CC BY
22
УДК 354.1
1рина Петрова
Ушверситет державно! фюкально! служби Укра!ни, кандидат юридичних наук, доцент, професор кафедри адмшстративного права i процесу та митно! безпеки
irynaanna1970@yahoo.com
НОРМОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС I СТАДП НОРМОТВОРЧОСТ1 В Д1ЯЛЬНОСТ1 ДЕРЖАВНО1 Ф1СКАЛЬНО1 СЛУЖБИ УКРА1НИ
© Петрова I., 2017
Розглядаються OKpeMi аспекти нормотворчого процесу i стадiй нормотворчост у Державнiй ф1скальн1й службi УкраТни. Визначенi стадн нормотворчого процесу у дiяльностi Державнот фккальнот служби УкраТни.
Ключовi слова: Державна фiскальна служба УкраТни; нормотворчий процес; нормотворчкть; стадн нормотворчостi.
Ирина Петрова
НОРМОТВОРЧЕСКИЙ ПРОЦЕСС И СТАДИИ НОРМОТВОРЧЕСТВА В ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ФИСКАЛЬНОЙ СЛУЖБЫ УКРАИНЫ
Рассматриваются отдельные аспекты нормотворческого процесса и стадий нормотворчества в Государственной фискальной службе Украины. Определены стадии нормотворческого процесса в деятельности Государственной фискальной службы Украины.
Ключевые слова: Государственная фискальная служба Украины; нормотворчес-кий процесс; нормотворчество; стадии нормотворчества.
Iryna Petrova
University of the State Fiscal Service of Ukraine, PhD, Associate Professor
RULEMAKING PROCESS AND THE PHASES OF RULEMAKING IN THE ACTIVITY OF THE STATE FISCAL SERVICE OF UKRAINE
The article deals with some aspects of regulatory development process and the phases of rulemaking the State Fiscal Service of Ukraine. The phases of regulatory development process in the activity of the State Fiscal Service of Ukraine are outlined.
Key words: state fiscal service of Ukraine; regulatory development process; rule-making; phases of regulatory development process.
Постановка проблеми. Державна фюкальна служба Укра!ни сьогодш е провщним органом центрально! виконавчо! влади, що виконуе найважливiшi функци з наповнення Державного бюджету. Масштабш змши, що вщбуваються у полггичнш i соцiально-економiчнiй сферах сустльства, висувають новi вимоги до дiяльностi i статусу Державно! фюкально! служби Укра!ни. Водночас навпъ з огляду на те, що певш питання статусу та дiяльностi ДФС були дослщженш
вггчизняними вченими, особливосп нормотворчого процесу, що здiйснюeться у Державнiй фiскальнiй службi Укра!ни як суб'ектом нормотворення, не отримали належного висвгглення у науковш лiтературi, що потребуе глибоких рiзнобiчних дослiджень.
Якщо законодавча функцiя притаманна лише парламенту як единому представницькому органу держави, та випливае з само! природи законодавчо! влади, то функщя нормотворчосп у широкому розумшш властива як законодавчш (у межах законотворчо! дiяльностi), так i виконавчш владi (у межах пiдготовки та прийняття пiдзаконних нормативно-правових актiв та законопроектно! дiяльностi).
Оскiльки процес нормотворення повинен бути ретельно спланований, скоординований та тдлягати аналiзу, нормотворча дiяльнiсть центральних органiв виконавчо! влади координуеться Мшютерством юстицп Укра!ни. На виконання Указу Президента Укра!ни вiд 9 лютого 1999 р. № 145 "Про заходи щодо вдосконалення нормотворчо! дiяльностi органiв виконавчо! влади" [1] та § 85 глави 1 роздшу 8 Регламенту Кабшету Мшс^в Укра!ни, затвердженого Постановою Кабiнету Мшс^в Укра!ни вiд 18 липня 2007 р. № 950 [2], щорiчно розробляеться орiентовний план законопроектних робгг на наступний рiк. Такий акт планування, який охоплюе майже ус основнi галузi права, велике коло суспшьних вiдносин, сприяе уникненню дублювання, неузгодженого i нерацiонального використання матерiальних, фiнансових та iнтелектуальних ресурсiв у процес нормопроектування, що здiйснюеться центральними органами виконавчо! влади.
Нормотворчий процес характеризуеться структурованютю, поетапнютю та закономiрною послiдовнiстю. Це спецiальна органiзацiйно-правова дiяльнiсть уповноважених суб'ектiв, яка полягае в шщдаванш, пiдготовцi, розглядi проектiв нормативно-правових акпв, прийняттi нормативних актiв та введенш !х у дiю.
Щц час нормотворчого процесу важливим е питання його стадш. У стад1ях нормотворчого процесу знаходять прояв його сутнють та особливостi. На практищ стадiйнiсть нормотворчого процесу е значно складшшою, що продукуе наявнiсть розбiжностей у наукових поглядах щодо розмежування, класифшацп та взаемозв'язку послiдовного комплексу процесуальних дш.
Аналiз дослiдження проблеми. Серед вщомих вiтчизняних i зарубiжних учених, до сфери наукового штересу яких увiйшли питання праворозумiння, правотворчосп i нормотворчостi, можна назвати: С. С. Алексеева, Ю. Г. Арзамасова, Ю. Г. Барабаша, С. В. Бобровника, О. А. Гаврилова,
B. В. Головченка, В. М. Горшенева, Т. О. Дщича, М. I. Козюбру, А. М. Колодiя, В. В. Копейчикова, М. В. Косовича, В. В. Лемака, А. В. Мщкевича, Л. Р. Наливайченка, В. С. Нерсесянца, А. О. Не-чипоренка, Н. М. Онщенка, Н. М. Пархоменка, О. С. Передерiя, А. С. Иголкша, С. П. Погребняка,
C. П. Поленша, М. П. Рабшовича, В. О. Серьогша, В. М. Сириха, О. В. Скрипнюка, Р. О. Халфша, Л. О. Харитонова, Г. О. Христова, I. Л. Честнова, М. В. Цвша, Л. С. Явича та ш.
Питання стадш нормотворчого процесу розглядаються у працях вггчизняних та зарубiжних учених-правознавщв: В. Барського, М. Васильева, М. Воронова, Г. Задорожньо!, О. Мурашина, В. Ко-вальського, I. Козiнцева, М. Петришино!, А. Рибалюна, О. Скакун, А. Соколово!, Ю. Тодики та iн.
Дониш стадi!' нормотворчого процесу та класифшащя залишаються предметом живих дослiджень як у вггчизнянш, так i у свгговш юридичнiй науцi. При цьому бшьшють положень i висновкiв, що мютяться у наукових працях, на жаль, грунтуються на застарiлому фактичному матерiалi або законодавствi, що не може розкрити усх багатоманiтних властивостей нормотворчого процесу у сучасний перюд.
Мета роботи - з'ясувати сутнють, особливостi та основнi стадi! здшснення нормотворчого процесу у Державнiй фюкальнш службi Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. Як вiдомо, постадiйнiсть нормотворчого процесу мае не лише теоретичне значення, а й практичне. Тшьки на теоретичних дослщженнях повинна бути побудована ефективна практична модель нормотворчого процесу, саме за допомогою чггкого моделювання черговосп здшснення тих чи шших послщовних дш, а також урахування специфiки !х виконання.
Саме за дотримання такого шдходу нормотворчий процес може набути ознак його науково! обгрунтованосп та системного характеру.
Останшм часом нерщко спостерiгаeться мехашчне перенесення iснуючих, iнколи застарiлих, уявлень щодо стадiй нормотворчого процесу у практичну площину.
На наш погляд, шд стадiями нормотворчого процесу необхщно розумiти окремi завершенi етапи дiяльностi уповноважених суб'eктiв, змiст кожного з яких регламентовано так, що тшьки безумовне виконання ушх його складових елеменпв дае можливiсть логiчно перейти до наступного етапу. Але оскшьки метою ще! роботи е дослщження нормотворчостi в органах ДФС Украши, вважаемо за доцiльне сконцентруватись увагу саме на стад1ях нормотворчого процесу ще! служби.
У юридичних джерелах вчеш по-рiзному трактують поняття "стади нормотворчого процесу", враховуючи власне уявлення щодо нього. Так, В. Барський вважае, що стадш нормотворчого процесу - це фаза тдготовки i прийняття нормативно-правового акта, тобто здшснення певних лопчно закiнчених матерiально-технiчних дiй у повному обсязi. На його думку, кожна стадш - це самостшна, завершена фаза процесу [3, с. 147]. А. Рибалкш стадш нормотворчого процесу розумiе як самостшний етап процедурних дiй щодо формування державно! вол^ органiзацiйно вщособлений комплекс дiй, спрямованих на створення нормативно-правових акпв [4, с. 38-39]. Подiбним до нього е розумшня сутностi стадiй, надане О. Мурашиним, котрий стверджуе, що стадiею е "...самостшний етап процедурних дш щодо формування безпосередньо! волi громадян, оргашзований вiдокремлений комплекс тiсно пов'язаних мiж собою дiй, якi спрямованi на створення певного нормативного акта..." [5, с. 100]. На фот багатовекторносп поглядiв об'еднуе учених те, що в ушх випадках йдеться про окрем^ порiвняно самостiйнi частини процесу.
Натомють у загальнiй теори права вщсутнш единий пiдхiд до визначення складу стадш нормотворчого процесу. Зумовлено це тим, що у юридичнш наущ виокремилися два основнi розумшня нормотворчосп. Як вiдомо, у широкому трактуванш "нормотворчють" починаеться з моменту правотворчого задуму i до практично! реалiзацiï правово! норми, у вузькому ж -нормотворчють сприймаеться лише як процес створення правових норм вщповщальними, уповноваженими на це (компетентними) органами.
Група учених, зокрема, акцентуе увагу на тому, що стащею е "сукупнють дш суб'екпв, надшених правоздатнiстю брати участь у робой правотворчого органу, об'еднаних единою метою тдготувати одну iз цих послщовних дiй, за допомогою яких правотворчий орган реалiзуе надане йому право на правотворчють". При цьому визначаеться нормопроектування як самостшна процедура, яка не мае ознак стадшносп щодо процесу правотворчосп [6, с. 79-84]. Вщтак стае слушною думка О. Скакун, яка вважае, що варто розрiзняти стади правотворчостi i стади правоутворення. Останнi можуть не збтатися з першими, а процес правоутворення не вичерпуеться процесом правотворчосп [7, с. 324].
Завдяки широкому пщходу нормоп1дготовча дiяльнiсть безперечно належить до правотворчого процесу. А тому цей процес охоплюе ширше коло питань, зокрема таких, як: вияв потреби у правовому регулюванш, оцiнка зiбраноï iнформацi!, розробка концепц^' майбутнього нормативно-правового акта та його обгрунтування. Хоча i тут далеко не уш вчеш подшяють думку щодо едносп правотворчих стадiй. Оскiльки правотворчiсть не е одномаштною дiяльнiстю, а подшяеться на законотворчiсть, нормотворчiсть, судово-адмiнiстративну нормотворчють тощо, то варто розрiзняти особливосп органiзацi! i порядку кожного виду правотворчосп, зокрема й особливостi ï! стадiйностi.
Проте, з чого ж починаеться нормотворчий процес безпосередньо у ДФС Укра!ш, дати однозначну вщповщь важко. 1снують рiзнi точки зору на цю проблему, але не уш вони е правильними.
Прихильники odnieï з позицш "нормотворчий процес у правоохоронних органах", зокрема у МВС, СБУ, а звщси i ДФС, розумдать найчаспше з прийняття ршення про необхiднiсть розроблення вщомчого нормативного акта. Таке рiшення мае бути прийнято вищими органами державно! влади, мшютром, головою, його заступниками тощо [7, с. 298; 8; 9].
Друга точка зору полягае у тому, що нормотворчий процес у правоохоронних i контролюючих органах може починатися зi стади нормотворчо! шщативи, яка мае сво! особливосп [10; 11, с. 18; 12-14].
Що ж являе собою стадiя нормотворчо! iнiцiативи у ДФС Укра!ни? На практищ ж з нормотворчою шщативою виступають як структурнi пiдроздiли ДФС, так i платники податкiв з приводу будь-яких питань з роз'яснення правил оподаткування, надання консультацш, надання методичних рекомендацш тощо. При цьому нормотворча шщатива у ДФС Укра!ни виражаеться у таких формах: висунення шщативних проектiв нормативних актiв, подання розроблено! концепцi! акта, пропозицi! про розроблення i прийняття нормативного акта, пропозицп про змiну, доповнення або скасування нормативних акпв.
Розглядаючи стадда нормотворчо! iнiцiативи ДФС Укра!ни, варто зробити важливе уточнення, що "висунення шщативних проекпв" суб'ектами нормотворчо! шщативи ДФС Укра!ни вiдбуваеться на пiдставi Рекомендацiй з питань пiдготовки, державно! реестраци та облiку вiдомчих нормативно-правових акпв, затверджених наказом Мiнiстерства юстици Укра!ни вiд 27.03.1998 р. [15].
Зпдно з рекомендацiями Мiнюсту Укра!ни пiдготовка проекту нормативно-правового акта покладаеться на одне або на кшька структурних пiдроздiлiв мiнiстерства або вщомства, з урахуванням !х компетенцi!. Для розроблення проекту визначаеться коло посадових осб, вщповщальних за його тдготовку. Для пiдготовки найважливiших та найскладшших проектiв рекомендуеться створювати комiсiю (робочу групу). У разi необхiдностi до розроблення проекту залучаються ученi та квалiфiкованi спецiалiсти-практики [16].
Якщо тдготовку та затвердження нормативного акта доручеш кшьком органам, то роботу над проектом оргашзовуе той з них, якому доручено скликання комюи або який у дорученш записаний першим.
Посадова особа, яка очолюе розробку проекту, за участю вщповщних спецiалiстiв готуе пропозицп щодо порядку його розроблення та складае план роботи. У плаш роботи з тдготовки проекту передбачаеться:
- вивчення матерiалiв, необхiдних для розроблення проекту;
- розроблення пропозицш по суп питань, що становлять змiст проекту;
- обговорення тдготовлених пропозицiй та складання проекту;
- тдготовка перелшу актiв, якi втратять чиннiсть, або у яю будуть внесенi вщповщш змiни у зв'язку з прийняттям пiдготовленого акта;
- направлення проекту на вщгук вiдповiдним органам та оргашзащям;
- розгляд одержаних зауважень та пропозицш, уточнення проекту;
- тдпис нормативного акта та подання його на державну реестращю.
У плаш зазначаються термши виконання передбачених заходiв та особи, вщповщальш за !х виконання. До плану роботи з тдготовки проекту тсля обговорення його на оргатзацшнш нарадi вносяться уточнення, його затверджуе керiвництво вщомства, яке оргашзовуе розроблення проекту. Затверджений план надсилаеться уем мшстерствам, зазначеним у дорученш про тдготовку нормативного акта.
Проект, який передбачено затвердити за узгодженням з шшими органами, тсля його тдготовки надсилаеться на офщшне узгодження !х керiвництву. Пщ час тдготовки нормативного акта, який мае мiжвiдомчий характер, потрiбно визначити коло мшстерств, на як буде поширюватися дiя цього акта, стутнь !х участi у пiдготовцi проекту [15].
У проект Закону Укра!ни "Про нормативно-правовi акти", поданому народним депутатом Укра!ни Ю. Р. Мiрошниченком i взятим за основу для розгляду (Постанова Верховно! Ради Укра!ни вщ 20 травня 2011 року), зазначаеться, що правотворчий процес здшснюеться за процедурою, яка може складатися з таких самостшних, лопчно завершених етапiв i органiзацiйно-технiчних дiй з тдготовки та прийняття (видання) нормативно-правових акпв (далi НПА):
1) планування нормотворчо! дiяльностi;
2) внесення нормотворчо! пропозицп i пiдготовка проекту НПА;
3) проведення експертизи проекту НПА;
4) внесення проекту НПА суб'екту нормотворення;
5) розгляд проекту НПА суб'ектом нормотворення;
6) прийняття (видання) НПА;
7) набрання чинносп НПА;
8) введення НПА у дш [17].
Серед останшх дослщжень нормотворчого процесу варто зупинитися на пропозици М. О. Петришино! , яка запропонувала власну схему нормотворчого процесу, подшивши !х на шють стадш:
1) шщдавання необхщносп розроблення i прийняття нормативно-правового акта (визначення предмета його регулювання, постановка цш правового регулювання);
2) прийняття ршення про тдготовку проекту нормативного акта;
3) розроблення проекту правового акта;
4) попереднш розгляд проекту акта;
5) погодження проекту акта з дотриманням установлених процедур;
6) прийняття НПА, його оформлення, опублшування, набрання чинносп [18, с. 49].
Але у цш схемi вщсутш таю важлив^ на нашу думку, етапи, як створення робочо! групи, про що зазначено у Рекомендащях з питань тдготовки, державно! реестраци та облiку вiдомчих нормативно-правових акпв [15], доопрацювання проекту з урахуванням отриманих зауважень i пропозицш, а також державна реестрацiя вщомчих нормативних актiв.
З урахуванням розма!ття статутних i регламентних норм щодо процесуальних питань нормо-творчостi було б доцшьно видiлити такi основнi стади нормотворчого процесу у ДФС Украш:
1) шщдавання необхщносп розроблення i прийняття проекту нормативно-правового акта;
2) створення робочо! групи; збiр, вивчення, аналiз нормативних документа, якi регулюють суспшьш вiдносини;
3) розроблення попереднього проекту акта i складання плану-графша його тдготовки;
4) попереднш розгляд проекту акта, доопрацювання його з урахуванням отриманих зауважень i пропозицш;
5) погодження, вiзування, подання на тдпис проекту акта з дотриманням установлених процедур;
6) прийняття акта, державна реестращя, офщшне оприлюднення, набрання чинносп акта.
Отже, початковою стащею нормотворчого процесу у ДФС Укра!ни е шщдавання
необхщносп розроблення i прийняття проекту нормативно-правового акта. Ця стащя е юридичним фактом, вихщною точкою, з яко! виникають процесуальш нормотворчi правовщносини, та включае проведення велико! кшькосп органiзацiйних заходiв.
Другою стащею е створення робочо! групи, а також збiр, вивчення, аналiз нормативних документа, що регулюють суспiльнi вщносини. Ця стадiя включае визначення мети видання акта, обгрунтування основних його положень, великий обсяг аналгтично! роботи, збiр необхiдних матерiалiв та шформаци, аналiз недолiкiв чинного правового регулювання ще! проблеми, очiкуваний результат прийняття акта.
Третя стадiя е дуже трудомюткою, передбачае розроблення першого варiанта проекту акта суб'ектом, який забезпечуе нормотворчу дiяльнiсть ДФС Укра!ни за дорученням суб'екта право-творчостi. Визначаються структура, ще!, етапи та термши пiдготування проекту нормативного акта, конкретт виконавцi, гриф таемностi, також можливе залучення експертiв, науковцiв та шших фахiвцiв. Ця стадiя посiдае ключове становище у всьому процес тдготовки i видачi нормативно-правових акта ДФС Укра!ни.
Четверта стадiя передбачае попереднш розгляд проекту НПА, висновюв департаменту методолопчно! та нормотворчо! роботи та защкавлених структурних пiдроздiлiв ДФС на засщанш або спiльнiй нарадг За результатами розгляду проект нормативно-правового акта може бути тдтриманий, або, якщо е зауваження, повернутий розробнику проекту на доопрацювання або внесення змш до нього. Зокрема, у разi невщповщносп проекту вимогам чинного законодавства вш повертаеться шщатору проекту на доопрацювання. Висновок комюи щодо проекту НПА повинен
мютити: обгрунтування доцiльностi його прийняття або вщхилення; загальну характеристику проблем, виршенню яких сприятиме прийняття запропонованого проекту; фiнансово-економiчне обгрунтування у тому випадку, якщо реалiзацiя проекту вимагае матерiальних витрат.
П'ята стадгя передбачае погодження i вiзування проекту, а також подання на пщпис. Погодження нормативно-правового акта (внутршне та зовнiшне) залежить вщ обсягу i змiсту акта, сфери його дп, кола вщносин, якi регулюються. 1нколи погодження уповшьнюе, а подекуди ускладнюе роботу над проектом, проте воно необхщне для попередження помилок у майбутньому нормативно-правовому акт [19, с. 34].
Вiзування здшснюеться керiвниками усiх структурних пщроздшв ДФС, якi зацiкавленi у прийнятп НПА, за допомогою особистого тдпису (i3 його розшифруванням). Якщо проект мае мiжвiдомчий характер, то вш повинен бути погоджений iз керiвниками вiдповiдних мiнiстерств i вiдомств.
Пюля вивчення проекту нормативного акта i поданих з ним документа (додатюв, схем, таблиць тощо), за розглянутими питаннями керiвник ДФС Украши приймае одне iз рiшень: вiдсилае проект на доопрацювання; пiдписуе проект; вщхиляе поданий на пiдпис проект (у разi об'ективних змiн суспiльних вщносин, прийняття аналопчного акта органом вищо! юрисдикцiï тощо).
Шоста стадгя нормотворчого процесу передбачае прийняття акта, державну реестращю, офiцiйне оприлюднення, набрання чинност акта. Прийняття та офiцiйне оприлюднення акта -прерогатива нормотворчого органу. Змют цiеï стадiï мае практичшший, анiж теоретичний аспект. Однiею з ознак цiеï стадiï е те, що тсля пщпису, офiцiйноï реестрацп, нормативно-правовий акт мае бути доведений до загального вiдома, тобто бути оприлюднений. Офiцiйне оприлюднення нормативно-правового акта - це доведення тексту вщповщного акта до вщома структурних пщроздшв ДФС, громадян - платниюв податкiв населення, а також шших державних органiв, пiдприемств, установ i оргашзацш i усiх зацiкавлених ошб. Воно е обов'язковою умовою початку дп зазначених актiв.
Що стосуеться державно1' реестрацiï нормативно-правових актiв мшстерств i вiдомств, то це питання регламентовано Рекомендащями з питань тдготовки, державно1' реестрацiï та облiку нормативно-правових акпв, затверджених наказом Мiнiстерства юстици Украши № 105/5. вiд 06.12.2002 р.
Висновки. Отже, нормотворчий процес у ДФС характеризуеться структуровашстю, поетап-шстю та закономiрною послiдовнiстю. Це спещальна органiзацiйно-правова дiяльнiсть уповно-важених суб'екпв, яка полягае в шщдаванш, пiдготовцi, розглядi проектiв нормативно-правових акпв, прийнятп нормативних акпв та введенш ix у дiю. Основним суб'ектом, до повноважень якого зараховано забезпечення нормотворчо].' дiяльностi ДФС, е Департамент методолопчно].' та нормотворчоï роботи. Процес нормотворення повинен бути ретельно спланований, скоординований та пщлягати контролю i аналiзу з боку Мшстерства юстицп Украïни.
Стадiями нормотворчого процесу у ДФС Украши необxiдно вважати окремi завершенi етапи дiяльностi уповноважених суб'екпв, змiст кожного з яких регламентований у такий спошб, що тшьки безумовне виконання усix його складових дае можливють перейти до наступного етапу. Теоретико-правове обгрунтування стадш нормотворчого процесу сприятиме пщвищенню його чггкосп, структурованостi та формальноï визначеностi.
1. Указ Президента Укра1'ни eid 9 лютого 1999 року № 145/99 "Про заходи щодо вдосконалення нормотворчог дiяльностi оргатв виконавчог влади" [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua. 2. Регламент Кабiнету Мiнiстрiв, затверджений Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украгни вiд 18 липня 2007 року № 950 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/950-2007-%D0%BF. 3. Барський В. Р. Нормотворчiсть представницьких оргатв мiсцевого самоврядування в УкраЫ: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02 /
B. Р. Барський. - Одеса, 2006. - 221 с. 4. Рибалюн А. О. Нормотворчгсть оргамв внутршмх справ (аспекти загальног теорИ): дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / А. О. Рибалкт. - Х., 2005. - 164 с. 5. Мурашин О. Г. Акти прямого народовладдя у правовт системi: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.01 / О. Г. Мурашин. - К., 2001. - 420 с. 6. Ковачев Д. А. Механизм правотворчества социалистического государства: вопросы теории / Д. А. Ковачев. - М.: Юрид. лит., 1977. - 112 с. 7. Скакун О. Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): учеб. / О. Ф. Скакун. - Харьков: Эспада, 2005. - 840 с. 8. Антонова Л. И. Правотворческая деятельность высших органов государственной власти (организационные нормы): дис ... канд. юрид. наук. - Л., 1964. - 208 с. 9. Елеонский В. А. Нормотворчество в органах внутренних дел (теоретические основы): дис. ... канд. юрид. наук. -М., 1992. - 236 с. 10. Керимов Д. А. Свобода, право и законность у социалистическом обществе. -М.: Госюриздат, 1960. - 223 с. 11. Ленгер Я. I., Бисага Ю. Ю. Нормотворчiсть у контекстi реформування права /Я. I. Ленгер, Ю. Ю. Бисага //Порiвняльно-аналiтичне право. - 2013. - № 1. -
C. 15-19. 12. Нечипоренко А. О. Нормотворчiсть в Украгм: поняття, види, напрямки удосконалення: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спещальмсть 12.00.01 - теорiя та iсторiя держави i права; iсторiя полтичних i правових учень. - Х.: Нац. умверситет iм. Я. Мудрого. -2015. - 21 с. 13. Гетьман С. А. Нормотворча дiяльнiсть оргамв виконавчог влади: поняття, сутмсть, основт ознаки / С. А. Гетьман // Свропейсью перспективи. - 2013. - № 6. - С. 42-47. 14. Охрiменко Н. М. Нормотворча дiяльнiсть мiнiстерств в Украгм: проблеми реалiзацiг / Н. М. Охрiменко // Вiсник Нащональног академИ державного управлтня. - 2015. - № 3. -С. 182-189. 15. Рекомендацп з питань тдготовки, державног реестрацИ та облту вiдомчих нор-мативно-правових актiв, затверджеш наказом Мiнiстерства юстицИ Украгни вiд 27.03.1998р. -№ 3. 16. Петрова I. П. Нормативно-правове регулювання оргамзацИ i дiяльностi мтцИ Украгни: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 /1. П. Петрова. - фтнь, 2004. - 214 с. 17. Про нормативно-правовi акти: Проект закону Украгни вiд 21 ачня 2008 р. № 1343-1 - [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://search.ligazakon. ua/l_doc2.nsf/link1/ JF11B01A.html. 18. Петришина М. О. Загальна характеристика нормотворчого процесу в органах мiсцевого самоврядування в Украгм / М. О. Петришина // Право Украгни. - 2010. - № 4. - С. 47-53. 19. Пелих Н. Верховенство права -вихiдний принцип у дiяльностi пращвниюв ммцп / Н. Пелих // Право Украгни. - 2001. - № 4. -С. 32-38.
REFERENCES
1. Pro zaxody' shhodo vdoskonalennya normotvorchoyi diyal'nosti organiv vy'konavchoyi vlady' [About measures for improvement of regulatory activities of Executive bodies]. The Decree Of The President Of Ukraine on February 09, 1999. Available at: http://zakon0.rada.gov.ua. 2. Reglament Kabinetu Ministriv [Regulations Of The Cabinet Of Ministers]. Resolution Of The Cabinet Of Ministers Of Ukraine on July 18, 2007. Available at: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/950-2007-%D0%BF. 3. Bars 'ky 'j V. R. Normotvorchist' predstavny 'cz 'ky 'x organiv miscevogo samovryaduvannya v Ukrayini Diss, kand. yury'd. nauk [Rulemaking representative bodies of local self-government in Ukraine. Cand. legal. sci. diss.]. Odessa, 2006, 221 р. 4. Ry'balkin A. O. Normotvorchist' organiv vnutrishnix sprav (aspekty' zagal'noyi teoriyi) Diss, kand. yury'd. nauk [The norm-setting of bodies of internal Affairs (aspects of the General theory). Cand. legal. sci. diss.]. Kharkov, 2005, 164 р. 5. Murashy'n O. G. Akty' pryamogo narodovladdya u pravovij sy 'stemi Diss, doct. yury'd. nauk [Acts of direct democracy in the legal system. Dokt. legal. sci. diss.]. Kiev, 2001, 420 р. 6. Kovachev D. A. Mehanizm pravotvorchestva socialisticheskogo gosudarstva: Voprosy teorii (Lawmaking mechanism of the socialist state: theory) Moscow, Legal literature Publ., 1977. 112 р. 7. Skakun O. F. Teory'ya gosudarstva y' prava (эncy'klopedy'chesky'j kurs) (Theory of state and law (collegiate course) Kharkiv, Espada Publ., 2005. 840 р. 8. Antonova L.I. Pravotvorcheskaja dejatel'nost' vysshih organov gosudarstvennoj vlasti (organizacionnye normy) Diss, kand. yury'd. nauk [Legislative activity of the Supreme bodies of state
power (institutional standards). Cand. legal. sci. diss.]. Lviv, 1964, 208 р. 9. Eleonskij V. A. Normotvorchestvo v organah vnutrennih del (teoreticheskie osnovy) Diss, kand. yury'd. nauk [Rulemaking in bodies of internal Affairs (theoretical foundations). Cand. legal. sci. diss.]. Moscow, 1992, 236 р. 10. Kerimov D.A. Svoboda, pravo i zakonnost' v socialisticheskom obshhestve (Freedom, law and legality in a socialist society) Moscow, Gosyurizdat Publ., 1960. 223 р. 11. Lenger Ya.I., By'saga Yu.Yu. Normotvorchist' v konteksti reformuvannya prava [Rulemaking in the context of law reform]. Porivnyal'no-anality'chne pravo, 2013, Vol. 1, 15-19 pp. 12. Nechy'porenko A.O. Normotvorchist' v Ukrayini: ponyattya, vy'dy', napryamky' udoskonalennya Diss, kand. yury'd. nauk [Rulemaking in Ukraine: concept, types, directions of improvement. Cand. legal. sci. diss.]. Kharkiv, 2015, 21 р. 13. Get'man Ye.A. Normotvorcha diyal'nist' organiv vy'konavchoyi vlady': ponyattya, sutnist', osnovni oznaky' [Regulatory activity of enforcement authorities: the concept, essence, the basic signs]. Yevropejs'ki perspekty'vy', 2013, Vol. 6, 42-47 pp. 14. Oxrimenko N.M. Normotvorcha diyal'nist' ministerstv v Ukrayini: problemy' realizaciyi [Norm-setting activities of the ministries in Ukraine: problems of implementation]. Visny'k Nacional'noyi akademiyi derzhavnogo upravlinnya, 2015, Vol. 3, 182-189 pp. 15. Rekomendaciyi z py'tan' pidgotovky', derzhavnoyi reyestraciyi ta obliku vidomchy'x normaty 'vno-pravovy 'x aktiv [Recommendations on training, state registration of departmental normative legal acts] Order of the Ministry of justice of Ukraine on March 27, 1998. 16. Petrova I.P. Normaty 'vno-pravove regulyuvannya organizaciyi i diyal'nosti miliciyi Ukrayiny' Diss, kand. yury'd. nauk [Legal regulation of organization and operation of militia of Ukraine. Cand. legal. sci. diss.]. Irpen, 2004, 214 р. 17. Pro normaty'vno-pravovi akty' [On normative-legal acts]. Available at: http://search.ligazakon.ua/ l_doc2.nsf/link1/ JF11B01A.html. 18. Petry'shy'na M. O. Zagal'na xaraktery'sty'ka normotvorchogo procesu v organax miscevogo samovryaduvannya v Ukrayini [General characteristics of the legislative process in the organs of local self-government in Ukraine]. Pravo Ukrayiny, 2010, Vol. 4, 47-53 рр. 19. Pely'x N. Verxovenstvo prava - vy'xidny'j pry'ncy'p u diyal'nosti pracivny'kiv miliciyi [The rule of law is basic principle in the activities of police officers]. Pravo Ukrayiny, 2001, Vol. 4, 32-38 рр.
Дата надходження: 28.02.2017р.
