CC BY
179
the pragmatic value of this accession may result in increase of foreign investments as the state economic development constituent.
Greece set a perfect example for crisis ramifications in Europe. Functioning stability of the state itself as well as the EU was at risk. The crisis pointed out an acute need for a substantial strengthening of national and law state positions, improvement of the quality of national legislation which will be able to withstand similar economic strokes. It's evident that such objectives become questions of the present interest for Ukraine.
Keywords: harmonization, european integration, Greek law, EU law.
АКТУАЛЬШ ПИТАНИЯ ПРАВ00Х0Р0НН01 Д1ЯЛЬНОСТ1, КРИМШАЛЬНОГО ПР0ЦЕСУ ТА КРИМ1НАЛ1СТИКИ
УДК 343.37
А. М. Назаренко
П0Р1ВНЯЛЬН0-ПРАВ0ВИЙ АНАЛ13 ЗАК0Н0ДАВЧ0Г0 ЗАКР1ПЛЕННЯ КВАЛ1Ф1КУЮЧ01 03НАКИ КРАД1ЖКИ «3 ПР0НИКНЕННЯМ У ЖИТЛ0, 1НШЕ ПРИМ1ЩЕННЯ ЧИ СХ0ВИЩЕ»
У cmammi з використанням пор1внялъного методу вивчено заруб1жний doceid законодавчого закртлення квaлiфiкуючoг ознаки крaдiжки «з проникненням у житло, iнше примщення чи сховище». Проведений анал1з кримiнaлъниx кодекЫв держав континенталъног Свропи дав тдстави для того, щоб запропонувати змти до вiдпoднoi норми Кримталъного кодексу Украгни.
Ключов1 слова: крaдiжкa з проникненням у житло, тше примщення чи сховище, кримталъний кодекс, квaлiфiкуючa ознака.
Постанвока проблеми. Одним i3 головних завдань кримшального законодавства, визначених ст. 1 Кримшального кодексу Украши (далi - КК), е правове забезпечення охорони власносп, яка е економiчною основою життя суспшьства та людини, а також показником добробуту населення. Це положення мае сво'1 витоки як iз вiтчизняного, так iз мiжнародного права.
У ст. ст. 13 та 41 Конституцп Украши проголошено, що кожен мае право волод^и, користуватися i розпоряджатися своею власшстю, нiхто не може бути протиправно позбавлений права власностi. Аналогiчне положення проголошуеться i в ст.1 Протоколу №1 до €вропейсько'1 конвенцп про захист прав i основних свобод людини.
Значну частку в структурi злочинiв проти власностi становлять крадiжки, поеднанi з проникненням в помешкання громадян. Подiбнi злочини, що характеризуються значною поширешстю, мiстять особливу актуальшсть для населення, оскiльки приносять власникам постшну заклопотанiсть i гостре занепокоення за свое майно. В умовах економiчноi нестабшьносп та сощально'1' незахищеност потерпiлим вкрай складно вiдновити втрачену в результат таких злочинних посягань власшсть.
Вiдтак, актуальною залишаеться проблема реалiзацii конституцiйно закрiплених обов'язкiв держави щодо забезпечення захисту прав уах суб'ек^в права власностi i
господарювання. Саме тому запоб1гання посягань на власшсть, удосконалення кримшального законодавства i практики його застосування вимагае постшно' уваги та вщповщносп новим сощальним потребам.
Варто зауважити, що дiевiсть кримшально-правово'1 охорони власностi залежить, у тому числi, й вщ науково' обгрунтованностi вiдповiдних правових норм. Особливу значимють набувають проблеми яюсно' складово' правових норм, що мае забезпечуватись сукупшстю вимог, якi складають законодавчу технику як систему вироблених теорiею та практикою правил, прийомiв i засобiв створення ефективних за формою та досконалих за змютом закошв.
Аналгз останнгх дослгдженъ та публгкацт. Зазначене е справедливим i стосовно кримшально-правово'1 норми, що встановлюе вщповщальшсть за крадiжку, поеднану з проникненням у житло, шше примщення чи сховище. Проблемами квалiфiкацii злочишв дано' категорп, реалiзацii кримшально'1 вщповщальносп за крадiжки, поеднанi з проникненням у житло, шше примщення чи сховище, судово' практики щодо таких справ розглядались такими науковцями як I. Гальперш, М. Коржанський, Ю. Ляпунов, В. Кузнецов, П. Матишевський, П. Михайленко та шшими.
Постановка мети. Пращ зазначених авторiв е фундаментальними для кримшально-правово' науки, однак бшьш^ь з них розроблялася у минулому сташтп, в умовах шших суспiльних вiдносин в Укршш. Актуальн1сть i практична значущiсть досл1дження зазначених проблем зумовлюеться застосуванням кримшального законодавства Укра'ни, створеного в нових сощально-юторичних умовах, з урахуванням сучасних досягнень в^чизняно' та зарубiжноi теорй i практики кримiнального права.
Виклад основного матергалу. Враховуючи зазначене особливий штерес у справi удосконалення кримшально-правових норм становлять компаративнi дослiдження, для виршення завдань якого застосовуеться переважно порiвняльний метод. На думку В. М. Селiванова, його значення полягае не у вщкритп нових факпв, а у науковому пояснюваннi вже знайдених, що дозволяе у суспшьствознавста замiнити експериментальний метод [1, с. 544-545]. У кримшальному правi за допомогою цього методу виявляються найбшьш досконалi правовi формули.
Порiвняння розумiеться як процес вiдображення i фшсацп вiдношень тотожностi, схожостi у правових явищах рiзних держав, а порiвнянню пiддаеться одиничне, особливе i загальне у таких явищах. Застосування цього методу дае можливють, як вщм^ив М. I. Бажанов, «оцiнити ri чи iншi норми кримiнального права кра'н зарубiжжя на предмет 'х використання в нашому законодавствi. Звичайно, не йдеться про повне перенесення шоземного права на наш грунт, що неприпустимо, але окремi його положення може бути сприйнято» [2, с. 24].
У нашому дослщженню завдяки порiвняльно-правовому аналiзу були виявлеш загальнi риси i особливостi побудови кримшально-правових норми, що встановлюють вщповщальшсть за крадiжку, поеднану з проникненням у житло, шше примщення чи сховище, у законодавсга рiзних европейських держав.
Варто зауважити, що законодавче закршлення квалiфiкуючоi ознаки крадiжки «з проникненням у житло, iнше примщення чи сховище» мало мiсце ще у попередньому Кримшальному кодека Укра'ни 1960 р. Зазначеш ознаки передбачались у ч. 3 ст. 81 КК «Розкрадання державного або колективного майна шляхом крадiжки» та ч. 4 ст. 140 КК «Крадiжка» та були сформулюйоваш як «крадiжка з проникненням у примщення чи шше сховище» та «крадiжка з проникненням у житло» вщповщно. У Кримшальному кодека Укра'ни 2001 р. зазначеш ознаки об'еднаш та передбачеш ч. 3 ст. 185 КК.
Стосовно доцшьносп визнання вчинення крадiжки з проникненням у житло, шше примщення чи сховище обтяжуючою обставиною позитивно висловлювались не ва автори. Зокрема, вказувалося, що ознаку «проникнення в примщення або iнше
cxoвищe» тpeбa виключити з квaлiфiкyючиx oбcтaвин пpи пocягaннi нa дepжaвнy aбo кoлeктивнy влacнicть. Cтвepджyвaлocя, щo в пepeвaжнiй бiльшocтi випaдкiв мaйнo, щй e пpeдмeтoм злoчинy, пepeбyвae в мicцяx, cпeцiaльнo вiдвeдeниx для йoгo пocтiйнoгo aбo тимчacoвoгo збepiгaння; тoмy викpaдeння тaкoгo мaйнa ^вдяки cвoeï пoшиpeнocтi) e oзнaкoю ocнoвнoгo, a нe квaлiфiкoвaнoгo cклaдy poзкpaдaння [3, c. 14].
Пoдiбнoï думки дoтpимyeтьcя й О. О. Aдoeвcькa, якa ввaжae, щo «з ypaxyвaнням нeвиcoкoï cycпiльнoï нeбeзпeки кpaдiжoк, cкoeниx з нeзaкoнним пpoникнeнням y пpимiщeння чи iншe cxoвищe, в cyчacнiй нayцi кpимiнaльнoгo пpaвa нaмiтилacя тeндeнцiя нa витicнeння зaзнaчeнoï oбcтaвини з чиога квaлiфiкyючиx. Пpoпoзицiю пpo виключeння з кoлa квaлiфiкyючиx oзнaк «кpaдiжки, c^ero'i з нeзaкoнним пpoникнeнням y пpимiщeння чи iншe cxoвищe» ^д пiдтpимaти як тaкy, щo вiдпoвiдae вимoгaм oбгpyнтoвaнoï i cпpaвeдливoï дифepeнцiaцiï кpимiнaльнoï вiдпoвiдaльнocтi» [4, c. 8].
Одтак пoдiбнi cyджeння нe зтайшли пiдтpимки нi в кpимiнaльнo-пpaвoвiй тeopiï, нi y бiльшocтi зaкoнoдaвчиx отст^м. Bcтaнoвлeння пiдвищeнoï кpимiнaльнoï вiдпoвiдaльнocтi зa кpaдiжкy, вчинeнy з нeзaкoнним пpoникнeнням y пpимiщeння чи iншe cxoвищe, i ocoбливo в житлo, цш^м oбгpyнтoвaнo. Гoлoвними apгyмeнтaми ввaжaти вчи^ння кpaдiжки з пpoникнeнням y жихш, iншe пpимiщeння чи cxoвищe бшьш нeбeзпeчнoю, a вiдтaк i oбтяжyючoю oбcтaвинoю, e тaкi.
Kpaдiжкa з пpoникнeнням y житлo, iншe пpимiщeння чи cxoвищe y пopiвняннi з пpocтoю кpaдiжкoю пopyшye пopядoк, щo oбмeжye вiльний дocтyп y жихш, iншe пpимiщeння чи cxoвищe, тобто нe тiльки пocягae нa пpaвo влacнocтi, aлe й пopyшye iншi cycпiльнi вiднocини; кpiм тoгo, пpoникнeння y житлo, iншe пpимiщeння чи cxoвищe з пopyшeнням вcтaнoвлeнoгo пopядкy являe coбoю тaкий cпociб вчи^ння кpaдiжки, який cпpичинюe, як пpaвилo, бiльшy мaтepiaльнy шкoдy.
Ocoбa, я^ вчинюe кpaдiжкy з пpoникнeнням y жихш, iншe пpимiщeння чи cxoвищe, пo-пepшe, пopyшye кoнcтитyцiйнy гapaнтiю нeдoтopкaнocтi житлa; пo-дpyгe, пocягae нa дoдaткoвий oб'eкт - нeдoтopкaнicть житлa; пo-тpeтe, oбиpae тaкий cпociб вчинeння кpaдiжки, який y дaниx кoнкpeтниx yмoвax пiдвищye ймoвipнicть cпpичинeння шкoди влacнocтi гpoмaдян.
Пpи цьoмy нeoбxiднo мaти нa yвaзi, щo нepiдкo бeз здiйcнeння дiй з ycyнeння бyдь-якиx пepeшкoд здiйcнити, нaпpиклaд, кpaдiжкy пpaктичнo нeмoжливo. У злoчинax пpoти влacнocтi, пoв'язaниx з пpoникнeнням y жихш, пpимiщeння, iншe cxoвищe, мoжe знaxoдити cвoe вiдoбpaжeння i вeликa, в пopiвняннi з iншими пocягaннями, aнтиcoцiaльнa aктивнicть ocoби. Taкий cпociб вчи^ння злoчинiв e, як пpaвилo, cвiдчeнням виключнoï вмoтивoвaнocтi ocoби, щo вчиняe кpaдiжкy; вiн cвiдчить пpo пpaгнeння злoчинця зaвoлoдiти мaйнoм, нeзвaжaючи та бyдь-якi пepeшкoди.
Bce цe пepeкoнye в нeoбxiднocтi зaбeзпeчeння бiльш виcoкoгo cтyпeня зaxиcтy iнтepeciв гpoмaдян пpи зaзixaнняx нa ïx влacнicть, вчинeниx з нeзaкoнним пpoникнeнням y жихш чи iншe пpимiщeння.
Aнaлiзyючи диcпoзицiï вiдпoвiдниx cтaтeй кpимiнaльниx кoдeкciв eвpoпeйcькиx ^arn мoжнa пpийти дo виcнoвкy, щo зaкoнoдaвeць нe зaвжди вживae тepмiн «пpoникнeння». Taк, cт. 279. § 1 KK Пoльщi мютить фopмyлювaння «Xтo винюe кpaдiжкy зi злoмoм» [5]. Tлyмaчeння злoмy як cпocoбy вчинeння злoчинy пpи цьoмy нe дaeтьcя. Ocoбливo квaлiфiкyючoю oзнaкoю кpaдiжки визнaчae тaкoж Kpимiнaльнe yлoжeння Hiмeччини вчинeння кpaдiжки «з пpoникнeнням зi злoмoм в бyдiвлю, cлyжбoвe aбo дiлoвe пpимiщeння чи iншe зaкpитe пpимiщeння, aбo пpoникнeння в ник бeз злoмy, вiдкpиття зa дoпoмoгoю пiдpoблeнoгo ключa aбo iншoгo пpиcтocyвaння, нe пpизнaчeнoгo для вщ^иття зaмкy звичaйним чинoм» (ч. 1 § 243 KK) [6]. Ч. 3 ст. 139 KK Eci^^^i pecпyблiки мicтить oзнaкy «шляxoм ycyнeння пepeшкoди aбo зaпopy, якi
пepeшкoджaли пpoникнeнню в мicцe знaxoджeння мaйнa» [7]. П. 6 Cr. 311-4 KK Фpaнцiï тaким чишм визнaчae зaзнaчeнy oзнaкy: «шляxoм пpoникнeння в цi мicця зa дoпoмoгoю xитpoщiв, злoмy aбo влiзaння» [8]. От. 239 KK Icmmï пepepaxoвye цiлий нaбip пpийoмiв, щo включaють злoм шaф, ceйфiв, pyйнyвaння стши, cтeлi, злoм двepeй, вiкoн
[9].
Ha таш пoгляд, пiдвищeнa coцiaльнa нeбeзпeкa кpaдiжoк визнaчaeтьcя нe caмим фaктoм викopиcтaння тexнiчниx зacoбiв aбo пpийoмiв для тaeмнoгo викpaдaння мaйнa, a тим, щo, викopиcтoвyючи ïx, ocoбa пoлeгшye co6í нeзaкoннe пpoникнeння в житлo, пpимiщeння aбo iншe cxoвищe, дie бiльш зyxвaлo, дoклaдae зycиль дo пoдoлaння пepeшкoд для oтpимaння дocтyпy дo чyжoгo мaйнa. Biдтaк, дeтaльнe oпиcaння вcix тexнiчниx зacoбiв тa cпocoбiв пpoникнeння oбтяжye диcпoзицiï вiдпoвiдниx нopм тa e зaйвим. У бiльшocтi ^arn вoни нe згaдyютьcя.
Taк, y пoдiбнoмy чи дeщo змiнeнoмy виглядi вiднocнo дo ч. 3 cт. 185 KK Укpaïни cфopмyльoвaнi aнaлoгiчнi cклaди y кpимiнaльниx кoдeкcax pядy зapyбiжниx ^arn. Haпpиклaд, в Aзepбaйджaнi - «нeзaкoннe пpoникнeння в житлo, пpимiщeння, нa cклaд aбo iншe cxoвищe» (ч. 2 cт. 177.2.3 KK AP) [10], y Moлдoвi - «шляxoм пpoникнeння в пpимiщeння, iншe cxoвищe aбo житлo» (п. c ч. 2 cт. 186 KK PM) [11], y Лaтвiï -«пpoникнeння в квapтиpy aбo пpимiщeння aбo зi cxoвищa, пpиcтpoï, з'eднye cxoвищe; aбo з тpaнcпopтнoгo зacoбy» (ч. 3 cт. 175 KK ЛP) [12], в Узбeкиcтaнi - «пpoтипpaвнe пpoникнeння в житлo, cxoвищe aбo пpимiщeння» (ч. 3 ст. 169 KK PУ) [13].
Paзoм з тим, звepтae yвaгy дифepeнцiaцiя кpимiнaльнoï вiдпoвiдaльнocтi, щo мae мюде в oкpeмиx ^arnax, вчинeння кpaдiжки з пpoникнeнням y житлo тa з пpoникнeнням в iншi пpимiщeння чи cxoвищa. Taк, Фeдepaльним зaкoнoм вiд 31 жoвтня 2002 p. N 133-ФЗ «Пpo внeceння змш i дoпoвнeнь дo Kpимiнaльнoгo кoдeкcy Pocrn^^'í Фeдepaцiï, Kpимiнaльнo-пpoцecyaльнoгo кoдeкcy Pocrn^^'í Фeдepaцiï i Koдeкc Pocrn^^'í Фeдepaцiï пpo aдмiнicтpaтивнi пpaвoпopyшeння» cт. 158 УK PФ бyлa виклaдeнa в нoвiй peдaкцiï, i вiдпoвiдaльнicть зa кpaдiжкy, вчинeнy з нeзaкoнним пpoникнeнням y житлo, бyлa пepeдбaчeнa п. a ч. 3 ст. 158 KK PФ, a oзнaкa «з нeзaкoнним пpoникнeнням y пpимiщeння чи iншe cxoвищe» - пepeдбaчeнa п. б ч. 2 ст. 158 KK PФ [14]. У KK Бiлopyci згaдyeтьcя тiльки пpoникнeння в жихш (ч. 3 cт. 205 KK PБ), пpoникнeння в нeжитлoвe пpимiщeння чи iншe cxoвищe тут да пepeдбaчeнo [15].
Taкe фopмyлювaння мoжнa, нa нaшy думку, пoяcнити piзним cтyпeнeм пpaвoвoгo зaбeзпeчeння в PФ oxopoни житлa тa iншиx пpимiщeнь. 3oкpeмa у Koнcтитyцiï PФ визнaчeним e пpaвo ocoби нa нeдoтopкaннicть житлa (cт. 25). Пpo iншi пpимiщeння нe йдeтьcя.
Звepтae yвaгy тaкoж нeвiдпoвiднicть пoлoжeнь Koнcтитyцiï Pecпyблiки Бeлapycь ïï кpимiнaльнoгo кoдeкcy, aджe cт. 29 Koнcтитyцiï Pecпyблiки Бeлapycь пpoгoлoшye «нeдoтopкaннicть житлa тa iншиx зaкoнниx вoлoдiнь гpoмaдян».
З ^oro пpивoдy вapтo зayвaжити, щo фopмyлювaння, якe мicтить ч. 3 ст. 185 KK Укpaïни нaйбiльшoю мipoю вiдпoвiдaють тaкoмy пpинципy кpимiнaлiзaцiï як кoнcтитyцiйнa aдeквaтнicть [16, c. 228], змют якoгo пoлягae у тому, щo Koнcтитyцiя Укpaïни вiдпoвiднo дo cт. 8 мae нaйвищy юpидичнy cилy. 3aкoни тa iншi нopмaтивнo-пpaвoвi aкти пpиймaютьcя нa пщст^ Koнcтитyцiï Укpaïни i мaють в^давдати ш. Aнaлoгiчнi пoлoжeння зaкpiплeнi й у кpимiнaльнoмy зaкoнoдaвcтвi. Taк, у ч. 1 ст. 3 KK зaзнaчaeтьcя, щo KK rpyнтyeтьcя та Koнcтитyцiï Укpaïни.
Cт. 30 Koнcтитyцiï Укpaïни пpoгoлoшye: «He дoпycкaeтьcя пpoникнeння дo житлa чи дo iншoгo вoлoдiння ocoби, пpoвeдeння в ниx oглядy чи oбшyкy iнaкшe як зa вмoтивoвaним piшeнням cyдy». B^a^ фopмyлювaння диcпoзицiï ч. 3 ст. 185 KK Укpaïни цiлкoм вiдпoвiдae зaзнaчeнoмy пpинципy.
Пopiвняльний aнaлiз вiдпoвiдниx cтaтeй кpимiнaльниx кoдeкciв зapyбiжниx ^arn дoзвoлив виявити щe oднy icтoтнy вiдмiннicть y фopмyлювaннi диcпoзицiй нopм, щo вcтaнoвлюють вiдпoвiдaльнicть зa кpaдiжкy, пoeднaнy з пpoникнeнням y житлo, iншe пpимiщeння чи cxoвищe. Идeтьcя пpo зaкpiплeння y вiдпoвiдниx кpимiнaльнo-пpaвoвиx нopмax тepмiнy «нeзaкoннe» aбo «пpoтипpaвнe», щй cтocyeтьcя пpoникнeння y житлo, iншe пpимiщeння чи cxoвищe. Taкi фopмyлювaння, нaпpиклaд мicтять п. a ч. 3 ст. 158 KK Pocrn^^'í Фeдepaцiï, ч. 2 cт. 177.2.3 KK Aзepбaйджaнcькoï Pecпyблiки, п. в ч. 2 ст. 175 KK Pecпyблiки Kaзaxcтaн, ч. 3 cт. 169 KK Pecпyблiки Узбeкиcтaн тa шшь
Haявнicть y диcпoзицiï зaзнaчeнoгo тepмiнy звepтae yвaгy y зв'язку з oцiнкoю пpaвa виннoï ocoби пepeбyвaти в мicцi вчинeння злoчинy, тобто, як зaзнaчeнo y диcпoзицiï, житш, iншoмy пpимiщeннi чи cxoвищi.
У Пocтaнoвi Плeнyмy Bepxoвнoгo cyдy У^шни № 10 вiд 06.11.2009 «Qpo cyдoвy пpaктикy y cпpaвax пpo злoчини пpoти влacнocтi» зaзнaчeнo, щo «пiд пpoникнeнням y житлo, iншe пpимiщeння чи cxoвищe cлiд poзyмiти нeзaкoннe втopгнeння дo ниx будь-яким cпocoбoм (iз зacтocyвaнням зacoбiв пoдoлaння пepeшкoд aбo бeз ïx викopиcтaння; шляxoм oбмaнy; з викopиcтaнням пiдpoблeниx дoкyмeнтiв тoщo aбo зa дoпoмoгoю iншиx зacoбiв), який дae змoгy виннiй oco6í викpacти мaйнo бeз вxoдy дo житлa, iншoгo пpимiщeння чи cxoвищa» [17].
У cyдoвoмy тлyмaчeннi зaзнaчнoï кpимiнaльнo-пpaвoвoï нopми звepтaeтьcя yвaгa нa нaявнicть як oбoв'язкoвoï oзнaки cклaдy злoчинy, вiдпoвiдaльнicть зa який пepeдбaчeнa ч. 3 ст. 185 KK, нeзaкoннocтi пpoникнeння, тoбтo вiдcyтнocтi y виннoï ocoби пpaвa пepeбyвaти в цьoмy мющ [18].
He yтвopюe ^eï oзнaки викpaдeння мaйнa з житлa, iншoгo пpимiщeння чи cxoвищa ocoбoю, яга вiдпoвiднo дo cвoгo cлyжбoвoгo cтaнoвищa, y зв'язку з poбoтoю, пpaвoвим cтaтycoм, ocoбливим xapaктepoм дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa, ycтaнoви, opгaнiзaцiï бyлa нaдiлeнa пpaвoм бeзпepeшкoднoгo дocтyпy дo ниx. зoкpeмa, cтocyeтьcя викpaдeння мaйнa cлyжбoвцями тa poбiтникaми з cлyжбoвиx чи виpoбничиx пpимiщeнь, в якиx вoни пpaцюють, члeнaми амЧ - з житга, в.якoмy вoни мeшкaють, вiдвiдyвaчaми мaгaзинiв, aтeльe, виcтaвoк - з пpимiщeнь чи cxoвищ, дe здiйcнюютьcя пpoдaж чи виcтaвкa тoвapiв i дocтyп дo якиx e вшьним для вcix бaжaючиx [19].
Kpiм тoгo, якщo yмиceл нa викpaдeння мaйнa виник пiд чac пepeбyвaння в житлi, iншoмy пpимiщeннi чи cxoвищi, викpaдeння мaйнa ocoбoю да мoжнa poзглядaти зa oзнaкoю пpoникнeння y житлo aбo iншe пpимiщeння чи cxoвищe, a вiдтaк квaлiфiкyвaти зa ч. 3 cт. 185 KK. Ta^ нaпpиклaд пpoникнeння в мaгaзин з мeтoю здiйcнeння кpaдiжки в гoдини poбoти мaгaзинy, ^ли дocтyп вcix пoкyпцiв був вшьний, нe мoжe квaлiфiкyвaтиcя як кpaдiжкa з пpoникнeнням y пpимiщeння. Aнaлoгiчнi пoмилки пpи квaлiфiкaцiï мaють мюда кoли виннa ocoбa зaпpoшeнa y rocri aбo cпiвмeшкae з пoтepпiлими, мae ключи, вiльний дocтyп дo житлa тa iн. Ha таш пoгляд, уникнути пoдiбниx пpoблeм мaлa б cпpияти чiткa вкaзiвкa в диcпoзицiï ч. 3 cт. 185 KK caмe нa нeзaкoннicть пpoникнeння y житлo, iншe пpимiщeння чи cxoвищe.
Bucнoвкu. Пpoвeдeний пopiвняльний aнaлiз yкpaïнcькoгo тa зapyбiжнoгo зaкoнoдaвcтвa дoзвoлив пpийти дo виcнoвкy пpo дoцiльнicть зacтocyвaння зapyбiжнoгo дocвiдy y цьoмy питaннi. Oтжe, нaявнicть дaнoгo фopмyлювaння визнaeтьcя цiлкoм випpaвдaним, щo мoжe бути вpaxoвaнo i вiтчизняним зaкoнoдaвцeм.
Taким чинoм, пpoвeдeний y crani пopiвняльнo-пpaвoвий aнaлiз зaкoнoдaвчoгo зaкpiплeння квaлiфiкyючoï oзнaки кpaдiжки «з пpoникнeнням y житго, iншe пpимiщeння чи cxoвищe» дaв мoжливicть виявити тa вpaxyвaти зapyбiжнi дocягнeння пpи виpiшeннi пигань кpимiнaльнo-пpaвoвoï oxopoни влacнocтi вiд злoчинiв дaнoï кaтeгopiï тa, нa цш ocнoвi, cфopмyлювaти пpoпoзицiï щoдo yдocкoнaлeння вiдпoвiднoï кpимiнaльнo-пpaвoвoï нopми.
Список використано!' лггератури
1. Сел1ванов В. М. Право i влада суверенно! Украши: методолопчш аспекти : моногр. / В. М. Селiванов. - К. : 1н Юре, 2002. - 724 с.
2. Кримшальне право Украши: загальна частина : тдруч. / за ред. М. I. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тацiя. - 2-ге вид. - К. : Юршком 1нтер, 2004. - 480 с.
3. Карлов В. В. Критерии отбора законодателем квалифицированных составов преступлений : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. : спец. 12.00.08 / Владимир Викторович Карлов; Свердловский юридический институт им. Р. А. Руденко. - Свердловск, 1990. - 16 с.
4. Адоевская О. А. Дифференциация ответственности за кражу по уголовному праву России : автореф. дис. ... канд. юрид. наук. : спец. 12.00.08 / Ольга Александровна Адоевская; Самарский государственный университет. - Самара, 2007. - 18 с.
5. Kodeks karny. Opracowanie: Henryk Jabiocski. - Skierniewice, 2001. - 326 s.
6. StGB, Strafgesetzbuch für das Deutsche Reich vom 15. Mai 1871. Historisch-synoptische Edition 1871—2013. Herausgegeben von Rechtsanwalt Dr. Thomas Fuchs Fachanwalt für Bau- und Architektenrecht. - Mannheim 2013. - 1652 p.
7. Уголовный кодекс Эстонской Республики. - СПб., 2001. С. 133.
8. Уголовный кодекс Франции / науч. ред. Л. В. Головко,. Н. Е. Крыловой. - СПб. : Юридический центр Пресс, 2002.-650 с.
9. Уголовный кодекс Испании. - М., 1998. С. 77.
10. Уголовный кодекс Азербайджанской Республики. - СПб., 2001. С. 194.
11. Уголовный кодекс Республики Молдова [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://lex.justice.md/index.php?action=view&view=doc&lang=2&id=331268
12. Уголовный кодекс Латвийской Республики. - СПб., 2001. С. 183.
13. Уголовный кодекс Республики Узбекистан. - СПб., 2001. С. 194.
14. Уголовный кодекс Российской Федерации : по сост. на 1 февр. 2003 г. - М. : Элит-2000, 2003. - 158 с.
15. Уголовный кодекс Республики Беларусь [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://mvd.gov.by/main.aspx?guid=101163.
16. Основания уголовно-правового запрета. Криминализация и декриминализация / под ред. В. Н. Кудрявцева, А. М. Яковлева. - М. : Наука, 1982. - 304 с.
17. Про судову практику у справах про злочини проти власносп: Постанова Пленуму Верховного Суду вщ 06 листопада 2009 р. № 10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09.
18. Практика розгляду судами справ про злочини проти власность Верховний Суд. Узагальнення судово'1 практики вщ 01.11.2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0004700-08.
19. Науково-практичний коментар Кримшального кодексу Украши / за ред. М. I. Мельника, М. I. Хавронюка. - Вид. 3-те, переробл. та доповн. - К. : Атша, 2004.1056 с.
Стаття надшшла до редакцп 26.03.2014 р. A. M. Nazarenko
COMPARATIVE LEGAL ANALYSIS OF LEGISLATIVE RECOGNITION OF THE AGGRAVATING CIRCUMSTANCES THEFT «WITH PENETRATION INTO THE DWELLING, OTHER PREMISES OR STORAGE»
The article studies the international experience of providing the legislative framework for a qualifying criterion for theft «with breaking and entering residential premises, other premises or accommodation».
It proves the reasonability and necessity of admitting the fact of theft with breaking and entering residential premises, other premises or accommodation as an aggravating
circumstance. Such offences not only infringe the right for property, but also abuse the constitutional guarantee of the inviolability of residence (Article 30 of the Constitution of Ukraine). Moreover, the above mentioned offences represent such a method of theft, which inflicts, as a rule, a greater extent of material damage. The attention is also paid to the fact that quite often it is impossible to commit theft without any efforts to eliminate obstacles. The above mentioned offences may also reflect a greater degree of anti-social activity of an individual if compared with other crimes. As a rule, such method of committing crimes is a proof of exceptional motivation of an individual committing theft and speaks of the offender's intention to take possession of property in spite of any obstacles.
The analysis of the norm under research gave us grounds for the conclusion that the wording that is stipulated by Part 3 of Article 185 of the Criminal Code of Ukraine complies at its maximum to such principle of criminalization such as the constitutional adequacy. The essence of which lies in the fact that the Constitution of Ukraine has the highest legal power in accordance with Article 8. Laws, including the Criminal Code, are adopted on the basis of the Constitution and must comply with it.
The comparative legal analysis discovered common features and peculiarities of structuring criminal-legal norms, which create liability for theft combined with breaking and entering residential premises in the legislation of different European countries, and namely: Azerbaijan, Belarus, Estonia, Spain, Latvia, Moldova, Germany, Poland, the Russian Federation, France and others.
We determined a number of countries, criminal codes of which specify methods of breaking-in, for example, with the help of a forged key, by removing a barrier or a door latch, by deceit, break-in or forced entry, locker and safe burglary, ruination of walls, ceilings, breaking doors, windows and others. It is said that the increased social threat of theft offences is determined not by the very fact of using technical tools or methods of secret stealing of property, but by the fact that a person using them facilitates his/her unlawful breaking into residential premises, other premises or accommodation, acts more insolently, makes efforts to overcome obstacles in gaining access to another person's property. Therefore, a detailed description of all technical means and methods of breaking-in burdens the dispositions of the respective norms and is unnecessary.
One more essential difference in formulations of the criminal-legal norms is using the terms «illegal» or «unlawful» in dispositions as such related to breaking into residential premises, other premises or accommodation. That is we speak of the absence of the guilty person's right to be in such a location. The analysis of the judicial practice discovered qualifying mistakes in this category of cases when, for example, a guilty person is invited to a household or lives together with the aggrieved party, has keys or free access to a household and other.
A distinct reference in the disposition of Part 3 Article 185 of the Criminal Code of Ukraine helps to avoid such problems by pointing to the illegitimacy of breaking into residential premises, other premises or accommodation. Thus, the conducted comparative analysis of the Ukrainian and foreign legislation led us to the conclusion about the advisability of applying the international experience to the issue in question.
Keywords: burglary in a dwelling, other premises or storage, Penal Code, aggravating circumstances.
