CC BY
17
Melnik, L. G. Ekonomika razvitiia [Development Economics]. Sumy: Universitetskaia kniga, 2013.
P'iatnytska, H. "Kontseptualni zasady rozvytku restorannoho hos-podarstva v Ukraini" [Conceptual Foundations of restaurants in Ukraine]. VisnykKNTEU, no. 3 (2008): 15-23.
Prigozhin, I. R., and Stenger, I. Poriadok iz khaosa. Novyy dialog che-loveka s prirodoy [Order out of chaos. New dialogue with nature]. Moscow: Progress, 1986.
P'iatnytska, H. T. Restoranne hospodarstvo Ukrainy - rynkovi trans-formatsii, innovatsiinyi rozvytok, strukturna pereoriientatsiia [Restaurants Ukraine - market transformation, innovation development, structural reorientation]. Kyiv: KNTEU, 2007.
Yatsun, L. M. Kharchuvannia naselennia: teoriia, metodolohiia ta praktyka upravlinnia [Nutrition: theory, methodology and practice management]. Kharkiv: KhDUKhT, 2013.
УДК 658.818
КЛЮЧОВ1 КОМПЕТЕНЦй ЯК БАЗОВА КАТЕГ0Р1Я СИСТЕМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ СПОЖИВАЧА
© 2014 ЧЕПУРДА Л. М., ТАНЬКОВ К. М.
УДК 658.818
Чепурда Л. М., Таньков К. М. Ключовi компетенцп як базова KaTeropiq системи обслуговування споживача
У роботi набули подальшого розвитку теоретичн положения формування конкурентних переваг п1дприемства сфери обслуговування з позищй концепцИ ключових компетен^й. Показано, що в и основ'1 лежить здатнсть пiдприeмства максимально ефективно збрати та використати необхiдну комбнацю власних обмеже-них ресурав краще, оригнальнше та швидше, шж у конкурент'/в, i як лише в поеднаннi з iнновацiйними процесами обслуговування набувають форму компетен-цй. Стверджуеться, що стимулом до розвитку концепцИ ключових компетенцй мае служити перехiд тдприемства вiд «жорстко» й вертикально '1ерартно iнтегрованоi системи обслуговування, що базуеться на забезпечен постйного перерозподлу фнансових, матерiальних i iнформацiйних ресурав на пiдприемствi (ERP-системи), до формування мережного (горизонтально iнтегрованого) середовища обслуговування споживача, яке спираеться на комбiнацi¡ресурав у саморегу-льованих центрах компетенцИ. Останн розглядаються як особливi структурн одиницi пiдприемства, функ^я яких полягае в тому, щоб контролювати найбльш важливi напрями його д'тльностi, збираючи в/'дпов/'днi знання та знаходячи способи ¡х максимально ефективного використання при наданнi послуг споживачевi. Принципового значення набувае можливсть розширено1 взаемодИ таких центрiв, що повинно забезпечити високу продуктивнсть процесiв обслуговування, зни-ження сукупних витрат i прийнятний рiвень економiчно¡безпеки взаемодИпiдприемства зi споживачем. Представлено формально-математичну модель мережного середовища обслуговування, де як базов'1 використано виробничо-обслуговуючу фунщю, функ^ю прибутку iфунк^ю продуктовоiпропозицИ. Ключов'1 слова: ресурсна стратегiя, ключов'1 компетенцп, сфера послуг, центри компетенцй, мережне середовище обслуговування, модель взаемодИ. Формул: 5. Б'бл.: 10.
Чепурда Лариса Михайл'<вна - доктор економ/'чних наук, доцент, завiдувач кафедри туризму та готельно-ресторанноi справи, Черкаський державний технолог'м-ний унверситет (бул. Шевченка, 460, Черкаси, 18006, Украна) E-mail: [email protected]
Таньков Костянтин Миколайович - кандидат економ/'чних наук, доцент, доцент кафедри туризму i готельно-ресторанноi справи, Черкаський державний техно-лог'мний унверситет (бул. Шевченка, 460, Черкаси, 18006, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 658.818
Чепурда Л. М., Таньков К. Н. Ключевые компетенции как базовая категория системы обслуживания потребителя
В работе получили дальнейшее развитие теоретические положения формирования конкурентных преимуществ предприятия сферы обслуживания с позиций концепции ключевых компетенций. Показано, что в ее основе лежит способность предприятия максимально эффективно собрать и использовать необходимую комбинацию собственных ограниченных ресурсов лучше, оригинальнее и быстрее, чем у конкурентов, и которые только в сочетании с инновационными процессами обслуживания принимают форму компетенций. Утверждается, что стимулом к развитию концепции компетенций должен служить переход предприятия от «жесткой» и вертикально иерархично интегрированной системы обслуживания, которая базируется на обеспечении постоянного распределения финансовых, материальных и информационных ресурсов на предприятии (ERP-системы), к формированию сетевой (горизонтально интегрированной) среды обслуживания потребителя, базирующейся на комбинации ресурсов в саморегулированных центрах компетенции. Последние рассматриваются как особые структурные единицы предприятия, функция которых состоит в том, чтобы контролировать наиболее важные направления его деятельности, собирая соответствующие знания и находя способы их максимально эффективного использования при предоставлении услуг потребителю. Принципиальное значение приобретает возможность расширенного взаимодействия таких центров, что должно обеспечить высокую производительность процессов обслуживания, снижение общих затрат и приемлемый уровень экономической безопасности взаимодействия предприятия с потребителем. Представлена формально-математическая модель сетевой среды обслуживания потребителя, где в качестве базовых использованы производственно-обслуживающая функция, функция прибыли и функция продуктового предложения. Ключевые слова: ресурсная стратегия, ключевые компетенции, сфера услуг, центры компетенций, сетевая среда обслуживания, модель взаимодействия. Формул: 5. Библ.: 10.
Чепурда Лариса Михайловна - доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой туризма и гостинично-ресторанного дела, Черкасский государственный технологический университет (бул. Шевченко, 460, Черкассы, 18006, Украина) E-mail: [email protected]
Таньков Константин Николаевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры туризма и гостинично-ресторанного дела, Черкасский государственный технологический университет (бул. Шевченко, 460, Черкассы, 18006, Украина)
E-mail: [email protected]
UDC 658.818
Chepurda L. M., Tankov K. M. The Core Competencies as Basic Category of the System of Consumer Services
In the article the development of the theoretical clauses concerning the formation of the competitive advantages of customer service enterprises from the perspective of the conception of core competencies is advanced. It was shown that this conception is based on the company's ability to effectively collect and to better, more original and faster than competitors use the necessary combination of its own limited resources, which only in combination with the innovative processes of service will take the form of competencies. It has been affirmed that a stimulator to the development of the competency conception should be the moving of the enterprise from the «tough», or vertical, in a hierarchical way integrated service system, based on the permanent allocation of financial, material and information resources in the enterprise (ERP system), to a network-based (horizontal integration) consumer maintenance environment, based on a combination of resources in the self-regulated centers of competencies. The latter are identified as the special structural units of the enterprise, the function of which is to control the most important directions of the enterprise activities by collecting knowledge and finding ways to best use in the provision of services to the consumer. The possibility of advanced communication between these centers, which should provide for the high performance of service processes, reduce the overall costs and ensure an acceptable level of the economic safety of the interaction with the consumer, becomes increasingly important. A formal mathematical model of network environment for customer maintenance was proposed, where as the fundamental ones the business service function, the profit function and the function of the product offer were used. Key words: resource strategy, core competencies, service business, centers of competencies, network environment of maintenance, model of interaction. Formulae: 5. Bibl.: 10.
Chepurda Larisa M. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Head of the Department of Tourism and Hotel and Restaurant Business, Cherkasy State Technological University (bul. Shevchenka, 460, Cherkasy, 18006, Ukraine) E-mail: [email protected]
Tankov Kostiantyn M. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Tourism and the Hotel and Restaurant Business, Cherkasy State Technological University (bul. Shevchenka, 460, Cherkasy, 18006, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Останш два десятилитя ХХ ст. вцзначилися фор-муванням двох пiдходiв до визначення умов набуття шдприемством конкурентних пере-ваг. Перший пiдхiд виходив iз ринково! (маркетинговой дшльносй, а iнший як прiоритет приймав ресурс-нi фактори. При цьому фахiвцями стверджувалося, що саме наявшсть певного ресурсного потенцiалу та його ефективне використання зумовлюе ринковий успи шд-приемства [5; 10]. 1ншими словами, ринкове становище пiдприемства мае визначатися ушкальшстю поеднання його матерiальних i нематерiальних ресурсiв та ефек-тивнiстю управлiння ними. Основною формулою успиу пiдприемства стае його можливкть зiбрати та викорис-тати необхцну комбiнацiю ресурсiв краще, бкьш орип-нальнiше i швидше, нiж у конкуренпв.
Стiйка конкурентна перевага досягаеться шляхом постшного розвитку iснуючих ресурйв та здiбностей i створення нових у вiдповiдь на швидкi змши ситуаци на ринку [2; 3; 8]. Вочевидь, конкурентоспроможшсть пiдприемства забезпечуе найбкьш повне i ефективне використання належних йому та придбаних ним для майбутньо! шдприемницько! дiяльностi ресурсiв. Тоб-то, мова йдеться про продуктивнiсть використання вйх залучених пiдприемством внутршни i зовншни ресур-сiв, необхiдних для формування й утримання ефектив-них взаемовiдносин пiдприемства i споживача.
За тим, що компетенци присутнi у тш чи iншiй фор-мi на будь-якому пiдприемствi у виглядi певно! бiзнес-культури досить часто для керiвництва пiдприемства привабливим е бажання об'еднати навички й знання свого персоналу i подати це як ключову компетенцш. Вочевидь, це може бути випдним у особистому плаш, але з точки зору корпоративного управлшня такий шд-х1д призводить до вiдсутностi необхiдного смислово! едностi при вирiшеннi рiзних проблем стратепчного характеру. Небезпечним е неспроможшсть керiвноl ланки пiдприемства утримувати розумну рiвновагу мiж кну-ючою сталiстю його положення на ринку i майбутнiми перспективами формування ефективних ринкових вза-емовiдносин, що стае конкурентним недолжом.
У зв'язку з цим виникае потреба в теоретичному осмисленш комплексу малодослцжених мiждисциплi-нарних проблем, з якими стикаються шдприемства сфе-ри послуг при визначенш шляхiв зростання й розвитку, спираючись на власнi можливостi та вцкидаючи тi шно-ваци, для реалiзацil яких у них немае необхцних умiнь i знань. Це визначило вибiр теми даного дослiдження i його основну мету: подальший розвиток теоретичних положень формування ключових компетенцш шдприемства сфери послуг з позицш ресурсно! стратеги.
Для досягнення ще! мети у робой виршуеться таке завдання: сформулювати базовi методолопчш шд-ходи до побудови моделi системи ключових компетен-цiй шдприемства сфери послуг.
Сутшсть вирiшення сформульованих завдань до-слiдження визначаеться такими положеннями.
На ринку послуг конкурентш переваги можуть бути реалiзованi, виходячи з того, як пiдприемство ор-ганiзуе та виконуе окремi види дiяльностi по створен-ню та реалшаци свого сервiсного продукту. При цьому,
якщо матерiальнi складовi продукту можуть бути транс-льованi з одного шдприемства в шше, то транслюван-ня його нематерiальних складових (насамперед знань i вмiнь його персоналу) достатньо складна. Серед таких складових, яю створюють споживчу цшшсть, найбкьш важливими е знання. Вони значною мiрою залежать вiд сощального оточення i внутршньо! структури шдприемства: вони специфiчнi саме на рiвнi колективу, його оргашзацшно! цкксносй [1; 2; 4 - 7]. Саме таю знання повинш складати «ядро» системи обслуговування споживача. II «ключовi компетенци» - це здатност шдприемства сформувати i утримати у певних часових перспективах сво! конкурентнi переваги за рахунок формування системи обслуговування споживачiв.
Досить часто вони розшзнаються з великими труднощами або ж носять прихований характер. Вказанi властивост мають виключно важливе значення в теори та практицi сервкюлоги, але на даний час дослцжеш не-достатньо.
Формування ключових компетенцiй у систе-мi обслуговування мае свiй життевий цикл, пов'язаний з таким принципово важливим ресурсом, як час !х стшкого iснування та функцiонування. Вони можуть кнувати в короткотермiновiй, середньо-термiновiй i довгостроковiй перспективах. Як надшний захист подiбних компетенцiй повинш розглядатися таю фактори прикладного характеру:
+ складнiсть ключово! компетенци (складнiсть iнформацiйного забезпечення i ланцюжка цiн-ностей);
+ прихованiсть використовуваних при обслуго-
вуваннi внутршнк ресурйв; + фактор часу, що пов'язаний iз життевим циклом ключових компетенцш i просуванням сервiсно-го продукту на споживчий ринок.
Визначивши сво! ключовi компетенци, шдприем-ства отримують можливкть встановити найбкьш вЬ-ропдне джерело конкурентно! переваги. Але в пошуку ринкiв i можливостей для злиття й поглинання у сферах, де компетенци у сферi послуг найбкьш випдш, шд-приемство може вийти на т ринки, про яю йому нiчого не вцомо. По суттi, концепц1я ключових компетенцш шдштовхуе пiдприемства до диверсифжаци. 1м необ-хiдно йти туди, де !х спецiалiзацi! з надання ушкальних послуг можуть дати максимальну ефективнiсть i при-бутковiсть. Ще одшею проблемою концепци ключових компетенцш е те, що критичш спецiалiзацi! бiзнесу послуг досить часто зосереджуються в руках вузького кола людей, i не обов'язково керiвництва. Звцси у керiвни-цтва шдприемства досить часто виникае плутанина мiж особистими i корпоративними компетенц1ями [1].
У зв'язку з цим представляеться актуальною роз-робка нових теоретичних принцишв створення моделi взаемодiючих шдприемств у рамках системи обслуговування на базi концепци ключових компетенцш. Голов-ний смисл пропонованого концептуального шдходу автори дослiдження формулюють таким чином: перехiд вд «жорстких» i вертикально ieрархiчно штегрова-них обслуговуючих систем, що базуються на системi
забезпечення постшного перерозподщ фшансових, ма-терiальних та шформацшнихресурав на пiдприeмствi (ЕЯР-система), до мережного (горизонтально штегрова-ного) середовища обслуговування (МСО) споживача, яке спираеться на комбшаци ресурав у саморегульованих центрах компетенци (ЦК) - як особливих структурних одиниць тдприемства, функщя яких полягае в тому, щоб контролювати найбыьш важливi напрями його д^ яльность збираючи вiдповiдт знання та знаходячи спо-соби Чх максимально ефективного використання.
Найбкьш суттевими принципами побудови МСО
е таю:
а) використання найкращого досвiду обслуговування споживача. У цьому випадку «предмет штересу» для ЦК - це так назван «кращ1 практики», яю були ре-алГзоват по якомусь 1з найбГльш важливих напрям1в д1-яльност тдприемства. Центр займаеться встановлен-ням 1 систематизащею таких практик, розробкою в1дпо-в1дних стандарт1в 1 широким впровадженням отримано-го досв1ду на тдприемствц
б) розробка стандартiв з окремих напрямiв д^ яльнот тдприемства у сферi послуг. Знання, яю зби-рають ЦК, у основному мають техшко-технолопчний характер, зокрема, вони стосуються розробки програм-них продукйв, технолог1й обслуговування, устаткуван-ня складського, транспортного призначення тощо. Мета такого центру полягае у стандартизацГ! процейв обслуговування, створенш едино! технолог1чно! платформи 1 пов'язаних сховищ даних;
в) розробка проектiв та бiзнес-iнiцiатив, як по-в'язаш з управлшням знаннями у сферi ефективного обслуговування споживача. Наприклад, це проекти програм навчання персоналу щодо розробки та реал1зацГ! нових послуг, оцшки використовуваних технолог1й тощо;
г ) загальна ттегращя процеав обслуговування на всьому тдприемстви Мета ЦК - це забезпечити гло-бальний обмш знаннями у МСО у загальнооргатзацш-них масштабах 1 повторне використання таких знань.
У найбГльш загальному п1дход1 у МСО повинш ре-ал1зовуватися так1 функци:
+ мон1торинг актуального стану управл1ння знаннями на п1дприемств1 1 надання в1дпов1дних матер1ал1в, 1з яких користувач1 зможуть дГзна-тися, де можна отримати необх1дт !м знання, а кер1вництво - робить висновки про ефектив-н1сть роботи такого напряму; + виявлення, формал1зац1я 1 поширення неоче-
видних знань тдприемства; + в1дсл1дкування за 1нновац1ями у технолог1ях 1 появою нових тенденцш д1яльност1 1з обслуговування споживача; + зб1р 1 опис знання, яке було отримане тдпри-емством при виконанш конкретних проект1в у сфер1 послуг; + управл1ння базами знань тдприемства: !х ве-дення, обновлення, 1нтеграц1я, створення зруч-них пошукових механ1зм1в; + забезпечення комушкацш м1ж користувачами та експертами, яю волод1ють необх1дними знан-нями;
+ захист штелектуально! власност1 п1дприемства
у сфер1 обслуговування споживача; + навчання нових пращвниюв тдроздшв тдпри-
емства, передача !м накопиченого досв1ду; + поширення накопиченого центром знань по всГх тдроздках п1дприемства.
Створення ЦК у рамках МСО вимагае великого об-сягу роб1т 1 значних вкладень ресурсГв. Але '!х робота може приносити шдприемству важлив1 вигоди: збереження 1 примноження найбГльш важливих знань, максимально ефективне використання людського 1 штелектуального кап1талу, оптимальний розподк часу експерйв, 1 нарешт1, ршення численних б1знес-завдань за рахунок власного виробничо-обслуговуючого потенц1алу п1дприемства.
МСО функц1онуе в единому оргатзацшно-техно-лог1чному та шформацшному середовищ1 за рахунок об'еднання всГх ресурйв п1дприемства у певному часовому пром1жку. Саме так досягаеться високоефективне ув'язування всГх ключових компетенцш за рахунок за-лучення до реал1зацГ! цкей 1 завдань функцюнування кращих елемент1в системи обслуговування. I! розшире-н1 можливост1 та нов1 якост1 дозволяють поеднувати 1 бкьш ефективно використовувати обмежен1 ресурси, що спрямовуються на досягнення й утримання ключо-вих компетенц1й.
Приймаючи за основу представлений у роботах [8; 9] формально-математичний тдх1д до вирь шення завдання оперативного планування роб1т у сфер1 лог1стичного обслуговування, розгляд проблеми встановлення компетентност1 у рамках певного МСО представлений авторами таким чином.
МСО складаеться з множини N = [Ыт , т е М} ЦК, як1 виконують множину Е = {Е'., / е ]} процейв обслуговування. Пара Nm , Е/ розглядаеться як в1докремлена компетенц1я к . у сукупн1й ключовш компетенцГ! МСО К = {кт/ }.
Тобто в1докремлена ключова компетенц1я МСО -це можлив1сть т-го ЦК прикласти особлив1 зусилля до найбГльш ефективно! реал1зацГ! процесу обслуговування /-го виду в межах отриманого завдання за таких умов: наявтсть у ^-го ЦК досяжних ресурйв гт.на кожному з штервал1в часу £, визначеност сукупних витрат на виконання процесу обслуговування у та його на-д1йност1 q
т/
Кожний такий ЦК залучае сво! в1докремлен1 компетенцГ! для досягнення певних цГлей. До них в1днесеш: + компетенцГ! матер1ального характеру (вироб-
нич1, обслуговуюч1, ф1нансов1, кадров1 та ш.); + компетенцГ! нематер1ального характеру (систем! фактори маркетингу 1 лопстики, дГловий 1м1дж, 1нформац1я, формування особливих ко-операц1йних в1дносин виробника 1з постачаль-никами, посередниками та споживачами).
1. НайбГльш ращонально використати вс1 досяж-н1 ресурси. При таких умовах виробничо-обслуговуюча функщя QNm за компетенщею кт. визначаеться залеж-н1стю:
QNmi = [Гт/ С) - / V)] ^ тах, е А, у е (0, 1), (1)
де rmj (t) - досяжнi Ыт-му ЦК ресурси, що викорис-
товуються при виконаннi процесу обслуговування j-го виду за компетенцieю kmj у перюд часу t;
тт - встановлений нормативний час виконання Ыт-им КЦ процесу обслуговування j-го виду за компе-тенцieю k
mj'
Отже, введення поняття мережного середовища обслуговування споживача дозволяе шдприемству бкьш системно та ефективно використовувати обмежеш ресурси, спираючись на багатоварiантнi комбшаци ЦК у межах вцповцного середовища, якi е бкьш економiч-ним iнструментом управлiння процесом обслуговування
варiант використання ресурсiв Ыт-им ЦК споживача.
у певному ix спiввiдношеннi при виконаннi процесу обслуговування j-го виду за компетенщею kmj ;
А - множина альтернативних варiантiв використання ресурав Ыт-им ЦК при виконaннi процесу обслуговування j-го виду за компетенщею kmj .
2. Забезпечити виконання процесу обслуговування з максимальним рiвнем прибутковостЬ За таких умов функцш прибутку SNm за компетенщею kmj для Nm-го ЦК визначаеться сшввцношенням:
SNmj = j - m j ^ max. (2)
3. Забезпечити найвищу цшшсть продуктовiй про-позици Nm-го ЦК. За таких умов його функцш пропози-ци Fmj (Nm) за компетенцiею kmj набувае вигляду:
FNmj = {rmj (t), Smj, %, $Nm , Um)} ^ maX, (3)
де ^Nm - функцiя д1А°вого ¡М1джу Nm"го ЦК, §Nm = f (К, V);
К - деклароваш Nm-им ЦК дaнi про його компе-тенци, К = {Kmj };
V - рiвень довiри внутрiшнього (зовнiшнього) споживача до процесу обслуговування j-го виду Nm-ro
ЦК V = Vj };
umj - iнформaцiйнa характеристика продуктовоi пропозици Nm-го ЦК (оцiнкa точност опису та невизна-ченостi пропозици).
На пiдстaвi вищевикладеного виконання завдання Nm-irn ЦК визначаеться такою залежшстю:
ANmj = {QNm , SNm , FNm }, (4)
де ANmj - результат впливу компетенцш на функцюну-вання Nm-w ЦК.
У кiнцевому пiдсумку математична модель МСО буде представлена таким чином:
AN = {ANm , •••, ANmj-1, ANmJ} ^ maX, (5)
при QNm ^ max; SNm ^ max; FNm ^ max, де AN - кiнцевий результат функцюнування МСО у цi-лому.
Таким чином, для найбкьш формально-матема-тичного представлення МСО можуть бути використаш виробничо-обслуговуюча функцiя, функцiя прибутку i функцш продуктовоi пропозици.
1ншою важливою позищею представлено'1 авторами дослiдження методологи МСО е гнучюсть ЦК, якi можуть самостшно налаштовуватися на змiни в такому середовищЬ Такий шдхц виходить за межi тради-цшних достатньо «жорстких» систем обслуговування. Вцбуваеться розширена взaемодiя ЦК, що забезпечуе високу продуктившсть процесiв обслуговування, зни-ження сукупних витрат та прийнятний рiвень економiч-но'1 безпеки взаемоди пiдприемствa з споживачем. Воче-видь, МСО повинна мати змшну структуру, яка залежно вiд виконуваних завдань, може поповнюватися новими ЦК, або ж навпаки зменшувати ix число.
Л1ТЕРАТУРА
1. Верба В. А. Проблеми iдентифiкацií компетенцiй пщ-привмства [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www. management.cjm.ua
2. Зибер П. Управление сетью как ключевая компетенция предприятия / П. Зибер [Электронный ресурс]. - Режим доступа : www.bigspb.ru
3. Сгорова Н. В. Ресурсна концепщя в теорп стратепчно-го управлшня / Н. В. Егорова, Т. Ю. Каламбет // Ефективна еко-номка. - 2013. - № 7. - С. 34 - 37.
4. Ковылин Д. М. Управление знаниями как новая стратегическая парадигма организации / Д. М. Ковылин // Российское предпринимательство. - 2011. - № 3. Вып. 2 (180). - С. 4 - 10.
5. Кондратов С. О. Оценка интеллектуального капитала компании и менеджмент знаний / С. О. Кондратов // Российское предпринимательство. - 2007. - № 5. Вып. 2 (91). - С. 34 - 37.
6. Кубанов Р. А. Реалiзацiя компетентнкного пщходу в процес професшно'Г пщготовки майбутшх маркетолопв турис-тично'1 шдустрп / Р. А. Кубанов // Вкник ЛНУ. - 2012. - № 4 (239). -Ч. II. - С. 28 - 35.
7. Лукина М. А. Содержательный анализ профессиональных компетенций менеджера туризма / М. А. Лукина // Вестник РМАТ. - 2012. - № 1 (4). - С. 16 - 22.
8. Таньков К. М. Компетенци як ключовий фактор надш-носп ланцюпв поставок / К. М. Таньков, М. О. Чумакова // Збiр-ник матерiалiв IV Мiжнародноí науково-практично'' конференцп «Проблеми конструкцп та розвитку самооргаызаци людських сптьнот». - Ки'в, Лондон, 21 - 28 квтя 2011 р. - С. 67 - 70.
9. Тридщ О. М. Система обслуговування споживача: тео-рiя i практика : монографiя / О. М. Тридщ, К. М. Таньков, Г. Я. Дут-ка. - К. : УБС НБУ, 2008. - 184 с.
10. Ягафарова Е. Ф. Устойчивость конкурентного преимущество с точки зрения ресурсной концепции / Е. Ф. Ягафарова // Известия ПГПУ. - 2008. - № 10. - С. 30 - 35.
REFERENCES
Kovylin, D. M. "Upravlenie znaniiami kak novaia strate-gicheskaia paradigma organizatsii" [Knowledge Management as a new strategic paradigm of the organization]. Rossiyskoe predprini-matelstvo, vol. 3, no. 2 (180) (2011): 4-10.
Kondratov, S. O. "Otsenka intellektualnogo kapitala kom-panii i menedzhment znaniy" [Valuation of intellectual capital and knowledge management]. Rossiyskoe predprinimatelstvo, vol. 5, no. 2 (91) (2007): 34-37.
Kubanov, R. A. "Realizatsiia kompetentnisnoho pidkhodu v protsesi profesiinoi pidhotovky maibutnikh marketolohiv tury-stychnoi industrii" [The implementation of competence approach in the training of future marketing of the tourism industry]. Visnyk LNU, vol. 2, no. 4 (239) (2012): 28-35.
Lukina, M. A. "Soderzhatelnyy analiz professionalnykh kom-petentsiy menedzhera turizma" [A content analysis of the professional competence of managers of tourism]. VestnikRMAT, no. 1 (4) (2012): 16-22.
Tankov, K. M., and Chumakova, M. O."Kompetentsii iak kliucho-vyi faktor nadiinosti lantsiuhiv postavok" [Competence as a key factor in the reliability of supply chains]. Problemy konstruktsii ta rozvytku samoorhanizatsiiliudskykhspilnot. Kyiv; London:, 2011.67-70.
Trydid, O. M., Tankov, K. M., and Dutka, H. Ya. Systema ob-sluhovuvannia spozhyvacha: teoriia i praktyka [The system of customer service: Theory and Practice]. Kyiv: UBS NBU, 2008.
Verba, V. A. "Problemy identyfikatsii kompetentsii pidpryi-emstva" [Problems identifying competencies of the company]. http://www.management.cjm.ua
Yehorova, N. V., and Kalambet, T. Yu. "Resursna kontseptsiia v teorii stratehichnoho upravlinnia" [The resource concept in the
theory of strategic management]. Efektyvna ekonomika, no. 7 (2013): 34-37.
Yagafarova, E. F. "Ustoychivost konkurentnogo preimush-chestvo s tochki zreniia resursnoy kontseptsii" [Sustainable competitive advantage in terms of resource concept]. Izvestiia PGPU, no. 10 (2008): 30-35.
Ziber, P. "Upravlenie setiu kak kliuchevaia kompetentsiia predpriiatiia" [Network management as a core competence of the enterprise]. www.bigspb.ru
УДК 338
WEB-САЙТ ЯК 1НСТРУМЕНТ ПРОСУВАННЯ ПРОДУКЦП ПРОМИСЛОВОГО ВИКОРИСТАННЯ
© 2014 1ЛЛЯШЕНК0 с. м., ДЕРИК0ЛЕНК0 А. 0.
УДК 338
1лляшенко С. М., Дериколенко А. О. Web-сайт як шструмент просування продукцп промислового використання
Мета cmammi полягае у виконанн пор'вняльного анал'зу технологи використання web-caümiB промислового тдприемства та запропонуванн рекомендацй щодо ïx рацонального вибору для просування продукцИ промислового вжитку на втчизнянi та заруб'жнi ринки. Викладено резуль-тати системного анал'зу та узагальнення лтературних джерел щодо необxiдностi використання власних web-сайтiв промислових тдприемств як 'шструменту просування ïx продукцИ Виконано узагальнення й анал'в статистичних даних, що характеризують маркетингов'> технологи використання web-сайтiв втчизняних i заруб'жних промислових тдприемств машинобуЫвно!та х!м!чно> галузей для просування >х продукцИ на ринок. Запропоновано рекомендации щодо застосування web-технологш i 'шструмент'ю 1нтернет-маркетингу для вдосконалення комплексу просування втчизняноÏпродукцйпромислового використання в мереж'> 1нтернет. Подальш'> дотдження мають бути спрямован на анал'в та накопичення статистичних даних щодо впливу в'дпов'дниххарактеристик web-сайту на економiчнi показники д'тльност'> промислового тдприемства. Ключов'! слова: просування в 1нтернет, продук^я промислового використання, web-сайт, Iнтернет-технологй, ¡нтернет-маркетинг. Рис.: 4. Табл.: 2. Б'бл.: 16.
1лляшенко Сергй Миколайович - доктор економ'нних наук, професор, зав'дувач кафедри маркетингу та управл'тня iнновацiйною д'яльшстю, Сумський державний ушверситет (вул. Римського-Корсакова, 2, Суми, 40007, Укра'та) E-mail: [email protected]
Дериколенко Анна Олександрiвна - астрантка, кафедра маркетингу та управл'тня 'тноваи/йною д'тльшстю, Сумський державний ушверситет (вул. Римського-Корсакова, 2, Суми, 40007, Укртна) E-mail: [email protected]
УДК 338
Ильяшенко С. Н., Дериколенко А. А. Web-сайт как инструмент продвижения продукции промышленного назначения
Цель статьи заключается в выполнении сравнительного анализа технологий использования web-сайтов промышленного предприятия и внесении рекомендаций по их рациональному использованию для продвижения продукции промышленного назначения на отечественные и зарубежные рынки. Изложены результаты системного анализа и обобщения литературных источников, которые свидетельствуют о необходимости использования собственных web-сайтов промышленных предприятий как инструмента продвижения их продукции. Выполнены обобщение и анализ статистических данных, характеризующих маркетинговые технологии использования web-сайтов отечественных и зарубежных промышленных предприятий машиностроительной и химической отраслей для продвижения их продукции на рынок. Предложены рекомендации по применению web-технологий и инструментов Интернет-маркетинга для совершенствования комплекса продвижения продукции отечественной промышленности в сети Интернет. Дальнейшие исследования должны быть направлены на анализ и накопление статистических данных, которые свидетельствуют о влиянии соответствующих характеристик web-сайта на экономические показатели деятельности промышленного предприятия. Ключевые слова: продвижение в Интернете, продукция промышленного потребления, web-сайт, Интернет-технологии, Интернет-маркетинг.
Рис.: 4. Табл.: 2. Библ.: 16.
Ильяшенко Сергей Николаевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой маркетинга и управления инновационной деятельностью, Сумской государственный университет (ул. Рим-ского-Корсакова, 2, Сумы, 40007, Украина) E-mail: [email protected]
Дериколенко Анна Александровна - аспирантка, кафедра маркетинга и управления инновационной деятельностью, Сумской государственный университет (ул. Римского-Корсакова, 2, Сумы, 40007, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 338
Illiashenko S. M., Derykolenko A. O. Web Site as a Tool to Promote the Products of Industrial Purpose
The article is aimed at the comparative analyzing of technologies of application of the industrial enterprise's web sites, as well as suggesting recommendations as to the efficient use for the aims of promotion of the industrial products on the domestic and foreign markets. The results of both the system analysis and synthesis of the sources of literature are presented, which highlight the need for the use of the industrial enterprises' own web sites as a tool for promoting their products. Summarizing and analyzing of the statistical data on marketing technologies for the use of web sites of the domestic and foreign industrial enterprises of machine-building and chemical industries to promote their products to the market were carried out. Recommendations on the use of web-technologies and Internet marketing tools to improve the range of promotion on the Internet of the domestic industry products were given. Further studies should be aimed at the analyzing and accumulation of statistics, which witness the influence of the relevant characteristics of website on the economic indicators of the industrial enterprise. Key words: promotion on the Internet, products for industrial consumption, web site, Internet technology, Internet marketing. Pic.: 4. Tabl.: 2. Bibl.: 16.
Illiashenko Serhii M. - Doctor of Science (Economics), Professor, Head of the Department of Marketing and innovation Management, Sumy State University (vul. Rymskogo-Korsakova, 2, Sumy, 40007, Ukraine) E-mail: [email protected]
Derykolenko Anna O. - Postgraduate Student, Department of Marketing and Innovation Management, Sumy State University (vul. Rymskogo-Korsakova, 2, Sumy, 40007, Ukraine) E-mail: [email protected]
