CC BY
31
УДК 338.4
ПОР1ВНЯННЯ ЛАНЦЮГА ПОСТАВОК ВИРОБНИНОГО ТА СЕРВ1СНОГО П!ДПРИеМСТВА
© 2015
ПАШКЕВИЧ М. С.
УДК 338.4
Пашкевич М. С. nopiBHqHHq ланцюга поставок виробничого та cepBicHoro пщприемства
Метою cmammi е досл/дження проблемы eidcymHocmi модел/ ланцюга поставок для тдприемств, що надають послуги. Як приклад взято про-цеси надання осв'ттх послуг вищими навчальними закладами. Дослджувана проблема мае соц/альне значення, оскшьки спостергаються слабк/ зв'язки м/ж ВНЗ i тдприемствами в УкраЫ, тобто ланцюг поставок працюе неефективно. За допомогою опрацювання моделi ланцюга поставок сервсних тдприемств оч'шуеться пiдeищення ефективност/ сервкних галузей через укр'тлення зв'язмв м/ж учасниками сервкних ланцюгie поставок. У результатi дослджень виявлено, що ланцюг поставок для освтньоi сфери характеризуется якнайменше двома споживачами, двома вих/дними продуктами в одному та двома системами оцнки ефективностi всього ланцюга. Ц системи оцнки ефективностi з позицй споживач/в осв'тшх послуг i споживач/в людських ресурав запропоновано характеризувати за допомогою в'дпов'дних понять мшроцнност/ та макроцнностiзакладу вищоi освти. Встановлено, що основною характерною рисою сервсного ланцюга поставок, яка принципово в'др'вняе його вд виробничого ланцюга поставок, е наявшсть ефекту переломлення, який пов'язаний з людським фактором та засвдчуе факт того, що пара-метри вих/дного продукту в сервкному ланцюзi поставок тшьки частково залежать в/д параметр/в вх/дних ресурав i частково можуть бути прогнозованi. За ознакою того, у якому мщ сервкного ланцюга поставок вините ефект переломлення, запропоновано розр/зняти сервкний ланцюг поставок виробника, споживача, а також виробника i споживача. Перспективою подальшихрозвдок е формування класиф'шаци сервкних ланцюг/в поставок.
Ключов'! слова: ланцюг поставок, сфера послуг, операщйний менеджмент, тдприемство. Рис.: 1. Табл.: 1. Вбл.: 13.
Пашкевич Марина Сергпвна - доктор економ/чних наук, професор, зав/дувачка кафедри облку i аудиту, Нацюнальний г/рничий унверситет (пр. К. Маркса, 19, Дн'тропетровськ, 49027, Украна) E-mail: pashkevichms@rambler. ru
УДК 338.4
Пашкевич М. С. Сравнение цепочки поставок производственного и сервисного предприятия
Целью статьи является исследование проблемы отсутствия модели цепочки поставок для предприятий, предоставляющих услуги. В качестве примера взяты процессы предоставления образовательных услуг высшими учебными заведениями. Исследуемая проблема имеет социальное значение, поскольку наблюдаются слабые связи между ВУЗами и предприятиями в Украине, то есть цепочка поставок работает неэффективно. С помощью модели функционирования цепи поставок сервисных предприятий ожидается укрепление связи между участниками сервисных цепей поставок. В результате исследований выявлено, что цепь поставок для образовательной сферы характеризуется как минимум двумя потребителями, двумя исходными продуктами в одном и двумя системами оценки эффективности всей цепи. Эти системы оценки эффективности с позиций потребителей образовательных услуг и потребителей человеческих ресурсов предложено характеризовать с помощью соответствующих понятий микроценности и макроценности учреждения высшего образования. Установлено, что основной характерной чертой сервисной цепи поставок, которая принципиально отличает её от производственной цепи поставок, является наличие эффекта преломления, связанного с человеческим фактором и свидетельствующего о том, что параметры выходного продукта в сервисной цепи поставок только частично зависят от параметров входных ресурсов и частично могут быть спрогнозированы. По признаку того, где возникает эффект преломления, предложено различать сервисную цепь поставок производителя, потребителя, а также производителя и потребителя. В перспективе планируется разработать классификацию сервисных цепей поставок. Ключевые слова: цепь поставок, сфера услуг, операционный менеджмент, предприятие. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 13.
Пашкевич Марина Сергеевна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой учета и аудита, Национальный горный университет (пр. К. Маркса, 19, Днепропетровск, 49027, Украина) E-mail: pashkevichms@rambler. ru
UDC 338.4
Pashkevych M. S. Comparing Supply Chain of the Production Enterprises and the Service Providers
The article is aimed at studying the problem of absence of supply chain model in the context of service providers. By way of example were considered processes of supplying the education services through higher education institutions. The researched problem is of social importance, as there are weak linkages between universities and enterprises in Ukraine, and this means, the supply chains work inefficiently. Using the supply chain model of the service providers, it is expected to strengthen the linkage between the participants of service supply chains. As result of the research has been discovered that the supply chain for the educational sphere is characterized by at least two consumers, by two source products in one and by two systems for estimating the efficiency of the whole chain. These systems for efficiency estimation, from the perspective of consumers of educational services and users of human resources, is proposed to characterize through appropriate concepts of micro-value and macro-value in regard to higher education institution. It has been determined that the main characteristic feature of the service supply chain, allowing to fundamentally distinguish it from the production supply chain, is presence of the refractive effect connected with human factor, which evidence that the options of the output product in the service supply chain are only partially dependent on the options of the input resources and partially can be predicted. Based on the occurrence of refraction effect, is proposed to distinguish between the service supply chain of producer, of consumer, as well as of both producer and consumer. In the future, it is planned to develop a classification of service supply chains.
Key words: supply chain, services sector, operative management, enterprise. Pic.: 1. Tabl.: 1. Bibl.: 13.
Pashkevych Maryna S. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department of Accounting and Auditing, National Mining University (pr. K. Marksa, 19, Dnipropetrovsk, 49027, Ukraine) E-mail: pashkevichms@rambler. ru
Економжа та управлшня сучасними тдприемствами вже давно вийшли за межi внутршнього середовища шдприемства i охоплюють процеси, пов'язаш з постачанням ресурйв вц шших тдприемств
та постачанням готово1 продукци та послуг споживачам. У сукупност процеси постачання ресурйв, виробни-цтва продукци або надання послуг i доведення 1х до споживача складають ланцюг поставок. Тому ефектившсть
д1Яльност1 шдприемства оцшюеться не т1льки на основ1 ефективност1 суто внутршнк операцш, але й на основ1 сукупно! ефективност1 внутршни операц1й та операцш по взаемоди п1дприемства з постачальниками та спо-живачами. Таким чином, будь-яю науково-практичн1 ас-пекти, пов'язаш з дизайном, функц1онуванням та лшвЬ-дац1ею ланцюг1в поставок, е актуальними i привертають увагу вчених i практикiв.
Проблема даного дослiдження полягае в тому, що як таке вцсутне чiтке уявлення про ланцюг поставок сервiсного пiдприемства або, як шакше його можна назвати, сервкний ланцюг поставок (Service Supply Chain). Зазвичай, ланцюг поставок сервисного шдприемства не розглядаеться як окремий вид, а при-ймаеться центичним до загальних контурiв будь-якого ланцюга поставок промислового пiдприемства: «по-стачальники - виробниче пiдприемство - споживачЬ. Разом з тим, чимало наукових праць, пiдтверджених практичною дiяльнiстю, доводять незаперечну рiзницю мiж процесами виробництва продукци та надання по-слуг, мiж характеристиками матерiальноí продукци та нематерiальних послуг тощо. Таким чином, виявляеться ситуацiя, коли ми маемо кардинально рiзнi кiнцевi про-дукти (продукщя та сервiс), маемо рiзнi рекомендаци щодо управлiння пiдприемствами виробничо! та сер-вкно1 сфери, але не маемо доведення або спростуван-ня того, що моделi ланцюгу поставок для виробничих та сервкних пiдприемств iдентичнi або рiзнi. Навщо це потрiбно? Виявлення особливостей моделi ланцюгу поставок для сервкних пiдприемств дозволить удоскона-лити мехашзми управлiння ними та вiдiйти в^д практики iмплементацil «наослiп» принцишв функцiонування ланцюгу поставок виробничих шдприемств на сервiснi пiдприемства. Можна передбачити, що дедалi це матиме зростаючу практичну цiннiсть, адже сервiсний сектор економжи домiнуватиме над виробничим. Так, за дани-ми Bureau of Labor Statistics (ША)до 2022 р. очжуеться перевищення кiлькостi зайнятих у сервкному бiзнесу над кiлькiстю зайнятих у промисловост у 5,1 разу, у той час, коли у 2002 р. цей показник складав 3,57 разу [1]. В УкраМ при скороченш за останш ам роив загально! кiлькостi зайнятих у вси галузях економiки на 275,9 тис. оаб, а зайнятих у промисловосп та буддвнищга - на 850,3, у сервисному секторi спостериаеться збкьшення зайнятостi на 1002,4 тис. ойб [2].
Для порiвняння ланцюгу поставок виробничих i сервiсних шдприемств у даному дослцженш як приклад сервку було обрано освiтнi послуги вищих навчальних закладiв. Це пояснюеться ккькома причинами.
По-перше, освiтнi послуги - достатньо потужний сектор економжи як в УкраМ, так i в iнших крашах свь ту. Щоправда, його потужнiсть вимiрюеться у рiзних по-казниках. Наприклад, за останш 13 роив сектор освп1-нк послуг в УкраМ розширився за кiлькiстю зайнятих з 7,98% до 8,29% вц кiлькостi зайнятих в економМ в цко-му, при тому, що частка промислового сектора скороти-лася з 22,79% до 16,05% [2]. Натомкть, у США на частку освiти доводилося ткьки 2,3% зайнятих в економМ у 2012 р. [1]. У 2011 - 2012 рр. частка осв^ни послуг ткь-
ки вищих навчальних закладiв у ВВП Великобритани склала 2,8%, що е^валентно 39,9 млн фунпв стерлiнгiв [3], а в УкраМ за цей самий перюд частка вйе! освиньо! галузi у ВВП склала 3,31%, що е^валентно 106 млрд грн [4]. За оцшками експертiв, ринок освггнк послуг у 2012 р. у кра!нах свiту становив приблизно 4,4 трлн дол. США. Це приблизно у три рази перевищуе сукупш ви-трати уск кра'1н свгту на оборонний комплекс [5].
По-друге, освиня послуга належить до класу послуг, у яких особливе значення вцирае людський фактор - як з боку оргашзаци, яка надае осв^ню послугу, так i з боку споживача ще! осв^ньо! послуги. Наприклад, якщо розглядати послуги з водопостачання та опалення або послугу з шдземного паркiнгу, то очевидно, що в цих по-слугах людський фактор вiдiграе менше значення, нiж у освiтнiй послузЬ Що саме маеться на увазi пiд людським фактором у контекст дослiдження ланцюга поставок для сервисного пiдприемства, буде розкрито у результатах дослцжень.
По-трете, однiею з найактуальнших проблем у сферi освiти е проблема слабкого зв'язку вищих навчальних закладiв з шдприемствами у частинi шдготов-ки фахiвцiв, комерцiалiзацií наукових розробок тощо. Отже, можна стверджувати, що ланцюг поставок, як сукупшсть взаемопов'язаних процесiв в1д постачаль-ника ресурсiв до споживача продукту, саме у цш сферi не працюе. Тобто немае регульованого зв'язку з боку ушверситейв мiж унiверситетами та пiдприемствами у сервкному ланцюгу поставок для осв^ни послуг.
Украшсью дослiдники чимало уваги придкяють удосконаленню теоретичних i методичних основ управлшня ланцюгами поставок. У бкьшоси ви-падкiв дослiдження пов'язанi з лопстичним обслугову-ванням пiдприемств. Наприклад, В. Фалович обгрунто-вуе необхцшсть управлiння замкненою петлею ланцюга поставок шляхом узгодження лопстично! стратеги шдприемства з життевим циклом продукци. Сервиси автор розглядае як частину ланцюга поставок для виробничо-го шдприемства, який передбачае постсервисне обслуго-вування споживачiв, не виокремлюючи сервкш ланцюги поставок [6]. Незважаючи на дослцження транспортного пiдприемства, яке надае транспортш послуги, Л. Во-линець та С. Чернiй також не розкривають особливост та дизайн сервисного ланцюга поставок у порiвняннi з виробничим ланцюгом поставок, хоча автори зазнача-ють, що у центрi уваги транспортного пiдприемства зна-ходиться пасажир, тобто людина, чи! потреби необхiдно задовольнити найкращим чином. На наш погляд, ученi опосередковано доводять, що людський фактор е клю-човим у сервисному ланцюгу поставок [7]. Етапи еволю-ци пiдходiв до управлшня ланцюгами поставок досль джено Н. Меджибовською у [8]. Серед чимало! ккькост тишв ланцюгiв поставок, до яких взнесено вертикальнi та горизонтально просторовi та вiртуальнi тощо, в1д-сутнiй розподк на виробничi та сервiснi ланцюги поставок. Однак особливу увагу автор придкяе ланцюгам поставок, у яких основоположною точкою регулювання е кшцевий споживач зi сво'1ми потребами. Разом з цим незрозумким залишаеться питання, яким чином слц
переналагодити систему управлшня ланцюгом поставок сервкних п1дприемств з урахуванням ор1ентаци на споживача i де, врештьрешт, м1сце споживача у цьому ланцюгу поставок. Вчений Л. Якимишин у [9] аналiзуe електроннi ланцюги поставок для продукци, якi, на наш погляд, комбiнують у собi частково виробничий та сер-вiсний ланцюги поставок, осюльки кiнцевим продуктом споживання, заради якого утворюеться електронний ланцюг, виступае матерiальна продукцiя, а, власне, про-цес доставки цiеï матерiальноï продукци до споживача являе собою сервк. Разом з цим, автор не дотджуе сервiсний ланцюг поставок окремо i не приводить його характеры особливосп.
Зарубiжнi вченi активно займаються дослджен-нями так званих сервiс-орiентованих ланцюгiв поставок. Наприклад, вченi J. Cheng, K. Law, H. Bjornsson, A. Jones та R. Sriram у [10], а також X. Liu, Zh. Zhang, T. Lu, W. Бапу [11] шд сервiс-орiентованим ланцюгом поставок розумшть фактично виробничий ланцюг поставок, який управляеться автоматизовано, у результат чого цей автоматизований ланцюг поставок надае його учас-никам додатковий сервк - повну та своечасну шформа-цш про процеси, що в^буваються в ланцюгу поставок у будь-який момент часу.
Розробляючи модель для оцшки ефективност сер-вiс-орiентованого ланцюга поставокдля послуг з кейте-рингу, китайськi вченi J. Gou, G. Shen, R. Chai у [12] ви-значають сервiсний ланцюг поставок з точки зору його структури у сферi кейтерингу, але за сутшстю такий ланцюг поставок шчим не вiдрiзняеться вiд виробничо-го ланцюга поставок. Навiть особливi характеристики, якi автори присвоюють сервкному ланцюгу поставок (маневренiсть, стабiльнiсть, лопстика та здатнiсть задо-вольнити потреби споживачiв), також однаково прита-манш виробничим ланцюгам поставок.
Виробничий та сервксний ланцюги поставок за ознакою кшцевого продукту розрiзняють L. Ellarm, W. Tate, C. Billingtonу [13]. Однак при побудовi сервкно-го ланцюга поставок автори використовують не ушкаль-ш особливостi процесiв надання сервгав споживачам, а вiдомi моделi виробничих ланцюгiв поставок - Global Supply Chain Forum Framework, SCOR та Hewlett-Packard's Supply Chain Management Model, фактично шдга-няючи сервкш ланцюги поставок шд iснуючi виробнич^ переслiдуючи кiнцевою метою оцшку ефективностi сер-вiсних ланцюгiв поставок.
Aналiз останнк дослiджень довiв тезу про те, що ушкальний ланцюг поставок для сервкних шд-приемств, побудований на основi унiкальних характеристик процесу надання послуг споживачам, вц-сутнш. Натомiсть, пiд сервiс-орiентованим ланцюгом поставок розумiють виробничий ланцюг поставок, який спроможний надавати додатковi шформацшш сервiси його внутрiшнiм учасникам, о^м кiнцевих споживачiв. Iснуючi порiвняння виробничих i сервiсних ланцюгiв поставок не переконують у суттевш рiзницi мiж цими ланцюгами, що дае шдстави для адаптаци механiзмiв управлшня ланцюгами поставок виробничих шдпри-емств до сервкних пiдприемств.
Таким чином, вихцною гтотезою дослiдження е припущення, що ланцюг поставок для виробничого шд-приемства вiдрiзняеться вiд ланцюга поставок сервксно-го пiдприемства.
Метою дослдження е порiвняння ланцюга поставок виробничого та сервисного шдприемства для дове-дення або спростування висунуто! гiпотези.
к ослiдження за вищеокресленою проблемою на I \ прикладi закладiв вищо! освiти, як шдприемств / *1 ' надання освггнк послуг, дозволили отримати таю науковi результати.
Заклад вищо! освiти одночасно мае деккька спо-живачiв - слухача, який безпосередньо споживае освп1-ню послугу; батькiв, яю нерiдко виступають платника-ми та мають власний ступiнь задоволення освиньою послугою; майбутнього роботодавця, який споживае не освiтню послугу, а людський ресурс, що сформував-ся внаслцок надання та споживання освиньо! послуги. Звцси, сервiсний ланцюг поставок для освиньо! сфери мае деккька споживачiв, тобто одна й та сама комбша-цiя виробничих процесiв забезпечуе задоволення потреб деюлькох споживачiв водночас.
Заклад вищо! освiти на вшддд мае два абсолютно рiзнi продукти матерiального та нематерiального характеру: осв^ню послугу та людський ресурс. Звцси, сер-вiсний ланцюг поставок для освиньо! сфери забезпечуе «виробництво» двох продуктiв.
Наявнiсть деккькох споживачiв i деюлькох продук-тш для одше! комбшаци виробничих процейв обумовлюе мультикомпонентну оценку результатiв дшльност закладу вищо! освiти. Зв1дси, сервiсний ланцюг поставок для освиньо! сфери задовольняе мультиварiантнi потреби рiзних споживачiв за допомогою рiзних продукпв.
Таким чином, пропонуемо вважати, що кожний окремий заклад вищо! освiти мае певний ршень сощаль-но! значимости яка вiдображае його реалiзовану здат-нiсть задовольняти потреби споживачiв. Окремi фiзичнi особи (слухачi, !х родини) споживають освгтш послуги та суб'ективно оцшюють заклад загально! середньо! освгти з точки зору власно! споживчо! цiнностi. Пропонуемо таку цiннiсть називати мшроцшнктю. Юридичш особи (роботодавцi) споживають професшш знання та вмiння фiзичних осiб (споживають людськi ресурси) та оцшюють заклад вищо! освпи з точки зору власно! цшностЬ Пропонуемо таку цiннiсть називати макроцштстю. По-няття сощально! значимостi закладу вищо! освпи вцпо-вiдае шституцюнальнш економiчнiй теори, на тлi яко! виникае необхiднiсть урахування iнтересiв економiчних суб'ектш пiд час дизайну сервкного ланцюга поставок.
Соцiальна значимiсть закладу вищо! освпи являе собою сукупшсть споживчо! мiкроцiнностi та макроцш-ност1 Споживча мiкроцiннiсть - це значимкть ВНЗ для кожно! окремо! фiзично! особи, яка споживае освiтню послугу як послугу з формування в особи знань, вмшь та шших здiбностей. Тому споживча мiкроцiннiсть закладу вищо! освии складаеться iз суб'ективних оцiнок особою щодо якост осв^ни послуг, кадрово! та матерь ально! бази як умов надання осв^шх послуг, а також ш-ших суто iндивiдуально важливих факторiв. При цьому
кожна складова мае свш ваговий коефщент для кожно! окремо! особи. Споживча макроцшшсть - це значимiсть закладу вищо! освiти для кожного окремого економiчно-го суб'екта, який споживае людський ресурс. Тому споживча макроцшшсть закладу вищо! освiти складаеться з оцшок якостi людських ресурйв, кадрово! та матерiаль-но! бази як передумов формування людських ресурйв, а також шших суто шдивцуально важливих факторiв. Кожна складова макроцшносп також мае свiй ваговий коефщент для кожного окремого суб'екту.
Науковий результат 1. Сервкний ланцюг поставок для прикладу освиньо! сфери в^^зняеться вiд виробничого ланцюга поставок подвшним вихiдним продуктом, подвiйним типом споживачiв та подвiйною оцiнкою якост послуг (рис. 1).
Д ва продукти - осв^ня послуга та людський ре/ \ сурс - закладу вищо! освiти не центичш вна--Т \ слу о,,- виникнення у сервiсному ланцюгу поставок освiтньо! послуги ефекту переломлення. Тобто, надаючи якiсну освiтню послугу, заклад вищо! освии не завжди може гарантувати отримання яюсного людсько-го ресурсу через те, що оцiнка якостi освiтньо! послуги здшснюеться слухачем, а оцiнка слухача, як людського ресурсу, здшснюеться роботодавцем, i '!х уявлення про якiсть можуть не спiвпадати.
Також через ефект переломлення вхцш параметри освiтньо! послуги не дорiвнюють вихiдним параметрам людського ресурсу. Це вцбуваеться внаслiдок психоло-гiчних, психiчних та фiзичних характеристик особи, яка навчаеться, а також характеристик зовншнього оточу-ючого середовища.
Причому чинники ефекту переломлення, який ви-никае при трансформаци одного продукту в шший (освiтньо! послуги в характеристики людського ресурсу), тобто фактори того явища, коли результат на виходi не повшстю прогнозований залежно в1д вхiдних ресурсiв, мають ретроспективний характер, тобто вони можуть бути пов'язанi з певними подiями зi слухачем у минуло-му, у iнших мкцях, i характеризуються синергiею, тобто в шдсумку дають ефект, який не дорiвнюе сумi ефектiв
кожного окремого чинника. Тому комбшаци чинникiв ефекту переломлення не обов'язково складаються саме з тих факторiв, якi мають вцношення до часу та мiсця надання освiтньо! послуги. 1ншими словами, не завжди можна пояснити саме за допомогою факторiв категорГ! «тут i зараз», чому вхiднi параметри освггньо! послуги дорiвнюють або не дорiвнюють вихiдним параметрам людського ресурсу.
Саме цей ефект переломлення розкривае змкт ра-шше згадуваного поняття «людський фактор» у ланцюгу поставок. Людина, яка водночас е спо-живачем освиньо! послуги та ресурсом для споживання роботодавцями, являе собою невц'емну складову сер-вiсного ланцюга поставок, яку не можна оминути або уникнути. Ушкальшсть людського фактора в сервiсному ланцюгу поставок для освиньо! сфери проявляеться в тому, що людина (отримувач освиньо! послуги) не е кшцевим споживачем цього ланцюга поставок. Напри-клад, якщо аналiзувати сервiсний ланцюг поставок для туристично! сфери, то можна також стверджувати про наявшсть ефекту переломлення, але дослiджувати за його допомогою рiвень задоволення споживача вiд на-дано! йому туристично! послуги, тобто насккьки вхiднi параметри послуги змшюються у сприйняттi споживача та дорiвнюють або не дорiвнюють вихцному ефекту задоволення його потреб. Однак на цьому подiбний сервкний ланцюг поставок завершуеться. У випадку з освиньою сферою iснуе третш суб'ект, який зi свое! точки зору оцшюе споживача освпто! послуги.
На пiдставi вищенаведеного можна запропонува-ти узагальнене визначення виробничого та сервисного ланцюгiв поставок.
Науковий результат 2. Слц розрiзняти вироб-ничий та сервiсний ланцюги поставок, осккьки вони мають рiзнi типи кшцевого продукту, вплив людського фактора на кшцевого споживача, мкце людського фактора в ланцюзi поставок, ефект переломлення, ступшь прогнозованостi вш!дного продукту вiд вхiдних ресур-сш, кiлькiсть споживачiв, оцiнки ефективностi ланцюга поставок, ккьюсть кiнцевих продуктiв (табл. 1).
Вхщы ресурси > Виробниче пщпривмство > Вихщна продукцт > Споживач
Вх1дн1 ресурси
а)
Мтроцшнкть
Заклад вищо! осв1ти
-X-
Споживач 1
слухач
Продукт1
освп"ня послуга
Продукт 2
людський ресурс
Т
Споживач 2 роботодавець
Макроцшнкть
б)
Рис. 1. Виробничий (а) i сервiсний (б) ланцюг поставок для освггньоТ галузi
Таблиця 1
Пор!вняння ланцюгу поставок виробничого та сервкного шдприсмства
Характеристика Виробничий ланцюг поставок Сервiсний ланцюг поставок
1. Тип кшцевого продукту Продущя та супу™ до неТ' сервiси Послуга та супутня до неТ' продущя
2. Вплив людського фактора на споживача Для продукци - опосередкований. Для супутшх до продукци сервiсiв -незначний Прямий та суттввий
3. Людський фактор у ланцюгу поставок Людський фактор присутнш в обслу-говуванн процесiв ланцюга поставок та кшцевоТ' продукцГТ Людський фактор - невiд'£мна ключова компонента в ланцк^ поставок поряд з шшими процесами
4. Основний процес у ланцюгу поставок Фiзичний процес перетворення мате-рiальних ресурсiв на вихiдну продущю Контактинг, як процес вза£моди осiб мiж собою, одна з яких споживач, а шша -та, яка нада£ послугу
5. Ефект переломлення Вiдсутнiй Присутнш
6. Прогнозоваысть параметрiв вихщ-ного продукту залежно вщ параметрiв вхщних ресурсiв Висока Низька
7. Кiлькiсть споживачiв для одного лан-цюга поставок Як правило, один Може бути дешька (приклад осв^ньоТ' послуги)
8. Оцшка ефективносп ланцюга поставок ОцЫки внутрiшнiх учасникiв ланцюга поставок та монооцЫка кiнцевого спо-живача Оцшки внутршшх учасникiв ланцюга поставок та мультиварiантнi оцiнки декiлькох кшцевих споживачiв
9. Кiлькiсть вихщних продуктiв для одного ланцюга поставок Один або дешька рiзних Два та бiльше в одному
Виробничий ланцюг поставок - це cyKynHicTb про-цесiв вiд отримання вхiдних ресурйв до виготовлення продукци, якi не мають ефекту переломлення, тобто можна спрогнозувати параметри вихцно! продукци за-лежно вiд параметрiв вхiдних ресурйв.
Сервiснийланцюг поставок - це сукупшсть проце-ciB вiд отримання вхцних ресyрсiв до надання послуги, яю характеризуються ефектом переломлення, тобто ic-нуе певний рiвень вiрогiдноcтi того, що прогноз параме-трiв вихцно'1 продукци залежно вiд параметрiв вхiдних реcyрciв буде вiрним. Ефект переломлення пов'язаний з людським фактором. У сервкному ланцюгу поставок обов'язково присутнш контакт того, хто надае послугу, з тим, хто ii споживае. Фактично, контактинг е осново-положним процесом у cервicномy ланцюгу поставок.
Слц зазначити, що залежно вц того, де саме у сер-вicномy ланцюгу поставок виникае ефект переломлення, можна розрiзняти сервкний ланцюг постачальника послуг (Producer-oriented Service Supply Chain), сервкний ланцюг споживача послуг (Consumer-oriented Service Supply Chain) i сервкний ланцюг постачальника та споживача послуг (Producer & Consumer-oriented Service Supply Chain).
Сервкний ланцюг постачальника послуг перед-бачае виникнення ефекту переломлення у того, хто на-дае послугу, без урахування переломлення щодо рiвня задоволення споживача вц отримано'1 послуги. Сервкс-ний ланцюг споживача послуг передбачае виникнен-ня ефекту переломлення у того, хто споживае послугу без урахування переломлення щодо рiвня задоволення. Сервкний ланцюг постачальника та споживача послуг передбачае виникнення двох ефекгш переломлення у
того, хто надае та споживае послугу без урахування переломлення щодо рiвня задоволення споживача.
Окреслимо дискусшне питання, яке стосуеться визначення сервшних ланцюпв поставок та !х класифжацп, що стане предметом майбутнк до-сл1джень. З одного боку, шту!тивно можна вважати, що сервкний ланцюг поставок вiдрiзняеться вiд виробничого ланцюга поставок головним чином типом кшцевого продукту. З шшого, боку, у даному дослiдженнi обгрунто-вано, що сервiсним ланцюг поставок може бути при умо-вi наявностi ефекту переломлення та контактносп того, хто надае послугу з тим, хто и споживае. Тодi сервiсний ланцюг поставок набувае сво!х унiкальних характеристик. Однак залишаеться незрозумким, до яко! категорп ланцюпв поставок вцнести, наприклад, атракцiони в парку вцпочинку. З одного боку, не можна стверджу-вати, що це е виробничим ланцюгом поставок, осккьки споживач не отримуе в результата матерiальну продук-цiю. З шшого боку, тут вцсутнш контакт споживача з тим, хто надае послугу, вцсутнш ефект переломлення як ключова складова процесу надання послуги. Зазначене протирiччя потребуватиме додаткових дослджень.
ВИСНОВКИ
З проведених дослiджень можна зробити таю вис-новки.
1. Особливосп процесiв надання та споживан-ня послуг у порiвняннi з виробництвом продукци обу-мовлюють необхцшсть дослiдження та обгрунтування окремо! категори ланцюгiв поставок - сервiсних ланцюпв поставок.
2. Найскладншим прикладом сервкних ланцюгiв поставок е ланцюг поставок для осв^ньо! сфери, який характеризуеться якнайменше двома споживачами, двома вихцними продуктами в одному та двома системами оцшки ефективносп всього ланцюга, що, у свою чергу, характеризуються поняттями мшроцшносп та макроцiнностi закладу вищо! освiти.
3. Основною характерною рисою сервiсного ланцюга поставок, яка принципово в^д^зняе його вiд ви-робничого ланцюга поставок, е наявшсть ефекту пе-реломлення, який пов'язаний з людським фактором i засвцчуе факт того, що параметри вш!дного продукту в ланцюзi поставок ткьки частково залежать вiд пара-метрiв вхiдних ресурсiв. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Current Employment Statistics // Bureau of Labor Statistics [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.bls.gov/ces/
2. Ринок прац // Державний комитет статистики Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat. gov.ua/
3. TheImpact of Universities on the UK Economy. - 2014 [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.universitiesuk. ac.uk/highereducation/Documents/2014/TheImpactOfUniversitie sOnTheUkEconomy.pdf
4. Виробництво та розподт валового внутршнього продукту за видами економiчно''' дiяльностi // Державний комитет статистики Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Глобальн тенденцп i проблеми розвитку освгти: на-слiдки для Укра'ни: аналiтична записка [Електронний ресурс]. -Режим доступу : http://www.niss.gov.ua/articles/1537/
6. Фалович В. Концептуальний тдхщ до формування замкнено'' пеш ланцюга поставок / В. Фалович // Вкник Нацю-нального унiверситету <«Г^вська полiтехнiка». Серiя «Лопсти-ка». - 2010. - № 669. - С. 153 - 158.
7. Волинець Л. Формування системи лопстичного об-слуговування пасажирiв транспортного пщприсмства в ланцю-гу постачань / Л. Волинець, С. Чернш // УправлЫня проектами, системний аналiз i лопстика. Технiчна серiя . - 2011. - Вип. 8. -С. 267 - 270.
8. Меджибовська Н. Сучасш тенденцп' управлшня лан-цюгами поставок / Н. Меджибовська // Прац Одеського полн технiчного унiверситету. - 2011. - Вип. 1 (35). - С. 283 - 288.
9. Якимишин Л. Електронн ланцюги поставок товарiв повсякденного попиту / Л. Якимишин // Вкник Нацюнально-го уыверситету «Львiвська полiтехнiка». Серiя «Логiстика». -2011. - № 706. - С. 234 - 245.
10. Cheng J. A service oriented frame work for constructions upply chain integration / J. Cheng, K. Law, H. Bjornsson, A. Jones та R. Sriram // Automation and Construction. - 2010. - Volume 19. - Issue 2. - P. 245 - 260.
11. Liu X. Optimizing Supply Chains through Service-Oriented Architecture / X. Liu, Zh. Zhang, T. Lu, W. Fan // Research and Practical Issues of Enterprise Information Systems II. - 2008. - Volume 254. - P. 405 - 414.
12. Gou J. Model of service-oriented catering supply chain performanc eevaluation / J. Gou, G. Shen, R. Chai // Journal of Industrial Engineering and Management. - 2013. - Issue 6. -P. 215 - 226.
13. Ellarm L. Understanding and Managing the Services Supply Chain / L. Ellarm, W. Tate, C. Billington // Journal of Supply Chain Management. - 2004. - Volume 20. - Issue 3. - P. 17 - 32.
REFERENCES
"Current Employment Statistics" Bureau of Labor Statistics. http://www.bls.gov/ces/
Cheng, J. et al. "A Service Oriented Frame Work for Construction Supply Chain Integration". Automation and Construction, vol. 19, no. 2 (2010): 245-260.
Ellarm, L., Tate, W., and Billington, C. "Understanding and Managing the Services Supply Chain". Journal of Supply Chain Management, vol. 20, no. 3 (2004): 17-32.
Falovych, V. "Kontseptualnyi pidkhid do formuvannia zam-knenoi petli lantsiuha postavok" [Conceptual approach to forming a closed loop supply chain]. Visnyk NU «Lvivska politekhnika». Seriia «Lohistyka», no. 669 (2010): 153-158.
Gou, J. et al. "Model of service-oriented catering supply chain performance evaluation". Journal of Industrial Engineering and Management, no. 6 (2013): 215-226.
"Hlobalni tendentsii i problemy rozvytku osvity: naslidky dlia Ukrainy. Analitychna zapyska" [Global trends and problems of education: Implications for Ukraine. Policy Brief]. http://www.niss. gov.ua/articles/1537/
Liu, X. et al. "Optimizing Supply Chain sthrough Service-Oriented Architecture". Research and Practical Issues of Enterprise Information Systems II, vol. 254 (2008): 405-414.
Medzhybovska, N. "Suchasni tendentsii upravlinnia lantsiu-hamy postavok" [Modern trends in supply chain management]. Pratsi Odeskoho politekhnichnoho universytetu, no. 1 (35) (2011): 283-288.
"Rynok pratsi" [The labor market]. http://www.ukrstat.gov.ua/ "The Impact of Universities on the UK Economy". http:// www.universitiesuk.ac.uk/highereducation/Documents/2014/ TheImpactOfUniversitiesOnTheUkEconomy.pdf
Volynets, L., and Chernii, S. "Formuvannia systemy lohistych-noho obsluhovuvannia pasazhyriv transportnoho pidpryiemstva v lantsiuhu postachan" [Formation of logistic service passenger transport company in the supply chain]. Upravlinnia proektamy, systemnyi analiz i lohistyka. Tekhnichna seriia, no. 8 (2011): 267-270.
"Vyrobnytstvo ta rozpodil valovoho vnutrishnyoho produk-tu za vydamy ekonomichnoi diialnosti" [Production and distribution of GDP by economic activity]. Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy. http://www.ukrstat.gov.ua/
Yakymyshyn, L. "Elektronni lantsiuhy postavok tovariv pov-siakdennoho popytu" [Electronic supply chain of consumer goods]. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Seriia «Lo-histyka», no. 706 (2011): 234-245.
