CC BY
13«Ыновацп в стоматологи», № 3, 2014
но достовiрне (р<0,05) зменшення загального мь кробного числа: з 8±0,92 х 103 - в контролi до 3,76±0,28х102 - у дослад. Було встановлено, що лазерне випромшювання не мае антимiкробного впливу на сукупну мшрофлору зубного нальоту, кшьюсть КУО/мл в контролi майже не в^^зня-еться вiд значень отриманих пiсля опромiнення: значения в контрсш - 8±0,92 / 101. теля опромь нення - 7,9±0,99хЮ3 (р>0,05). Вщомо, що роз-чин етакридину лактату е антисептиком i пригш-чуе зростання мiкроорганiзмiв, але його антимш-робна дiя значно менша нiж при комбшованому застосуваннi етакридину та лазерного випромь нювання: 4,47 ± 0,59 х 103 та 3,76 ± 0,28 х 102 вь дповiдно (вщмшнють е достовiрною р<0,05).
Висновки. Таким чином, в ходi експеримен-ту встановлено, що поеднане застосування роз-чину етакридина лактату та лазерного випромь нювання синього спектру мае виражений проти-мшробний ефект, що пiдтверджуеться знижен-ням числа КУО/мл сукупно! мшрофлори зубного нальоту. Доведена протимiкробна дiя та той факт, що розчин етакридина лактату не викликае забарвлення твердих тканин зубiв вiдкривае ши-рокi перспективи використання саме тако! ком-
бшацп в одонтологи при лiкуваннi та для профь лактики Kapiecy.
Список лтератури
1. Наумович С. А. Фотодинамическая терапия в лечении заболеваний периодонта (экспериментальное исследование) / С. А. Наумович, А. В. Кувшинов // Медицинский журнал. - 2007. - №1. - С. 71-75.
2. Рисованный С. И. Лазерные технологии - стратегия успеха эндодонтического лечения / С. И. Рисованный, О.Н. Рисованная // Дентал Юг. - 2008. - №2. - С. 28-31.
3. Meisel P. Photodynamic therapy for periodontal diseases: state of art / P. Meisel, T. Kocher.// J Photochem photobiol. - 2005 - №79. - Р. 159 -170.
4. Бонсор С. Дж. Микробиологическая оценка фото-активируемой дезинфекции в эндодонтии (Исследование In Vivo) / С. Дж. Бонсор, Р. Ничол, Т.М.С. Райд // Стоматоло-гинфо. - 2007. - №1. - С. 22-26.
5. Кречина Е. К. Патогенетическое обоснование лечения заболеваний пародонта методом фотодинамической терапии / Е. К. Кречина, Н. В. Ефремова, В. В.Маслова // Стоматология. - 2006. - № 4. - С. 20-25.
6. Курочкина А. Ю. Классификация фотосенсибилизаторов антимикробной фотодинамической терапии заболеваний периодонта / А. Ю. Курочкина, В. Ю. Плавский, Н. А. Юдина // Медицинский журнал. - 2010. - №2. - С. 131133.
Надшшла 20.08.14
УДК 616.314-002.4-084:546.16
А. I. Падалка, к. мед. н., О. В. Шешукова, д. мед. н., О. А. Писаренко, к. мед. н., I. П. Тютюнник, к. мед. н.
ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматолопчна академ1я»
обгрунтування доц1льност1 призначення фторвм1сних препарат1в особам, як1 вживають питну воду з р1зним вм1стом фтору
В статтi представлено обтрунтування доцiльностi призначення фторвмщуючих профшактичних засобiв особам, як вживають питну воду з рiзним вмятом фтору. Запропоновано використання швидкого ^тчного способу дiагностики наявностi фтору в емалi зубiв, що трунтуеться на визначенш змт в проникностi протра-влено'1 емалi для метиленового синього.
Ключовi слова: зуби, емаль, фторид, профшактика карiесу.
А. И. Падалка, О. В. Шешукова, Е. А. Писаренко, И. П. Тютюнник
ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия»
обоснование целесообразности назначения фторсодержащих препаратов лицам, которые употребляют питьевую воду с разным содержанием фтора
В статье представлено обоснование целесообразности назначения фторсодержащих профилактических средств лицам, которые употребляют питьевую воду с разным содержанием фтора. Предложено использование быстрого клинического способа диагностики наличия фтора в эмали зубов, что основывается на определении изменений в проницаемости протравленной эмали для метиленового синего.
«1нновацп в стоматологи», № 3, 2014
Ключевые слова: зубы, эмаль, фторид, профилактика кариеса.
A. I. Padalka, O. V. Sheshukova, E. A. Pisarenko, I. P. Tiutiunnyk
HSEEU «Ukrainian Medical Stomatological Academy»
justification the appointment of fluorides to the persons, who consume drinking water with different volumes of fluorine
Prevention of tooth decay is still an urgent dental problem worldwide that is determined by the high rate of its prevalence and intensity. Caries-preventing effectiveness offluorine is nearly commonly accepted, but fluorines are also known to produce unwanted effects. That's why a differentiated individual approach to the appointment of fluorides is one of the most important tasks of a dentist.
Research aim. Justify the appointment of fluorides to the persons, who consume drinking water with different volumes offluorine.
Materials and research methods. The research involved 30 patients aged 20-25, who consumed drinking water with different volumes of fluorine. In order to provoke changes in the permeability of the etched enamel for methylene blue, it was applied sodium fluoride solution followed by comparing the color intensity of enamel before and after load offluorine and analysis of the results.
Results of research and their discussion. Reducing of the color intensity on research areas of enamel to blue color, compared with the control area, indicates the ability to absorb fluoride by the tooth enamel. This is a direct indication of necessity of fluorine-preventive appointment to the patient. Increase of the color intensity on research areas of enamel to blue color, compared with control area, indicating the presence of an excess offluorine ions in tooth enamel. This is an indication of inexpediency offluorine-preventive appointment to the patient.
Conclusions. The present method of determination offluoride in the enamel of permanent teeth makes it possible in a clinical setting, quickly, in one session, without tooth extraction without using precious equipment to determine the content offluoride in tooth enamel. And provide reasonable individual recommendations for each patient, on the application offluoride for the prevention of dental caries.
Key words: teeth, enamel, fluoride, prevention of dental caries.
Вступ. Профшактика карieсу постшних зу-бiв е одшею з актуальних проблем стоматологи. Це обумовлено високим рiвнем поширеносп та штенсивносп даного захворювання. Найбшьш ефективним, визнаним експертами ВООЗ, засо-бом для попередження розвитку карiесу е фтор, особливо при мюцевому його застосуванш. Тому з щею метою вш дуже широко використовуеться в складi зубних паст, елiксирiв, ополiскувачiв для порожнини рота, стоматолопчних лаюв, ге-лiв, герметиюв [1, 2]. Але фториди не завжди ви-являють тшьки позитивну дда. Можливий i нега-тивний 1х вплив, що проявляеться у виглядi флюорозу та деструкци твердих тканин зуба. До того ж, при флюорозi зуби також уражаються ка-рiесом [3, 4]. От чому, диференцшований шдивь дуальний шдхщ до призначення фторвмюних препарата е одним iз важливих завдань лшаря-стоматолога.
На яких же тдставах повинш базуватися ш-дивщуальш рекомендацп щодо застосування фторвмщуючих засобiв догляду за зубами? На таких, як хоча б опосередковано враховували кь льюсть фтору, який депонувався в твердих тканинах зубiв за вш попередш перюди 1х розвитку та функщонування, тд час мшералiзащI твердих тканин зуба, як до так i тсля прорiзування, i свь дчили б про можливють емалi зв'язувати нанесе-ш на не1 юни фтору.
Щоб вщповюти на це запитання, спочатку потрiбно згадати, що мшеральш сполуки фтору, зокрема фторапатит та пдроксиапатит, в тдпо-верхневих та глибоких шарах емалi тсля II до-зрiвання протягом тривалого часу залишаються незмшеними або ж змшюються з плином часу за рахунок дифузи юшв фтору, в основному, з по-верхневих шарiв. Переважно це вщбуваеться при застосуванш сучасних оргашчних сполук фтору (амiнофторидiв), яю здатш за короткий промь жок часу забезпечити дифузда юшв фтору не тшьки в поверхнев^ а й в бшьш глибою шари емалi з утворенням фториду кальщю та дуже по-вшьного переходу пдроксиапатиту у фторапатит [5, 6]. Процеси ж мiнералiзацiI - демiнералiзацiI в умовах порожнини рота, в основному, вщбува-ються на поверхнi емалi. Цi поверхневi шари емалi з пелiкулою при розвитку карiесу вража-ються першими, тсля них - пiдповерхневi та бшьш глибою шари емалi, тому, чим бшьше буде iонiзованого кальщю та пдроксифторапатиту в пiдповерхневих шарах емал^ тим бiльше вони зможуть його зв'язувати. Таким чином, для вщ-повда на поставлене запитання необхщно з'ясувати, чи е у шдповерхнево! емалi зубiв мож-ливють зв'язувати фтор та чи виявляють iони фтору ремiнералiзуючу ефективнiсть при безпо-середньому нанесеннi на зуби. Для цього потрь бен швидкий клшчний спосiб визначення вмiсту
© Падалка А. I., Шешукова О. В., Писаренко О. А., ТютюнникI. П., 2014.
«Тнноваци в стоматологи», № 3, 2014
фтору в емалi зубiв пащента, на основi якого можна було б спрогнозувати профшактичну ефе-ктивнiсть фторвмiщуючих засобiв догляду за зубами, i який можливо використовувати в стома-тологiчному кабшен в умовах порожнини рота.
Мета роботи. Обгрунтувати доцiльнiсть призначення фторвмщуючих профiлактичних засобiв особам, якi вживають питну воду з рiз-ним вмютом фтору.
Матерiал та методи до^дження. Щц на-глядом знаходилося 30 пащенпв-добровольщв в вiцi 20-25 роюв, якi вживали питну воду з рiзним вмiстом фтору. З метою провокацп змiн в прони-кностi протравлено! емалi для метиленового си-нього, на не! наносився розчин фториду натрда Проводили порiвняння iнтенсивностi забарвлен-ня емалi до та тсля фторнавантаження з пода-льшим аналiзом отриманих результатiв [7, 8].
Запропонований спошб визначення вмюту фтору в емалi зубiв виконуеться наступним чином:
1. Видаляеться зубний налгг з верхнiх перед-шх зубiв, пiсля чого вони iзолюються вiд слизово! оболонки губи i висушуються.
2. На вестибулярну поверхню двох верхнiх медiальних рiзцiв по лiнi!' екватора мшропшет-кою наноситься по однiй краплi 1 N (3 %) соля-но! кислоти, дiаметром близько 2,0 мм.
3. Через 10 секунд кислота з обох зубiв зми-ваеться водою, зуби iзолюються вiд слизово! оболонки губи i висушуються.
4. На один рiзець на протравлену дшянку емалi на 5 хвилин наноситься крапля дистильова-но! води (контроль), а на протравлену дшянку емалi другого рiзця, також на 5 хвилин, наноситься крапля 2 % розчину фториду натрда (дослщ).
5. Через визначений час контрольний i дос-лщний зуби промиваються водою, iзолюються вiд слизово! оболонки губи, висушуються, поим на контрольну i дослiдну дiлянки емалi наноситься водний розчин 1 % метиленового синього.
6. Через 10 секунд розчин метиленового си-нього з обох зубiв стираеться сухим ватним тампоном i негайно порiвнюеться iнтенсивнiсть за-барвлення контрольно! та дослiдно! дшянок ема-лi зуба. При цьому можна обштися без 10-ти ба-льно! полiграфiчно! шкали синього кольору або ж використати !!.
Результати до^дження та Их обговорен-ня. Зменшення штенсивносп забарвлення досль дно! дiлянки емалi в синiй колiр, в порiвняннi з контрольною, свщчить про здатнiсть емалi зуба засвоювати фториди внаслщок недостатностi в нш фтору, та наявнiсть ремiнералiзуючо! ефек-тивностi у фториду натрiю, що е прямим пока-занням до проведення мюцево! фторпрофшакти-
ки карiесу в обстеженого пацiента.
Збiльшення штенсивносп забарвлення дос-лiдно! дiлянки емалi в синiй колiр, в порiвняннi з контрольною, свiдчить про наявнють надлишку iонiв фтору в емалi зуба, що зумовлено додатко-вим фторнавантаженням, та вщсутнють ремше-ратзуючо! ефективностi у фториду, що е пока-занням до вiдмови вщ проведення мiсцево! фто-рпрофiлактики карiесу в даного пацiента.
Для шюстрацп застосування методу наводимо клшчш приклади.
Приклад 1. Пацiент В., 22 роки, проживае в м. Полтава 4,5 роки, народився та вирю у м. Ми-кола!в, щодо вмiсту фтору в питнш водi м. Ми-кола!ва ведомостей не мае. При оглядi: КПВз = 6, ппешчний iндекс за Гршом Вермiльоном = 1 бал, SPITN = 0.
Проведено порiвняння iнтенсивностi забарвлення протравлених дшянок емалi двох зубiв мiж собою без полiграфiчно! шкали синього кольору та з нею.
Встановлено, що штенсивнють забарвлення дослщно! дiлянки була нижче, нiж контрольно! дiлянки. В показниках полiграфiчно! шкали рiз-ниця дорiвнювала 25% (рис. 1). Щ данi свiдчать про зниження проникносп емалi та про недоста-тшсть в нiй фтору, тому емаль здатна його засвоювати iз додатково нанесеного на не! розчину фториду натрда Виходячи iз цього, в обстеженого пащента доцшьно застосовувати фториди з метою профшактики карiесу.
1!» I
Рис. 1. Пац1ент В., 22 роки. Интенсившсть забарвлення дос-л1дно! д1лянки (зуб 11) на 25% нижче, шж контрольно! дь лянки (зуб 21).
Приклад 2. Пащентка-доброволець М., 21 рш, яка з дня народження проживае в м. Полтава. При обстеженш: КПВз = 4, ппешчний вдекс за Гршом Вермшьоном = 1 бал. SPITN = 0.
Початкова штенсивнють забарвлення протравлено! дшянки емалi зуба 21 метиленовим си-нiм при порiвняннi з 10-ти бальною полiграфiч-
«1нновацп в стоматологИ», № 3, 2014
ною шкалою синього кольору дорiвнювала 25 %. Пюля 5-ти хвилинно! аплшаци 2 % розчину фториду натрда штенсивнють забарвлення метиле-новим синiм протравленоI дшянки емалi зуба 11 стала дорiвнювати 100 %. Збiльшення штенсив-носп забарвлення дослiдноI дiлянки емалi, в по-рiвняннi з контрольною, склало 75 % (рис. 2).
Рис. 2. Пащентка М., 21 piK. 1нтенсившсть забарвлення до-андно! дшянки (зуб 21) на 75% вище, тж контрольно! дшянки (зуб 11).
Ц данi свiдчать про тдвищення проникнос-тi емалi зуба через наявнють в нiй надлишку ю-нiв фтору, що спровоковано додатковим фторна-вантаженням. От чому, в обстежено! пацiентки застосовувати фториди з метою профшактики карiесу недоцшьно.
Висновки. Представлений спосiб визначення вмюту фтору в емалi постiйних зубiв дае можли-вiсть в клшчних умовах, швидко, за один сеанс, без видалення зуба та без використання коштов-но^' апаратури визначити вмiст фтору в емалi зу-бiв. Спошб дае можливiсть надати обrрунтованi
iндивiдуальнi рекомендацп кожному пацiенту щодо застосування фторвмюних препарата для профшактики каpiеcу зубiв.
Список лтератури
1. Левицкий А. П. Лечебно-профилактические зубные эликсиры (учебное пособие) / А. П. Левицкий. - Одесса: КП ОГТ, 2010. - 246 с. с ил.
2. Хоменко Л. А. Современные средства экзогенной профилактики заболеваний полости рта: Практич. руководство / Л. А. Хоменко, Н. В. Биденко, Е. И. Остапко, В. И. Шматко. - К.: Книга плюс, 2001. - 208 с.
3. Кисельникова Л. П. Распространенность и интенсивность кариеса постоянных зубов у детей, проживающих в очаге эндемического флюороза / Л.П. Кисельникова, С.С. Богомолова // Стоматология детского возраста и профилактика. - 2008. - Т. 7, № 4 (27). - С. 6-10.
4. Труфанова В. П. Показники ураженосп каpiеcом та його ускладненнями у дгтей в регюш з високим вмютом фтору в питнш водi / В.П. Труфанова, О.В. Шешукова // Укра!нський стоматолопчний альманах. - 2011. - № 3. - С. 97-98.
5. Скрипкина Г. И. Аминофториды в профилактике кариеса / Г. И. Скрипкина, А. Ж. Гарифуллина // Клиническая стоматология. - 2008. - № 4. - С. 44-45.
6. Altenburger M. J. Remineralization of artificial interproximal carious lesion using a fluoride mouthrinse / M. J. Altenburger, J. F. Schirrmeister, K.T. Wrbas, Е. Hellwig// Am J. Dent. - 2007. - № 20. - Р. 385-389.
7. Пат. 74391 Укра!ни, МПК (2012.01), А61К 49/00. Споаб клшчно! експрес^агностики надлишку юшв фтору в емалi зуба, обумовленого додатковим фторнавантаженням / Падалка I. О., Падалка А .1. (Укра!на). - № u 2012 04483; Заявл. 09.04.2012, Опубл. 25.10.2012, Бюл. №20.
8. Пат. 75999 Укра!ни, МПК (2012.01), А 61К 49/00. Споаб юншчно! експрес^агностики недоcтатноcтi фтору в емалi зубiв / Падалка I. О., Падалка А.1 . (Укра!на). - № u 2012 05373; Заявл. 03.05.2012, Опубл. 25.12.2012, Бюл. №24.
Надшшла 26.08.14
УДК 616-022.7:616.31+616.314.163-08
О. И. Купчак, Н. О. Нонева
Ивано-франковский национальный медицинский университет Одесский национальный медицинский университет
влияние микрофлоры корневых каналов
на микробный баланс ротовой полости
Цель исследований заключалась в изучении влияния микрофлоры корневых каналов осложненных форм кариеса на уровень микробной обсемененности полости рта.
Показано, что осложненные формы кариеса с хроническим течением и открытым корневым каналом является очагом размножения патогенной микрофлоры, способствующей инфицированию полости рта и увеличению микробной обсемененности полости рта. Даже после лечения хронического периодонтита, нелеченного длительное время, микробный баланс полости рта полностью не восстанавливается.
© Купчак О. И., Нонева Н. О., 2014.
