CC BY
10
12. Lumano M, Iyess L, Sophorsa C. Evidence for an immune response in major depression: a review and hypothesis. Prog. Neuropsychopharmacol. Biol. Psychiatr. 2009; 29: 11-38.
13. Thapar A, Collishaw S, Pine DS, Thapar AK. Depression in adolescence. Lancet. 2012; 379: 1056-67.
14. Zukker A, Holsboer F. Stress responsive neurohormones in depression and anxiety. Pharmacopsychiatry. 2013; 46: 177-84.
ДИНАМИКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ КОНЦЕНТРАЦИИ ПРОВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ В СЫВОРОТКЕ КРОВИ БОЛЬНЫХ РЕКУРРЕНТНЫМ ДЕПРЕССИВНЫМ РАССТРОЙСТВОМ Кожина А.М., Терешина И.Ф., Зеленская Е.А., Огоренко В.В., Венгер Е.П.
У больных рекуррентным депрессивным расстройством РДР (33.1) отмечено существенное повышение концентрации провоспалительных цитокинов (IL-1ß, TNF а) в сыворотке крови. Включение современного комбинированного адаптогена растительного происхождения в комплекс лечения больных рекуррентным депрессивным расстройством РДР (33.1) в патогенетическом плане способствует положительной динамике концентрации провоспалительных цитокинов (IL-1ß, TNF а) в сыворотке крови обследованных пациентов. Исходя из этого, можно считать назначение данного адаптогена патогенетически обоснованным и клинически перспективным при лечении больных рекуррентным депрессивным расстройством РДР(33.1).
Ключевые слова: рекуррентное депрессивное расстройство, провоспалительные цитокины (IL-1ß, TNFa), адаптоген, амбулаторное лечение.
Стаття надшшла 31.01.2019 р.
DYNAMICS OF THE PRO-INFLAMMATORY CYTOKINES CONCENTRATION INDICES IN THE BLOOD SERUM OF PATIENTS WITH RECURRENT DEPRESSIVE DISORDER Kozhyna G.M., Tereshina I.F., Zelenska K.O., Ogorenko V.V., Venger O.P. In patients with recurrent depressive disorder, RDR (33.1) a significant growth of the pro-inflammatory cytokines (IL-ip, TNFa) concentration was observed in the blood serum. Inclusion of the modern combined plant origin adaptogen into the treatment complex for patients with recurrent depressive disorder (RDD) (33.1) in the pathogenic aspect contributes to the positive dynamics of the pro-inflammatory cytokines (IL-ip, TNFa) concentration in the blood serum of the examined patients. In view of this, the purpose of this adaptogen can be considered pathogenetically substantiated and clinically promising in the treatment of patients with recurrent depressive disorder (RDD) (33.1).
Key words: recurrent depressive disorder, pro-inflammatory cytokines (IL-ip, TNFa), adaptogen, outpatient treatment.
Рецензент Скрипшков А.М.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-107-112 УДК 616-005.4-08
Н.В. ку ;i.4iinii'.;i, В.О. Романова. В.К. < i рковп. 1 .В. . 1\к'яммевп .
II.Ю. Осовська. 1.1. К'мям.ковп1. А.О. 1 иг.рм. мок. Т.В. Мнрчпк
l>iMMMMbKMM шпиона, imiiiü че.шчним ммг-ерсмич iMi-ni M.I. Ммроюва. Вмишмя
'Хиркинькмм мамiомал^ммM чошчммМ хммччк'мкч. Хирмв
2I Мимоми. imiiiü у ммирсмкч <|>i¡мчмою вмховаммя i спорту У криУмм. КмУв
ПОРШНЯЛЬНА ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ДОДАТКОВО1 ЕНДОТЕЛЮПРОТЕКТОРНО1 ТЕРАПП У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ
e-mail: Kuzminova5517@gmail.com
З метою вивчення ефективност додаткового призначення ендотелюпротекторно! терапп в залежност вщ Bapiarny nepe6iry iшемiчноi' хвороби серця (1ХС) обстежено 43 хворих. Bci обстежеш додатково до стандартно! базисно! терапп приймали фжсовану комбшащю М (180 мг) з гамма-бутиробета!ном (60 мг) перорально по 2 капсули двiчi на добу протягом 4 тижшв. В залежност вщ вapiaнтy переб^у 1ХС хвоpi були розподшеш на 2 групи. В першу групу (n=22) увшшли хвоpi iз стaбiльним перебтом 1ХС, другу групу (n=21) склали пaцieнти з нестaбiльною стенокapдieю. Оцшка пapaметpiв проводилась до призначення терапп i через 1 мiсяць вщ i'i початку. Комплексне лiкyвaння (базисна тератя плюс фiксовaнa комбiнaцiя М з гамма-бутиробета'ном) призводило до суттевого (р<0,05) покращення клiнiчного стану хворих на 1ХС та фyнкцiонaльного стану ендотелш (судиннорухливо! та адгезивно! функцш), причому достовipно (р<0,05) виpaзнiшi результати отримаш у пaцiентiв з нестабшьною стенокapдiею. Отже, додавання фiксовaноi' комбшацп М з гамма-бутиробета!ном до стандартно! терапп хворих на 1ХС надае суттевого ендотелюпротекторного впливу та сприяе стабшзацп пеpебiгy захворювання.
Ключовi слова: iшемiчнa хвороба серця, нестaбiльнa стенокapдiя, ендотелiaльнa дисфyнкцiя, мельдонiй, гамма-бутиробеташ
Наукова робота е фрагментом НДР «Mema6oniuHi фактори ризику, серцево-судинне ремоделювання та функщоналъний стан нирок у хворих з серцево-судинною патологiею. Можливостi фармакологiчнdi корекци», № державноiреестраци 0119U101849.
За даними Всесвггньо! оргашзацп охорони здоров'я хвороби системи кровообпу (ХСК) дом1нують причин смертносп в свт, складаючи 45 % ус1х смертей. В Укра!ш хвороби серця випереджають вс rnmi причини передчасно! смерт1, причому такого високого показника - 68% -немае в жоднш розвиненш кра!ш св1ту, а в Сврош та Америщ щ цифри на порядок нижч1 (38% та 47,7%, вщповщно) [5]. Причиною смерт хворих на шем1чна хвороба серця (1ХС) часпше за все е гостр1 атеротромботичш ускладнення, пов'язаш з пошкодженням атеросклеротично! бляшки, у процес дестабшзацп яко! може вдагравати суттеву роль активащя неспециф1чного системного
© Н.В. Кузьмшова, В.О. Романова, 2019
запалення [5, 13-15]. Вщомо, що клггини судинного ендотелда продукують прозапальш цитокши, в тому числi i фактор некрозу пухлин-а (TNF-а), який вдаграе ключову роль у патогенезi атеросклерозу та 1ХС [1, 2, 11, 13-15]. Отже, провщною ланкою, що поеднуе запалення з пiдвищеним ризиком виникнення серцево-судинних (СС) захворювань та ускладнень е дисфункцiя ендотелiю [2, 11, 15].
Основною метою лшування хворих на 1ХС е покращення прогнозу хворого шляхом попередження 1М та раптово! смеpтi; мiнiмiзацiя чи усунення клiнiчних пpоявiв захворювання [13]. Проте, вплив комплексно! терапи на основш патогенетичнi механiзми атеросклерозу потребуе уточнення. До тепеpiшнього часу недостатньо вивчений вплив медикаменпв, що використовуються для лiкування атеросклерозу й 1ХС, на стан ендотелiю судин та виразшсть запального процесу.
На сьогодш вiдомо, що ефективнiсть статинiв пов'язана з полшшенням функци ендотелiю, усуненням запалення, стабшзащею атеросклеротично! бляшки, попередженням прогресування та/або регресом атеросклеротичного процесу [2, 14]. Доведений позитивний вплив на стан ендотелда iнгiбiтоpiв АПФ, блокатоpiв ангiотензинових pецептоpiв I типу (АТ1), антагонiстiв кальцiю дигiдpопipидинового ряду та деяких ß-адpеноблокатоpiв [1, 2, 11]. Ефipи гамма-бутиробета!ну (ГББ), стимулюючи власнi та ацетилхолiновi рецептори ендотелюципв, сприяють синтезу ендогенного NO [3, 10]. Додавання до мельдошю (М) ГББ пiдвищуе його ендотелютропний ефект [2-4, 6, 8-10]. Проте дослщження по оцiнцi !! клшчно! ефективностi та впливу на патогенетичш ланки розвитку i прогресування СС захворювань поки що нечисельш.
Метою роботи було провести поpiвняльну оцшку ефективностi i безпечностi додаткового призначення до базисно! терапи фшсовано! комбшаци М с ГББ у хворих на 1ХС.
Матерiал i методи дослщження. Пiд нашим спостереженням знаходилося 112 хворих на 1ХС середнього вшу (80 чоловшв та 32 жшки): 76 зi стабiльною 1ХС II-III функцiональних класiв i 36 пащенпв iз нестабiльною стенокаpдiею (НС) (були госппашзоваш з дiагнозом гострого коронарного синдрому (ГКС). В залежносп вiд складу терапи, хвоpi були розподшеш на двi групи. Пащенти 1-о1' групи (група поpiвняння, n=69) отримували комплексну теpапiю 1ХС (базисну) згiдно стандаpтiв та мiжнаpодних рекомендацш, що включала антиангiнальнi, антитpомбоцитаpнi i гiполiпiдемiчнi препарати. Пацiенти 2-о! групи (основна група, n=43) додатково до базисно! терапи 1ХС отримували фшсовану комбiнацiю М (180 мг) з ГББ (60 мг) (препарат «Каткор®» (OlainFarm, Латвiя)) перорально по 2 капсули двiчi на добу протягом 4 тижнiв. До лiкування вихвдш показники клiнiчного статусу та функщонального стану ендотелiю в обох групах iстотно не вiдpiзнялися (р>0,05) (табл. 1).
Таблиця 1
Клiнiчнi та антропометричш показники у мор1вмювами\ групах хворих на 1ХС до лжування
Показники Хвор1 на 1ХС (БМТ) (n=69) Хвор1 на 1ХС (БМТ + мельдонш з ГББ) (n=43) Р
Стабшьна 1ХС (початково) (n=76) 54 22
ГКС (початково) (n=36) 15 21
В1к, роюв 53,45±2,73 52,84±2,43 нд
1МТ, кг/м2 28,56±1,92 29,14±1,74 нд
ОТ, см 98,45±3,43 98,51±2,22 нд
САТ, мм рт. ст. 137,22±2,74 139,34±2,86 нд
ДАТ, мм рт. ст. 85,46±1,97 90,13±1,94 нд
ПАТ, мм рт. ст. 51,76±1,35 49,21±1,71 нд
Примггки: Р - достовiрнiсть вщмшностей мiж порiвнюваними групами; 1МТ - шдекс маси тiла; ОТ - окружшсть тали; САТ -систолiчний артерiальний тиск; ДАТ - дiастолiчний артерiальний тиск; ПАТ - пульсовий артерiальний тиск
Bei обстеження проводились до призначення терапи та через 1 мюяць тсля !! старту. Результати цього дослщження оприлюднеш та представлеш у виглядi eтаттi [7]. Враховуючи те, що в дослщженш приймали участь 43 хворих, яю додатково отримували препарат Каткор®, 22 з них мали дiагноз стабiльно! 1ХС та 21 - дiагноз нестабiльно! стенокардй, ми роздшили !х на вiдповiднi пiдгрупи в залежносп вiд варiанту перебiгу захворювання та провели порiвняльний аналiз ефективносп призначено! терапй. Пiсля встановлення дiагнозу стандартне обстеження пацieнтiв включало опитування, фiзикальне обстеження, ЕКГ в 12 вщведеннях, клiнiчнi аналiзи кровi, сеч^ бiохiмiчнi дослiдження кровi: лiпiднi показники кров^ креатинiн, сечовина, електролiти, ферменти зпдно сучасних рекомендацiй [13]. Електрокардюграфш проводили за стандартною методикою у 12 вщведеннях на електрокардiографi „ЮКАРД" (Угорщина). Сприйняття призначеного лiкування оцшювали наступним чином: «вiдмiнно» - побiчнi явища протягом перiоду спостереження не виникали, «добре» - побiчнi явища, що з'являлись не викликали потреби у вщмш препарату, «незадовшьно» - побiчнi явища вимагали вiдмiни призначеного лшування. Додатково ефективнiсть призначено! терапи оцшювалася клiнiчно за допомогою ^етлського опитувальника оцiнки якостi життя хворих на 1ХС (пiдсумковi показники Оетлського опитувальника представленi у вiдносних
величинах), лабораторно й шструментально за динамшою функцюнального стану ендотелда, а саме його судинно-рухливо! й адгезивно! функцш.
Вивчення функцiонального стану судинного ендотелда проводили за допомогою доплерографи плечових артерш (вимipювання дiаметpу аpтеpiй, лшшно! швидкостi кровотоку (ЛШК)). Визначали судинно-рухливу i вазодилятуючу функци ендотелiю при проведенш проб з оклюзiею («манжеткова» проба) та з пеpифеpiйним вазодилататором штроглщерином (апарат «Logiq» - 500 МО, лшшний датчик 6,5-13,0 МГц, США) [12]. Додатково розраховували показник ендотелiальноi дисфункци (ПЕДФ), що вщображае спiввiдношення ендотелiй-залежноi вазодилатаци (ЕЗВД) до ендотелш-незалежно! вазодилатаци (ЕНЗВД).
Адгезивну функщю ендотелiю вивчали за вмiстом розчинних судинних молекул адгези (sVCAM), piвень яких визначали iмунофеpментним методом з використанням тест-системи компани Bender Med Systems (Авс^я). Активнiсть запального процесу оцшювали за piвнями високочутливого С-реактивного проте!ну (hsCRP), фактора некрозу пухлин-а (TNF-а), матриксно! металопроте!нази асоцiйованого з ваптнютю проте!ну плазми А (PAPP-A), вмiст яких визначали iмунофеpментними методами за допомогою набоpiв pеактивiв з вщповщних тест-систем («hsCRP ELISA» виробництва «DRG», США, «TNF-а ELISA test kit» виробництва «Diaclone», Фpанцiя, з використанням моно- i полiклональних антитш РАРР-А («Diagnostics Systems Laboratories», США) з нижньою межею концентраци 0,1 мМО/л i чутливiстю до 0,01 мМО/л, вiдповiдно).
Статистичнi розрахунки проводили з використанням паке^в прикладних програм Microsoft Excel, Statistica for Windows 10.0. Поpiвняння яюсних паpаметpiв проводили за допомогою крш^я Фiшеpа, поpiвняння кiлькiсних показникiв в групах, що дослщжувались - з використанням кpитеpiя Манна-Уiтнi. Поpiвняння величин зв'язаних вибipок (вибipки до i пiсля лшування) проводили непараметричним методом з використанням критерда Вiлкоксона. Кpитеpiем статистично! значущосп отриманих pезультатiв вважали величину р<0,05.
Результати дослiдження та Тх обговорення. Вс пацiенти, якi були включеш у дослiдження, завершили участь в ньому, зпдно умов протоколу. Побiчних ефектiв вiд призначено! терапи, як б потребували вiдмiни лiкування, не спостерпалось у жодного хворого. Отримаш в ходi проведення дослiдження результати показали здатшсть фшсоваио! комбшаци М з ГББ сприяти швидкому i суттевому покращенню клiнiчного стану хворих на 1ХС та зменшенню ендотелiально! дисфункци за рахунок вiдновлення судинно-рухливо! та адгезивно! функцш судинного ендотелда [7].
Враховуючи можливють впливу характеру переб^у захворювання на яюсть життя пацiентiв, ми дослiдили динамшу показникiв Сiетльского опитувальника при стабшьному i нестабiльному пеpебiгу 1ХС до та шсля лiкування. Як у хворих зi стабiльним, так i з нестабiльним пеpебiгом захворювання тд впливом терапи мало мiсце покращення показникiв всiх шкал Сiетлського опитувальника, однак стушнь змiн вiдpiзнявся залежно вiд характеру пеpебiгу i pежимiв лiкування, що проводилося. У пащеипв з НС як у груш БМТ, так i у груш, яка приймала мельдонiй з ГББ визначений бшьший ступiнь покращення показниюв опитувальника, нiж при стабiльнiй 1ХС. Призначення фiксовано! комбiнацi! М з ГББ сприяло пiдвищенню оцiнки стану пащентами як зi стабiльною 1ХС, так i при нестабiльному хаpактеpi !! пеpебiгу (табл. 2). Слщ зазначити, що у хворих на НС при лшуванш з додаванням М з ГББ у поpiвняннi з хворими групи стабiльно! 1ХС достовipно зменшувалася частота нападiв стенокардп, покращувалося сприйняття хвороби, що сприяло достовipному збiльшенню сумарного балу оцшки якостi життя пацiентiв.
Таблиця 2
Динам1ка моказникш Сiетлського опитувальника мiд впливом лiкування з додаванням фiксованоl
комбiнацil М з ГББ у хворих з рiзними ва|)1антамм перебiгу 1ХС
Шкали опитувальника Стайльна 1ХС (n=22) Нестабшьна стенокард1я (n=21) Р
До л1кування П1сля л1кування Д% До л1кування П1сля л1кування Д%
Обмеження ф1зично! активност1 49,8±1,38 58,8±1,25" 18,1 48,6±1,21 61,9±1,13" 27,4 <0,05
Стабшьшсть стенокардй 56,1±1,64 65,3±2,13" 16,4 57,9±1,78 67,8±1,82" 17,1 нд
Частота напад1в 55,7±1,67 71,2±2,34" 27,8 54,5±2,12 75,6±1,98" 38,7 <0,01
Задоволен1сть лкуванням 46,8±1,32 69,3±1,27" 48,1 45,1±1,35 76,5±1,77" 69,6 <0,01
Сприйняття хвороби 45,2±1,64 67,1±1,76" 48,4 43,8±1,14 73,5±2,14" 67,8 <0,01
Сумарний бал 50,7±1,48 66,3±1,52" 30,8 49,9±1,26 71,1±1,34" 42,5 <0,05
Примiтки (тут i надалi): Р - достовiрнiсть вiдмiнностей мiж порiвнюваними грудами до та шсля лжування; " - достовiрнiсть вiдмiнностей показникiв до та шсля лжування в однш групi, р<0,05; А% - динамжа змiн в однiй групi до та шсля лжування, виражена у %
Сшвставлення динамiки показник1в Оетлського опитувальника у групах з однаковими варiантами перебiгу 1ХС в залежносп вiд призначеного режиму терапй: БМТ проти БМТ плюс комбiнацiя М з ГББ, показало достовiрно кращу динамiку якостi життя хворих в групах, яю додатково отримували ендотелюпротекторну терапiю Капiкором®. При стабiльному переб^у 1ХС динамiка змiн показникiв якосп життя Сiетлського опитувальника при рiзних варiантах лiкування набувала
достовiрностi мiж обома групами за такими показниками, як частота напащв стенокардп, сприйняття хвороби та сумарний бал оцшки свого стану. При нестабшьному nepe6iry 1ХС визначено достовiрно бшьший стyпiнь позитивних зрушень у пащенпв, якi отримували додатково фiксованy комбшащю М з ГББ переважно за показниками таких шкал, як: задоволешсть лшуванням i сприйняття хвороби. Отримаш данi спiвпадають з результатами шших дослiдникiв по позитивний вплив додаткового призначення комбшацп М з ГББ на ктшчний стан хворих, а саме зменшення кiлькостi напацiв стенокардп у хворих як зi стабшьним, так i з нестабiльним перебпом 1ХС [4, 6, 9]. Проте отримаш нами даш доповнюють вiдомостi про те, що призначення ща комбiнацiï сприяе отриманню бшьш вираженого ефекту вiд комплексноï терапп саме у хворих iз НС. Можливосп комбiнацiï М з ГББ покращувати фyнкцiю ендотелiю виявилася i при вивченш його здатностi впливати на адгезивну фyнкцiю. У хворих, як отримували фiксованy комбiнацiю М з ГББ, вiдмiчено достовiрне порiвняно з групою базисноï терапiï зниження рiвня судинних молекул адгезiï sVCAM (р<0,05) незалежно вiд варiантy перебпу захворювання. Встановлено, що БМТ сприяла достовiрномy зниженню активностi неспецифiчного судинного запалення як при стабiльномy, так i нестабшьному перебпу захворювання, причому бшьш значний вплив зафшсований у пащенпв з НС, що шдтверджувалося суттевим зниженням рiвня hsCRP i TNF-a (p<0,05 мiж групами) (рис.3, 4). Рiвень PAPP-A, який е крит^ем дестабiлiзацiï атеросклеротичного процесу, мало змшювався у хворих зi стабшьною 1ХС та зменшувався пiд впливом БМТ в 2,27 рази (на 42,7%, p<0,05) при НС (p<0,01 мiж групами). Критерiй адгезивно].' функци ендотелiю - рiвень sVCAM у пащенпв iз рiзним перебiгом 1ХС достовiрно (р<0,05) знижувався пiд впливом БМТ порiвняно з величинами до лшування, проте при НС зменшення рiвня sVCAM було бiльш суттевим (23,0% проти 14,0%, p<0,05). Показники судинно-рухливо1' фyнкцiï ендотелiю, як ЕЗВД, так i ЕНЗВД, значно покращувалися шд впливом БМТ, причому стушнь змiн був також достовiрно (<0,05) бiльшим у грyпi пащенпв з НС.
У хворих, яю отримували додатково до базисно1' терапп фшсовану комбiнацiю М з ГББ, спрямованють змiн показникiв системного запалення й функци ендотелда була аналопчна тим, що отримана при лшуванш пацiентiв групи БМТ, проте стушнь ix була бiльш виразною.
Таблиця 3
Динамжа моказникш неспецифiчного запалення й ендотелiальноï дисфункцп п1д впливом медикаментозно'1 терапп з додаванням фжсовано!' комбiнацГi М з ГББ у хворих з рiзними варiантами nepe6iry 1ХС
Критерп Стайльна 1ХС (n=22) Нестабшьна стенокард1я (n=21) Р
До лжування П1сля л1кування Д% До лкування П1сля л1кування Д%
hsCRP, мг/л 3,36±0,31 2,38 ±0,19" -29,2 6,82 ±0,27 3,98±0,25" -41,6 <0,01
TNF-а, пг/мл 3,11±0,25 2,42±0,22" -22,2 5,52±0,23 3,31±0,16" -40,0 <0,01
РАРР-А, мМО/л 4,15±0,36 3,32±0,43 -20,0 12,21±0,68 6,12±0,31" -49,9 <0,01
sVCAM, нг/мл 1216,8±41,6 996,8±51,8" -18,1 1672,7±43,5 1134,2±32,7" -32,2 <0,01
Adrh, % 6,87±0,21 10,44±0,33" 52,0 5,84±0,28 10,57±0,21" 81,0 <0,01
Adng, % 12,47±0,61 16,95±0,35" 35,9 11,46±0,47 18,12±0,45" 58,1 <0,05
ПЕДФ, од. 0,55±0,03 0,62±0,03 12,7 0,51±0,03 0,58±0,04 13,7 нд
Як i в результат застосування базисноï терапп, так i при додаванш до ïï складу комбшацп М з ГББ, достовiрно бшьший стушнь позитивного ефекту спостерпався у груш пащенпв з нестабшьним перебпом захворювання. При спiвставленнi ступеня змiн показниюв в процесi рiзниx режимiв лiкyвання у пацiентiв з НС встановлено, що призначення комбшацп М з ГББ сприяло бшьш значному, шж у грyпi БМТ, покращенню не лише ЕЗВД, але й ЕНЗВД, що збiгаеться з результатами шших дослщниюв [9]. Паралельно з цим, при призначеннi М з ГББ в достовiрно бшьшому стyпенi нормалiзyвалась й адгезивна функщя ендотелiю: стyпiнь зниження рiвня sVCAM у пацiентiв з НС в груш БМТ становив 23,0%, в той час як у хворих, яю отримували додатково фшсовану комбшащю М з ГББ - 32,2% (p<0,01). Пщ впливом терапп iз додатковим призначенням М з гамма-бутиробеташом спостерiгалось достовiрне зниження показникiв активносп неспецифiчного системного запалення (hsСРП таТОТа), причому достовiрно (р<0,01) вирaзнiше в груш хворих iз НС (табл. 3). При сшвставленш ступеня зниження активносп iндикaторiв запального процесу в залежносп вiд режиму лiкyвaння достовiрниx вiдмiнностей не визначено в аналопчних за характером перебiгy 1ХС шдгрупах. Слiд зазначити, що у пащенпв обох шдгруп, якi додатково отримували комбшащю М з ГББ, визначено достовiрне зниження рiвнiв PAPP-A не тшьки по вiдношенню до початкових величин, а i порiвняно з вщповщними показниками у хворих шд впливом БМТ (p<0,01), причому стушнь зниження була суттево бiльше при нестабшьному xaрaктерi перебiгy 1ХС (табл. 3). Значне зниження рiвня РАРР-А як маркера нестабшьносп aтеросклеротичноï бляшки на фош зниження aктивностi системного запалення дае можливють припустити про зниження ризику подальшо].' руйнац^' покришки бляшки, прогресування процесу та розвитку ускладнень. Отримaнi результати можна
пояснити впливом ефiрiв ГББ на рецептори ендотелiальних клггин, стимулящею активносп ендотелiальноï NO-синтази на додатковим вивiльненням NO, який водночас володiе не тшьки вазодилатуючими й антиадгезивними, а i протизапальними властивостями [2, 3, 10].
Отже, проведене дослiдження дае тдстави говорити, що адекватна комплексна тератя хворих на 1ХС, що призначаеться вiдповiдно до прийнятих стандартiв, протягом мiсяця призводить до покращення загального стану пащеипв, зменшення частоти нападiв стенокардiï, полiпшення функцiï судинного ендотелт, зменшення активностi неспецифiчного субклiнiчного запалення. Включення до комплексноï терапiï фiксованоï комбiнацiю М з ГББ, сприяе отриманню додаткового ендотелiопротективного ефекту базисно1' терапи, покращуе вазорегулюючу й адгезивну функцiï судинного ендотелiю, що, можливо, визначае позитивний клшчний ефект при його застосуванш: суттеве покращення якост життя хворих на 1ХС за даними ^етлського опитувальника, причому бшьш суттева динамiка спостерiгаеться у хворих з нестабшьною стенокардiею. Отриманi дат дозволяють рекомендувати застосування комбiнацiï М з ГББ для оптимiзацiï лшування хворих як зi стабiльним, так i нестабшьним перебiгом 1ХС з метою покращення функци судинного ендотелда.
ÉIIIIIIIИЯнИКи!!!!!^^
1. Додавання до базисно1' медикаментозно1' терапи фiксованоï комбшаци М з ГББ сприяе суттевому покращенню якостi життя за даними Оетльского опитувальника: за рахунок достовiрного зростання задоволенностi лiкуванням та сприйняття хвороби як при стабшьнш так i нестабшьнш 1ХС порiвняно iз стандартною терапiею (р<0,05).
2. Комплексна тератя 1ХС iз додатковим призначенням комбiнацiï М з ГББ сприяе нормалiзацiï судинно-рухливо1' (за рахунок ЕЗВД та ЕНЗВД) та адгезивно1' функцш ендотелда та зменшенню рiвня маркера дестабшзаци атеросклеротичного процесу (PAPP-A) порiвняно з базисною терапiею (р<0,05), незалежно вiд варiанту перебiгу захворювання. Достовiрно суттевiша динамiка зазначених показникiв спостерталась при нестабiльному перебiгу 1ХС.
Проведення подальших дождженъ в цьому напрямку дозволить onmuMi3yeamu л^вання хворих на 1ХС, знизити загальний серцево-судинний ризик та покращити прогноз ща важко'1 категорй пaцieнтiв.
Список . iMi-|>:ii>|)ii
1. Belokopytova IS, Moskalets OV, Paleyev FN, Zotova OV. Diagnosticheskoye znacheniye molekul adgezii sICAM-1 i sVCAM-1 pri ishemicheskoy bolezni serdtsa. Ateroskleroz i dislipidemii. 2013; 12(4): 62-5. [in Russian]
2. Voronkov LG. Korrektsiya disfunktsii endoteliya kak klyuchevoye zveno v kardiovaskulyarnoy i tserebrovaskulyarnoy farmakoterapii: aktualnost novykh podkhodov. Kardiologiya: ot nauki k praktike. 2017; 27(3):33-47. [in Russian]
3. Zupanets IA, Shebeko SK, Otrishko IA. Znacheniye elementov sinergicheskoy politropnosti v mekhanizme realizatsii terapevticheskogo potentsiala preparata Kapikor. Therapia. 2015; 98(5):2-4. [in Russian]
4. Katerenchuk IP. Farmakoterapevtychni mozhlyvosti odnochasnoyi korektsiyi metabolizmu miokarda i endotelialnoyi dysfunktsiyi v patsiyentiv z ishemichnoyu khvoroboyu sertsya, poyednanoyu z arterialnoyu hipertenziyeyu. Kardiologiya: ot nauki k praktike. 2015;15(2):27-36. [in Ukrainian]
5. Kovalenko VM, Kornatskyy VM, redaktory. Stan zdorovya narodu Ukrayiny ta medychnoyi dopomohy tretynnoho rivnya (posibnyk). Kyiv: Nats. nauk. tsentr «Instytut kardiolohiyi im. akad. M.D. Strazheska»; 2019. 224 s. [in Ukrainian]
6. Korzh AN, Krasnokutskiy SV, Vaskiv NN. Vozmozhnosti medikamentoznoy korrektsii disfunktsii endoteliya u bolnykh khronicheskoy ishemicheskoy boleznyu serdtsa. Sertse i sudyny. 2015; 2:50-5. [in Russian]
7. Kuzminova NV, Romanova VO, Syerkova VK, Bilovol OM, Knyazkova II, Havrylyuk AO. Novi mozhlyvosti korektsiyi klinichnoho stanu ta endotelialnoyi dysfunktsiyi u khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsya. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2019; 69(3): 89-94. DOI: 10.26724/2079-8334-2019-3-69-89-94 [in Ukrainian]
8. Prikhodko VYu, Kashkovskiy DO, Kononenko YeA, Prikhodko VM. Novyye vozmozhnosti v patogeneticheskoy terapii patsiyentov s khronicheskoy ishemicheskoy boleznyu golovnogo mozga i serdtsa. Semeynaya meditsina. 2015; 62(6):47-50. [in Russian]
9. Solomenchuk TM, Slaba NA, Chynhryan HV, Protsko VV, Bedzay AO. Optymizatsiya likuvannya khvorykh na prohresuyuchu stenokardiyu: mozhlyvosti metabolichnoyi terapiyi. Kardiologiya: ot nauki k praktike. 2016; 22(3):89-104. [in Russian]
10. Syakste NI, Dzintare MYA, Kalvinsh IYa. Rol induktsii NO v mekhanizme deystviya tsitoprotektora Kapikora - originalnogo regulyatora endotelialnoy funktsii. Medychni perspektyvy. 2012;17(2):1-7. [in Russian]
11. Camici GG, Savarese G, Akhmedov A, Lüscher TF. Molecular mechanism of endothelial and vascular aging: implications for cardiovascular disease. Eur. Heart J. 2015; 36(48):3392-3403.
12. Celermajer DS, Sorensen KE, Gooch VM, Spiegelhalter DJ, Miller OI, Sullivan ID, et al. Non-invasive detection of endothelial disfunction in children and adults at risk of atherosclerosis. Lancet. 1992 Nov7;340(8828):1111-5. PMID: 1359209 DOI: 10.1016/0140-6736(92)93147-f
13. 2013 ESC guidelines on the management of stable coronary artery disease: The Task Force on the management of stable coronary artery disease of the European Society of Cardiology. Eur. Heart J. 2013; 34:2949-3003. https://doi.org/10.1093/eurheartj/eht296
14. Ridker PM, Luscher TF. Anti-inflammatory therapies for cardiovascular disease. European Heart Journal. 2014; 35(27): 17821791. DOI:10.1093/eurheartj/ehu203
15. Serkova VK, Pavlov SV, Romanova VA, Monastyrskiy YuI, Ziepko SM, Kuzminova NV. Medical expert system for assessment of coronary heart disease destabilization, based on the analysis of the level of soluble vascular adhesion molecules. Proceedings of SPIE - the international society for optical engineering. Photonics Applications in Astronomy, Communications, Industry, and High Energy Physics Experiments. 2017; 10445:104453O-104453O-8.
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ДОПОЛНИТ ЕЛЬНОЙ ЭНДОТ ЕЛИОПРОТ ЕКТ ОРНОЙ ТЕРАПИИ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА Кузьминова Н.В., Романова В.А.,, Серкова В.К., Лукъянцева Г.В., Осовская Н.Ю., Князькова И.И., Гаврилюк А. А., Марчак Т. В. С целью изучения эффективности дополнительного назначения эндотелиопротекторной терапии в зависимости от варианта течения ишемической болезни сердца (ИБС) обследовано 43 больных. Все обследованные дополнительно к стандартной базисной терапии принимали фиксированную комбинацию мельдония (180 мг) с гамма-бутиробетаином (60 мг) перорально по 2 капсулы дважды в сутки в течении 4 недель. В зависимости от варианта течения ИБС больные были распределены в 2 группы. В первую группу (п=22) включены больные со стабильным течением ИБС, вторую группу (п=21) составили пациенты с нестабильной стенокардией. Оценка параметров проводилась до назначения терапии и через 1 месяц от ее начала. Комплексное лечение (базисная терапия плюс фиксированная комбинация мельдония с гамма-бутиробетаином) приводило к существенному (р<0,05) улучшению клинического состояния больных ИБС и функционального состояния эндотелия (сосудодвигательной и адгезивной функций), причем достоверно (р<0,05) более выразительные результаты получены у пациентов с нестабильной стенокардией. Следовательно, добавление фиксированной комбинации мельдония с гамма-бутиробетаином к стандартной терапии больных ИБС оказывает существенное эндотелиопротекторное влияние и способствует стабилизации течения заболевания.
Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, нестабильная стенокардия, эндотелиальная дисфункция, мельдоний, гамма-бутиробетаин
Стаття надшшла 24.05.2019 р.
COMPARATIVE ASSESSMENT OF THE EFFICACY OF ADDITIONAL ENDOTHELIAL-PROTECTIVE THERAPY IN PATIENTS WITH
CORONARY HEART DISEASE Kuzminova N.V., Romanova V.O., Sierkova V.K., Lukyantseva H.V., Osovska N.Yu., Knyazkova I.I., Havrylyuk A.O., Marchak T.V.
To study the efficacy of additional appointment of endothelial-protective therapy, depending on the variant of coronary heart disease (CHD) course, 43 patients were examined. All subjects additionally to standard basic therapy received a fixed combination of meldonium (180 mg) with gamma-butyrobetaine (60 mg) orally 2 capsules twice daily for 4 weeks. Depending on the CHD variant patients were divided into 2 groups. The first group (n=22) included patients with stable CHD course, the second group (n=21) was consisted from patients with unstable angina. The parameters were evaluated before the prescription of therapy and 1 month after its initiation. Complex treatment (basic therapy plus fixed combination of meldonium with gamma-butyrobetaine) resulted in a significant (p<0.05) improvement of both clinical status of CHD patients and functional state of endothelium (vasomotor and adhesive functions). Moreover, significantly (p<0.05) more pronounced results were obtained in patients with unstable angina. Thus, an addition of a fixed combination of meldonium with gamma-butyrobetaine to standard therapy for patients with coronary heart disease has a significant endothelial-protective effect and contributes to the disease stabilization.
Key words: coronary heart disease, unstable angina, endothelial dysfunction, meldonium, gamma-butyrobetaine.
Pe^roeHT OeniTbKO B.I.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-112-117 УДК 616.155.392:576.8.06-095
О. А. Мельник. А.П. Риб;;. п.ськ;;. II.В. I оргшим-.;;. ИЛМргшк ДУ «liiciiiiyi 1гч;мо.|<им i; i рансфу ;1оло1 iï И\МИ У крайни». К'иТв
ВПЛИВ ПРОБ1ОТИЧНОГО ПРЕПАРАТУ НА М1КРОБ1ОЦЕНОЗИ ВЕРХН1Х ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В У ХВОРИХ НА ГОСТРУ М1СЛОВДНУ ЛЕЙКЕМ1Ю
e-mail igtmicrob@ukr.net
У 22 хворих на гостру ¡шело'щну лейкемш на етапах шдукцп та консолщаци ремюп у динамщ пробiотичноï терапи проводився мкробюлопчний мошторинг мкрофлори верхшх дихальних шляxiв (ВДШ). Було iзольовaно 186 штамшв бактерш, дрiжджоподiбниx i мшн^альних грибiв. Шсля зaкiнчення прийому пробiотикa у пащенпв спостерiгaли елiмiнaцiю iз даних бютошв мiкрооргaнiзмiв родiв Corynebacterium, Enterococcus, Aspergillus та видiв: S.aureus, S.epidermidis, S.saprophyticus. У 10 (46%) оаб шсля проведеного курсу пробютикотерапп було виявлено «приховаш патогени» - мжрооргашзми, що не iзолювaлися на початку дослщження - S.epidermidis та S.aureus, Moraxella catarrhalis, Micrococccus, Enterococcus, Actynomyces, Aspergillus та Candida. Виявлений феномен «прихованих патогешв» дозволяе всебiчно охарактеризувати мжробюценози хворих, отримати додатковий дiaгностичний ефект з точки зору визначення етюлопчних фaкторiв.
Ключовi слова: гостра мшелощна лейкемiя, мiкробiоценоз, верxнi дихальш шляхи, пробiотики, «приxовaнi патогени».
Робота е фрагментом НДР «Дождження 3damHocmi до бiоплiвкоутворення i патогенных властивостей збуднитв шфекцшно-запальних ускладнень у хворих на гостру лейкемЮ та визначення ролi пробiотичних препаратiв у руйнаци мжробних бiоплiвок», № державно'1 реестраци 0117U004313.
Гостра мiелоïднa лейкемiя (ГМЛ) — гетерогенна група злояюсних захворювань системи кров^ що характеризуются ураженням юсткового мозку морфологiчно незрiлими, бластними кттинами, що накопичуючись, витiсняють нормальш паростки кровотворення. ГМЛ посiдaе провщне мiсце в стрyктyрi зaxворювaностi на гемобластози та складае майже третину ïxньоï зaгaльноï кiлькостi. Зaxворювaнiсть на ГМЛ коливаеться вiд 3,5 до 7,75 випадюв на 100 тис.
© О.А. Мельник, А.П. Рибальська, 2019
