспецифiчно! адаптацшно! реакци: стрес, тренування, спокш-но! та тдвищено! активаци, переактиваци, показали, що рiзнi варiанти порушень гмунно! регу-ляцп гомеостазу слизових оболонок верхшх дихальних шляхiв, гетерогеннiсть клiнiчного та мшробюлопчного стану, вимагають обгрун-тованого шдходу до застосування етютропно! терапи та iмунореабiлiтацi! [6]. А отже, тдхщ до
лiкування дтей з групи ЧТХ мае бути iнди-вiдуальним.
На користь необхщносп оптишзацп комплексно! програми iмунореабiлiтацi! дiтей з рецидивною патологiею ресшраторного тракту шляхом призначення пре- та еубютиюв свiдчать позитивнi результати дослщження Л.С.Овчаренко та спiвавт. проведет у 30 пащенпв вiком 1-3 роки з групи ЧТХ, котрi отримували пребiотик «Хшак-форте» протягом 4 тижшв [5].
Отже, пошуки альтернативи антибютико-терапi! при лiкуваннi дтей з ЧТХ продов-жуються.
ВИСНОВКИ
1. Розвиток частих ресшраторних захворю-вань у дп"ей суттево не залежить вiд вiку та статi, але у половини з них вiдмiчаеться хрошчна соматична патологiя, що може спричиняти зни-ження реактивностi.
2. У 73,9 % в перюд повного об'ективного здоров'я з ротоглотки видшено патогеннi та умовно патогенш мiкроорганiзми, частiше ста-фiло- та стрептококи, що свщчить про формуван-ня хронiчного вогнища iнфекцi!, що, очевидно, найперше спричиняе виникнення рестраторно! патологи.
3. Видшеш штами чутливi до цефалоспоринiв та малочутливi чи резистентш до макролiдiв.
4. Д^и, котрi часто i тривало хвордать, потребують постiйного монiторингу структури бютопу ротоглотки та контролю антибюти-кограми видiлено! флори з урахуванням !! результатiв для подальшого лiкування.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Кляцька Л.1., Таран Л.В., Льовшн О.А. IRS-19 для профшактики ресшраторних захворювань у дггеИ, яш часто хворшть // Л1ки Украни.- 2004.- №9. - С.10-10.
2. Особливосп 1мунореактивност1 та 1мунореабь ттаци дггеИ, як1 часто хворшть на гостру рестра-
торну патолопю / Л.С.Овчаренко, А.О.Вертел, Т.Г.Андр1енко, 1.В.Самохш /АШки Украни.- 2004. -№9. - С.18-18.
3. Применение антибиотиков у детеИ в амбула-торноИ практике / Баранов А.А., БогомильскиИ М.Р.,
Волков И.К. и др. // Китчна 1мунолопя. Алерголопя. 1нфектолопя. - 2008.- №3 (14).- С. 71-74.
4. Современные режимы дозировки пероральных аминопенициллинов // Клинич. микробиология и антимикробная химиотерапия. - 2004. - № 6. - С. 224231.
5. Удосконалення 1мунореабштацп дггей з реци-дивуючою патолопею рестраторного тракту / Овча-
ренко Л.С., Вертел А.О., Андаенко Т.Г., Прочан Л.Б. // Перинатолопя та педiатрiя.- 2005. - № 1-2 (23), ч.2. - С.32-32.
6. Цодшова О.А. Особливостi мукозального iMy-нггету верхнiх дихальних шляхiв у часто хворшчи та ГРВ1 дiтей при рiзних типах адаптацiйних реакцiй //Перинатолопя та педiатрiя.- 2005. - № 1-2 (23), ч.2.-С.44-45.
♦
УДК 616.5-001/.002:616.993:615.33:616.345-008.8
М.1. Штльна, О.В. Покришко
АНТИБ1ОТИКОЧУТЛИВ1СТЬ ТА СТАН М1КРОФЛОРИ ТОВСТО1 КИШКИ ХВОРИХ НА АЛЕРГ1ЧНИЙ ДЕРМАТИТ I ЛЯМБЛ1ОЗ
Тернотльський державний медичний утверситет iм. 1.Я.Горбачевського
Ключовi слова: лямблюз, мжрофлора кишечнику, антибютикорезистентнкть Key words: lambliosis, intestinal microflora, antibiotic-resistance
Резюме. Представлены результаты изучения микрофлоры кишечника у больных аллергическим дерматитом и лямблиозом, проведена оценка антибиотикорезистентности кишечной флоры. Результаты исследований показали, что наличие лямблий может быть индикатором дисбактериоза кишечника.
Summary. The results of investigation of intestinal microflora in patients with allergic dermatitis and lambliosis are presented; assessment of antibiotic-resistance of intestinal microflora was carried out. Results of investigation showed that lamblia presence may be an indicator of intestinal disbacteriosis.
Одшею з актуальних проблем сучасно! дерматологи та паразитологи е розвиток алергодерматозiв на тт лямблюзно! швази, що перебпае у виглядi дисфункци кишечника або як безсимптомне паразитоносшство.
Лямблi! е суворими паразитами, вони не можуть харчуватися оформленими харчовими частками. Вегетативш форми можуть юнувати тшьки на поверхнi слизово! оболонки верхнього вiддiлу тонко! кишки, механiчно блокують слизову оболонку тонко! кишки, порушуючи пристiнкове травления, ушкоджують рухову актившсть тонко! кишки. Може спостерiгатися посилене розмноження бактерш i дрiжджових клпин, що приводить до порушення мш-робноасоцiативних зв'язкiв у кишечнику та розвитку явища дисбактерiозу [1, 2]. З огляду на часте виникнення вторинно! бактерiально! iнфекцi!, у схемi лiкувания хворих на алер-годерматози iз супутнiм лямбiозом необхiдно визначати наявшсть дисбактерiозу й враховувати чутливють мiкрофлори кишечника до анти-бютиюв.
Метою роботи було вивчення стану мш-рофлори товстого кишечниика й дуоденального вмiсту у хворих на алерпчний дерматоз, який
супроводжувався лямблюзною iнвазiею, та визначення антибiотикочутливостi представниюв цих мiкробiоценозiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
З метою вивчення стану мiкробiоценозiв товстого кишечника обстежено 16 хворих на алергiчний дерматит iз лямблюзною iнвазiею.
Мiкрофлору кишкових випорожнень дослщжували вiдповiдно до методичних рекомендацiй "Микробиологическая диагностика дисбактериозов" [3]. Матерiал забирали iз останньо! порцi! фекалiй стерильним шпателем i помiщали в пробiрку. Вiд моменту взяття матерiалу до початку засiву проходило не бшьше 2 год. 1з матерiалу готували гомогенат у фарфоровiй ступцi з фiзiологiчним розчином iз розрахунку 10:1 (об'ем/вага), готували сершш розведення вщ 102 до 1011 та по 0,1 мл вишвали на елективш середовища: Ендо, жовтково-соляний, кров'яний, модифшоване середовище Блаурока, середовище для росту лактобактерш та у конденсацшну воду свiжоскошеного агару. Питомий вмют кожно! групи мiкроорганiзмiв виражали кшьюстю колонiеутворюючих одиниць (КУО) в 1г фекалiй з розрахунком М±т.
09/ Том XIV/1
185
