CC BY
18Рущчева Нататя Костянтинiвна ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ СП1ВУ ...
UDC 37
ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ СП1ВУ ЯК НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА У ПОЧАТКОВИХ ШКОЛАХ СЛОБОЖАНЩИНИ (ДРУГА ПОЛОВИНА Х1Х - ПОЧАТОК ХХ СТ.)
© 2019
Рудiчeва Наталiя Костянтинiвна, кандидат педагопчних наук, доцент кафедри початково!, дошшльно! та професшно! освгти Харювський нацюнальний педагогiчний утверситет iMem Г.С. Сковороди (61002, Укра'ша, Харюв, вул. Алчевських, 29, e-mail: nana_ruda@i.ua)
Анотащя. У статп розкрито особистосп становлення ству як навчально! дисциплши у другт половит Х1Х - початку ХХ ст. У ход1 юторико-педагопчного анал1зу в межах дослщжуваного перюду видшено чотири етапи становлення сшву як навчально! дисциплши в початкових школах Слобожанщини. В основу визначення еташв покладено статус сшву як навчального предмета на законодавчому р1вн1 та оргашзацшно-методичне забезпечення вчител1в сшву. Доведено, що на першому етат - (1864 - 1883 рр.) - сшв мав статус необов'язкового, додаткового навчального предмета, був церковним за змютом. Навчання ству вщбувалося за умови наявносп вчител1в ству, до складу яких належали регенти, дячки, священики. Мета навчання сшву на цьому етат полягала у формувант в учшв елементарних ствацьких умшь та навичок. Характер i споаб викладання навчального матер1алу повшстю залежали ввд майстерностi вчителя та рiвня його тдготовки. Встановлено, що другий етап (1884 - 1888 рр.) - етап становлення сшву як навчального предмета. Цей етап характеризуеться затвердженням "Правил для церковнопарафiяльних шшл" (1884) та "Програм навчальних предмепв для церковнопарафiяльних шшл" (1886), до яких було включено "Церковний ств" як обов'язковий навчальний предмет. На цьому етат органiзовано курси церковного ству, що привело до значного полтшення освггнього рiвня вчителiв спiвiв. Визначено, що на третьому етат (1889 - 1907 рр.) сшв ще залишався необов'язковим навчальним предметом у початкових школах, тдпорядкованих Мшстерству народно! освiти. На зазначеному етат зпдно з наказом уряду про тдвищення естетичного та художнього виховання учнiвсько! молодi масово органiзовано церковт хори з учнiв навчальних закладiв. У ходi аналiзу встановлено, що педагогами-методистами грунтовно розроблено теоретико-методологiчнi питання викладання спiву в початкових школах, програми навчання спiву доповнено народними та свиськими пiснями, започатковано загальноприйнята нотолiнiйна система нотного запису, що значно полегшуе практичну роботу вчителiв спiвiв. Пильна увага педагогами-методистами та вчителями-практиками спрямована на розширення спiвацького репертуару, залучення учнiв до музично-лггературних свят. Для четвертого етапу (1908-1917 рр.) характерним е розробка та впровадження в дiяльнiсть початкових шшл офщшних програм зi ству для свггських навчальних закладiв, у яких суттево розшире-но сшвацький репертуар учнiвських хорiв народними, свиськими творами, пiснями патрiотичного змiсту i творами, поширеними у певнiй мюцевостг Пiдвищенню викладацького рiвня вчителiв початкових шшл Слобожанщини на зазначеному етат сприяли органiзацiя з'!здiв хорових дiячiв, введення спiву як обов'язкового навчального предмета у вищi початковi училища.
Ключовi слова: спiв як навчальна дисциплiна, учнi, початкова школа, вчитель ству, Слобожанщина.
STAGES OF FORMATION OF THE SINGING AS A DISCIPLINE IN PRIMARY SCHOOLS OF SLOBOZHANSHCHYNA (SECOND HALF OF THE XIX - EARLY XX CENTURY)
© 2019
Rudichieva Nataliia Konstantinovna, candidate of pedagogical sciences, associate professor at the department of primary, pre-school and professional education H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (61002,Ukraine, Kharkov, Alchevskyh street, 29, e-mail: nana_ruda@i.ua)
Abstract. The article describes peculiarities of singing formation as a discipline in the second half of the nineteenth and early twentieth centuries. During the historical and pedagogical analysis within the studied period, four stages of the formation of singing as a discipline in primary schools of Slobozhanshchyna were identified. The basis of the definition of stages is the status of singing as a subject on the legislative level and the organizational and methodological provision of singing teachers. It is proved that in the first stage - (1864-1883) - the singing had the status of an optional, additional educational subject and was church in content. The training of singing took place under the condition of the presence of teachers of singing, which included regents, deacons, priests. The purpose of singing at this stage was formation of elementary singing skills and abilities in pupils. The nature and method of teaching the material depended entirely on the teacher's skill and level of preparation. Established that the second stage (1884-1888) is the stage of the formation of singing as a subject of study. This stage is characterized by the approval of «Rules for Church Parish Schools» (1884) and «Programs for Educational Items for Church Parish Schools» (1886) which included «Church singing» as a compulsory subject. At this stage, courses of church singing were organized, which led to a significant improvement in the educational level of singing teachers. It was determined that during the third stage (1889-1907), singing remained an optional subject in primary schools subordinated to the Ministry of Public Education. At the specified stage, in accordance with the order of the government on increasing the aesthetic and artistic education of pupils, church choirs from the students of educational institutions were organized massively. In the course of the analysis it was established that Methodists thoroughly developed theoretical and methodological questions of teaching singing in elementary schools; the program of studying singing was supplemented with folk and secular songs; the commonly adopted musical notation system was created, which greatly facilitated the practical work of singing teachers. The attention of Methodists and practicing teachers was to expand the singing repertoire, to attract students to musical and literary holidays. For the fourth stage (1908-1917), it is typical to develop and introduce official programs for singing for elementary schools in secular educational institutions, in which the singer's repertoire of student choirs was substantially expanded by folk, secular works, songs of patriotic content common in a particular area. The improvement of the teaching staff of the primary schools of Slobozhanschyna at this stage was facilitated by the organization of congresses of choral doers, the introduction of singing as a compulsory subject in higher elementary schools.
Keywords: singing as an educational discipline, pupils, primary school, singing teacher, regent, Slobozhanshchyna.
Постановка проблеми в загальному виглядi та ii яка прагне до розумтня прекрасного, вивчення духовно!
зв'язок i3 важливими науковими чи практичними завдан- культури i скарбiв укра!нського народу. Основт засади
нями. Одтею з умов розвитку незалежно! укра!нсько! формування тако! особистосп розкрито в Нацюнальнш
держави е виховання всебiчно розвинено! особистосп, доктрит розвитку освгти Укра!ни ХХ1 столптя, у
матерiалах тдсумково! колегп Мiнiстерства освiти i науки "Забезпечення якостi вищо! освгга - важлива умова iнновацiйного розвитку держави i сустльства" та дея-ких iнших. У цих документах визначено, що одним iз найважливших складников духовно-культурного розвитку особистосп молодших школярiв е естетичне вихо-вання, зокрема навчання спiву. Потенцшш можливостi спiву як чинника духовного, емоцшного, творчого розвитку особистосп не досить ефективно впроваджуються в практичну дiяльнiсть сучасно! початково! школи.
Одним iз шляхiв вирiшення вказано! проблеми е гли-боке осмислення й усввдомлення iсторико-педагогiчного досввду, звернення до нацiональних джерел педагопчно! теори та школьно! практики.
Аналгз остантх дослгджень I публ1кац1й, в яких розглядалися аспекти ц1е! проблеми I на яких обтрунтовуеться автор; видтення невирШених ранше частин загальног проблеми. Важливi дат щодо навчання ству у дослвджуваний перюд мютять сучаснi дослвдження вчених таких вчених, як Д. Болгарського [1], Л. Процик [2] та шших. У статп «Виховання молодi засобами духовно! музики як соцiопедагогiчний феномен» дослщниця Л. Процик порушуе проблему духовного виховання шкшьно! молодi та роль укра!нського церковного хорового шснесшву у формуваннi духовносп укра!нсько! молодi [2]. Вчений Д. Болгарський у дослiдженнi «Киево-Печерський розсшв як церковно-спiвочий феномен укра!нсько! культури» представив важливий пласт хорово! культури Укра!ни, пов'язаний з багатовшовими традицiями церковного спiву; роз-крито суть розсшву в iсторичному, теоретичному i практичному аспектах [1]. У наукових та методичних працях О. Апраксшо! [3], Д. Локшина [4] та шших висвилюються змiст i особливостi вокально-хорово! ро-боти з молодшими школярами в ретроспектив!
Цiкавi факти щодо дiяльностi початкових шкiл i навчання ству у друго! половини Х1Х - на початку ХХ ст. представлен у фундаментальних iсторичних монографiях Д. Багал1я [5], Г. Данилевського [6]. Методичнi аспекти навчання ству представлеш у робота дореволюцшного часу - О. Карасьова [7], С. Миропольського [8].
Нашу увагу привертае перiод друго! половини Х1Х -початку ХХ ст. - перюд становлення сшву як навчально! дисциплши у початкових навчальних закладах. У 1864 р. вщбувались позитивнi змши у сферi освiти, зокрема початково!, що вплинули на розширення мереж! початкових навчальних заклащв, а також на використан-ня ству як важливого чинника емоцiйного виховання школяр!в/
Формування ц1лей статт1 (постановка завдання). На основ! аналiзу архiвних джерел та iсторико-педагогiчно! лiтератури обгрунтувати етапи становлення сшву як на-вчального предмета на Слобожанщиш у другш половин! Х1Х - на початку ХХ ст.
Виклад основного матергалу дослгдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результат1в. Дггей навчали сшвати ще у школах Ки!всько! Рус! [9, с. 13]. Навчання сшву носило релтйний характер (церковний ств). Такий стан навчання сшву в початкових школах залишався упродовж ХУП-ХУШ ст. Навчання ству вва-жалося одним !з основних шлях!в подготовки молод! до учасп в церковному хор!, формування свщомосп лю-дини в дуа ввдданосп царю, в!рг Як зазначалося вище, осередками навчання сшву були церкви, монастир^ при яких ввдкривалися школи. За сввдченням юторика Д. Багал1я, у 1732 р. у Харков! юнувало 5 шшл при церквах, де учш набували елементарних музичних знань. Наприкшш XVIII ст. навчання ству було поширено у деяких параф1ях Слобожанщини [10, с. 45;]. Анал!з юторико-педагопчно! лггератури, статистичних даних, урядових докуменпв дае змогу стверджувати, що до се-редини Х1Х ст. у початкових та середшх навчальних закладах ств був необов'язковим предметом._
У ходi наукового пошуку на пiдставi вивчення широкого кола арх1вних джерел (розпоряджень уряду та педагогiчних комiтетiв шкш, звiтiв про дiяльнiсть шк1л) визначено чотири етапи становлення спiву як навчально-го предмету у початкових школах Слобожанщини: 18641883 рр., 1884-1888 рр., 1889-1907 рр., 1908-1917 рр. За критерш визначення еташв обрано офiцiйний статус спiву в колi навчальних предметiв початкових шкш рiзних типiв Слобожанщини.
Становлення ству як навчального предмета в по-чаткових школах Слобожанщини (законодавчий та теоретико-методолопчний аспекти i сустльно-полiтичне життя Слобожанщини) вiдбувалося у перюд друго! половини Х1Х - початку ХХ ст., який у вичизнянш iсторико-педагогiчнiй лiтературi характеризуеться, з одного боку, кризою офщшно! школи, а з другого -бурхливим розвитком педагопчно! думки передових педагопв та дiячiв культури i мистецтва.
Перший етап становлення ству як навчально! дисциплши у початкових школах Слобожанщини охоплюе 1864 - 1883 рр. i характеризуеться новими яви-щами в юторп школи та педагопчно! думки в Укра!ш. На законодавчому рiвнi звернули увагу на значення спiву для загального розвитку дитини та реалiзацi! головно! освггньо! мети. Оргашзацшно-методичний рiвень харак-теризувався так - церковний ств був одним iз головних предмепв навчання, але навчальних програм розробле-но не було.
Так, в "Уставе гимназий и прогимназий" (1864), у примиш до § 39, 40 визначеш навчальш предмети: "До числа навчальних предмеив належать гiмнастика i спiв для бажаючих" [11, с. 356]. В "Положении о начальных народных училищах" (1864) у п. 3 розкрито змют навчально! програми, до яко! входила навчаль-на дисциплша "... церковний ств, там, де викладання його можливе". В "Положении о народных училищах в губерниях Киевской, Подольской и Волынской" (1869) зазначено, що "у двокласних училищах чоловiчих ви-кладаються церковний спiв..., а у жшочих церковний спiв, малювання та рукодшля" [12]. Але викладали спiв, як i ранiше, за умов: бажання учнiв та наявностi вчителя, який мав музичну подготовку.
У постановi уряду "О церковном пении в народних школах" (1866) порушувалися питання про створення комiсi!' стосовно визначення оаб, як1 мали право викла-дати церковний спiв у народних школах, а також добору навчальних поабнишв [13, с. 97-100]. У докуменп зазначалося, що навчати церковному ству мають:
" - усi священно- та церковнослужителi, яш закончили курс навчання в духовнш або учительськ1й семiнарi!' i отримали свiдоцтва;
- iншi особи, яш мають свщоцтво духовно! або учительсько! освiти, яке давав епархiальний архiерей;
- обiзнаним особам духовного правлшня" [13, с. 97100].
У 1869 р. з'явилися i швидко поширювалися на Слобожанщинi так зваш зразковi сiльськi однокласнi та двокласш училища. У "Инструкции для двухклассных и одноклассных училищ ведомства народного образова-ния"у § 3 було визначено коло необов'язкових навчальних предмеив, до яких входив й церковний ств [14, с.1697]. У примиш цього документу пщкреслювалося: "щоден-но тсля зак1нчення урокiв, дiти (по можливосп всi) зай-малися твгодини спiвом. До обов'язк1в вчителя входила оргашзащя та пiдготовка хору хлопчишв, як1 спiвали у святковi дш в церквi. На заняття з хором хлопчишв було призначено ще твгодини" [14, с. 1708]. В "Уставе гимназий и прогимназий" вшомства Мшютерства народно! освии (1871) навчатися сшву пропонувалося всiм бажа-ючим, але необов'язково.
У примиш до "Учебного плана городских училищ" (1872) пояснювалося, що "спiв, пмнастика та ремiсничi заняття повиннi бути у позакласний час" [11, с. 66].
У "Положении о городских училищах" (1872) зазна-Humanitarian Balkan Research. 2019. Т.3. № 2(4)
Рущчева Нататя Костянтинiвна ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ СП1ВУ ...
чалося: "у вс1х м1ських училищах викладаеться ств" [15, с. 1543]. У примггщ до цього документа звергалась увага на те, що "ств повинен проводитися у мюьких училищах в позаурочний час; на цей предмет було видшено 3 години на тиждень" [15, с. 1571].
В "Инструкции для городских училищ по Положениям 1872 г." ще раз тдкреслювалося, що на-вчання ству вщбувалося в позаурочний час, який визна-чався таким чином, щоб дти не приходили до училища другий раз на день. [15, с. 1596].
У 1872 р. було затверджено "Положение об учительских семинариях в Харьковскому учебном округе". Метою навчання у вчительських семшар1ях було визначено: "... доставления педагопчно! освгга молодим людям вс1х сташв православного в1роспов1дання, як1 бажали присвятити себе вчительсьшй д1яльносп у початкових школах Мшютерства народно! освгга". До кола необов'язкових навчальних предмепв, як1 вивчали семшаристи, було включено й ств [16].
Таким чином, т у "Положениях." (1869, 1869, 1872, 1874), ш в "Уставах." (1864, 1871) не були чигсо визначеш години для занять ством. Ств як навчальний предмет залишався необов'язковим, додатковим. Змют навчання ству вщображався у програмах з1 ству, але у початкових та середшх навчальних закладах перюду 1864 - 1883 рр. були ввдсутш едиш програми з науково теоретичним обгрунтуванням зм1сту ствацько! освгга, а у навчальш плани початкових заклад1в освгга ств не був включений.
На другому етат становлення сшву як навчально! дисциплши у початкових школах Слобожанщини, який охоплюе 1884 - 1888 рр., пор1вняно з першим, вщбуваються яшсш змши: сшв введено як навчальний предмет у початков1 школи духовного вщомства, розро-блено програму з церковного ству, розглядаються пи-тання покращення освггаього р1вня вчител1в.
У 1886 р. були видаш "Программы учебных предметов для церковно-приходских школ", яш визначали змют й загальний напрям навчання у початкових школах 1мперп. Шшльна справа отримала тдтримку з боку держави [17, с. 221-229].
Так, Мшютерство народно! освгга (наказ №6174, 1888 р.) рекомендувало попечителю Ки!вського на-вчального округу ввести у навчальш заклади навчання церковного сшву, наголошуючи на навчанш ству "з голосу"; по можливосп "нотному", якщо був зд1бний (му-зично обдарований) вчитель, який викладав ще й шш1 навчальш предмети, або фах1вець з1 ству [14, с. 1733]. Арх1вш джерела свщчать, що у деяких початкових школах Харк1всько! губерни навчання ству велось по нотах [18, арк. 185]. Поряд з цим, навчання ству "з голосу" викладалось у багатьох навчальних закладах губерни, де був осв1чений вчитель або регент церкви [18, арк. 185]. У зв'язку з вщсутшстю осв1чених вчител1в з1 ству в Росшсьшй 1мпери було започатковано курси церковного ству, яш були вщкрип у 1887 р. у м. Киев1. Головою курав був директор першо! Ки!всько! пмнази О. Андр1яшев, який запросив О. Карасьова, вщомого автора пщручнишв церковного ству, викладати на Ки!вських курсах ству [7, с. 15].
Отже, другий етап (1884 - 1888 рр.) становлення сшву як навчального предмета характеризуемся таким чином: затверджено "Правила для церковно-приход-ских школ" (1884) та "Программы учебных предметов для церковно-приходских школ " (1886), до яких входила навчальна дисциплша "Церковний ств"; введення церковного ству до навчальних програм початкових шшл, тдпорядкованих виключно духовному вщомству; вщкриття курс1в церковного ству (м. Ки!в, 1887). Але у початкових навчальних закладах не тдпорядкованих Святшшому Синоду навчальний предмет "Сшв" залишався необов'язковим, додатковим, 1 викладався у школах якщо були бажаюч1 учш та осв1чений вчитель.
На третьому етат становлення сшву як навчально!
дисциплши у початкових школах Слобожанщини, який охоплюе 1889 - 1907 рр., ввдбулися яшсш змши, пор1вняно з другим етапом: на законодавчому р1вш роз-глянуто питання художиьо-есгегичного аспекту, що, в свою чергу, сприяло зб1льшенню шлькосл шк1л, де викладали ств; на оргашзацшно-методичному р1вш -оргашзащя хорових колектив1в, розширення ствацького репертуару шк1льних хор1в, кр1м того, на цьому етат розроблено навчальш програми для свиських початкових шшл; визначено вагомий виховний вплив церковного ству на св1дом1сть тдростаючого поколшня.
Розумшчи вагомий виховний потеншал хорового церковного сшву, уряд сприяв полшшенню музич-но-естетичного виховання молодо 15 счня 1889 р. Мшстерство народно! освгга видало наказ № 1068 про шдвищення естетичного та художнього виховання учшвсько! молодо яким зобов'язувалось: "Ввести викла-дання сшв1в 1 музики в уа навчальш заклади Ки!вського осередку" [20, арк. 1]. Мшютр народно! освгга звернув-ся до попечител1в навчальних окрупв з пропозишею звернути увагу на "естетичне та художне виховання учшв та просив сприяти введенню ству та музики у тих чолов1чих та ж1ночих закладах, в яких за станом !х матер1альних кошт1в можна це здшснити" [14, с. 2379].
Попечитель Харшвського навчального округу Н. Воронцов-Вельяминов 3 листопада 1890 р. видав циркулярну пропозицш "Об устройстве церковных хоров из учеников низших учебных заведений и про введение общего хорового исполнения всеми учениками некоторых песнопений ночного бдения и литургии". Вчител1 початкових шшл р1зних титв зобов'язаш були оргашзовувати хори з учшв шшл, 1 якщо треба, то за до-помогою стороншх шанувальнишв ству. У пропозици чпжо визначено репертуар шшльного хору. Хоров1 за-няття не повинш заважати навчально-вихованому про-цесу 1 проходити у позаурочний час [21, с.1-8].
В "Инструкции директорам и инспекторам народных училищ" (1893) у додатку до ст.50 (т.Х1, Ч.1 Св. Закошв) зазначалося, що, кр1м обов'язкових предмепв, до на-родних училищ сл1д вводити, по можливосп, церковний ств, пмнастику та деяк1 ремесла [14, с. 2314]. Це сввдчить про визначення кола необов'язкових предмепв: ств, музика, г1мнастика, деяк1 ремесла.
На цьому етат (1889-1907 рр.) становлення ству як навчального предмета велике значення для подальшого розвитку хорового церковного ству мав методичний пос1бник "Методика ству" у 2-х частинах О. Карасьова, який вийшов друком у 1891 р. Праця О. Карасьова вм1щувала загальш положення вивчення 1 викладання сп1ву [7, с. 31], була рекомендована особливим Вченим комитетом у 1899 р. 1 поширена в б1блютеках початкових шшл.
Як зазначалося, характерною особлив1стю третього етапу були розширення 1 конкретизашя зм1сту навчання сп1ву. 90-т1 рр. Х1Х ст. ознаменувалися активною д1яльшстю Вченого ком1тету М1н1стерства народно! освгга (р1к створення 1863 р.), який вир1шував питання стосовно змюту осв1ти, забезпечення навчальних заклад1в програмами, п1дручниками та методичною лггературою. У 1894 р. М1н1стерством народно! освпи було затверджено та видано "Примерную программу предметов, преподаваемых в народных училищах ведомства Министерства народного просвещения". В1дтод1 в навчальних курсах початкових шшл р1зних тишв було визначено зм1ст навчального предмета "Сшв", знань та умшь з1 ству, якими повинн1 оволод1ти учн1. Але ств не було введено до кола обов'язкових навчальних предмепв у свиських навчальних закладах.
Третш етап становлення ству як навчального предмета можна схарактеризувати таким чином: бшьш широким введенням ству у свггсьш навчальн1 заклади у зв'язку з прийняттям наказу М1шстра народно! осв1ти про пол1пшення художньо! та естетично! осв1ти молод1, але сшв залишався необов'язковим навчальним пред-
метом; збшьшуеться шльшсть р!зних титв навчальних заклад!в не духовного ведомства, де вводилося викладан-ня сшву як необов'язкового предмета; оргашзащя хоро-вих учшвських колектив!в; збшьшення шлькосп годин для навчання ству; активна участь школяр!в у шк1льних святах, концертах; використання у шшльнш практиц навчального подручника О. Карасьова "Методика ству".
Четвертий етап становления ству як навчаль-ного предмета у початкових навчальних закладах Слобожанщини охоплюе перюд 1908 - 1917 рр. ХХ ст.
- перюд пошушв шлях!в методичного забезпечення вчител!в сшву (1908 р. - перший з'!зд д1яч!в хорового ству), що, в свою чергу, дозволило з 1912 р. ввести ств як навчальний предмет у вищ! початков! училища (1912); на цьому етап! вщбувалися детальш розробки теоретич-них та методичних засад навчання ству в початкових школах. Починаючи з 1917 р., у зв'язку з сошально-економ!чними змшами у сустльстш, ввдбулися змши у навчанш сшву - в «Програш для трудово! школи» (1918) навчання ству стало обов'язковим навчальним предметом, який мав загальноосвггае та виховне значен-ня у початковш школ!.
Оргатзатя зЧздв хорових д1яч!в, курав церковного ству сводчать про пвдвищену увагу уряду та народу до хорового сшву, прагнення викладання цього навчального предмета в початкових школах ! координаци зусиль прогресивних д!яч!в з питань навчання сшву, що сприя-ло зростанню його рол! у навчанш ! вихованш школяр!в. Проте, на вщм!ну вщ шших вщомств, лише духовне цшком розумшо виховне значення церковного ству, тому значну увагу прид!ляло саме його розвитку як навчальнш дисциплш початкових навчальних заклад!в освгга. У зв'язку з постановою Училищно! Ради при Святшшому Синод! вщ 16 травня 1911 р. (за № 3410) було затверджено так! заходи:
- розробити ! представити у програмах хорового церковного ству перелш обов'язкових духовних шсносшв!в;
матер!ально заохотити вчител!в
церковнопараф!яльних шшл, як оргашзують хоровий колектив ! будуть керувати ним при богослужшнц
- доручити епарх1альним Училищним Радам откуватися справою викладання хорового церковного ству в початкових навчальних закладах;
- з метою покращення викладання сшву доручити епарх!альним Училищним Радам оргашзувати перюдичш курси з хорового церковного ству [23, с. 152].
У свою чергу, Училищна Рада при Святшшому Синод! зобов'язала адмшютрацш навчальних заклад!в слодкувати за тим, щоб ус! учш обов'язково залучались до хорового церковного ству, в нед!льш та святков! дш брали участь у храмовому богослужшня [24, с. 152, 231]. Характерним для четвертого етапу становлення ству як навчального предмета було створення широко! методично! бази навчання сшву.
Стан навчання ству у свггських та духовних початкових навчальних закладах був досить р!зномаштним. Так, у Харшвсьшй губернп, ввдповщно до статистично-го огляду початково! народно! освгга за 1908 рш, серед р!зних тишв шшл, ств викладався у свггських школах
- у 45% (420 школах), у церковнопараф1яльних - 84% (597 школах) вщ загально! шлькосп юнуючих навчальних заклад!в певного типу [25, с. 258, 260]. Але ств юнував як необов'язковий предмет лише у свггських школах, а обов'язковим був у церковнопараф!яльних школах та школах грамоти.
Висновки дослгдження I перспективи подальших розв1док цього напряму. Таким чином, вивчення юто-рико-педагопчно!, публщистично! лггсратури, арх!вних джерел, звтв шспектор!в навчальних заклад!в друго! половини Х1Х - початку ХХ ст. дозволило умовно видь лити чотири нер!вних за часом етапи становлення ству як навчального предмета у початкових школах: перший 38
- 1864 - 1883 рр. - перюд пошуку шляхiв залучення до хорово! справи молодi. У цей час проблема музичного виховання, не була розглянута на державному рiвнi. Спiв був необов'язковою навчальною дисциплiною у початкових навчальних закладах уах типiв, викладання яко! повнiстю залежало ввд майстерностi вчителiв. За !хньою iнiцiативою створювалися церковш хори, в яких актив-ну участь брали учнi шк1л. Початковi школи духовного вiдомства, визнаючи високе вiроповчальне виховне значення хорового церковного ству, ввдводили йому осо-бливе мiсце як навчальнiй дисциплшг Церковний спiв був тiею ланкою, яка пов'язувала школу та церкву. Члени Харшвського товариства поширення в народi грамотно-стi пiдтримували введення навчального предмета "Спiв" до розкладу занять та до навчального плану початкових шк1л тдпорядкованих товариству. Вiдкриття музич-них клаав при музичному вiддiленнi 1мператорського Росшському Музичному Товариствi у м. Харковi (1868), вiдкриття школи спiву К. Вшьбоа (м. Харкiв, 1869) спри-яло пiдвищенню загального спiвацького рiвня мешкан-цiв Слобожанщини; другий - 1884 - 1888 рр. - початок становлення ству як навчального предмета, штенсив-ного розвитку хорового церковного сшву. В цей перюд затверджеш "Правила для церковно-приходских школ" (1884) та "Программы учебных предметов для церков-но-приходских школ" (1886), за якими церковний ств введений як обов'язковий предмет до навчальних плашв початкових шшл лише духовного ведомства; ввдкриття курив церковного спiву в м. Киевi (1887) сприяло шд-вищенню освггаього рiвня вчителiв спiвiв; третш - 1889
- 1907 рр. - етап становлення ству як навчального предмета, що характеризуеться тдвищенням естетичного i художнього виховання учшвсько! молодi.
В цей перюд ввдбувалася органiзацiя учнiвських хорових колективiв у свiтських та церковних школах [26, 27]. Значна увага придмлася розробцi та видан-ню навчальних програм зi спiву, хоча ств залишався необов'язковим навчальним предметом у свггських навчальних закладах. Якiснi змши у викладаннi спiву
- з'являються професiйно пiдготовленi вчителi спiву, яким дозволено користуватися камертоном. Розширення мереж1 церковнопарафiяльних шкiл, за пiдтримки Св. Синоду, сприяло поширенню спiвацького мистецтва серед школярiв молодшого шкiльного вшу та рiзних верст населения. Сшвацький репертуар початкових шк1л розширювався - вводили свггсьш пiснi (гiмни, дитячГ пiснi); четвертий - 1908 - 1917 рр. - етап активного розвитку справи хорового церковного ству за тдтримки уряду. Цей етап ввдзначаеться тим, що викладання ству як обов'язкового та необов'язкового навчального предмета було запроваджено у переважшй бшьшосл титв початкових шшл, поширених на Слобожанщиш на початку ХХ ст. Проведення всеросшських з'!здв регентiв сприяли покращенню справи навчання спiву в початкових навчальних закладах. Станом на початок ХХ ст. ств було введено як обов'язковий навчальний предмет до кола предмета вищих початкових училищ (1912), але в шших свггських навчальних закладах ств входив у коло необов'язкових предмета. Сшв викладали у 420 (45%) початкових школах вщомства Мшютерства народно! освгга, утримуваних за рахунок державно! скарбницi та на кошти Харшвсько! мюько! управи та у 597 (84%) церковнопарафiяльних школах. Хоча ств залишався необов'язковим предметом для початкових шшл ведомства Мшютерства народно! освгга, його популяршсть помтно зросла: зазначений предмет поадав у бшьшосп випадкiв перше мюце у списку популярносп необов'язкових предмета.
Подальшого дослiдження вимагае практика музичного виховання молодших школярГв у ХХ столгтп.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Болгарський Д.А. Киево-Печерсъкий розств як церковно-ствочий феномен укртнськоi культури : Автореф. дис. ... канд. мист-ва: 17.00.01; Нац. муз. акад. Украши iM. П.1. Чайковського. К., 2002. 20 с.
Humanitarian Balkan Research. 2019. Т.3. № 2(4)
Ругцчева Нат^я Костянтинiвна ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ СП1ВУ ...
2. Процик Л. Виховання Monodi засобами духовноi музики як сoцionедагoгiчний феномен. Молодь i ринок. 2010. №5. С. 114—117.
3. Апраксина О.А. Музыкальное образование в русской обшеобра-зовательной школе. М.-Л. : АПН РСФСР, 1948. 148 с.
4. Локшин Д. Хоровое пение в русской дореволюционной и советской школе. М. : АПН РСФСР, 1957. 296 с.
5. Багалей Д.И. История города Харькова за 250 лет его существования (1655-1905) : в 2 т. Харюв. 2004. Т.1. 572 с.
6. Данилевський Г.П. Украинская старина: Материалы для истории украинской литературы и народного образования. Х. : Изд. Заленского и Любарского, 1866. 403 с.
7. Карасев А.Н. Методика пения: В 2 ч. Пенза : Типо-литография В.Н. Умнова, 1891. Ч. 1. 44 с.
8. Миропольский С.И. О музыкальном образовании народа в России и в Западной Европе. С приложением статьи «Об эстетическом образовании нашего народа» и библиографического обзора русской и музыкально-педагогической литературы и заграничной. СПб. : Тип. Дома призрения малолетних бедных, 1882. 252 с.
9. Шамаева К. I. Музична освта на Укран в першш половит XIXст.: навч. поабник. К. : 1ЗМН, 1996. 112 с.
10.1ванов В.Ф. Спiвацькo-oсвiтня практика в Укран у XVIII ст. : Дис. на здоб. ... д-ра мис-ва: 17.00.08; Харювський державний утверситет. Х., 1994. 342 с.
11. Хрестоматия по истории педагогики. М. : Учпедгиз, 1938. Т. IV, Ч. 2.
12. Положение о народных училищах в губерниях Киевской, Подольской, Волынской. Народная школа. 1869. № 11.
13. О церковном пении в народных школах (Правительственные и начальственные распоряжения) Циркуляр по Харьковскому учебному округу. 1866. №9. С. 97-100.
14. Фальборк Г., Чарнолусский В. Настольная книга по народному образованию. СПб. : Тип.-литогр., 1904. Т.3. Низшие учебные заведения всех ведомств и разрядов. 2623 с.
15. Фальборк Г Чарнолусский В. Настольная книга по народному образованию. Спб., 1901. Т. 2. 1538 с.
16. Положение об учительских семинариях в Харьковской губернии. Журнал Министерства народного просвещения. 1872. Т. 160.
17. Рудiчева Н.К. Хоровий церковний ств у навчальному i вихов-ному процесах початкових навчальних закладiв oсвiти Укра!ни другоi половини Х1Х ст. Культури Украши : зб. наук. праць. Х. : ХДАК, 2004. Вип. 13. С. 221-229.
18. Список штатного и заштатного духовенства Харьковского духовного правления. Державний архiв Харювсько! oбластi. Ф. 578, оп. 1, спр. 1, № 78. 1800 г.
19. О введении в средних учебных заведениях пения общим хором учеников на всенощной и литургии некоторых песнопений и об устройстве хоров из учеников для пения в посещаемых ими и других церквях (30 октября 1889 г.) — Приложение к циркуляру по Харьковскому учебному округу за 1889 год. Циркуляр по Харьковскому учебному округу. 1891. С. 5—7.
20. Директор народных училищ Полтавской губернии про исполнение указа № 1068. Державний архгв Харювсько! oбластi. Ф. 707, оп. 296, спр. 54. 1899 г. арк. 1.
21. Об устройстве церковных хоров из учеников низших учебных заведений и о введении общего хорового исполнения всеми учащимися некоторых песнопений всенощного бдения и литургии (3 ноября 1889 г.) Приложение к циркуляру по Харьковскому учебному округу за 1889 год. Циркуляр по Харьковскому учебному округу. 1891. С. 7—8.
22. О мерах к лучшей постановке преподавания пения в гимназиях, прогимназиях и реальных училищах (26 ноября 1890 г.) — Приложение к циркуляру по Харьковскому учебному округу за 1890 год. Циркуляр по Харьковскому учебному округу. 1891. С. 14—15.
23. Резолюция 2, 3-го съездов хоровых деятелей. Хоровое и регентское дело. 1911. № 3. С. 89—94.
24. Постановление училищного совета. Хоровое и регентское дело. 1911. №3. С. 152.
25. Начальное народное образование в Харьковской губернии за 1908учебный год. Статистический обзор. Х. : Печатня С.П. Яковлева, 1910. Ч. 1. 101 с.
26. Бабий И.Н. Культурно-просветительская деятельность студенческих объединений Надднепрянской Украины (Х1Х-начало ХХ века) //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 2 (7). С. 7-9.
27. Петрощук Н.Р. Государственная политика царского правительства по вопросу повышения квалификации учителей народных школ в Украине (конец Х1Х - начало ХХ в.) // Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2014. № 2 (7). С. 68-71.
