CC BY
27
УДК 340.134:352
Ю. А. Шпак
Львiвський державний ушверситет внутрiшнiх справ, тдполковник мiлiцiï, здобувач кафедри Teopiï та icTopiï держави i права, начальник III курсу факультету з тдготовки фахiвцiв для пiдроздiлiв кримiнальноï мшщи
СТАДIÏ НОРМОТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ В ОРГАНАХ М1СЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
© ШпакЮ. А., 2014
Досл1джуеться поняття "стадп нормотворчого процесу", pi3Hi HayKOBi п1дходи до клaсифiкaцiï цих стадш, а також подано характеристику основних еташв мунщипаль-ного нормотворчого процесу, серед яких: ¡шщювання та п1дготовка проекту нормативно-правового акта (НПА); попередн1й та офщшний розгляд проекту у мкцевш рад1; прийняття та офщшне оприлюднення нормативно-правового акта.
Ключов1 слова: стад1я нормотворчого процесу, нормативний акт, органи мкце-вого самоврядування, мун1ципальна нормотворча ¡н1ц1атива.
Ю. А. Шпак
СТАДИИ НОРМОТВОРЧЕСКОГО ПРОЦЕССА В ОРГАНАХ МЕСТНОГО САМОУПРАВЛЕНИЯ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ
Исследуется понятие "стадии нормотворческого процесса", разные научные подходы относительно классификации этих стадий, а также характеристика основных этапов муниципального нормотворческого процесса, среди которых: инициирование и подготовка проекта нормативно-правового акта; предварительное и официальное рассмотрение проекта в местном совете; принятие и официальное обнародование нормативно-правового акта.
Ключевые слова: стадия нормотворческого процесса, нормативный акт, органы местного самоуправления, муниципальная нормотворческая инициатива.
Y. А. Shpak
THE STAGES OF NORMOTVORCHEGO PROCESS ARE IN THE ORGANS OF LOCAL SELF-GOVERNMENT: TEORETIKO-LEGAL ASPECTS
A concept "the stages of normotvorchego process" is probed, different scientific approaches in relation to classification of these stages, and also description of the basic stages of municipal normotvorchego process, among which: initiator and preparation of project normatively legal act; previous and official consideration of project is in local advice; acceptance and official making public normatively legal act.
Key words: stage of normotvorchego process, normative act, organs of local self-government, municipal normotvorcha initiative.
Постановка проблеми. У стадiях мунщипального нормотворчого процесу знаходять прояв його сутшсть та особливоста. Кожна i3 цих стадш характеризуемся певним колом спещальних
103
суб'екпв, а також перелжом iнших учасниюв мунщипально! нормотворчостi. Але на практищ стадiйнiсть мунiципального нормотворчого процесу е значно складшшою, що продукуе наявнiсть розбiжностей у наукових поглядах щодо розмежування, класифжацп та взаемозв'язку послвдовного комплексу процесуальних дiй. Це зумовлюе актуальнiсть теми.
Стан дослiдження. Питання стадiй нормотворчого процесу розглядають пращ вгтчизняних та зарубiжних учених-правознавцiв: В. Барського, М. Васильева, М. Воронова, Г. Задорожньо!, О. Мурашина, В. Ковальського, I. Козiнцева, М. Петришино!, А. Рибалкiна, О. Скакун, А. Соколово!, Ю. Тодики та ш. Проте оптимальне вирiшення проблем мунщипально! нормотворчостi загалом та стадiй нормотворчого процесу в органах мкцевого самоврядування зокрема потребуе проведення подальших наукових пошуюв.
Виклад основних положень. Дониш стадп нормотворчого процесу та !х класифiкацiя залишаються предметом живих дослвджень як у вiтчизнянiй, так i в свiтовiй юридичнш науцi. При цьому бшьшкть положень i висновюв, що мiстяться в наукових працях, на жаль, Грунтуються на застаршому фактичному матерiалi або законодавствi, що не може розкрити уЫх багатоматтних властивостей нормотворчого процесу у сучасний перюд.
Як вщомо, постадiйнiсть нормотворчого процесу мае не лише теоретичне значення, а й практичне. Лише на теоретичних дослщженнях повинна бути побудована ефективна практична модель нормотворчого процесу, саме за допомогою чгткого моделювання черговостi здiйснення тих чи шших послiдовних дш, а також урахування специфт !х виконання. Саме за дотримання такого п1дходу нормотворчий процес може набути ознак науково! обгрунтованостi та системного характеру.
Останшм часом нерiдко спостерiгаеться механiчне перенесення кнуючих, iнколи застарiлих, уявлень щодо стадш нормотворчого процесу у практичну площину. Тому дискусiйнiсть проблематики процедурних аспектiв нормотворчостi, наявнiсть значно! кшькосп рiзновекторних поглядiв науковцiв щодо структури нормотворчого процесу та специфiки його стадш викликають необхiднiсть викладення обгрунтовано! авторсько! позици з цих питань.
На наш погляд, тд стадiями нормотворчого процесу необхiдно розумiти окремi завершенi етапи дiяльностi уповноважених суб'екпв, змiст кожного з яких регламентовано так, що тшьки безумовне виконання умх його складових елементiв дае можливкть логiчно перейти до наступного етапу. Але оскшьки нашого метою е науково-теоретичне обгрунтування нормотворчостi в органах мкцевого самоврядування, вважаемо за доцшьне сконцентрувати увагу саме на стадiях мунiципального нормотворчого процесу.
У юридичних джерелах вченi по-рiзному трактують поняття "стадп нормотворчого процесу", враховуючи власне уявлення щодо нього. Так, В. Барський вважае, що стадiя нормотворчого процесу - це фаза тдготовки i прийняття нормативно-правового акта, тобто здшснення певних логiчно заюнчених матерiально-технiчних дiй у повному обсяз^ На його думку, кожна стадiя - це самостiйна, завершена фаза процесу [1, с. 147]. А. Рибалкш стадж> нормотворчого процесу розумiе як самостiйний етап процедурних дш щодо формування державно! волi, органiзацiйно вiдособлений комплекс дiй, спроямованих на створення нормативно-правових актiв [2, с. 38-39]. Подiбним до останнього е розумшня сутностi стадiй, надане О. Мурашиним, котрий стверджуе, що стадiею е "^самостiйний етап процедурних дш щодо формування безпосередньо! волi громадян, органiзований вiдокремлений комплекс тiсно пов'язаних мiж собою дiй, якi спрямоваш на створення певного нормативного акта..." [3, с. 100]. На фош багатовекторноста поглядiв, об'еднуе вчених те, що в уих випадках йдеться про окремi, порiвняно самостiйнi частини процесу.
Натомiсть в загальнiй теорп права вiдсутнiй единий пiдхiд до визначення складу стадiй нормотворчого процесу. Зумовлено це тим, що в юридичнш науцi виокремилися два основш розумiння нормотворчостi. Як вiдомо, в широкому трактуванш "нормотворчiсть" починаеться з моменту правотворчого задуму i до практично! реалiзацil правово! норми, у вузькому ж -нормотворчкть сприймаеться лише як процес створення правових норм вiдповiдальними, уповноваженими на це (компетентними) органами.
104
Група учених, зокрема, акцентуе увагу на тому, що стадiею е "сукуптсть дiй суб'еклв, надiлених правоздатнiстю брати участь у робота правотворчого органу, об'еднаних единою метою пiдготувати одну iз цих послiдовних дiй, за допомогою яких правотворчий орган реалiзуе надане йому право на правотворчють". При цьому визначаеться нормопроектування як самостшна процедура, яка не мае ознак стадшноста, щодо процесу правотворчосл [4, с. 79-84]. Вiдтак стае слушною думка О. Скакун, яка вважае, що варто розрiзняти стадй правотворчостi i стадй правоутворення. Остант можуть не збiгатися з першими, а процес правоутворення не вичерпуеться процесом правотворчостi [5, с. 324].
Завдяки широкому тдходу нормотдготовча дшльтсть безперечно належить до правотворчого процесу. А тому цей процес охоплюе ширше коло питань, у т. ч. таких, як: вияв потреби у правовому регулювант, ощнку зiбраноl шформацц, розробку концепци майбутнього нормативно-правового акта та його обгрунтування. Хоча i тут далеко не уа вченi подiляютъ думку щодо едносп правотворчих стадiй. Оскiльки правотворчiсть не е одноманггною дiяльнiстю, а жадляеться на законотворчiсть, нормотворчiсть, судово-адмiнiстративну нормотворчють тощо, тож варто розрiзняти особливост органзацд i порядку кожного виду правотворчосп, зокрема й особливоси 11 стадшност!
Що ж стосуеться прихильниюв вузького розумшня термiна "нормотворч!сть", то вони наголошують на тому, що правотворчий процес необхщно пов'язувати винятково з д!яльн!стю компетентних органiв з видання нормативно-правових актiв. А зважаючи на те що, це е сввдома цiлеспрямована д!яльшсть, стадп р!зняться м!ж собою як органiзацiйно ввдособленим комплексом дш всерединi них, так i сукуптстю шститупв, що можуть брати в них участь.
У проект закону Укра1ни "Про нормативно-правовi акти", поданому народним депутатом Укра1ни Ю.Р. Мйрошниченком i взятим за основу для розгляду (Постанова Верховно1 Ради Укра1ни ввд 20 травня 2011 року), зазначаеться, що правотворчий процес здшснюеться за процедурою, яка може складатися з таких самостшних, лопчно завершених етапiв i оргатзацшно-техтчних дш з тдготовки та прийняття (видання) нормативно-правових актiв:
1) планування нормотворчо1 д!яльностц
2) внесення нормотворчо! пропозицп i пiдготовка проекту НПА;
3) проведення експертизи проекту НПА;
4) внесення проекту НПА суб'екту нормотворення;
5) розгляд проекту НПА суб'ектом нормотворення;
6) прийняття (видання) НПА;
7) набрання чинносл НПА;
8) уведення НПА в дж> [6].
Аналiзуючи структуру нормотворчого процесу у представницькому орган мiсцевого самоврядування, В. Барський пропонуе виокремити таю стадп:
1) тдготовку проекту НПА (визначення предмета регулювання, пiдготовка тексту, розроб-лення концепцп);
2) офщйне внесення проекту НПА до мкцево! ради;
3) проходження проекту НПА в мкцевш радi (попередне обговорення проекту у постшнш комки; обговорення проекту на пленарному заЫдант; прийняття ршення щодо проекту);
4) промульгацию НПА (тдппсання уповноваженою особою; присвоення реестращйного номера);
5) офiцiйне оприлюднення НПА [1, с. 62].
На думку Г. Задорожньо!, порядок створення нормативно-правових актiв мiсцевих рад мктить такi стадй:
1) iнiцiативу щодо створення нормативно-правового акта;
2) тдготовку проекту НПА;
3) обговорення проекту НПА;
4) прийняття НПА i набрання ним чинност [7].
М. Петришина вважае, що потр!6но виокремити так! загальт стадй нормотворчого процесу як:
1) шщювання необхвдност розроблення i прийняття нормативно-правового акта (визначення предмета його регулювання, постановка цЫ правового регулювання);
2) прийняття ршення про тдготовку проекту нормативного акта;
3) розроблення проекту правового акта;
105
4) попереднш розгляд проекту акта;
5) офщйний розгляд радою проекту акта з дотриманням установлених процедур;
6) прийняття НПА, його оформлення, опублжування, набрання чинностi [8, с. 49]. При цьому вважаеться за доцшьне виокремити громадське обговорення як факультативну стадiю.
Зважаючи на багатовекторнiсть поглядш, не можна не погодитися з А. Соколовою, яка наголошуе на тому, що в юридичнш лiтературi як у сукупност джерел, яю подають рiзноманiтнi схеми нормотворчого процесу, рiзниця у пiдходах проявляеться лише у кшькост та назвах стадш, проте "ефективтсть нормотворчого процесу залежить ввд змiсту конкретних стадiй, ïx юридичноï регламентацiï та логiчноï цЫсност усiеï системи стадш" [9].
З урахуванням розмаïття статутних i регламентних норм мiсцевиx рад щодо процесуальних питань нормотворчостi було б доцшьно видiлиги три основнi стади нормотворчого процесу в органах мкцевого самоврядування (ОМС):
1) iнiцiювання та тдготовка проекту нормативно-правового акта;
2) попереднш та офщшний розгляд проекту у мкцевш радi;
3) прийняття та офшшне оприлюднення нормативно-правового акта.
Отже, початковою стадiею нормотворчого процесу е шщювання та пiдготовка проекту нормативно-правового акта. Ця стадiя виступае юридичним фактом, виxiдною точкою, з я^ виникають процесуальнi нормотворчi правоввдносини, та включае проведення великоï кшькост органiзацiйниx заxодiв, значний обсяг аналгшчжй роботи, збiр необxiдниx матерiалiв та шформацп, складання тексту проекту i його всебiчного обгрунтування.
Згiдно з законодавством про мкцеве самоврядування, суб'ектами нормотворчоï iнiцiативи можуть бути члени теритс^альжй громади (у виглядi мiсцевоï iнiцiативи), депутати ради, постiйнi комки ради, виконавчi органи ради. В обласних i районних радах iз нормотворчою iнiцiативою також може виступати голова вiдповiдноï мiсцевоï державноï адмшстрацп [10].
Пiдготовка проекту нормативно-правового акта - творча i найтрудомктюша праця, що вимагае залучення значних штелектуальних сил, якi мають навички технологи мистецтва формулювання сучасних ефективних нормативних приписiв, якi б вiдповiдали европейським стандартам. У закон Украïни "Про мюцеве самоврядування" вiд 21 травня 1997 р. передбачено, що ршення про пiдготовку проекту НПА може бути прийняте на пiдставi розпорядження сiльського, селищного, мiського голови; звернення постiйноï комiсiï до сiльського, селищного, мiського голови, голови районноï, обласжй ради про необxiднiсть внесення питання щодо розроблення проекту акта на розгляд ради; звернення депутатсь^ групи, фракцiï, депутата (депутатiв) до сшьського, селищного, мiського голови, голови районной обласноï ради; рiшення виконавчого комитету ради про винесення питання на розгляд ради; протоколу загальних зборiв громадян, на яких прийнято ршення про мiсцеву шщативу; рекомендацiï громадських слухань [10].
Пiд час розроблення концепци проекту нормативно-правового акта переважно:
1) проводиться аналiз суспiльниx ввдносин та стану ïx правового регулювання;
2) визначаеться можливiсть врегулювання вщповщних суспiльниx вiдносин без прийняття нормативно-правового акта;
3) встановлюються причини необхвдност та правовi пiдстави розроблення проекту НПА;
4) визначаються цЫ проекту НПА, предмет правового регулювання та основш правовi меxанiзми реалiзацiï нормативно-правового акта, обгрунтовуеться ïx ефективнiсть;
5) передбачаються результати реалiзацiï НПА;
6) визначаються сума коштав i ресурси, необxiднi для реалiзацiï НПА;
7) здiйснюеться оргатзацшно-техтчне та фiнансове забезпечення пiдготовки проекту НПА.
Завершення першоï стадiï (шщювання та тдготовка проекту НПА) ввдбуваеться тсда, коли
суб'ект нормотворчоï шщативи подае в установленому порядку мкцевш радi проект НПА з концепщею, пояснювальною запискою, необxiдними довiдковими та аналгшчними матерiалами. Проект НПА, реалiзацiя якого потребуе фiнансово-економiчниx витрат, подаеться на розгляд мкцевш радi з необхвдними розрахунками витрат та визначенням джерел ïx фiнансування. За певних умов суб'ект нормотворчоï iнiцiативи мае право вщкликати поданий ним проект НПА до початку його розгляду суб'ектом нормотворчоста.
Змктом другоï стадп нормотворчого процесу в ОМС е попереднш та офщйний розгляд проекту НПА, а метою - його узгодження мiж защкавленими суб'ектами. На цш стадiï до роботи
106
над проектом залучаеться широке коло суб'екпв нормотворчого процесу, якi, ознайомившись з його змктом, вносять пропозицiï щодо змш, доповнень або скасування вiдповiдних положень. Зазначенi пропозицiï разом i3 необхiдними матерiалами подаються у ввддш з органiзацiï дiяльностi ради, який ïx рееструе i скеровуе на розгляд до юридичжй служби апарату ради, вщповвдних виконавчих органiв ради та оргашзовуе попереднiй розгляд у профшьних постiйниx комiсiяx на предмет ïx економiчноï, юридичноï, соцiально-полiтичноï дощльноста.
Керiвник органу, в якому проводиться попереднш розгляд проекту НПА, мае забезпечити його обговорення iз защкавленими органами та органiзацiями з метою пошуку взаемоприйнятного рiшення. Однак у спещальнш юридичнiй лiтературi iснують рiзнi точки зору щодо мкця i значення процесу обговорення проекту.
1снують окремi думки, що стадш обговорення проекту НПА представницьким органом мае самостшний характер, а тому становить окрему стадго нормотворчого процесу. Водночас Г. Задорожня справедливо зазначае, що виокремлення в самостшну стадю обговорення проекту в тдготовчш комiсiï е надуманим та необгрунтованим, тобто недоцшьним, оскшьки подготовка проекту супроводжуеться постiйним обговоренням, консультациями, в результата чого вiдбуваеться послiдовне доопрацювання змiсту тексту. Як зазначае автор, цей вид роботи е взаемозумовлюючим, вiн здiйснюеться на рiзниx етапах тдготовки проекту i може мати неоднакове зовтшне вираження: внесення пропозиций защкавленими сторонами до профiльноï комюи, розгляд проекту на засiданнi ради тощо [7, с. 20-21 ].
Попереднш розгляд проекту НПА, висновюв юридичжй служби та виконавчих оргаив ради вiдбуваеться на засiданнi поспйжа комiсiï чи на спшьному засщант комiсiй, якщо питання належить до ïx компетенции Зазвичай попереднш розгляд безпосередньо здiйснюеться постшною комiсiею, до чиеï галузевоï спепiалiзапjï належить регулятивна спрямованiсть запропонованого проекту нормативно-правового акта. До того ж проекти нормативно-правових акпв районноï, обласноï ради можуть попередньо розглядатися також головою ради, постшними комiсiями, президiею ради.
У численних постiйниx комiсiяx рад попереднш розгляд проекту НПА можуть також доручити груш депутата або спещально створенiй робочiй групi, оскшьки постiйна комiсiя для вивчення розглядуваних питань може створювати робочi групи iз залученням представникiв громадськостi, учених i фаxiвцiв.
За результатами розгляду наданих ш проектiв нормативно-правових акпв постiйнi комiсiï ради можуть тдтримати проект, дати доручення розробнику проекту або членам комки на доопрацювання проекту або внести змiни до нього. Зокрема, у разi невщповвдноеп проекту вимогам чинного законодавства вш повертаеться iнiцiатору проекту на доопрацювання.
Висновок постшжй комiсiï щодо проекту НПА повинен мктити: обгрунтування дощльносп його прийняття або ввдхилення; загальну характеристику проблем, вирiшенню яких сприятиме прийняття запропонованого проекту; фiнансово-економiчне обгрунтування у тому випадку, якщо реалiзацiя проекту вимагае матерiальниx витрат [1, с. 164].
Узагальнення зауважень i пропозицш до проекту НПА, тдготовка кiнцевоï редакцiï переважно покладаються на ш1щаторш проекту i можуть бути додатково розглянут на засiданняx постшних комiсiй ради. У результатi здшсненого обсягу роботи вiдшлiфовуеться i редагуеться текст проекту, що зумовлюе його яюсш характеристики та проходження проекту до наступноï стадiï нормотворчого процесу, тобто розгляду його представницьким органом.
Цшшсть проекту визначаеться мкцем майбутнього нормативно-правового акта в систем шших правових актiв, його роллю як ефективного регулятора суспiльниx вiдносин у сферi мiсцевого самоврядування [8, с. 50].
Офщшний розгляд радою проекту НПА з дотриманням встановлених процедур вщбуваеться на пленарному засiданнi. Процедура обговорення питань на пленарному засщант, як правило, включае: 1) доповщь розробникiв проекту рiшення чи шпцатор1в внесення пропозицiï, запитання доповiдачу i вщповщ на них; 2) сшвдоповщь (у разi необxiдностi), запитання сшвдоповщачу i вiдповiдi на них; 3) виступи депутат1в з оголошенням та обгрунтуванням окремоï думки, якщо вона е додатком до висновк1в чи пропозицш комiсiй, з приводу яких виступали доповiдач i спiвдоповiдачi, за умови, що окрема думка не була поширена серед депутат1в разом з висновком вщповщжй комiсiï; 4) виступи по одному представнику вед постгйних комiсiй, як1 бажають виступити, представник1в депутатських груп та фракцш; 5) виступи депутат1в, що зарееструвались на виступ; 6) оголошення головуючим на пленарному
107
засщант про припинення обговорення та повщомлення про кшьюсть промовщв, яю виступили i зарееструвалися на виступ; 7) заключне слово доповiдача (спiвдоповiдачiв); 8) уточнення та оголошення головуючим на пленарному засщант пропозипiй, якi надшшли щодо обговорюваного питання i ставитимуться на голосування; 9) виступи з мотивiв голосування [11, с. 168].
Порядок обговорення проекпв НПА переважно визначаеться регламентами ввдповвдних мiсцевиx рад. У бшьшоста мiсцевиx рад воно проходить у трьох читаннях, що створюе умови для максимально повного урахування усix висловлених до проекту зауважень, пропозицiй i виправлень.
Третя стадiя нормотворчого процесу в ОМС - прийняття та офiйiйне оприлюднення НПА -прерогатива нормотворчого органу. Змкт цiеï стадiï мае практичнший, анiж теоретичний аспект. За результатами попередньоï стадiï - всебiчного розгляду проекту НПА у мкцевш радi - формуеться правова умова для практичного втшення цiеï стадiï, суть я^ полягае у перетвореннi проекту на правовий акт, що мае загальнообов'язковий статус у межах визначежй теригс^альжй самоврядноï одиницi. I якщо на двох перших стадiяx - шщювання та тдготовки проекту нормативно-правового акта, а також попереднього та офщшного його розгляду - можуть брати участь рiзноманiтнi органи, установи та оргашзаци, фаxiвпi, громадяни, то третя стадiя - це виключно дiяльнiсть уповноваженого нормотворчого органу та оЫб, що беруть участь у його робота.
Одшею з ознак НПА е те, що до вступу в силу, його мае бути доведено до загального ввдома, тобто вш мае бути оприлюднений. Офщйне оприлюднення нормативно-правових актiв - це доведення текстiв вiдповiдниx актш до вiдома населення, а також державних органiв, пiдприемств, установ i оргашзацш. Воно е обов'язковою умовою початку ди зазначених актiв.
На нашу думку, офiцiйне оприлюднення НПА е невщ'емною частиною нормотворчого процесу. Воно важливе насамперед тим, що в такий споиб громадяни мають змогу безпосередньо долучатись до розроблення нормативно-правових актш i не залишатись "поза полпикою". З iншого боку, забезпечення органами влади вiльного доступу до актш, якi ними приймаються, е гарантiею зменшення проявiв незаконних дiянь з боку посадовцiв.
Висновки. Отже, стадiями нормотворчого процесу в органах мкцевого самоврядування слiд вважати окремi завершенi етапи дiяльностi уповноважених суб'екгiв, змiст кожного з яких регламентовано в такий спосiб, що тшьки безумовне виконання усix його складових дае можливiсть перейти до наступного етапу.
Теоретико-правове обгрунтування стадiй мунiципального нормотворчого процесу сприятиме пiдвищенню його чiткостi, сгруктурованостi та формальжй визначеностi. При цьому мунщипальна нормотворчiсть розглядаеться як процесуальне явище оргашзацшного характеру, змiстом якого е певний порядок дiяльностi самоврядних оргашв.
1. Барський В. Р. Нормотворчкть представницьких оргатв мкцевого самоврядування в Укртт: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 /В. Р. Барський. — Одеса, 2006. — 221 с. 2. Рибалкт А. О. Нормотворчкть оргатв внутрштх справ (аспекти загальноï теорп): дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / А. О. Рибалкт. - Х., 2005. — 164 с. 3. Мурашин О. Г. Акти прямого народовладдя у правовт системi: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01 /О. Г. Мурашин. — К., 2001. — 420 с. 4. КовачевД. А. Механизм правотворчества социалистического государства: Вопросы теории / Д. А. Ковачев. — М.: Юрид. лит., 1977. — 112 с. 5. Скакун О. Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): учеб. / О. Ф. Скакун. — Харьков: Эспада, 2005. — 840 с. 6. Про нормативно-правовi акти: Проект закону Украти вiд 21 сiчня 2008 р. № 1343-1. - [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ JF11B01A.html. 7. Задорожня Г. В. Посттт комiсiï представницьких оргатвмкцевого самоврядування: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02/Г. В. Задорожня. — К., 2006. — 224 с. 8. Петришина М. О. Загальна характеристика нормотворчого процесу в органах мiсцевого самоврядування в Укртт /М. О. Петришина // Право Украши. — 2010. — № 4. — С. 47-53. 9. Соколова А. А. Социальные аспекты правообразования: автореф. дисс.... д-ра. юрид. наук: 12.00.01 / А. А. Соколова. — Мн., 2003. — 38 с. 10. Про мiсцеве самоврядування в УкраШ: закон Украти вiд 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР // Вiдомостi Верховног Ради Украши. — 1997. — № 24. — Ст. 170. 11. Проблеми функцюнування мiсцевих рад та 1х виконавчих оргатв: монографiя / за ред. Ю. М. Тодики. - Х.: Право, 2009. - 540 с.
108
