УДК 616.314:615.916'16] - 07 Падалка А.1.
СПРОЩЕНА ЕКСПРЕС-Д1АГНОСТИКА НАДЛИШКУ 1ОН1В ФТОРУ В ЕМАЛ1 ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В
ВДНЗУ „Украшська медична стоматологiчна академiя", м. Полтава
Вступ. Карieсопрофiлактична ефективнсть фтору майже загальновизнана, але фториди не завжди виявляють тльки позитивну дю. Можливий i негативний Ух вплив, що проявляеться у виглядi флюорозу та крихкостi твердих тканин зуба. Способу, який би дозволив в клiнiчних умовах, без видалення зуба, швидко, за один сеанс, д'агностувати накопичення в емалi зуба надлишку ошв фтору, при мсцевому застосуванн його препарат'в, на сьогодн/'шн/'й день немае, тому його розробка являеться актуальною. Мета досл'дження. Розробити споаб спрощеноУ експрес-д'агностики надлишку юн'т фтору в емалi постйних зуб'в. Матерiал та методи досл'дження. П'д наглядом знаходилося 33 пац/'енти-добровольцi, в в'и(1 20-25 рок'в, як з дня народження проживали в м. Полтава. З метою провокацИ зм/'н в проникност!' протравленоУ емалi для метиленового синього, на неУ наносився розчин амiнофториду з наступним порiвнянням iнтенсивностi забарвлення емалi, до та псля фторнавантаження, й анал'зом отриманих результат'в. Результати досл'дження. Додаткове фторнавантаження на протравлену зрлу емаль постшних зуб'в бльш н/ж у третини обстежених пацieнтiв, що проживають з дня народження в м. Полтава, викликае збльшення проникност1' емалi для метиленового синього. Висновок. Створений споаб спрощеноУ експрес-д 'агностики надлишку 'ошв фтору в емалi зуба надае можливсть в клiнiчних умовах, за 15 - 20 хвилин, д 'агностувати накопичення в емалi зуб'в надлишку 'ошв фтору, що дозволяе уникнути помилок при iндивiдуальному виборi засоб/'в для профлактики кар'есу.
Ключов1 слова: зуби, емаль, надлишок фтору, експрес-д1агностика.
Робота е фрагментом комплексноУ НДР Вищого державного навчального закладу УкраУни „УкраУнська медична стоматологiчна академiя": „Вiдновлення стоматологiчного здоров'я у пацieнтiв з основними стоматологiчними захворюваннями та Ух реабiлiтацiя" (номер державноУ реестрацУУ: 0111U006300).
Вступ
Профтактика карieсу постшних 3y6iB е одшею з актуальних проблем стоматологи, що обумовлено високим рiвнем поширеност та штенсивносп цього захворювання.
Карiесопрофiлактична ефективнють фтору майже загальновизнана. Тому з ^ею метою вш дуже широко використовуеться в складi зубних паст, елiксирiв, ополiскувачiв для порожнини рота, стоматолопчних лаш, гелiв, герметиш, електрофорезу, фонофорезу, що е не що шше, як додаткове мюцеве фторнавантаження на емаль зубiв. Але фториди не завжди виявляють ттьки позитивну дю Можливий i негативний Тх вплив, що проявляеться у виглядi флюорозу та крихкост твердих тканин зуба. До того ж, при флюорозi зуби також уражаються карiесом [6]. Вiдомi способи визначення вмюту фтору в зубах здшснюються на видалених зубах, потребують значноТ кшькосп тканин зуба, не призначеш для масових дослщжень, не можуть бути застосоваш in vivo в умовах стоматолопчного кабшету, потребують використання дорогоцшноТ апаратури [2]. Способу, який би дозволив в кл^чних умовах, без видалення зуба, швидко, за один сеанс, дiагностувати накопичення в емалi зуба надлишку юшв фтору, при мюцевому застосуванш його препара^в, на сьогодшшнш день немае, тому його розробка являеться актуальною.
Мета дослщження
Розробити споаб спрощеноТ експрес-фагностики надлишку юшв фтору в емалi постшних зубiв.
Матерiал та методи до^дження
Пщ наглядом знаходилося 33 па^енти-добровольц^ в вiцi 20-25 рош, як з дня народження проживали в м. Полтава. З метою провокаци змш в проникност протравленоТ емалi для метиленового синього, на неТ наносився розчин амшофториду з наступним порiвнянням штенсивносп забарвлення емал^ до та шсля фторнавантаження, й аналiзом отриманих результат, синтез яких дозволив створити „Споаб спрощеноТ експрес^агностики надлишку юшв фтору в емалi зуба, обумовленого додатковим фторнавантаженням" [4].
Результати до^дження та 1х обговорення
Запропонований споаб здшснюють наступним чином.
1. Видаляеться зубний нал^ з верхшх передшх зубiв, пюля чого вони iзолюються вщ слизовоТ оболонки губи та висушуються.
2. На обидва верхшх медiальних рiзця, на Тх вестибулярну поверхню, по лшп екватора мiкропiпеткою наноситься по однш краплi 1 N (3%) соляноТ кислоти, дiаметром близько 1,5-2,0 мм.
3. Через 10 секунд кислота з обох зубiв змиваеться водою, зуби iзолюються вщ слизовоТ оболонки губи та висушуються.
4. На один рiзець, на протравлену дтянку емал^ на 3-15 хвилин, наноситься крапля
дистильованоТ води (контроль), на протравлену дтянку емалi другого рiзця, також на 3-15 хвилин, наноситься крапля 0,15% водного розчину амшофториду, в розрахунку на юн фтору (дослiд). Замють розчину амiнофториду можна застосувати 2% водний розчин фториду натрiю, з експози^ею в 10 хвилин.
5. Через визначений час контрольний i дослщний зуби промиваються водою, iзолюються вiд слизовоТ оболонки губи, висушуються, потiм на контрольну i дослщну дiлянки емалi, одночасно наноситься водний розчин 1% метиленового синього.
6. Через 10 секунд розчин метиленового синього з обох зубiв стираеться сухим ватним тампоном, i негайно порiвнюеться iнтенсивнiсть забарвлення контрольноТ та дослщноТ дiлянок емалi зуба. При цьому можна обштися без 10-ти бальноТ полiграфiчноТ шкали синього кольору, або ж використати ТТ. При необхщносп, зуби фотографують цифровим фотоапаратом для подальшоТ комп'ютерноТ обробки.
7. Збтьшення iнтенсивностi забарвлення дослщноТ дтянки емалi в синiй колiр, в порiвняннi з контрольною, свiдчить про наявнють надлишку iонiв фтору в емалi зуба, що зумовлено додатковим фторнавантаженням, та вщсутнють ремiнералiзуючоТ ефективност фториду, що е показанням до вщмови вiд проведення мюцевоТ фторпрофтактики карiесу в даного пацiента.
Ми сподiвалися, що в усiх обстежених па^етчв додаткове локальне фторнавантаження знизить проникнють емалi, внаслiдок чого штенсивнють забарвлення метиленовим синiм також знизиться. Але виявилось, що iз 33 дослщжених пацiентiв iнтенсивнiсть забарвлення протравлених дтянок емалi, пiсля 5-ти хвилинноТ експозицп 0,15% водного розчину амшофториду, у 12 па^етчв пiдвищилася, що склало 36,4%, тобто бтьш, шж третину загальноТ вибiрки. Отриманi результати змусили нас замислитися над причиною такого явища. Що ж це за причина?
В зв'язку з тим, що емаль зубiв обстежених па^ен^в була зртою, то на ТТ поверхш вона, переважно, складалася iз фторапатиту та фториду кальцю Не виключено, що в такш емалi були, навiть, не зв'язаш iони фтору. Додаткове фторнавантаження амшофторидом призвело до накопичення в емалi вiльних iонiв фтору, якi викликали збтьшення негативного заряду бюлопчних мембран емалi [3]. Це, в свою чергу, викликало Тх електричний пробш з утворенням iнвертованих пор, тобто Тх руйнування [1, 5], що i призвело до збтьшення проникносп емал^ в тому числi й для метиленового синього. Таким чином, штенсивнють забарвлення емалi пюля аплкацп амiнофториду не знизилася, а пщвищилася. Адже проникнiсть рiзних тканин оргашзму людини регулюеться бiологiчними мембранами. На основi цих мiркувань, був зроблений висновок про те, що додаткове фторнавантаження на емаль, уже насичену фтором, викликае накопичення в нш надлишку юшв фтору. Отримаш результати говорять про доцтьнють вщмови, хоча б на деякий час, вщ застосування з метою профтактики карiесу засобiв, що мiстять фториди, або про необхщнють використання пiсля фторидiв засобiв, якi б зв'язували втьш iони фтору та вiдновлювали бюлопчш мембрани емалi.
Наводимо приклад застосування даного способу в одного iз па^етчв, у якого виявлено надлишок фтору в емалi постiйних зубiв.
Приклад. Пацiент-доброволець К., 22 роюв з дня народження проживае в м. Полтавк На вестибулярну поверхню 11 та 21 штактних зубiв, нижче лiнiТ екватору, було нанесено по однш краплi 1 N (3%) соляноТ кислоти, дiаметром близько 2 мм. Через 10 секунд соляна кислота з обох зубiв змита водою, зуби iзольованi вщ слизовоТ оболонки верхньоТ губи ватним валиком i висушенi. Потiм на протравлену дтянку зуба 11, мiкропiпеткою нанесена крапля водного розчину 0,15% амшофториду, в розрахунку на юн фтору (дослщ), а на протравлену дтянку зуба 21, мiкропiпеткою, нанесена крапля дистильованоТ води (контроль). Через 5 хвилин обидва зуба промит водою, висушеш й на них нанесено по краплi водного розчину 1% метиленового синього. Через 10 секунд метиленовий синш з обох зубiв стертий сухим ватним тампоном. Проведено порiвняння штенсивносп забарвлення протравлених дтянок емалi двох зубiв мiж собою без полiграфiчноТ шкали синього кольору та з нею. Встановлено, що штенсивнють забарвлення дослщноТ дтянки була вищою, шж контрольноТ дтянки. В показниках полiграфiчноТ шкали рiзниця дорiвнювала 25%. Ц данi свщчать про пiдвищення проникностi емалi зуба через наявнють в нш надлишку юшв фтору, що зумовлено додатковим фторнавантаженням, та про доцтьнють вщмови вщ проведення мюцевоТ фторпрофiлактики карiесу в обстеженого пацiента.
Висновок
Створений споаб спрощеноТ експрес-дiагностики надлишку юшв фтору в емалi зуба надае можливють в клiнiчних умовах, за 15 - 20 хвилин, дiагностувати накопичення в емалi зубiв надлишку iонiв фтору, що дозволяе уникнути помилок при шдивщуальному виборi засобiв для профiлактики карiесу.
Лiтература
1. Владимиров Ю.А. Биологические мембраны и незапрограммированная смерть клетки / Ю.А. Владимиров // Соросовский образовательный журнал. Биология. - 2000. - №9. - С.11-16.
2. Николаев Н.С. Аналитическая химия фтора / Н.С. Николаев, С.Н. Суворова, Е.И. Гурович. - М. : 1970. - С. 143.
3. Падалка И.А. Эмаль зуба - это комплекс биологических мембран, экранированных апатитовидным минеральным веществом / И.А. Падалка, А.И. Падалка // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2010. - №3. - С.17-20.
4. Пат. 73965 УкраТни, МПК А61К 49/00. СпоЫб спрощеноТ експрес^агностики надлишку юшв фтору в емалi зуба, обумовленого додатковим фторнавантаженням / Падалка I. О., Скрипников П. М., Падалка А. ; I. (УкраТна). - № и 2012 04455; заявл. 09.04.2012, опубл. 10.10.2012, бюл. №19.
5. Чизмаджев Ю.А. Биоэлектрохимия: из прошлого в будущее / Ю.А. Чизмаджев // Соросовский образовательный журнал. Биология. -
2000. - №6. - С.23-27.
6. Шешукова О.В. Показники ураженост карieсом та його ускладненнями у дiтей в регiонi з високим вмютом фтору в питнш водi / О.В.
Шешукова, В.П. Труфанова // Укра'шський стоматологiчний альманах. - 2011. - №3. - С.97-98.
Реферат
УПРОЩЕННАЯ ЭКСПРЕСС-ДИАГНОСТИКА ИЗБЫТКА ИОНОВ ФТОРА В ЭМАЛИ ПОСТОЯННЫХ ЗУБОВ Падалка А.И.
Ключевые слова: зубы, эмаль, избыток фтора, экспресс-диагностика.
Введение. Кариеспрофилактическая эффективность фтора почти общепризнана, но фториды не всегда оказывают только положительное действие. Возможно и негативное их воздействие, что проявляется в виде флюороза и хрупкости твердых тканей зуба. Способа, который бы позволил в клинических условиях, без удаления зуба, быстро, за один сеанс, диагностировать накопление в эмали зуба избытка ионов фтора, при местном применении его препаратов, на сегодняшний день нет, поэтому его разработка является актуальной. Цель исследования. Разработка способа упрощенной экспресс-диагностики избытка ионов фтора в эмали постоянных зубов. Материал и методы исследования. Под наблюдением находилось 3з пациента-добровольца, в возрасте 20-25 лет, которые с дня рождения проживали в г. Полтава. С целью провокации изменений в проницаемости протравленной эмали для метиленового синего, на нее наносился раствор аминофторида с последующим сравнением интенсивности окраски эмали, до и после фторнагрузки, и анализом полученных результатов. Результаты исследования. Дополнительная фторнагрузка на протравленную зрелую эмаль постоянных зубов, более чем у трети обследованных пациентов, проживающих со дня рождения в г. Полтава, вызывает увеличение проницаемости эмали для метиленового синего. Вывод. Созданный способ упрощенной экспресс-диагностики избытка ионов фтора в эмали зуба позволяет в клинических условиях, за 15 - 20 минут, диагностировать накопление в эмали зубов избытка ионов фтора, что позволяет избежать ошибок при индивидуальном выборе средств для профилактики кариеса.
Summary
SIMPLIFIED EXPRESS-DIAGNOSIS OF FLUORINE ION EXCESS IN ENAMEL OF PERMANENT TEETH Padalka A. I.
Key words: teeth, enamel, over fluorine, express-diagnostics.
Prevention of tooth decay is still an urgent dental problem worldwide that is determined by the high rate of its prevalence and intensity. Caries-preventing effectiveness of fluorine is nearly commonly accepted, but flourines are also known to produce unwanted effects. Nowadays there is no technique which helps diagnose the accumulation of excessive fluorine ions in dental enamel in one visit and without tooth removing therefore the development of such techniques is of great importance. The research was aimed to develop the simplified technique to diagnose the excess of fluorine ions in enamel of permanent teeth. The research involved 33 patients aged 20 - 25 who have been living in Poltava since their birth. The technique we developed includes enamel etching of upper incisors 1 N with 3% hydrochloric acid and further detection of staining intensity in etched areas with 1% methylene blue. To provoke the changes in permeability of enamel etched we applied 0.15% water solution of amino-fluoride or 2% water solution of sodium fluoride on it for 3 - 15 min. The acid was used to etch the enamel of two teeth (11 and 21) simultaneously, where one tooth was test, while another was control. The technique for simplified express-diagnosis of fluorine ion excess in enamel of permanent teeth enables the dentists for 15 - 20 min to detect the accumulation of excessive fluorine ions and to avoid mistakes in choosing the decay-preventive measures for certain patients.