CC BY
33
®
ребёнка
КлУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 613.95:615.356:577.118
МАРУШКО Ю.В.
Нацюнальний медичний унверситет¡мен/О.О. Богомольца, м. Ки!в
BiTAMiHHO-MiHEPAAbHA ЗАБЕЗПЕЧЕНЮТЬ ДПЕЙ ЗА СУЧАСНИХ YMOB
Резюме. Уpo6omi наведет дат про стан sadesneneHocmi втамтами та мжроелементами дтей рЬзних крат та Украти. Показано, що харчування не повною мрою задовольняе потребу в втамтах та мкро-елементах, що вказуе на необхiднiсть додаткового призначення втамтно-мкроелементних комплекав. Ключовi слова: дти, втамти, мжроелементи.
Вступ
На сьогодш вггамшна забезпечешсть дитячого оргашзму у свт явно недостатня, дефщит вмюту за окремими вггамшами сягае 50—80 %. Недостат-шсть в органiзмi вггамшв, макро- й мжроелемен-тiв веде до порушення обмiну речовин, зниження фгзично! й розумово! працездатностi, швидко! стомлюваностi органiзму, негативно позначаеться на росл й розвитку дiтей, провокуе розвиток хро-шчно! патологи, алерпчних станiв. Поряд iз цим знижуеться здатнiсть гмунно! системи протистоя-ти да патогенних факторiв i несприятливому впли-ву зовнiшнього середовища (И.Я. Конь и соавт., 2002; В.1. Ципрiян, 2007; М.М.А. Rotond, 2010, R. Meyer et al., 2015; P. Di Filippo et al., 2015). Та-кий стан вимагае певних соцiально-економiчних та лiкувально-профiлактичних заходiв.
Мета роботи — узагальнити даш лiтератури та ре-зультати власних спостережень щодо ви^шно-мь нерально! забезпеченост дiтей на сучасному етапi.
Необхвдний для людини набiр вiтамiнiв може надходити тшьки за умови вживання вих груп продуктiв. Помилковою е поширена точка зору, що основним джерелом вiтамiнiв служать тiльки свгш овочi i фрукти. Ця група продуктiв, що дш-сно е практично единим джерелом вггамжв С i Р i одним iз джерел фолiевоI кислоти i р-каротину, не повнiстю забезпечуе потреби оргашзму в па-мiнi, рибофлавiнi, шациш i практично не мiстить вггамжв В12, D i Е. У той же час м'ясо та м'ясш продукти е основним джерелом вггамшу В12 i багатi вггамшами Вр В2, В6, молоко i молочнi продукти постачають вiтамiни В2 i А, злаки — вгамши Вр В2, В6, РР, рослинш жири — вiтамiн Е, тваринш жири — вiтамiн А i D. У зв'язку з цим необхщно
включати до складу харчових рацюшв bci групи продукт1в (В.Б. Сшр1чев, 2004; В.1. Ципр1ян, 2007; Н.В. Ашамова, 2009). Проте навиъ найб1льш зба-лансований i р1зномаштний рац1он буде дефщит-ний щодо вггамжв на 20—40 % (И.М. Косенко, 2010).
Основними причинами зниження вмюту вгга-мiнiв у продуктах харчування е термiчна обробка mi, висушування, заморожування, механiчна обробка, збериання в металевому посудi, пастериза-цiя, тривале зберiгання овочiв та фрукпв або виро-щування !х у теплицях та iнше. Крiм зазначеного, вмiст вiтамiнiв в овочах i фруктах дуже варiюе в рiзнi сезони року.
Окрiм недостатнього надходження вiтамiнiв до органiзму з продуктами харчування юнуе ряд шших причин, що призводять до виникнення вь тамшно! недостатностi. Всi причини узагальнеш И.Я. Конь та ствавт. (2002). Серед них:
I. Ашментарна недостатнiсть вггамШв:
1. Нерацiональне харчування, що викликае де-фiцит вггамшв у харчових рацiонах вагiтних жшок i матерiв, якi годують, що призводить до зниження запаив вггамжв в органiзмi новонароджено! ди-тини та зменшення 1х рiвня в грудному молош.
2. Нерацiональне штучне вигодовування з пе-реважним використанням кефiру, коров'ячого молока та шших неадаптованих молочних сумшей.
Адреса для листування з автором: Марушко Ю.В.
E-mail: [email protected]
© Марушко Ю.В., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
3. Несвоечасне i недостатне введення продукпв прикорму в харчування дiтей 1 року життя.
4. Низький вмют вiтамiнiв у добових рацiонах харчування д^ей дошкiльного та шкiльного в^, обумовлений нерацiональною побудовою харчо-вих ращошв i обмеженим споживанням вггамшо-вмiсних продуктiв.
5. Втрата i руйнування вiтамiнiв у процесi тех-нолопчно! переробки продуктiв харчування, !х тривалого й неправильного зберiгання та неращо-нально! кулшарно! обробки.
6. Дiя антивiтамiнних факторiв, що мютяться в продуктах.
7. Наявнiсть у продуктах вггамшв у малозасво-юванiй формь Розбалансування хiмiчного складу рацiонiв i порушення оптимальних спiввiдношень м1ж вггамшами й iншими нутрiентами та мiж окре-мими вiтамiнами.
8. Харчовi збочення i релiгiйнi заборони, що на-кладаються на споживання ряду продукпв у дея-ких народностей.
9. Анорек^, у тому числi anorexia nervosa у дь вчаток-пiдлiткiв.
II. Пригшчення росту нормально! кишковоТ Mi-крофлори, Що продукуе НИЗКу ВПаШШВ:
1. Хвороби шлунково-кишкового тракту.
2. Неращональна хiмiотерапiя.
III. Порушення асимыяцп та метaболiзму BiTaMiHiB:
1. Порушення всмоктування вгамжв у шлун-ково-кишковому трактi: захворювання шлунка; за-хворювання кишечника; ураження гепатобшарно! системи; конкурентш вiдносини з абсорбцiею ш-ших вiтамiнiв i нутрiентiв; вродженi дефекти i/або незрiлiсть транспортних i ферментних механiзмiв абсорбцп вiтамiнiв.
2. Утилiзацiя вiтамiнiв, що надходять iз !жею, кишковими паразитами й патогенною кишковою мiкрофлорою.
3. Порушення нормального метаболiзму вггамь нiв i утворення !х бiологiчно активних форм: спад-ковi дефекти; недоношенiсть; набутi захворювання, дiя iнфекцiйних агентiв.
4. Порушення утворення транспортних форм вiтамiнiв: спадковц внаслiдок незрiлостi метабо-лiчних процеав (недоношенiсть тощо); набутi.
5. Антивггамшш ефекти лiкарських речовин та шших ксенобiотикiв.
IV. Пвдвищена потреба у вггамшах:
1. Перiоди особливо штенсивного росту дiтей та пiдлiткiв.
2. Особливi клiматичнi умови.
3. 1нтенсивне фiзичне навантаження.
4. 1нтенсивне нервово-психiчне навантаження, стресовi стани.
5. 1нфекцшш захворювання та штоксикацп.
6. Дiя несприятливих екологiчних факторiв (ра-дюнуклвди, пестициди, важкi метали та ш.).
7. Захворювання внутрiшнiх органiв i залоз вну-тршньо! секрецп.
8. Пдвищена екскрецiя вiтамiнiв (захворювання нирок та ш.).
Участь вггамшв у багатьох обмiнних процесах при розвитку 1х дефiциту зумовлюе системш порушення в рiзних органах i тканинах. При цьому кль нiчнi ознаки дефiциту окремих вгамжв численнi, рiзноманiтнi i часто неспецифiчнi. Вираженi дефь цити мають певш нозологiчнi форми, наприклад, дефiцит вггамшу С — цингу та ш. Загальнi симпто-ми, типовi для недостатност рiзних вiтамiнiв, наведет в табл. 1.
До груп ризику щодо виникнення вггамшоде-фщитних станiв серед дiтей належать (А.К. бршо-ва, 2009):
— дгги раннього вiку та пiдлiтки в перюд най-бiльш iнтенсивного росту;
— дгги, яю займаються спортом (мають висою фiзичнi навантаження);
— хворi дiти (гострi iнфекцiйнi захворювання вiрусного або бактерiального генезу; патоло^ серцево-судинно'1 системи, шлунково-кишкового тракту та ш.);
— хворi дгти, якi тривалий час приймають деяю лiкарськi препарати;
— дiти з родин iз низьким соцiально-економiч-ним рiвнем.
Вiдомо, що у хворих на гельмштози визнача-еться рiзке зниження рiвнiв вiтамiнiв С, В1, В12, А, Е в сироватщ кровi (О.Л. Бекiш, 2007), що важливо з огляду на високу захворювашсть на гельмiнтози серед дитячого населення.
Вiтамiнозабезпечення дггей — актуальна проблема для Укра1ни. Серед дитячого населення Укра1ни рiзного вiку дуже поширена субнормальна забезпечешсть вiтамiнами (або прихований гшовггамшоз) — доклiнiчна стадiя дефiциту вгга-мiнiв, що характеризуеться тiльки бiохiмiчними порушеннями. Зокрема, дослiдження ренально'1 екскрецп вiтамiнiв у дiтей рiзного вжу в оргашзо-ваних колективах у зимово-весняний перюд показало (В.В. Шкуро, 2008), що рiвень екскрецп аскорбшово'1 кислоти був нижче норми на 54,3 %, тiамiну — на 27,1 % i рибофлавшу — на 65,3 %. При цьому слщ зауважити, що дефщит аскорбшово'1 кислоти i памшу спостерiгався в органiзмi всiх обстежених дггей, у той час як рибофлавшу — у 77,0 % обстежених.
За даними Л.М. Кщули, при обстеженш 246 дь тей дошкшьного вiку Львова та ЛьвiвськоI областi було виявлено, що в 95 % обстежених д^ей екскре-цiя вiтамiну С з сечею була у 2—3 рази нижчою вщ фiзiологiчного рiвня.
Данi лгтератури за останнi 10—15 рокiв вказують на актуальнiсть проблеми вiтамiнозабезпечення дитячого населення для вах кра1н свиу.
Результати популяцiйних дослiджень (И.А. Громов, 2008) свщчать про вкрай недостатне вживання i все бгльше зростаючий дефiцит вiтамiнiв (А, С, Е, групи В). Так, дефщит вггамшв групи В виявля-еться у 30—40 %, р-каротину — бгльше н1ж у 40 %,
а вггамшу С — у 70—90 % обстежених. При цьому виявлений дефщит мае поеднаний характер i спо-стерiгаeться не тiльки взимку i навеснi, а i в лгтньо-осiннiй перiод. Загальну ситуащю можна розгляда-ти як масовий цiлорiчний полiгiповiтамiноз.
За даними НД1 харчування РАМН, концен-трацiя аскорбшово! кислоти в кровi нижче норми спостерпаеться у 40 % школярiв Москви, вiтамiну Е — у 33 %, вггамшу А — у 28 %. В Оренбурзi у 95 % дггей забезпечешсть вiтамiном С iстотно нижча за норму, у тому чи^ в 10 % виявлено глибокий дефщит (И.М. Косенко, 2010).
Даш 46 дослвджень, проведених у крашах 6в-ропи, Швшчно! Америки, Швденно-Схщно! Азп,
показують, що серед населення дуже поширений низький рiвень вггамшу Б (30—80 %), у тому чис-лi серед дiтей та шдлгтегв (М. Ре1егИк, 2009). Даш щодо поширеностi недостатностi вiтамiну Б серед дггей та тдлигав деяких кра!н свiту наведенi в табл. 2.
Дефщит вггамшу А (ретинолу) е свгтовою сус-тльною проблемою системи охорони здоров'я (А. 1шёаё, 2011). При проведеннi аналiзу зв'язку мiж пероральним прийомом вггамшу А та показ-никами загально! смертностi, захворюваностi на кiр 1 дiарею та зниження зору в дггей вжом вiд 6 мюящв до 5 рокiв було виявлено таке: амнадцять випробувань, включаючи 194 483 учасники, по-
Таблиця 1. Загальн симптоми, типов1 для недостатност р1зних в1там1н1в (В.Б. Сп1р1чев, 2004)
Прояви недостатност в^ам^в В^амши
Блщють шшри С, А, РР, фолieва кислота, В12, бiотин
Сухють шкiри С, А, В6, бiотин
Себорея А, В2, В6, РР
Вугри, фурункули А, В6, РР
Сухiсть, випадiння волосся А, В6, бiотин
Нудота В1 В6
Стан шлунково-кишкового тракту: диспепсiя, дiарея, порушення моторики А, РР, фолieва кислота, В12
Зниження апетиту А, В.р В2, В6, В12
Кон'юнктивiт А, В2, В6
Схильнють до iнфекцiй С, А
Втомлюванiсть, слабкiсть С, А, Е, В!, В2, В!2
Дра^вливють С, Вр В6, В12, РР, бютин
Безсоння В6, РР
Порушення сутiнкового зору А, В2
Стоматит ^ В6
Анемiя В6, В12, фолieва кислота
Схильнiсть до крововиливiв С, Е, К
Кража Вт Стать Вщсоток недостатност вiтамiну Р з верхньою межею 25(ОН)Р у сироватц кровi 50 нМ
Ымеччина 3-17 ч 62
Ымеччина 3-17 ж 65
Данiя 12-13 ж 93
Фiнляндiя 12-13 ж 97
lрландiя 12-13 ж 89
Польща 12-13 ж 87
США 12-19 ч 24
США 12-19 ж 31
lндiя 6-18 ж 91
Китай 15 ж 89
Таблиця 2. Поширенсть недостатност в1там1ну D у дтей та п^т^в деяких кра/н св'пу
вiдомили про 24% зниження загально! смертности ciM дослiджень повiдомили про 28% зниження смертности, пов'язано! з дiареeю, зниження захво-рюваноcтi на дiарею, кiр i зниження поширеност проблеми iз зором, у тому чи^ шчно! cлiпоти i ксерофтальмИ (E. Mayo-Wilson, 2011).
У свт гостро постала проблема недоcтатноcтi в органiзмi iнших вiтамiнiв. Навiть у крашах iз ви-соким рiвнем прибуткiв населення дефiцит рiвня вгамшу С в кровi вiдзначаeтьcя приблизно в 1 з 5 чоловтв i в 1 з 9 жшок у групах обстежуваних iз низькими доходами (R.D. Ravindran, 2011).
Разом iз вггамшним гострою е проблема мжро-елементного забезпечення, яке на сьогодш явно недостатне (И.М. Косенко, 2010; Ю.В. Марушко, М.Г. Грачова, 2013).
Таким чином, проблема вiтамiнноï та мь нерально! забезпеченост дггей е дуже актуальною (В.1. Ципрiян, 2007; М. Peterlik, 2009; М.М.А. Rotond, 2010; R. Meyer et al., 2015). Визна-чення дефщиту даних речовин серед дитячого населення дозволить своечасно провести лжуваль-но-профглактичш заходи.
MaTepiaAM та методи
Нами доcлiджено забезпечешсть д^ей шкгль-ного вiку вггамшом С та окремими мжроелемен-тами на rai рiзноï соматично! патологи (Ю.В. Марушко, М.Г. Грачова, 2013).
Обстежено 144 дитини вжом вщ 6 до 18 роюв, яю знаходились на cтацiонарному л^ванш в ДКЛ № 5 м. Киева, серед них 92 хлопчики та 52 дiвчин-ки. Пашентам було проведено збiр та деталiзацiю скарг, комплексне клiнiко-iнcтрументальне об-стеження. Bci пацiенти мали рiзну патолопю, але поза загостренням, або були реконвалесцентами шсля ресшраторно! патологИ.
В обстежених оцшеш наявнicть та стутнь асте-нiчного синдрому за клжчними даними та тестом диференцшовано! самооцшки функцiонального стану (тест «Самопочуття, актившсть, настрш» — «САН») (В.А. Доскин та сшвавт., 1973). У нормi рiвень самопочуття сягае 50 та бгльше балiв; ак-тивноcтi — 55 балiв та вище; настрою — 54 бали та вище. Зниження цих показниюв оцшювали як прояв астенИ рiзного ступеня.
За пробою Руф'е дослвджеш функцiональнi можливост серцево-судинно! системи дiтей (Наказ МОЗ Украши № 518/674 вщ 20.07.2009 «Про забезпечення медико-педагогiчного контролю за фiзичним вихованням учнiв у загальноосвггшх навчальних закладах»). Рiвень функцюнально-го резерву серця визначався з урахуванням зна-чення розрахованого за формулою шдексу Руф'е вiдповiдно до п'яти градацш: менше 3 — високий рiвень, 4—6 — вище середнього, 7—9 — середнш, 10—14 — нижче середнього, бшьше 15 — низький.
У вах обстежених пашенпв визначали рiвень аскорбшово! кислоти (вiтамiну С) у cечi за допо-могою реагентних смужок для аналiзу cечi URIstik
сери U фГрми DIRUI. Пороговий рiвень вiтамiну С в сечi становив 0,5 ммоль/л.
У 30 обстежених дГтей проведений аналiз при-коренево! зони волосся на вмют 13 хГмГчних еле-менпв (Ca, I, Cu, Zn, Se, Fe, Cr, Mn, Cd, Pb, Ni, Sr, As). Вмют хГмГчних елеменлв у волосс вивчався за допомогою рентген-флюоресцентного спектрометра ElvaX. Вiдхилення iндивiдуального мжро-елементного профшю дитини фiксували, викорис-товуючи бюлопчно допустимГ рГвш токсичних та межi (верхнiй i нижнш умовш рГвш) нормального вмюту есеншальних хГмГчних елементiв у волосс дп-ей (А.В. Скальный, 2003; М.Г. Скальная, 2009).
Дослвдження були вщкритими, контрольова-ними. Статистична обробка даних проводилась ¡з використанням програмного пакету MS Excel for Windows.
Результат та ix обговорення
Серед обстежених дiтей нaйчaстiше траплялась пaтологiя шлунково-кишкового тракту: функць ональна пaтологiя жовчного мiхурa та сфiнктерa Одад — у 72 (50,0 %) дiтей, хрошчний холецистохо-лaнгiт — у 12 (8,3 %) обстежуваних, хрошчний га-стродуоденiт — у 38 (26,4 %) дiтей. Синдром веге-тосудинно! дисфункцГ! спостерiгaвся у 38 (26,4 %) обстежених дiтей, вторинна кардюмюпатГя — у 16 (11,1 %) пaцiентiв, вазомоторний рингт — у 16 (11,1 %) обстежених. Рщше у дiтей вiдзнaчaлись функцiонaльний розлад шлунка (5,6 %), виразкова хвороба шлунка (2,8 %), рефлюкс-езофaгiт (1,4 %), функцiонaльний запор (4,2 %), aртерiaльнa гшо-тензiя (8,3 %), гiперкiнетичний синдром (4,2 %), хрошчний компенсований тонзили" (5,6 %), ато-тчний дерматит та бронхiaльнa астма (1,4 %), ане-мГя (1,4 %), ожиршня (2,8 %). Серед обстежених були реконвалесценти шсля гострих захворювань дихальних шляхГв: гострого синуситу — 14 (9,7 %), гострого бронхгту — 12 (8,3 %), гостро! пневмо-нГ! — 12 (8,3 %) обстежених.
За даними анкетування «САН» (самопочуття, актившсть, настрш), вщсутшсть астешчних про-явГв вщзначалась у 43 (29,9 %) дгтей. Астенш 1-го ступеня мала 61 (42,4 %) дитина, 2-го ступеня — 25 (17,4 %) дггей, астенГя 3-го ступеня була виявлена в 15 (10,4 %) обстежених. Отже, понад двГ трети-ни обстежених дггей мали рГзш ступеш астешч-них проявГв. 1х наявшсть значно знижувала яюсть життя.
РГвень функцюнального резерву серця за даними проби Руф'е вище середнього був вщмГчений у 2 (1,4 %), середнш рГвень — у 31 (21,5 %), рГвень функцюнального резерву серця нижче середнього визначався у 65 (45,1 %), низький — у 46 (31,9 %) дГтей. Таким чином, 77 % обстежених школярГв мали знижений функцюнальний резерв серця.
Нами визначений вмют вггамшу С у сечь Рь вень вгтамшу С нижче порогового (< 0,5 ммоль/л) мали 130 (90,3 %) дггей, рГвень 0,5—1,5 ммоль/л — 8 (5,6 %), рГвень аскорбшово! кислоти в сечГ
>1,5 ммоль/л визначався у 6 (4,2 %) пащенпв. При аналiзi скарг обстежених дггей iз рiвнем вгга-мiну С в сечi нижче порогового було виявлено, що впродовж останнього мюяця до обстеження д™ скаржились на слабкiсть — 26,1 % дггей, знижен-ня працездатносп — 17,4 %, сонливiсть — 34,8 %, тдвищену втомлюванiсть — 34,8 %, сухють шю-ри — 30,4 %, схильшсть до крововиливiв у шю-ру — 30,4 % дггей. 43,5 % обстежених пащенлв iз допороговим рiвнем аскорбшово! кислоти в сечi скаржились на часту захворювашсть на ГРЗ (по-над 3 рази на рж).
Зпдно з даними мжроелементного профiлю 30 пацiентiв, у вах обстежуваних дiтей був зниже-ний рiвень залiза (Бе) та йоду (I) у волоса, у бгль-шост дiтей вiдмiчaлось зниження рiвнiв у волоссi мiкроелементiв кaльцiю (Са) та мiдi (Си). Рiвень мжроелеменлв Zn, Se, Сг, Мп у волоса бгльшосп пaцiентiв був у межах норми. Щодо токсичних мь кроелементiв, перевищення !х бiологiчно допустимого рiвня у волоссi спостерталось у 5 обстежених дiтей: шкелю (N1) — у 2 пащенпв, стронцiю (Sг) — у 2 та кадмш (Сё) — в 1 дитини.
Отже, у д^ей шкгльного вiку на фонi соматич-но! патологи у стадп поза загостренням були вияв-ленi виражеш aстенiчнi прояви, низький функщо-нальний резерв серця, гшовггамшоз аскорбшово! кислоти, полiмiкроелементоз есенцiaльних мь кроелементiв та накопичення деяких токсичних мжроелеменлв у волоса, що потребуе розробки л^вально-профглактичних зaходiв для корекцп встановлених вщхилень.
Звертае на себе увагу той факт, що бшьшють обстежених дггей мали патологш травного тракту, що вказуе на необхвдшсть бiльш ретельного обстеження ще! категорп пащенпв щодо пповгтамшо-зiв та призначення вщповвдно! корекцп.
На бaзi кафедри педiaтрii № 3 НМУ iменi О.О. Богомольця дiти отримували препарат Супер-вiт (ПАТ «Ки1вський вгамшний завод»). Препарат показав високу ефектившсть та безпеку застосу-вання у дггей. Супервгт мiстить у своему склaдi 11 вiтaмiнiв (А, В1, В2, В5, В6, В9, В12, С, Б, Е, РР) та 7 мiнерaлiв (зaлiзо, цинк, мщь, марганець, хром, селен, йод), що найбшьш необхiднi зростаючому дитячому оргашзму. В однiй тaблетцi мiститься добова доза вищевказаних речовин. Призначаеть-ся дгтям вiд 4 рокiв. Тривалють курсу — 1 мiсяць. При застосуванш препарату Супервiт побiчних дш у спостережуваних пaцiентiв не було.
У цглому проблема вггамшно-мжроелемент-но! зaбезпеченостi е актуальною для педiaтричноi спiльноти, вимагае постiйного монiторингу та сво-ечасно! корекцп виявлених порушень. Важливим у цьому е aнaлiз харчування дiтей iз подальшими рекомендащями. Необхiдне ретельне обстеження пащенлв, перш за все з патолопею травного тракту. 6 чiткa необхвдшсть застосування вгтамш-но-мiкроелементних препaрaтiв. Лгтературш дaнi та власний досвiд указують на те, що необхiдно
проводити 2—3 курси лжування комбiнованими препаратами вггамжв та мiкроелементiв протягом року. Заслуговуе на увагу препарат Супервгг, що може бути рекомендованим для широкого вико-ристання в клжчнш практицi.
Список лгератури
1. Анисимова Н.В. Эффективность использования вита-минно-минеральных комплексов в рационе питания детей и подростков / Н.В. Анисимова, И.Н. Сахарова // Известия ПГПУ им.. В.Г. Белинского. — 2009. — № 14. — С. 80-87.
2. Вржесинская О.А. Обеспеченность витаминами и железом московских школьников/ О.А. Вржесинская, В.М. Коденцо-ва, А.В. Трофименко//Вопросы детской диетологии. — 2004. — Т. 2, № 5. — С. 22-27.
3. Гтена харчування з основами нутрицюлоги / За ред.
B.1. Ципрына. — К.:Медицина, 2007. — 528с.
4. Громов И.А. Современные витаминно-минеральные комплексы и их влияние на состояние иммунного ответа у детей / И.А. Громов, Р.М. Торшхоева [и др.]//Педиатрическая фармакология. — 2008. — Т. 8, № 1. — С. 68-73.
5. Ершова А.К. Роль витаминной недостаточности у детей и методы ее коррекции/А.К. Ершова//Перинатология и педиатрия. — 2009. — № 1. — С. 92-94.
6. Захарова И.Н. Дефицит витаминов и микроэлементов у детей и их коррекция / И.Н. Захарова, Е.В. Скоробогатова, Е.Г. Обыночная, Н.А. Коровина // Педиатрия. — 2007. — Т. 86, № 3. — С. 112-118.
7. Шцула Л.М. Гтетчна та токсикологiчна оцнка харчування дтей дошкыьного вжу в оргатзованих колективах: Авто-реф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.02.01 «Педiатрiя»/Л.М. Ki-цула. — Львiв, 2001. — 20 с.
8. Конь И.Я. Дефицит витаминов у детей: основные причины, формы и пути профилактики у детей раннего и дошкольного возраста/И.Я. Конь, М.А. Тоболева, С.А. Димитриева//Вопросы современной педиатрии. — 2002. — № 2. — С. 62-67.
9. Косенко И.М. Витаминно-минеральная коррекция у детей: доводы «за» и «против» /И.М. Косенко// Современная педиатрия. — 2010. — 5(33). — С. 39-43.
10. Марушко Ю.В., Грачова М.Г. Забезпечення окремими мжроелементами та втамнами дтей шкыьного вгку з рiзною соматичною патологiею // Мат-ли Мiжнародноi конференци «1нтегративна медицина», Кшв, 18 травня 2013р. — С. 88-91.
11. Наказ МОЗ Украни № 272 вiд 18.11.1999 «Про затвер-дження норм фiзiологiчних потреб населення Украни в основних харчовихречовинах та енерги».
12. Скальная М.Г. Гигиеническая оценка влияния минеральных компонентов рациона питания и среды обитания на здоровье населения мегаполиса: Автореф. дис... д-ра мед. наук. — М., 2009. — 36 с.
13. Скальный А.В. Референтные значения концентраций химических элементов в волосах, полученных методом ИСП-АЭС (АНО центр биотической медицины) //Микроэлементы в медицине. — 2003. — Вып. 4(1). — С. 55-56.
14. Спиричев В.Б. Витамины, витаминоподобные и минеральные вещества. Справочник/В.Б. Спиричев. — М.:МЦФЭР, 2004. — 230 с.
15. Спиричев В.Б. Опыт изучения обеспеченности витаминами, кальцием, железом и селеном детского и взрослого населения г. Славутича и коррекции выявленных дефицитов (к 20-летию аварии на Чернобыльской АЭС) / В.Б. Спиричев,
C.В. Комисаренко, Г.В. Донченко [и др.] // Вопросы питания. — 2006. — Т. 75, № 1. — С. 19-29.
16. Шкуро В.В. Гтетчт тдходи до виршення проблеми тд-вищення втамнно1 забезпеченостi оргатзму дтей в оргатзованих колективах/В.В. Шкуро, 6.В. Гончарук// Проблеми харчування. — 2008. — № 1-2. — С. 40-44.
17. Di Filippo P. Vitamin D Supplementation Modulates the Immune System and Improves Atopic Dermatitis in Children / Di Filippo P., Scaparrotta A., Rapino D. et al. // Int. Arch. Allergy Immunol. — 2015 Mar 13. — 166(2). — 91-96.
18. Imdad A. Impact of vitamin A supplementation on infant and childhood mortality / Aamer Imdad, Mohammad Yawar Yakoob [and others]//BMC. Public Health. - 2011. - 11(Suppl. 3). - S20.
19. Mayo-Wilson E. Vitamin A supplements for preventing mortality, illness, and blindness in children aged under 5: systematic review and meta-analysis / Evan Mayo-Wilson, Aamer Imdad [and others]//BMJ. - 2011. - 343.
20. Meyer R. A practical approach to vitamin and mineral supplementation in food allergic children / Meyer R., De Koker C, Dzi-ubak R. et al. // Clin. Transl. Allergy. - 2015. - Mar 10, 5. - 11.
21. Peterlik M. Vitamin D and Calcium Insufficiency-Related Chronic Diseases: an Emerging World-Wide Public Health Problem /
Meinrad Peterlik, Steven Boonen et al. // Int. J. Environ Res. Public Health. — 2009. — 6(10). — 2585-2607.
22. Ravindran R.D. Prevalence and Risk Factors for Vitamin C Deficiency in North and South India: A Two Centre Population Based Study in People Aged 60 Years and Over / Ravilla D. Ravindran, Praveen Vashist [and others]//PLoS One. — 2011. — V. 6(12).
23. Rotond M.A. Vitamin A supplementation and neonatal mortality in the developing world: a meta-regression of cluster-randomized trials / Michael Anthony Rotond, Nooshin Khobzi // Bull. World Health Organ. — 2010September 1. — 88(9). — P. 697-702.
OTpuMaHO 05.01.15 ■
Марушко Ю.В.
Национальный медицинский университет имени A.A. Богомольца, г. Киев
ВИТАМИННО-МИНЕРАЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДЕТЕЙ В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ
Резюме. В работе представлены данные о состоянии обеспеченности витаминами и микроэлементами детей разных стран и Украины. Показано, что питание не в полной мере удовлетворяет потребность в витаминах, что указывает на необходимость дополнительного назначения витаминно-микроэлементных комплексов.
Ключевые слова: дети, витамины, микроэлементы.
Marushko Yu.V.
National Medical University named after O.O. Bohomolets, Kyiv, Ukraine
VITAMIN AND MINERAL SUPPLEMENTATION OF CHILDREN UNDER CURRENT CONDITIONS
Summary. This paper presents data about the state of vitamin and trace-element supplementation of children from different countries and Ukraine. It was shown that nutrition does not fully satisfy the need for vitamins and trace elements that indicates the need for additional prescription of vitamin mineral complexes.
Key words: children, vitamins, microelements.
