CC BY
17
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
УДК 504.03 Acnip. Н.М. МарценюК - Хмельницький державний ун-т
СТАЛЕ С1ЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО: ТЕОРЕТИЧН1 I ПРАКТИЧН1 П1ДХОДИ
Проаналiзовано концептуальне бачення сталого сiльського господарства з теоретично!' i практично!' точок зору, беручи до уваги можливосп ïï реадiзацiï в умовах перехщно'' економiки.
Ключов1 слова: сталий розвиток, аграрна полiтика, органiчне сшьське господарство.
Doctorate N.M. Marcenyuk - Khmelnytsky State University Sustainable agriculture: theoretical and practical approaches
In this paper sustainable agriculture concept have been analyzed from theoretical and practical point of view taking into account the possibilities of its implementation in transitional economic conditions.
Keywords: sustainable development, agricultural policy, organic agriculture.
Сшьське господарство у сучасному постшдустр1альному суспшьст знаходиться шд впливом значних технолопчних, еколопчних i економ1чних змш. У бшьшосп кра'н свггу пол1тика щодо розвитку сшьських територш впродовж друго'' половини ХХ-го ст. полягала в ор1ентац1'' на штенсифжацда застосування х1м1чних засоб1в захисту рослин, мшеральних добрив з метою нарощування темшв виробництва. Це призвело до р1зкого зросту використан-ня пестицид1в, мшдобрив, важко'' техшки, створення потужних тваринниць-ких комплекЫв 1з ушма характерними негативними наслщками для довкшля. Для тако'' пол1тики характерне ^норування сощальних штереЫв безпосеред-шх виробниюв сшьськогосподарсько'' продукци, як у багатьох кра'нах не от-римують надежно'' винагороди вщ суспшьства за свою працю.
Вплив сшьськогосподарсько'' д1яльност1 на довкшля залежить вщ структури виробництва, метод1в обробггку земель, технологи, техшки i об-ладнання. В свою чергу, вибiр методiв обробггку i сама структура виробництва визначаються впливом системи факторiв (рис. 1).
У. Джексон видшяе двi концепцiï сучасно'' сiльськогосподарськоï дь яльност - виробничу (продуктивну) i стшку. Перша, на його думку, втшюе прагнення досягти високих показникiв сшьськогосподарського виробництва без урахування потреб майбутнього. Проте прибiчник продуктивного сшьсь-кого господарства мае бути защкавленим у деякш стiйкостi, навiть коли його плани не сягають дадi шж на рiк. Прибiчник стiйкого сшьського господарства у свою чергу також мае бути защкавленим у виробнищш [1].
Синтезом цих двох концепцш може слугувати концепщя збалансова-ного (сталого) сiльського господарства. Вщповщно до цiеï концепцiï сшьсь-когосподарська структура мае виробляти достатню кшьюсть високоякiсного продовольства, зберiгати сво'' ресурси, бути безпечною для довкiлля i давати прибутки. Стале сiльське господарство повинно опиратись на вихщш при-роднi ресурси i власнi вщновлюваш джерела [2].
1 Наук. кер1вник: доц. В.М. Шацька, канд. екон. наук - заввдувач кафедри фшансово'' та баншвсько'' справи Хмельницького нацюнального ушверситету
Науковий вкмик, 2004, вип. 14.4
Концепщя сталого сiльського господарства базуеться на системному тдход^ який прагне розвивати переваги багаторiчного невиснажливого ве-дення господарства, включаючи вигоди, отримуванi вщ природних взаемо-зв,язкiв, забезпечуючи родючють земель i утримуючи втрати вщ шкiдникiв i хвороб на допустимому рiвнi. Метою такого ведення господарства е адекват-нi продуктивнiсть i прибутковiсть, збереження ресурсiв, охорона довкiлля, постачання безпечних для здоров'я продукпв харчування [3].
Сталiсть сiльського господарства - це результат, який досягаеться шляхом взаемодп мiж ресурсами, технолопями i менеджментом, в рамках яко! ресурс використовуеться в певному соцiально-економiчному контекстi. Рiст рослин е бюлопчним процесом, який проявляеться у фiзичних змiнах, але сiльське господарство е ще й економiчною дiяльнiстю, яка служить сощ-альним цiлям.
Три вимiри (екологiчний, економiчний i сощальний) можуть бути про-аналiзованi дуже рiзними, взаемопов'язаними шляхами.
Екологiчмий вишр може знайти вiдображення у якостi результативного продукту, який залежить вiд фiзичноl якостi ресурсу на входi в систему i процеЫв бiологiчного росту. Деградацiя ресурсiв зумовлюе погiршення якос-тi продукту за певний час, зумовлене ерозiею, вимоканням, порушенням грунтово! структури i схожих фiзичних та бiологiчних явищ. На рiзних рiв-нях, змiни кшмату чи поява нових пошкоджень рослин та шшдниюв можуть мати схожий ефект.
Економiчний вимпр може знайти вщображення у вартостi продукту. Навт якщо кiлькiсть продукту, який продукуе система е сталим упродовж тривалого часу, економiчне довкiлля може викликати збо! у системi цiн на товар, зростання затрат чи шших економiчних змiн.
1. Лiсове та садово-паркове господарство
39
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
Соцiальний BHiviip може знайти вiдображення у здатностi систем до адекватно! пiдтримки сшьських громад. Сiльськогосподарськi системи за-лежш вiд людських громад та шституцш. Коли стан цих громад попр-шуеться, то i виробництво сшьськогосподарсько! продукци падае. Неефек-тивна аграрна полггика, виснажливе використання землi, вшни, соцiальнi кризи i змiненi умови пращ - це тшьки декшька соцiальних факторiв, що мо-жуть зумовити несталють сiльськогосподарських систем. Еколопчна (бюфь зична) сталiсть сшьськогосподарсько! системи матиме вплив на здатшсть сталого пiдтримання сощально! системи. Сталiсть сшьськогосподарсько! системи штегровано зображено на рис. 2.
тенденцн розвитку фактора загально1 сошальноТ продуктивное^ тенденцп „здоров'я" екосистеми
KJiiMai та зовнипш тенденцп'
- теиденшТ прибутковосп
- осв1та i досвщ пращвншав Стал!сть
сшьського господарства сшьського
- гнучк1сть системи господарства
- макрое коном1чш тенденцп
багатозначн! аспекти особистого життя
вплив на життя громади демограф1чн) тенденцп
Рис. 2. BuMipu cmanocmi сшьськогосподарсько! системи
У багатьох кра!нах реашзують полiтику щодо впровадження на прак-тицi концепцп сталого сiльського господарства, для яко! характернi обмежен-ня щодо обсяпв внесення мiнеральних добрив, пестицидiв (або навiть повна вщмова вiд використання хiмiчних засобiв), спiврозмiрнiсть технiки розмiрам господарства, вiдмова вщ масового промислового тваринництва, наголошен-ня на важливост живого контакту з природою. Ця практика проявляеться у рiзних формах ведення сшьського господарства: еколопчнш, органiчнiй, 6i-одинамiчнiй, штегрованш, "low input" та iн., як опираються на дещо вiдмiнне теоретичне шдгрунтя, однак усi вони мають важливе значення для еколопза-цп господарсько! дiяльностi.
Однiею з форм практично! реалiзацi! концепцi! сталого розвитку в сферi аграрного виробництва е оргашчне сiльське господарство. Пiд ним в свт розумiють агровиробничу практику, що:
• не використовуе синтетичних хiмiкатiв (добрив, пестицидов, антибiотикiв, тощо);
• здшснюе мiнiмальну оранку грунту;
• не застосовуе генетично модифшованих органiзмiв (ГМО);
• охоплюе рiзнi сфери - рослинництво, тваринництво, птахшництво, садшнищво i т.д.
Науковий вкник, 2004, вип. 14.4
Оргашчне сiльське господарство за своею суттю е багатофункцюналь-ною агроекологiчною моделлю виробництва i базуеться на ретельному менеджмент (плануваннi i управлшш) агроекосистем. З метою пiдвищення продуктивност виробництва та якостi продукци максимально використову-ються бiологiчнi фактори збшьшення природно! родючостi грунпв, агроеко-лопчт методи боротьби з шкiдниками i хворобами, а також переваги бiорiз-номанiття, зокрема мiсцевих та ушкальних видiв, сортiв, порiд, тощо [5].
В ширшому контекстi, оргашчне сшьське господарство - це практична реалiзацiя в сферi аграрного виробництва загально! концепци "сталого (еколопчно i соцiально збалансованого) розвитку", що задовольняе потреби сьогодення, не ставлячи шд загрозу здатнiсть майбутнiх поколшь задоволь-няти сво! потреби. Воно дае змогу в перспективi узгодити i гармонiзувати економiчнi, екологiчнi та сощальш цiлi в галузi сшьського господарства.
На сьогоднi пiд оргашчне сшьське господарство в свт використову-ють великi площi земель: в Сврош - 5,1 млн. га, в Швшчнш Америцi -1,5 млн. га, в Латинськш Америщ - 4,7 млн. га, а в Австрали - 10,6 млн. га. Ц площi, як i обсяги продукци систематично зростають.
Укра!на мае значний потенцiал для розширення виробництва оргашч-но! сшьськогосподарсько! продукци, !! сертифжаци i реалiзацi! шляхом ек-спорту, а також для постачання на внутршнш ринок. Водночас розширення виробництва еколопчно чисто! продукци сприятиме виршенню ряду акту-альних еколого-економiчних i соцiальних проблем, що юнують у аграрному секторi та характерш для сiльських територiй.
Лгтература
1. Кисельов М.М., Крисаченко В.С., Гардащук Т.В. Методология еколопчного синтезу. Сднють людини та природоохоронних аспекпв. - К.: Наук. думка. - 1995. - С. 122-123.
2. Рейнольд Дж. П., Папедик Р.Н., Парр Дж.Ф. Сбалансированное сельское хозяйство// В мире науки. - 1990, № 8. - С. 60-67.
3. Van Cooten, Cornells. Land resource economics and sustainable development/ - Van Cuver, 1993, pp.79.
4. Barnet V., Payne R., Steiner R. Agricultural sustainability: Economic, Environmental and Statistical Considerations. - Chichester, 1995, pp. 4-13.
5. Вовк В. Свiтовi тенденцп розвитку оргашчного землеробства i його перспективи в Укра!ш// Матерiали семшару "Сучасш тенденцп виробництва та маркетингу оргашчно! про-дукцп", м. Л^в: Проект Аграрного Маркетингу, 2004. - С. 4-8.
УДК 681.817.061.6 Ст. наук. ствроб. С.С. Мергель,
канд. техн. наук - УкрДЛТУ
ВПЛИВ НЕСПРАВЖНЬОГО ЯДРА ДЕРЕВИНИ БУКА I ЯВОРА НА АКУСТИЧН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕРЕВ'ЯНИХ
МУЗИЧНИХ 1НСТРУМЕНТ1В
Визначено, що щшьнють несправжнього ядра висушено! деревини бука люового вища, нiж у стиглш зонi деревини бука люового, яка становить вiдповiдно 694 кг/м3 i 660 кг/м3, а щшьнють несправжнього ядра деревини явора за таких умов нижча й становить 545 кг/м3. Результати експериментальних дослщжень пщтверджують, що високими акустичними властивостями надшене несправжне ядро деревини явора, акустична константа якого становить 9,4 м4/(кг-с). Застосування деревини явора iз несправжнiм ядром дае змогу отримати найбiльшу iнтенсивнiсть звуку дерев'яних музичних iнструментiв.
1. Лкове та садово-паркове господарство
41
